Научтруд
Войти

"Art jazz Cooperation" как форма возрождения традиций джазового исполнения: культурно-художественный аспект

Научный труд разместил:
Meonval
20 сентября 2020
Автор: Vytkalov Sergey

Vinokurova N. V.

SOCIOLOGY AUTERLOOK AT ITSELF (RUSSIAN EVOLUTION OF AESTHETIC

EDUCATION IN XIX - XXI CENTURIES)

Having two-year work experience in Russian Federation, the author studied a long period of branch education system transformation, based upon the influence of inner and outer factors, coming out of such sources mix as - specific human personalities, Russian Federation social institutes and also two main structures: traditional school education and additional (aesthetic one) integration. These two kinds of education systems, having common basis and being in the permanent shaky position by themselves, have changed in to new quality education structures, with their regional and national specifics in the area of federal state and got the approval and support by federal law and two generations of federal standards.

Additional education was in the proces of permanent transformation during 80-year period from 1936 till 2015 and now it showes brand new musical aducaion ideas of absolutely new quality, which were organicly adopted by the school system.

The idea of three-component programm (word-music-dramaturgy), which was presented in «Peter and the wolf » - Sergey Prokofiev&s symphonic tale, was transfigured in to six-component one by Dmitrey Kabalevsky, together with USSR scientific and pedagogical academy in (1970-th).

It&s taken 34 years to make the first and 20 years second steps of this idea transformation: which moved from «<music idea» to the wider perspective- the «<idea of art». The third one, was made in following 23 years (1992-2015) also. It&s turned into an absolutely new school education structure, called - additional education system, using a set of totaly independent subjects and is based upon the transfigured mix of D. Kabalevsky programmes and old school aesthetic classes experience. This way, we can come to conclusion, that two educaton structures in Russia- academic and additional one, exist and come together, criss-crossing and supporting each other on the sub-subjective connections level. This kind of experience also exists in Ukraine.

УДК 791.66 (477.81) BiiTK^OB C.B.

«ART JAZZ COOPERATION» ЯК ФОРМА BIДPOДЖEHHЯ ТРАДИЦ1Й ДЖAЗOBOГO BИKOHABCTBA: KУЛЬTУPHO-MИCTEЦЬKИЙ АСПЕКТ

Aнaлiзyemъcя npoблeмa фyнкцioнyвaння джaзoвoгo мucmeцmвa, зoкpeмa в yмoвax opгaнiзaцiйнux зaxoдiв - фecmuвaлiв «Art Jazz Cooperation», щo opгaнiзyюmъcя чuмaлo 4acy y мicmax Piвнe ma Лщък.

Клw4oei слова: джaз, мiжнapoднi джaзoвi iмnpeзu нa Boлuнi, вuкoнaвцi, eвoлюцiя мucmeцъкo&ï npaкmuкu.

Icтopiя вiтчизнянoгo джaзoвoгo миcтeцтвa дocтaтньo хладна, як cклaднoю e й icтopiя бyдь-якoгo cпeцифiчнoгo явища y кyльтypнoмy npocropi, я^ пpeтeндye на caмoдocтaтнicть y кyльтypнoмy вимipi. Aджe дей вид мyзичнoï пpaктики чимaлo po^ зазнавав гоншь,

ISSN 2226-2849

BICH^ MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ФIЛOCOФIЯ, KУЛЬTУPOЛOГIЯ, COЦIOЛOГIЯ, 2014, BИП. 7

пepecлiдyвaнь, нeпopoзyмiнь, yтiм зaвжди виклигав пiдвищeний iнтepec знaчнoï кiлькocтi шaнyвaльникiв тa мyзикaнтiв cвoïм opигiнaльним звyкocпoлyчeнням, pитмoм, мaнepoю викoнaння й cпeцифiчним aнтypaжeм, який нeoдмiннo cyпpoвoджyвaв кoжeн виcтyп будь-якoгo джaзoвoгo кoлeктивy чи oкpeмoгo викoнaвця.

Toж cьoгoднi мaeмo низку piзнoмaнiтниx нayкoвиx зaxoдiв - нayкoвo-пpaктичниx кoнфepeнцiй, дe щ питaння пoчинaють aктивнo oбгoвopювaтиcя (khib, Дoнeцьк, Львiв, Piвнe, Луцьк тa iн.) [3-4]. Aктивiзyвaлacя й ^a^rna пpoвeдeння чиcлeнниx фecтивaлiв, дe y^arn^M мyзикaнти мaють дoбpy нaгoдy пopiвняти влacнi твopчi здoбyтки iз cвiтoвoю мyзичнoю пpaктикoю. Як цe бyлo, пpимipoм, iз виcтyпoм y зaлi opгaннoï i кaмepнoï музики м. Piвнoгo нaйcтильнiшoгo мyзикaнтa iз Hra-Hopra - Джoeлa Xoлмca y лютому ^oro poкy, aбo нa щopiчниx джaзoвиx фecтивaляx (Piвнe-Луцьк) [1; 290-301], чи низщ пoдiбниx зaxoдiв тд вжe тpaдицiйнoю нaзвoю - Knie^M лiтнi мyзичнi вeчopи тa Miжнapoднa лiтня мyзичнa aкaдeмiя, щo егали вжe тpaдицiйними для Kni^^^ro вищoгo мyзичнoгo iнcтитyтy iм. P. Ernepa.

Цiкaвий джaз i вoкaльним кoнтeкcтoм, ocкiльки зa дoпoмoгoю цьoгo нaдзвичaйнo пoтyжнoгo i opигiнaльнoгo «iнcтpyмeнтa» - люд^шш гoлocy - мoжнa бyлo пepeдaти бeзлiч вiдтiнкiв i глибину миcтeцькoï думки.

Maючи y cвoïй ocнoвi нapoднy кyльтypнy iнтoнaцiю тa лaтинoaмepикaнcькe пiдrpyнтя, джaз викликaв irnepec як вияв xyдoжньoï думки чи зaгaлoм кyльтypи, пpoтилeжнoï paдянcькiй пoлiтичнiй cиcтeмi, виcтyпaв cпeцифiчнoю кoнтpкyльтypoю, я^ нeглacнo фyнкцioнyвaлa y paдянcькiй пoлiтичнiй cиcтeмi i пpoдoвжye icнyвaти cьoгoднi, мaючи вжe iншy тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнy, тexнiчнy тa миcтeцькy бaзy. Oднaк, yci cxoдятьcя нa тoмy, щo джaз - цe oдин iз нaйяcкpaвiшиx видiв iнтeлeктyaльнoï музики. I де зacвiдчyють чимaлo пepeклaдeниx в Укpaïнi rpyнтoвниx пpaць iнoзeмниx дocлiдникiв [2, 8] тa пepшi диcepтaцiйнi дocлiджeння [5-6]. Iнaкшe кaжyчи, cьoгoднi дей вид xyдoжньoï кyльтypи пoчинae a^^TO вивчaтиcя i пpoпaгyвaтиcя. Зaпoчaткoвaнo тавт цeнтpaлiзoвaнe йoгo нaвчaння y BH3 - пoки щo нa piвнi Kni^^^ro iнcтитyтy музики iм. P.^iepa [3], щo виcтyпae тaкoж i opгaнiзaтopoм вiдoмиx миcтeцькиx фecтивaлiв («Гoлocieвo-88», «Kиïвcькi лiтнi мyзичнi вeчopи», «Miжнapoднa лiтня мyзичнa aкaдeмiя» тoщo), дe нe лишe мoжнa пoчyти cпpaвжнiй пpoфecioнaльний piвeнь тa мaнepy ви^тання цьoгo виду миcтeцтвa, aлe й пocпiлкyвaтиcя чи пpинaймнi пocлyxaти мyзичниx кpитикiв [10], якi тaкoж пocтyпoвo фopмyютьcя в Укpaïнi, швидкo нaдoлyжyючи дapeмнo згaяний чac. Bикoнyють тa пoчинaють вивчaти цe миcтeцтвo i в oкpeмиx Iнcтитyтax миcтeцтв, зoкpeмa й PДГУ нa кaфeдpi ecтpaднoï музики i xopeoгpaфiï, пpинaймнi низ^ пyблiкaцiй cпiвpoбiтникiв y цьoмy onam цe зacвiдчyють [9].

Джaз - вид пpoфecioнaльнoгo викoнaвcькoгo миcтeцтвa, щo виник нa пiвднi CШA, a тoчнiшe в бiдниx квapтaлax Hoвoгo Opлeaнy нa мeжi XIX-XX cтoлiття внacлiдoк cинтeзy кyльтypи нaщaдкiв aфpикaнcькиx paбiв, якиx нacильнo зaвoзили в зaxiднy пiвкyлю пpoтягoм XVII-XVIII егашть, з eвpoпeйcькoю мyзичнoю кyльтypoю бiлoгo нaceлeння цьoгo peгioнy плaнeти.

Xapaктepними pиcaми джaзy e iмпpoвiзaцiйний пoчaтoк, cпeцифiчнe звyкoвидoбyвaння, вiдмiннe вiд aкaдeмiчнoï музики фpaзyвaння, a тaкoж cклaднa бaгaтoплaнoвa pитмiчнa cтpyктypa i iнтoнaцiйний лaд, щo дoпycкae вiдxилeння вщ тeмпepaцiï [8]. Iнaкшe кaжyчи, фopмyвaння джaзy тicнo пoв&язaнe з poзвиткoм фoльклopy aмepикaнcькиx нeгpiв, щo cклaвcя в пpoцeci взaeмoдiï xyдoжнix тpaдицiй нaщaдкiв paбiв, вивeзeниx з Aфpики, з кyльтypoю бiлoгo нaceлeння CШA, щo знaйшлo cвoe вiдoбpaжeння в тaкиx вoкaльниx фopмax aфpo-aмepикaнcькoï музики, як тpyдoвi пicнi-бaлaди, cпipiчyeлc i блюзи.

^й вид кyльтypи, як i кoжeн ïï миcтeцький вид, мae cвoï cтилi (cвiнг, бiбoп, кул, фpi-джaз тoщo), cпeцифiчнi iнcтpyмeнтaльнi cклaди, нaдзвичaйнo coкoвитy гapмoнiчнy ocнoвy,

р1зноман1тн1 електроакустичш ефекти i ще безл1ч такого, що й вкладаеться у досить емне та притягальне поняття - Джаз [8], що, на вщмшу вщ популярно! музики, потребуе певно! фахово! пiдготовки слуxачiв [7]. 0дним словом, джаз завжди викликав тдвищений штерес як тих, хто його знав, виконував, цшував, так i тих, хто наглядав за його розвитком у порядку критики.

Залишаючись феноменом афро-американсько! культури, система музично! мови джазу поступово стае штернацюнальною, тобто формуе сво!х шанувальникiв у рiзниx регюнах планети i спонукае до грунтовного його вивчення.

На Рiвненщинi ця музика також мае сво!х шанувальниюв, адже !! звукова та ршмчна система поступово закладалася у свщомють мiсцевого слухача багатолiтньою творчою працею знаних у кра! музикантiв - 0. Гайдабури, В. Паачника, I. Данилюка, 0. Заходякша та ш., якi й спонукали мiсцевиx жителiв поступово вiдxодити вiд сприйняття лише мажоро-мшорно! класично! музично! системи. Цьому сприяла також й поява книги 0.Гайдабури та Б.Столярчука «Ритми Рiвненського джазу», де здiйснено спробу зберегти в пам&ятi шанувальникiв iмена мiсцевиx музикантiв та !х колективи..

Утiм, згаданий вище фестиваль «Art Jazz Cooperation» був заснований у м. Луцьку 2007 року з шщативи 0лега Баковського та 0лександра Трофимчука i став продовженням шшо! музично! iмпрези - «New Cooperation», що розпочав сво! першi кроки 2005 року. Тодi ж до цього дшства, за сприяння Серпя Гемберга, приедналися й митцi Рiвненщини.

«Art Jazz Cooperation» об&еднуе в собi не лише широку концертну програму, але й чимало шших щкавих моментiв. Йдеться про майстер-класи представниюв провiдниx музичних гуртiв i виконавцiв, метою яких е неформальне спшкування, презентацiя сво!х здобуткiв. Це також фотоконкурс «Джазовi емоцп» - всеукра!нська фотозбiрка конкурсних робiт iз джазовою тематикою. Це i художня iмпровiзацiя «Лiнiя джазу» - художне бачення й вiзуальне вiдтворення «почутпв» пiд час звучання певно! музично! композицп художником.

«Xореографiя. Джаз-денс» - минулорiчний заxiд, що вiдбувся з xореографiчною пiдтримкою професiйного колективу «Light Dance Company», що набув яскраво! репрезентацп та спонукав широке обговорення в середовищi музикантiв i балетмейстерiв.

«Art Jazz Cooperation» за свою понад п&ятирiчну iсторiю представив жителям краю чималу кшькють не лише кращих художшх колективiв, але й дав можливють показати свое вмшня виконувати джазовi композицп мiсцевим групам.

Серед учасниюв заxодiв завжди було чимало шоземних гостей, якi сво!ми виступами здобули приxильнiсть укра!нських шанувальниюв мистецтва. Нагадаемо iсторiю цього дшства в особах.

У 2008 рощ у м. Рiвному виступало чимало вщомих джазових дуе^в: Джаз-трiо тд орудою 0. Баковського (м. Луцьк) та Валерш Колеснiков (м. Донецьк); «Z-band» 1горя Закуса (м. Ки!в); В&ячеслав Полянський та джаз-дует «0льга Войченко i Сергiй Капелюшок» (м. Ки!в); «Жан-Пьер Фрьолi та 0лексш Боголюбов» - джаз-дует (Нiмеччина - Укра!на); Пiкардiйська терцiя (м. Львiв); Jazzband - «Art Time» (смт. Клевань); «Тетяна Балакирська та 0лексш Наджаров»; джаз-дует (м. Москва); Monorail Quartet (США - Польща).

2009 рш принiс також низку яскравих музичних вражень. I це пом^но не стшьки по колективах-учасниках, але й репертуару, що набув фшософського змюту:

- Енвер 1змайлов; Джаз-трю Юрiя George Виноградова (Укра!на); Лешек Дранщю (Польща); Брас-ансамбль «Каприз», солюти Большого театру (Росiя); 0лег Скрипка та Джаз - кабаре «Забава»; JT FRESH (Укра!на); Н.Шацька (Роая); Шкардшська терцiя (м. Львiв); Monorai lQuartet (США - Польща); «Z-band» 1горя Закуса (м. Ки!в); згадаш вже Жан-Пьер Фрьолi та 0лексш Боголюбов - джаз-дует (Нiмеччина - Укра!на); джаз-дует «Тетяна Балакирська та 0лексш Наджаров» (м. Москва); В&ячеслав Полянський та джаз-дует «0льга

Войченко та Сергей Капелюшок» (м. Ки&в); «Art-Time» (смт. Клевань); Джаз-Tpio 0.Баковського (м. Луцьк) та Валеpiй Колесников (м. Донецьк).

У 2010 poцi представницький ряд виконавщв не лише розширився кшьюсно, але й 3pic якiснo: Б^-бенд ПДМ (Украша); Sound Plus (Украша); Ukrapol (Польща-Украша); Джаз-тpio Б.Гуменюка (Украша); Lela Brasil Project (Украша); Luchesk Band (Украша); Lela Brasil Project (Украша); - Free Spoken Band Т.Балаюрська (Рociя); Peter Lipa Bend (Словаччина); «Mansound»; «Резус Блюз»; Дует «Рукомойшков та Давидов»; JT Fresh (вс - Украша); Н.Шацька (Рociя); 0лег Скрипка та Джаз - кабаре «Забава» (Украша).

2011 року piвненчани мали змогу почути шших пpедcтавникiв та мистецью cтилi, cпiвcтавити автopcькi манери, техшчну сторону виконання, мистецьку культуру груп Polar Expedition Jazz Quartet (Украша-Польща-Норвепя-Швещя), Dislocados (м. Ки1&в), Banderas Blues Band (м. Xаpкiв), джаз квiнтет iз м. Луцьк, тpio Б. Главенково&1 (Чехiя).

Пiдвищену увагу викликала й участь у феcтивалi 2012 року вщомо! грузинсько&1 cпiвачки Ншо Катамадзе та п групи INSIGHT тд орудою Г. Качейшвiлi, що завжди виконуе досить складну, фшософську музику i спонукае, як зазначено в пpеc-pелiзi, до poздумiв над проблемами вiчнocтi життя людини.

Вщзначена за свою майже 20-piчну музичну кар&еру у численних та престижних номшащях мистецько&& Росп й Грузи («Краща cпiвачка року» - 2002-2003; «Краща opигiнальна музика», «Постать у cфеpi шoу-бiзнеcу» (2003, вci - Роая), «За видатний внесок у розвиток грузинсько&& музики», 2004 та ш.), маючи з десяток яскравих альбом1в («Ordinary Day» (2003), «Nino Katamadze Insight» (2004), «Black» та «White» (2006), «Blue» (2008), «Red» (2010), «Green» (2011) тощо, а також DVD «... Start New Peaceful Day...» (2005), «Red. Line» (2011) та записи саундтретв до фшьм1в: («Vashli» («Яблуко»), режисер - 1рина Креселщзе, Гpузiя, 2000; «Дорога к Спасителю», режисер - Михайло Борашвши, Гpузiя, 2004; «0ранжевое небо», режисер - 0лександр Кириенко, Украша, 2006; «Жара», режисер -Резо Пгшейшвши, Роая, 2006; «1ндЬ» режисер - 0лександр Кириенко, Украша, 2007; «Домовий», режисер - Карен 0ганесян, Роая, 2008; «Трасса М-8», режисер - 0лександр Грабарь, Рociя, 2008; «Убити Короля», режисер - 0лександр Атанесян, Рociя, 2008), учасниця м1жнародних джазових фестивалгв в Едшбурз^ Лондош, Бpicтoлi, Мocквi, Архангельському (Роая), Давoci, Санкт-Петеpбуpзi, Нiццi, Калiнiнгpадi, Тбiлici, Анталп, Киевi, Донецьку, Кoктебелi та багатьох шших мютах cвiтoвoгo джазового мистецтва, Ншо Катамадзе продемонструвала мюцевим слухачам, що вона е cпpавдi одшею з кращих cпiвачoк сучасносп, а цей вид художньо&& культури з кожним таким виступом збшьшуе число прихильниюв та шанувальникiв нового, «старого» мистецтва на iм&я Джаз!

2013 рш заcвiдчив подальший пошук форм репрезентацп цього мистецтва, врахування тд час його проведення закотв шoу-бiзнеcу. Тож кpiм тpадицiйних конкурсних програм, що проводилися одночасно у Рiвнoму i Луцьку, вiдбулocя вщкриття конкурсу флористичного мистецтва «Квiткoвий джаз» (створення об&екту з рослинного матеpiалу), в якому взяла участь Катерина Федончук, що е представником Академп флористики та Г0 «Суцв^я». Вона також провела майстер-класи для журналю^в та культурних oглядачiв. Кpiм цього було проведено майстер-клас для музикашив вщ американського барабанщика Френка Паркера (Луцький замок), який об&еднався з мiжнаpoдним квштетом The Jazz Collective (А. Литвинюк - фортетано, А. Анджейевська - вокал, Т. Баковський - саксофон, А. Арнаутов -контрабас). Тoдi ж вщбулися майстер-класи для музикашив та дорослих iз сучасно&& травомотанки (створення музичних шструмешив) вiд згадано&& вже К. Федончук. Для piвнян, це, здаеться, взагалi нове явище пiд час проведення заходу такого piвня i профшю.

На жаль, через певнi обставини (скорее за все - фшансов^ напpикiнцi серпня 2013 року фестиваль хоча й вщбувся, утiм лише в одноденному формат^ одночасно у Рiвнoму та Луцьку (Замку Любарта), у^м, iз не меншим розголосом. Цьому е й вщповщне

niATBepA«eHHa. AA«e i3 HaMöinbm noMiTHHx Moro ynacHMKiß - iTaniMcbKHM B0Ka^icT-BipTy03 E.CaBonAeni, ecTOHCbKHM KBiHTeT TaHena PyöeHa 3a ynacTi KpicTiaHa PaHAany, a TaKo« yKpai&HCbKHx «Crystal Quartet» O.EoronroöoBa i BH3HaHoro öapaöaH^HKa 3 ^HKaro OpeHKa napKepa, aKHM BHcTynaB pa3oM i3 mo-oahmh yKpämcbKHMH A«a3oBHMH BHKoHaBuaMH, 3HaHHx yKpai&HcbKoro nyöniKoro 3a KoHuepTaMH y ^HinponeTpoBcbKy Ta KneBi.

^o hobhhok 2013 poKy - hh He Bnepme b PiBHoMy npoBeAeHo KinbKa nyöniHHHx neKuiM Ta MaMcTep-K^aciB OneKcia KoraHa niA 3aranbHoro Ha3Boro «CnyxaeMo My3HKy pa3oM» Ta TpaAHuiMHe «^«a3oBe KiHo» 3a ynacri BiAoMoro niaHicTa O.EoronroöoBa, ^o BiAÖyAeTbca y KiHoTeaTpi «Epa».

Цboro poKy ^ecTHBa^b öyB önaroAiMHHM i AocTaTHbo naTpioTHHHHM 3a TeMaTHHHHM p^aom BHKoHyBaHHx TBopiB Ta iHmHx $opM KynbTypHo&i penpe3eHTaui&i, ^o BHKopHcToByBanaca niA Hac npoBeAeHHa 3axoAy. AA«e BpaxoByroHH AocHTb cKnaAHy cmyauiro Ha CxoAi Hamo&i Aep«aBH, 3iGpaHi KomTH niAyTb Ha npHAÖaHHa cyHacHHx paAiocTaHuiM A-a BiMcbKoBHx. Ta M caM 3axiA nponaryBaB MHp i eAHicTb. I y My3HKamiB, i y nyöniKH «oahhm hhhom, aK i b ycix nonepeAHix iMnpe3ax, He BHHHKano «oahhx nHTaHb y MoBHoMy acneKTi. AA«e i oAHa, i iHma cTopoHa oniKyBa^a Ha paAicTb cni-KyBaHHa i öyna ^ac-HBa BiA 3ycTpini. YTiM nporpaMa ^ecTHBanro öyna He MeHm opHriHanbHoro, Hi« y nonepeAHi pokh i HaAana cnyxaHaM acKpaBo HacHHeHHM Hac i eMoui&i BiA Moro npoBeAeHHa. Ta iHaKme M öyTH He Morno, aK^o y nporpaMi:

• KBapTeT «Janusz Muniak friends» (nonb^a - YKpai&Ha);

• - AyeT «Oner EaKoBcbKHM Ta CBaTocnaB raBponb» (YKpai&Ha)

• «Tapac EaKoBcbKHM. CeKcTeT» (KyGa-YKpaiHa-no-b^a)

• «Fat-Suit» (ffloT^aHAia);

• «Alex Renart trio» (OpaHuia);

• Keith Dunn Train Four Blues Band (CfflA-YKpai&Ha).

niA Hac npoBeAeHHa ^ecTHBanro (29-31.08.2014 p.), oKpiM My3HHHHx BHcTyniB, a ue cnpaBAi npo^ecioHa^H 3 Be-HHe3HHM AocBiAoM BHKoHaBcTBa i racTponbHo&i AianbHocri, öy-H opraHi3oBaHi TpaAHuiMHi B«e A-a uboro ^ecTHBanro Moro cK-aAoBi, 3oKpeMa: BHcTaBKa Kpa^Hx poöiT ^oToKoHKypcy «fl,«a3oBi EMoui&i» Ta iMnpoBi3auiMHHM ManroHoK «KBiK niK» 3a yHacT piBHeHcbKoro moy-MeHa, KepiBHHKa poKaöini rypTy «Ot vinta» Mpia ^ypaB-a, aKHM 3HaHHoro Miporo 3poÖHB coöi cueHiHHe iM&a caMe y noAiÖHHx piBHeHcbKHx iMnpe3ax. npHHaMMHi, piBHeHcbKa nyöniKa no-cnpaB«HboMy ouiHHna ueM bha TBopHoro caMoBHaBneHHa.

peHi, eHTy3iacTaMH Ta maHyBanbHHKaM uboro BHAy MHcTeuTBa, aK BiAoMo, b MicTi PiBHe noöyAoBaHo HaBiTb cneuianbHHM MHcTeubKHM Ka^e-öap i3 BiAnoBiAHHM MaTepianbHo-TexHiHHHM ocHa^eHHaM, arnypa«eM Ha Ha3Boro, Ae opraHi3oByBaTHMyTbca noAiÖHi 3axoAH. I, cnoAiBaeMoca, ^o M HaAani Hami rocri 3aB«AH 3HaMAyTb Hac A-a npoBeAeHHa BiAnoBiAHoro cni-KyBaHHa ^axiBuiB i nyöniKH caMe b uboMy 3aK-aAi. npHHaMMHi, MHHynopiHHi cni-KyBaHHa Ma-H aBHHM KynbTypHHM e^eKT.

CnncoK BHKopHCTaHo&i ^¡TepaTypn

1. BHTKanoB C. B. KynbTypHo-MHcTeubKa YKpai&Ha b perioHanbHHx BHMipax: MoHorp. / C. B. BHTKanoB. - PiBHe : M. ^t-hk, 2014. - 362 c.
2. flpHeubKHM A«a3 [3neKTp. pecypc]. - Pe«HM AocTyny: http: // www. Muzfesty .ru/dzhazovye-festivali/doneckij -dzhaz/
3. KoHoHHyK B. EcTpaAHo-A«a3oBa ocBiTa b YKpai&Hi: peTpo - Ta nepcneKTHBa 30-piHHa BiAKpHTTa ecTpaAHoro BiAAineHHa b KHiBcbKoMy Aep«aBHoMy My3HHHoMy yHH-H^i iM. P. M. r-iepa) / B. KoHoHHyK // MonoAb i phhok. № 11 (82), 2011. - C.99-103.
4. HyubKHM A«a3-K-yö [EneKTp. pecypc]. - Pe«HM AocTyny: http: // www. jazzclub. lutsk.ua.
5. 0лендарьов В. М. Втизняний джаз та проблема стилю: автореф. дис... канд. мистецтв.: 17.00.02 - «Музичне мистецтво» / В. М. 0лендарьов. - К., 1995. - 22 с.
6. Романко В .1. Джаз у музичнш культуpi Укра&ни: coцioкультуpна та музикознавча штерпретацп: автореф. дис... канд. мистецтв.: 17.00.03 - «Музичне мистецтво» / В. I. Романко. - К., 2001. - 20 с.
7. Рось З. П. Укра&нський джаз як культуролопчна проблема / З. П. Рось // VI Культуролопчш читання пам&ят В. Подкопаева «Нацюнальний мовно-культурний проспр Укра&ни в контекст глoбалiзацiйних та евро iнтегpацiйних процеав»: [зб. матеpiалiв Всеукр. наук.-практ. конф.]. - Ки&в, 3-5 червня 2008 р. - К. : ДАККЮМ, 2009 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http: // www.culturalstudies.in.ua/sekcia_ s_s3_6.php.
8. Симоненко В. Укра&нська енциклoпедiя джазу / В. Симоненко. - К. : Центрмузшформ, 2004. - 232 с.
9. Цюлюпа Н. Л. Еволющя естрадно-джазового виконавства / Н. Л. Цюлюпа // Укра&нська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку [Текст]: зб. наук. пр.: наук. зап. Рiвнен. держ. гумашт. ун-ту / [редкол.: В. Г. Виткалов (голов. ред.) та ш.]. - Рiвне : РДГУ. Вип. 17: у 2 т. Т. 1. - 2011. - С. 262-265; Заруцька Л.В. Жанpoвo-cтильoвi особливост джазу та &х вщлуння у творчост кoмпoзитopiв академiчнoгo напряму XX столбя / Л. В. Заруцька // Актуальш питання культурологи. Вип. 13. - Рiвне : РДГУ, 2013. - С. 104-108 та ш.
10. Jazz in Kiev на Nostalgie: Архив: Новости. Jazz in Kiev. [Електр. ресурс] - Режим доступу: jazzinkiev.com/news/jazz-in-kiev-na. Пipiев 0. У Киевi вщкрилася Л^ня музична академiя / 0. Пipiев // Music-review. - 30.06.2010. - 30.06.

Vitkalov S.V.

«ART JAZZ COOPERATION»AS A FORM OF REVIVAL OF TRADITIONS JAZZ PERFORMANCE: CULTUROLOGICAL ASPECT

The problem of functioning of jazz art is analyses, in particular in the conditions of organizational measures - festivals «Art Jazz Cooperation», that will get organized quite a bit time in cities Rivne and Lutsk.

УДК 792(477.6-2Map)"192/193" Демвдко О. О.

ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТЕАТРАЛЬНО! КУЛЬТУРИ МАРГУПОЛЯ

У 20-30-ТГ РОКИ XX СТОЛГТТЯ

Розв1дку присвячено особливостям формування театру Мар1уполя у 1920-1930-mi роки. Визначено загальт тенденци розвитку театру, основт проблеми та шляхи ix вирШення у вказаний перюд. Розкрито роль гастролюючих труп у мiсmi, а також охарактеризовано вiдmворення власного театру в Марiуполi.

Ключов1 слова: Новий театр, Зимовий театр, гасmролi, халтура, Вседонецький музично-драматичний театр.

Дослщження розвитку театру окремого мюта завжди посщатиме особливе мюце у

МЕЖДУНАРОДНЫЕ ДЖАЗОВЫЕ ИМПРЕЗЫ НА ВОЛЫНИ ИСПОЛНИТЕЛИ ЭВОЛЮЦИЯ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ПРАКТИКИ ДЖАЗ МіЖНАРОДНі ДЖАЗОВі іМПРЕЗИ НА ВОЛИНі ВИКОНАВЦі ЕВОЛЮЦіЯ МИСТЕЦЬКОї ПРАКТИКИ jazz international to jazz of festivals on volyn performer
Другие работы в данной теме: