Научтруд
Войти

Особливості формування інформаційної культури майбутніх фахівців

Научный труд разместил:
Vasyuvivv
20 сентября 2020
Автор: Галина Генсерук

Галина ГЕНСЕРУК

ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦШНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В

У cmammi розглянуто основт тдходи до визначення поняття «тформацшна культура» та шляхи формування тформацшног культури майбуттх педагогiв.

Постановка проблеми. У постшдус^альну епоху з !! CTpiMraM науково-технолопчним розвитком, бурхливим приростом знань i технологiчними проривами, з прискореною глобаль защею Bcix процесiв освiченiсть, штелект, творчий потенцiал особистостi стають проввдною продуктивною силою, визначальною передумовою прогресу цивЫзацп.

Сучасний перiод розвитку суспшьства можна охарактеризувати таким глобальним проце-сом як iнформатизацiя. Одним з основних напрямк1в шформатизацл суспiльства е процес шфо-рматизацп освiти, який передбачае використання можливостей нових шформацшних техноло-гiй для реалiзацп щей розвиваючого навчання, пiдвищення ефективностi i якостi навчально-виховного процесу.

Тому не випадково дана проблема дослвджувалася багатьма авторами. Так, Б. С. Гершунський, О. П. Сршов, Ю. I. Машбиць та iн. вивчали теорiю комп&ютеризацп освiти. У працях I. А. Антипова, Л. I. Бшоусово!, А. Ф. Верланя, А. П. Сршова, М. I. Жалдака, А. А. Кузнецова, М. П. Лапчика, В. М. Монакова, А. I. Прокопенка дослвджували питання змю-ту курсу шформатики.

Iнформатизацiя суспiльства створюе тдгрунтя для широкого впровадження в освгтню практику психолого-педагогiчних розробок, заснованих на використант iнформацiйних техно-логiй в навчальному процеЫ.

За умов широкого використання засобiв сучасних iнформацiйних технологш у навчально-виховному процесi необхвдним е формування шформацшно! культури майбутшх фахiвцiв.

Тому метою дано1 статл е обгрунтування поняття «шформацшна культура» та основних пiдходiв до формування шформацшно! культури майбутнiх фахiвцiв.

З впровадженням комп&ютерно1 технiки в освгтню сферу виникали поняття «комп&ютерна обiзнанiсть», «комп&ютерна грамотшсть», «шформацшна культура». У 1985 рощ тсля введен-ня в навчальнi плани середнiх шкш та середнiх спецiальних навчальних закладiв курсу «Основи iнформатики та комп&ютерно! технiки» науковцi видiлили три рiвнi прилучення людини до свь ту обчислювально! технiки: комп&ютерна обiзнанiсть, комп&ютерна грамотнiсть та готовнiсть до використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) у профеийнш дiяльностi.

Початкове знайомство з ЕОМ (комп&ютерна обiзнанiсть) передбачало, що користувач бу-де мати загальнi уявлення про основнi пристро!, що входять до складу ЕОМ, про основш !х можливостi та галузi застосування. Комп&ютерну обiзнанiсть допомагають формувати засоби масово! шформацп, науково-популярнi видання, виставки, клуби, фестивалi та iншi форми про-паганди науково-технiчних знань.

Формування комп&ютерно! грамотност було основним завданням курсу «Основи шфор-матики та обчислювально! техшки». У Концепци шформатизацп освiти, розробленiй робочою групою тд кер1вництвом академiка А. П. Сршова (1988 р.), зазначалось, що «комп&ютерна грамотшсть мае допомiжний та тдпорядкований характер щодо формування шформацшно! культури та методично! тдготовки педагога до використання нових шформацшних технологш (HIT) у навчальному процеи. HIT надають практично необмежеш можливост для самостшно! та спшьно! творчо! дiяльностi учнiв та вчителiв».

Вiдомi вченi в галузi iнформатики В. М. Монахов, А. А. Кузнецов, С. А. Бешенкова [2] видшили основш характеры ознаки змюту комп&ютерно! грамотности а саме:

• володшня основними засобами представлення шформацп, яю необхiднi для розв&язання навчальних задач за допомогою ЕОМ;

• знання та вмшня використовувати основнi структури даних;

• знання про алгоритм як заЫб обробки шформацп, його властивоста, засоби та методи опису, вмiння записувати та виконувати на ЕОМ проста програми;

• знання загальних принцишв дц та будови основних елеменпв ЕОМ;

92 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

• знання ролi i мiсця ЕОМ у виробництвi та шших галузях дiяльностi людини;

• знання основних видiв програмного забезпечення для розв&язання типових навчаль-них завдань та вмiння 1х застосовувати.

На думку дослiдникiв проблем комп&ютерного навчання Й. Я. Ривкiнда та в. Д. Маргулка, оволодiння комп&ютерною грамотнiстю розглядаеться з урахуванням трьох основних факторiв — iнтелектуального, поведшкового та мотивацiйного. Тобто оволодiння комп&ютерною грамотшстю покликане сприяти розумовому, штелектуальному розвитку; нада-вати певнi вмшня i навички для успiшного стлкування з комп&ютером; формувати позитивне ставлення до навчання, опосередкованого комп&ютерами, шдвищувати мотивацiю до навчаль-но1 дшльноста [139].

Ю. I. Машбиць, Л. П. Бабенко, Л. В. Верник, О. Ю. Комiсарова, в. Д. Проколiенко, А. Д. Сiмак, М. Л. Смульсон розглядають двi функцй комп&ютера в освiтi, а саме: комп&ютер як об&ект вивчення та комп&ютер як заЫб навчання. На 1х думку перша функщя е об&ектом комп&ютерно! грамотностi, а друга — це складова частина не тшьки загальноосвггньо!, а й про-фесшно1 пiдготовки.

1дея застосування комп&ютера в навчальному процес як засобу навчання з&явилася в рамках програмованого навчання, яке передбачало застосування найпростших техтчних засобiв навчання. Принципи програмованого навчання склали теоретичну основу перших навчальних систем комп&ютерного навчання. Специфiчним для системи освгги е застосування комп&ютера як засобу навчально! дiяльностi, тобто таке, при якому вш виконуе власне навчальш функцп, якi зазвичай виконуе учитель. До цих функцiй належить функщя управлiння навчальною дГяль-нiстю. Комп&ютер, по-перше, здiйснюе управлiння процесом розв&язку навчальних завдань, подруге, забезпечуе досягнення навчально! мети. Отже, комп&ютер як заСб навчання впливае на змкт, методи, форми та процес управлiння.

Дослiдження iсторичного досвiду, особливостей сучасного стану й тенденцiй розвитку дали змогу визначити поняття «комп&ютерно! освгги». Вона розглядаеться як процес i результат формування шформацшно1 культури людини Г мае за мету формування цЫсно1 картини взае-мопов&язаного Г взаемозалежного розвитку шформацшних технологш Г людського сустльства, системи шформащйних знань, показу важливост свгтоглядного Г морально-етичного значення знань сучасних комп&ютерних технологш в системГ культурних щнностей людства.

Процес шформатизацп сустльства призв1в до виникнення поняття «шформацшна культура». Н. В. Макарова трактуе поняття «шформацшна культура» як умшня цшеспрямовано працювати з шформащею та використовувати для 11 отримання, обробки та передачГ комп&ютерну шформацшну технолопю, сучасш техшчш засоби та методи. Для вшьно! орГента-цп в шформацшному потощ людина повинна володгга шформацшною культурою як компонентом загально! культури. Вона е продуктом рГзномаштних творчих здГбностей особистост Г ви-являеться в таких аспектах:

• в умшш використовувати в сво!й д1яльност шформащйш технологи, базовою скла-довою яких е рГзт програмт продукта;

• в умшш добувати шформащю з рГзних джерел, представляти 11 в зрозумГлому виглядГ та ушти 11 ефективно використовувати;

• у володшт основами аналгшчно1 переробки шформаци;

• в умшш працювати з рГзною шформащею;

• у знант особливостей шформацшних потокв у сво1й галузГ.

А. Л. Столяревська визначае таю загальш функцп шформацшно1 культури:

• регулятивна — шформащйна культура суттево впливае на хвд шформацшно1 дГяльно-стц

• тзнавальна — шформацшна культура безпосередньо пов&язана з навчальною Г дослГ-дницькою д1яльтстю людини;

• комуткативна — шформацшна культура е невгд&емним компонентом взаемозв&язку людей;

• виховна — шформацшна культура сприяе освоению людиною вСе1 культури, оволо-дшню вс1ма штелектуальними багатствами.

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

93

Формування та еволюцiя шформацшжй культури вiдбуваються в поеднанш зовшштх (мiсце в загальнiй соцiальнiй систем^ мета, завдання, органiзацiя, 3mîct, ефектившсть тощо) та внутрiшнiх (внутрiшньосистемнi зв&язки, суб&екти й об&екти, науково-методичне забезпечення тощо) факторiв.

Проблема формування шформацшжй культури майбутнiх фахiвцiв набула широкого до-слiдження протягом останнiх роюв.

Так, А. М. Ясшський [3, 6-9] вважае, що iнформацiйна культура може бути сформована протягом пропедевтичного курсу, курсу комп&ютержй грамотностi та етапу, де формуються вмiння використовувати ЕОМ для реалiзацiï поставленоï мети, працювати з базами даних, ш-формацшно-пошуковими та телекомунiкацiйними системами. На думку автора, формування основ шформацшжй культури при вивченш «Основ шформатики» забезпечуеться систематич-ним використанням штегрованих завдань, що сприяе: розвитку абстрактного та образного мис-лення; формуванню навичок iнформацiйного моделювання та дослвдження на ïx основi реаль-них процесiв i явищ; квалiфiкованому оволодшню знаряддевим комплексом комп&ютера.

Закономiрностi формування шформацшжй культури дослiджено зарубiжними вченими Р. Вiльямсом та К. МаклГном [1]. Вони розглянули такi важливi проблеми, як оволодiння вчи-телем комп&ютерною техшкою, застосування комп&ютерiв для моделювання, розв&язання твор-чих завдань, створення баз даних.

Американський вчений М. Смiф вважае необxiдним включення в навчальний план коле-джiв курсу комп&ютерноï грамотностi як складовоï частини професiйноï пiдготовки майбутнix фах1вщв. На думку автора, iнформацiйна культура — це комушкацшт знання та вмiння, якi е мiнiмумом для устшного функцiонування в суспiльствi. Проаналiзувавши досвiд комп&ютеризацiï навчальних закладiв та реакщю педагогiв на сучасну комп&ютерну теxнiку, вчений запропонував таку характеристику титв ïx ставлення до комп&ютерiв: революцiонери (ri, що зацiкавленi у швидюй перебудовi навчального процесу на осжга сучасних теxнологiй); прогресивiсти (ri, якi поступово слiдують за змiнами, що призводять до змiн навчального процесу); захисники (ri, що прагнуть ввднести комп&ютер до традицшжй моделi навчання); тради-цюшсти (ri, яю б xотiли застосувати комп&ютер для навчання, але некомпетентш в цьому пи-таннi); абстракцiонiсти (ri, що активно уникають контакту з комп&ютерною техткою i вважа-ють за недоцiльне його використання у навчальному процеС). Успix комп&ютеризацiï навчального процесу, на думку автора, залежить ввд готовностГ викладачiв працювати з шформацшни-ми теxнологiями та використовувати ïx у своïй дiяльностi.

На основi аналiзу лiтературниx джерел з дажй проблеми ми видшили такi основнi рiвнi формування шформащйжй культури:

• базовий — початкова тдготовка з iнформатики в школах та вищих навчальних закладах I та II р1вня акредитаци;

• допомiжний — тдготовка в галузi iнформатики та комп&ютерноï техтки студештв вищих навчальних заклад1в за напрямами подготовками, якi не включають шформа-цiйнi теxнологiï;

• спещальний — тдготовка у вищих навчальних закладах шженерних та педагогiчниx кадр1в, фах1вщв з шформащйних теxнологiй.

Сьогодш актуальною е проблема розробки меxанiзмiв, якi повиннi забезпечити швидке i яюсне засвоення iнформацiйниx теxнологiй. Безумовно, основнi знання та вмiння використовувати дат технологи набуваються в процес навчання у BH3i. Саме там важливо мати i використовувати продуктивний меxанiзм формування шформащйжй культури майбутнix фаxiвцiв.

Викладене дозволяе зробити таю висновки:

1. Сьогодш в суспiльствi формуеться новий вид освгги — комп&ютерна освгга, яка е компонентом шформацшжй культури.
2. Формування шформацшжй культури майбутшх фаxiвцiв е одним Гз основних завдань профеСйного навчання.

Л1ТЕРАТУРА

1. Вшьямс Р., Макшн К. Комп&ютери в школг пер. з англ. — К.: Рад. шк., 1988. — 295 с.
2. Кузнецов А. А. О концепции содержания образовательной области «Информатика» в 12-летней школе // Информатика и образование. — 2000. — №7.
94 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
3. Яciиcький A. M. Фopмyвaння ocиoв iифopмaцiйиoï кyльтypи шкoляpiв зacoбaми iитeгpoвaиих за-вдань з iифopмaтики.: Aвтopeф. диc...кaид.пeд.иayк: 13.00.02 / Нацюнальний пeдaгoгiчиий yиiвepcи-тст ¡м. М. Дpaгoмaиoвa. — К., 2000. — 18 c.

Ольга ШЕВЧУК

ПЕДAГОГIЧНИЙ ПОТЕНЦИЛЛ СОЦIAЛЬНИХ СЕРВ1С1В ПРИ HAB4AHHI IНФОРМAТИКИ

У cmammi розглядaemься dudaKmmm nepeearn вuкорuсmaння pecypcie Веб 2.0 при нaвчaннi тфор-MamuKu.

Постановка проблеми. Cьoгoднi тpaдицiйнe poзyмiння ocвiти як пpoцecy oвoлoдiння знаннями, умшнями, навичками i пiдгoтoвкoю дo життя зазнае кapдинaльнoгo пepeocмиcлeння. Cyчacнa ocвiтa — цe ocвiтa для людини, яка здiйcнюeтьcя зacoбaми iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйних тeхнoлoгiй. Ïï cтpижeнь — poзвивaльнa, кyльтypoтвopчa дoмiнaнтa, вихoвaння вiдпoвiдaльнoï oco6totoctí, яка здатна дo caмoocвiти та caмopoзвиткy, вмie викopиcтaти нaбyтi знання i вмiння для твopчoгo poзв&язyвaння пpoблeм, вoлoдie навичками poбoти в томанд^ здатна aнaлiзyвaти та oпpaцьoвyвaти iнфopмaцiю, вoлoдie життевими i rEpe^eram^ кoмпeтeнтнo-cтями задля активтого твopeння пpoдyктивнoгo дiaлoгy з oTOHyK^KW cвiтoм. У зв&язку з цим виникае нeoбхiднicть нe тiльки y пepeглядi змicтoвoï нaпoвнювaнocтi ocвiтнiх нaпpямiв та нав-чальних пpeдмeтiв, а й y мeтoдaх, зacoбaх та фopмaх opгaнiзaцiï нaвчaльнoï дiяльнocтi, тобто y фopмyвaннi нoвoï ocвiтньoï тeхнoлoгiï. Як cвiдчaть ocтaннi дocлiджeння, така тeхнoлoгiя буду-eтьcя на тому, щo навчання визнaчaeтьcя iнcтpyмeнтaми та oб&eктaми, якими кopиcтyeтьcя yчeнь, cepeдoвищeм, в якoмy вiдбyвaeтьcя oвoлoдiння ж>вими знаннями, здiйcнюeтьcя в npo^-ci oбмiнy знаннями та являе co6ok активний пpoцec [1]. Як зазначав Кaйepeн Еган (Kieran Egan), «... iнcтpyмeнти, якi ми викopиcтoвyeмo ^и нaвчaннi, в знaчнiй мipi визначають тс, чoгo i як ми мoжeмo нaвчaтиcя» [2], тoмy у зв&язку ¡з cтpiмким poзвиткoм тастуг Iнтepнeтy важли-вим е вибip вiдпoвiднoгo iнcтpyмeнтapiю для peaлiзaцiï тeхнoлoгiï навчання в iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi. norayrn Iнтepнeтy, якi на cьoгoднiшнiй дснь викopиcтoвyютьcя, пiдтpимyютьcя та aктивнo poзвивaютьcя мoжнa пoдaти у виглядi cхeми на pиc. 1.

Рис. 1

На ввдмшу вiд пepшoгo пoкoлiння cepвiciв, якi дoзвoляли лишс «читати» в Iнтepнeтi, Вс6 2.0 дoзвoляe нс липю «читати», aлe й лeгкo «п^ати» дo Вeб-пpocтopy та cпiльнo дiяти — oбмi-иювaтиcя вiдoмocтями, збepiгaти пocилaння та мyльтимeдiйнi дoкyмeнти, cтвopювaти та peдa-гувати пyблiкaцiï, тoбтo зaбeзпeчyeтьcя нaлaгoджeння кoмп&ютepнoï взaeмoдiï кopиcтyвaчiв, яка кepyeтьcя тiльки ïх запитами i ш пoтpeбye cпeцiaльних нaвичoк з вeб-пpoгpaмyвaння. Тoмy

Hayкoвi запиоки. Cepiя: Шлагенка. — 200B. — №B

95