Научтруд
Войти

Етапи адаптації та форми методичної роботи з молодими вчителями

Научный труд разместил:
Kaazheski
20 сентября 2020
Автор: Олена Савченко

Режим Тестування використовуеться для демонстрацп покроково! роботи симетричного алгоритму, як це показано на рисунку 3. Устшне проходження режиму тестування свщчить про те, що студент знае теорда алгоритму.

Рис.3. Покроковийрежим шифрування.

Отже, враховуючи важливють проблеми захисту шформацп в розвитку шформацшних технологiй, це методичне забезпечення може закласти основу сучасного тдходу формування компетентностi студентiв у зазначенш галузi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Вербщький О. В. Вступ до криптологп. — Льв1в: Вид-во науково-техшчно! лггератури. 1998
2. Гундарь К. Ю., Гундарь А. Ю., Янишевский Д. Я. Защита информации в компьютерных системах. — К.: Коршйчук, 2000.
3. Семюв Ю. М. Психолого-педагопчне забезпечення оргатзаци ефективно! роботи учт комп&ютерних спещальностей на уроках виробничого навчання // Науков1 записки Тернотльського нацюнального педагогичного утверситету. Сер1я: Педагогика. — 2007. — № 7. — С. 137-144.
4. Семшв Ю. М. Структурно-лопчш основи модульного тдходу до оргашзацп виробничого навчання та практики учшв комп&ютерних спещальностей на уроках виробничого навчання. // Науков1 записки Тернотльського нацюнального педагопчного утверситету. Сер1я: Педагопка. — 2006. — № 4. — С. 45-49.

Олена САВЧЕНКО

ЕТАПИ АДАПТАЦИ ТА ФОРМИ МЕТОДИЧНО! РОБОТИ З МОЛОДИМИ ВЧИТЕЛЯМИ

У статтi подаються результати досвiду роботи з молодими вчителями з метою 1х швидшо&1 адаптацИ до роботи в школi. Акцентована увага на етапах адаптацИ (установчий, навчальний, практичний, теоретичного осмислення, тдсумково-контрольний), формах i методах методичное роботи з молодими вчителями з ргзних дисциплт.

Однieю з найважливiших соцiально-психологiчних проблем сучасного суспiльства е проблема адаптацп молодих фахiвцiв. Адаптацiя — це одне i3 найбiльш часто використовуваних понять, змют якого штерпретуеться надзвичайно широко. Bei проблеми адаптацп випливають з великого кола вщносин мiж людиною i природою, людиною i суспiльством. У науковiй лiтературi розглядаються рiзнi види адаптацп: бюлопчна, особистiсна, соцiально-психологiчна, психологiчна [3].

Особливе мюце в структурi видiв адаптацп займае !! професiйна компонента. Для молодих фахiвцiв професiйна адаптацiя — це засвоення професшних i сощальних функцiй, активне включення в життя трудового колективу. Професiйна адаптацiя молодого вчителя е процесом активно! взаемоди з особистосп i соцiального середовища з метою досягнення таких стосунюв мiж ними, якi найкраще забезпечують ефективнiсть педагопчно! дiяльностi, розвиток шкшьного колективу та особистiсне задоволення професшною самореалiзацiею [1; 2 ].

Одним iз результатiв професшно! адаптацп& вчителiв-початкiвцiв е набуття ними педагопчно! майстерносп та ерудици. Важливу роль у тдвищенш науково-теоретичного i загальнокультурного рiвня, психолого-педагопчно! i професшно! майстерностi молодих педагопв, формуваннi в них готовносп до самоосвiти i саморозвитку вдаграе науково-методична робота. Тому метою статт е на основi власного досвiду в Черкаському нацiональному ушверситет iм. Б.Хмельницького подати характеристику етатв адаптацп та форм методично! роботи, як можна використати в оргашзацп роботи з молодими вчителями.

Професшна пiдготовка вчителя не завершуеться в стшах педагогiчного навчального закладу, вона тривае впродовж усього перюду професiйно! дiяльностi. Неперервнiсть професiйно! освiти педагога е необхщною передумовою розвитку його творчих здiбностей, iнтегративним елементом його життедiяльностi й умовою постiйного розвитку шдивщуально-педагогiчного досвiду.

Тому одшею iз форм пiдвищення квалiфiкацi! початювщв ми обрали школу молодого

вчителя, яка покликана формувати майстернють, творчу шдивщуальнють молодих педагогiв. Зазвичай, школу молодого вчителя створюють на базi навчального закладу, де працюе досвщчений учитель з певного фаху i мае досвщ наставницько! роботи. Керiвник школи складае навчальний план i програму занять, розраховану на 3-5 роюв. До занять у школi молодого вчителя з перiодичнiстю раз на мюяць залучають постiйних слухачiв (3-8 осiб) -учителiв одного фаху [1].

Щц час роботи з молодими колегами керiвник школи може використати таю напрями роботи:

• здшснення заходiв з поглиблення педагопчних знань, методологи навчання, вивчення директивних матерiалiв, нормативних документiв Мiнiстерства освгги i науки Укра!ни;

• науково-методичну роботу з вивчення узагальненого передового педагопчного досвщу, визначення шляхiв його творчого використання;

• поглиблення науково-теоретично! тдготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань iз сумiжних предметiв;

• здiйснення заходiв щодо пiдвищення освiтнього, науково-методичного та культурного рiвня молодого вчителя;

• вивчення теори, практики та методики виховання, психологи, етики, аналiзу програмних документа з питань виховно! роботи, формування в молодих учителiв посадових умшь i навичок [3];

• проведення семiнарiв, оглядiв, конкурсiв, екскурсш, вечорiв вiдпочинку, спортивних змагань тощо.

Працюючи в школi молодого вчителя, початкiвцi вщвщують уроки i позакласнi заходи, яю проводять керiвник школи та iншi досвiдченi вчителi. Молодим фахiвцям надають шдивщуальш консультац^, вони проводять практичш заняття, на яких здiйснюеться моделювання та обговорення запропонованих моделей уроюв, позаурочних заходiв, виготовлення зразкiв дидактичних матерiалiв, проходять спiвбесiди з керiвником школи молодого вчителя, методистами методичних кабшета.

Молодi вчителi можуть пiдвищувати свою квалiфiкацiю та вивчати педагопчний досвiд у школi передового педагопчного досвщу, яю органiзовують вiддiли освгти у навчальних закладах рiзного типу тд керiвництвом педагога, досвiд якого схвалений i рекомендований для впровадження. Школа передового педагопчного досвщу працюе з постiйним складом слухачiв (5-10 осГб) за певним навчальним планом i розкладом занять протягом навчального року з перюдичнютю одне заняття на мiсяць [2].

У школах передового педагопчного досвщу ми застосовували рiзноманiтнi форми навчально-методично1 роботи з молодими вчителями:

• вщвщування керiвником школи передового досвiду урокiв та позакласних заходiв, якi проводять слухачi школи, з наступним 1х обговоренням;

• вщвщування слухачами уроюв та позакласних заходiв, якi проводить керiвник школи, з метою вивчення його досвщу;

• сшвбесщи;

• лекцп та семiнарськi заняття;

• консультаций

• практичнi заняття з розробки уроюв, позакласних заходiв, виготовлення саморобних наочних пошбниюв;

• виконання слухачами завдань щодо самостiйного опрацювання лггератури, застосування у навчально-виховному процесi окремих методiв, прийомГв, засобiв, форм роботи [2].

Таю форми узгоджуються з дослщженням Ю. В. Бугана [2]. Для поглибленого вивчення запропоновано1 педагопчною наукою проблеми та забезпечення ïï творчого застосування пщ керiвництвом досвщченого фахiвця молодГ вчителi можуть оргашзовуватися у творчГ групи на громадських засадах [1].

ДГяльнють творчоï групи здшснюеться за такими напрямками:

• вивчення науково-педагогiчноï лггератури з проблеми освоення наявного досвщу, консультацп з представниками науки, досягнення високоï компетентностi в суп дослiджуваноï проблеми;

• розробка моделей, схем, рекомендацш, порад щодо застосування на практищ досягнень науки, конкретизацiя практичних рекомендацш, розроблених ученими, стосовно специфши контингенту вчителГв, школи, класу;

• апробащя рекомендацiй, розроблених на основГ теоретичних положень, коригування 1&х у процес практичного застосування, створення свого досвщу з проблеми;

• поширення створеного досвщу, виступи з лекщями, повщомленнями про цей досвщ, пропаганда його в пресц участь у пщготовщ та проведеннi семiнарiв-практикумiв, педагогiчних читань, науково-практичних конференцш тощо [1].

Досвщ нашо1& роботи показав, що яю б форми методично1& роботи не пропонувалися молодому вчителю, його професшна майстернiсть у кiнцевому варiантi залежить вщ самостiйноï роботи та самоосвгти. 1дея неперервностi освгти реалiзуеться постшною напруженою працею. Самоосвiта базуеться на високому рГвш розвитку свщомосп, потреби у самовдосконаленш i творчш самореалiзацiï. Самоосвiта доросло1& людини е шдивщуальною, однак, для молодого вчителя можливе i необхщне корегування самоосвiтньоï дГяльносп з боку адмiнiстрацiï закладу [6].

Для дирекцп загальноосвiтнiх навчальних закладiв пропонуемо застосовувати такi форми i методи керiвництва самоосвiтою педагогiв- початювщв:

• винесення на засiдання педради, засщання методоб&еднань питань, пов&язаних зГ самоосвiтою. Систематичне пояснення ролГ самоосвггаьо1& роботи, оргашзащя вистутв учителГв з питань обмшу досвщом самоосвгти;

• шдивщуальш бесщи керГвниюв шкш з учителями про основш напрями самоосвгти;

• спшьне обговорення керГвниками шкш та вчителями методГв вивчення складних роздшв i тем програми. Розробка окремих рекомендацш з метою пщвищення педагопчно1& ефективносп уроюв;

• комплектування та поповнення бГблютечного фонду лгтературою з питань самоосвгти та самовдосконалення, а також новинками психолого-педагопчно!& лггератури;

• проведення циклiв лекцiй, групових та iндивiдуальних консультацiй, семшарГв;

• систематичне пiдбиття пiдсумкiв caMOOCBiTHboï роботи вчителя (спiвбесiди, колоквiуми, звгш на засiданнях педради i методоб&еднань), визначення завдань i змiсту самоосвГти на новий навчальний рiк.

Як форми самоосвгги педагогiв пропонуемо:

• поглиблену тдготовку до уроюв;

• виступи на семшарах, засiданнях методоб&еднань та педрад з доповщями;

• систематичне читання книг та перюдичних видань [3].

Оргашзащя самоосвiти педагопв-предметниюв може бути представлена наступними п&ятьма етапами:

Перший етап — установчий, передбачае налаштування на самостшну роботу; вибГр мети роботи, виходячи з науково-методичноï теми (проблеми) школи; формулювання особистоï iндивiдуальноï теми, осмислення послщовносп своïх дш.

Другий етап — навчальний, коли молодий педагог ознайомлюеться з психолого-педагогiчною та методичною литературою з обрано1& проблеми освГти.

Третiй етап — практичний, тд час якого вiдбуваеться накопичення педагопчних фактiв, ïx добГр та аналiз, перевiрка нових методiв роботи, здшснення експериментiв. Практичну роботу супроводжуе вивчення лггератури.

Четвертий етап — теоретичне осмислення, аналiз та узагальнення накопичених педагопчних факта. На цьому етат доцшьно органiзувати колективне обговорення прочитано!& педагопчно1& лiтератури; творчГ звгш про перебГг самоосвiти на засiданняx методоб&еднань; вщвщування з наступним обговоренням вщкритих уроюв з обраноï проблеми та шшГ колективнi форми роботи.

П&ятий етап — тдсумково-контрольний, на якому педагог мае тдвести тдсумки своеï самостiйноï роботи, узагальнити спостереження, оформити результати. Головним тут е опис здiйсненоï роботи та встановлених факта, 1х аналiз, теоретичне обгрунтування результата, формулювання загальних висновюв та визначення перспектив у робой [ 5].

Система самоосвiтньоï роботи молодого вчителя передбачае: поточне i перспективне планування; тдбГр ращональних форм та способГв засвоення й збереження iнформацiï; оволодшня методикою аналiзу i способами узагальнення свого та колективного педагопчного досвщу; поступове освоення методiв дослiдницькоï та експериментальноï дГяльносп [4].

Матерiал, зiбраний у процесi самоосвiти, пропонуемо молодим вчителям розподшяти за окремими темами i зберiгати у виглядГ карток, спещальних зошита, тематичних тек, особистого педагопчного щоденника.

Показником ефективностi педагогiчноï самоосвiти молодого фаxiвця е яюсть органiзованого вчителем навчально-виховного процесу та професiйно-квалiфiковане зростання педагога.

Пiдвищення квалiфiкацiï молодих педагопв — це процес 1х послщовного зростання, як осо6истостГ, так i професюнала у процесi практичноï дГяльностГ. Таким чином, досвГд роботи показуе, що адаптацiя молодого педагога найкраще здiйснюватиметься за таких умов: наступнють навчання з урахуванням наявного освггаього потенцiалу i навичок педагогiчноï дГяльностГ; орiентацiя на новГ сфери освiтньоï дГяльностГ; випереджувальний характер навчання; багатоварiантнiсть i гнучкГсть форм, методiв i засобiв навчання; формування iнформацiйноï культури, навчання навичкам роботи в шформацшному просторГ; озброення педагогiв засобами особистюного i професГйного саморозвитку.

Л1ТЕРАТУРА

1. Жерносек I. П. Науково-методична робота в загальноосв1тн1й школ1. — К., 1998.
2. Методична служба — школ1. 1нформацшно-методичш матер1али на допомогу пращвникам осв1ти.

Випуск 1. Укладам: Ю. В. Буган, Г. Г. Свшних, В. 1.Уруський. — Тернопшь: Астон, 2003.

3. Мороз А. Г. Адаптация молодого учителя. — Киев, 1990. — 52 с.
4. Онишшв З. М. Основи школознавства. — Тернопшь, 1996.
5. Поташник М., Мойсеев А. Про методичну роботу в школ1 // Народное образование. — 1987. —
6. Портнов М. М. Труд руководителя школы. — М.: Просвещение, 1984.
Другие работы в данной теме: