Научтруд
Войти

Використання міжпредметних зв’язків у формуванні професійної мобільності майбутніх економістів

Научный труд разместил:
Agarus
20 сентября 2020
Автор: Євгенія Іванченко

буде розвивати. Отже, викладач ввдграе роль куратора-тьютора навчального процесу; вiн оцiнюe, аналiзуe, плануе майбутш вмiння та навички студента, вирiшуe оптимальнi шляхи !х набуття, в тому чи^ навички самооцiнки.

Ми вважаемо, що будь-яка самооцiнка базуеться на рефлекси. Особливо якщо ураховувати думку науковщв, що сьогоднi викладач з ноия знань перетворюеться на «поводиря» майбутнiх економiстiв у свтовому iнформацiйному просторi.

Поняття рефлекыя, погоджуючись з А. Семеновою [6], ми визначасмо як розумтня людиною самог себе, усвiдомлення i оцтку свогх дш i вчинюв; самотзнання у виглядi роздумiв над власними переживаннями, вiдчуттями i думками.

Ми також вважаемо, що рефлекия, як здатшсть до самотзнання та самоаналiзу власно! внутрiшньоl психiчноl дiяльностi, психiчних якостей i станiв, е однiею з найважливiших характеристик суб&ектносл особистосп, адже вона визначае повноту 11 самоштеграцп та самореалiзацil як неповторно! цшсносп.

Отже, спецiалiсти, як1 мають справу з економшою, мають бути рефлексивними, 1х дiяльнiсть змушуе 1х до цього. Тому одним iз важливих завдань економiчноl освiти, на нашу думку, е формування навичок ощно-рефлексивнот самостiйностi економiстiв. Пiд цим поняттям ми розумiемо здiбнiсть особистосл до самостшного оцiнювання та чуттевого усввдомлення власних реальних можливостей, поточних дш та досягнень професiйного напрямку, а також сво!х вiдносин iз сощальним свiтом, як1 базуються на урахуванш п1знавальних бар&ерш, що виявляються у дальноси з метою знаходження оптимальних способш вирiшення економiчних завдань.

Специфша оргашзацп СРС на заняттях з гумаштарних дисциплiн в економiчних ВНЗ полягае в урахуванш тзнавальних бар&ерiв i спрямовуеться на формування ощнно-рефлексивно1 самостiйностi майбутнього економiста, яке можливе на предметах гуманiтарного курсу незалежно вiд того, е вони профiлюючими чи нi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Срмакова С. С. Формування професшно-педагопчних цiнностей у майбутнiх учителiв початкових класiв: Дис. ...канд. пед. наук. — Одеса: ПДПУ iм. К. Д. Ушинського, 2003. — 224 с.
2. Заброцький М. М. Педагопчна психолопя: Курс лекцш. — К.: МАУП, 2002.
3. Концепцш розвитку економiчноl освiти в Украш: Затверджено колегiею Мiнiстерства освiти i науки Украши, 4 грудня 2003 р. Нащональна Доктрина розвитку освгти в Украш. — К.: Райдуга, 2001. — 54 с.
4. Курлянд З. Н. Педагопчний процес як система / Педагопка. Навч. поЫбник. — Одеса: ПДПУ, 2001. — С. 45-49.
5. Попков В. А., Коржуев А. В. Дидактика высшей школы. — 2-е узд., М.: Академiя, 2004. — 192 с.
6. Семенова А. В. Розвиток професiйноl компетентносл фахiвцiв засобами парадигмального моделювання (штерактивний трешнг). Навч.-метод. поибник. — Одеса, 2006. - 130 с.
7. http://en.wikipedia.org/wiki/Social_sciences

бвгешя 1ВАНЧЕНКО

ВИКОРИСТАННЯ М1ЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ&ЯЗК1В У ФОРМУВАНН1 ПРОФЕС1ЙНО1 МОБ1ЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В

У статтi висвтлет nедагогiчнi умови формування профестног мобiльностi майбуттх економiстiв. Обгрунтований вибiр використання мiжпредметних зв &язюв у процеЫ навчання майбуттх економiстiв як педагогiчноiумови ефективного формування профестног мобiльностi.

Протирiччя мiж тенденщями розвитку украшсько1 економiки перехвдного перюду та готовнiстю молодих фахiвцiв прийняти новi форми економiчноl поведiнки, а саме: потребами ринку пращ i пропозицiею системи тдготовки кадрiв, соцiально-економiчними умовами в державi й iснуючою системою навчання, впровадженням безперервно1 освiти та небажанням роботодавщв вiдривати фахiвцiв вiд робочих мюць тощо обумовило актуалътстъ звернення до проблеми формування професшно1 мобiльностi майбуттх фахiвцiв, зокрема економiстiв.

Аналiз наукових джерел засввдчив вiдсутнiсть дослiджень стосовно педагопчних умов формування професшног мобiлъностi майбуттх економiстiв, тд якою ми розумiемо

iнтегровану як1сть особистостi, що проявляеться у здатностi успiшно переключатись на iншу дiяльнiсть або змiнювати види дiяльностi у сферi економши та фiнансiв iз залученням правово! сфери; вмiннi ефективно використовувати систему узагальнених професшних прийомiв для виконання будь-яких завдань у згаданих сферах та порiвняно легко переходити в1д одного виду дiяльностi до шшого, згiдно з аналiзом економiчноl та сощально! ситуаци у державi; володшш високим рiвнем узагальнених професiйних знань, досввдом !х вдосконалення та самостшного оволодiння; готовностi до оперативного ввдбору та реалiзацil оптимальних способiв виконання завдань у галузi економiки та фшансш, спираючись на передовi свiтовi тенденцп; орiентацil в кон&юнктурi ринку пращ [1].

Водночас проведений аналiз дозволив виокремити там педагопчш умови формування професшно! мобiльностi майбутнiх економюпв: створення позитивно1 мотивацшно! настанови на професшну мобiльнiсть при особистiсно орiентованому навчаннi; використання мiжпредметних зв&язк1в у процес навчання майбутнiх економiстiв; застосування сучасних iнформацiйних технологiй для навчання студенлв засобам вирiшення професiйних завдань.

Метою статтi е обгрунтування умови щодо використання мiжпредметних зв&язк1в у процеа навчання майбутнiх економiстiв як педагопчно! умови продуктивного формування в них професшно! мобiльностi.

Формування професшно! мобiльностi майбутнiх економiстiв дуже псно пов&язане з iнтеграцiею знань, використанням мiжпредметних зв&язк1в, пiд якими ми розумiемо, подiляючи думку В. Стасюк, лопчш зв&язки мiж навчальними дисциплшами, що сприяють формуванню цiлiсного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власш знання щодо вивчення рiзних навчальних предметiв. Саме мiжпредметнi зв&язки сприяють штенсифшацп навчально-виховного процесу, бшьш об&емному сприйняттю шформаци тому !х використання у процесi навчання — одна з важливих умов формування професшно! мобшьносп майбутнiх економiстiв. Процес навчання е синтезом, мiжпредметною штегращею предметiв загальноосвiтнього та професiйного циктв.

Н. Черкесзаде, визнаючи мiжпредметнi зв&язки як дидактичну умову, пiдкреслюе, що при правильнш ди вони не тшьки сприяють систематизацп процесу навчання i пiдвищенню мiцностi засвоення знань студентами, а й обумовлюють посилення пiзнавального iнтересу до навчання i водночас залучають до наукових понять щодо закошв природи, iдей та теорш. Як наслiдок, знання стають конкретними, та й узагальненими, що дае майбутшм фахiвцям можливiсть переносити щ знання в новi ситуаци i застосовувати !х на практищ [2].

На нашу думку, використання мiжпредметних зв&язк1в дае можливiсть формування у студента цшсно! уяви про проблему, дозволяе перейти ввд iзольованого розглядання рiзноманiтних явищ та процеив до !х взаемопов&язаного комплексного вивчення.

Реалiзуючи принцип мiжпредметностi, ми актуалiзуемо опорнi знання з iнших предмелв, здiйснюемо спадкоемнi, супутнi або перспективш зв&язки на рiвнi загальних факпв, понять, законiв, теорiй, iдей. Засоби здшснення таких зв&язкiв можуть бути рiзними i вiдповiдно змiнюеться характер навчально-тзнавально! дiяльностi студентiв на заняттях з реалiзацil мiжпредметних зв&язк1в (вщ репродуктивно! до пошуково! та творчо!).

С. Батишев, п1дтримуючи положення теорп групування взаемозв&язк^в за трьома видами, яш вiдповiдають трьом видам м!жнауково1 взаемодИ, визначив так^ види взаемозв&язшв:

- вивчення одного й того ж об&екта в р!зних навчальних дисциплшах (йдеться про синхронiзацiю вивчення питань, стльних для р1зних предмепв, подолання суперечностей м1ж часом !х вивчення та лог1кою, всебiчне вивчення предмепв i явищ, пiзнання !х взаемозв&язк^в);

- використання одного й того ж наукового методу в р!зних навчальних дисциплшах;

- використання одте! ! х^е! ж теори (закону) в р1зних навчальних дисциплшах [3, 158-159].

В. Стасюк зауважуе, що устх у здiйсненнi м!жпредметних зв&язк1в залежить в1д

налагоджено! роботи всього педагопчного колективу, в1д единих вимог ! стиля викладу р!зних навчальних предметiв. Авторка конкретизуе основш напрямки у здiйсненi мiжпредметних зв&язшв, а саме:

- узгодженiсть за часом вивчення р!зних дисципл1н, щоб вивчення одних з них сприяло шдготовщ до вивчення 1нших;

- лiквiдацiя дублювання тд час вивчення таких самих питань на заняттях сум1жних дисципл1н;

- показ спшьносп методiв дослiдження, як1 використовуються в р1зних галузях науки, та розкриття 1х специфiки;

- розкриття взаемозв&язку явищ, що вивчаються на р1зних предметах, показ едносп матерiального св1ту [4, 54].

Зютавлення точок зору науковцiв засвiдчило, що в них багато спшьного. Отже, здшснювати мiжпредметнi зв&язки ми пропонуемо в таких напрямках:

- залучення знань студентiв, яких вони набули в загальноосвинш школ1;

- залучення знань з практики роботи за фахом, який опановують студенти;

- використання технiчних засобiв;

- шформащя студентiв з досягнень науки та техшки;

- складання завдань i практичних ро61т з виробничим змютом;

- використання проблемного навчання;

- розробка мiжпредметних зв&язк1в у перспективно-тематичному плануваннi.

Методи викладання, як1 стимулюють самостiйну д1яльн1сть у розумов1й та професшнш працi, що використовуються за мiжпредметних зв&язк1в, сприяють розвитку загальних i професшних здiбностей та забезпечують виховання якостей, необхiдних професшно мобшьному фахiвцевi.

До методичних прийом1в, як1 сприяють узагальненню i систематизацп знань студенпв з р1зних навчальних предмепв, можна вiднести:

- включення у викладання викладача потр16ного навчального матерiалу 1ншого предмета;

- бесвди з ввдтворенням знань 1з под16ного кола проблем шшого предмета;

- робота з наочними поибниками, демонстрацiя к1но- та ввдео фрагментiв з 1нших предмепв;

- розв&язання кросворд^в мiжпредметного змюту;

- повiдомлення студентiв за матерiалами, як1 можуть бути залученi з шшого предмета, для кращого розумшня проблем, що розглядаються;

- написання мiжпредметних твор1в;

- робота на занятп з пошбниками к1лькох предмепв, що пов&язанi м1ж собою;

- проведення мiжпредметних диспут1в, д1лових 1гор;

- уроки-роздуми, як1 дають можливють активiзувати студентiв р1зних р1вн1в тдготовки.

У ход1 вивчення курсу економши викладач мае можлив1сть цшеспрямовано встановлювати й

реалiзовувати мiжпредметнi зв&язки з р1зними осв1тн1ми галузями. Ю. Бабанський пiдкреслював у зв&язку з цим, що посилення взаемозв&язкiв навчального матерiалу дозволяе формувати мiжпредметне мислення, орiентоване на засвоення цшсно! картини св1ту [5].

Випускники повинн1 волод1ти необхiдними функцiональними знаннями, професшним мисленням, спещальними вм1ннями та навичками, керуватись у сво1й професiйнiй поведiнцi демократичними i гуманiстичними ц1нностями, затверджувати й захищати вде! правово! держави, пост1йно перебувати у процес творчого пошуку та саморозвитку.

Важливо при встановленнi мiжпредметних зв&язшв визначити ступ1нь засвоення сум1жного матерiалу 1нших дисципл1н, виокремити 1з взаемопов&язаного матерiалу сп1льну частину, визначити конкретш питання для вивчення кожним викладачем. Бажано уникнути дублювання, але водночас, спираючись на вивчений матерiал, п1двищити знання студентiв шляхом виявлення у процес заняття 1х слабких знань з цього питання. Необхвдно провести поеднання окремих дисципл1н. Кожен викладач мае визначити необхвдний рiвень знань з вивчених ранiше дисциплш i на початку курсу перевiрити наявнiсть цього р1вня у студентiв. Обов&язковим е iнформування студентiв про т1 розд1ли з 1нших курив, яш 1м необхiдно повторити перед початком вивчення ново! дисциплши.

Мiжпредметнi зв&язки, на думку Л. Стрелково!, поглиблюються та вдосконалюються внаслiдок взаемовiдвiдувань занять [6]. Викладачi загальноосвiтнього циклу, в1дв1дуючи заняття фахового циклу, можуть контролювати ступ1нь засвоення матерiалу, що вивчили, i здатнiсть студентiв його використовувати.

Встановленню зв&язкiв мiж окремими предметами спецiальних дисциплiн сприяе виршення виробничих завдань. Реалiзацiя вде! «взаемопроникнення» дисциплiн одна в одну нащлюе тих, кого навчають, на «наскрiзне» застосування знань, умiнь та навичок, яких вони набули пiд час вивчення iнших предметiв, сприяе формуванню цiлiсного свiтогляду майбутнiх фахiвцiв, активiзуе !х мислення, покращуе методологiчну основу.

На шдстаы аналiзу лiтератури, тривалих спостережень ми дiйшли висновку, що основною формою занять, яка сприяе реал)зацл й усвщомленню м1жпредметних зв&язкш, е штегроваш заняття. Я. Собко та С. Гончаренко наголошують, що на сучасному етап1 це обумовлено потребою вироблення в учнш умшь знаходити аналоги у вiддалених явищах i процесах, переносити набут знання, вмiння й навички в новi ситуаци, особливо з навчальних — у практичт [7].

За ще! умови формування вертикально1 професшно! мобшьносп ввдбуваеться в таких напрямках:

• створення у студенпв цшсно! картини свиу;

• налаштовашсть на безперервну освггу для подальшого кар&ерного зростання. Формування горизонтально1 професшно! мобшьносп ввдбуваеться в таких напрямках:

• посилення дослвдницько! складово1 теоретично1 тдготовки студенлв через впровадження нових вид)в м)жпредметних завдань;

• постшне узгодження досв)ду студента з науковим змютом завдань;

• введення знань про засоби виконання навчальних дш, виокремлюючи загальнолопчш та специф)чнц

• формування «надпрофесшних» знань.

Перспективи подальшого досл)дження ми бачимо у вивченш впливу зазначено! умови на формування професшно! мобшьносп майбуттх економюлв та з&ясуванш обставин використання и як педагопчно! умови формування зазначено! якост!

Л1ТЕРАТУРА

1. 1ванченко в. А. Формування професшно! мобшьност майбуттх економктав у процес навчання у вищих навчальних закладах: Дис. ... канд. пед. наук. — Одеса, 2005. — 262 с.
2. Федорова В. Н., Кирюшкин Д. М. Межпредметные связи. — М.: Педагогика, 1998. — 120 с.
3. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям / Под ред. С. Я. Батышева. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Профессиональное образование, 1999. — 904 с.
4. Стасюк В. Д. Педагопчш умови професшно! тдготовки майбуттх економктав у комплекс) «школа — вищий заклад освгти»: Дис. ... канд. пед. наук. — Одеса, 2003. — 280 с.
5. Протасович Г. М. Реализация межпредметных связей // Специалист. — 2002. — № 10. — С. 17.
6. Стрелкова Л. Ю. Реализация межпредметных связей // Специалист. — 2003. — № 3. — С. 13-14.
7. Гончаренко С. У., Собко Я. М. Дидактичт основи побудови штегрованих курс)в за структурою «Загальноосвгтнш спещальний предмет» у ПТУ // Педагопка ) психолопя. — 1997. — № 4. — С. 57-67.

Наталш ЗАХАРЧЕНКО

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧШ ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ Д1ЛОВИХ 1ГОР У ПРОФЕС1ЙН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 I П1ДГОТОВЦ1

ЕКОНОМ1СТ1В

Дана стаття присвячена теорп застосування дыових iгор у навчалъно-виховному процеЫ. У статтi охарактеризовано психолого-педагогiчнi основи та практика застосування дтових iгор у професттй дiялъностi з тдготовки майбуттх економiстiв.

Кардинальш змши сощально-економ)чних ор)ентир)в подальшого розвитку Укра!ни зумовлюють необхвдшсть модершзаци змюту, засобш ) метод)в здшснення економ)чно! освии. Ефектившсть тдготовки майбуттх економюпв залежить ввд багатьох чиннишв, серед яких, на нашу думку, важливе значения мае впровадження в навчальний процес активних метод)в навчання, зокрема дшових шор.

Досл)дження теори ) практики впровадження дшових шор у навчальний процес показуе, що вони е активним методом навчання, найбшьш близьким до реально! майбутньо! професшно!

Другие работы в данной теме: