Научтруд
Войти

Структурно-функціональна модель духовного становлення творчої особистості (на матеріалі діяльності науково-дослідної лабораторії)

Научный труд разместил:
Ismail
20 сентября 2020
Автор: Богдан Водяний

Досвiд навчально-пошуково! дiяльностi, активно! педагопчно! практики, готовнiсть до використання навичок особиспсно! та професшно! рефлексп дозволяе частше використовувати iнтерактивнi форми дiяльностi, наприклад, робота в «малих групах» у дiлових iграх «Осв^ш парадигми» (за В. Семиченко), «Рольовий репертуар вчителя» (за В. ЛевГ). Цiкавою формою роботи стало представления мшьгри «10 дiеслiв, що стимулюють творче мислення» (за А. Осборном), «29 визначень» (за Р. фон Овчем).

У переб^у курсу використовуеться практика взаемного рецензування пiдготовлених тез на тему, запропоновану викладачем, залучення магiстрантiв до пiдготовки та проведення практичних занять iз студентами-першокурсниками з дисциплши «Основи наукових дослiджень», розробки (адаптаци) та проведення на базi означено! групи рiзних форм психолого-педагопчно! дiагностики.

Пiдсумовуючи проведену роботу, можемо констатувати, що ефективнiсть формування пошуково-творчо! активностi майбутнього спецiалiста забезпечуеться системнютю органiзацi! професiйно-орiентовано! взаемодi! викладача i студента, в якiй поеднуються спрямування студентiв до науково-дослiдницько! дiяльностi, формування !х науково-теоретично! та музикознавчо-педагогiчно! компетентности забезпечення психолого-педагогiчних умов для професшного саморозвитку майбутнього вчителя мистецького профшю, використання новiтнiх зарубiжиих та втизняних напрацювань з проблеми органiзацi! мислительно! дiяльностi, врахування вимог европейських освггшх стандартiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бюзен Т. и Б. Супермышление / Пер. с англ. — 2-е изд. — М.: ООО «Попурри», 2003. — 304 с.
2. Масол Л. Медiакультура як компонент освгги // Мистецтво та освгта. — 2003. — № 3. — С. 2-7.
3. Методичш рекомендацп до вивчення курсу «Основи наукових дослвджень» / Укл. I. П. Гринчук.

— Тернотль: ТНПУ, 2006. — 38 с.

4. Методичш рекомендацп до вивчення курсу «Основи музично! штерпретаци» / Укл. I. П. Гринчук.
2-е вид., доп. — Тернотль: ТНПУ, 2006. — 35 с.
5. Рудницька О. П. Педагопка: загальна та мистецька: Навч. поибник. — Тернотль: Навчальна

книга — Богдан, 2005. — 360 с.

Богдан ВОДЯНИЙ

СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1 (НА МАТЕР1АЛ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НАУКОВО-ДОСЛ1ДНО1 ЛАБОРАТОРИ)

Стаття присвячена пошуку ефективних шляхiв виршення проблеми духовного становлення творчо! особистостi. Запропоновано структурно-функщональну модель, яка реалiзуeться у дiяльностi науково-до^дно! лаборатори «Духовного становлення творчо! особистостi» при Тернотльському нащональному педагогiчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка.

У сучасному свт особливо гостро ввдчуваеться протирiччя мiж стрiмким технолопчним прогресом людства i регресом його мораль Сьогоднi спостер^аються щораз тривожнiшi факти падiния загально! культури i духовностi значно! частини сустльства, i особливо його молодо! генераци. Одним iз наслiдкiв такого стану е розповсюдження позбавлено! естетичних i етико-моральних цiнностей лиератури, кiно- i вiдеофiльмiв, продукцi! шоу^знесу, яка спрямована на масового читача i глядача з нерозвиненим рiвнем духовностi i низьким художньо-естетичним смаком. На думку багатьох вчених, культуролопв, громадських дiячiв «остаточним i виршальним бар&ером на шляху подальшого поступу людства буде криза його духовность Подальша еволюцiя людського роду буде детермшована потребою духовного преображення людства, /../ переходу ввд людини розумно! до людини духовно!» [3, 120].

Тому, за останш десятилiття, внаслвдок змiн, як1 вiдбулися в розвитку вие! гуманiтарно! сфери суспiльства, стала очевидною актуальшсть проблеми — яким чином духовнiсть, як феномен людського юнування, впливае на становлення i розвиток всiх систем життетворчосл молодо! людини. В рiвнiй мiрi ця проблема постала перед педагогiчною наукою в цшому, i у галузi мистецько! освiти, зокрема, яка вiдреагувала на цю проблему появою значно! кшькосп

цiкавих психолого-педагогiчних дослiджень. Особлива увага у цих до^дженнях придшена вивченню процесу особистiсного, духовного становления людини, який обумовлений особливостями i сутнiстю художньо! творчостi (працi О. Олексюк, I. Беха, Л. Масол, Г. Падалки, Л. Кондрацько!, Г. Шевченко, Л. Михайлово!, Л. Ороновсько! та багатьох iнших).

Предметом багатьох до^джень стае процес трансформацп мистецько! освiти на сучасному етапi. У своему досконалшому баченнi предмету до^дження деяк1 автори розумiють процес трансформацп як перетворення, або, вживаючи бшьш пiднесений синонiм,

— преображення. У цьому випадку ми вже маемо справу не просто з термшолопчним поняттям, а з «духовно-векторним словом», як про це чудово сказав видатний музикознавець В&ячеслав Медушевський, — «преображення — осяяння небесного в земному, несказанного у сказаному, вiчного у дочасному» [4, 18].

Вектор преображення iманентно властивий i сутносп мистецьких творiв, адже кожен вид мистецтва у рiзний спосiб торкаеться душi людини, але мистецтво завжди наповнене вiчними цiнностями i своею позитивною енергетикою спрямоване на духовне становлення особистостi. Звичайно, йдеться про мистецьк твори високо! художньо! i духовно! проби, у яких справжне натхнення i непiдробна краса, а «вся краса, i видима, i невидима, повинна бути помазана Духом, без такого помазання на нш печать тлшносп» [1, 221-222].

Мета статп полягае у висвiтленнi основних положень, що складають теоретичне i методологiчне пiдгрунтя дiяльностi науково-дослiдно! лаборатори «Духовного становлення творчо! особистосп» Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка (ТНПУ). У данiй статп висловлюються окремi позицi! i формуються напрямки практичного розв&язання проблеми духовного становлення творчо! особистостi в межах певного освинього i виховного середовища. Пропонованi пiдходи в цiлому формуються у структурно-функцюнальну модель, яка реалiзуеться у дiяльностi лабораторi! i сприятиме пiдготовцi високопрофесiйних фахiвцiв мистецько! педагопчно! освiти.

Науково-дослiдна лабораторiя «Духовного становлення творчо! особистосп» створена при ТНПУ з метою широкого залучення професорсько-викладацького складу, аспiрантiв, магiстрантiв, студентiв ушверситету, а також вчителiв загальноосвiтнiх шил та шших прац1внишв культурно-освiтньо! галузi для розробки фундаментально! проблеми — мистецька освиа як чинник людиностановлення.

Першорядним завданням дiяльностi лабораторi! е — глибоко осмислити поняття «духовшсть» i ввести його в систему повноправних категорiй мистецько! педагогiчно! освии. На цьому шляху необхiдно звернутися до рiзних концепцiй духовности як iснують у наукових напрямках, школах, теорiях i намагаються дослiдити сутшсть духовностi у взаемодi! таких загально гумашстичних категорiй як добро, ютина, краса. Але найбiльш виправданим буде звернення до аналiзу концепцiй духовносп у християнськ1й фiлософi! i педагопщ (Г. Сковорода, П. Юркевич, М. Бердяев, В. Соловйов, I. 1ль!н, В. Зеньшвський, Г. Ващенко та ш.), бо тiльки християнська педагопка провiдною метою становлення особистостi визнае не розвиток фiзично! i, навиь не психiчно! сторiн життя дитини, а саме !! духовну сторону. На цьому наголошуе В. Зеньшвський: «не моральний, а релшйно-духовний процес зростання утворюють iстинну i шнцеву мету виховного впливу на дтай», а концевою метою, на його думку, е: «розкриття образа Божого, ставлення внутрiшньо! людини» [2, 40].

Засобами формування духовностi е духовна культура i мистецтво. Розкриття образу, образо творення е сутшсним завданням кожного iз всiх видiв мистецтв, але його сутнiсть полягае тшьки у зорiентованостi на вищий сенс, на образ Божий. Цей образ закладенш у кожиiй людиш i розкрити, вiдтворити його у богоподiбностi, через даровану людинi здатнють до духовно! творчостi — е найвищим завданням мистецько! освiти.

Отже, виходячи iз цих мiркувань, формуеться загальна концепцiя дiяльностi лабораторi!

— у до^дженнях повинна розкриватися духовна сутшсть мистецьких жанрiв, яка стане методолопчною основою розкриття художнiх образiв мистецьких творiв у подальшiй навчально-виховнш i художньо-творчiй дiяльностi i на цш основi здiйснюватиметься процес людиностановлення, тобто забезпечення процесу переходу особислстю вiд одного ступеня духовного розвитку до шшого, як1сно вищого.

Тематичний змiст основних напрямшв вивчения духовностi i !! становлення у майбутнiх вчителiв мистецьких дисциплш в процесi !х професiйно! тдготовки е таким:

- вивчения пiдходiв i тлумачень щодо природи людини, !! мисленневих, чуттевих i вольових форм воображения духовностi;

- вивчення iсторично! i лопчно! генези духовности

- осмисления поняття духовностi як ютинно! основи моралi, мистецтва, науки та шших форм !! юнування;

- пiзнания духовно! спадщини минулих поколiнь i духовного життя сучасного суспшьства;

- осмисления поняття «духовно! творчосп» як найвищо! ознаки особистостц

- вивчення нацiонального i зарубiжного педагогiчного досвiду духовного становлення творчо! особистостi;

- висвiтления постатей високо! професiйно! духовност в iсторi! розвитку культури, пошук зразк1в для виховання духовного iдеалу;

- розробка культурно-мистецьких програм, методик, технологiй для рiзних вiкових груп дiтей та молодц

- розробка теоретичних основ i практики духовного саморозвитку.

В дiяльностi лабораторi! передбачаеться реалiзацiя принципово ново! структурно-функцiонально! моделi духовного становлення творчо! особистосп, яка базуватиметься на оргашчнш взаемодi! таких компоненпв:

- науково-до^дного (проведення дослiджень i тдготовка наукових робiт рiзного р1вня, як виконуються в ТНПУ за вказаною тематикою; проведення науково-практичних семiнарiв, конференцш, «круглих стол1в» та iн.. заходiв);

- навчально-виховного (органiзацiя тематичних духовно-мистецьких i духовно-просвiтницьких заходiв; лекцш, зустрiчей, тематичних вечорiв тощо);

- виробничо-творчого (налагодження робiт по розробщ, виданню i реалiзацi! науково-методично! та художиьо-творчо! продукцi!, органiзацiя концертно-лекцшно! дiяльностi, виставок, конкурсiв тощо).

Ефектившсть дiяльностi науково-дослiдно! лабораторi! буде залежати вiд таких фактор1в:

1) утвердження незалежного статусу, самодостатност мистецько! педагопчно! освiти — починаючи вiд найпростших моменпв органiзацi! навчально-виховного процесу, який за своею специфiкою вiдрiзняеться ввд традицiйного i завжди зумовлений сутшстю художньо-творчо! дiяльностi суб&ектiв цього процесу, до формування нормативно! бази дiяльностi, вдосконаления змiсту спецiальних мистецьких дисциплш, визначення фундаментальних теоретичних принципiв i закономiрностей системи мистецько! педагогiчно! освгги;
2) як1сного рiвия системи загального естетичного виховання, яка об&еднуе ва причетнi до не! культурно-освiтнi заклади, мистецьк установи, творчi, громадськ1 та духовш органiзацi!;
3) результативного пошуку нових форм роботи i консолщаци всiх засобiв в умовах ринково! економiки; ввдиайдення найбiльш ефективних тдход1в у вирiшеннi поставлених завдань;
4) рiвня особистiсного фактору — розумшня, наполегливо! працi i великих духовних зусиль кожного зацiкавленого i ввдповвдального працiвника цiе! сфери, бо школи «не було епохи для поетiв, але були поети для епох» (Л.Костенко).

Отож, якщо справдi хочемо побачити поступ на шляху духовного преображения нашого суспiльства, то мусимо стати не ремiсниками галузi, а поетами i духовними провiдниками ново! гуматтарно! епохи. В iншому випадку, може зд1йснитися передбачення вiдомого вченого Клода ЛевьСтроса: «XXI столiття буде столитям гуманiтарних наук — або його не буде взагат».

Л1ТЕРАТУРА

1. Епископ Игнатий (Бряичанинов). Письма о подвижнической жизни. — Париж-Москва, 1995. —

С. 221-222.

2. Зеньковский В. Педагогика. — Париж-Москва, 1996. — С. 40.
3. Маринович М. Укра!нська щея i християнство або коли гарцюють кольоровi кош апокалшсису. —

К.: Дух i Лiтера, 2003. — 544 с.

4. Медушевский В. Музыкальная педагогика: возможности преображения // Фiлософiя виховання та

освгги. — № 1. — 2001. — С. 18.

Другие работы в данной теме: