Научтруд
Войти

Про розвиток умінь практичної діяльності у загальнотехнічній освіті (на матеріалі Польщі)

Научный труд разместил:
Vitold
20 сентября 2020
Автор: Станіслава Данута Фрейман

справляться з непевшстю й багатозначнютю ситуацп. 1 зможуть умшо провести ¡гри (битви), якл школи не можуть бути виграш, а можуть тшыси вестися, тшьки таю менеджери можуть мати надда на усшх у кер!внш робот! в ринкових умовах.

Слщ звернути увагу на факт, що бшышсть застосовуваних оргашзаторських техшк управлшня була опрацьована не вченими, спещалютами в галуз1 оргашзацн й управлшня, а в принциш самими досвщченими практиками. Бо загальною законом1ршстю е створення 1 розвиток ученими загально! методологи оргашзаторських дш. Натомють опрацювання специф1чних оргашзаторських техшк управлшня - це завдання не стшьки теоретиков, сюльки практиюв-оргашзатор!в. Треба пам&ятати, що юльюсть оргашзаторських техшк зростае лавинопод1бно, що у свою чергу вимагае упорядкування 1 створення з них одностайно! системи. I власне комплексний тдхщ до техшк управлшня може спричинити 1х штегращю.

Представлен! вище техшки управлшня е знаряддями, яю можуть допомогти кер1вництву досягти цш недержавного осередку навчання шляхом попередньо запланованих 1 упорядкованих дш з урахуванням тих, що ¡снують та майбутшх умов.

Сташслава Данута ФРЕЙМАН, М1рослав ФРЕЙМАН

ПРО РОЗВИТОК УМ1НЬ практично! дшльносп У ЗАГАЛЬНОТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1 (НА МАТЕР1АЛ1 ПОАЬЩ1)

Загальною метою трудового навчання в базовш школ! е досягнення учнями елементарного р1вня загальнотехшчно! ор1ентащ1, озброення основними практичними вмшнями. Проте загальною метою трудового навчання в пмназп е подготовка до життя в техшчшй цившзацп, а конкретною - озброення учшв визначеними практичними вмшнями [1].

Д1яльнють учител1в трудового навчання в базовш школ! повинна забезпечити наступш досягнення учшв:

"1. Рацюнальна й етична поведшка в техшчно му середовшщ.

2. Ощнювання сво!х умшь, навичок, штереав [ техшчних зд1бностей.
3. Опис та ощнювання техшчних об&екпв 1 дш (за допомогою рисунюв, символ!в [ текспв; використання шформацшних техшк) з р1зних точок зору (еколопчно!, екошмчно!, естетично!).
4. Опрацювання техшчних щей у форм! техшчно! документацн (з використанням експериментування, техшчного моделювання й шформацшно! технологи: виконання основних вим1рювань).
5. Планування й використання техшчних завдань ¿ндивщуально та колективно; оргашзащя робочого мюця.
6. Безпечне використання шетруменпв та домашньо! техшки; читання з розумшням р1зних техшчних шетрукцш, експлуатащя велосипеда й безпечне пересування на ньому по дорогах (отримання велосипедно! карти вщ 10 року життя)" [5].

Учш пмназш теля заюнчення цього етапу навчання повинш мати таю досягнення:

"1. Визначення й ощнювання сво!х сильних 1 слабких рис, виявлених у техшчшй шдивщуальнш та колектившй д!яльносп; ощнювання власних можливостей вщповщно до вимог попередньо обрано! професп (робочого мюця)2. Використання р1зномаштних метод ¡в [ засоб1в (символ! в. рисунюв, код ¡в [ евтшн) у епшкуванш з техшчно! тематики.

3. Читання 1 складання просто! техшчно! документац!!.
4. Безпечне ! продуктивне використання основних шетруменпв, прилад!в ! обладнання; п!дб!р шетруменпв та утримування !х у справному сташ.
5. Експлуатац!я техшчного обладнання та систем, пов&язаних !з повсякденним життям, ! дотримання правил безпеки, в тому числ! користування дорогами й транспортом" [5].

Пор!внюючи досягнення учшв з трудового навчання, яю простежуються в базов!й школ!! пмназп, можна пом!тити, що особливютю дидактичного процесу в загальнотехшчнш оевт е навчання шляхом практичних техшчних дш. Через ц! д!! повинно реатзовуватися шзнання техшчно! д!йсност!.

Зв&язок шзнання з д1ею - це складне й багатоаспектне питания, яке складае суттеву дидактичиу проблему, що постае перед учителем як постулат пов&язувания тсорп з практикою, питания \\пжпрсдмстних зв&язюв, чи принцип навчання [4]. Саме тому у наций робот! ми визнали доцшьними роздуми на тему правильного формування умшь техшчно! д!яльносп, яю у свил! програмових вимог займають достатньо значущу позищю й вимагають вщ учшв свщомого 1 розумного пов&язувания визначених знань п практикою.

Серед р1зних за змютом 1 характером д1яльносп вмшь на перше мюце висуваються, зокрема, на другому освпньому р1вш (базова школа), технолопчш вмшня, яи полягають в опануванш правильним виконанням дш (операцш, заход1в) у галуз1 обробки матер!ашв при застосуванш вщповщних шетруменпв, прилад1в 1 техшчного обладнання. Ц1 вмшня запроваджуються поступово у тюному зв&язку з реашзащею творчих завдань технолопчного характеру [2].

Засвоення учнями вмшь у межах визначено! технолопчно! опсрацп не е справою одноразового II застосування на основ! поданого вчителем зразка дано! ди, а становить тривалий, специф1чний за змютом 1 характером дидактичний процес. Цей процес включае наступи!, пов&язаш м1ж собою ланки [3]:

- усвщомлення учнями доцшьност! опанування даного вмшня;

- обговорення умов, необхщних для виконання визначено! технолопчно! операци;

- опрацювання технолопчного правила (норми) виконання ще! операци;

- перше застосування учнями вивченого правила;

- закршлення вмшня.

Усвгдомлення доцтъностг опанування даного вм!ння - перша ланка цього процесу, яка повинна складати шдставу позитивно! мотиващ! навчання, правильного виконання вщповщно! технолопчно! операци. Набагато легше й швидше можна викликати в учшв переконання про дощльшеть опанування даним ум!нням тод!, коли необх!дшсть застосування операци виникае безпосередньо з конструкщ! конкретного виробу ! опрацьованого за активно! учасп учшв технолопчного плану, який е одним !з складников техшчно! документащ!, що становить основу реашзацй творчого завдання. Тому сумн!вну щншеть мають у щй ланц! тшыси припущення вчителя про потребу застосування дано! операци як ор!ентиру передбачених робге у дашй технолопчнш галузг

Обговорення умов, необх1дних для виконання визначеног технолог1чног операци, стосуеться передуем ознайомлення учн!в з вщповщними !нструментами, приладами (контрольно-вим!рювальними й допом!жними) та !ншими засобами пращ. ГПд час обговорення (на п!дстав! демонстрац!!) !нструмент!в, якими учш вже користувалися, вчитель повинен особливу увагу звернути на правильш назви ! забезпечити умови формування в учшв узагальнених понять. Отже, на перший план виходять суттев! риси, що стосуються ди цього обладнання (чи групи шструмент!в), а також пор!вняння "нових" !нструмент!в з уже вивченими рашше. У щй ланц! повинно також бути обговорення вимог, що стосуються вщповщно! безпечно! пщготовки робочого мюця до виконання визначено! операщ!.

Третьою ланкою процесу ознайомлення учшв з технолопчною операщею е опрацювання технолог!чного правила (норми) виконання тако! операщ!. У щй ланц! вчитель повинен, в м!ру можливостей, при активнш участ! учн!в визначити конкретн! вимоги як норми правильно! поведшки шд час виконання дано! операщ!. Вони стосуються видшення часткових д!й (так званих технолопчних переход!в), визначення !х ращонально! черговост!! способ!в !х виконання з використанням в!дпов!дних шетруменпв, !з збереженням правильно! осанки ! дотриманням в!дпов!дних принцип!в безпеки пращ. Опрацювання технолопчного правила повинно бути пов&язане !з демонструванням вчителем дано! операци:

- демонстрування щло! операци з коментуванням д!й (але без !хнього обговорення) ! звертання уваги на осанку й порядок на робочому мющ;

- демонстрування з чиким акцентуванням послщовност! дш з одночасним обгрунтуванням (з участю учшв) способ!в !х виконання, зокрема правильного використання шетруменпв ! прилад!в, а також вимог безпеки й ппени прац!.

Сл!д шдкреслити, що необхщною е перев!рка розум!ння учнями опрацьованого правила. Бона повинна бути у форм! виконання дано! операщ! одним з учшв ! колективного контролю його дш рештою учшв, зосереджених б!ля мюця, де вщбуваеться демонстрування. Головний

контроль проводить вчитель; зауваживши суттеву помилку, яку не помнили учш, знову демонструе tí дп, яю викликають в yhhíb бшыш труднопц.

Перше застосуеання учнями вивченого правила - це четверта ланка перев1рки. Здшснюеться у вигляд1 пробних вправ на вщходах матер1алу (особливо при складшших опсращях. що вимагають бшыпо! точност1) або з включениям дано! опсрацп вщразу у nepe6ir виготовлення виробу. У кожному названому випадку необхщним е особливий контроль з боку вчителя i колективне чи ¿ндивщуальне коригування дш, що були виконаш з помилками значною частиною учшв чи навпъ окремими учнями.

3aKpirmeHHH вмтъ - це остання ланка у npoucci формування технолопчних умшь. Реал1защя uid ланки (етапу) вщбуваеться шляхом застосування вивченого правила в наступних, вказаних у конкретшй nporpaMÍ (календарному плануванш) трудового навчання шляхом виконання творчих завдань. Необхщним при цьому е вщповщне планування вправ: спочатку в щонайменше двох завданнях, пот1м поступово все рщше й рщше. При подалыпому застосуванш вивчено! операци зменшуеться контроль з боку вчителя, виршальним стае самоконтроль. Систематичне i бшып самостшне застосування учнями засвоеного вмшня веде до поступового перетворення його в навичку, а отже, таке правильне виконання вщповщних дш, яке вже не вимагае свщомого самоконтролю.

Формування технолопчних умшь, як уже згадувалося, вщбуваеться шд час виконання технолопчних завдань, що складають основу у творчих завдань. U,i завдання одночасно слугують ознайомленню учшв з принципами оргашзаци пращ, сприяють застосуванню вивчених на заняттях норм i принцишв техшчного рисунку.

У сучасних умовах роботи школи, коли значно обмежено час на реал1защю загальнотехшчного предмета як у базовш школ i. так i в пмнази, надзвичайно важко, з одного боку, забезпечити правильнють шдбору творчих завдань, в яких повшстю реал1зуеться процес ознайомлення учшв з тсхнолопчними bmíhhhmh. а з другого боку, виконати завдання, визначеш Програмовою основою загально! ocbíth. Тому вчитслк яю усв1домлюють важлив1сть формування bmíhhh практичних навичок повинш намагатися враховувати на уроках трудового навчання повний цикл технолопчних дш (анатз потреб, проектування, конструювання, конструкщйно-технолог1чне планування, створення i експлуатащя oogktíb техшки, л1квщащя шклдливих наслщк1в техшчних дш).

Л1ТЕРАТУРА

1. Bober W., Królicka Е., Lazuchiewicz D. Program nauczania. Technika día klas 4-6. - Warszawa, 1999.
2. Фрейман M. Tcxhíhhí задач1 як змютовна форма навчання пращ в польськш початковш hikojií //

HayKOBi записки. Ccpi«: Педагопка i Психология. - №5. - Тернопшь, 1998. - С. 202-203.

3. Pochanke Н. (red.) Dydaktyka techniki - Warszawa, 1985. - S. 144.
4. Pochanke H. Dydaktyczne problemy myslenia technicznego uczniów. - Warszawa, 1974; Z. D^browski.

Poznanie i dzialanie. - Warszawa, 1975.

5. Podstawa programowa wychowania przedszkolnego, ksztalcenia ogólnego w poszczególnych typach

szkól, Rozporz^dzenie Ministra Edukacji Narodowej i Sportu, (Dz. U. Nr 51 z 9 maja 2002).

Володимир ПАС1ЧНИК

ПРОФЕС1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧНА П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛ1В У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗА1СЛАДАХ ПОАЬЩ1 НА TAI бВРОПЕЙСЬКО! 1НТЕГРАЦП

Mema cmammi: розкрити змют прогресивних 3míh у 3míctí профес1йно-педагог1чно1 п1дготовки вчител1в в Полыщ у 90 -х роках. Визначити ochobhí напрямки модерн1защ! п1дготовки польських учител1в на сучасному eTani.

7-8 червня 2003 року в Полыщ вщбувся народний референдум з питания приеднання краши до структур Свропейського Союзу у результат! якого Полыца стала членом цього европейського об&еднання держав, що е для польського народу знаменною ¡сторичною под1ею. Бона вимагае вщ уряду кра!ни введения в дш ряду державних програм, головною метою яких е наближення ckohomíkh i сусшльного життя краши до вимог Свропейського Союзу. У зв&язку з цим, у галуз1 шкшьно! та вищо! ocbíth е багато проблем, що вимагають швидкого й ефективного виршення.
Другие работы в данной теме: