Научтруд
Войти

Організація самостійної роботи студентів з використанням інформаційних технологій в умовах КМСОНП

Научный труд разместил:
Hariton
20 сентября 2020
Автор: Оксана Розумовська

4. Рамський Ю. С. Iнформацiйне сусшльство. Iнформатизацiя освiти // Комп&ютерно-opieHTOBaHÎ сис-теми навчання: Зб. наук. праць / Редкол. — К.: НПУ îm. М. П. Драгоманова. — Випуск 7. — 2003. — 334 с.

5. Соколова И. В. Социальная информатика и социология: проблемы и перспективы взаимосвязи. — 1999.
6. Титовец Т. Сущность информатизации естественно-научного образования в системе профессиональной подготовки учителя. // Information communication technology in natural science education. Минск, 2006. — С. 144-146.

Оксана РОЗУМОВСЬКА

ОРГАН1ЗАЦ1Я CAMOCTMHOÏ РОБОТИ СТУДЕНТ1В З ВИКОРИСТАННЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УМОВАХ КМСОНП

У cmammi узагальнет OKpeMi аспекти оргатзацИ& саммостшногроботи cmydenmie з використанням вiдповiдного програмного забезпечення на прикладi вивчення дисциплт «1нформатика» та «Економiчна тформатика» в умовах кредитно-модульног системи оргашзацИ& навчального процесу.

Постановка проблеми. Навчальний час студента вищого закладу освгга передбачае вивчення уЫх дисциплш навчального плану в аудитор1ях тд кер1вництвом викладача та само-стшне опрацювання матер1алу в лаборатор1ях, шформацшних центрах, б1блютеках, комп&ютерних залах тощо.

В умовах запровадження кредитно-модульноï системи органiзацiï навчального процесу (надал1 КМСОНП) частка самостшжй роботи значно зросла. Законодавчо передбачено не мен-ше третьоï частини загального обсягу годин. Оргатзащя аудиторжй роботи на сьогоднiшнiй день досить детально розроблена. Чггко визначенi види занять для кожжй навчальноï дисцип-лiни. А органiзацiя самостiйноï роботи недостатньо методично розроблена.

У «Положенш про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах» са-мостшна робота трактуеться як основний заЫб оволодiння навчальним матерiалом у час, вшь-ний вiд обов&язкових аудиторних занять [4, 427-428].

Розвиток в студенлв умiнь i навичок працювати самостiйно — важлива складова на-вчально-виховного процесу. У формуванш професiйного свiтогляду у висококвалiфiкованого спещалкта саме позааудиторна робота вiдiграе надзвичайно важливу роль, оскiльки лише са-мостiйний пошук iстини розширюе фаховi знання, допомагае набути стабiльних квалАфжацш-них умiнь, привчае працювати постшно. Навчити студента працювати самостiйно — складний i багатогранний процес. Вш вимагае творчого пошуку, рiзних форм педагопчного впливу, роз-робки рiзноманiтних методичних матерiалiв.

Оптимiзувати процес оргашзацп самостiйноï роботи дозволяе використання шформацшних технологш навчання.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питанню самостшжй роботи у навчальнiй дь яльност присвячено значну кшьюстъ наукових праць, у яких розглядаються i суттсть само-стiйноï роботи, ïï значення, рiзноманiтнi форми та методики ïх оргашзацл. Значний внесок у дослвдження цих проблем внесли науковцi: А. М. Алексюк, I. А. Зимня, I. Я. Лернер, В. Г. Логвиненко, П. I. Шдкасистий та шш1.

На сьогодшшнш день особливу увагу звертають на органiзацiю самостшжй роботи з використанням шформащйних технологiй. Дедалi бiльша частина студентства мае можливкть користуватися рiзноманiтними програмними засобами та мережевими технологiями.

Як вщзначають I. Р. Гуревич та В. Хйоппер, «викладач повинен навчити майбутшх фахь вщв працювати в комп&ютернш мережi сввдомо i самостшно, знаходячи ввдповвд на такi запи-тання, як, наприклад:

• Як знайти шформащю, що мене щкавить?

• Як я можу переконатися в тому, що дане джерело шформацл е достсгарним?

• Яку шформащю несуть у собА малюнки в пор1внянш з текстом?

• Якою е провщна думка даного повщомлення?» [3, 165].

Особливе мкце в розв&язанш питань вдосконалення навчального процесу загалом та са-мостiйноï роботи зокрема займае використання шформацшних технологш. За остант десяти32 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

лптя з&явилась значна кiлькiсть робгт, присвячених розгляду рiзних аспектiв впливу 1Т на ви-вчення усiх дисциплш в рiзних навчальних закладах. Цими питаннями займалися В. М. Монахов, А. П. вршов, в. I. Машбиць, М. I. Жалдак, В. I. Клочко, Ю. С. Рамський, Н. В. Морзе, Т. В. Крилова, Ю. В. Горошко, О. Б. Жильцов, М. С. Головань та шпа.

Результати цих дослвджень дають пiдставу вважати, що застосування комп&ютерних за-собiв може значно тдвищити ефективнiсть навчання за рахунок штенсифжацп навчально! дГя-льностi, тдвищенню продуктивностi пращ викладачiв та студенлв завдяки доцiльнiй автома-тизаци та ГндиввдуалГзацп процесу навчання. Але бшьшкть робiт з вказано! тематики присвя-ченi роботi пiд безпосереднiм керiвництвом викладача.

Мета нашо! роботи полягае в узагальненi окремих аспектiв оргашзаци самостайно! робо-ти студентiв з використанням вiдповiдного програмного забезпечення на прикладi вивчення дисциплiн Информатика» й «ЕкономГчна шформатика».

Для реалГзаци мети необхвдно розв&язати такi завдання:

1. Видшити з робочих програм названих дисциплiн всi види самостшно! роботи.
2. Розробити схему використання програмних засобiв для оргашзаци самостшно! роботи.
3. Розробити критерй оцiнювання рiзних видiв самостшно! роботи згiдно з вимогами КМСОНП.

Виклад основного матерiалу. Нова парадигма сучасно! освiти орiентуе навчальний про-цес у вищш школi на створення для студештв можливостей займати не просто активну, але й творчу шщативну позищю, спрямовану на самостшний пошук нових знань, на досягнення нових шзнавальних орiентирiв в опануваннi майбутньою профеайною дiяльнiстю. У зв&язку з цим особливо! актуальностi набувае органiзацiя самостшно! роботи студентiв з наступним тес-туванням якосп знань i навичок, що, в свою чергу, вимагае чiткого узгодження з цiлями навчання, виховання i самоосвiти особистосп.

Враховуючи iснування рiзноманiтних поглядiв на розв&язання ще! проблеми, вiдзначимо кшька 11 iстотних моментiв.

1. Молодь завжди уособлювала майбутне людства, але проблема бачення сенсу свого буття, субординацп iнтересiв, матерiальних i духовних цiнностей студентiв, майбутнiх фахГв-щв значною мiрою визначаеться системою освГти i залежить вiд соцiально-полiтичних реалш сучасного етапу розвитку держав. Дiалектика суспiльного розвитку завжди обумовлювала вза-емозв&язок виховання i освiти, виходячи з потреб сощуму, у якому перебувае iндивiдуум. I тому природним е намагання молодi найшвидше соцiалiзуватись, шляхом трансформаци сукуп-ностi знань суспшьства, що вiдображаеться певною системою освгга в особистiснi форми оргашзацй знань, якими опановують студенти в навчальному процеи вищого закладу освгга.
2. Чим бiльше у процеи виховання елементш самовиховання, а у системi освiти само-освгти, тим бiльш значуща творча компонента особистоста, яка виступае в ролi рушшно! си-ли, що тяжiе до сприятливих перетворень i е проввдним новiтнiм «ноу-хау», економiчного розвитку, техшчного прогресу тощо.
3. Результатившсть навчання значною мiрою детермшуеться рiвнем послйно! самоосвiти особистостi студента, яка базуеться на його самостшнш робота Тому уся педагогiчна i методична майстернiсть викладачiв вищого закладу освгга мае бути орiентована на створення максимально сприятливих умов саме для самостшно! роботи студенев.

Таким чином, проблема примноження знань студенев тюно пов&язана з оргашзащею та управлiнням самостшно! роботи як одше! з найважливiших форм !х навчально-тзнавально! дь яльносл.

Вихвдне положення оргашзаци та управлшня щею формою навчально-тзнавально! дГя-льносл як тд час аудиторних занять, так Г в позааудиторний час спрямоване не тшьки на само-стшне виконання певних завдань, але одночасно е основою створення Г реалГзацп власне самостшно! дГяльност по оволодГванню методолопею дисциплши в процеЫ розв&язання як навчальних, так Г професшно-орГентованих проблем.

У термшах теорп дшльност це означае:

• усвщомлення мети свое! дшльносп, тому що досить часто самостшна робота студента обмежуеться тшьки запам&ятовуванням певних понять, формул, алгорипшв та !х

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

33

застосуванням з метою закрiплення вiдповiдних навичок при реалiзацiï стандартних завдань;

• розумiння предметного змiсту власноï дiяльностi, що обумовлене не тiльки вимогами викладача, тобто зовнiшньою мотиващею, а й необхвдшстю зрозумiти i втримати в пам&ятi знання та ощнити доцiльнiсть ïx застосування при розв&язанн певних титв завдань;

• прийняття до дiï поставлених навчальних задач (проблем) i заповнення вiдповiдною шформащею вiльноï клiтинки в системi шдиввдуальних знань з iнформатики та ви-значення можливих варiантiв ïï застосування безпосередньо в процесi роботи;

• домшування поставленоï проблеми над шшими iнтересами та формами зайнятостi;

• самооргатзацш в розподiлi навчальних дш за часом;

• самоконтроль у процесi ïï виконання та ш.

Отже, самостiйна робота студентiв мае розглядатись як специфiчна пiзнавальна дiяльнiсть, яка паралельно з iншими формами оргашзаци навчального процесу реалiзуеться самими студентами за запропонованою викладачем або власною розробленою програмою, що поглиблюе, до-повнюе та надае яюсний змiст ïï аудиторному аналогу.

Важливкть правильноï оргашзаци самостiйноï роботи визначаеться ще й тим, що вона займае, згiдно з навчальними планами тдготовки спещалютв, близько 60% загального бюджету студентського навчального часу, i тому викладачi ВШЗу повиннi орiентувати студента-першокурсника на самостiйне навчання.

G кшька форм самостайжй роботи студенлв: робота над навчальним матерiалом, що ви-кладаеться на лекщях; робота над матерiалом, що не викладаеться аудиторно; дослiдницька робота, курсовi роботи та проекти. Оргашзащя самостiйноï роботи в умовах використання 1Т до-зволяе студентам бшьш рационально використати свiй час, тдняти рiвень самоконтролю. При використаннi вщповвдного програмного забезпечення студент в по^бний момент може повер-нутися до будь-якого матерiалу, отримати пiдказку, додаткову шформащю. Це додае впевнено-ст студентовi.

При вивченнi дисциплш «1нформатика» й «Екож^чна шформатика» ми пропонуемо ви-користовувати такi форми самостшжй роботи: робота над теоретичним матерiалом з паперови-ми носiями шформаци; робота над теоретичним матерiалом в лабораторп обчислювальноï тех-нiки з використанням створеного викладачами сайту; робота над формуванням практичних навичок з використанням програмного засобу «6 семестров»; тдготовка шдиввдуальних поввдом-лень на актуальш теми; розробка власних презентацiй.

За навчальними програмами дисциплш «1нформатика» й «Екож^чна шформатика» сту-денти мають набути навикiв роботи з системним програмним забезпеченням та прикладними програмними засобами, якi входять в пакет Microsoft Office. Аудиторно на вивчення цього ма-терiалу вiдводиться 30 годин лабораторного практикуму. Для студенлв першого та другого курив цього недостатньо, особливо для тих студенлв, яю не мають попередн^ пiдготовки.

Програмний заиб «6 семестров» — це штерактивний мультимедiйний лабораторний практикум з шформатики, що передбачае вiдпрацювання навичок роботи з прикладними про-грамними засобами.

Весь навчальний матерiал подiлено на семестри. Шсля вибору вiдповiдного семестру з& являеться меню з тематикою цього семестру. Над кожною темою можна працювати в трьох режимах: послвдовне виконання дiй з пгдказками, практична робота з можливктю виправлення помилок, самостшна робота.

Шавчальне середовище повшстю створюе iлюзiю роботи з операцшною системою та вiд-повiдними прикладними програмними засобами. В окремому вжш даються тдказки про насту-пш дiï. Шаприклад, при вивченнi дш над файлами та папками в операцшнш системi на екранi ввдтворюеться зображення робочого столу i з&являеться тдказка про наступнi дiï. Якщо студент правильно виконав д1ю, тсда на екранi вiдтворюеться результат його роботи (рис. 1).

34

Шауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

Рис. 1

У будь-який момент часу студент може повернутися до попереднього матерiалу через ввдповвдне меню. Методика роботи з названим програмним засобом не вимагае попередньо! пiдготовки. У разi кiлькаразових помилкових дiй з&являеться додаткове вжно з детальним роз&ясненням послiдовностi операцiй.

Закрiпити матерiал можна шляхом виконання практичного завдання. Наприклад, пiсля вивчення основ роботи з електронними таблицями пропонуеться створити платажну вiдомiсть. Це завдання передбачае створення ново! таблицi, 11 форматування зпдно з вимогами, введення вiдповiдних формул. На кожному етат випливае вжно з коментарями наступних дiй (рис. 2).

Рис. 2

Розглянутий програмний продукт можна також використовувати i для контролю знань студентiв, оскшьки в кожнiй темi передбачена самостшна робота, пiд час виконання яко! студент вже не отримуе тдказок, а самостiйно працюе над розв&язанням проблеми.

Пiсля самостшно! роботи студенпв з програмним засобом «6 семестров» уже на лабора-торних роботах виконання завдань не викликае трудж^в.

Досить цiкавими е також заняття, де студенти дiляться сво!ми iндивiдуальними поввдом-леннями на задану тематику. Аудиторiя значно уважнiше ввдноситься до виступiв сво!х товаНауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

35

ришiв, швидше йде на розвиток дискусп. Це формуе в студентiв вмшня висловлювати свою думку, вiдстоювати своï переконання.

У навчальних робочих програмах нами чiтко визначено критерiï ощнювання кожного виду самостiйноï роботи студенлв. Перед початком кожноï лабораторжй роботи проводиться ко-ротке письмове опитування з вiдповiдноï теми. Якщо студент попередньо працював з лаборато-рним практикумом, то вiн без проблем може ввдповкти на питання про особливостi виконання тiеï чи iншоï дiï. У деяких випадках використовуемо самостiйнi роботи з програмного засобу «6 семестров». Таю знання ощнюються за 12-бальною шкалою. За тдготовлене повiдомлення студент може отримати додатково вiд 1 до 4 балiв. Розробка комп&ютерноï презентацiï теж оць нюеться в 12-бальнiй система

Висновки. Усе сказане вище дае можливкть стверджувати, що самостiйна робота роз-ширюе фаxовi знання, допомагае набути стабшьних умiнь та навичок, привчае працювати пос-тiйно. Чггко органiзована самостiйна робота значно покращуе якiсть навчального процесу, тд-вищуе зацiкавленiсть студентiв.

Значно пiдвищуеться ефектившсть такоï роботи в умовах розумного використання шфо-рмацiйниx теxнологiй навчання.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алексюк А. М. Педагопка вищо&1& школи: Курс лекцш. Модульне навчання: Шавч. пойбник. — К., 1993. — 220 с.
2. Болюбаш Я. Реформування педагогично! осв1ти: концептуальщ засади // Рщна школа. — 1999. — №1. — С. 3-4.
3. Гуревич Р., Вольфганг Хйоппер. До питання про шформацшш технологи в навчально-виховному процес // Сучасш шформацшн технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я, досвщ, проблеми // Зб. наук. пр. / Редколепя: I. А. Зязюн (голова) та шшг — Ки-ïb — Вшниця: ДОВ Вшниця, 2000. — 627 с.
4. Положення про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах: Шаказ МОШУ №161 вщ 2 червня 1993 р. // Вища осв1та Украши: Шормативно-правове регулювання — К., 2003. — С. 413-431.
5. Смалько О. А. Використання программного продукту «6 семестров» в навчальному процес // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я, досвщ, проблеми // Зб. наук. пр. / Редколепя: I. А. Зязюн (голова) та шшг — Кшв — Вшниця: ДОВ Вшниця, 2004. — 745 с.
6. Шевчук В. М. Самостшна робота як зайб формування загальнотехшчних знань у курсанпв-прикордонниюв // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я, досвщ, проблеми // Зб. наук. пр. / Редколепя: I. А. Зязюн (голова) та шшг — Кшв — Вшниця: ДОВ Вшниця, 2004. — 745 с.

Павло БАС1СТИЙ, Юрт БАЧИНСЬКИЙ, Павло ЧОПИК, Валентина ФЕДОРОВА

ЕЛЕКТРОННИЙ ЗБ1РНИК ЗАДАЧ ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ МОТИВАЦП I ni3HABAAbHOÏ АКТИВНОСТ1 СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ Ф1ЗИКИ (НА ПРИКЛАД РОЗД1ЛУ «ЕЛЕКТРИКА I МАГНЕТИЗМ»)

Стаття присвячена вивченню ролi фiзики в система тдготовки майбуттх euummie. Розглядаються 3üdüHi як основний компонент тдготовки студентов до практичного заняття. Обтрунтовано ефектившсть застосування сучасних тформацтних технологш при вивчент роздту «Електрика i магнетизм» курсу за-гальног фiзики. Описано вимоги, принципы створення i застосування комп &ютерних навчальних тдручнитв на прикладi електронного варiанту збiрника задач з фiзики.

Вступ. Зi зростаючим значенням фiзики, ïï знання стають необхвдними кожнш людиш сучасного сустльства. Саме тому ставляться особливi вимоги до обсягу знань студенлв, до ïx штелектуальних вмшь самостшно набувати i втшювати на практищ вже наявш знання.

У зв&язку з цим система фiзичниx знань повинна забезпечувати формування фундамента-льних наукових понять, засвоення фiзичниx законiв i теорiй, знання прикладiв ïx практичного

36

Шауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8

Другие работы в данной теме: