Научтруд
Войти

Методика визначення складності тестових завдань для on-line систем

Научный труд разместил:
Gavilv
20 сентября 2020
Автор: Андрій Андруховський

53. Що вiдносять до джерел фшансового права за ознакою особливостей 1х правового ре-гулювання i характеру установлення? а) нормативш акти; б) загальнодержавнi нормативнi акти, прецеденти; в) прецеденти; г) договори; д) мiсцевi нормативш акти.

54. Безпосереднш перевiрцi при фiнансовому контролi пiдлягають такi показники як: а) виручка вiд реалiзацп; б) собiвартiсть; в) прибуток; г) податки; д) вс вiдповiдi вiрнi.
55. У США для подолання розбалансованостi федерального бюджету: а) зменшували ви-трати на оборону; б) зменшували допомогу шшим кра1нам; в) скорочували програми федераль-но1 тдтримки сiльського господарства; г) передавали тягар фшансування ряду видатюв з федерального бюджету бюджетам нижчого рiвня; д) ум вiдповiдi вiрнi.
1. а); 2. б); 3. д); 4. в); 5. б); 6. б); 7. в); 8. д); 9. г); 10. д); 11. а); 12. в); 13. б); 14. а); 15. д); 16. а); 17. б); 18. а); 19. г); 20. в); 21. в); 22. а); 23. д); 24. д); 25. д); 26. г); 27. б); 28. в); 29. г); 30. д); 31. а); 32. в); 33. а); 34. д); 35. д); 36. г); 37. а); 38. д); 39. д); 40. б); 41. д); 42. в); 43. в); 44. г); 45. а); 46. в); 47. д); 48. б); 49. г); 50. в); 51. в); 52. в); 53. б); 55. д).

Висновки. Ми вважаемо тестовi технологи ефективним методом контролю знань тшьки при збереженш конфщенцшноста, яко1 з певних причин досягти неможливо. Тому тестовi технологи повинш бути одним з метсдав, але не единим, який показуватиме рiвень знань студента.

Л1ТЕРАТУРА

1. Сучасна економ1чна осв1та: Украша i Болонський процес / За ред. В. Д. Базилевича. — К.: Знання, 2006. — 326 с.
2. Вольвак С. Ф. Методичш рекомендаци щодо модульно-рейтингово!& системи оцшювання знань сту-денпв. — Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2006. — 26 с.
3. Методи оцшювання. Оргашзащя оцшки результа-пв роботи студента // Робоча навчальна програ-ма. — Луганськ: Видавництво ЛНАУ (електронний вар1ант), 2007.

Андрт АНДРУХОВСЬКИЙ, Ольга ВЕНГРОВА, Юл1я ПОНОМАРЕНКО

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДНОСТ1 ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ON-LINE СИСТЕМ

Розглянуто питания розробки програмного комплексу тестування i мошторингу знань cmydeHmie i основи розробки тестових завдання на нечШкш лог1щ.

Актуальною проблемою систем тестування е створення надшного шструменту оргашза-ци тестування та тдтримки бази даних контрольних запитань, визначення складностi завдань для об&ективного ощнювання рiвня знань.

Постановка проблеми. Для викладачiв введення нечiтких характеристик може допомог-ти в розробцi завдань i складаннi тестiв. Наприклад, викладач може доволi швидко визначити, чи е завдання складним або т, та чiтко визначити складнiсть за 100-бальною шкалою, але точно ощнити рiзницю складностi двох завдань буде доволi важко. Однак розумшня складностi питань автором тесту може вiдрiзнятися вiд реальних спроб проходження тесту. Наприклад, автор може написати тест з доволi легкими запитаннями, поставивши рiвень складностi середнш.

Проведений аналiз дослiджень i публжацш показав, що розробка тестiв i обробка резуль-татiв тестування детально викладеш в [1] i [4], а вiдомi моделi тестування - в [3].

Ввдомими на сьогодш методиками [7] пропонуеться проводити вiдбiр запитань так: запи-тання, на яю не вiдповiв жоден з опитуваних, i запитання, на яю вiдповiли усi опитуванi вилу-чати з тесту. Такий шдхвд варто оптишзувати, оскiльки для тесту важливо мати достатньо ве-лику кшьюсть запитань рiзноl складностi. Вiдкидаючи частину запитань, ми iстотно збiльшуе-мо час на запровадження самого тесту, оскшьки перед укладачем необхiдно буде поставити пи-тання про доопрацювання тесту.

Метою дано!" CTaTTi е опис методики визначення складноста питання, що використовуе апарат нечiткоl лопки.

132

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2008. — №7

Основною вдеею методики е апробацiя тесту на двох групах опитуваних: «студента» (осiб, якi пройшли навчання за курсом, для якого складено тест) та «експертав» (фахiвцiв, ком-петентних у данiй галузГ).

Розглянемо реалiзацiю запропоновано! методики. Для визначення складностi питань за-стосуемо термши нечгтко! логiки: Дуже легке(ДЛ), Легке (ЛГ), Середне (СР), Вище середнього (ВС), Складне (СК), Дуже складне (ДС). При цьому розробнику тесту дозволяеться використо-вувати лише термши Легке, Середне, Складне.

Опитуваним пропонуеться ввдповкти на вм питання тесту (без урахування часу ввдповь дГ). Отриманi результати слiд обробити вiдповiдно до такого алгоритму:

1. Питанням, на якi дали ввдповвдь усi експерти та усi студенти, встановити рiвень склад-ностi «Дуже легке».
2. Питанням, для яких автор встановив рiвень «Легке» або «Середне» i на якi дали ввдпо-вiдь усi експерти та бшьше 80% студентiв, встановити рiвень складностi «Легке».
3. Питанням, на яю дали вiдповiдь усi експерти та вщ 30-80% студентiв, встановити рь вень складностi «Середне».
4. Питанням, для яких автор встановив рiвень «Середне» або «Складне» i на нього ввдпо-вiли ум експерти та менше 30% студента, встановити рiвень складностi «Вище середнього».
5. Питанням, для яких автор тесту встановив рiвень складност «Складне», матиме рiвень складностi «Складне», якщо на нього не дав ввдповвдь жоден студент i бiльше одного експерта.
6. Питання «Дуже складне», якщо на нього не дав ввдповщь жоден студент i один експерт.
7. Питання, яю не потрапили у розгляд п. 1-6, з тесту вилучаються.

Таким чином, рiвень складноста, заданий укладачем тесту, не буде врахований на «легких» питаннях i буде уточнений на «середтх» i «важких».

Сам тест, який буде використовувати тдготовлений таким чином набiр питань, можна описати таким алгоритмом.

Тестування починаеться, виходячи з припущення, що опитуваний мае середнiй рiвень пiдготовки (50 балiв iз 100 можливих).

1. Оцiнити рiвень тдготовки як середнiй (Я = 50 балiв)
2. Задати серiю запитань складностi Т
3. Проаналiзувати результат i змiнити складнiсть завдань Т+1 = /1 (Г,-, р,-, Ь)
4. Задати серiю запитань
5. Проаналiзувати результат i змiнити рiвень пiдготовки Я = /2 (Я, р,+1, и).
6. Повторювати п. 2-5, доки , < N (Ы — к-сть серiй).
7. Обрахувати сумарну кiлькiсть балiв, набраних студентом.

Ь — час, за який студент виконав завдання ,-го рiвня тесту. Вплив фактору часу не е предметом розгляду дано! статл, однак зазначимо, що вш мае iстотний вплив на параметри Т i Я. Його вплив на зм^ складностi пов&язують з психолопчними особливостями опитуваного (на-приклад, прив&язка часу до темпераменту опитуваного).

Таким чином, маемо процедуру адаптивного тестування (оскшьки складшсть завдань змiнюеться залежно вiд правильностi вiдповiдей студента), яка використовуе апарат нечггко! лопки (оскiльки поняття рiвня тдготовки, правильной вiдповiдi на завдання, складностi завдань та iншi е нечеткими).

Висновки. Останнiм часом спостерiгаеться тенденция рiзкого пiдвищення попиту на сис-теми тестування для контролю знань, яю представленi на ринку спецiалiзованого програмного забезпечення. На пiдставi даного опису нечiтких правил виведення складност питання можна побудуватидiючу систему тестування i тдсистему для оцiнювання результапв. Слiд зазначити, що складнiсть завдань i рiвень пiдготовки е взаемопов&язаними i змiнюються залежно один вщ iншого.

Запропонована методика е на даний момент реалiзована у системi тестування, яка розро-бляеться на кафедрi iнформатики та МВ1 Кам&янець-Подшьськокого нацiонального ушверсите-ту iменi 1вана Огiенка i буде апробована найближчим часом.

Л1ТЕРАТУРА

1. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий. — М.: АДЕПТ, 1998.

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7

133
2. Васильев В. И., Тягунова Т. Н., Хлебников В. А. Триадная сущность шкалы оценивания // Дистанционное образование. — 2000. — №6. — С. 19-25.
3. Глова В. И., Дуплик С. В. Модели педагогического тестирования обучаемых // Вестник Казан. гос. техн. ун-та им. А. Н. Туполева. — 2003. — №2. — С. 74-79.
4. Нейман Ю. М., Хлебников В. А. Введение в теорию моделирования и параметризации педагогических тестов. — М., 2000.
5. Попов Д. И. Способ оценки знаний в дистанционном обучении на основе нечётких отношений // Дистанционное образование. — 2000. — №6.
6. Тарасов В. А. Проектирование компьютерных тестов с открытыми ответами // Информатика и образование. — 2003. — №1. — С. 72-76.
7. Гультяев А. К. Macromedia Authorware 6.0. Разработка мультимедийных учебных курсов. — СПб.: Корона-принт, 2002. — 400 с.

Надш ОЛЯН1НА, Володимир ЗУБКОВ, Антон МИСЬК1В

ВИКОРИСТАННЯ БАГАТОР1ВНЕВИХ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ДЛЯ Ш1ТАЦШНО1 МОДЕЛ1 ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З Ф1ЗИКИ

Стаття присвячена використанню багаmорiвневих тестових завдань контролю знань для тдви-щення ефекmивносmi процесу навчання з фiзики.

Постановка проблеми. Змши, яю ввдбуваються в суспшьств^ вимагають створення тако! осв^и, яка б готувала конкурентноздатних пращвниюв. Навчальний процес повинен врахову-вати тенденци сустльного розвитку i психолопю молод^ а форми i методи реалiзацп навчаль-ного процесу — принципи демократа!, справедливости конкуренци, всеохоплюючого контролю i самоконтролю, дисциплши й ввдповвдальноста, педагогiки спiвробiтництва в системi студент — викладач. Це означае застосування у навчальних закладах нових методiв i засоб1в навчання, в тому чи^ й для контролю знань, яю дозволять виршити це складне й важливе за-вдання.

Перевiрка знань студентiв е доволi складним процесом у теоретичному та методичному аспектах його практичних розробок, у психолопчному й органiзацiйному ввдношеннях. Одним зi шляхiв тдвищення ефективност навчання е розробка та широке впровадження в навчальний процес комп&ютерного тестування.

Основною метою тестового контролю е тдвищення якоста навчання. Серед локальних цiлей можна назвати: об&ективну оцiнку знань; пiдсумкову оцiнку атестацп (акредитацiя) нав-чального закладу; оцшку ефективностi роботи пiдроздiлiв навчального закладу, наприклад, оцшка якостi викладання предмепв тощо.

Правильно розробленi тести та добре налагоджене тестування дозволяють не лише здшс-нювати ефективний контроль за роботою студенлв та об&ективно оцiнювати !х знання, але й допомагати !м при вивченнi дисциплiни концентрувати увагу на вузлових питаннях.

Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Питанню розробки автоматизованих систем тестування присвячено чимало праць. Необхiдно враховувати, що пiзнавальна дiяльнiсть су-часного студента здшснюеться в спецiально оргатзованому середовищi, структура й складовi якого ввдображають рiвень технологiчного розвитку сустльства й уявлення органiзаторiв навчального процесу, яю домiнують сьогоднi. Таким чином, необхвдною умовою оновлення освгги стае пошук не тiльки нових способiв оцiнки навчально! дiяльностi, частина яких здiйснюеться суб&ектом навчання, але й створення методик !х реалiзацil [1-3].

Впровадження комп&ютерних технологiй у практику навчання фiзики е одтею з форм пiдвищення ефективностi навчального процесу. Комп&ютерт засоби природно вписуються у процес навчання, ефективно допомагають значно урiзноманiтнити процес навчання [4].

Але слвд вiдмiтити, що не кнуе загальновизнаних систем, за допомогою яких можна було б оргатзовувати проведення iспигiв, практичних занять тощо.

Мета статл полягае в тому, щоб розглянути основнi засади розробки автоматизовано! си-стеми для проведення практичного заняття з фiзики i продемонструвати технологiю проведення заняття з використанням розробленого за участю автс^в комплексу програм «AnMTest».

134

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №7

Другие работы в данной теме: