Научтруд
Войти

Формування інформаційної культури особистості майбутніх вчителів в умовах реформування освіти

Научный труд разместил:
Cererus
20 сентября 2020
Автор: Марина Золочевська

Марина ЗОЛОЧЕВСЬКА

ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАЦШНО1 КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВ1ТИ

У Державнш нацiональнiй nporpaMi "Освгга (Укра!на ХХ1 столптя)" наголошуеться: "Динамiзм, притаманний сучаснш цившзацп розвитку суспiльства, зростання сощально! ролi особистостi, гуманiзацiя та демократизащя суспiльства, iнтелектуалiзацiя працi, швидка змша технiки i технологiй в усьому свiтi — все це потребуе створення таких умов, за яких народ Укра!ни став би нащею, що постiйно навчаеться". Як один i3 шляхiв реформування освiти в цш програмi названо "тдготовку ново! генераци педагогiчних кадрiв, пiдвищення !х професiонального та загальнокультурного рiвня", тобто перед педагопчно! освiтою постае завдання формувати як1сно нове кадрове забезпечення для майбутнього, випереджаючи запити сьогодення.

Iнформацiйна культура майбутнього вчителя е пею як1стю сучасного спецiалiста, без яко! неможливi подальша ефективна праця, самонавчання та самовдосконалення. В ходi дослiджень рiзних трактувань поняття "шформацшна культура" такими вченими i дослвдниками як О. Артюшк1ним, е. Скибицьким, Л. Скворцовим, Н. Зiнов&евим, А. Горячевим, А. Атаян, О. Соколовою, Н. Гендиною, В. Кудшим, А. Сиромятниковим, О. Романовським, О. Хмельницьким та ш. було з&ясовано, що шформацшна культура сьогодш е категорiею, що не одержала загальновживаного тлумачення. Мае рiзнi тлумачення, наприклад: як розумшня сучасно! картини свiту (В. 1звозчиков), як компетентнiсть i здатшсть працювати iз iнформацiею i людьми (В. Соловйов), як розумшня системно-шформацшно! картини свггу (Т. Китаевська).

Мета cmammi — дослщження проблеми формування професшно! шформацшно! компетентностi та реалiзацi! на практицi шляхiв впровадження в Харшвському гумаштарно-педагогiчному iнститутi тд час пiдготовки бакалаврiв.

Скористаемося одним з найбшьш поширених визначенням поняття шформацшно! культури як сукупностi шформацшного свiтогляду i системи знань та умшь, що забезпечують цiлеспрямовану самоспйну дiяльнiсть з метою задоволення шдивщуальних iнформацiйних потреб з використанням як традицшних, так i нових шформацшних технологiй.

Iнформацiйна культура е частиною загальнолюдською культури. I! формування ввдбуваеться протягом всього людського життя тд впливом засвоення побутових знань i вмiнь, шформаци iз засобiв масово! комушкацп пiд час самонавчання. Це процес некерований, але його можна структурувати та взяти пiд контроль. Не можна не погодитися з думкою А. Атаян, яка тдкреслюе, що, враховуючи високу динам^ шформацшних процесш, що вiдбуваються у суспiльствi вже неприпустимо спиратися лише на випадковi фактори соцiалiзацil в умовах шформатизацп, потрiбно цiлеспрямовано готувати особиспсть до життедiяльностi i iнформацiйному суспшьстш.

Узагальнюючи та доповнюючи загальну картину щодо трактувань iснуючих понять шформацшно! культури, сформуемо iерархiчну модель рiвнiв ll формування. (див.рис.1) Рiвнi шформацшно! культури будемо називати компетентностями (ввд лат compete - досягаю, ввдповвдаю, пiдходжу). В роботах М. Лебедево!, О. Шилово! та деяких шших дослiдникiв пропонуеться видiляти базовий, загальний та професшний рiвень iнформацiйно! компетентность Базова iнформацiйна компетентнiсть (А. Горячов та деяш iншi автори називають !! iнформацiйною грамотнiстю ) е основою для формування загально!, яка, в свою чергу, е базою для формування професшно! шформацшно! компетентность На думку О. Хмельницького, до структури шформацшно! культури входять знання, умшня та навички роботи з шформащею певно! тематично! спрямованостi. В професшнш компетентностi можна видiлити загальнопедагопчну та предметну складовi. Загальнопедагогiчна складова — це загальний напрям використання iнформацiйних технологiй в процесi навчання та виховання; предметна складова — специфiчний напрям, що вiдображуе особливосп навчальних предметiв (фiзики, математики, лиератури, iсторi!). Доцiльно до вище названих рiвнiв додати ще один рiвень, який в дослiдженнi А. Атаян мае назву "вищого (логiчний)" рiвня. Такий рiвень формуеться в результата науково! та науково-дослiдницько! дiяльностi, передбачае наявшсть

глибокого розумiння загальних закошв iнформацiйного свiту та вiльне володшня прийомами та методами роботи з шформащею будь-яко! предметно! галузi.

Кожний наступний рiвень шформащйно! культури базуеться на попередньому (див. рис.1). Не можна сформувати професiйну iнформацiйну компетентшсть, якщо студент не володiе знаниями, навичками та вмiннями, що складають рiвень загально! шформащйно! компетентностi, як в свою чергу базуються на знаннях, вмiниях та навичках базового рiвня компетентностi.

Вищий (лопчний)

/ Загально- предметна \\

/ педагог! чн а \\

Професшна шформацтн а компетентшсть

Загальна {н ф о р мацшн а к о мп етен тн 1 сть

1нформацшна грамотшсть (базова шформацшна ко мп етентш стъ)

Рис.1. Модель тформацшноХ культури спещалкта в галузi педагогжи

Одним iз завдань вищо! освии на наш погляд е формування шформащйно! культури на рiвнi професiйноl шформащйно! компетентностi. Проблема полягае в тому, що до системи загальних знань, умшь та навичок роботи з шформащею додаеться вмшня застосування !х в роботi педагога. Практика тдготовки спецiалiстiв показуе, що студенти, ям набули навичок роботи з шформащею навт на високому рiвнi, в тому числi за допомогою комп&ютерною техшки та засобiв телекомунiкацiй, не мають чiтких уявлень, як залучити майбутнiх учнiв до ефективно! роботи з комп&ютером. В нашому навчальному закладi, як i в багатьох шших педагогiчних закладах в програмi пiдготовки спецiалiстiв е така дисциплша як "Методика застосування комп&ютерно! технiки в навчально-виховний процес", яка ввдноситься до професiйно-спрямованих дисциплiн. Традицшш програми з ще! дисциплiни мають на мел ознайомити студентiв з готовими комп&ютерними програмами, якi використовуються на окремих уроках загальноосвинього циклу (ввдмиимо, що к1льк1сть i яшсть цих програм на сьогоднi не задовольняють потребам практичного вчителя), навчити створювати мультимедiйнi презентацiй i використовувати 1х як iнструмент, що замiнюе традицiйнi наочнi матерiали, тобто пропонують комп&ютерну технiку як iнструмент, що полегшуе вчителю пiдготовку та проведення уроков за традицiйною методикою. Ми вважаемо, що так програми не можуть сьогодш задовольняти рiвень формування професшно! педагогiчноl шформащйно! культури, так як при такому пiдходi майбутш вчителi не зможуть включити учшв в процес активного застосування шформацшних технологiй, сформувати !хш iнформацiйнi потреби та культуру 1х реалiзацil — шформацшну культуру. Крiм того, для студенпв педагогiчних ВНЗ педагогiчна технолопя е не тiльки засобом навчання, але й об&ектом навчання, шакше кажучи, новим iнформацiйним технологiям потрiбно навчати за допомогою нових шновацшних педагогiчних технологiй.

Таким чином, виникла потреба змшити не тiльки змiст навчання, але й систему методiв, прийомiв, засобiв навчання. Шляхи розв&язання ще! проблеми лежать в площинi загальнонащонально! проблеми реформування освiти, як1 сформульоваш у державнiй нацiональнiй програмi "Освгга (Укра!на XX столгття)", а саме "запровадження полiварiантностi освiтнiх програм, поглиблення !х практично! спрямованосл, широке використання новiтнiх педагогiчних, iнформацiйних технологiй та впровадження модульно! побудови навчального матер1алу".

Розв&язуючи проблему формування професiйно! шформацшно! компетентностi та реалiзуючи на практищ сформульованi вище шляхи !! реалiзацi! в Харк1вському гумаштарно-педагогiчному шституп в курс пiдготовки бакалаврiв включений курс "Методика використання комп&ютерно! техшки в школi", який базуеться на програмi "1нтел. Навчання для майбутнього". Впровадження програми здiйснюеться Мiнiстерством осв^и i науки Укра!ни в рамках педагопчного експерименту за програмою "1нтел. Навчання для майбутнього". Особливiсть навчання за щею програмою полягае в тому, що студенти комплексно навчаються шновацшним педагогiчним i комп&ютерним технолопям роботи з iнформацiею, яка мае специфiчний професiйний характер. Результатами ефективного навчання за програмою е розроблення кожним студентом та публiчний захист власного Портфолю навчального проекту, що ввдповвдае спецiальним вимогам до його вмюту для його наступного використання у навчальному процесi загальноосвiтнiх навчальних закладiв.

Для ефективного формування професшно! iнформацiйно! компетентностi студенти повиннi мати вмшня i навички загального рiвня iнформацiйно! компетентностi, основними з яких е знання, вмiння та навички:

- вм^и включати комп&ютер;

- знати призначення основних пристро!в комп&ютера;

- вмии запускати комп&ютерну програму на виконання;

- вмiти знаходити на комп&ютерi та завантажувати по^бну iнформацiю до вiдповiдно! комп&ютерно! програми загального призначення для наступного !! опрацювання;

- вмiти зберiгати опрацьовану iнформацiю на рiзних носiях;

- вмии набирати текст з клавiатури;

- вмiти виконувати елементарнi операцп з текстом в середовищi текстового редактора: збер^ати текст, редагувати та форматувати його, вставляти до текстового документу таблиц та малюнки;

- мати навички роботи з фрагментами тексту через буфер пам&ятц

- мати уявлення про можливосп глобально! мереж! 1нтернет та !! сервiси тощо.

Крiм знань, вмiнь та навичок в областi 1КТ (iнформацiйно-комунiкацiйних технологш) важливою вимогою загального рiвня шформацшною компетентностi студентiв е пiдготовленiсть до роботи з лиературними джерелами у традицшному виглядi: навчальними посiбниками, монографiями, перiодичними виданнями, бiблiотечними каталогами тощо.

Програмою передбачено застосування особистiсно-орiентованого тдходу до навчання, який реалiзуеться через шдив^альне завдання для кожного студента. Особислсно-орiентований пiдхiд полягае в тому, що кожний студент залежно ввд його особистих якостей, вподобань, творчих здiбностей та рiвня сформованосп загально! педагогiчно! та iнформацiйно! компетентносп мае змогу обирати:

- тему проекту, над яким вiн буде працювати;

- рiвень заглибленостi у проблематику проекту;

- засоби подання матерiалу.

Викладач протягом всього процесу навчання виступае в ролi координатора, томчника i консультанта. Така його роль забезпечуе одночасне поетапне одержання студентами нових знань, формування i розвиток вмж i навичок на найвищому рiвнi здатностей кожного студента.

Основою методологи е навчання через практичну дiяльнiсть: студенти розробляють проект, який зможуть реалiзувати в сво!й професшнш дiяльностi. На нашу думку, при навчанш студентiв, на вiдмiну ввд практикуючих вчителiв, цiннiстю е не стшьки готовий проект, що був розроблений тд час навчання, сшльки та технологiя, якою вони оволодши.

Програма курсу розрахована на 64 аудиторних занять та 44 годин самостшно! роботи (2 кредити), побудована за модульним принципом. Працюючи над власними проектами, студенти створюють не менше нiж 14 файлiв, серед яких: план навчального проекту, план реалiзацil навчального проекту, учшвська презентацiя, учнiвський веб-сайт, учнiвська публшащя, методичнi та дидактичнi матерiали для вчителя та учшв, критерп та форми ощнювання учнiвських робiт.

В результата успiшного навчання за програмою студенти:

- на новому рiвнi (застосування одержаних ранiше знань) ввдкривають для себе комп&ютернi середовища Word, Excel, Publisher, Internet Explorer та деяк шш^ навчаються застосовувати 1&х з метою навчання та розвитку у учнiв навичок мислення високого рiвня за таксономieю Б.Блума;

- на практищ засвоюють змiстовну частину ново! педагопчно! технологи, починаючи ввд самостiйного формулювання ключових та тематичних питань, колективного обговорення проблем оргашзаци доступу учнiв до технiчних засобiв роботи з iнформацieю i закшчуючи публiчним захистом свое! роботи та виступом в ролi „бшого" та „чорного" опонента;

- використовують методи, прийоми i форми, що складають процесуальну частину нових iнновацiйних технологш (метод навчальних проектiв, метод мозкового штурму, робота в парах та групах, метод емпатп - перевтшення, самостшна дослiдницька дiяльнiсть, метод ощнювання та самоощнювання тощо).

Умовою навчання за програмою е наявшсть комп&ютерного класу, обладнаного за стандартними вимогами до навчального кабшету iнформатики. В нашому ВНЗ (Харкiвський гуманiтарно-педагогiчний шститут) програма розроблена для 2-семестрового курсу з навантаженням 2 години на тиждень. Звичайно, що найкращою моделлю втшення дано! програми е такий варiант, при якому навчання не розтягуеться в час^ i студенти мають змогу повшстю зануритися в процес. Такий варiант потребуе переходу на кредитну-модульну систему навчання, яка дасть змогу тдвищити ефективнiсть ввд впровадження програми. Вимiрюючи та аналiзуючи рiвнi сформованостi шформащйно! компетентностi студенпв при варiативностi програм та моделей 1&х впровадження, можна знайти оптимальний шлях для розв&язання проблеми соцiалiзацi! особистостi в умовах iнформатизацiй сустльства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Державна нацiональна програма "Осв^а" ("Укра&на XXI столiття") // Затвердж. постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра&ни вiд 3 листопада 1993 р. № 896.
2. Артюшкин, О.В, Скибицкий Э.Г. Формирование информационной культуры личности обучающихся / М-во образования и науки Рос. Федерации, Хакас. гос. ун-т им. Н.Ф. Катанова. — Абакан: Нзд-во Хакас. гос. ун-та, 2004. — 128 с.
3. Атаян, Ануш Михайловна Дидактические основы формирования информационной культуры личности в условиях информатизации общества: Дис. На соис. ст. канд. пед. наук: 13.00.01. — Владикавказ, 2001. —130 с.
4. Гендина Н. И., Колкова Н. И., Стародубова Г. А. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования: Учеб.-метод. пособие для вузов культуры и искусств / М-во культуры Рос. Федерации. Кемер. гос. акад. — Ч. 1. — 1999. — 210 с.
5. Деменлевська Н.П. "Вчимося сам^ вчимо шших"// Вкник обмшв, випуск №21, 2004.
6. Горячев А.В. О понятии "информационная грамотность" // ИНФО: Информатика и образование. — М., 2001. — № 8. — С. 14-16.
7. Кудин В. А. Средства массовой информации и профессиональное образование. — Харьков: НТУ "ХП1", 2002. — С.174-195.
8. Лебедева М.Б., Шилова О.Н.Что такое ИКТ- компетентность студентов педагогического университета и как ее формировать // Информатика и образование. — 2004. — №3. — С. 95.
9. Морзе Н.В., Деменпевська Н.П. Intel@Навчання для майбутнього// Методичш рекомендацп для тренерiв-методистiв. IntelCorporation, 2005. — С. 29-34.
10. Романовський О.Г. Шдготовка майбутшх iнженерiв до управлшсько! дшльноста. — Харюв: Основа, 2001. — 312 с.
11. евдоюмов В.1., Пономарьова Г.Ф., Куценко В.В., Агапова Т.П., трофiмова О.е. Ефектившсть навчання студенлв: Навчальний поибник / За ред.. евдоюмов В.1./ Харюв: ХНГПУ iм. Г.С.Сковороди, 2004. — 222 с.