Научтруд
Войти

Розвиток технічної творчості учнів в західноукраїнських освітніх закладах засобами екскурсій (1900–1939 рр. )

Научный труд разместил:
Kaosimcub
20 сентября 2020
Автор: Олег Колодійчук

1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ

Олег КОЛОД1ЙЧУК

РОЗВИТОК ТЕХН1ЧНО1 ТВОРЧОСТ1 УЧН1В В ЗАХ1ДНОУКРА1НСЬКИХ ОСВ1ТН1Х ЗАКЛАДАХ ЗАСОБАМИ ЕКСКУРС1Й (1900-1939 РР.)

У статтi здтснено iсторико-педагогiчний аналiз процесу формування технЫних здiбностей молодi навчальних закладiв Галичини пiд час проведення екскурсш (1900-1939 рр.). Показано соцiально-кторичш умови впровадження екскурсш з метою посилення практично&1& спрямованостi навчально-виховного процесу. Висвiтлено роль екскурсП як засобу для проведення серед учтв захiдноукраiнських освiтнiх закладiв науково-технiчноi пропаганди. Розглянуто технологiю проведення позаурочних занять 1з використанням мiжпредметних зв &язюв. Вiдзначено позитивний вплив зарубiжного досвiду на тдвищення ефективностi проведення занять у навчальних закладах Захiдноi Украши. Описано змкт, форми оргашзаци та напрями завдань екскурсш учнiв навчальних закладiв Галичини.

Здшснивши аналiз праць педагопв, осв^шх i культурних дiячiв першо! третини ХХ ст. та дослщжень сучасних науковщв, яю висв^лювали проблему застосування форм навчальних занять, вщмшних вщ урочно!, можна з впевнешстю сказати, що у 1900-1939 рр. у Захщнш Укра!ш щея використання екскурсш та прогулянок у навчально-виховному процес освггшх закладiв мали всесторонню шдтримку.

Окремих аспектiв дослщжувано! проблеми торкались у сво!х працях такi дослщники освiти Захщноукра!нського регiону, як А. Вихрущ, Л. Дерев&яна, Т. Завгородня, Н. 1гнатенко, В. Рак, I. Стражшкова, Б. Ступарик та ш. Проте цiлiсного i всебiчного вивчення ролi екскурсiй у розвитку техшчно! творчостi учнiв захщноукра!нських освiтнiх закладiв у 1900-1939 рр. до цього часу не здшснено.

Мета нашоТ статтi — дослiдити, яке значення мали екскурси (прогулянки) для розвитку техшчно! творчосп молодi навчальних закладiв Галичини в першiй третинi ХХ ст.

Вщповщно до мети визначено таю основш завдання дослiдження:

- показати вплив екскурсш на формування техшчних здiбностей молодi;

- виявити змiст, форми оргашзаци, напрями завдань i технологiю проведення екскурсiй;

- висв^лити позитивний вплив зарубiжного досвщу на пiдвищення ефективностi проведення занять у навчальних закладах Захщно! Украши.

Сеймова шкшьна комiсiя на засщанш у 1909 р. багато уваги придшила питанням позаурочно! дiяльностi у середньому шкшьнищта. Комiсiя визнала, що навчання гiмнастики, рухливi iгри, прогулянки, науковi гуртки, лаборатори та особливо студентсью майстернi вiдчувають значну шдтримку серед громадськост [18, 404]. Беручи цей факт до уваги, комгая закликала центральний комiтет Краево! шкшьно! ради клопотати перед центральним комтетом уряду про видiлення коштiв на шдтримку цих форм позаурочно! дiяльностi [18, 407].

Дослiдження Т. Завгородньо! показали, що серед форм оргашзаци навчання, як використовувалися у дослщжуваний перiод для пiдготовки майбутнiх учителiв, чiльне мiсце займали екскурсi!. Екскурси (прогулянки) з рiзних предметiв, зокрема географи, iсторi!, бiологi!, малювання та ручних робiт, органiзовувалися, як правило, зпдно iз затвердженим планом. Iнодi iнiцiаторами проведення екскурсiй були професори. Так, з iнiцiативи викладачiв педагоги у Львовi в 1937-1938 н. р. вщбувалися науковi екскурсi!. Iнодi проводилися екскурсi! загальнокультур-ного спрямування. Враховуючи скрутний фiнансовий стан учительських семшарш у Галичинi, учнi багатьох iз них на початку року створювали на сво! кошти "прогулянковий фонд", грошi з якого йшли на проведення екскурсш. Це робилося з метою тдвищення штелекту учшв, рiвня !х культури, щоб не трапилося так, що "вчителька вийшла iз села, скiнчила семiнарiю, а вщтак повернулася вчити на село, не побачивши свiту Божого" [2, 92].

Опрацьовуючи архiвнi джерела, Л. Дерев&яна визначила, що головною метою осв^ньо-виховних ман^вок у дослiджуваний перiод було "не перетворювати дитячу природу, а складати найпожиточнiшi умови для всебiчного розвитку дитячо! душi, у згодi з психо-фiзичною природою iндивiдуума i рiвняти шлях до широко! творчосп i самодiяльностi духу" [1, 29].

Надаючи великого значення екскурси як засобу емощйно-естетичного збудження розвитку творчого мислення та тзнавально! активностi, галицью педагоги на сторiнках фахово! преси розробили 11 структуру, склали рекомендаци щодо проведення, навели приклади оргашзаци екскурсiй вiдповiдно до вiкових особливостей д^ей, вимог навчальних програм та потреб часу [4, 70].

Так, наприклад, В. Галецю у журналi "Ручна праця у школГ& подае наступнi рекомендаци щодо проведення прогулянок:

- для початкових шкiл. "Прогулянки, застосовуванi в мiру можливостей щлеспрямовано, повиннi вчити дiтей обережностi i спритностi в певних типових обставинах, поглиблювати !х ставлення до власно! працi i 11 продуктiв зА допомогою !х порiвняння з працею i виробами рiльничих i ремюничих майстерень та технiчних закладiв, спричиняючи до пiзнання: можливостей i удосконалення людей; труднощiв i опирань, переможених зусиллями людини i суспiльних груп; проявiв спiвiснування i взаемно! допомоги";

- для гiмназiй. "в мiру можливостей i залежно вiд умов певно! школи будуть органiзованi екскурси до осередюв (майстерень) техшчно! пращ, зокрема до тих осередюв продукци, якi пов&язанi з технiкою, що становить головний предмет навчання молодi певного класу" [11, 7-8].

1дею застосування пiд час проведення екскурсш мiжпредметних зв&язкiв пропагувала П. 1вашвна (I. Петрiв — О. К.). Вона широко використовувала техшчну творчють учнiв початково! школи. У публшаци "Прогульки в народнiй школi" педагог подае орiентовний план одного дня навчання у початковш школi з охопленням вшх предметiв (занять) зпдно з розкладом:

"Тема географи — сплавнють рiк i сила водно! течи.

Тема лекци природи — прибережш ростини.

Тема лекцi! укра!нсько! мови — мовш вправи — збагачення дiточого словника.

Темою лекцiй робгг — млинок над рiкою, паперовi кораблi".

Автор рекомендувала пiд час викладення матерiалу, пов&язаного з предметом "роботи", використовувати такi напрямки техшчно! творчостi, як судномоделювання та моделювання сiльськогосподарсько! технiки. Так, визначивши сторони св^у, силу течi! та шше, дiти (за вказiвкою вчителя) мали розпочинати виготовлення моделей човшв. Щд час !хньо! роботи педагог м^ дати пояснення щодо вiдмiнностей мiж човном i кораблем, розповiсти про дараби i методи сплавлення дерев за течiею рiки. Пiсля виготовлення моделей човшв, учш, використовуючи як зразок виготовлену вчителем модель млина, що приводиться в дда рiчковою водою, виготовляють сво! моделi млишв.

Для закрiплення вивченого матерiалу i з метою збагачення словникового запасу техшчними термiнами школярам необидно записати новi слова: корабель, дараба, течiя, лотоки, корцi i тощо; побудувати за !х допомогою речення; дати вщповщ на запитання типу "З чого зроблена дараба, до чого служить?" [3, 49-50].

На думку Т. Когута, для трудового навчання дощльно оргашзоваш прогулянки дають чималу користь, оскшьки вони призвичаюють молодь до обережност та вмшня зарадити собi самому; вчать поглиблювати свое ставлення до власно! пращ та !! творшь порiвняно з виробами ршьничих i ремiсничих майстерень та техшчних установ; розвивають пiзнання i любов до рiдно! культури; вчать дтей розумiти велике значення таких роб^ у життi суспiльства. Таке спорщнювання ручно! працi в школi з культурою середовища може розвинути у бшьшосп учнiв !х особисту творчють [5, 55].

Цшаво, що С. Русова пропонувала пiд час екскурсш використовувати дитячi iнстинкти (расовий, дослщження, цiкавостi) для того, "щоб дiти уявляли себе справжнiми дикунами", i навчати !х виготовляти "лучки, самострши, бумеранги". Зi сказаного вище можна зробити припущення, що автор радить застосовувати шд час екскурси для малих дiтей рольовi ^и, якi би сприяли розвитку в них серед шших i такого виду дiяльностi, як технiчна творчють [7, 89-90].

Для того, щоб збагатити учнiв знаннями про сучасну технiку, з ними проводили екскурси на рiзm пiдприемства (промисловi об&екти) та в освiтнi заклади. Так, наприклад, у публiкацiях часопиав за 1900-1914 рр. мiститься шформащя про те, що абiтурiенти обох вщдшв V Львiвсько! гiмназi! вщвщали фабрику акумуляторiв доктора З. Станецкего та мюьку електростанцiю [20, 383]; студенти Залщицько! семiнарi! — промислово-рiльничi виставки в Косовi, рiльничi школи в Городенщ, Косманi i Ягшьнищ, виставку Лiги промислово! допомоги у Бучач^ середню рiльничу школу в Чершвцях та iн. [21, 215]; 9 дггей з Галичини разом iз керiвником — музей промислу i рiльництва у Варшавi, де iз сучасного обладнання оглянули електростанщю, фiльтри та водонапiрну вежу. Варто звернути увагу i на таю особливосп: пiд час цих подорожей учш !хали на по!здi, пливли на судш, бачили пароплави та ш. [19, 36].

Привертае увагу, що багато подорожували учнi краювських освiтнiх закладiв. У 1905 рощ вони вщвщали промисловi об&екти Галичини i виставки, побували в гiмназiях у Ярославi та ПодГужу, реальних школах Львова [14, 151]. У 1908 р. учш торпвельно! академи перебували в науковш подорож за кордоном: у Гамбурзi оглянули доки, порт, суднобудiвнi майстернi, пароплав "Пенсшьвашя", портове та сигнальне устаткування; у Берлш - музей пошти i телеграфу. Учнi вищо! i двокласно! торгiвельних шкiл пiд час екскурси у Прагу оглянули виставку виробiв учшв промислових i торгiвельних празьких шюл, промисловий музей [13, 218]. Крiм того, учнi кракiвських торпвельних шкiл, як i в попередш роки, оглядали промисловi i торпвельш заклади в Краковi i ПодГужу: фабрику машин Зеленевскего, паровий млин, цементну фабрику i фабрику вальцювання залiза та iн. [13, 219].

На екскурси до промислових закладiв ходили також д^и з табору вщпочинку Дрогобицько! гiмназi!, який розташовувався в Уричу. Вони вщвщали шрникову фабрику в Сколому, лiсопильнi в Синовудску i Рибнiку, мiсця видобутку нафти та „мотори (мотоцикли i теплоходи)" в Уричу i Сходнищ, млини рiзних типiв у Майдане i Кропiвнику [15].

Екскурсi! проводилися i пiд час рiзноманiтних куршв. Так, слухачi iнформацiйних курсiв для учителiв природи i фiзики оглянули аеродром i радiотелеграфiчну станцiю [16, 273]. А на курсах для дорослих, тематика яких охоплювала систематичш виклади з природничих, математичних та техшчних наук, проводилися науковi екскурси [9, 628].

Польсью видання помщували багато публiкацiй польських, укра!нських i зарубiжних авторiв, якi стосувалися використання прогресивних методiв навчання i виховання в iнших кра!нах. Так, Ловицкий у статп "Новi методи шюльного вихованя в Америцi" свiдчив, що американщ вважають "книжну" систему навчання непрактичною i через те запровадили систему "живого зношення i стичносп з дiйснiстю". Однiею iз складових цiе! системи була екскурсiя [6, 280].

Професор Я. Войпшек iз реально! школи Праги зазначав, що екскурси на фабрики, копальш тощо корисно впливають на розумовий розвиток дитини, розширення !! наукового св^огляду, дають знання ремесел, машин, рiзного устаткування, загальне поняття про людську працю у найрiзноманiтнiших !! напрямках [17].

Нiмецький педагог Ф. Вшлер використовував екскурсi! в порти для виконання вiдповiдних моделей i рисунюв портового обладнання: морських веж, семафорiв та iн. [10, 176]. У семшари ручних робiт у Лейпщгу широко використовували огляд виставок i екскурсi! на фабрики [12, 32].

У контекст проблеми, дослiджувано! у статп, цiкавою буде iнформацiя про розвиток екскурсшно! справи на територи Укра!ни, до 1917 р. перебувала в складi Росi!. Аналiз архiвних матерiалiв свiдчить, що ще до Лютнево! революцi! в Киевi оргашзовувалися навчальнi екскурсi! для учнiв середшх навчальних закладiв. Так, зокрема, був складений "Списокъ фабрично-заводскихъ предприятш г. Кiева, посещенiе которыхъ съ учащимися средшхъ учебныхъ заведенiй дасть определенное практическое знакомство съ различными вопросами физики i химш, проходимыми въ средней школе лишь теоретически". Серед шдприемств, вказаних у цьому списку, були станщя водяних насоав, каналiзацiя, цукрово-рафiнадний завод, пивоварний завод, електростанци, паровознi майстернi, котельнi, дротяно-цвяховий завод [8, 15-17].

Цiкаво, що шд час боротьби за незалежшсть мiнiстерство народно! освiти УНР, незважаючи на вiйськовi дi!, створило при департамент позашкiльно! освiти екскурсiйний вщдш [8, 2-3].

1з метою оргашзаци екскурсш на територи УНР було проведено анкетне опитування. Деяю питання та завдання, якi були включеш у пояснювальну записку до анкети i стосувалися проблеми, що висвплюеться у нашiй статтi, були такого змюту: "Вказати, якi iснують у вашш губернi!: культурнi сiльськогосподарськi маетки, буряково-цукернi пiдприемства, сiм&янi господарства, тдприемства з рибоводства, скотоводства й взагалi фабрично-заводсью"; "Якi iнституцi! у даному мющ: науково-прикладнi, фабрично-заводськi уявляють освпню або педагогiчну вартiсть? Що власне в цих iнституцiях варто уваги одвiдувачiв?" [8, 4-5].

Отже, екскурси та прогулянки були на той час дуже розповсюдженою, ефективною i наочною формою науково-технiчно! пропаганди серед учшв захiдноукра!нських освiтнiх закладiв i значно сприяли розвитку технiчно! творчосп молодi, а саме:

- стимулювали пiзнавальну активнiсть молодi та творчий шдхщ до процесу навчання;

- ознайомлювали iз здобутками науково-технiчного прогресу;

- сприяли формуванню винахiдницько-рацiоналiзаторських вмшь;

- поглиблювали знання iз техшки;

- висвiтлювали значення технiки для полегшення працi людини та покращення умов !! життя;

- сприяли розвитку техшчних вмшь, навичок i здiбностей;

- показували можливостi застосування техшки в рiзних галузях народного господарства шляхом здшснення мiжпредметних зв&язкiв шд час занять у навчальних закладах.

Л1ТЕРАТУРА

1. Дерев&яна Л. Специфжа розвитку творчосп учшв загальноосвггшх шил Галичини у позаурочнш д1яльносп (1900-1939 рр.) // Науков1 записки Тернопшьського державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопка. — 2000. — № 2. — С. 26-32.
2. Завгородня Т. К. Шдготовка вчител1в для украшсько! народно!& школи Галичини (1919-1959 роки).

- 1вано-Франк1вськ: Плай. — 1999. — 136 с.

3. 1вашвна П. Прогульки в народнш школ // Шлях виховання й навчання. — 1933. — Ч. 1. — С. 4950.
4. 1гнатенко Н. Екскурс1я як форма навчального заняття в загальноосвпшх закладах Галичини (19001939 рр.) // Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2000. — № 10. — С. 69-72.
5. Когут Т. Практичш працi в свил нових програм1в // Учительське слово. — 1934. — Ч. 9. — С. 5559.
6. Ловицкий. Нов1 методи шильного вихованя в Америц! // Учитель. - 1908. - Ч. 18-19. - С. 279-284.
7. Русова С. Ф. Вибраш педагопчш твори / Упорядн. О. В. Проскура. — К.: Освгга, 1996. — 304 с.
8. Центральний державний арх1в вищих оргашв влади та управлшня Украши. — Ф. 2201. — Спр. 556. — 61 Арк.

А. в. КигБу dla doroslych А. Jaczynowskiego // Ми7еиш. — 1909. — Тот II. — 2. 5. — 8. 628.

9. Duchowicz Вг. 2 czasopism pedagogicznych niemieckich // Muzeum. — 1932. — 2. 3. — 8. 176-182.
10. Galecki W. Zaj§cia praktyczne a wychowanie panstwowe // Praca R§cyna w szkole. — 1934. — № 1-2.

- 8. 3-8.

11. Huber I. Nauczanie rob6t r§cznych w Niemcach // Praca r^czna w szkole. — 1929. — Мг. 1. — 8. 25-34.
12. I. Wycieczki szkolne // Muzeum. — 1909. — ^ш I. — Ъ. 2. — 8. 218-219.
13. Kannenberg J. Wychowanie narodowe a dzisiejsza nasza szkola srednia // Muzeum. — 1905. — Ъ. 2. — 8. 141-152.
14. ^^^ wakacyjna drohobyckiego gimnazyum w Uryczu // Muzeum. — 1911. — I. — Ъ. 5. — 8. 440-461.
15. Кшъ informacyiny dla nauczycieli przyrody i fizyki w Poznani // Muzeum. — 1922. — Ъ. 2. — 8. 272273.
16. Leciejewski J. РГ8Й Vojtisek., Paedagogicky vyznam vychazek // Muzeum. — 1903. — Ъ. 7.

- 8. 648-649.

17. Sejmowa komisya szkolna wobec szkolnictwa sredniego // Muzeum. — 1909. — II. — Ъ. 4. — 8. 383-418.
18. Sprawy TN8W // Muzeum. — 1908. — Т. II. — 8. 130.
19. Wycieczki szkolne // Muzeum. — 1907. — ^Ш II. — Ъ. 2. — 8. 215-216.