Научтруд
Войти

Мотивація професійної спрямованості навчання іноземної мови студентів технічних спеціальностей

Научный труд разместил:
Daagodasc
20 сентября 2020
Автор: Світлана Король

запоб^ають утомлюваностi, пiдносять piBeHb знань, формують умшня й навички. Чим коротшi та зрозyмiлiшi будуть коментар^ тим швидше й мiцнiше в дггей утворюватиметься орфографiчний стереотип, який i забезпечить високу грамотнiсть.

Однак зауважимо, що коментованi вправи — не ушверсальний прийом, i вш не може замiнити та витюнити iншi тренyвальнi вправи, перевiренi i схваленi правописною практикою. Саме вони i стануть предметом нашого подальшого дослiдження.

Л1ТЕРАТУРА

1. Б1ляев О. М. Лшгводидактика р1дно! мови: Навч.-метод. пос1бн. — К.: Генеза, 2005. — 180 с.
2. Козачук Г. О. Шдвищення грамотносп учшв: Навч.-метод. поабн. — К.: Освгга, 1995. — 161 с.
3. Методика викладання укра1нсько1 мови в середнш школ1: Навч. пос1бн. Л.С. Олшник,

B. К. 1ваненко, Л. П. Рожило, О. С. Скорик; За ред. I. С. Олшника. — К.: Вища шк., 1989. — 439 с.

4. Методика вивчення украшсько! мови в школ1: Метод. поабн. /О. М. Бшяев, В. Я. Мельничайко,

М. I. Пентилюк, Г. Р. Передрш, Л. П. Рожило. — К.: Рад. шк., 1987. — 246 с.

5. Методика навчання украшсько! мови в середшх освггшх закладах: П1дручн. для студ. /За ред.

М. I. Пентилюк. — К.: Ленв1т, 2005. — 400 с.

6. Методика викладання украшсько! мови: Навч. пос1бн. для учшв педучилищ /За ред.

C. I. Дорошенка. — К.: Вища шк.: 1989. — 422 с .

7. Практикум з методики навчання укра!нсько! мови в загальноосв1тшх закладах: Пос1бн. для студ. /

За ред.. М. I. Пентилюк. — К.: Ленв1т, 2003. — 302 с.

8. Яворська С. Т. Робота з орфографи у процеа вивчення будови слова i словотвору: Монограф1я. —

Донецьк: Лебщь, 2000. — 198 с.

Свплана КОРОЛЬ

МОТИВАЦ1Я ПРОФЕС1ЙНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНО1 МОВИ СТУДЕНТ1В ТЕХН1ЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ

У cmammi розглядаеться питання профестно&1 cnpMMoeanocmi навчання iH03eMH0i мови cmydeHmie технЫних спецiальностей та придшено увагу важливостi мотиваци. Автор розглядае погляди науковцiв щодо визначення понять мотиващя i мотив, а також наводить деюлька класифкацш мотивiв навчання, i на цш основi вибирае види мотивiв, необхiдних для профестноi спрямованостi навчання тоземно&1 мови студентiв технiчних унiверситетiв.

Входження Укра1ни в европейську спшьноту вимагае шдготовки фахiвцiв iз знанням шоземно! мови. За останш роки вивчення шоземно! мови стае дедалi популяршшим. Якщо ранiше 11 починали вивчати з 5-го класу загальноосв^ньо! школи (винятком були спецiалiзованi школи з поглибленим вивченням iноземно1& мови, де 11 вивчення починалося з 1-го класу), то ниш багато батьюв защкавлеш в тому, щоб 1х дiти змалку вчили iноземнy мову. Отож зараз 11 починають вивчати з дитячого садочка. Незалежно вщ того, ким захоче стати дитина в майбутньому батьки розумдать, що знання шоземно1& мови не завадить.

Випускники шкш приходять у ВНЗ з певними знаннями з шоземно1 мови i тут важливо не тшьки поглибити 1х знання, а й надати 1м професiйно1 спрямованоси вiдповiдно до обрано1 професi1.

Мета cmammi — проанатзувати вплив мотиваци на вивчення iноземно1& мови та визначити види мотивiв, якi важливi для 11 професiйного спрямування у студенев технiчних спецiальностей.

Вивченням проблеми професiйно1 спрямованостi займались таю науковщ, як М. Махмутов, В. Волкова, О. Томащук, Г. Кашканова, О. Коваленко та iн. Значний внесок у дослщження мотивацi1& навчання зробили А. Маркова, Т. Мапс, О. Орлов, С. Глын, О. Коваленко та ш.

Насамперед з&ясуемо змют поняття "професiйна спрямованiсть". У тлумачному словнику спрямовашсть трактуеться як направлешсть, напрямок. Ширше розкриваеться поняття дiеслова "спрямовувати": надавати потрiбного напрямку дiяльностi, вчинкам, розмовi; орiентyвати кого-небудь певним чином; зосереджувати на чому-небудь зусилля, енерпю, здiбностi й ш. [1, 1183], а слова "професшний" — як пов&язаний з певною профешею [1, 995].

Цшавою е думка дослiдникiв щодо визначення професшно! спрямованостi. Так, на думку О. Коваленко, "професшна спрямовашсть включае свiдоме бажання виконати яюсно професiйну дiяльнiсть, що припускаемо, штерес до не!, розумiння важливостi задано! дiяльностi у вiдповiднiй професiйнiй сферГ& [2, 151].

Цiкавим е визначення, яке дае В. Волкова: "Професшна спрямовашсть — це комплекс цшеспрямованих педагопчних впливiв, що грунтуються на знанш закономiрностей розвитку особистостi, враховують специфiчнi вимоги професп до людини та вплив факторiв об&ективного й суб&ективного порядку на процес формування" [3, 4].

Викладаючи iноземну мову з урахуванням И професшно! спрямованосп, е можливiсть пiдготувати спецiалiста европейського гатунку, який буде конкурентоспроможним у професшнш сферi не тiльки у сво!й кра!ш, а й на св^овому просторi. Таким чином, навчання шоземно! мови студентiв немовних спещальностей потрiбно спрямовувати на професiйне спшкування, тобто вмiння користуватись iноземною мовою у сво!й професiйнiй сферi.

Вживаючи термiн "професiйне спiлкування", ми шдтримуемо науковцiв, котрi розрiзняють мову професшного та мову дiлового спiлкування. Щд першою розумiеться лiнгвiстично органiзована система мовлення, що використовуеться представниками певно! галузi для спiлкування в ситуащях, якi безпосередньо пов&язанi тiльки з професшними аспектами трудово! дiяльностi [4, 45]; а шд другою — що використовуеться фахiвцями рiзних галузей для спшкування у ситуащях, яю безпосередньо або опосередковано, через сощально-побутовi стосунки пов&язанi з дшовою активнiстю, котра мотивована потребами професшно! дiяльностi [4, 46].

Ми вважаемо, що потрiбно розрiзняти цi поняття, оскiльки фаивцю технiчно! спецiальностi потрiбно володiти iноземною мовою як у побутовому i дiловому, так i професiйному спiлкуваннi. Вивчення iноземно! мови у школi охоплюе першi два аспекти (побутове та частково дшове спшкування), а навчання професшному спшкуванню повнiстю е завданням ВНЗ.

Треба вщзначити, що, не зважаючи на популяризащю iноземно! мови, деякi школяр^ збираючись вступати у технiчнi ВНЗ зосереджують свою увагу, як правило, на точних дисциплiнах, а гумаштарш науки, серед них й шоземна мова, вiдходять на другий план. Разом iз профiлюючими предметами у техшчному ВНЗ iноземна мова теж може сприйматись як другорядний предмет, а тому ^норуватися студентами. Завданням викладача е розкрити важливiсть i професiйну необхiднiсть знання iноземно! мови.

З&ясуемо, де можуть знадобитися знання шоземно! мови фахiвцю технiчного профшю:

— при користуваннi технiчною лтературою з iншомовних джерел;

— при спшкуванш з iноземними спецiалiстами, що працюють у цш галузi;

— шд час вiдвiдування мiжнародних конференцш, семiнарiв;

— пiд час стажування за кордоном;

— для працевлаштування на свiтовому просторi;

— у веденш дiлово! переписки iз зарубiжними партнерами;

— у побутовому спшкуванш шд час закордонних вiдряджень, подорожей, у приватних зв&язках.

Отже, навчання шоземно! мови студенев немовних спещальностей може мати позитивш результати за умови !! професiйно! спрямованостi. Задля цього потрiбно формувати пiзнавальну мотиващю i професiйний iнтерес, використовувати новi форми i методи навчання, оновлювати його змют, забезпечувати мiжпредметнi зв&язки шоземно! мови з профшьними дисциплшами, визначити оптимальний обсяг знань з шоземно! мови, необхщний для професшного спшкування.

Важливу роль у навчанш шоземно! мови вщграе мотивацiя. В зв&язку з цим детальшше розглянемо це питання.

За визначенням О. Коваленко, мотиващя — це спонукання або так зваш психiчнi явища, якi стали спонуканням для ле! або iншо! дi!, вчинку, визначають актившсть особистостi або !! спрямовашсть на досягнення запланованого результату [2, 320].

С. 1ль!н наводить ще декшька визначень термiну мотивацi! провщних науковцiв. Однi бачать в цьому понятп сукупнiсть факторiв, якi шдтримують i спрямовують, тобто визначають

поведшку, другi — сукупнiсть мотивiв, третi — спонукання, що обумовлюе активнють органiзму i визначае !! спрямованiсть [5, 65].

Щодо термша "мотив", то О. Коваленко вважае, що це усвiдомлена потреба, яка спричиняе активнiсть людини, визначае !! скерованiсть [2, 320]. А. Маркова дае таке визначення: мотив — це спрямовашсть людини на окремi сторони навчально! роботи, пов&язана з внутршшм ставленням людини до не! [6, 15].

Звщси зрозумiло, що рiзне тлумачення сутностi мотиву пояснюе юнування кiлькох класифiкацiй мотивiв. А. Маркова розподшяе мотиви на шзнавальш та соцiальнi i вважае, що т й iншi мають рiзнi рiвнi. Так, пiзнавальнi мотиви характеризуються такими рiвнями:

— широкi шзнавальш мотиви — орiентацiя на опанування новим знаннями;

— навчально-пiзнавальнi мотиви — орiентацiя на засвоення засобiв добування знань, прийомiв самостiйного набування знань;

— мотиви самоосв^и — орiентацiя на здобуття додаткових знань i подальша побудова спецiально! програми самовдосконалення.

Розглядаючи соцiальнi мотиви, називають наступш рiвнi:

— широкi сощальш мотиви — обов&язок i вщповщальшсть, розумiння соцiально! значущостi навчання;

— вузью або позицiйнi мотиви — прагнення зайняти певну позицiю у вщношеннях з оточуючими, отримати !х схвалення;

— мотиви сощально! спiвпрацi — орiентацiя на рiзнi засоби взаемодi! з iншими людьми

[6, 15].

В С. 1ль!на знаходимо таку класифшащю мотивiв:

— мотив тзнавальний;

— мотив — прагнення до результату (мотиви досягнення);

— мотив — прагнення до дiяльностi;

— мотив усшху;

— мотив самоповаги, самоактуалiзацi! [5, 139].

О. Коваленко виокремлюе внутршню та зовшшню мотивацi!. Якщо зовнiшня заснована на заохоченнях, покараннях та шших видах стимуляцi!, то основу внутршньо! мотивацi! становлять фактори, якi пов&язаш з внутрiшнiм усвiдомленням особистiстю свое! поведшки [2, 321].

Ми погоджуемося з точкою зору С. 1ль!на, що мотиващя i мотиви завжди внутрiшньо обумовленi, але можуть залежати вщ зовнiшнiх факторiв, спонукатись зовшшшми стимулами. Обставини, умови, ситуацiя набувають значення для мотиваци лише тод^ коли стають важливими для людини, задоволення !! потреб i бажань. Тому зовшшш фактори повиннi в процес мотивацi! трансформуватись у внутршш [5, с. 68].

Говорячи про мотиви, важливi для професiйного спрямування навчання iноземно! мови студентiв техшчних спецiальностей, ми визначаемо такi:

— тзнавальний, який спонукае опановувати знання з шоземно! мови для професшного спiлкування;

— мотив успiху, що орiентуе на успiшну професiйну дiяльнiсть за умови знання iноземно! мови;

— мотив самоповаги, самоактуалiзацi!, який забезпечуе впевнешсть особистостi у власних силах (в нашому випадку — це оволодшня iноземною мовою) i сприяе активнiй навчально-пiзнавальнiй дiяльностi;

У процес дослiдження ми перевiрили, наскшьки розвинута мотивацiя у студентiв техшчних спещальностей, котрi вивчають нiмецьку мову (загальна кiлькiсть студентiв — 145 ошб). Зауважимо, що незважаючи на розроблеш спецкурси дiлово! та техшчно! iноземно! мови i результати бесщ зi студентами, виявили декiлька причин низько! мотивацi! щодо !! вивчення:

— невпевнешсть у тому, що колись доведеться застосовувати знання шмецько! мови (23%);

— думка, що мовою мiжнародно! комушкаци е англшська, а не нiмецька (18,5%);

— страх перед складшстю шмецько! граматики, бажання використати час, вщведений на вивчення нiмецькоï мови, для бшьш важливих предметiв або власних справ (10,4%);

— недостаттсть контакпв з носiями нiмецькоï мови (48,1%).

Виршити цi проблемнi питання можна за допомогою формування мотивацiï студенев, змiнивши ïx негативне та байдуже ставлення до вивчення iноземноï мови на позитивне, яке зробить процес навчання свщомим, вщповщальним, активним.

Для того, щоб розвинути бажанi мотиви, потрiбно забезпечити вiдповiднi умови. До умов, яю сприяють формуванню мотиваци навчання, належать:

— приемна, ненапружена атмосфера на занятп;

— використання викладачем рiзниx форм роботи;

— участь кожного студента у роботц

— енергшна поведiнка викладача;

— використання рольових ^ор, дискусiй.

Серед умов, яю сприятимуть формуванню мотивiв щодо професiйноï спрямованостi навчання шоземно1" мови студентiв теxнiчниx спецiальностей, визначаемо:

— забезпечення студентiв iнформацiею про програми обмiну студентiв з 1&хнього профiлю;

— спонукання до участ у мiжнародниx конференцiяx i семшарах;

— наведення прикладiв про випускниюв, якi працевлаштувались i використовують у робот знання нiмецькоï мови;

— ознайомлення студенпв з вимогами до сучасних спещатспв, акцентуючи на значенш iноземноï мови.

Таким чином, проведене дослщження дае пiдстави стверджувати, що професшне спрямування навчання iноземноï мови студенпв теxнiчниx ВНЗ можливе за наявносп справжньо1& мотивацiï та прагнення. Викладачi повиннi усвiдомлювати, що мотиващя не виникае сама по соб^ ïï потрiбно формувати, розвивати, шдтримувати, забезпечуючи вiдповiднi умови навчання. У подальших дослiдженняx ми плануемо дослщити важливiсть мiжпредметниx зв&язкiв, рефлексiï, професшного мислення, оптимального обсягу знань для професшно1& спрямованостi навчання iноземноï мови студенев теxнiчниx спецiальностей.

Л1ТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько1 мови / Уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. — Кшв-1ршнь: Перун, 2001. — 1440 с.
2. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-техничного и высшего образований. — Харков: Штрих, 2003. — 480 с.
3. Волкова В. В. Формування професшно1 спрямованосп студенлв-менеджер1в на початковому еташ навчання (на матер1ал1 англшсько1 мови): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — Луганськ, 2000. — 19 с.
4. Дшова англшська мова: Проект програми з курсу дшово1 англшсько1 мови для вищих навчальних заклад1в Украши. — К.: British Council in Ukraine, 1998. — 74 c.
5. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. — СПб: Питер, 2000. — 512 с.
6. Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б. Формирование мотивации учения: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1990. — 192 с.