Научтруд
Войти

Стратегічні документи як складова частина підготовки вчителів іноземних мов у системі заочної освіти великої Британії

Научный труд разместил:
Malalsa
20 сентября 2020
Автор: Світлана Никитюк

ЗА РУБЕЖЕМ

Свгглана НИКИТЮК

СТРАТЕГ1ЧН1 ДОКУМЕНТИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В 1НОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМ1 ЗАОЧНО1 ОСВ1ТИ ВЕЛИКО1 БРИТАН1!

Заочна освиа отримала всезагальне визнання i новий iмпульс для свого подальшого розвитку. З нею пов&язанi важливi соцiально-економiчнi проблеми: пiдвищення загальноосвiтнього рiвня населения, розширення доступу до вищих щаблiв освiти, включаючи пiдготовку магiстрiв i докторiв, тдвищення квалiфiкацп та перешдготовки спецiалiстiв у зв&язку з переходом на новi технологи виробництва.

Розвиток заочно! освии активiзуeться у перюди суспiльних змiн, мае прогресивне значення i дае змогу дорослим людям шдвищувати рiвень свое! освiти без вiдриву вiд професшно! дiяльностi. Вивчення iноземних мов у цiй сферi е викликом суспiльству i собг

Заочна освiта набирае популярностi за кордоном, зокрема, у Великш Британи, де ця галузь розвиваеться швидкими темпами: к1льк1сть студентiв-заочникiв у кра!ш щороку збiльшуеться на 10,8%, студенпв стацiонару — на 2%. В Укршш третина студентiв вищих навчальних закладiв (ВНЗ) — заочники, i ця тенденцiя зростае [2]. В зв&язку з тим, що проблема оргашзацп втизняного навчання iноземних мов заочно вимагае теоретичного осмислення i практичного вдосконалення, для !! розв&язання слiд запозичити досвiд Велико! Британи, котра, як зазначалося вище, мае давш традицп заочно! освiти, намагаеться !х зберегти й адаптувати до сучасних соцiально-економiчних умов.

Актуальнiсть до^дження проблем вивчення iноземних мов заочно зумовлена необхвдшстю створення доступу людей до вищо! освiти в рiзнi перiоди !хнього життя.

Розглядаючи питання теорп i практики заочно! освии, багато дослiдникiв — А. Боронь,

0. Василенко, К. Корсак, Л. Османова, О. Петерс, Г. Рамбл, В. Трикоза, Б. Холмберг,
1.Шамсутдшова та iншi — зверталися до !! юторичних аспекпв, соцiально! ефективносп. Вивченню проблем викладання iноземних мов у Великш Британи присвятили сво! працi 1.Задорожна, Т. Койчева, В. Кушшр, С. Синенко, G. Спщин, С. Старовойт, Н. Яцишин. Однак самостшних дослiджень з пiдготовки вчителiв iноземних мов у системi заочно! осв^и, зокрема аналiзу навчальних плашв i програм у нiй, нам виявити не вдалося.

У сучасному суспiльствi заочна освiта мае суперечливий характер — вiд повного заперечення до !! активiзацi!. Наразi орiентацiя на усвiдомления успiху в оволодшт студентами мовленневою культурою та практикою шоземних мов стае головним завданням оптимiзацi! навчання загалом i в заочнш системi освiти зокрема. Основною метою викладачiв Велико! Британи е доцшьна органiзацiя навчальних планiв i програм (iнша назва за Gвропейськими рекомендацiями — стратегiчних документа). Це питання висвiтлили у сво!х працях молод науковщ О. Бвдюк (стратепчт документи для пiдготовки iнженерiв Велико! Британи) та О. Коваленко (вивчення шоземних мов як немовно! спещальносп у британських унiверситетах) [1; 3]. На основi цих дослiджень ми намагатимемося скласти iндивiдуальний погляд на проблеми вивчення шоземних мов заочно, використавши як модель навчальт плани i програми пiдготовки вчителiв шоземних мов у системi заочно! освии двох ушверсителв Велико! Британи.

Ввдомо, що розв&язання питань органiзацi! сучасного заочного навчання можна знайти в минулому вiтчизияному чи нинiшньому досввд iнших держав, наразi Велико! Британи, тому завдання u,iä cmammi полягае у висвменш оргашзацп та структури навчальних плашв i програм двох ушверситепв цiе! кра!ни як методичного зразка для укра!нських вищих навчальних закладiв. Ця iдея висловлюеться з метою запозичення кращих рис, критерив i

тенденцш вивчення iноземних мов заочно та виокремлення на ix 0CH0Bi певних рекомендацiй для Укра!ни.

Укладачi навчальних планiв i програм з iноземних мов у системi заочно! освiти Велико! Британii беруть до уваги вимоги Свропейського Союзу до громадян кра! цього сшвтовариства, володiти щонайменше двома iноземними мовами, крiм рiдноi [4].

Навчальний план — це державний нормативний документ, який визначае навчальне навантаження студентiв, його розподiл за семестрами, ввддшеннями, спецiальностями, тобто встановлюе перелш предметiв, кiлькiсть годин, вдаедених на цей предмет, шнець i початок навчального року [1].

Щодо навчальних програм, то вони е суто внутршшм факультетським документом, в якому викладаеться конкретний змiст навчально! дисциплши, послiдовнiсть, органiзацiйнi форми вивчення та ix обсяг, вимоги до знань i вмшь, визначаються форми та засоби тдсумкового контролю. Вони розробляються (довшьно або схематично) викладачем та узгоджуються з керiвництвом факультету.

Змют, структура, обсяг i завдання навчальних плашв i програм заочних закладiв Велико! Британii характеризуються значною рiзноманiтнiстю i залежать вiд статусу й особливостей органiзацi! освiтнього процесу. Це обумовлено такими причинами:

1) вторично склалося так, що у Великш Британii унiверситет е достатньо автономним сощальним iнститутом, який самостшно визначае свш статус;
2) вiдповiдно до Акта 1992 року про вищу осв^ вiдбувся переход вiд бшарно! до унiтарноi системи, однiею з характерних рис яко! е наявтсть значно! юлькосл академiчниx ступенiв i квалiфiкацiй, а також рiзниx за своею тривалютю й обсягом навчальних плашв i програм;
3) у державi протягом тривалого перiоду не юнувало единих освiтнix стандартiв професшних квалiфiкацiй; створення вiдповiдноi загальнонацiональноi структури тiльки розпочинаеться [3].

Одним iз напрямк1в реформ британсько! педагогiчноi освии в кiнцi 80-х — на початку 90-х рошв ХХ ст. стала акредитащя навчальних планiв i програм, що здiйснюеться пiд керiвництвом Ради з акредитацii програм тдготовки вчителiв (Council for the Accreditation of Teacher Education-CATE). В офщшному документа цього перiоду наголошуеться на необхвдносп стандартизацi! планiв i програм тдготовки вчительських кадрiв, побудови iнварiантного компонента на основi !х квалiфiкацiйниx характеристик. Головний акцент у нових планах для вих форм навчання зроблено на розширеннi практично! тдготовки фаxiвцiв з визнанням прiоритетно! ролi школи. Навчальний процес базуеться на принципах науковосп, наступностi i безперервносп навчання з урахуванням можливостей сучасних шформацшних теxнологiй [2].

Практично структура навчального плану щорiчно зазнае певних змш i перетворень. Його облшовими одиницями е академiчна година, навчальний тиждень, семестр, курс, рiк. Облш навчального часу в британських ушверситетах здiйснюеться в кредитах. Кредит — це умовна одиниця вимiру "вартостГ& певно! складово! навчально! програми чи окремо! дисциплiни/курсу, виконано! студентом упродовж навчання. Вiн точно документуеться, часто означае тиждень навчання — шльшсть аудиторних i самостiйниx робiт. Кшьшсть кредитiв в унiверситетаx Велико! Британп рiзна.

Зазначимо, що навчальний процес базуеться на модульнш основi. Модуль — обсяг знань, умшь для виконання одте! операцi! чи лопчно завершено! роботи; це функцiональний вузол, завершений блок шформацп, що становить змют навчально! дисциптни. Модульна структура навчання дае змогу студентам отримати будь-який стушнь або квалiфiкацiю шляхом селекци незалежних модул!в (iндивiдуальниx предметв) [1]. Дисциплiни, якi викладаються в ушверситетах, подаляються на обов&язковi, вибiрковi за перелiком програми та вибiрковi за вiльним вибором студента. Кожна окрема дисциплiна складаеться, як правило, з циклу самоспйних, невеликих за обсягом кур^. У Кiнгс коледжц наприклад, дисциплiна "Сучасна грецька мова" включае такi курси: "Iсторiя грецько! мови", "Лiтература грецько! мови" та "Лшгвютика".

Значну частку дисциплiн у навчальному планi складають вибiрковi дисциплши, що визначаються вищим навчальним закладом. Вони вводяться до навчального плану для задоволення освiтнix i квалiфiкацiйниx потреб студента, ефективного використання

можливостей i традицiй конкретного навчального закладу, репональних потреб тощо. Так, у Центрi сучасних мов Бiрмiнгемського унiверситету для отримання сертифшата, крiм французько!, шмецько!, галшсько!, японсько!, росшсько!, китайсько! та юпансько! мов, пропонують курси иалшсько! Ab initio (вщ початку) та iспанськоi Advanzado (просунутий рiвень). Метою першого е дати можливiсть студентам:

- розумии усне мовлення в рiзних контекстах;

- знаходити точну вiдповiдну шформащю з ряду письмових текстiв;

- проводити бесiди iталiйською мовою з шдготовкою та без неi;

- викладати готову iнформацiю письмово;

- враховувати сощокультурний компонент iталiйськоi мови.

Цей модуль включае три години в тиждень протягом двох семест^в. Iндивiдуальнi тьютори зобов&язанi допомогти скласти iндивiдуальну програму. Контроль здiйснюеться за допомогою регулярного ощнювання та гспиттв (один письмовий та усний); чотири контрольнi роботи — по Abi в кожному семестрi (враховуеться 40% балш); по одному тесту з письма i граматики, по однш також iз аудiювання та читання.

Вибiрковий курс з iспанськоi мови складаеться з двох модулiв, спрямованих на змiцнення i подальший розвиток умж соцiокультурноi компетенцй& (продуктивних i рецептивних), удосконалення вмiнь i навичок iз чотирьох видiв мовленневоi даяльносп i граматики, словникового запасу та сощокультурних знань. Пiсля закiнчення цього курсу студенти повиннi вмiти:

- читати i розумiти автентичнi статп з iспаномовноi преси;

- розум^и ключовi елементи важливих (суттевих за змютом) уривк1в iспанською мовою з радюджерел;

- висловлювати свою думку й обговорювати теми, подаш у програмi курсу;

- володiти усним мовленням;

- працювати з юпаномовними джерелами, наприклад, в 1нтернет!

У цьому курсi заняття тривають три години в тиждень. Ощнювання знань здшснюеться регулярно протягом семестру. В першому семестрi передбачена одна робота з читання i одна з аудшвання, в другому — складаеться тест з граматики, письма, аудшвання та усного мовлення. Цикл вибiркових дисциплш за перелiком програми охоплюе переважно предмети зi спецiальностi [5].

1снуе така тенденцiя, коли багато британських унiверситетiв пропонують комбiнованi або штегроваш курси, в яких вивчення однiеi або кiлькох iноземних мов поеднуеться, наприклад, з економiкою чи бiзнесом краiни, мови яких вивчаються. В унiверситетi Ковентрi функцiонуе бiзнес-школа, де е такi курси:

- вивчення европейських мов з комбшащею суспшьних дисциплiн;

- мови в поеднанш з бiзнесом, економiкою, маркетингом i туризмом;

- iспанська мова та бiзнес.

Розглянемо мовнi курси на здобуття ступеня бакалавра чи спецiалiзацii бакалавра унiверситету, створенi спещально для студентiв-заочникiв. Заочно е можливють вивчати французьку, нiмецьку, iталiйську, юпанську, росiйську мови на отримання диплома (Diploma of Higher Education in Modern Languages) i сертифшата про вищу освгту iз сучасних мов (Certificate of Higher Education un Modern Languages). Шсля отримання вщповщного документа про зашнчення курсiв випускники одержують професiю лiнгвiста зi знанням основно! та друго! мов, при цьому вони опановують модулi з перервою в навчанш чи перманентно. При бажанш можна вивчати шоземну мову вiд початку.

Пропонуемо вимоги, що висуваються до студентiв, як мають бажання отримати описанi вище ступет:

- вiльне володiння усним i писемним мовленням з комбiнуванням соцiально-полiтичних i соцiокультурних дисциплiн кра!ни, мова яко! вивчаеться;

- знання мови у дiловому, лiнгвiстичному аспектах;

- використання шформацшних технологiй.

Для учасп у програмi допускаються особи зршого вiку, якi повиннi мати А-рiвень (advanced — просунутий) iз сучасних мов чи iнше посвiдчення знання мови. Обов&язковою умовою навчання е перебування студентiв за кордоном вiсiм або дванадцять тижнiв (для тих, хто

навчаеться на бакалавра) з урахуванням ïxmx iндивiдуальних графiкiв навчання. Для громадян краши, мова я^& вивчаеться, стажування скорочуеться до чотирьох тижнiв з обов&язковим подальшим науковим дослщженням. G можливiсть почати навчання з метою отримання сертифiката (5 модулiв) чи диплому (14 модулiв) i продовжити на рiвнi бакалавра чи спецiалiзацiï бакалавра, на що видшено 18 i 21 модуль вiдповiдно. Студент-заочник використовуе по п&ять модулiв щороку з виконанням шдив^ального графiку (вибiр модулiв) [4].

Проаналiзувавши навчальнi плани i програми двох унiверситетiв Велико&& Британiï, ввдзначимо, що вивчення iноземних мов у системi заочно&& освiти цiеï краши характеризуеться певними особливостями:

1. Широке застосування модульних курсiв, головною метою яких е орiентацiя на самостшшсть i спонукання студента до вивчення предмепв, як1 дають змогу виявити його нахили та вiдкрити новi можливостi пiзнання.
2. Розширення спектру шоземних мов, комбiнацiю яких кожен студент-заочник обирае самостiйно.
3. Можливють вивчати мову Ab initio (ввд початку).
4. Особлива увага прид^еться вивченню суспiльного життя, державного устрою, культури, полiтики та економiки краш, мова яких вивчаеться пiд час перебування в цих крашах вщ 12 до 18 тижнiв, що входить у загальний курс навчання на здобуття ступеня бакалавра шляхом виконання проектiв, написання дисертацiй i виконання iнших письмових завдань, що може бути зроблено тд час перебування за кордоном.
5. Подш навчальних дисциплш на обов&язковi, вибiрковi за перелiком програми та за вшьним вибором студентiв. Призначення перших — надання певних фахових навичок i поглиблення знань з майбутньоï спецiалiзацiï студента, iнших — тдвищення культурного розвитку, задоволення власних потреб i нахилiв студента.

Окремi з них можна використати в перспективi в украшських ВНЗ iз належною адаптащею. Ми пропонуемо такi рекомендаций

- комбiнування спецiальностi "1ноземна мова" iз суспiльними дисциплiнами та вшьний ix вибiр студентами-заочниками в будь-якому навчальному семестрi; при цьому слад придмти особливу увагу суспiльному i державному устрою, культура полiтицi, економщ краш, мови яких вивчаються, з подальшим перебуванням-стажуванням у них;

- юнування подiлу навчальних дисциплiн на обов&язков^ вибiрковi за перелiком програми та за вшьним вибором студента. Можливють обирати дисциплши дасть змогу тим, хто навчаеться, визначитися самостшно щодо майбутнього фаху, розвиватись як самодостатня особистiсть.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бщюк Н. Змiст i структура навчальних плашв для тдготовки бакалаврiв шженерп в унiверситетаx

Великоï Британп // Педагопка i псиxологiя професiйноï освгги. — 1999. — №3. — С. 317-322.

2. Василенко О. Вища заочна освгга в Украш: етапи розвитку // Неперервна професшна освiта:

теорiя i практика. — 2002. — Вип. 3-4. — С. 165-173.

3. Коваленко О. М. Тенденвд розвитку сучасжй системи навчання iноземниx мов як немовжй спещальносп

в ушверситетах Великобритани // Педагопка i психологш. — 2002. — №1-2. — С. 170-175.

4. http // www. stile. Coventry. ac. uk.
5. www. humanities. bham. ac. uk.

Тетяна ПАНИЧОК

ОСОБЛИВОСТ1 СТАТЕВОГО ВИХОВАННЯ ЯК HEBIA&GMHOÏ ЧАСТИНИ ДОШЛЮБНОГО ВИХОВАННЯ У ФРН

Виховання, як процес залучення людини до iсторичного досвiду, завжди визначаеться основними потребами суспшьства. Змша основних соцiальниx цiнностей неминуче призводить до перегляду й переоцiнки завдань, напрямiв i форм органiзацiï виxовноï роботи. Кожен iсторичний етап вносить сво1 корективи у розумiння окремих галузей педагогiчноï системи. В сучасних умовах суспшьного розвитку гостро постае проблема соцiалiзацiï людини, залучення

Другие работы в данной теме: