Научтруд
Войти

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ

Научный труд разместил:
Shamavsef
1 июля 2020
Автор: Бабаян Юлія Олександрівна

PEDAGOGICAL SCIENCES /

УДК: 37.013.77

Бабаян Юлiя Олександрiвна, Неведомова Тетяна Сергивна Миколагвський нацгональний унгверситет 1мет В. О. Сухомлинського

DOI: 10.24411/2520-6990-2020-11800 МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦ1ЙНО1 ГОТОВНОСТ1 СТУДЕНТСЬКО1 МОЛОД1 ДО

ЗАХИСТУ В1ТЧИЗНИ

Babaian Yuliia, Nevedomova Tetyana

Mykolaivskyi National Sukhomlynskyi University

MODEL OF FORMING PROCESS OF MOTIVATIONAL READINESS TO DEFEND THE

MOTHERLAND IN STUDENT YOUTH

Анотацш.

У cmammi аналгзуеться визначення понять «моделювання» та «модель», окреслено основнi принципи та етапи побудови науковог моделi. Визначено, що модель (Mipa, норма, зразок) завжди виступае як ана-логiя, заступник оригталу, i е промiжною ланкою мiж висунутими теоретичними положеннями та гх перевiркою в реальному педагогiчному процесi. Авторами запропоновано модель експериментального до-aniдження процесу формування у студентськог молодi мотивацшног готовностi до захисту Втчизни.

Abstract.

The article analyzes the definition of such concepts as «modeling» and «model», the basic principles and stages of building a scientific model. It is determined that the model (measure, norm, sample) always acts as an analogy, a substitute for the original, and is an intermediate link between the advanced theoretical propositions and their verification in the real pedagogical process. The authors propose an experimental model of forming process of motivational readiness to defend the Motherland in student youth.

Ключовi слова: модель, моделювання, готовтсть, мотивацшна готовтсть, захист Вiтчизни.

У нитшнш час проблема патрютичного вихо-вання в Укрш&ш е вкрай актуальною, оскшьки вщ И розв&язання багато у чому залежить майбутне гро-мадян. Одним iз аспекпв патрютичного виховання е, формування у молодого поколшня фiзичноl i пси-холопчно! готовносп до захисту Вичизни.

Готовтсть до захисту Вичизни е багатоаспек-тним системою, що включае рiзнi рiвнi та компонент, зокрема мотивацшний компонент. Мотива-цшну готовнiсть студентсько! молодi до захисту Вь тчизни ми розумiемо як сукупнiсть потреб, мотивiв, установок, цiннiсних орiентацiй, iдеалiв особис-тостi тощо. Як ми зазначали у попереднiх досль дженнях, рiвень сформованостi мотивацшно1 гото-вностi до вшськово! служби зумовлюеться ступе-нем розвитку таких суб&ективних показнишв, як: прагнення виконувати свiй обов&язок щодо захисту Вiтчизни, потреба успiшного виконання службових завдань (прагнення до устху), iнтерес до вшсько-во! д1яльносп, визнання цiнностей охорони i захисту свое! кра!ни, позитивне ставлення до вшськово1 служби у ЗСУ.

Теоретичний аналiз мотивацшно1 готовностi молодi до захисту Вiтчизни надав можливють пере-несення добуто! шформаци у виглядi моделi для по-дальшого використання. В цьому сутнiсть одного з методiв теоретичного рiвня - методу моделювання. Варто зазначити, що моделювання визначаеться до-слвдниками як метод наукового дослщження явищ, процеав, пристро1в або систем (узагальнено -об&екпв дослiджень), заснований на створенш i вивченш моделей для отримання нових знань, вдоско-налення властивостей, рiзних характеристик об&eктiв дослщжень або управлiння ними.

В. Сидоренко визначае моделювання як теоре-тичне чи практичне вивчення об&екта, в якому дос-лвджуеться не сам об&ект тзнання, а допом1жна штучна або природна система, яка перебувае в де-яких об&ективних вщносинах i3 об&ектом пiзнання, здатна його замiнювати в певному вiдношеннi та яка дае при його дослвдженш в шнцевому пiдсумку iнформацiю про сам модельований об&ект [2, с. 143]. Це такий загальнонауковий метод досль дження, при якому вивчаеться зображення об&екта тзнання у виглядi модел^ але результат досль дження переноситься з модел1 на об&ект. У цьому ракурс^ на думку О. Миропольсько!, модель засто-совують для одержання таких вщомостей про об&ект тзнання, яю важко або навиъ неможливо отримати у ходi безпосереднього дослiдження об&екту. Сама по собi модель не е самоцшлю, вона е лише засобом вивчення орипналу, який вона представляе, перебуваючи з ним у певнiй подiбно-стi [1, с. 60]. Таким чином, моделювання е процес побудови моделi або досл1дження об&ектiв тзнання на !х моделях.

Саме слово «модель» (вщ лат. modulus) мщно увiйшло в повсякденну мову. Модель - це мiра, зразок, норма. Саме так ми називаемо уявний (абстра-ктний), знаковий (математичний, графiчний) або матерiальний образ орипналу, тобто модель - це «заступник» орипналу в тзнант або на практищ.

<<ШУШетиМ~^©У©Ма1>#Щ64)),2©2© / РЕБЛОООГСЛЬ 8С1Е1ЧСЕ8

При вивченш складних явищ чи процесiв не завжди е можливiсть врахувати цшсну сукупшсть усiх елементiв i зв&язшв, що визначають !х власти-восп. Модель можна уявити як матерiальний об&ект або образ (уявний чи умовний: гшотеза, iдея, абст-ракщя, зображення, опис, схема, формула, крес-лення, план, блок-схема алгоритму i т.п.), який спрощено вiдображае найiстотнiшi властивостi об&екта дослiдження .

Таким чином, реальний об&ект завжди склад-нiше за модель, яка вщображае лише частину його найiстотнiших рис, основних компоненпв i зв&язшв. З ще! причини для одного об&екта дослщження iснуе безлiч рiзних моделей. Вибiр виду моделi зу-мовлюеться обраною метою моделювання. Стд за-значити, що моделювання - циктчний процес, це означае, що за першим чотирьох етапним циклом може ввдбутися другий, третiй i т.д. Знання про до-слвджуваний об&ект розширюються, уточнюються, доповнюються i поглиблюються при кожному новому цикт.

За допомогою моделi можна встановлювати i описувати компоненти дослiджуваного об&екта i взаемозв&язок м1ж ними, давати ввдомосп про уп-равлiння об&екта i прогнозувати його розвиток.

У педагопчних дослiдженнях модель виступае як еталонне, iдеалiзоване уявлення про реальний педагопчний процес, що дозволяе конструювати його в конкретних умовах освггньо-виховного сере-довища [3].

Аналiз науково! лтгератури показав, що в су-часних педагопчних дослщженнях широко викори-стовуеться метод моделювання. Цей ушверсальний метод тзнання сприяе дослiдженню складних педагопчних систем, ввдображаючи в модельних уяв-леннях !х сутнiснi характеристики, структуру, ос-новнi компоненти i взаемозв&язки.

Структура процесу моделювання, на думку вчених Б. Глинського, Б. Грязнова, £. Нiкiтiна, включае наступш етапи: актуалiзацiя накопичених про орипнал знань i констатацiя на цш основi факту неможливостi вивчення безпосередшм чином да-ного дослiдника об&екта для отримання певних знань; вибiр моделi з числа ввдомих в науковш тте-ратурi; дослiдження моделц перенос отриманих да-них на орипнал; перевiрка iстинностi отриманих даних i включення !х в систему знань про орипнал.

Психолого-педагопчне формування включае в себе створення спещальних психолого-педагопч-них умов з метою оволодшня цiлiсними, стiйкими рисами i якостями, необх1дними для успiшного фу-нкцiонування в заданих соцiальних умовах середо-вища.

Слщуючи цiй логiцi i спираючись на проведений теоретичний аналiз психолого-педагопчно! т-тератури, в рамках проведеного нами дослiдження була зроблена спроба моделювання експеримента-льного дослвдження, яке дозволило би з урахуван-ням сучасних реалiй здшснювати формування мотивацшно! готовностi молодi до захисту Вiтчизни.

Модель експериментального дослвдження про-цесу формування мотивацшно! готовностi студент-сько! молодi до захисту Впчизни включае дек1лька блоков.

Аналiтичний блок визначае спiльну мету, за-вдання, принципи розробки процесу психолого-пе-дагопчного формування мотивацшно! готовносп молодi до захисту Вiтчизни, тдготовку суб&ектiв до реалiзацil програми. Головною метою моделi е формування психолопчно! готовностi молодi до захисту Впчизни. Основна мета реалiзуеться через методолопчш пiдходи до оргашзаци даного про-цесу: системний, особистiсно-орiентований, гума-нiстичний з урахуванням наступних принцитв: на-ступностi й перспективностi, доступности зв&язку теори з практикою, активносп, систематичностi, свiдомостi та творчо1 активности

Блок первинно1 дiагностики мотивацшно! готовносп студентсько1 молодi до захисту Впчизни включае: використання психодiагностичних методик; проведения бесвд та опитувань; пiдведення т-дсумк1в констатувального етапу дослiдження.

Блок формування включае в себе розробку i ре-алiзацiю програми формування мотивацшно! гото-вносп молодi до захисту Вiтчизни, просвпницьку роботу з тьюторами та педагогами. На даному етапi передбаченi як групов^ так й iндивiдуальнi форми роботи.

Блок повторное& дiагностики включае в себе проведення повторного вимiрювання рiвня мотивацшно! готовностi студентсько1 молодi до захисту Вiтчизни iз застосуванням методiв i методик пер-шого етапу дослiдження; пiдведення пiдсумкiв повторно! дiагностики.

Блок аиалiзу результата включае в себе шдве-дення пiдсумкiв реалiзацi! програми формування мотивацшно! готовносп молодi до захисту Вичизни та розробку рекомендацiй.

Таким чином, в результат теоретичного ана-лiзу проблеми мотивацiйно! готовностi молодi до захисту Вiтчизни нами була побудована модель експериментального дослiджения, що включае ана-лiтичний блок, блок первинно! дiагностики, блок формування, блок повторно! дiагностики та аналiз результапв. Результатом застосування побудовано! моделi виступае формування психолопчно! готов-ностi молодi до захисту Вiтчизни.

Список лггератури

1. Миропольська О. В. Формування професш-но! компетентностi фахiвцiв митних оргашв в умовах службово! дiяльностi : дис. канд. пед. наук : 13.00.04. Хмельницький. 2009. 219 с.
2. Сидоренко В. К. Основи наукових досль джень. К.: РННЦ «ДШ1Т». 2000. 260 с.
3. Туряниця З.В. Модель формування готовно-сп до професiйного самовдосконалення в майбут-нiх майстрiв виробничого навчання. Науковий огляд. № 1 (22). 2016. С. 35-40.
модель моделювання готовність мотиваційна готовність захист Вітчизни model modeling readiness motivational readiness defense of fatherland