Научтруд
Войти

Професійне становлення майбутніх офіцерів у навчальній діяльності

Научный труд разместил:
Syua
20 сентября 2020
Автор: Микола Мацишин

3. Кожен i3 визначених еташв пiдготовки — вiдносно самостшний блок, мае свою мету, спрямований на виконання конкретних завдань, передбачае використання вщповщних форм, методiв, засобiв. Водночас етапи не можна розглядати як окрем^ непов&язанi мiж собою фрагменти. Ус вони спрямованi на засвоення, вщпрацювання та вдосконалення визначених складових готовностi майбутнього педагога до еколопчного виховання учнiв i забезпечують послiдовнiсть та наступнiсть в оволодшш студентiв системними знання та вмшнями, сприяють !х збагаченню, поглибленню, формуванню вiдповiдних особистiсних якостей майбутнього педагога.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бондарева Л. Модель оргашзаци навчального треншгу у вищому навчальному заклад1 економ1чного профшю // Педагопка i психолопя професшно! освгш. — 2005. — №4. — С. 58-66.
2. Дичшвська 1.М. 1нновацшш педагопчш технологи: Навчальний пос1бник. — К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
3. Казатшена Н. В. Аналз складових готовносп студенпв до еколопчного виховання школярiв // Зб1рник матер1ал1в науково-практично! конференцй& до 100-р1ччя ввд дня народження К.1.Геренчука "Наукова спадщина К.1.Геренчука у контекст природничих дослвджень". м.Кам&янець-Подшьський, 14-16 грудня 2004р. — Кам&янець-Подшьський: "Аксюма", 2005. — С. 47-57.
4. Казашшена Н.В. Еколопчна освгга та проблеми взаемовщносин людини i природи / Науков1 пращ Кам&янець-Под1льського державного ушверситету. Зб1рник за подсумками звггао! науково! конференцй& викладач1в i асшранпв, присвячено! 85-й р1чнищ ввд дня створення ушверситету, 2-4 жовтня. Випуск 2. Том 2. — Кам&янець-Подшьський, 2003. — С. 133-134.
5. Падалка О.С., Шамчук А.С., Смолюк 1.О., Шпак О.Т. Педагопчш технологи: Навчальний поабник. — К.: Укра!нська енциклопедiя, 1995. — 253 с.

Микола МАЦИШИН

ПРОФЕС1ЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В У НАВЧАЛЬШЙ Д1ЯЛЬНОСТ1

Статтю присвячено аналгзу професшного становления майбутшх оф1цер1в-прикордонник1в та його особливостей у навчальному процеа НАДПСУ. Курсант, навчаючись в академИ, опановуе професшними знаннями, умгннями, навичками. Bid того, насюльки буде устшним цей процес, залежатиме успштсть професшного становлення майбуттх офiцерiв-прикордонникiв.

Сьогодш у Державнш прикордоннш службi Укра&ни штенсивно вщбуваегься реформування системи освгш. В контекст цього процесу вдосконалюеться навчально-виховний процес у Нацiональнiй академи Державно! прикордонно! служби Укра&ни iм. Б. Хмельницького (НАДПСУ). Нинi навчально-виховний процес в цьому вiйськовому ВНЗ — це оргашчна еднiсть навчання, виховання i розвитку особистостi курсантв, спрямована на набуття ними системи знань, умшь i навичок, накопичення соцiального досвiду, формування i розвитку якостей, необхщних для професшно! дiяльностi за посадовим призначенням; це система цшеспрямовано! планомiрно!& навчально! i виховно! дiяльностi керiвного та професорсько-викладацького складу, активна тзнавальна робота курсантiв, що грунтуеться на взаемозв&язку викладання та навчання, виховання i розвитку. Формування активно дiяльно!&, творчо мислячо! та штелектуально розвинено! особистостi, якiсна професшна пiдготовка офiцера-прикордонника е головним напрямком навчально-виховного процесу в академи.

Навчаючись у НАДПСУ, курсанти опановують професшними знаннями, умшнями, навичками. Вiд того, наскшьки успiшним буде цей процес, залежить успiшнiсть !хнього професiйного становлення.

Науковi аспекти навчання i виховання курсантв вiйськових ВНЗ широко вщображеш в роботах багатьох педагогiв i психологiв. У сво!х працях В. Балашов, А. Барабанщиков, Л. Боровик, О. Вальчук, М. Вознюк, П. Городов, В. Давидов, О. Дщенко, Д. 1щенко, В. Кельбя, I. Новак, Д. Таушан, В. Чернявський та iншi розглядали професшну тдготовку майбутнiх офiцерiв у навчально-виховному процесс Дослiдження сутi професiйного становлення курсантв представлене в роботах I. Бючинського, В. Бондар, В. Гаврiщука, М. Попова,

С. Федоренко, В. Шатух й iн. Проте проблема дослщження професiйного становлення майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв на сьогодш дослiджена недостатньо.

Метою статтi е аналiз професiйного становлення майбутшх офiцерiв-прикордонникiв та його особливостей у навчальному процес НАДПСУ.

З метою виявлення можливостей удосконалення професiйного становлення курсанта НАДПСУ як майбутнього офщера ми проанатзували змiст навчально! дiяльностi курсантiв у навчально-виховному процесi цього ВНЗ. Анатз показав, що професшне становлення майбутнiх офiцерiв у навчально-виховному процес вiйськового ВНЗ буде усшшним за умов спещально! оргашзаци цього процесу, яка передбачае послiдовнiсть вшх етапiв навчання та виховання, штегращю навчальних дисциплiн на основi едност поставлених завдань, органiзацiю систематично! i послщовно! самостшно! роботи курсантiв.

У структурi навчально-виховного процесу НАДПСУ ми виокремили три етапи: фундаментально! (базово!) шдготовки; загальнопрофесiйно! пiдготовки; пiдготовки до посадового призначення. Кожний з них вщповщае певному етапу професiйного становлення курсанта як вшськового фаивця.

Перший етап навчально-виховного процесу — етап фундаментально! (базово!) шдготовки (у структурi професшного становлення — початковий етап) — охоплюе першi 4 семестри навчання. Суттеву особливiсть органiзацi! цього етапу вбачаемо в тому, що вс його курси iдентичнi для курсанлв рiзних спецiальностей i спецiалiзацiй, отож курсанти набувають фундаментальних знань у сферi загальнонаукових, гуманiтарних i загальновiйськових дисциплiн.

Знання, одержанi на еташ фундаментально! пiдготовки — це основа для отримання професшних знань i умiнь. "Мщш фундаментальнi знання е св^оглядною i методологiчною базою шдготовки офщерських кадрiв, дозволяють !м освоювати новi досягнення вiйськових наук, безперервно шдвищувати свiй iдейно-теоретичний i професiйний рiвень, творчо аналiзувати суспшьш процеси i явища. Солiдна фундаментальна шдготовка сприяе службовому i суспшьному зростанню вiйськових кадрiв, !х швидкш адаптацi! на рiзних посадах практично! роботи" [1, 64]. Фундаментальш загальнонауковi знання е теоретичною базою для подальшо! загальнопрофесiйно! пiдготовки та практично! дiяльностi.

Другий етап навчально-виховного процесу ми визначили як етап загальнопрофесшно! шдготовки. Вш вiдповiдае перехвдному етапу професшного становлення. На цьому еташ курсанти набувають загальнопрофесшних знань i вмж, яю е основними на останньому етапi — етапi шдготовки до посадового призначення.

Загальнопрофесшна шдготовка, на вщм^ вiд фундаментально!, передбачае ч^ку вiдповiднiсть змiсту навчальних дисциплш конкретним потребам спецiальностi. Навчальнi дисциплши мають, як правило, практичну спрямовашсть i грунтуються на реалiзацi! знань, умшь, навичок, способiв дiяльностi, освоених курсантами на еташ фундаментально! шдготовки. Кшьюсть i змiст навчальних дисциплш визначаються для кожно! спецiальностi.

Останнш, третiй етап в структурi навчально-виховного процесу академи ми визначили як етап шдготовки до посадового призначення. Вш вщповщае визначальному етапу професшного становлення i охоплюе 7-10 семестри навчання курсаш!в у НАДПСУ.

На еташ шдготовки до посадового призначення шд час освоення циклу дисциплш з тактики i тактико-спецiально! шдготовки продовжуеться теоретичне вивчення обов&язкiв щодо органiзацi! та управлiння прикордонними шдроздшами в умовах повсякденно! дiяльностi i при виконаннi завдань щодо посадового призначення, а по^м освоюються щ обов&язки на практицi. Пiд час освоення циклу спещальних дисциплiн курсанти вивчають пристро! спецiально! технiки i набувають умiнь i навичок з !! експлуатацi!, технiчного обслуговування i ремонту. При вивченнi гуманiтарних i соцiально-економiчних дисциплiн (психологiя i педагопка, соцiологiя) у курсантiв формуються знання, вмшня, навички щодо майбутньо! професшно! дiяльностi, а також якостi, необхщш для керiвництва прикордонним колективом.

Досвщ практичного виконання функцiональних обов&язкiв на первинних офiцерських посадах (заступника начальника застави) курсанти набувають шд час вшськового стажування на Ш-1У курсах (18 i 21 день) i двотижнево! юридично! практики, метою яких е: практичне виконання обов&язкiв старшого прикордонного наряду, заступника начальника застави; прищеплення навичок виховно! роботи (заступника начальника застави по робой з особовим

складом); органiзацiя i проведення занять за програмою професiйноï шдготовки прикордонних шдроздшв; вироблення командних навичок; отримання досвiду практичноï роботи при здшснент оперативно-службовоï дiяльностi [2, 51].

Завершусться етап пiдготовки до посадового призначення (визначальний етап професiйного становлення) проведенням державноï атестацiï, що передбачае шдсумковий комплексний iспит за фахом, шдсумковий юпит з фiзичноï шдготовки, захист дипломного проекту (освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень "спещалют").

Пiдсумковий комплексний iспит визначае рiвень засвоення випускниками матерiалу з програмних дисциплiн, враховуе загальнi вимоги державного осв^нього стандарту за фахом i квалiфiкацiйнi вимоги до вшськово-професшно1& пiдготовки випускникiв.

При виконаннi дипломного проекту у випускниюв НАДПСУ систематизуються професiйнi знання, вмiння, навички при виршенш комплексних завдань. Дипломний проект мае ч^ку прикордонну спрямованiсть.

Таким чином, у процес державних випробувань перевiряеться вiдповiднiсть рiвня професiйноï шдготовленосп курсантiв квалiфiкацiйним вимогам до вшськово-професшно1& пiдготовки випускникiв академiï.

Змiст навчально1& дiяльностi курсантiв мае широкi потенцшш можливостi для ix успiшного професшного становлення, яю визначаються тим, що вш етапи навчально-виховного процесу повинш бути не тiльки безперервнi та взаемозв&язаш, а й мають забезпечувати спадкоемнють цiлей, змiсту, методiв i оргашзацшних форм на кожному еташ шдготовки майбутшх офiцерiв-прикордонникiв.

Виршення цього завдання ми бачимо в штеграцп знань з усix дисциплш шд час навчання курсантiв на базi едностi завдань. Таке поеднання, безперечно, дозволяе встановити взаемозв&язок мiж рiзними дисциплiнами щодо цiлей навчання, переходу вщ вузькопредметних форм навчання до взаемопов&язаного широкого комплексу.

Останнiм часом особливо].& значущосп набувае професiоналiзацiя фундаментально].& освгги, основою якоï е посилення прикладноï спрямованостi викладання дисциплiн фундаментального циклу за допомогою використання мiждисциплiнарниx професiйниx завдань [3].

Ми враховували те, що професшна спрямованiсть фундаментальноï освiти дозволяе вирiшувати завдання, наповнеш професiйним змiстом, на мiждисциплiнарному рiвнi. Для ïx вирiшення ми вибирали рiзнi науковi методи (аналiзу, синтезу, моделювання та iн.), необxiднi для вивчення навчальних дисциплш, i деяю методи, що використовуються в сумiжниx дисциплiнаx. Такi завдання дозволяли курсантам включатися в дiяльнiсть щодо встановлення зв&язкiв мiж рiзними навчальними дисциплшами фундаментального, загальнопрофесiйного i спецiального ци^в. Окрiм того, мiждисциплiнарнi завдання професшного змюту розвивали у курсантiв актившсть, самостiйнiсть, здiбнiсть до спостереження, аналiзу та синтезу, абстрагування, конкретизацп тощо.

Звернення до мiждисциплiнарниx професiйниx завдань шд час вивчення фундаментальних дисциплш мало своï плюси i мшуси. Позитивним у використаннi мiждисциплiнарниx професшних завдань е те, що курсанти, здобуваючи фундаментальну освггу, заздалепдь ознайомлювалися з дисциплшами, яю пiзнiше вивчали бшьш поглиблено. При цьому важливо зазначити, що використання мiждисциплiнарниx професшних завдань у жодному разi не замiняло вивчення спецiальниx дисциплiн, а сприяло формуванню системи наукових поглядiв курсантiв, розкривало взаемозв&язок наук, демонструвало походження фундаментальних понять з потреб практики, наповнювало абстрактне конкретним змютом. Негативным виявилося те, що без достатнього теоретичного обгрунтування певних закошв i спiввiдношень iз спецiальноï сфери велику частину мiждисциплiнарниx професiйниx завдань у фундаментальнш сферi курсанти розв&язували, як правило, за одним алгоритмом: вивчення реального процесу, описаного в завданш, визначення його характеристик, параметрiв; переведення умови завдання на мову фундаментальноï дисциплiни, побудова моделi завдання; вибiр методу дослiдження сформульованого фундаментального завдання, дослщження моделц iнтерпретацiя отриманих результатiв в професiйниx термiнаx; аналiз отриманого результату.

Включення мiждисциплiнарних професiйних завдань на еташ фундаментально! пiдготовки (початковому еташ професшного становлення) дозволяло ютотно активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть курсантiв i тдвищити успiшнiсть ïx професiйноï тдготовки загалом.

Органiзовуючи навчальну дiяльнiсть курсантв в ïx професiйному становленнi, ми зробили висновок, що успix професшного становлення майбутшх офiцерiв-прикордонникiв у навчально-виховному процес залежить вiд ïx умшня самостiйно набувати знання.

У наш час сощальним замовленням суспiльства е новий тип особистостi офiцера, котрий не тшьки володiе iнiцiативою, працьовитютю, вмiе управляти колективами професiоналiв, а й може самостшно розбиратися i виршувати проблемнi практичнi завдання, яю ставить перед ним життя. Ось чому ще у вiйськовому ВНЗ необхщно виховувати у майбутнього офщера вмiння самостiйно поповнювати своï знання i творчо застосовувати ïx на практищ. Безперечним е факт, що найбшьш твердi знання — це знання, здобут пiд час цшеспрямовано органiзованоï самостiйноï роботи [4; 5].

Самостшною роботою курсанта ми називаемо всю його шдивщуальну роботу щодо оволодiння науковими знаннями i практичними навичками, його активну розумову дiяльнiсть у всix формах навчально-виховного процесу. Самостшна робота е важливим компонентом навчання у вшськовому ВНЗ [6].

Ми враховували те, що як складова навчально-виховного процесу самостшна робота курсантв мае велике значення при шдготовщ офщера-прикордонника. Практично всi форми навчання — лекци, семiнарськi, трупов^ практичнi, лабораторнi, тактико-спецiальнi заняття й, особливо, шдивщуальш заняття пiд керiвництвом викладача — впливають на активiзацiю самостiйноï роботи курсантiв. Тому зусилля викладачiв ми спрямовували передусiм на те, щоб навчити курсантiв вчитися, сформувати вмшня самостiйно поповнювати своï знання.

Специфiка органiзацiï навчально-виховного процесу у вшськовому ВНЗ проявляеться в тому, що курсант з об&ективних причин мае багато пропусюв аудиторних занять, оскшьки несе вартову службу i часто виконуе господарсью роботи. В середньому бшьше мюяця в навчальному рощ кожен курсант пропускае через виконання службових обов&язюв, а прогалини в знаннях вимушений лшвщовувати самостiйно. Крiм того, на вщмшу вiд студентiв цивiльниx ВНЗ, курсанти дуже обмежеш щодо позааудиторних годин навчання: лише бшя чотирьох годин щодня видiляеться курсантам на самостшну пiдготовку до занять. У зв&язку з цим велику частину часу курсанту доводиться працювати самостшно не тд час планових (аудиторних) занять, передбачених розкладом, а в позааудиторний час, тобто час, вщведений на самостшну тдготовку до занять у так зваш години самопiдготовки.

У найбшьш складнш ситуацiï опиняються курсанти I курсу. Напружеш навчальнi дш, жорсткий розпорядок, вiдiрванiсть вiд шмЧ i близьких, абсолютно нова, незнайома вузiвська обстановка, великий потiк науковоï iнформацiï, фiзичнi та псиxологiчнi навантаження дуже сильно позначаються на результативност навчальноï дiяльностi першокурсникiв. Як правило, бшьшють з них не мають достатнього життевого досвiду, вмiнь оргашзувати свою дiяльнiсть, самостiйну роботу. Тому в першi мiсяцi навчання у вшськовому ВНЗ таю курсанти дуже гостро потребують консультацш педагопв, оскшьки перехщ вiд шкiльноï системи навчання до вузiвськоï у багатьох з них спричиняе серйознi труднощi.

Результати опитування курсантв свiдчать, що коли на першому етапi професiйного становлення основна причина неращонального використання часу, вщведеного на самостiйну пiдготовку до занять, полягае у невмшт курсантв органiзувати свою дiяльнiсть, то на подальших етапах помiтним е ще й зниження вiдповiдальностi щодо процесу навчання i, як наслщок, до оволодшня професiею прикордонника.

Аналiз результатв опитування про систематичнiсть у робот при шдготовщ до занять показуе, що систематично готуються до занять тльки 15% курсантв на початковому еташ, 48% — на перехщному i 74% — на визначальному. У великоï групи курсантiв (61, 36 i 11% вщповщно) ця робота мае епiзодичний характер, але разом iз тим, як показав експеримент, ставлення курсантв до самостiйноï роботи може рiзко змiнюватися. 24% курсантв на початковому етапi, 18% — на перехщному i 15% — на визначальному готуються до занять тшьки за наявносп незадовшьних ощнок. Несформованють у курсантiв навичок самостшно оргашзувати свою роботу в години самошдготовки негативно позначаеться на якост ïx пiдготовки до занять.

Ми визначили основнi чинники, що заважають шдготовщ курсантiв до занять. Найбшьш негативним таким чинником е залучення майбутнix офiцерiв на господарсью та iншi роботи. Вщ етапу до етапу вплив цього чинника збшьшуеться (54, 66, 71% вщповщно). Другим чинником, що негативно впливае на тдготовку до занять, курсанти назвали вщсутшсть систематичноï роботи протягом семестру (16% — на початковому, 11% — на перехщному i 10% — на визначальному етапах професшного становлення) i тре^м чинником — вщсутшсть навичок самостiйноï роботи (14, 10 i 8% вщповщно).

Проведений аналiз органiзацiï самостiйноï роботи курсантiв дае можливiсть стверджувати, що на вшх етапах професшного становлення майбутшм офiцерам необxiдно прищеплювати навички такоï роботи, формувати вщповщальне ставлення до навчання та оволодшня обраною професiею.

Дослiдження показало, що результатившсть органiзацiï навчальноï дiяльностi курсаш!в в 1хньому професiйному становленнi багато в чому залежить вщ ïx умiння вчитися, самостiйно здобувати знання. За таких умов завдання викладачiв полягае в допомозi курсантам оволод^и способами дiяльностi, зокрема, новими знаннями, умшнями i навичками.

Отже, необхщно зазначити, що змiст навчальноï дiяльностi курсантiв у навчально-виховному процес у вiйськовому ВНЗ мае широю можливостi для ïx успiшного професшного становлення як майбутшх офiцерiв-прикордонникiв. Подальшим напрямом дослiдження цiеï проблеми е обгрунтування та експериментальна перевiрка педагопчних умов професiйного становлення майбутнix офiцерiв-прикордонникiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Балашов В. А. Формирование профессиональных качеств у слушателей-пограничников в процессе профессионального обучения: Дис. ... канд. пед. Наук: 13.00.04. — Хмельницкий, 1996. — 263 с.
2. Бунеев Т. В. Розвиток готовносп в молодих офщер1в- прикордоннишв до самостшного виконання посадових обов&язшв: Дис. ... канд. пед. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 2002. — 212 с.
3. Райко В. В. Формування потреби в професшнш самореал1зацп особистосп курсанпв-прикордоннишв: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Хмельницький, 2003. — 18 с.
4. Боровик Л. В. Розвиток тзнавально1 самостшносп курсанпв- прикордоннишв з урахуванням ïx 1ндив1дуально-психолопчних особливостей: Дис. ... канд. психол. наук: 20.02.02. — Хмельницький, 1998. — 207 с.
5. Генералова Н. М. Педагопчш умови кер1вницгва самостшною подготовкою курсант1в вшськових вищих навчальних заклад1в: Автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.04. — Хмельницький, 2003. — 18 с.
6. Ягупов В. В. Загальнодидактичш основи навчання вшськовослужбовщв строковоï служби Збройних Сил Украïни: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. — К., 2002. — 432 с.

Микола НЕДБАЙ

ОРГАШЗАЦШНО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ УМОВИ ШТЕНСИФ1КАЦИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕР1АЛУ TEXHI4HOÏ СПРЯМОВАНОСТ1: РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Експериментально досл1джено оргашзацшно-педагоггчнi умови ттенсифжацп викладання навчального матерiалу техтчно&1 спрямованостi курсантам гумантарних напрямiв навчання. Науково обтрунтовано критерИ& як невiд&eмний елемент педагогiчного експерименту та ттерпретащя його результатiв. Проведена експериментальна робота дозволила уточнити суттсть оргатзацшно-педагогiчних умов, як ктотно впливають на iнтенсифiкацiю викладання навчального матерiалу технiчноï спрямованостi курсантам гуматтарт напрямки навчання вищих вшськових закладiв освiти.

Вщповщно до положень Концепцп розвитку Державноï прикордонноï служби Украши на перюд до 2015 року випускники-прикордонники повинш продемонструвати не тшьки висою професшш знання, але й мати достатню фундаментальну осв^у та широкий свггогляд, щоб бути здатними побудувати на цих шдвалинах нове знання вщповщно до нових умов. Однак у процеш педагогiчноï дiяльностi, особливо при вивченнi професiйно-орiентованиx дисциплш, викладачi досить часто стикаються з ситуащею, коли курсанти, за рiвнем свого розвитку або недостатнiм рiвнем мотивац^, не готовi до активного засвоення навчального матерiалу. Тому

Другие работы в данной теме: