Научтруд
Войти

Проблема соціально-педагогічної роботи з молодіжними об’єднаннями у педагогічній науці Німеччини

Научный труд разместил:
Vahramey
20 сентября 2020
Автор: Юрій Поліщук

12. Селезнева А. А. Новые тенденции в высшем образовании. Размышление о качестве образования: международный аспект // Высшее образование сегодня. — 2004. — № 4. — С. 36-44.

13. Сергеев С. А., Щенников С. А. Проблемы использования информационных технологий в программах МВА. [Электронный ресурс]. — http://www.rabe.ru/new/rus/m32_42.htm
14. Скотт П. Академические ценности и организация академической деятельности в эпоху глобализации // Внешние аспекты Болонского процесса: высшее образование Юго-Восточной Европы и европейское пространство высшего образования в глобальном мире. [Электронный ресурс] — http://informika.rU/text/magaz/evropa/2003/3/art004.html
15. Тихомиров В. П., Рубин Ю. Б., Самойлов В. А., Шевченко К. К. Новые технологии в экономическом образовании // Экономические науки и образование. — 1999. — № 1. — С. 139-146.
16. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament. Innovation in a knowledge-driven economy. C0M(2000) 567 final. — 2000. — http://europa.eu.int/eur-lex/en/com/ cnc/2000/com2000_ 0567en01.pdf
17.The European Higher Education Area. Joint Declaration of the European Ministers of Education. Convened in Bologna on the 19th of June 1999.

Юрш ПОЛ1ЩУК

ПРОБЛЕМА СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНО1 РОБОТИ З МОЛОД1ЖНИМИ ОБ&бДНАННЯМИ У ПЕДАГОГ1ЧН1Й НАУЦ1

Н1МЕЧЧИНИ

У cmammi прот^-зовта проблема соцicлiзcцii члетв стлок молоЫ в працях нiмецьких науковцiв, po3Kpumi чинники, як сприяють тдвищенню ii ефективностi, а також нейтрсл1зсцИ негативних на^дюв перебування молодi в екстремктських об&еднаннях. Важливим аспектом до^дження е висвтлення рекомендацш тмецьких нcуковцiв, а також практики роботи соцicльних педcгогiв i соцicльних прcцiвникiв з членами молодiжних об&еднань, особливостей провадження державно&1& молодiжноi полiтики.

Бшьшють шмецьких дослщниюв початок активного формування молодiжних об&еднань в Кмеччиш вщносять до кшця п&ятдесятих роюв минулого столггтя. Так, зокрема, С. Айзенштадт вважае, що суперечносп в процес сощатзаци сприяли формуванню самобутньо! молодiжноI культури i молодiжних об&еднань [6].

Проте молодiжнi об&еднання юнували й рашше. З. Ламнек, Г. Райнхольд, Х. Рекер звертають увагу на те, що "до початку двадцятих роюв починае формуватися молодiжна культура як форма протесту проти умов соцiалiзацiI молодого поколшня" [10]. Разом з тим старт активносп i рiзноманiтностi у процес формування молодiжних об&еднань приходиться на кшець п&ятидесятих — початок шютдесятих роюв.

Внаслщок виникнення значного числа молодiжних об&еднань рiзноманiтноI спрямованосп розпочалось змщення у наукових тдходах до проблеми вивчення молодi i II ролi в суспiльствi iз суто соцюлопчно! в соцiально-педагогiчну площину. Молодiжнi об&еднання стають об&ектом пильноI уваги з боку науковщв i соцiальних педагопв.

Мета cmammi — визначення i обгрунтування основних пiдходiв до розгляду проблеми мюця i ролi молодiжних об&еднань в процесi соцiалiзацiI молодi у громадських молодiжних об&еднаннях в Шмеччиш; акцентувати увагу на небезпещ втягування молодi в об&еднання екстремютського характеру; познайомити соцiальних педагогiв, сощальних працiвникiв, науковцiв з системою роботи iз молодiжними органiзацiями рiзноманiтноI спрямованосп в Нiмеччинi, а також з поглядами науковщв на зазначену проблему.

Швидке зростання кiлькостi i чисельноси молодiжних об&еднань почало привертати все бшьш пильну увагу як вчених, так i суспiльства в цшому. Особливо це стосувалося таких об&еднань як рокери, нащрокери та шших формувань екстремiстськоI спрямованостi. Перейнявши фашистсью символи — свастику, iмперський орел, череп i вiдзнаки СС, нащрокери почали використовувати й щеологда нацизму, пропагувати екстремiзм. Свою енергiю вони спрямували проти iноземних робiтникiв, чинячи проти них рiзнi хулiганськi дп. Необхiдно вiдзначити, що до вiсiмдесятих рок1в у Нiмеччинi сформувались таю об&еднання

нацiрокерiв: "Стерв&ятники" у Людвтебурз^ "Нащоналюти" у Мангеймi, "Штандарти Кмеччини" i "Ветерани" у Франкфуртi-на-Майнi та iншi [10].

У 70-i роки в Шмеччиш з&явились i неформальш об&еднання апол^ично! i антисощально! спрямованосп, зокрема, такi як поппери та панки. Поппери — об&еднання молод^ яка почала вважати себе обраною елiтою суспiльства. Свою елiтарнiсть i "винятковють" вони демонстрували в одязi i поведiнцi. З часом 1хня форма-одяг набула певно! одноманiтностi: темно-шрий костюм в класичному стилi, бша сорочка, вузький галстук. Зазначена ушформа була доповнена атрибутами стандартно! поведшки, основна суть яко! була в тому, що вони вiдверто демонструвати зверхшсть i презирство до вшх, хто стояв нижче !х за свош соцiальним становищем. Членами об&еднань попперiв були молодi люди iз заможних сiмей. Свое дозвiлля вони проводили в дорогих дискотеках, де нерщко влаштовували дискуси про свою "обрашсть" i "винятковiсть".

Стилем життя панкiв стало заперечення всього розумного i доцiльного, що е в суспшьствь Панки — це молодi люди одягненi в брудний i часто порваний одяг. Шокувати i провокувати всiх — це 1хнш образ життя. Незважаючи на рiзницю в одязi i зовнiшностi, i для попперiв, i для панюв спiльним було агресивне ставлення до суспшьних цiнностей i норм поведшки, заперечення усталених морально-етичних норм.

У вюмдесятих роках свою активнiсть стали проявляти об&еднання футбольних уболiвальникiв, "фана™". Футбол та iнтерес до "свое!" команди — об&еднуюча складова для молодi цих об&еднань. Поряд з тим сама гра !х цiкавила лише як причина для прояву сво!х агресивних намiрiв. Пiд час футбольних матчiв i пiсля них вони влаштовували провокаци, дебошi, чинили ди хулiганського характеру.

З часом серед футбольних "фанатiв" на стадюнах стали видiлятися групи молодi з бритими головами, в однотонних зелених сорочках, чорних штанах i важких черевиках. Це були скшхеди (бритоголов^ — нова хвиля в середовищi молодi з нацистськими поглядами.

У Кмеччиш першi формування скiнхедiв з&явилися у кшщ сiмдесятих рокiв. Зпдно дослiдження К. Фарина [13] у вгамдесят роки об&еднання бритоголових уже юнували в Берлiнi, Гамбургу, Любеку, Нюрнбергу та в рядi шших мiст.

Дослiдник Е. Зайдель також пов&язуе активне формування орiентованих на насильство молодiжних об&еднань екстремютсько! спрямованосп у Нiмеччинi з перiодом 1986/88 роюв. Проведене ним вивчення дано! проблеми дае шдстави вважати, що переважна бiльшiсть бритоголових — це вихщщ iз робiтничих сiмей i нижчого прошарку середнього класу (учш шкiл, професiйних училищ, молодi робггники) [11].

Б. Вагнер у довщнику "Право екстремiзму" видiляе чотири фази розвитку руху скiнхедiв:

- перша фаза — 1980-1981 роки. Домшуючою течiею були панки. Iншi об&еднання екстремютсько! спрямованостi були присутнi у молодiжному середовищi, проте ще не набрали суспшьно небезпечно! сили;

- друга фаза — 1982-1983 роки, у щ роки скшхеди остаточно дистанщюються вщ панкiв, у них формуеться стиль поведiнки, починаеться визначення щеолопчних прiоритетiв, вони зростають чисельно;

- 1985-1986 роки — третя фаза. Швидко зростае !хнш вплив i авторитет серед молодь У цей перюд вщ спонтанних акцiй насильства вони переходять до використання насильства у якосп стратеги i тактики !хнього руху;

- четверта фаза — 1987-1989 роки. Рух скiнхедiв завершуе свое оформлення як iдеологiчно (щеолопя фашизму), так i органiзацiйно [14].

До кшця вiсiмдесятих рокiв, зпдно даних Федерального вщомства з охорони Конституци ФРН, число учасникiв молодiжних об&еднань екстремiстськоl спрямованостi значно зросло. Якщо у 1978 роцi налiчувалось 17600 учасникiв правоекстремiстських об&еднань, то в 1980 рощ у Кмеччиш вже було 75 об&еднань з 19000 члешв [7].

Т. Хойбнер вважав, що молодь, яка стала членами об&еднань скiнхедiв, прагнула таким чином позбутися комплексу незадоволеносп вщ свого суспшьного становища, вщ усталених форм соцiалiзацil. Як наслiдок вони почали спрямовувати свою негативну енерпю не лише на дебошi на стадюнах, а й на шоземних пращвниюв, емiгрантiв.

Усвщомлення серйозносп ще! проблеми сприяло значнш активiзацil роботи по створенню нових форм i методiв роботи сощальних педагогiв з молоддю. Значну допомогу у цьому плат надали шмецью вченi. Дослiджуючи i аналiзуючи молодiжнi об&еднання та !хню роль в житп молодих людей, науковцi вщзначали, що, починаючи з шiстдесятих роюв, молодiжнi об&еднання рiзноманiтноl спрямованостi стали грати достатньо помiтну роль в суспшьсга, у сощалiзащ! молодого поколшня, у формуваннi свiтогляду певно! частини молодi [12].

На думку Е. Шпоррi [12], молодiжнi об&еднання виконують як комунiкативнi, так i певш соцiалiзацiйнi функцi!. У кожному об&еднанш склались сво! цiннiсно-нормативнi установки, яю й впливають вирiшальним чином на !хню поведiнку. Якщо молодiжне об&еднання мае сощально-щннюну спрямованiсть, то перебування в даних об&еднаннях надае молодим людям можливють позитивно! соцiалiзацi!. I навпаки, в об&еднаннях екстремютсько! спрямованосп характер соцiалiзацi! набувае негативного i антидемократичного спрямування. Зокрема, В. Хорнштайн [8] вважае, що участь у цих об&еднаннях для молодi вкрай негативно впливае на формування !хньо! особистосп, так як антидемократичнi, антигуманш, расистського характеру установки й "щнносп" даних формувань, вкоренившись в системi особистiсних цiннiсних установок члена об&еднання, починають впливати й на поведшку молодо! людини поза зоною його впливу. До того ж молодi люди, беручи участь в правоекстремютських об&еднаннях, починають реалiзовувати сво! негативш емоцi!, якi в звичайних умовах не можуть вийти з тд нормативного контролю.

У зв&язку iз зазначеним К. Молленхауер вщзначав, що за даних обставин науковцям i соцiальним педагогам необидно напрацювати нову, "орiентовану на потреби молодi концепщю соцiально-педагогiчно! роботи, в основi яко! повинен лежати факт визнання молодiжних об&еднань за повноцiнний суб&ект соцiалiзацi! молодого поколiння" [9]. На його думку, по^бна розробка соцiально-педагогiчних технологш роботи iз зазначеною категорiею молодi [9].

Л. Бьонiш, слiдом за К. Молленхауером, також говорив про необхвднють корiнно! перебудови всiе! сощально-педагопчно! роботи з молоддю, !! iнституцiалiзацi! i спецiалiзацi!; зокрема писав про "вщкриття молодiжних об&еднань як засобу соцiалiзацi! i соцiального виховання", наголошуючи на необхщност "особливо серйозно! роботи з екстремютськими молодiжними об&еднаннями" [4].

На особливу увагу заслуговуе сформульований В. Хорнштайном принцип ново! парадигми соцiально-педагогiчно! роботи з молоддю у Шмеччиш: "Вона повинна не тшьки забезпечувати основнi структурнi елементи позитивно! соцiалiзацi!, а й вщображати глибиннi iнтереси i потреби молод^ створювати можливостi для !хньо! реалiзацi!" [8]. У цьому зв&язку вш видiлив наступнi складовi, необхiднi для !! успiшного забезпечення: економiчний, психолого-гшешчний, емоцiйно-соцiальний i когнiтивно-iнтелектуальний. Поряд з тим, вш акцентував увагу i на наявнiсть так званого "конфлшту поколiнь", який потрiбно в обов&яковому порядку враховувати при розробщ технологш роботи з членами молодiжних об&еднань.

Розв&язання цiе! проблеми, на думку В. Хорнштайна, можливе при забезпеченш таких

умов:

- дiяльнiсть молодiжного об&еднання повинна вщображати позитивно спрямованi штереси i потреби дано! групи молодо

- соцiально-педагогiчна допомога молодiжним об&еднанням не повинна мати некоректний i нав&язливий характер;

- особлива увага повинна бути придшена молодiжним об&еднанням екстремютського спрямування, i, зокрема, iндивiдуальнiй роботi з !хнiми членами;

- забезпечення, при необхвдносп, умов для процесу ресоцiалiзацi! [5].

Що ж стосуеться мети сощально-педагопчно! роботи з молоддю, то в шмецькш педагопщ було написано чимало праць з дано! проблеми. Так, Е.Флук, проаналiзувавши пращ тридцяти восьми авторiв з дано! проблематики, видшив наступнi напрями сощально-педагопчно! роботи:

- стимулювання розвитку (створення умов розвитку особистосп, допомога iндивiдууму в процеш самоконструювання власно! особистостi);

- формування готовносп до подолання певних труднощiв на шляху соцiалiзацiï i адаптацiï до умов життя в суспiльствi;

- допомога в адаптаци (формування певних стереотишв поведiнки в суспiльствi, демократичних установок, виховання гуманного ставлення до шших людей);

- формування цiннiсних орieнтацiй, виховання поваги до культурних щнностей iнших народiв, толерантнiсть у ставленш до рiзних релiгiй, iдеологiй, представниюв iнших нащй;

- розвиток вщповщальносп, здатностi до саморозвитку i самовизначення свого мюця i ролА в сусшльсга [5].

Визначаючи основш цш соцiально-педагогiчноï роботи з молоддю, Е. Флук тдкреслював, що у даному випадку мова йде про загальш тдходи, яю можуть i повинш деталiзувати психологи i сощальш педагоги в процес розробки конкретних технологш роботи.

У результат зусиллями науковщв, психолопв, сощальних педагопв i сощальних пращвниюв робота з молоддю набула системного i цшеспрямованого характеру, у якш знайшло свое вщображення i врахування особливостей рАзних категорш молодо Вщповщно, в шмецькш сощальнш педагопщ i практищ соцiально-педагогiчноï роботи оформилась концепщя "вщкрито" роботи з молоддю", в якш були об&еднаш допомога молодА в процес соцiалiзацiï, сощально-еколопчна робота i сощально педагопчна дАяльнють.

Особливютю нового тдходу до роботи з молоддю стала дАяльнють сощальних пращвниюв i сощальних педагопв за мюцем проживання i дозвшля молодих людей. У контекст зазначеного напряму широкого поширення набув рух за створення шфраструктури дозвшля. Основою стали новА будинки культури, оснащеш вшм необхвдним для проведенш як щкавих занять (наприклад техшчною творчютю), так i змютовного дозвшля. Внаслщок цього безпосередня робота з молодАжними об&еднаннями, завдяки ïï рАзномаштносп, стала бшьш диференцшованою i охопила, як допомогу сощально-педагопчного характеру колективам об&еднань, так i сощальну допомогу при виршенш Андивщуальних проблем кожного конкретного члена об&еднання.

Поряд з тим, на думку Л. Бьошша, ця робота охоплювала лише частину зазначено" категори молодА [4]. Для безпосередньо" роботи з членами молодАжних об&еднань необхщно було створити технологш входження в контакт з членами кожного формування, розробити процедуру завоювання "хньо" довАри. Наступним кроком стало виявлення мотиваци участ кожно" конкретно!& молодо" людини в цих об&еднаннях. У подальшому наступала черга шдивщуально" роботи з членами об&еднань за мюцем проживання, защкавлення новими видами i формами проведення дозвшля.

Необхщно вщзначити, що робота сощальних педагопв з молодАжними об&еднаннями здшснюеться в рамках реалАзаци державноï молодiжноï полАтики. У Кмеччиш молодАжш проблеми вважаються складовою частиною досить широкоï сфери соцiальноï роботи, чшьне мюце в якш посщае культивування й розвиток бажання i здАбностей молодого поколшня брати активну участь в культурному, сощальному i полггичному житп наци. Вщповщальнють за цю роботу в основному покладено на молодАжш об&еднання, дАяльнють яких регламентована вщповщними законами держави, яка, також забезпечуе ix у фшансовому плаш. Активно ствпрацюючи з молодАжними оргашзащями на партнерських засадах, уряд дотримуеться правових меж. ПравовА аспекти зазначеноï взаемодп в основному визначеш Федеральним Законом про допомогу дггям i молодА вщ 26.06. 1990 року [1, 15].

АналАзуючи суть державноï молодiжноï полАтики у ФРН Д. Нечаев тдкреслюе, що "молодАжна полАтика умовно складаеться з трьох аспекпв: замовлення держави на дослщження молодо створення i функщонування молодАжного законодавства i чАткого визначення прюритетв (з обов&язковими програмами i фшансовим забезпеченням). Причому, — зазначае дослщник, — роль молодАжних оргашзацш у взаемозв&язку цих моментв, прослщковуеться як прямо, так i опосередковано" [3, 129].

Починаючи з 1991 року державну молодАжну полАтику у ФРН було переорАентовано на бшьш активну ствпрацю з самою молоддю, i особливо з ïï об&еднаннями. Координатором дАяльносп молодАжних об&еднань i ïxнiм загальнонащональним представником е Федеральний КураторАум у справах молодь Останнш шщдае й опрацьовуе рАзномаштш пропозици та подае "х на розгляд Федеральному урядовь З метою координацп зусиль уах защкавлених сторш уряд

приймае щороку Федеральний молодiжний план, що дае змогу ре^зовувати молодiжнi програми, яю виходять за межi компетенци окремих земель. Цей план — головна основа державно! молодiжноi пол^ики, iнструмент пiдтримки загальнонацюнальних заходiв. Пiдтримуванi Федеральним урядом загальнонацюнальш молодiжнi програми дуже рiзноманiтнi й охоплюють сфери соцiальноi допомоги молод^ професiйноi освiти i переквалiфiкацii, мiжнародних зв&язкiв, культури, спорту, дозвiлля тощо.

Проте основна робота з молоддю зосереджена на репональному та мунщипальному рiвнях. Зокрема, на мунiципальному рiвнi молодiжнi об&еднання спiвпрацюють iз сощальними службами, якi в тiснiй координаци займаються реалiзацiею конкретних програм для молодi (дозвiлля, культурно-освiтнi програми, оргашзащя соцiальноi допомоги, спортивно! дiяльностi тощо). При вшх мунiципалiтетах створенi спещальш молодiжнi офiси, в завдання яких входить фшансова пiдтримка спiлок молодь

Увагу до себе привертае i досвiд спiвпрацi Баварського комiтету молодiжних органiзацiй (БКМО) з державними структурами. Так, Баварський уряд спшьно з БКМО виршуе такi питання:

- надання фiнансовоi допомоги молодiжним об&еднанням з кош^в фонду Молодiжноi програми Баварського уряду;

- оргашзаци вщвщування учнiвською молоддю курсiв з вивчення iноземних мов, мiжнародних обмiнiв члешв молодiжних органiзацiй;

- надання фiнансовоi пiдтримки мiжнародному молодiжному обмiну з кош^в Федерального молодiжного плану;

- тдвищення квалiфiкацii лiдерiв молодiжних об&еднань;

- сприяння суспiльнiй пiдтримцi молодiжного руху;

- розробки концепци участ молодiжного руху в процесах соцiалiзацii молодого поколiння [2, 149].

Таким чином, активне вивчення молодiжних об&еднань дозволило шмецьким вченим зробити висновок — щ об&еднання вiдiграють важливу роль в житп молодi, у соцiалiзацii та iнтеграцii молодого поколшня в сучасне суспiльство. Увагу привертае i висновок про те, що участь молодi в зазначених об&еднаннях прямо впливае на формування !хшх цшшсних орiентацiй i свiтогляду. Якщо дiяльнiсть молодiжного об&еднання мае сощально значущий i суспiльно корисний характер, то перебування молодi в такому формуванш можна лише вiтати, воно бажане i необхiдне для суспшьства. I, навпаки, участь в молодiжних об&еднаннях екстремiстськоi спрямованостi формуе установки i свiтогляднi орiентацii антидемократичного i антисоцiального характеру, тобто здiйснюе негативний вплив на процес формування особистосп молодо! людини.

Усвiдомлення зазначено! загрози дозволило зусиллями науковщв i практиюв створити в Нiмеччинi ефективно ддачу систему соцiально-педагогiчноi роботи з рiзними категорiями молодi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бейли С., Линн Р. Теория и практика социальной работы (пер. с анг.). — СПб.: Изд-во "Питер", 2000. — С. 15.
2. Вопросы истории молодёжного международного движения // Томск: ТГУ. 1999. — Вып.9. — С.149.
3. Нечаев Д.Н. Молодёжные организации в политической системе ФРГ (80-е — нач. 90-х гг.). — Воронеж: ВГУ, 2002. — С. 129.
4. Bedingungen social pädagogischen Handies im Jugendamt. Von Bohnisch. L. In: Zeitschrift fur Padagogik, — 18. Jg. — Heif 2. — 1972. — S. 187.
5. Bezugspunkte einer padagogischen Theorie des Jugendamtes. von Horstein. W. In: Zeitschrift fur Padagogik, — 18. Jg. — Heif 2. — 1972. — S. 168-169.
6. Eisenstadt. S. Von Generation zu Generation. Altergruppen und Sozialstruktur. — Munchen: Juventa, 1966. — S. 47.
7. Hennig. E. Jugendprotest und Rechtsextremismus gestern und heute. In: Sozialwissenschaftliche Informationenfur Unterricht und Studium. — 9 Jg. — 1980 — Helf 3. — S. 211.
8. Hornstein. W. Jugend: Strukturwandel und Problemenlagen. In: Handbuch zur Sozialarbeit und Sozialpadagogik. / Hrsg. Von Hanns Eyferth, Hans-Uwe Otto, Hans Thiersch. — Darmstadt: Neuwied Luchterhand, 1984. — S. 516.
9. Mollenhauer K. Evangelische Jugendarbeit in Deutschland. — Munchen, 1969. — S. 98.
10. Reinhold G., Lammek S, Recker H. Soziologie Lexikon. — 2, uberarb. Auft. — Munchen: Wien Oldenbourg, 1992. — S. 289.
11. Seidel E. In: Skinheads. / Hrsg. von K.Farin und Ebenhard Seidel. 5., neubearb. u. erweit. Auft. Verlag C.H.Beck. — Munchen, 2002. — S. 232.
12. Sporri E. Das Bandenwesen / Kriminalistik. — 1969. — №9. — S. 450.
13. Urban Rebels. Die Geschichte der Skinheadsbewegung. In: Die Skins: Mythosund Realitat / Hrsg. von Klaus Farin. — Bad Tolz: Verlag Thomas Tilsner, 2001. — S. 44.
14. Wagner B. Exkurs: Zur Entwicklung autonomer Rechtsextrerner in DDR. In: Handbuch Rechtsextremismus. Netzwerke, Parteien, Organisationen, Ideologiezentren, Medien. Ein Projekt des Berlin-Brandenburger Bildungswerks / Hrsg. von Wagner B., Dammand R., Strickstrock F. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag. — 1994. — S. 187-191.

Оксана ПРИШЛЯК

ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х СОЩАЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В Н1МЕЧЧИНИ ДО РОБОТИ У ПОЛ1КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1

У cmammi розкрито тдготовку професшних соцiальних педагогiв до виршення соцiальних i cоцiaльно-педaгогiчних проблем, пов &язаних з життям у багатокультурному npocmopi (толерантнкть, сприйняття вiдмiнноcmей, повага до тших поглядiв i переконань, здаттсть до взаемодп з людьми iнших культур, мов, релтй); вмтня стлкуватися юлькома мова. Розкрито роль навчально&1& диcциплiни "Мiжкульmурнa педагогжа" у вищих навчальних закладах Нiмеччини, здшснено анал1з змюту i технологш ii викладання.

Актуальтсть дослщження зумовлена необхщтстю професшно! тдготовки сощальних педагопв до роботи у полшультурному просторi i !х готовтстю до виршення проблем, пов&язаних з життям громадян у багатокультурному простор^ а саме: умшням сприймати вщмшносп, взаeмодiяти з людьми шших культур, мов, релтй, поважати iншi погляди i переконання, тощо; прагненням вдосконалення процесу професшно! тдготовки сощальних педагопв у контекст евроштеграцшних осв^тх процешв.

Мета cmammi — розкрити тдготовку майбуттх сощальних педагопв у вищих навчальних закладах Шмеччини до роботи з Рентами у полшультурному простора Охарактеризувати роль навчально! дисциплши "Мiжкультурна педагопка" як компоненту професшно! тдготовки сощальних педагопв; визначити змютовий i технологiчний компоненти цiе!& навчально! дисциплши; виявити можливост творчого використання такого досвiду вищих навчальних закладах Укра!ни.

Сучаснi свiтовi тенденцi! розвитку соцiально!/соцiально-педагогiчно! освiти зумовлюють необхiднiсть удосконалення пiдготовки майбутнiх фахiвцiв до роботи у полiкультурному простора На симпозiумi "Ключовi компетенцi! для Свропи", що був проведений Радою Свропи у 1996 р. в Берт, серед п&яти ключових компетенцш сучасних випускникiв (полiтичних i сощальних; компетенцш, пов&язаних з виникненням шформацшного суспiльства (оволодiння новими технологiями, розумшня можливостей !х використання; критичне ставлення до iнформацi!, що поширюеться засобами масово! iнформацi! i рекламою); компетенцш, що вщносяться до оволодiння усним i письмовим спiлкуванням кiлькома мовами; здаттсть навчатися упродовж всього життя як основа неперервно! освiти в контекст професшно! тдготовки) були виокремлет компетенцп, пов&язат з життям у багатокультурному cуcпiльcmвi (прийняття вщмшностей, шших щнностей, повага до шших, здаттсть взаемодiяти з людьми шших культур, мов, релтш) (курсив наш — О.П.) [3].

З метою розвитку сощально! освгги в Сврош як единш сощальнш спшьнот були створет органiзацi! европейського масштабу: Свропейська асощащя шкiл соцiально! роботи, Свропейська асощащя центрiв пiдготовки у галузi сощально-виховно! роботи, Свропейська асоцiацiя iнституцiй дитячого та молодiжного дозвiлля, Мережа шформацп про освiту в Gвропi,

Другие работы в данной теме: