Научтруд
Войти

Використання інформаційних технологій у підготовці вчителя трудового навчання

Научный труд разместил:
Murne
20 сентября 2020
Автор: Олег Авраменко

Окремо варто зазначити стиль оформлення цих CT0piH0K презентацп. Розмщення орнаменпв спонукае школярiв зосередитися на змст презентацп, не концентруючи особливо! уваги безпосередньо на кoлipнiй raMi та не втомлюючись (як вщ бiльшoстi вiдтiнкiв, наприклад, червоного кольору). КрГм того, просте розташування орнаменпв сприяе кращому poзумiнню мaтepiaлу презентацп. Це мае велике значення, оскшьки, сприймаючи бiльшу частину шформацл вiзуaльнo, дитинi легше сформулювати власну думку на oснoвi побаченого. Саме тому нами акцентувалась увага на фотозшмках орнаменпв, адже метою цього було якнайкраще вплинути на учня та донести до нього змютовну шформащю про oсoбливoстi вишивки Украши.

Як зазначено вище, всi дп з перегляду презентацп частково автоматизоваш та потребують втручання вчителя. Вiдтвopeння вшх aнiмaцiйних eфeктiв забезпечуеться програмою Microsoft PowerPoint. Тривалють iнтepвaлiв змiни слайщв регулюються вчителем, а учнi мають достатньо часу для ознайомлення з вмютом слайда та його осмислення. Важливо не втомити учнiв при пepeглядi та не зробити його нудним. Цим збер^аеться певна динамша презентацп, що не дозволяе учнeвi втратити увагу на уpoцi. Така презентащя дещо нагадуе фiльм, на який учень мае своерщний вплив. Пюля демонстрування останнього слайда показ автоматично зупиняеться.

У робот вчителя важливо перетворити вивчення мaтepiaлу, передбаченого програмою, на самотзнання учнiв в процес колективно! навчально-шзнавально! дiяльнoстi.

Отже, можна зробити висновок, що продуктившсть та яюсть художньо-трудово! пiдгoтoвки учнiв залежить вщ вдалого вибору тeхнoлoгiй навчання. Запропонована нами презентащя дозволяе тдвищити ефектившсть навчання учнiв вишивцi шляхом вчасного подання та опрацювання шформацл, ll пoсильнoстi, оперативного доступу до не! учaсникiв нaвчaльнo-пiзнaвaльнoгo процесу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бойцун К. Роль електронних поабнишв у шформатизацп навчального процесу // Науковий в1сник Чершвецького ушверситету: Зб. наук. праць. Вип. 258. — Чертвщ: Рута, 205. — С. 10-15.
2. Гршченко А. Г. Дидактичш особливосп використання засоб1в шформацшних технологш в навчально-виховному процес / Психолого-педагопчш проблеми сшьсько! школи: Зб. наук. праць УДПУ ш. П.Тичини. — К.: Мшешум, 2004. — С. 189-192.
3. Гуревич Р. С. Комп&ютеризащя освгга — виклик ХХ1 столитя // Сучасш шформацшш технологий та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я. досв1д, проблеми: Зб. наук. праць. — Вип. 7. — Кшв-Вшниця: Планер, 2005. — С. 3-10.
4. Гуревич Р. С. Чи потр1бен комп&ютер на уроках трудового навчання // Трудова подготовка в закладах освгги. — 2001. — № 2. — С. 7-10.

Олег АВРАМЕНКО

ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ШДГОТОВЩ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

В cmammi визначено загальт психолого-педагогiчнi проблеми, як стоять перед впровадженням iнформацiйних технологш в навчальний процес. Охарактеризовано дидактичш можливостi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш. Обтрунтовано важливкть дотримання психолого-педагогiчних вимог до дiалогу студента з комп &ютером, в якому моделюеться педагогiчне стлкування. Описано проблеми, пов &язанi з комп &ютеризацiею навчання у вищш школi.

1нформатизащя суспшьства — це сучасна реальшсть. У нaшi дш виршальне значення в будь-якш гaлузi людсько! дiяльнoстi е одержання шформацл, ll вiдбip, обробка i застосування. С^мке зростання шформацшних потоюв, розвиток нових шформацшних технологш, 1хш нeвичepпнi мoжливoстi, нетрадицшш мaтepiaли i пристро!, нeвiдoмi рашше способи представлення i пepeдaчi шформацл, комп&ютерш системи зв&язку — все це веде до формування шформацшного суспшьства i висувае сво! вимоги до молодого поколшня. Тому шдготовка вчителя освиньо! гaлузi "Технолопя" неможлива без оволодшня студентами комп&ютерно! техшки. Змiни у сучaснiй систeмi освгги включають в себе впровадження нових

та перспективних технологiй навчання. Отже, основний напрямок використання нових iнформацiйних технологiй навчання базуються на можливостях сучасно1 комп&ютерно1 технiки.

Ниш розроблено багато рiзних методик впровадження комп&ютерiв у навчальний процес, деяю з них практично використовуються в поеднанш iз сво1ми програмними продуктами. Поряд з ушм цим виникае багато запитань щодо впливу даних методик на те, як реагують студенти на таю форми навчання, як засвоюють матерiал при дотриманш цих технологiй, на яких етапах уроку можна застосовувати комп&ютер у навчанш, якого вiку учнi готовi до таких форм навчання, як впливае вказана технолопя на фiзiологiчнi та психологiчнi вiковi особливостi студенев.

Проблема комп&ютеризацл освiти торкаеться не тшьки студентiв як суб&екта навчання, а й викладачiв — як вони володдать новими методиками. Мова йде про змiну змiсту осв^и, про оволодiння iнформацiйною культурою, шд якою розумiемо одну iз складових загально! культури, що по суп е вищим проявом освiченостi, в т. ч. особистих якостей людини, 11 професшно1 компетентностi.

Комп&ютери i програми при цьому служать як засоби, за допомогою яких студенти повинш вмiти органiзувати пошук шформацл, необхщно1 для вирiшення завдань з багатоманiтних джерел (незалежно вiд мюця 1хнього розташування), планувати послiдовнiсть дш, необхвдних для досягнення поставлено! мети. Крiм того, необхiдно вмiти працювати з вiдiбраною iнформацiею, структурувати i систематизувати 11, узагальнювати i представляти у вигляд^ зрозумiлому iншим людям, ум^и проектувати i будувати шформацшш моделi.

Сучасна позицiя провiдних педагопв i психологiв (Б. Гершунський, Р. Гуревич, О. Коберник, Е. Машбиц, В. Рубцов, О. Тихомиров та ш.) полягае в тому, що ЕОМ розглядаеться не тшьки як зашб обробки шформацл, а i як зашб впливу на внутршнш стан людини. Комп&ютеризацiя в загальному сощальному розумiннi повинна зробити працю людини бшьш продуктивною, пiдвищити 11 творчий змiст, сприяти всебiчному розвитку особистосп [1, 10-12].

Метою нашо1 статтi е визначення психолого-педагогiчних проблем, яю стоять перед впровадженням шформацшних технологiй в навчальний процес.

Головна мета осв^ньо! галуззi "Технолопя" — це шдготовка учнiв до самостшного трудового життя в сучасному шформацшному високотехнологiчному суспiльствi, розвиток i виховання широко освiченоi, культурно!, творчо1, шщативно! особистостi.

Постiндустрiальне суспiльство характеризуеться рiзким збiльшенням обсягiв iнформацii, з яким зштовхнулося людство наприкiнцi ХХ ст., появою високих технологш i швидкою змiною технологiй виробництва. Як показуе статистика, протягом свого трудового життя деяю люди 5-7 разiв змушеш змiнювати напрямок свое1 дiяльностi, i це вимагае широко1 технологiчноi тдготовки пiдростаючого поколiння. Головним у сучасному виробницга стае робота з новою шформащею i творче, в т. ч. дизайнерське, виршення виробничих завдань, яю постiйно виникають.

Iнформацiйна дiяльнiсть та iнформацiйнi технологii стають невщ&емними компонентами практично усiх видiв професшно1 дiяльностi. Тому нинi перед осв^ою, зокрема перед трудовим навчанням, постала проблема: тдготувати молодь до життя в сучасному суспiльствi i професшнш дiяльностi у високорозвиненому iнформацiйному середовищ^ надати можливiсть одержання подальшо1 освгги з використанням сучасних iнформацiйних технологш. Звичайно, сьогоднi навчальний процес необидно оргашзувати на творчiй основi з використанням нових шформацшних технологш, ефективних форм i методiв навчання, яю забезпечують грунтовну трудову пiдготовку, високий рiвень знань, умiнь i навичок.

1нтегращя iнформацiйних технологiй i навчання е одним з найважливших завдань щодо забезпечення якосп в системi освiти. 1снують двi однаково важливi причини для впровадження iнформацiйних технологш у навчання:

- учш мають бути ознайомлеш з використанням шформацшних технологш, оскшьки в близькому майбутньому вш робочi мiсця в суспшьсга будуть цього вимагати;

- шформацшш технологл повиннi використовуватись у навчанш, щоб зробити його бiльш ефективним i якiсним.

Так званий "шформацшний вибух", що вщбуваеться на наших очах в ycix сферах людсько! дiяльностi, обумовлюе необхiднiсть забезпечення тих, хто навчасться необхiдним iнстрyментарieм та технолопями, щоб вони мали змогу продуктивно використовувати шформацшну базу. Використання мультимедшних засобiв, якi дозволили застосовувати в програмному забезпеченнi звук, графiкy, ашмащю, вiдео та звyковi ефекти, а також розповсюдження графiчного iнтерфейсy, в основi якого лежить концепцiя вiзyалiзацiï, можливiсть здiйснювати iерархiчнy систему подання iнформацiï, що базуеться на принцип гiпертекстy, — це минулий етап розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй.

У наш час стало звичним впровадження нових комп&ютерних технологш в систему дидактичних засобiв, пов&язаних з розвитком мережних технологш. До шформацшного простору 1нтернету надходять комп&ютернi пiдрyчники, електроннi енциклопеди, предметно-орiентованi середовища, рiзноманiтнi навчально-методичш матерiали. Iнформацiйний навчальний простiр утворюе yнiкальне навчальне середовище, що все бшьше i бiльше застосовуеться в практищ навчання. Прогресуюче збiльшення обсягу i доступносп освiтньоï iнформацiï, яка е у Web-середовищi, на CD- i БУБ-ношях, в електронних книгах та вiртyальних бiблiотеках, дозволяе використовувати рiзноманiтнi данi, значно розширюе потенцшне освiтне середовище. Телекомyнiкацiя (електронна пошта, телеконференцiï, зокрема аyдiо- та вщеоконференцп) дозволяе студентам самостiйно формувати свш погляд на те, що дiеться у свiтi, yсвiдомлювати багато явищ i дослiджyвати ix з рiзних точок зору, розвивати критичне мислення, лакошчшсть, логiкy, творчi пiдxоди до виршення проблем. У комп&ютерних навчальних середовищах — мiкросвiтаx — проектуеться навчальна дiяльнiсть. Як приклад, можна вщзначити розробку професором С. Пейпертом навчального середовища LOGO та основоположних для нього концепцш. Одшею з головних переваг системи LOGO е ïï вiдкритiсть, тобто можливiсть розширення навчального середовища, створення нових навчальних середовищ або, за виразом С. Пейперта, "логосвтв". З точки зору застосування ПЕОМ у навчальному процес мова йде про пiдвищення складносп програм, особливо прикладного характеру, вiртyальниx свiтiв", тримiрниx об&ектiв, полiпшення моделей комп&ютерних слайд-фiльмiв [9, 6-16].

У провщних краïнаx Заходу комп&ютери в навчальному процес ВНЗ використовувались ще з кшця 60-х рокiв ХХ ст. переважно для iнженерниx розрахунюв, наукових дослiджень та аналiзy. Робота щодо широкого впровадження обчислювально].& техшки в навчальний процес, використання ПЕОМ шд час вивчення конкретних навчальних дисциплш розпочалась у цих крашах на початку 80-х рокiв. Зараз ri, хто навчаеться, мають можливють виконувати значну частину своеï роботи на комп&ютерах, зокрема, спiвпрацювати з викладачем зi спiльного дослiдницького процесу. Викладачi видiляють бiльше часу для iндивiдyальноï роботи з тими, котрi навчаються. Останнi мають змогу проводити бiблiотечний пошук у лiченi хвилини, отримують завдання, вiдгyки на своï роботи й iн. Керiвництво i викладачi ВНЗ працюють над розробкою та впровадженням нових теxнологiй забезпечення ефективност навчання на основi застосування ПЕОМ.

Отже, мову необхвдно вести про ефективне застосування в навчальному процес ВНЗ сучасних iнформацiйниx теxнологiй. Проблемним питанням для системи вищоï освiти Украши е iнтеграцiя ПЕОМ у навчальний процес ВНЗ, формування та продуктивне застосування цих технологш з метою оптишзаци педагогiчноï системи вищого закладу освгги. Це вимагае забезпечення псиxолого-педагогiчноï обгрyнтованостi створення та застосування, уточнення ролi та мiсця тих чи шших iнформацiйниx теxнологiй.

Характеризуючи дидактичш можливостi iнформацiйно-комyнiкацiйниx теxнологiй, передyсiм треба звернути увагу на те, що структурована iнформацiя, яка подаеться за ïx допомогою, прискорюе процеси сприйняття й, як наслiдок, полегшуе засвоення навчального матерiалy. Доцiльнiсть впровадження нових комп&ютерних технологш у процес навчання зумовлюеться тим, що вони е ефективним засобом закршлення засвоеного матерiалy й цим сприяють економи навчального часу.

Навчання за допомогою ЕОМ — це принципово новий тип навчального процесу, що вимагае нових форм i методiв навчальноï та навчаючоï дiяльностi. Використання комп&ютерiв змшюе функци викладача: вiн повинен заздалепдь визначити шляхи та розробити алгоритми

оптимального керiвництва bcîm навчальним процесом i кожним окремим заняттям. 1стотною дидактичною особливiстю навчання за допомогою комп&ютерiв е встановлення безпосередшх дiалогiв мiж студентом i машиною або дiалогiчного трикутника студент-комп&ютер-викладач. Таю дiалоги допомагають розiбратись у вшх труднощах, що виникають у процес вивчення предмета при самостiйному виршенш завдань, а викладачевi - спостершати i контролювати якiсний стан навчання.

Важливють дотримання психолого-педагогiчних вимог до дiалогу студента з комп&ютером зумовлена тим, що в цьому дiалозi моделюеться педагогiчне спiлкування, при якому, як шдкреслював О. Леонтьев, повинш створювати найкращi умови для розвитку мотиваци учня i творчого характеру навчально! дiяльностi, формування особистостi учня, мае забезпечуватися сприятливий емоцiйний клiмат навчання.

Специфiчною вимогою до дiалогу учня з комп&ютером е його психолого-педагопчне спрямування. Воно вiдрiзняе цей дiалог вiд усiх вiд ушх iнших видiв дiалоговоï взаемодiï людини з комп&ютером. За умови недотримання цiеï вимоги експертно-навчальна система перетворюеться на експертну, де моделюеться дiяльнiсть не педагога, а фахiвця з певноï предметноï галузi [7, 155].

Чи може техшка замiнити викладача? Жодна машина не може взяти на себе роль педагога як суб&екта педагопчного впливу, одна з найважливших функцш якого — керувати шзнавальною дiяльнiстю того, хто навчаеться, у взаемно опосередкованому процесi викладання — навчання. Але технiчний пристрш, як засiб навчання в руках педагога, може виконувати низку його функцш, передаючи навчальну шформащю або контролюючи ïï засвоення. Час, що звшьнився, викладач витрачае на здшснення таких функцiй педагогiчноï дiяльностi, яю не пiд силу електронiцi.

Висновки, що роблять дослщники в тих крашах, де накопичений величезний досвщ комп&ютеризацiï, передусiм у розвинутих крашах, полягають в тому, що реальш досягнення в цш галузi не дають шдстав вважати, що застосування ЕОМ кардинально змiнить традицiйну систему навчання на кращу. Не можна просто запроваджувати комп&ютер у звичний навчальний процес i сподiватися, що вш зробить революцiю в освт. Потрiбно змiнювати концепцiю навчального процесу, проектувати принципово шшу технологiю навчання, в якш комп&ютер органiчно вписався б як новий, потужний зашб. У зарубiжнiй лiтературi вiдзначаеться, що засоби впровадження комп&ютера базуються на концепци освiти, основною метою яко1& е накопичення знань, умiнь i навичок, необхщних для виконання професшних функцiй в умовах iндустрiального виробництва. Нинi суспiльство перебувае на еташ переходу до iнформацiйних технологiй виробництва i стара концепщя освiти вже не вщповщае його вимогам.

Як зашб навчання комп&ютер мае такi дидактичш можливостк формування науковостi навчання; штенсифшащя процесу навчання; здiйснення активних методiв навчання; сприяння мотивацiйнiй сторонi навчання; здшснення систематичного та об&ективного контролю знань i вмшь студенев; звшьнення викладача вiд чорново1& роботи.

На сучасному еташ комп&ютеризаци дидактичнi можливосп використання обчислювально1& технiки пов&язують з шдвищенням iнтенсифiкацiï процесу навчання, але для цього потрiбно мати навчальш програми, якi би вiдповiдали високим педагопчним вимогам. Одним з ефективних засобiв використання комп&ютера в навчанш е його здатнiсть керувати навчальним процесом студенев. Вiн може забезпечити iндивiдуальне навчання, самостiйну роботу, допомогти студентовi у разi необхiдностi при розв&язуванш рiзноманiтних задач. Студент при спшкуванш з комп&ютером вiдiграе роль дослщника, тому можливостi комп&ютера для реалiзацiï проблемного навчання дуже велию.

Вiдзначимо важливу роль ЕОМ як техшчного засобу навчання. При цьому ефективне використання комп&ютера при вивченш природничих дисциплiн грунтуеться на бшьш повнiй реалiзацiï основних дидактичних можливостей порiвняно з традицiйними формами навчання.

Використання ЕОМ у навчальному процеш дещо змiнюе функцiï викладача, оскшьки здшснюеться ix перерозподiл мiж викладачем i ЕОМ. При цьому машиш передаються лише ri функцiï, з якими вона може справитися ефектившше за викладача. Програма i техшчна система

ЕОМ допомагають автору програми компонувати iнформацiю, планувати ïï змши, видавати креслення, таблицi, графiки на екран дисплея.

Розробка нових шформацшних та обчислювальних технологш призводить до суттевих змш у розyмiннi особливостей шзнавальних процесiв дiяльностi людини, свщомост й мiжособистiсниx стосyнкiв. Оволодiння комп&ютерною грамотшстю з точки зору психологи свщчить, що в людини формуеться новий вид дiяльностi, оскiльки використовуються принципово новi засоби.

Сприйняття матерiалy при використаннi ЕОМ полiпшyеться за рахунок ïx рiзниx дидактичних можливостей: наочностi, пiдкреслювання, обертання, кольорового зображення тощо. Особливiсть процесу навчання за допомогою ЕОМ зумовлюе штерес до навчання i сприяе активiзацiï та зосередженню уваги студенев на предмета Цьому сприяють також дiалогова форма роботи, безперервний контроль i негайне шдкршлення вщповщ. Умови роботи на ЕОМ спонукають стyдентiв до активноï i напрyженоï дiяльностi, оскiльки вони усвщомлюють можливiсть контролю викладачем, а також самоконтролю завдяки порiвнянню та узагальненню матерiалy, що вивчаеться.

Процес навчання у ВНЗ нерозривно пов&язаний з використанням креслень, графшв, дiаграм, формул, що дозволяе подавати шформащю в yщiльненомy виглядi. Це сприяе розвитковi високого рiвня абстракци у студенев. Дидактичнi можливостi сучасних ЕОМ щодо зображення графiчноï iнформацiï дозволяють демонстращю конкретних предметiв замiнити схематичними або символiчними зображеннями, використовувати наочшсть як спосiб абстрагування та формування проблемних ситyацiй. Крiм того, ЕОМ створюе умови для переходу на бшьш високий рiвень iнтелектyальноï пращ, бо чим бшьше автоматизуеться в машинних процесах дiяльнiсть людини, тим бшьше шдвищуеться ïï псиxологiчний рiвень i вона може краще проявити своï творчi здiбностi.

Отже, узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що впровадження комп&ютерноï теxнiки у навчальний процес вищоï школи дае змогу майбутшм спецiалiстам розширювати своï можливосп, спонукае до активноï навчальноï дiяльностi, е ефективним засобом активiзацiï пiзнавальноï дiяльностi, дае можливiсть з щкавютю вивчати бyдь-якi предмети. Однак можуть виникнути i певш проблеми з комп&ютеризащею навчання у ВНЗ: небажання переходу викладачiв до iнновацiй у навчальному процесц закоренiлi погляди "старе надiйне i краще за нове"; недостатне забезпечення навчальними програмами; недосконала матерiальна база. Передyсiм робота з комп&ютером швидко стомлюе студенев, може погано впливати на зiр або навт призводити до розладу ïx нервовоï системи. Комп&ютеризоване навчання не розвивае здатност стyдентiв чiтко й образно висловлювати своï думки, ютотно обмежуе можливостi усного мовлення, формуючи лопку мислення на шкоду збагаченню емоцiйноï сфери тощо.

Л1ТЕРАТУРА

1. Апостолова Г. В. Електронна техшка i безпека розвитку дитячих зд1бностей // Безпека життед1яльност1. — 2003. — № 10. — С. 16-18.
2. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. — М.: Педагогика, 1987. — 263 с.
3. Даценко I. I., Габович Р. Д., Йонда М. £. Умови пращ з комп&ютером i ïx оптим1защя: Науково практичне видання. — Льв1в, 1998. — 40 с.
4. Латн В. М. Безпека життед1яльност1 людини: Навч. поабник. — 3-е вид. — Льв1в: Льв1в-банк, Коледж; К.: Знання, 2000. — 186 с.
5. Машбиц Е. И. Психологические основы управления деятельностью. — К.: Вища школа, 1982. — 224 с.
6. Нов1 технологи навчання: Наук.-метод. зб1рник. — К.: 1нститут шновацшних технологш i зм1сту освгш, 2007. — Вип. 47. — 145 с.
7. Основи нових шформацшних технологш навчання: Поабник для вчител1в / За ред. Ю. I. Машбиця. — К.: 1ЗМН, 1997. — 264 с.
8. Подымова Л. С. Подготовка учителя к инновационной деятельности. Ч. I, II. — Москва-Курск, 1995. — 170 с.
9. Полат E. G., Бухаркина М. Ю., Моисеева М. В., Петров А. Е. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. педвузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Под. ред. Е. С. Полат. — М.: Академия, 2001. — 272 с.
10. Рубцов В. В. Логико-психологические основы использования компьютерных учебных средств в

процессе обучения // Основы социально-генетической психологии. — Москва-Воронеж, 1996. —

С. 236-258.

11. Сумський В. I. Методика i теорiя застосування ЕОМ у процес вивчення фiзики у педагопчних

закладах: Монографiя. — Вшниця: ВДПУ, 2003. — 380 с.

12. Тихомиров О. К., Бабаева О. Д., Войскунский А. Е. Общение, опосредованное компьютером //

Вестник МГУ. Серия 14: Психология. — 1986. — № 3. — С. 40.

13. http://psyh.kiev.ua

Леошд ПАШИНСЬКИЙ

КОМПЛЕКСНЕ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н НА ЕЛЕКТРОННИХ НОС1ЯХ ШФОРМАЦП

Розглядаеться комплексне методичне забезпечення дисциплгн "Основи конструкцшних матергалгв" i "Теоретична мехатка" для студентгв I курсу (спецгальтсть 6.010100 — Педагог1ка i методика середньо&1& освгти. Трудове навчання (техтчна праця)), що складаеться з програми, роздтеноХ на три модулг, завдань на контрольш роботи i практичш заняття, гнструкцш для виконання лабораторних робт, альбому мжроструктур i тестгв. Методичний поабник на електронних ноаях шформацп може бути корисний як для студентiв з денною формою навчання, так i для заочниюв. Вiн може використовуватися для самостшно&1 роботи студентiв i ïx пiдготовки до лабораторних занять.

Сучасш шформацшт технологи у навчальному процеа вищо! школи вимагають оперативного втручання в джерела шформацп залежно вщ потреб часу, можливостей i модершзацп матерiальноï бази лабораторш, запиив студенев, потреб мониторингу у ВНЗ тощо. Такий тдхщ можливо забезпечити тшьки за допомогою комп&ютерно! техшки та електронних носив шформацп.

Кафедра методики трудового навчання та iнженерних дисциплш Кременецького обласного гумаштарно-педагопчного iнституту iм. Т. Шевченка постiйно працюе над створенням i впровадженням нових iнформацiйних технологiй у навчальний процес. Важливим щодо цього е комплексне методичне забезпечення навчального процесу, яке дасть змогу студентовi у бiблiотецi пiдготуватись до лабораторних робгт або практичних занять, а також опрацювати вщповщш роздiли теоретичного курсу, що винесеш на самостшне опрацювання. Питання, сформульованi до модулiв курсу з вiдповiдними посиланнями на роздши конспекту, допоможуть студенту тдготуватися до здачi модулiв протягом семестру.

Кафедрою розроблено комплексне методичне забезпечення дисциплши "Основи конструкцшних матерiалiв", яка читаеться на I курш для студенев, що навчаються за спещальшстю 6.010100 — Педагогiка i методика середньо].& освiти. Трудове навчання (техшчна праця). У цьому комплексi представлено:

1) програму курсу з вщповщним подшом на змiстовi модулi;
2) шюстрований конспект лекцiй;
3) завдання на контрольнi роботи (50 варiантiв) з прикладами виконання;
4) задачi для практичних занять;
5) шструкцп до лабораторних робiт;
6) альбом мшро- та макроструктур;
7) тести для тдсумкового контролю.

Програмою курсу передбачено вивчення певних модулiв.

1. Металевi матерiали (включае ряд тем, що стосуються властивостей, кристалiчноï будови металiв, теорiï сплавiв, залiзовуглецевих сплавiв, термiчноï обробки металiв i сплавiв, кольорових металiв та ïx сплавiв, корозiï металiв, порошкових i композицшних матерiалiв, виробництва чорних i кольорових металiв i сплавiв);
2. Неметалевi матерiали (включае ряд тем, що стосуються полiмерниx матерiалiв i пластичних мас, гумових матерiалiв та еластомерiв, матерiалiв з дерева, керамiки i скла, каменю i природних неметалевих, клеïв, герметикiв i лакофарбових матерiалiв);
3. Теxнологiï переробки матерiалiв у вироби (включае ряд тем, що стосуються ливарного виробництва, обробки металiв тиском, паяння та зварювання, обробки рiзанням, електрофiзичниx та електроxiмiчниx методiв, переробки пластмас у вироби).
Другие работы в данной теме: