Научтруд
Войти

Зміст та особливості викладання образотворчого мистецтва у навчально-виховних закладах України на початку ХХ століття

Научный труд разместил:
Dala
20 сентября 2020
Автор: Світлана Стельмах

проблем: необхщно здшснити гендерний анал1з шдручниюв з icTopiï зпдно з ¡сторичними перюдами, вибираючи за одиницю контент-анал1зу не лише кшыасть чолов1чих чи яаночих зображень, чи згадок про певну стать, а й яюсний анал1з тексту, що гпд силу лише тим фах1вцям, яю однаковою Mi рою волод1ють ¡сторичною наукою та "гендерним поглядом".

Л1ТЕРАТУРА

1. Ашщенко О.В. Навчальна литература для початково! школи: гендерний аналп // Проблеми сучасного шдручника: Зб1рник наукових праць. В. 4. - К.: Пед. думка, 2003. - С.252-257.
2. Барчунова Т.В. Сексизм в букваре // ЭКО. - Новосибирск, 1995. - №3. - С.28-39.
3. Всесвггня icTopisi. Hobî часи. Частина друга. (Кшець XVIII - початок XX ст.): Проб шдруч. для 9-го кл. серед, загальноосвгг. навч. закл. / C.B. Бшоножко, I.M. Б1рюльов, O.P. Давлетов,

B.Г. Комина, JI.O. Нестеренко, Ф.Г. Турченко. - К.: Генеза, 2001. - 304 с.

4. Говорун Т.В., Кшнежщ О.М. Гендерна психолопя: Навчальний поабник. - К: "Академя", 2004. - 308 с.
5. Козлова Н. Тендерная ревизия учебных пособий по политологии // Высшее образование в России. -2004.-№3. С. 140-144.
6. Крижашвський О.П., Xipra О.О. IcTopisi середшх впав. Шдручник для 7-го класу середньо1 школи. Видання друге, виправлене i доповнене. - К.: Аквшон-Плюс, 2001. - 288 с.
7. Мишель А. Долой стереотипы! Преодолеть сексизм в книгах для детей и школьных учебниках. -Париж: ЮНЕСКО, 1986. - 122 с.
8. Петришина JI. Жшка в державотворчому npoucci доби укра1&нсько1 нацюнальшн революцп //Жшка в наущ та освт: минуле, сучасшсть, майбутне // Матер1али Друпн М1жнародно1 науково-практично1 конференщ1. Украша, Кшв, 5-6 липня 2002 р. - К., 2002. - 352 с.
9. Попова JIB. Проблемы самореализации одаренных женщин // Вопросы психологии. - 1996. - №2. C.32- 38.
10. Смолш В.А., Степанков B.C. IcTopisi Украши. Давш часи та середньов1ччя. Пробний шдручник для 7 кл. - К.: OcBiTa, 2002. - 270 с.
11. Турченко Ф.Г. Новтгя icTopisi Укра1&ни. Частина перша (1914-1939): Щдруч. для 10 кл. загальноосви\\ навч. закл. - Вид. 3-те, виправл. та допов. - К.: Генеза, 2002. - 352 с.
12. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новтгя icTopisi Украши (1945-1998): Падруч. для 11кл. серед, шк. - К: Генеза, 2000. - 304 с.
13. Фролов П. Гендерна експертиза шкшьних шдручнишв (до постановки проблеми). - К.: Кшвський науково-освтпй гендерний центр, 2001. - 36 с.
14. Чернишевський М.Г. Про те, я id книги треба давати читати дням с. 164-170 / Педагопчна спадшина з питань дитячого читання. Загал. ред. А.Н.Марпшнот - К.: Радянська школа, 1941. - 249 с.
15. Шалагшова O.I., Шалагшов Б.Б. IcTopisi стародавнього cbîty: Шдруч. для 6 кл. серед, загальноосвт шк. 2-ге вид. - К.: Зод1ак-ЕКО, 2000. - 256 с.
16. Швидко Г.К. IcTopisi Украши. XVI-XVIII ст. Шдручник для 8 класу середньо1 школи. - К.: Генеза, 1997.-384 с.

Св1тлана СТЕЛЬМАХ

3MICT ТА ОСОБЛИВОСТ1 В И КЛАДАН НЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У НАВЧААЬНО-ВИХОВНИХ ЗА1СЛАДАХ YKPAÏHH НА ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ

Одним Î3 важливих напрям1в сучасно!& укра1нсько1 педагог1ки, як шших гуман1тарних наук, е розробка нових концепц1й, яю б забезпечували реал1защю завдань навчання та розвитку особистосп шляхом впровадження нового змюту, метод ¡в. форм оргашзац11 навчання та виховання. Сусп1льно-пол1тичн1 зм1ни, що стали реальшетю сьогодш, потребують розв&язання lu лого ряду ocbîthix завдань, серед яких проблеми мистецького, художнього, естетичного навчання, виховання та розвитку поещають чшьне мюце.

1х вагом1сть зумовлена також техшзащею та мехашзац1ею сучасного суспшьства i спричинення таких обставин його життя, коли людина фактично губиться \\пж техшкою, мехашзмами, автоматами. Iï проблеми, питания духовного та морального розвитку вщсуваються на другий план, часто швелюються. Сшлкування з площини людина-людина перемщуеться у площину людина-комп&ютер, що аж Hi як не сприяе гумашзацн людських вщносин.
3 огляду на вищевикладене слад сказати, що проблемы гумашзацн та гумаштаризацн украшсько! осв1ти е важливими 1 насущными сьогодш. Тому переосмислення 1 удосконалення естетичного виховання е необхщшстю. Це можна здшснити шляхом комплексу заход1в: спещально оргашзованого культурно-мистецького навчання, пропаганды образотворчого мистецтва 1 широкого ознайомлення з кращими його зразками, реал1защю завдань етичного й естетичного виховання д1тей та молод к вивчення ¡сторичного впчизняного 1 заруб1жного досвщу в цьому напрямку.

Метою ста 1111111 е обгрунтування змюту та особливостей викладання 1 навчання образотворчого мистецтва в навчально-виховних закладах Украши на початку XX столггтя. Основними завданнями дослщження визначено: анатз тсорп та практики навчання основ образотворчого мистецтва в школах Украши у дослщжуваний перюд; обгрунтування специфши художньо-мистецького виховання особистосп; визначення розвивального потенщалу образотворчого мистецтва.

Перша половина XX стсотття характеризуешься значним свшэвим шднесенням не лише у сферах сконо\\пки. ползшей, науки, уах галузей господарювання, але й вщродженням 1 розвитком псдагопки. психологи. фшософн, мистецтвознавства. Слщ також наголосити на штеграцн останшх, осклльки вони, презентуючи людину у вах виявах II життед\\яльносп [ життстворчостк не можуть юнувати роздр1бнсно. а потребують комплексного, вссб1чного пояснения явищ, фактов, процсав людського буття.

Науковцями у цей перюд ведеться наполегливий пошук нових метод ¡в [ способ ¡в навчання та виховання для забезпечення потреб суспшьного життя. У зв&язку з цим спостср1гасться поява м1жнародних педагопчних оргашзацш, метою яких е забезпечення наукового та методичного шдгрунтя для тогочасно! оевтои. Серед найвщомших слщ назвати .Шгу нового виховання 1 М1жнародне бюро оевтои. В окремих крашах активно працювали педагопчш товариства та об&еднання. Наприклад, у США - Прогресивна асощащя народно! оевтои, у Францп - Товариство ¿меш Бше тощо.

Система оевтои, що юнувала, критикувалася перш за все через надм1рну регламентовашеть, перенасиченють програм фактичними знаниями, недостатню ор1ентащю на шдивщуальний розвиток окремо! особистосп, жорстклеть управлшня педагопчними закладами, авторитарний стиль стосунклв суб&екпв навчально! д1яльност1 тощо.

Суспшьш обставини - мехашзащя виробництва, швидкий науково-техшчний процес, удосконалення виробничих процсав засобом провадження мехашзм1в - вимагали вщ людини особливих зусиль, шдвищення майстерносп, удосконалення ручних операцш тощо. У цьому значну допомогу покликаш надати предмета мистецького циклу: "Практичну сторону рисунклв хиба не треба виказувати, бо сама кидаесь в очи. Ниш коли машини заняли перше мюце 1 на кожшм крощ випирають робота ручш, мусить рем ¡сник вир1б свш виконати в таклй форм!, в яклй 1 найлучша машина не потрафить. Тогди лиш може думати о яклйсь конкуренцн, а до того потребуе вщповщного образованя так загального як 1 специяльного, яке начинаесь в народнш шкош" [4, 301].

Потреба в оновленш школи стала одшею ¡з головних у багатьох розвинених крашах свт . Щоб внести д1ев1 корективи, слщ було визначити такий вектор розвитку оевтоньо! сфери, який би забезпечував повноцшний розвиток 1 виховання людини поряд ¡з навчанням, яке б мало зайняти свою шшу у пропса формування особистосп у р1вшй \\iipi з вихованням та розвитком.

Щодо Украши, то слад наголосити, що чимало вщомих педагопв вважали чинну систему осв1ти недосконалою 1 бачили у нш багато недолшв, якл старалися виправити. Активну участь у процесах розробки нового змюту украшсько! осв1ти взяли О. Дорошкевич, I. Опенко, С. Русова, П. Холодний, О. Музиченко, Т. Лубенець. Вони вважали, що нова украшська школа повинна будувати навчально-виховний процес на юторико-культурних традищях свого народу задля втшення нацюнально! ¡дс!. У "Проект! едино! школи на Вкра!ш" у зв&язку з цим наголошувалося, що важливими складовими оевппього процесу ново! укра!нсько! школи повинш стати "рел!г!я, мистецтво, мораль, пмнастичш вправи (руханка) та розвиток громадянського чуття" [5, 4].

Саме через щ причини, як свщчить наше дослщження, зростае увага псдагопв дослщжуваного перюду до предмет! в мистецького циклу - образотворчого мистецтва, рисунка, музики, хореографн, л1тератури, ¡сторп мистецтв тощо.

Мистецтво у вах його виявах вважалося одним п найзначшших та найвагомших засоб1в виховання особистосп. Автори держав них документов у галуз1 осв1ти вважали необхщним викладання мистецьких навчальних курсив на вах степенях школи. Проте 1х вивчення передбачало перш за все не знания вщцв чи специфики род ¡в мистецтва, а саме виховання дитини, виховання вол1 дитини та творчих II зд1бностсй [5, 17]. Названий документ пропонував збиьшити кшьюсть годин для мистецьких дисциплш у 5-8 класах, оскшьки перехщний перюд, шдлт<ова криза вимагали переор1ентацн душевних 1 фпичних сил шдл!тка, а спрямування 1х на сприймання краси, досконалосп, довсршсностк як правило, мало позитивш результата.

"Наущ рисунклв". як у дослщжуваний перюд називалося сучасне образотворче мистецтво, прщцлялося надто мало уваги у навчально-виховних закладах рпних тишв, проте суспшьш обставини 1 сама природа дитини вимагали перегляду такого вщношення до них. Публпчацп у перюдичнш прссл цього перюду переконливо шдтверджують ппотезу. що: "наука рисунклв мае так в вихованю як 1 житю практичшм не мале значшь. нема хиба о т1м сумшву. а однак занимае сей предмет поелине мюце, та найчастшше уважаесь его биьше за забавку, за вщпочинок, за виповнене часу призначеного на занять тихе, як на правдиву науку. Не веде ся науки се! так, щоби вщповщала свош цши, а причиною сего, - почасти маловажене сего предмету - по части брак часу" [4, 301].

3 огляду на це, посилюеться увага вчених та педагопв-практиклв до проблеми мистецького навчання та естетичного виховання: "Одним з найновших 1 сказатиб чисто модершетичних проблем!в. якл сучасна педагопя намагаеть ся р1шити в користь школи, е проблем "естетичного вихованя" молодежи, т. е. проблем шдготовленя молодежи до вщчуваня, розум1ня 1 оцшюваня краси в штущ, отже в малярствк р1зьбарств1, музиц!, посзй& 1 \\iiMini. проблем вишколеня у дтовори зору 1 слуху в напрям1 естетично-критичшм" [1, 228].

Через значш зусилля псдагог1в-тсорстиклв та вчитсл1в-практиклв навчання образотворчого мистецтва у школ1 в дослщжуваний пер1од стае досить поширеним 1 його використовують також як заело розвитку дитини: "Коли в навчанш взагат мае принцип природного розвитку таланту й защкавлень, то при методах навчання рисунка мае вш безперечно найбшыпе оправдания. Завдання вчителя повинно бути не обмежувати дитини в II проявах, але навпаки, прояви щ шдглядати 1 розвивати. Максиму дитячо! творчосп нал ежить видобувати ильки гровим способом, беручи до уваги, як головний мотор ще! творчосп дитяче защкавлення" [2, 347].

Педагоги твердили, що знания 1 вм1ння з основ образотворчого мистецтва потр1бш кожн1й людиш - 1 рсм1снику. 1 мщанину, 1 селянину, бо вм1ння вим1рювати. конструювати, макетувати, оздоблювати е життево нсобх1дними для кожного. У зв&язку з конкретним практичним застосуванням у школ! план занять з образотворчого мистецтва подшявся на дв1 частини:

"1) В м1йских школах вщ II. до IV кляси напрям науки формальний т. е рисунки елементарш загально образу юч1 [ виховуючк вУ. 1 VI. кляс! напрям завод ¡в. увзглядняючий потреби домашнього промислу.

2) В сельских школах передовым напрям практичний застосований до потреб щоденного житя селян. На практичний напрям науки рисунклв кладуть 1 пляни науков1 найб1льший натиск, а однак на ссгор1чних конференщйних виставках, м1г кожний, переглядаючи рисунки, бачити лиш нсв1льничс. повторюване взор1в одних 1 тих самих з шдручника Степановича" [4, 301].

Досить чт<о 1 реально визначалася мета "науки рисунклв у народшй школ!: "Ц1лею науки рисунклв в школах народних е - вправа ока ! руки, шзнане найважлив!ших форм геометричних, плоских! лекших форм брилових перспектив!чно з затосуванем рисунку до житя практичного, вкшщ образоване виобразн!! почутя краски. Ту вже, виразно перебивае ся напрям вихловавчий ! практичний" [4, 301].

Оргашзовуючи процес навчання образотворчого мистецтва у школах, педагоги вважали необхщним враховувати вп<ов1 особливост! учн1в та характер розвитку основних псих1чних процсслв у цей перюд: "До десятого року життя переважае в дитини уява. Через те треба

залишити д1тям свободу, вшьно комб1нувати елементи, яю 1х фантам я найкраще приймае, як мотиви до рисування" [2, 347]. Пюля десяти рока в у д1тей переважае нахил до подорожування, вважають автори методики образотворчого мистецтва, тому у цей перюд пропонуеться влаштування виставок малюнюв, р1зних предмет! в. прикрашених народними вз1рцями.

На вшцш ступеш школи педагоги пропонують допомагати "краеобразовому малюванию" 1 особливу увагу визначати для талановитих та обдарованих д1тей. Педагоги також передбачали, що учень не зможе досконало оволодтг уама техшками малювання 1 не може мати природних нахил ¡в до них уах. Тому, вважали вони, не слщ занедбати "... т1 ланки рисунка, у котрих учень не проявляе природних здатностей.. в таких випадках належить учня вщповщно повести, щоби осягнути середню вправу, та оминути одноб1чного навчання" [2, 347].

Навчання образотворчого мистецтва у школах переслщувало також мету гармошйного розвитку особистост1, а також морального, духовного, естетичного виховання. Останне аналпувалося глибоко 1 вважалося необхщною складовою повноцшного життя кожно! людини на будь-якому еташ II життя: "ГПдставою гармошйного вихованя е шзнане правди добра 1 краски, длятого мусимо образовали розум, серце та почуте естетичне, котре е шдставою засад моральность - Не вел люди вщчувають т1 сам1 вражшя однаково; - коли додамо, що вщ напряму наших чувств 1 способу вщчуваня вражшь залежить, чи чуемо ся щаслив1 або противно, що чувства долають на напп мисли 1 волю, зрозум1емо значшь науки рисунюв, яка найбшыпе причиняе ся до образованя почутя естетичного" [4, 301].

Оргашзовуючи у школах заняття ¡з мистецьких дисциплш, учеш пропонували перш за все дотримуватися принцишв свободи, самостшносп, добровшьносп. Вони вважали, що лише вшьне заняття мистецтвом приносить користь особистосп 1 ошляхетнюе п. Немаловажну роль у цьому пропса мав вщ1грати також сощальний 1 матер1альний статус малого митця: "Красна штука е висловом жизнено!, впально! сили, енергн, е неначе надм1 ром в1тальности. Тому вона уешвае 1 розвиаеть ся лиш там, де жите пливе без жури 1 злидшв. Бщний аромаха не думае про штуку 1 е! дша; в1н знае лиш перил потреби, яю диктуе йому змисл самозбереження. Отже до виконуваня штуки 1 х1снованя з не! не можна н!кого приневолили, так як не можна шкого приневолили до того, щоб був здоровим 1 веселим. Тому нема шчого поганшшого, як приневолювати дитину бшкою 1 лайкою до граня на яклмсь ¿нструмент! або до рисованя чи сшву чи деклямованя" [1, 228 ]. Проте, педагоги вказували на те, що не можна вчителю опускатися до р1вня школяра у викладанш, а слщ лише розумтг 1 враховувати бажання та можливост1 дитини у той чи шший пер1од и& життя.

До мистецьких дисциплш. яю пропонувалося вводили у школах, науковщ ставили щлий ряд вимог. Серед них найважлившими були вимоги щодо розумового, мехашчного, естетичного 1 практичного 1х спрямування. Розумове спрямування мистецьких дисциплш передбачало !х ¡нтслектуальне навантаження, розширення 1 поглиблення знань учшв до предмет! в та явищ, яю вивчалися.

Через систематичне 1 послщовне навчання основ образотворчого мистецтва вчитель повинен був домагатися, щоб дтг настшьки володши техшкою малювання, аби перевести и у мехашчний, автоматизований процес: "Коли д1ти присвоши соб1 головш засади рисованя, -п¡знали головш положеня лшш 1 набрали певно! вправи в !х крисленю 1 комбшованю. мусимо через частшш1 вправи допровадити д!ти до певно! б1глости в рисованю 1 старатись, щоб они могли рисувати скоро, без великого напруженя т.е - мехашчно" [4, 301].

Велика увага зверталася на акуратшеть виконання рисунюв, чи шших продукт!в дитячо! прац1, утримання у чистот1 засоб1в для занять, враховувався загальний вигляд примщень, де працювати д1ти, !х зовшшшй вигляд тощо. Все це мало сприяти естетичному вихованню школяр1в засобом занять образотворчим мистецтвом: "Розбуджуванем чистоти, красоти, порядку старанносп [ т. п. образуемо естетичне почуте, а тим самим хоронимо молод!ж в1д не одного зла, бо хто любить красне, буде бридити ся злим, - так як зло само з себе е вже бридким" [4, 301].

Щодо практичного застосування знань та умшь з образотворчого мистецтва, то тут втшзнят педагоги наслщували св1тову тенденщю, сутн1сть яко! полягала у максимальному прикладному спрямуванн1 будь-якого шюльного навчання. Тому найб1льша увага придиялася тим урокам образотворчого мистецтва, на яких д1ти працювали над малюнками

альськогосподарського реманенту, предмет!в домашнього вжитку, засоб1в щоденно! пращ, реманенту, домашшх буд1вель, 1х спорядження й оздоблення. Д1вчатам пропонували укладати узори для сорочок, сшдниць, плахт, корсет1в, вчили 1х розписувати домашнш реманент, печи виконувати внутршне оздоблення житла тощо. Проте, зазначимо, що надм1рне практичне звуження завдань образотворчого мистецтва у тогочасшй школ! не сприяло творчому розвитку особистоси, особливо обдаровано!.

Коротка 1 загальна характеристика процесу теоретичного обгрунтування 1 практично! оргашзацп занять образотворчим мистецтвом у впчизнянш школ! початку XX столггтя дозволяе зробити висновок про те, що саме у цей перюд вщбуваються значш змши у систем! оевгги, коли в центр уваги ставиться особистють школяра, його бажання, прагнення, майбутне профес!йне спрямування. Вггчизняш педагоги часто звертаються до передового евтового доевщу у цш сфер!, використовуючи його рацюнальне зерно у практищ народно! украшсько! школи. Розпочинаеться процес детального визначення зм!сту, принцишв, форм навчання образотворчого мистецтва, визначаеться його шформативний, розвивальний та виховний потенщал. Зусилля педагог!в спрямовуються на практичну реал!защю добутих знань та умшь учнями у !х щоденному житп. Спостер!гаеться яскрава тенденщя диференщащ! цих знань для с!льських та мюьких школяр!в, обгрунтовуеться необхщшеть ! можливють статево! диференщащ!.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алиськевич А. Як будити в дутий естетичний змисл та вчити !х розумшя форми I краси? // Учитель. - Льв1в. - 1908. - Р. XX. -Ч. 15-16. - С. 228-231.
2. До реформи навчання рисуншв у школах // Шлях навчання I виховання. Льв1в. - 1931. - листопад. -4.9.-С. 347.
3. Залужний В. Найновшшй напрям в метод! подаваня науки рисуншв у народних школах // Учитель. -Льв!в. - 1908. - Р. XX. -Ч. 13-14. - С. 194-203.
4. Кабаровський В. Юлька сл!в о науц! рисуншв в народних школах // Учитель. - Льв!в. - жовтень. -1900.-С. 301.
5. Проект едино! школи на Вкрапл. - Книга I. Основна школа. - Кам&янець Подшьський, 1919. - С. 4.

Марш КУШИК

МИКОЛА ПИРОГОВ ПРО СИСТЕМУ ОСВ1ТИ ТА ПР0ФЕС1ЙН01 П1ДГОТОВКИ Л1КАР1В

Микола Пирогов займае ч!льне м!сце серед передових педагопв друго! половини XIX ст. Нимало праць присвячено його р!зносторонн!й д!яльност!. О. Горчакова в кандидатськш дисертащ! "Гумашстична спрямован!сть педагог!чних погляд!в М.1. Пирогова" розкривае сощальш та !сторичн! умови формування педагопчних погляд!в вченого, а також принципи гумашетично! концепц!! у вихованш та осв!т!, !х актуальшеть та доц!льшсть у сучасн!й педагопщ [3]. Педагог!чн! погляди Пирогова були охарактеризован! та дослщжувались О. Острогорським, К. Ушинським, П. Калью, С. Старченко, Ш. Сихарулщзе та ш. [3].

У публ!кащ! присвяченш 190-!й р!чниц! вщ дня народження М. Пирогова М. Свтух та К. Потапенко називають вщомого вченого "лшарем душ! ! т!ла суспшьства". На думку автор!в, "велич його визначаеться тим, що своею адмшютративно-педагопчною ! л!тературно-педагог!чною д!яльн!стю сво!м ставленням до роботи, до людей вш залишив зразок для наслщування" [5, 75-77].

Першим б!ографом, який описував лшарську, наукову та педагопчну д!яльн!сть ще за життя вченого був лейб-медик И.Бертенсон. Багато дослщжень було присвячено його педагог!чшй д!яльносп, зокрема роботи В.Волкович, О.Шингарьова, А.Красновського. Публшацн С.Штрайха, О.Максименка, В.Смирнова, В.Чорного та ряду шших автор!в евщчать про незгасаючий !нтерес до дол! визначного х!рурга, професора педагога, громадського д!яча. В.Голобородько дослщжуе гормадсько-просв!тницьку д!яльшсть вченого в Укра!ш у 1856-1866 рр. Саме протягом цього перюду Пирогов перебував на посад! попечителя Одеського, а шзшше Кшвського навчального округу, займався шдготовкою молодих вчених [2, 1-11, 18-21].

Другие работы в данной теме: