Научтруд
Войти

Структура неперервної освіти США

Научный труд разместил:
Yggmand
20 сентября 2020
Автор: Людмила Сень

11. Wikipedia. Sozialpädagogik. Ihr Inhalt steht unter der GNU-Lizenz für freie Dokumentation. — Berlin, 2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 13.10.2006:

<http ://de.wikipedia.org/wiki/Sozialp%C3 %A4dago gik>. — Загол. з екрану. — Мова шм.

12. Wörterbuch der Sozialarbeit und Sozialpädagogik. Hrsg von A. Schwendtke. — Wiesbaden, 1995. — 537 s.

Людмила СЕНЬ, Людмила РОМАНИШИНА

СТРУКТУРА НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ США

В статтi розглядаеться система неперервно&1 освiти в Сполучених Штатах Америки, починаючи з вступу до початково&1 школи i зактчуючи вибором вищого навчального закладу. Також наводиться перелк проблем, як найчастше виникають пiд час вибору навчального закладу.

На сучасному етат розвитку суспшьс-тва, вища освГта зазнае помГтних змш у сис-темГ оргашзаци навчального процесу. Одним i3 напрямюв оновлення i трансформаци пе-дагопчно1 освiти Украши е вивчення евро-пейського та свiтового досвiду стосовно ста-новлення та розвитку педагопчно1 освiти та пiдготовки вчитeлiв, а також штегращя отриманих знань у вГтчизняну систему тд-готовки педагопчних працiвникiв.

Аналiз останнiх дослiджeнь та публГ-кацiй свiдчить, що питання педагопчно1 освiти США знайшли свое вщображення у працях вiтчизняних та зарубiжних дослщни-кiв. У вГтчизнянш пeдагогiчнiй лiтeратурi накопичений значний обсяг знань про теорГю i практику освГти США. Висвiтлeння дано! проблеми на сучасному рiвнi можна знайти у дослщженнях, пов&язаних з такими питання-ми: рiзноманiтнi способи тдвищення квалГ-фшацп вчителя в США (В. Гаргай); проблеми шдготовки вчителя вищо! школи (Г. Агапова, О. Рогачова, Т. Хмель); досл> дження педагопчних технологш, мeтодiв та форм навчання (Т. 1лына, В. Чорний). досл> дженням розвитку педагопчних пращвниюв займались такi амeриканськi вчеш як: Borr-rowman, Herbst, Jonson, Clifford, Goodlad та шшь Вагомий вплив на розвиток педагопчно! освГти США мала так звана Група Холмса (Holmes Group), утворена у 1983 рощ, та li книга "Завтрашш вчителГ& (Tomorrow&s Teachers, 1986). Великий обсяг шформаци дае нам змогу дослщити це питання з рiзних аспекпв його розвитку.

Мета cmammi — показати особливос-т неперервно! освiти США у шдготовщ фахiвцiв, починаючи зi вступу до початково1 школи i закiнчуючи вибором вищого навчального закладу (ВНЗ).

У цившзованому суспiльствi питання освiти знаходиться у полi зору науковцiв. Змiст освГти i ii використання характеризуе суспшьство як нацiю, адже саме на не! пок-ладена вiдповiдальнiсть за тдготовну висо-коквалiфiкованих фахiвцiв та спещалю^в. Сьогоднi в США помiж усiх полiтично зна-чущих питань найважливiшим для америка-нцiв е освГта. Мiнiстр освiти США, Ричард У. РайлГ, зазначив, що "освГта в американсь-кому суспiльствi сьогодш е бiльш вiдкрита, рiзноманiтна й рiзнобiчна нiж будь-коли. Освiта змшюеться на краще. Водночас треба набагато бшьше зробити для того, щоб ви-конати обiцянку про рiвнi можливостi для всiх i подолати розрив мiж багатими i бщни-ми, бiлими i кольоровими. Продовжуючи адаптувати й полiпшувати нашу систему освгги, Сполучeнi Штати можуть стати ще сильнiшою кра!ною i разом з шшими народами продовжувати працю над збереженням миру, процвГтання й освГти усГм жителям планети" [5].

Дослщжуючи публГкаци американсь-ких педагопв можна прийти до висновку, що у США навчання в школГ починаеться у вщГ

6-ти роюв, коли дГти йдуть у середню школу.

Пюля школи можна продовжити навчання в шститутах вищо1 освГти — коледжах i ушверситетах (узагальнено також назива-ються schools) — на переддиплом-ному рГвш (undergraduate level/studies). У коледжах, при повнш академГчнш навантаженосп, необхщно вчитися 4 чи 5 роюв (залежно вщ обрано-го фаху) для того, щоб одержати перший учений стутнь бакалавра (ВасЬе1ог&8 Degree). Можна також шти в дворiчний ко-ледж (звичайно вони називаються junior, city або community colleges) чи в професшно-техшчну школу (technical/ vocational school/college. У таких навчальних закладах освгга звичайно коштуе дешевше. Пiсля за-кiнчення дворiчного навчального закладу можна продовжити навчання на останнiх двох (чи трьох при 5-ти рiчнiй програм^ курсах чотирирiчних коледжiв.

Одержавши стyпiнь бакалавра, студент мае змогу продовжити навчання на шсляди-пломному рiвнi освiти (graduate/postgraduate level/studies), щоб одержати наступний стутнь — стyпiнь магiстра (Master Degree). При цьому необхщно враховувати, що не у всiх ВНЗ юнують програми, якi пропонують стутнь магiстра. 1снують також спiльнi програми, яю дають змогу протягом навчання одержати два ступеня, наприклад бакалавра i магiстра, iнодi в коротший термiн, нiж при роздшьному навчаннi на кожен стутнь. На магiстра необхiдно вчитися вщ року до трьох, залежно вщ програми i спецiальностi.

Пiсля мапстра можна одержати сту-пiнь доктора. Для його одержання, звичайно, потрiбно вчитися три роки. 1снують програми, що дозволяють отримати стутнь доктора вiдразy пiсля отримання ступеня бакалавра, навiть без промiжного присвоення ступеня магiстра. У такому випадку перiод навчання складае 4 роки. Магiстерськi i док-торськi програми допускають проведення дослщження, результат якого виражаеться в дослщницькш роботi (thesis для мапстерсь-ких програм, dissertation для докторських), що е обов& язковою вимогою для одержання ступеня. Дуже рщко зyстрiчаються недо-слщницью програми навчання на стyпiнь мапстра (taught degree), що передбачають тшьки прослуховування визначених дисцип-лiн з подальшим складання iспитiв [2].

Як показуе аналiз лiтератyри, кожного року понад три мшьйони yчнiв закшчують школу, з них майже мшьйон поступають до вищих навчальних закладiв. Мiнiстерство

освiти США пiдготувало постанову про "Стан освгги 2000 року". У нш виявлено, що сьогодш вища освiта дае бiльше переваг, шж будь-коли. У 1970 рощ прибуток середньос-татистичного молодого американця з дипломом бакалавра був на 24% вищий, шж у того, хто мав диплом середньо! школи. Станом нам 1998 рш "премiя за вищу освггу" вирос-ла до 56%. Для молодих американок вона збiльшилась вщ 82% у 1970 роцi до 100% у 1998 рощ. Це означае , що у Сполучених штатах молодi жшки з вищою освiтою заро-бляють удвiчi бшьше, нiж тi, якi нiколи не вщвщували коледж [5].

Також збшьшилась кiлькiсть студен-тiв, якi приходять прямо з середньо! школи в коледжг Лише за перiод 1992-1998 роюв ix вiдсоток вирiс з 62% до 66%. Стати студентом одного з престижних американських ушверситепв — це вже велике досягнення для випускника середньо! школи. Майже два проценти випускниюв намагаються стати абiтурiентами коледжiв провiдних ушверси-тетiв, але тiльки один з десяти абiтурiентiв стае iхнiм студентом. Вiдбiр студентiв ве-деться на основа а) ix шкiльних результапв; б) рекомендацiй шкiльниx учителiв; в) вра-ження, яке вони справили шд час спiвбесiди в ушверситетц г) ix результатiв на Тест шю-льноi успiшностi (SAT).

Розглянувши систему вищоi освiти США, можна стверджувати, що вона е складною i включае чотири категорii :

1) утверситети, якi можуть мати: а) декшька коледжiв, по закiнченнi яких студент отримуе звання бакалавра; б) один чи бiльше коледж1в для тих, хто хоче отримати звання мапстра або доктора;
2) шститути з чотирьоxрiчним навчан-ням — коледжi — бiльшiсть з яких не е час-тиною ушверситеив;
3) техшчт навчальнi заклади, в яких навчання продовжуеться вiд шести мюящв до чотирьох рокiв, де набувають широке коло професiй — вщ перукаря до бухгалтера i комп&ютерного програмiста;
4) дворiчнi, або громадсью коледжi, де студенти можуть отримати багато професш

чи продовжити тсля цього нaвчaння в чоти-pьохpiчних колeджaх aбо yнiвepситeтaх [3].

Будь-який з цих нaвчaльних зaклaдiв, в зaлeжностi вiд джepeлa фiнaнсyвaння, можe бути пpивaтним aбо гpомaдським. Вeликоï piзницi в якост нaвчaння мiж пpивaтними i гpомaдськими нaвчaльними зaклaдaми нe iснye. Алe цe нe ознaчae, що вс вони мaють однaковy пpeстижнiсть i що мiж ними нeмae piзницi в мaтepiaльномy зaбeзпeчeннi.

Бaгaто yнiвepситeтiв i колeджiв, як пpивaтних, тaк i гpомaдських, мaють високу peпyтaцiю, пропонуючи цiкaвi пpогpaми i дaючи своïм стyдeнтaм вiдмiннy освiтy. üa-paлeльно iснyють нaвчaльнi зaклaди, яю дa-ють сepeднiй piвeнь осв^и, a ïx стyдeнти нe зaвжди стaють вчeними, видaтними дiячaми, пpофeсiонaлaми своeï спpaви. Пpeстижнiсть того чи шшого нaвчaльного зaклaдy визш-чaeться якiстю виклaдaння, нaявнiстю тexнi-чних зaсобiв нaвчaння, бiблiотeк, OTe^am-них кypсiв, a тaкож числом i piвнeм пiдготовки aбiтypieнтiв, тобто m яких умо-вax дaний нaвчaльний зaклaд вiдбиpae своïx стyдeнтiв. Вс цi фaктоpи доповнюють один одного.

Orae очeвидним, що у США юнуе чи-кий pозподiл m бiльш i мeнш пpeстижнi шв-чaльнi зaклaди. Haвчaння в пpeстижниx i в> домих зaклaдax e дорогим, aлe по зaкiнчeнню випускник мae пepeвaги пiд чaс пpaцeвлaштy-вaння i для подaльшоï тар&фи. Щоб стaти стyдeнтом одного з тaкиx колeджiв, мiльйон випyскникiв сepeднix шкiл щороку здaють eкзaмeни SAT. Алe нeдaвно нaголос нa e^a-мeнax при вступу до ВГО було гад^но сумш-вaм, тaк як вони визнaчaють, в основному, piвeнь знaнь з мaтeмaтики тa aнглiйськоï мо-ви. Вистyпaючи m зaxист вступних eкзaмe-нiв, aдмiнiстpaцiя бaгaтьоx yнiвepситeтiв шд-кpeслюe, що ц eкзaмeни дaють змогу спpaвeдливого вiдбоpy стyдeнтiв, коли число пpeтeндeнтiв нa однe мiсцe досягae 10-12 чоловш.

Кpiм iнфоpмaцiï про вступш вимоги ВHЗ (в тому чи^ оплaтy), при вибоpi yнiвe-рсшету aбо колeджy, aмepикaнцi бepyть до yвaги щe бaгaто aспeктiв: пpeстижнiсть, роз-мiщeння, виклaдaцько-пpофeсоpський склaд,

мaтepiaльно-тexнiчнe зaбeзпeчeння ВHЗ, можливiсть отpимaння ipa^^ тa стипeндiй. Пpоaнaлiзyвaвши iнфоpмaцiю про дeякi ВHЗ США, спpобyeмо розглянути i дaти вiдповiдь нa зaпитaння, якi нaйчaстiшe турбують мaй-бутшх aбiтypieнтiв пiд чaс вибору нaвчaль-ного зaклaдy, a сaмe:

- Яю вчeнi звaння пpопонye ВГО? Як довго пpодовжyerься нaвчaння? Ha молод-ших кypсax пpопонyerься чотиpьоxpiчний курс "гyмaнiтapниx тук" (liberal art), тсля чого пpисвоюeться звaння бaкaлaвpa мис-тeцтв (В.А.) з тaкиx пpeдмeтiв, як iстоpiя, мови i фiлософiя. Бaгaто гyмaнiтapниx колe-джiв тaкож пропонують звaння бaкaлaвpa тук (B.S.) з фiзики, xiмiï тa iншиx точних нayк. Тexнiчнi нaвчaльнi зaклaди пропонують курси з сшьського господapствa aбо бiз-жсу з piзним тepмiном нaвчaння.

Випускники стapшиx кypсiв в Амepицi отримують звaння мaгiстpa i доктоpa як мис-тeцrв, тaк i точних щук. Щоб отpимaти цi звaння, потpiбно нaвчaтися нa стapшиx кypсax вiд двох до чотирьох роив. Алe якщо нaвчaння зв&язaнe з оpигiнaльними дослiджeннями, сту-дeнт можe додaтково пpовeсти в yнiвepситeт-ських бiблiотeкax i лaбоpaтоpiяx мiсяцi i нaвiть роки.

- Якi нaвчaльнi пpогpaми пропонують колeджi aбо yнiвepситeти? Що потpiбно для отpимaння звaння? Кожeн aмepикaнський yнiвepситeт чи колeдж мae свою влaснy про-гpaмy. Ha молодших кypсax можуть бути обов&язковi для кожного стyдeнтa пpeдмeти (нaпpиклaд, свiтовa iстоpiя, мaтeмaтикa, мe-тоди дослiджeнь aбо вмiння писaти твори). В^ ж стyдeнти сaмi обиpaють своï "проф> люючГ& дисциплiни ^e дисциплiни, з яких вони хочуть отpимaти вчeнe звaння), a тaкож пeвнe число "фaкyльтaтивниx" пpeдмeтiв (вд нe обов&язковi для них пpeдмeти). Згiдно з дaними Haцiонaльного шституту освiти, ypядовоï оpгaнiзaцiï, aмepикaнськi колeджi тa yнiвepситeти пропонують бiльш як 1000 профшюючих дисциплiн, a число фaкyльтa-тивних вимipюerься дeсяткaми тисяч.

Ha молодших кypсax стyдeнт повижн зapобити пeвнe число "зaлiкiв" (близько 120), щоб отpимaти по зaкiнчeннi чотирьох

роюв навчання звання. Щоб отримати залши, необхiдно вiдвiдувати лекци (або лаборатор-нi заняття), виконувати завдання i успiшно здавати екзамени. Один залш з окремого курсу, як правило, потребуе години роботи в клас щотижня. Трьох-залiковий курс iз бю-логiï може включати в себе двi години лек-цiй плюс одну годину лабораторноï роботи на тиждень. Курс може продовжуватись вщ 10 до 16 тижшв — "семестр".

- Чи е коледж або ушверситет громад-ським закладом (який управляеться державою або мюцевою владою), чи це приватний заклад? Якщо вш приватний, то чи е вш ре-лiгiйним навчальним закладом? В США не-мае нацiональноï (федерально^ системи освiти, кожен з 50 штатв, а також деякi ве-ликi мiста, мають свiй власний ушверситет. (Федеральний уряд керуе навчальними закладами, де готуються професшш кадри для збройних сил — наприклад, Вшськово-морська академiя США в Аннаполiсi, Мер> ленд). Близько 25% вах ВНЗ США е прива-тними i пiдпорядковуються релшйним орга-нiзацiям. Бiльшiсть з них вщкрип для студентiв рiзних вiросповiдувань, але в де-яких релшйних навчальних закладах усi студенти повинш виконувати релiгiйнi обряди. Також юнують приватш заклади, якi не шдтримують жодних релiгiйних напрямкiв.

Як громадсью, так i приватнi ВНЗ за-лежать вiд трьох джерел доходiв: плата за навчання, благодшництво (пожертвування заможних людей) та державне фшансування. Благодiйницькi фонди деяких ушверситеив дуже великi: в Гарвардському, Пршстонсь-кому та Сльському унiверситетах вони пере-вищують мiльярд доларiв. Бшьша частина грошей платникiв податкiв йде на фшансування громадських навчальних закладiв.

- Яку максимальну кшьюсть студенев здатнi прийняти ВНЗ? В Америщ iснуе бага-то маленьких коледжiв, в деяких з них на-вчаеться менше 100 студенев. Але бiльша частина абiтурiентiв вибирають великi уш-верситети. В середиш 80-х рокiв минулого столiття юнувало сiм унiверситетiв, в кожному з яких навчалось понад 100 000 студен-тiв. (Один з них, Державний ушверситет

Нью-Йорку, мае понад 60 студентських мю-течок в рiзних куточках штату).

Чим пояснюеться успiх великих ушве-рситеив? До недавнього часу на це можна було вщповюти просто: вони пропонують найкращi бiблiотеки та умови для наукових дослщжень. Можливiсть користуватися "го-ловним" комп&ютером i сучасними лабора-торiями притягуе на факультети цих ВНЗ провщних науковцiв. А студенти прагнуть навчатися у справжшх знавцiв свое! справи. Одним з важливих факторiв високо! репута-ци американських унiверситетiв е !х дослщ-ницькi програми. Але за останш роки частка вищих наукових звань, отриманих за роботу в "чистих" (дослщницьких) науках, зменши-лась. Це стосуеться гуманiтарних наук. Студенти, як i ранiше, намагаються поступити до найстарших i найбiльш престижних уш-верситетiв, але при цьому прагнуть отримати новi рiзноманiтнi навчальнi програми.

Так, протягом 1970-1980-х рокiв юну-вала тенденцiя зменшення популярностi тра-дицiйних гуманiтарних наук. Студенти виби-рали профiлюючi дисциплiни, якi готували !х до конкретно! роботи. В 1987 рощ 56% звань бакалавра були отримаш в сферi бiзнесу i менеджменту, комп&ютерно! технiки i шфор-матики, освiти, машинобудування, медицини та суспшьствознавста. Тiльки 13% звань були отримаш в традицшних науках та мистецтвах

Але деяю оглядачi (Д. Морiсон, Д. Голнек, Р. Колей) вважають, що ця тенде-нцiя закiнчуеться, i студенти все часпше обирають традицiйнi галузi навчання. Пщт-вердженням цього е той факт, що в 1987 рощ число студенев, яю отримали звання бакалавра з математики, виросло на 49 вщсотюв порiвняно з 1981 роком, коли воно було на самому низькому рiвнi. Зростае кшьюсть тих, хто отримав звання бакалавра з англш-сько! мови та лiтератури, iноземних мов, ютори та фiзики. В багатьох аспектах таке нове збшьшення популярносп гуманiтарних наук е поверненням до давшх традицiй в американськiй освт.

Отже, зараз в Америцi нараховуеться близько 12 мшьйошв студентiв. Вони живуть

в сусп1льств1, яке твердо вфить в зв язок м1ж освггою 1 демокраиею. В !х розпорядженш велик б!блютеки (тшьки в Гарвард! бшьше 10 мшьйошв том1в), останш техшчш досяг-нення { традицл науково-дослщницько! ро-боти (перший в свт електронний комп&ютер був розроблений в Ушверситет Пенсильва-ни). Вони можуть вшьно добиватися сво!х щлей, розвивати сво! зд!бност та здобувати професшш знання.

I все ж багато американщв не задово-леш станом вищо! освпи в кра!ш. Мабуть найбшьше наршань викликають навчальш плани ВНЗ !, особливо, широке розповсю-дження факультативних дисциплш. В середин! 80-х роюв ХХ стол1ття Асощащя аме-риканських коледж1в (ААК) опублшувала матер1али, в яких закликала до викладання вс1м студентам певного набору традицшних дисциплш. Це мають бути точш науки { ку-льтурш особливост р1зних кра!н, а також основш навички грамотность Дещо под1бна доповщь шд назвою "Охоплешсть навчан-ням" була опублшована Нащональним ш-ститутом освгги (Н1О). В нш НЮ прийшов до висновку, що навчальш програми ВНЗ стали "надм1рно професшними { зв&язаними з роботою"; що освпа сьогодш практично не формуе I не розвивае в студентах загально-прийнятих суспшьних щнностей та не дае потр1бних знань. На даний момент, можливо, в цьому е доля ютини. I справд!, деяю студе-нти отримують сво! дипломи без вивчення захщно! цившзацп, вже не кажучи про шш! свггов! культури. У вщповщь на под!бш зви-нувачення, деяю коледж! затвердили сталий перелш дисциплш, яю студент мав обов&язково вивчити протягом усього перю-ду навчання. З шшого боку, багато студенив 1 деяю викладач! виступили з критикою нав-чальних програм ВНЗ. 1х звинувачували у "ев-роцентричност!", а саме — нехтуванш культурами Африки, Азп чи Латинсько! Америки. Це привело до появи руху, спря-мованого на "мультикульту-рал1зм", тобто введення до навчальних програм багатьох

Л1ТЕРАТУРА

ВНЗ таких дисциплш, як африканська лгге-ратура або роль жшки в сустльствь Деяю традищоналюти вважають, що ця тенденщя зайшла занадто далеко.

Отже, даш проблеми свщчать, що аме-риканська вища освпа змшюеться, як це вщ-бувалось на протяз! вс1е! !! ютори. I, як 1 в минулому, щ змши можуть йти в досить не-спод1ваних напрямках: пуритани заснували коледж для тдготовки церковниюв, але студенти цих коледж1в залишились в ютори як кер1вники першо! в свт конституцшно! демократа. Коледж!, яким була дарована земля, мали щллю навчати сшьському гос-подарству та машинобудуванню представ-ниюв американського заходу. Зараз багато з цих коледж1в е ведучими в свт за наукови-ми дослщженнями. Американсью ушверси-тети були засноваш для навчання досить невелико! елгги. В XX стол!тт1 колишш вш-ськовослужбовц!, жшки та представники меншостей заявили про свое право навчатися в цих ушверситетах.

Для американщв завжди було дуже важливо "примусити систему працювати". Це особливо стосуеться сфери освгги. Перед американцями зараз постали важлив! питання: Яку роль в свт повинна вщгравати Америка як найстарша конституцшна демократ, найб!льша економ1чна держава ! перша в свт ядерна держава? [5] Американщ високо щнують право висловити свою точку зору на щ питання. Але вони, в той же час, усвщомлюють всю складшсть цих питань. Щоб прийняти участь у виршенш под!бних проблем, бшьшють американщв вщчувае, що !м необхщна вся шформащя, яку вони можуть отримати. Найважлившу роль в цьому вщграють коледж! та ушверситети. I як! б вимоги про полшшення навчання перед ними не ставились, !х майбутне майже гаранто-вано прагненням американщв до розвитку ! вдосконалення. Наступною змшою в систем! освгги США, можливо, буде тенденщя про-довження людьми навчання у ВНЗ протягом всього !хнього життя.

1. U.S. Department of Education. Improving teacher quality state grants. http:/ www.td.gov
2. Caür Zoom. Education in the USA. http:/ usinfo.pl/zoom
3. Morris, J. US Higher Education in Transition. — On the Horizon, 2003. (11). P. 6-10.
4. Р1чард У. Райлт Нарис сучасного стану освгги в США // США: суспшьство та щнносп. — 2000. — С. 5-9.
5. US Bureau of Labour Statistics. (2002), "Projections." Retrieved October 14, 2002, from http:/ www.bls.gov/home.htm

Наталш ЧОРНА

ПОРТФОЛ1О ЯК ЗАС1Б ОЦ1НЮВАННЯ УЧН1ВСЬКО1 УСШШНОСТ1 В СУЧАСН1Й ПЕДАГОГ1Ц1 США

У cmammi проаналгзовано американський doceid оцiнювання навчальног успiшностi y4Hie, визначе-но портфолю як важливий 3cci6 монторингу кoгнiтивних результcтiв навчання, як iндикcтoр ШтереЫв i cпецифiчних навичок шкoлярiв. Виявлено слабт i cильнi сторони функци портфолю, чинники, як впли-вають на розробку учнiвcьких зccoбiв контролю. Важливим аспектом до^дження е систематизаця основних cпocoбiв адаптацИ портфолю до вимiрювcння когнтивних результcтiв cуб&ектiв навчання, обтрунтування чтких критерН&в, як забезпечують вибiрку й оцшювання навчальних зразюв портфолю.

Свроатлантичний вибiр Укра!ни, який передбачае !! штегращю в загальносвгговий осв^нш простр, зумовлюе актуалiзацiю про-блеми мошторингу знань. У цьому контекст зростае важливють аналiзу зарубiжного, зок-рема американського, досвщу використання сучасних методик дiагностування навчальних досягнень учшв та студентiв. Досвщ цей, не-зважаючи на його актуальшсть, у нашiй кра!-ш ще не достатньо вивчений.

Протягом останшх рокiв у педагогiцi США вщбуваються певнi змiни щодо бачен-ня учня та основ тестових методик. 1деться про те, що на сучасному етапi розвитку аме-рикансько! школи дедалi бiльша увага при-дiляеться оцiнюванню виконання завдань учнями в природних ситуацiях, а не шляхом застосування об&ективних теспв. Одним iз таких методiв мошторингу когштивних ре-зультатiв, що розглядаеться в США як реальна альтернатива об&ективних теспв, е портфолю.

Метою статтi е аналiз американського досвщу оцiнювання на базi портфолiо, що, безперечно, буде сприяти його поши-ренню в осв^ньому просторi Укра!ни.

Портфолiо стають важливим засобом оцшювання в багатьох навчальних закладах США. У деяких випадках !х використовують як базовий, а iнодi i единий метод оцшювання виконання. В шших — як ще один корис-ний 1нструмент в оцiнювальному арсеналi вчителя або викладача.

Портфолiо — це зiбрання учнiвських робiт, вiдiбраних i упорядкованих в такий спосiб, щоби показати прогрес учня у ви-вченнi дисциплiни (портфолiо розвитку) або продемонструвати зразки кращих робiт учшв (демонстрацшне портфолiо) Поширеною практикою у США е використання портфо-лiо розвитку впродовж навчально! програми, а демонстрацшного портфолiо — вкiнцi програми. Отже, демонстрацшне портфолю — це зiбрання робгг, що засвiдчують кшцевий рiвень виконавських умiнь учня. Деяю нав-чальнi заклади використовують демонстра-цiйнi портфолiо як основу випускного рейтингу учшв, iншi — як зашб наскрiзного оцiнювання базових виконавських умшь i навичок учшв.

Цшшсть портфолiо для вимiрювання навчальних досягнень учшв полягае, на думку Н. Гронлунда, в розмагтп видiв зiбраних даних, якi становлять основу для винесення суджень про рiвень учнiвського виконання. Вони, як правило, представлен рiзними видами самостшних робiт (наприклад, зразка-ми письмових робщ малюнками, звiтами про дослщження, виконаними за допомогою комп&ютерних програм, таблицями, проектами тощо), а також результатами оцшюван-ня у формi письмових коментарiв, списюв контрольних запитань, рейтингових шкал, оцiнок за тести та звтв про спiвбесiди з учнями. Даш оцшювання можуть ще включати учшвсью самооцiнки колег-учнiв та вчите-лiв.