Научтруд
Войти

Концептуальна модель впливу ергодизайну на розвиток творчої особистості школярів

Научный труд разместил:
Merkuriy
20 сентября 2020
Автор: Мирослав Пагута

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й _ШДГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_

8. Педагогiчна майстершсть: Щдручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ш.; За ред. I. А. Зязюна. - 2-ге вид., допов. i переробл. - К.: Вища школа, 2004. — 422 с.
9. Ермилова В. В., Ермилова Д. Ю. Моделирование и художественное оформление одежды: Учеб. пособие для студентов учреждений сред. проф. образования. — М.: Мастерство; Академия; Высшая школа, 2001. — 184 с.
10. Фольта О. В., Смолинський Р. I. Основи художнього конструювання. — К.: Вища школа, 1973. — 144 с.
11. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования. Моделирование материалов и биоформ. — К.: Вища школа, 1982. — 152 с.

Мирослав ПАГУТА

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ВПЛИВУ ЕРГОДИЗАЙНУ НА РОЗВИТОК ГВОРЧО1 ОСОБИСГОСП ШКОЛЯР1В

У статтi розглядаеться модель впливу ергодизайну на розвиток творчоЧ особистостi школярiв. На пiдставi розроблено1 моделi автор дшшов висновку, що основнi якостi школярiв у системi ергодизайнерсько&1 освти повиннi вiдображати потреби сустльства у формуваннi техтчно й технологiчно освiченоi особистостi ¿з сформованою проектно-предметнотворною та виробничою культурою.

Будучи найефектившшим \\ найоптимальшшим засобом тдготовки тдростаючого поколшня до входження в юнуючий св1т, осв1та е процесом збереження та ознайомлення тдростаючого поколшня з юнуючими знаннями та певними прогностичними поглядами на майбутне. Вона здшснюе значний вплив на розвиток особистосп тдростаючого поколшня, на людину \\ И д!яльтсть загалом. У Нащональнш доктрин розвитку осв1ти Укра!ни в XXI стол!тп одним з прюритетних завдань загально! середньо! осв1ти визначено шдготовку тдростаючого поколшня до подальшого навчання \\ трудово! д!яльносп, що вимагае вщ осв!тньо! галуз! забезпечення належних умов для формування та розвитку багатогранно! творчо! особистост! школяра.

У цьому контекст перед осв1тньою галуззю "Технолог!!", основною формою реал!защ! яко! е навчальний предмет "Трудове навчання", постае чимало невщкладних завдань, виршення яких потребуе подальших пошуюв шлях!в розвитку \\ вдосконалення системи трудово! тдготовки школяр!в.

Теоретична \\ практична значущють проблеми полягае в тому, що пошук ефективних шлях!в, спрямованих на формування \\ розвиток творчо! особистосп учня, сприяння його самоутвердженню та р1зноб1чному розвитков!, реформування та розвиток трудово! тдготовки школяр!в у систем! шкшьно! осв!ти, призводить до появи нових !нновац!йних методик ! систем трудового навчання, як! дозволяють бшьш цшюно та гармон!йно об&еднати штелектуальну складову трудового навчання з його практично-д!яльтсною основою. Це е надзвичайно важливим у наш час, коли перед системою шкшьно! осв!ти актуальною постала проблема ефективно! тдготовки школяр!в до життя ! трудово! д!яльносп в складних, пост!йно видозмшюваних умовах.

Результата анал!зу останн!х дослщжень ! наукових публшацш св!дчать, що питання розвитку та вдосконалення системи трудово! тдготовки школяр!в, спрямован! на розвиток творчо! особистосп учня, не нов! в юторп психолого-педагопчно! науки. Проблеми вдосконалення змюту й методики трудового навчання в загальноосв!тшх навчальних закладах ! розвитку творчого потенщалу особистост! в!дображен! у дослщженнях багатьох педагопв ! психолопв. Так, питання вдосконалення методики трудового навчання розглядаються в працях О. Бшоблоцького, В. Дщуха, Р. Захарченко, Ю. Кирильчука, О. Коберника, Г. Левченка, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського, С. Ящука та ш. Педагопчт умови розвитку творчих зд!бностей та психолопчт аспекти творчо! д!яльносп особистост! розкриваються в роботах А. Антонова, I. Волощука, Р. Гуревича, Л Денисенко, Д. Комського, А. Матюшкша, М. Скаткша та шших учених.

Отриманi ними результати е беззаперечними та надзвичайно важливими для виршення iснуючих проблем в методищ трудового навчання. Проте динамiзм, властивий як цим проблемам, так i загальному розвитку суспiльства призводить до того, що проблеми розвитку багатогранно! творчо! особистостi школярiв у процес трудового навчання, наближення процесу такого навчання в школi до реалш, вимог i потреб сучасного свiту залишаються невирiшеними, а отже, й актуальними нинi. В юнуючих працях, на нашу думку, недостатньо розглянуто вплив ергономши i дизайну на розвиток творчо! складово! особистост учня в процесi залучення його до основ ергодизайнерсько! дiяльностi на уроках трудового навчання.

Виршення проблеми розвитку творчих здiбностей школярiв засобами ергодизайну на уроках трудового навчання, формування ергодизайнерсько! складово! сучасно! загальноосвГтньо! школи потребуе осмислення генезису методолопчних пiдходiв. Однак у педагогiчнiй наущ досi не розробленi фундаментальнi теоретичш та практичнi концепцi!& ергодизайнерсько! освГти школярiв, в яких повноцiнно й багатогранно були би розкрит мехашзми проектно!, предметно-перетворювально! дiяльностi й обгрунтоваш умови для творчо! самореалiзацi! особистосп учня, створення та реалiзацi! !х системи уявлень про проектну культуру суспшьства.

З iншого боку, ця проблема, хоч i повiльно, але дослiджуеться науковцями. Так, у працях С. Сюдана [18; 19] розглядаються загальнi вимоги педагогiчно!& ергономки до оргашзаци навчального процесу у вищш школi. В. Вовкотруб [1-4]аналiзуе суть i змiст ергономiчного тдходу в процеа розробки, органiзацi!& та проведення навчального фiзичного експерименту в загальноосвпнш школi. О. Гервас [5-8] обгрунтовуе методику вивчення пропедевтичного курсу основ дизайну для учшв основно! школи, а В. Прусак [11-16] — змют i положення щодо оргашзацшного забезпечення пiдготовки майбутнiх дизайнерiв до професшно! дiяльностi.

Незважаючи на доробок вищеназваних науковцiв, на жаль, все ще вiдсутнi цiлiснi дослiдження з методики залучення учшв до ергодизайнерсько! дiяльностi на уроках трудового навчання i на цш основi — забезпечення необхщних умов для творчого становлення та самовираження школярiв. У зв&язку з цим учителi трудового навчання, керiвники рiзних гурткiв техшчного спрямування мають значнi труднощi у визначенш змiсту, форм i методiв залучення учнiв до творчо! ергодизайнерсько! дiяльностi.

Мета статтi полягае у представлены розроблено! на основi аналiзу сучасних наукових публiкацiй з проблем становлення та розвитку ергодизайнерсько! освГти шдростаючого поколiння концептуально! моделi впливу ергодизайну на розвиток творчо! особистост школяра у процес !х трудового навчання.

Ергодизайнерську освГту учнiв ми розглядаемо не тшьки як чинник засвоення ергономiчних i дизайнерських знань i вмiнь, засiб створення та реалiзацi! системи уявлень про предметний свгг, чинник !х проектно-технiчно! i творчо! дiяльностi, а насамперед як чинник творчого самовизначення школярiв, засГб формування !хнього свiтогляду, а отже, засГб залучення учнiв до надбань проектно! i виробничо! культури людства.

Будучи важливою складовою соцiокультурного простору людства, ергодизайн безпосередньо впливае на предметну культуру людини — творця та споживача предметного свГту. Формуючи цiлiсну культуру сприйняття цього свГту, впливаючи на проектну, виробничу та загальну культуру споживання ергодизайн мае значний вплив на свггогляд людини. Формуючи особливе свГтобачення людини й етику творця предметного середовища, творця, здатного сприймати й видозмшювати предметний свгг людини на основi гумашзму та загальнолюдських нормах моралi, впливаючи на розумшня людиною вказаного свГту, ергодизайн сприяе не тшьки виробленню у людини нового техшчного свГтогляду, а й формуе нову суспшьно значиму потребнiсно-мотивацiйну сферу. Розумшня людиною всГх переваг г недолiкiв юнуючого предметного свГту, розумГння законГв створення та функцюнування предметного середовища сприяе пошукам нових шляхГв вирГшення юнуючих проблем. Це породжуе новГ потреби щодо вдосконалення предметного середовища, а отже, й нову, суспшьно значиму мотиващю у сферГ Гнженерно!, техшко-технолопчно! та ергодизайнерсько! дГяльностГ.

З одного боку, це вносить вщповщш корективи в проектну Г предметнотворну культуру людини, а також !! свГтогляд, забезпечуючи тим самим суспГльно значиму складову в метГ

дiяльностi людини. А з шшого — видозмiнюe прюритети ергодизайну, привносячи в нього hobî елементи i суспiльно значимi цшнюш орieнтири. Вiдповiдно ергодизайн впливае не лише на потреби i мету дiяльностi, а й на цш та завдання дiяльностi. Перебуваючи в полi перетворювально-творчо! предметнотворно! дiяльностi особистостi, безпосередньо впливаючи на не", ергодизайн сприяе появi нових суспiльно значимих потреб особистосп, якi виражаються через вiдповiднi мотиви, оформлюються в метi дiяльностi через вщповщш цiлi й завдання та коригуються вiдповiдно до можливостей людини. Загалом вiн сприяе появi важливого мотивацiйного елементу саморозвитку та самоосв^и особистостi, адже i цiлi та завдання дiяльностi, i можливостi людини щодо втшення цих цiлей, як правило, впираються в проблему недостатносп наявних у людини знань, умшь i навичок.

Ергодизайн створюе нову ефективну мотивацiйну структуру набуття знань та умшь оскшьки в нш головним мотивом набуття нових знань та умшь е як внутршня потреба людини, так i суспшьно-значима складова, що полягае у створенш нового та видозмiненнi iснуючого предметного середовища. Отже, людина сама формуе суспшьно значимi прюритети свое! дiяльностi, а через них, виходячи на ергодизайн i видозмшюючи та ускладнюючи його структуру, замикае вказане коло. Набувши нових знань, умшь i навичок, утвердивши суспшьно значимi прюритети свое! дiяльностi й ускладнивши вимоги ергодизайну, вона автоматично починае розвивати, видозмшювати й ускладнювати юнуючу культуру сприйняття предметного свiту (тим самим розвиватиметься, ускладнюватиметься проектна культура особистосп, а через впливи особистостi на суспшьство видозмiнюватиметься i загальнопроектна культура суспшьства). Це вносить корективи у св^оглядно-цшнюш орiентири людини та ïï потребнюно-мотивацiйну сферу, а отже, видозмшюе (ускладнюе) мету, цiлi та завдання дiяльностi, сприяючи розвитку як предметного св^у, так i людини, забезпечуючи появу потреби в нових знаннях i вмшнях, що стимулюе подальший розвиток i самовдосконалення i окремо взятоï особистостi, i суспшьства загалом.

Ниш шкшьна освiта в процес формування i розвитку особистост школяра опираеться, як правило, на розвиток його словесно-лопчного мислення, практично не залучаючи для цього резервiв дивергентного та образного стилiв мислення, що, на нашу думку, е невiрним. Як зазначае В. Ротенберг, домiнування того чи шшого типу мислення в структурi особистосп людини не мае генетично спадкового характеру, а пов&язане з особливостями виховання i розвитку особистосп [17]. Чим довше людина перебувае в полош однозначностi, де визнаеться лише формально-лопчне мислення, тим важче ш надалi вийти з рамок однозначностi. Така особистють стае рабом власного формально-лопчного мислення. Вчений стверджуе, що прагнення до творчосп, самовираження, високi духовш потреби розглядаються нею як непотрiбнi примхи, дивацтва i навiть дурють. Свiт для такоï особистостi однозначний як два на два чотири, але настшьки ж i збщнений. Зрозумiло, наскiльки важливо побудувати систему шкiльноï освiти, щоб всi необхвдш для людини типи мислення розвивалися рiвномiрно й у взаемнiй гармони, щоб образне i творче мислення не опинилося в полот однозначности щоб не висихало джерело людсь^& творчость

Вихiд iз зазначеноï проблеми ми вбачаемо в побудовi навчально-виховного процесу на уроках з урахуванням закономiрностей ергодизайну. Хоча iснуючими програмами з трудового навчання передбачено залучення школярiв до проектно-конструкторсько1& дiяльностi як засобу розвитку ix творчо1& особистостi на основi розробки ними техшчно-творчих проектiв, проте цей напрямок дiяльностi е неповноцiнним без ознайомлення школярiв з основами ергодизайнерсько!& дiяльностi. В сучасних реалiяx для зацiкавлення учшв i сприяння вiдчуття ними власноï значимостi в шкiльниx майстернях повинш проектуватися i виготовлятися вироби, яю здатнi зацiкавити потенцiйного споживача. Для цього вони мають бути не тшьки красивим, а й функцюнальними та конкурентоспроможними. Досягти цього можна за умови залучення школярiв до ергодизайнерськоï дiяльностi в процесi розробки та реалiзацiï техшчно-творчих проекпв.

Використання ергодизайну в трудовому навчанш школярiв 5-9 класiв дозволяе iнтелектуалiзувати цей процес, а також побудувати нову модель навчання, за якоï трудове навчання буде орiентоване на майбутне, на ri умови життя i професiйноï дiяльностi, в котрих опиниться випускник школи пiсля ïï заюнчення. Головна увага в такому навчальному процес

спрямована на розвиток творчих здiбностей учня, його здiбностей до самостiйних дiй в умовах невизначеноси, пiзнавальних здiбностей до набуття нових знань i вмiнь, оволодшня сучасними методами узагальнення, класифiкацiï та передання знань.

Ергодизайн, не будучи безпосередньо включеним в особистiсно-дiяльнiсну сферу школярiв, через iснуючий соцiокультурний проспр впливае на предметну культуру учня, а також на його особистюний св^огляд i створений ним внутршньо-особиспсний образ реального свiту. Згiдно з розробками О. Леонтьева [9, 251-261; 10, 3-13], внутршньо-особиспсний образ реального св^у е певною особиспсно-значимою моделлю свiту, яка створена на основi особистiсно-суб&ективного досвiду i надалi опосередковуе сприйняття цього досвiду. При цьому св^ розглядаеться науковцем як часово-просторова реальнiсть, в якiй живуть i ддать iндивiдууми, котру в процес своеï життедiяльностi вони перетворюють, а в певному сенсi й створюють.

Школярi сприймають навколишнiй предметний свiт через призму свiдомо або шдсвщомо засвоеноï iнформацiï, з якою вони зустрiчалися в своïй життедiяльностi. I чим складнiша та рiзноманiтнiша наявна в iндивiда система знань про цей свщ чим складнiшi та мiцнiшi взаемозв&язки мiж знаннями, тим адекватнiше та цiлiснiше школярi будуть сприймати оточуючий свiт, тим легше 1&м буде зрозумiти i втшити потреби iнших людей у предметному середовищ^ тим простiше 1&м буде реалiзувати себе, тим осмисленiшою та багатшою буде 1&хня життедiяльнiсть. Ергодизайн, сприяючи учням в отриманш знань про основнi принципи функщонування та конструювання предметного свiту, забезпечуе, з одного боку, формуванню в них особиспсно-значимого сощокультурно-щлюного образу функщонування реально юнуючого предметного середовища, а з шшого — коригування потребшсно-мотиващйно! сфери учня, привнесення до не! сустльно значимоï складов^. Це безпосередньо забезпечуе яюсно новий рiвень розвитку творчо-дiяльнiсноï та творчо-мисленовоï сфер учня. У зв&язку з цим мета дiяльностi, цш та завдання, як i творчий задум, розглядаються учнем не тшьки з особистiсних, а й св^оглядних суспiльно значимих позицш. Задум, поставленнi завдання та знайдеш шляхи ix втiлення аналiзуються та ощнюються учнем через призму ix соцiокультурноï значимостi, що, вiдповiдно, вимагае вiд учня додатковоï iнформацiï та знань, а отже, сприяе його саморозвитку та самоосвт.

Однiею з головних характеристик ергодизайну, котра забезпечуе йому можливють функцiонування як засобу розвитку творчих здiбностей школярiв у процес ïx трудовоï пiдготовки, е його дiяльнiсна та соцiокультурно-значима природа, про що свщчать два аспекти.

Перший з них полягае в тому, що розвиток творчоï особистосп школярiв засобами ергодизайну реалiзуеться у безпосередньому процес оволодiння ними навичками творчоï ергодизайнерськоï дiяльностi. У цьому процес значна роль належить безпосередньо вчителевi як носiю необxiдниx знань, умшь i навичок такоï дiяльностi. В нiй вiдбуваеться, крiм засвоення школярами навичок творчоï дiяльностi, й безпосередне залучення ïx до сощокультурно-значимого процесу створення та видозмшення навколишнього предметного свiту. При цьому учень вписаний у реальний сощокультурний образ вказаного свiту, чим значною мiрою забезпечуеться творча соцiокультурна складова його розвитку.

Другий аспект полягае в тому, що творча ергодизайнерська дiяльнiсть школярiв вщбуваеться у тш галузi дiяльностi, яка дае змогу визначати основш соцiокультурно-значимi властивостi об&екпв. Рiвнi репрезентацп предметного свiту формуються в особистосп учшв на основi засвоення ними загальносуспiльниx критерпв розвитку предметного середовища, закршлених у сощокультурно-значимих предметах, нормах й еталонах дiяльностi.

Таким чином, ергодизайнерська складова у процеа трудового навчання школярiв позитивно впливае на розвиток ïxньоï творчо-практичноï сфери, забезпечуючи становлення творчоï особистостi, сприяючи не лише засвоенню учнями ергодизайнерських знань, умiнь i навичок, а й вщповщному практично-творчому ïx застосуванню у процесi предметнотворноï дiяльностi. Це дозволяе пiдняти на яюсно новий рiвень предметнотворну культуру i свтогляд учня, загалом розвивае його потребшсно-мотиващйну i творчо-дiяльнiсну сфери, а отже, сприяе розвитку (ускладненню) ергодизайнерськоï складов^ процесу трудового навчання в шкот. Пiдштовxуючи учнiв до подальших творчих пошукiв, ергодизайн сприяе формуванню в них особистюно-значимих навичок у техшко-технолопчнш i предметнотворнiй дiяльностi, розвивае ïxni творчi задатки й

здбносп, що вщображаеться у створюваних школярами об&ектах особистюно-значимо! матерГально! культури — об&ектах, яю завдяки втшенш у них ергодизайнерськш складовш починають володгга певною соцюкультурною значимютю. Вщповщно учт, незважаючи на те, що ергодизайн, як складова соцюкультурного простору людства, е за межами !х особистюно-дГяльтсно! сфери, одержують змогу (через творчо-оригшальне ергодизайнерське втшення свого задуму) безпосередньо впливати Г на ергодизайн (як науково-практичну галузь), Г на весь соцюкультурний простр. Зазначимо, що хоча теоретично такий взаемовплив Г можливий, на практищ досягти його надзвичайно важко, оскшьки для того, щоб предметнотворна дГяльшсть школярГв впливала на ергодизайн Г соцюкультурний проспр, необидно, щоб ергодизайнерське втшення учшвського задуму володшо значною новизною та оригшально-творчою складовою.

ергодизайн

8

о и о

к ■р

предметна культура учня

особистюний свГтогляд учня

потреби

мотиви

аналгз задуму та завдань, пошук можливостей для !х втшення

шту1тивне визнання необхщност пошуку та засвоення нових знань

^ 1 мета дГяльност

цш та завдання

творчий задум

ергодизайнерська складова у процесг трудового навчання школярГв

знання О умшня творчГ якост особистостГ

1

навички творчо! дГяльност 4*

Однак i без цього (зворотного) взаемозв&язку ергодизайн, як зашб штелектуатзаци та естетизацп предметного середовища, створюе цшсну концепщю бачення предметного свгту людиною не лише з техшко-технолопчного боку, а й через призму суспшьно-культурних та особистюних факторiв людини. Розглядаючи складний взаемозв&язок людини, оточуючого середовища (сощального, природного) i св^у речей, складних техшчних пристр^в, ергодизайн формуе певнi цшшсш орiентири ставлення школярiв до предметного середовища. Тому вш е основою розвитку та формування техшчно-творчих здiбностей i сприяе виробленню цшсного бачення навколишнього свiту в учшв, розумiння ними того, як формуеться i розвиваеться предметне середовище людини, сприяе виробленню в них цiлiсноï культури сприйняття предметного свiту. В цю культуру, крiм проектноï, входить культура споживання та сприйняття себе, людини, в предметному свт, розумшня взаемозв&язку та взаемовпливiв людини на предметний свгт i зворотнiй вплив предметного св^у на особистiсть.

Ергодизайнерська освга покликана забезпечити формування в суспшьсти розумiння необxiдностi вдосконалення юнуючого предметного (технократичного) св^у, що втшюеться через формування ергодизайнерських знань та умшь пiдростаючого поколiння, оскiльки ергодизайн сприяе покращенню та олюдненню предметного св^у (техносфери). Вщповщно основнi якост школярiв у системi ергодизайнерськоï осв^и повиннi вiдображати потреби суспiльства у формуванш теxнiчно й теxнологiчно освiченоï особистостi iз сформованою проектно-предметнотворною та виробничою культурою. Для цього необхщно, щоб в учнiв (завдяки залученню до ергодизайнерськоï дiяльностi) було сформовано:

- цшсне уявлення про реально юнуючий, весь постiйно видозмiнюваний та удосконалюваний предметний свiт, свiт життедiяльностi людини;

- розумiння предметного св^у як результату життедiяльностi людини, ïï проектноï та предметно перетворювальноï дiяльностi;

- розумiння впливу проектноï культури, втiленоï у предметному середовищi людини, на суспшьство, iнтелектуально-дуxовний, суспiльний та техшчно-творчий розвиток особистостi, а також вш сфери життедiяльностi людини — економшу, виробництво, побут, науку, осв^у, культуру тощо;

- розумiння необxiдностi розвитку проектноï культури щодо зменшення негативних рис та явищ предметного св^у при одночасному покращенш якостi i збшьшенш кiлькостi реалiзованиx у предметному просторi потреб людини;

- здiбностi до самостшного виявлення та постановки завдань перетворення предметного св^у та пошуку оптимальних шляxiв його вирiшення в процес проектноï ергодизайнерськоï дiяльностi;

- ергодизайнерсью знання та вмiння, що забезпечуе як професшне самовизначення, так i швидку професiйну адаптацiю;

- розвинеш здiбностi об&ективно оцiнювати власш знання та можливостi, вмiння правильного визначення прюритеив власноï дiяльностi для досягнення кращих результат у творчш ергодизайнерськiй i проектнiй дiяльностi в умовах вшьного вибору та конкуренцп.

З розглянутоï вище моделi видно, що залучення учнiв до творч^ ергодизайнерськоï дiяльностi у процесi ïx трудового навчання е важливою осв^ньою проблемою. Ергодизайн не лише сприяе процесу розвитку творч^ особистостi школярiв, а й формуванню в них проектноï культури, розумiнню того, як утворюеться та функцiонуе наш св^.

Л1ТЕРАТУРА

1. Вовкотруб В. П. Ергоном1чний п1дх1д до оц1нювання навчальних досягнень учн1в в процес1

навчання ф1зики // Зб1рник наукових праць. Педагог1чн1 науки. — Херсон: Айлант, 2001. — Вип.

24. — С. 183-187.
2. Вовкотруб В. П. Ергоном1чний шдхвд до принцитв штеграцп засоб1в навчання з ф1зики // Зб1рник

наукових праць. Педагопчш науки. — Херсон: Айлант, 2000. — Вип. 15. — С. 172-175.

3. Вовкотруб В. П. Epr0H0Mi4Hi аспекти оптимiзацiï виконання навчального фiзичного експерименту // Науковi записки. CepÎH: Педагогiчнi науки. — Юровоград: КДПУ îm. В. Винниченка, 2000. — Вип. 21. — С. 121-124.
4. Вовкотруб В. П. Eргономiчнi чинники особистiсно-орieнтованого освггаього процесу: органiзацiя i виконання експериментальних завдань з фiзики // Збiрник наукових праць Кам&янець-Подiльського державного педагопчного унiверситету. Cерiя: Педагогiчна: Модель середньо1& фiзичноï освiти в умовах переходу на 12^чний термiн навчання. — Коломия: В1К, 2001. — Вип. 7. — С. 103-107.
5. Гервас О.Г. Деяш педагопчш аспекти дизайн-освгга учнiв у зарубiжних краïнах // Науковi записки Терношльського державного педагогiчного унiверситету. Cерiя: Педагопка. — 2000.

— №3. — С. 74-77.

6. Гервас О. Г. Графiчна шдготовка учнiв загальноосвгтшх шкiл засобами дизайну // Мистецтво та освгга. — 2000. — № 3. — С. 17-18.
7. Гервас О. Г. Вивчення основ ергономши на заняттях з трудового навчання // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фахiвцiв: методологiя, теорiя, досвiд, проблеми // Збiрник наукових праць. У 2-х ч. — Кшв-Вшниця: Вшниця, 2002.

— Ч. 1. — С. 28-33.

8. Гервас О. Г. Аналiз стану навчання основ дизайну в загальноосвггаш школi // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фахiвця: методолопя, теорiя, досввд, проблеми // Збiрник наукових праць. У 2-х ч. — Кшв-Вшниця: Вшниця, 2004.

— Ч. 1. — С. 147-151.

9. Леонтьев А. Н. Образ мира // Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения. В 2 т. — М.: Педагогика, 1983. — Т. 2. — 318 с.
10. Леонтьев А. Н. Психология образа // Вестник МГУ. Серия 14: Психология. — 1979. — № 2. — С. 3-13.
11. Прусак В. Ф. Сучасна дизайнерська освгга: досвщ проблеми // Ддалог культур: Украша у световому контекста Художня освгга: Збгрник наукових праць / Упоряд. i вщп. ред. С. О. Черепанова. — ЛьвГв: Свп, 2000. — Вип. 5. — С. 354-364.
12. Прусак В. Ф. Розвиток дизайн-освгга в Украш // Ддалог культур: Украша у световому контекста Мистецтво i освгга: Збгрник наукових праць / Ред. кол.: I. А. Зязюн (гол. ред.), С. О. Черепанова (упоряд. i вщп. ред.), Н. Г. Ничкало та ш. — ЛьвГв: Украшсьш технологiï, 2001. — Вип. 6. — С. 349-353.
13. Прусак В.Ф. Традици дизайн-освгга в Шмеччиш // Педагогiка i психолопя професiйноï освГти, 2001. — №1. — С. 165-177.
14. Прусак В. Ф. Становлення дизайн-освгга в Украш // ВГсник ЛьвГвського нацiонального державного унгверситету iM. I. Франка. Сергя: Педагоггчнг науки. — 2002. — Вип. 16.4.1. — С. 8087.
15. Прусак В. Ф. Методолопчш тдходи до тдготовки дизайнергв у вищих навчальних закладах // Науковг записки Нацгонального педагопчного ушверситету гменг М. Драгоманова. — 2006. — Вип. 61. — С. 131-138.
16. Прусак В. Ф. Науково-педагопчш засади тдготовки дизайнергв у вищих навчальних закладах Украши // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовт фах1втв: методолопя, теоргя, досввд, проблеми. — Кшв-Вшниця: Вшниця, 2006. — С. 450-453.
17. Ротенберг В. Мозг. Стратегия полушарий // Наука и жизнь. — 1984. — № 6.
18. Скидан С. А. Сущность и содержание педагогической эргономики // Придшпровський науковий вкник. Педагопка середньо1& та вищо1& школи. — 1998. — № 70. — С. 8-16.
19. Скидан С. А. Эргономические основы учебного процесса: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. — Кривой Рог, 1998. — 480 с.
Другие работы в данной теме: