Научтруд
Войти

Досвід підготовки фахівців з прикладної математики в Хмельницькому національному університеп

Научный труд разместил:
Dalalv
20 сентября 2020
Автор: Оксана Кучерук

вщразу ж мають практичне вилення спонукае до поглиблення знань з подалыыим удосконаленням навиюв i вмнь.

Одержана наскр1зшсть навчапьного процесу дозволяе поступово його ускладнюваги та розширювати В1д початку i до завершения навчання в ун1верситет1. Це дозволяе яысно шдвищнти р1вень знань випускнишв, забезпечуе 1х високу професшшстъ.

Актуальшсть проблеми, ii недостатке вир1шення вимагае подалыпого дослщження з метою розробки прогресивних шформацшних техно лоий i вдосконалення професшно! шдготовки майбутшх шженер1в-педагоив.

Л1ТЕРАТУРА

1. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. —М.: Народное образование, 1998. —
256 с.
2. Скуснов А.Л. Справочник по компонентам Delfíl¡ 3.— М.: Приор, 1998. — 288 с.

Оксана КУЧЕРУК

ДОСВ1Д ШДГОТОВКИ ФАХШЩВ 3 ПРИКААДН01 МАТЕМАТИКИ В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ НАЩОНАЛЪНОМУ УН1В ЕРСИТЕИ

Buceimnew стан i проблеми подготовки фаховцов з прикладmi математиш у 3£шпъшцъюэму нацоожшьяому ymeepcumemi. Вказаио основш uuuau створення cucmami шперервноо подготовки фапщв в гстуз! прикпадж>1 матемпиш.

Починаючи з середини XX стошття в осв1тянськш галуз1 ycix розвинених кра1н склалася кризов а ситуащя, яка поширилась, як на середню так i на вищу ocBÍTy. Проблеми, що виникли та 1снують, висв1тлюються в роботах В. Арнальда, Н.Вшенкша, Л.Кудрявцева, Б. Гнеденка, С.Ленга, Д. Мшграма, С. Нов1кова, Л. Понтрягчна, В. Садовничого, А.Тома, В.Тихомирова,

H. Яновсько1 та íh. Не краща ситуащя з математичною осв1тою складаеться i в Украаш. На це зокрема звернули увагу в своему зверненш учасники круглого столу "Проблеми ф13ико-математично1 ocbíth в Укра1ш", що ввдбувся 17 листопада 2005р. в КНУ ím. Т.Шевченко. Ц1 питания шдшмаються i в роботах укра1нських математик1в та педагопв, зокрема

I. Васильченка, М. Денисьевського, О. Курченка, О.Макаренко, О. Скафа, З.Слепкань, Ю .Триус, В. Швець та шших.

Як зазначають К.Кор сак та Г. Козлакова [4], абсолютна б1лышсть тем досл1джень в Украш1 за радянських чаав стосувались дошкшьно! та шкшьно1 ocbíth, а велика за обсягом та важливштю система вищо! ocbíth фактично не дослщжувалась. У перил роки незалежносп Украши продовжувалась такатенденц1я. Але в останш роки ситуащя змшилась. Так, в Акэдеми педагопчних наук Украши проводиться науково-дослiдна робота за тематикою —"Теоретико-мeтoдoлoriчнi проблеми забезпечення якос-ri природничо1 та шженерно! ocbíth". Але анал13 науково* Л1тератури Í практично1 даяльнос-п закладв ocbíth свщчить, що шдготовка фaxiвцlв з прикладно1 математики практично не доопджуеться.

Mema cmammi — показати стан i проблеми шдготовки фaxiвцiв з при клади oí математики у Хмельницькому нaцioнaльнo му ушвер ситет1.

" Прогресивний розвиток сусшльства неможливий без розвитку сучасних технологш. Базою розвитку б1лыпост1 таких техно логш (включаючи 1нформацшш технолог^) е ф13ико-MaTeMaiH4HÍ науки" зазначаеться в зверненн1 учаснишв круглого столу "Проблеми ф13ико-математично1 ocbíth в Укра1ш" [Э, 5]. Математика зав жди базовим предметом як у середнш, так i вищ1Й школ1, служила всьому людству, будь-якш державшй си creMÍ i кожнш окремш людиш. Ii мовою пишуться закони природи, вона е основою шженерй, вона — частина Hauioi загально! культур и [9].

Еволющя сучасно1 науки характеризуеться глибоким проникненням математичних метод1в досл1дженняу pÍ3HÍ сфери науково1 думки. Особлива роль выводиться розв&язуванню прикладних задач — задач, яьа виникають за межами математики, але розв&язуються математичними методами. В ochobí bcíx сучасних нов их техно л orí й лежить математика, математичне моделювання, обчислювальний процес. У зв&язку з розвитком комп&■■■

НлутлоЕ! записки. Cepi* Педагогика.— 2006.— Ий.

149

техшки актуальным стало комп&ютерне моделювання р13номаштних процеав та явищ: ф1зичних, виробничих, еконошчних, сощальних, осюльки це дае змогу передбачити можлив1 вар1анти розвитку цих процеав та обрата оптамальш. Але перш шж створити комп&ютерну програму, необидно зробити математачну модель процесу. "Людство зможе вижити в цьому стор1чч1 -пльки шдпорядкувавшись деякш сшльнш програм, а таку програму неможливо скласта без найскладншшх розрахуныв, без коло сальник штелектуальних зусиль 1 без математаьав найвищо1 кватфшаци& [9]. Широке використэння математики для розв&язання р13номаштних практачних задач -характернарисанашого часу.

Але математика — це лише шструмент, яким користуеться людина, перш за все математик. У даний час потр1бен професюнал-математик — математичний ерудит, ушверсал, який бачитъ не -пльки великий математичний св1т| але й зв&язки, яьа вже ¿снують або можуть бути створ еш з шиш ми галузями знань. Тобто зростае потреба в квал1ф1кованих математиках, а особливо в спещатстах з прикладно1 математики, яш здатш ззстосувати весь математичний апэрзг в будь-яких галузях науки, техниси, еконошки, пол1тики, тощо. Пщготовка таких спец1ал1ст1в мае дозволити 1м у майбутньому створювати та впроваджувати нов1 технолог^, основаяких на момент навчання може бути невщомою.

3 ц1ёю метаю в Хмельницькому нащональному ушверситет1 було вщкрито спец1альшсть напряму "прикладна математика", а дещо згодом створено факультет прикладно! математики та комп&ютерних техно логш. Але, як 1 для багатьох мзтематичних факульте-пв, стало проблемою набрати студент1в високого р1вня знань з математики. Останшм часом спостер1гаеться тенденщя зниження р1вня творчого мислення аб1тур1ент1в. Тобто середня школа перестала давати знания та культуру мислення, яы необх1дн1 для продовження навчання в вищих навчальних закладах. Але ж як1сть осв1ти в вищш школ1 залежить В1Д обсягу знань основ наук та вшнь, що одержав учень в середнш шкот, ] насьальки готовий учень до навчання в вищш школЦЗ]. Ввдчуваеться розрив М1Ж р1внем математичних знань випускниив шыл тавимогами при вивченш математичних дисциплш у ВНЗ, потребами сучасно1 науки татехнологш.

У систем середньо1 осв1ти постшно вщбуваються реформи та змши. На жаль, всшяк1 реформувэння В шкшьшй матемзгищ ПрОХОДЯТЬ у в1дрив1 В1Д математики у ВНЗ. [7]. Тому необх1дно узгодити програми 1 шдвищити р1вень математично1 шдготовки випускниюв сер едньо1 школи та вищих н авчальних заклад1в.

Сьогодш в св1Т1 з&явилось багато нових професш, нових вид1в д1яльност1 людини, виникли нов1 шформацшш технолог^, тому в школ1 стали замшювата традицшш предмета сучасними, щоб випускник школи був бйльш при сто сований до життя. Останнш часом прюритетними пиальними предметами стають шфориатика, шоземнамова, еконошка 1 право, а фундаментальш дисциплши, зокрема математика, в1дходять на другий план. Але ж саме фундаментальш дисциплши формують основи наукового св1тогляду кожно* людини, саме ф1зика, Х1М1Я 1 математика е рушшною силою науково-техшчного прогресу людства. Так, потр1бно звертати увагу 1 на нов1 дисциплши, але не за рахунок значного скорочення годин на фундаментальш. Скорочення годин на математику, спрощення програм призведе до того, що школа випускатиме виконувач1в та користувач1в . Але ж саме так1 виконувач1 та користувач1, що лиш тиснуть кнопки, не розумжчи суп процеав, е. основною причиною в ах сучасних технолопчних катастроф. Нав1ть Нащональна ком1ая США по викладанню математики та природничих наук в XXI стол1тп, вщзначала, що через 10-20 роюв громадянин СШАвтратать здаттпеть ор1ентуватися в соц1альних та еконошчних питаниях того евпу, в якому буде жити: не зможе працювати з приладами таустзткуванням, якщо не буде досить добре шдготовлений в галуз1 математики та прикладних наук [ 1 ] .

Серед першокурснишв, що навчаються за напрямом "прикладна математика" в Хмельницькому нацшнальному ушверситет1 було проведено анкетування. Результата анкетування показують, що 86% о питан их о брали н апр ям" прикладна математика" за власним бажанням (решта за порадою батыав або друз1в), що шдкреслюе защкавлешеть спещальшстю. В той же час, 69% опитаних с випускниками загальноосштшх шьал 1 лише 31% зашнчували класи ф1зи ко-мате матичного профшю (зрозумшо, що випускники спещал13ованих математичних шыл та клаав ф13ико-мате матично го проф1лю прагнуть поступита в : ■■ \\ ВНЗ).

150

Науизе! записки. Серя: Педагоги». — 2006. — №9.

На жаль, р1вень масово! шюльно! шдготовки в галуз1 математики з року в р1к пом1тно знижуелъся. Результата вхщного контролю знань, що проводиться на першому занятп з математичного анал1зу (у студен-пв першого курсу), шдтверджують це. Кр1м того, май же 40% першокурсниюв визнають, що !х р1вень з базово! шкшьно! математики не достатшй.

Концепщя — навчання впродовж усього життя — була висунута иЫЕЭСО ще у 70-Т1 роки XX стор1ччя. Анарубеж1 тисячолпъ 1дея неперЕрвно! освпи е одшею з основних освпшх 1дей. У зв&язку з чим, б1льписть передових кран свпу реформують власн1 ОСВ1ТН1 системи, базуючись на зазначешй концепци. Один з наголо ив в концепцп р о биться «на сильному фундамент1, який необх1дно закласта шд час середньо! загально! осв1ти, атакож на розвитку прагнення1 мотиваци до навчання" [5].

Це в повн1Й М1р1 стосуетъся1 матемзтично! осв1ти. Тому математачна осв1та, перш за все, повинна:

- бути ц1Л1сною системою формування особистосп;

- бути неперервною 1 забезпечувати настулшсть у навчанш М1Ж р1зними ланками ступенево! системи осв1та;

- мати навах ступенях навчаннярозвиваючий характер 1 прикладну спрямовашсть[8; 9].

В 2005р. в НПУ 1мен1 М.П.Драгоманова провели пор1вняльний анал13 результа-пв вступного тестування аб1тур1е.нт1в, що вступали на математичш спещальносп, 1994 та 2005 роьав. Заумови, що максимально аб1тур1ент мг отримати 60 бал1в, "середнш бал усшшносп у 1994р. становив 30 бал1в, а у 2005р.— 26 бал1в... Детальний анал13 результа-пв тестування дае шдстави стверджувати, що усшшн1сть з математики випускниьав середшх шьал Укра!ни, так само як 1 як1сть !х матемзтично! шдготовки, помтно знизилися" [10].

Осв1тн1Й процес — це технолоичний процес перетворення абпур1ента в спещалшта. Яшсть спец1ал1ста визначаеться оргашчним поеднанням фундаментально сп знань та профеаонал13му. Для того, щоб яисть шдготовки спещал1ста була високою, необх1дно створита осв1тн1Й процес,який би був функцию неперервною[4]. Необх1дно Л1кв1дувати розрив М1ж р1внем математичних знань випускниьав шьал (аб1тур1ент1в), вимогами ВНЗ, потребами сучасно1 науки та ттхнолопй, шдвищи-ш р1вень внпускншав ушверснтету. Тобто нсобзадно створити систему неперервно! шдготовки фах1вц1в занапрямом " приклэдна математика".

Дшсно, студента при вивченш математичних дисциплш 31ткаються з низкою проблем, як1 ч1тко сформулювали в свош робот1 "Проблеми 1 перспективи вищо! матемзтично! осв1ти" Ю.Триус та М.Бакланова, зокрема: " ...низький р1вень базово! теоретично! шдготовки з математики; недостатнш ршень практачних умнь та навичок щодо використання цих знань;...невшння ззстосувзти матемзтачш знания для формал1зац11 практачних задач та !х розв&язування" [1; 2]. За перил семестри навчання в ВУ31 викладач1 намагаються Л1кв1дувата прогалини шьально! освпи, але це, як правило, не вдаеться.

Таким чином, у процеа беад з випускниками шил, було визначено:

- в сучасних умовах розвитку сусшльства, розвитку нових технологш не можливо обштись без професюнал1в-математик1в| фах1вц1в в галуз1 прикладно! математики;

- 1снуЕ зацшавлешеть випускниьав шил спещальн остями напряму "прикладна математика";

- аб1тур1енти мають низький р1вень базово! теоретично! шдготовки з математики;

- 1снуе розрив м1жр1внем математичних знань випускниьав шьал 1 вимогами ВНЗ;

- необх1дно б1лыпу увагу звернути на навчання фундаментальних дисциплш, зокрема математики.

Людина, що одержала достатню фундамЕнтальну осв1ту, набагато швидше пристосуеться до умов сучасного життя, зможе знайти в нш свое меце. Саме фундаментальна осв1та е основою сталого розвитку сусшльства. А принцип фундаментальносп висувае на перше М1сце саме мзгематичну осв1ту [6]. 1нтелектуальний розвиток та фундаментальшеть освпи — це основаприкладних вмшь, яьа одержуе людина в результат! вивчення математики. Забезпечита це можна шляхом впровадження неперервно! шдготовки з математики. На нашу думку, для створення системи неперервно! шдготовки фах!вщв в галуз! приьоьадно! математики необхщно:

- узгодита навчальш програми вивчення математики в школах та математичних дисциплш в ушверсите-п;

НлутлоЕ! записки. Сер1я: Педагогика.— 2006.— Ий.

151

внвчаплодсевщ

- РСОРОГГИ ^ЖЗШЬТЯШВИКЙ гурс "МаТ?КУТИ1ИГ юд*х*>в*1нд в счрсдшй пгопГ дм кякв ил f >*%тими сг о про(»1Д1*. Wirt допою** подпила учили 10-11 ту «в суть нитрид прмкдцдио! мнеммша |крлце. щоб досками хааЛ курс В11кЛ«М1 прикладнем

штешпшХ

- оргяизувки np« к4(<др! примздыси магеммики курс noimiOntuoio шичыил нуггнутт дач упшв 10-11 маю игммюосяш* шил.

- оргжпэувга поспйн* превдаиип студевтакр-гшшсмсих иаукоиа квиферешпй.

- u* C-kij хдфеяри прихдадяо) наемники проводив курси тдвнщевнд >aui4ifc*i>>

H«ui оодяшш Д0СД1ДЮ-ИИЯ будут* aipnucean ил ретро**? тпягль ствсреиич систгии

НеПфДОНО] П1ДГОТОРИ1 ЭПрИКЛ«И01 MUÍ ЮТИМ!

ЛИЕРАТУРЛ

1 АртарВ и МиемогаояЯтршиум//— 1*31 —7 46 -Х.1 —С 7X^712
2 АртвдВ И ВДсжлгм£»яЯ1ртф»ПХГУМН — 1*33 —7 43 — Х.1 —С 211-322
3 БерШЯЯ И А Псшсассо-пдооипмдок ¿слали претдаеши мна*ни>и ш пода стоил елию: отдакии;« тесжчеоза вухе N Teepif ri неювьх мнемииш. фюя.ШффММ1И1 ЗСсршх туке« при* В и пуск 3. гем 1 Kpicia Fu Ьидажчиг идрд НЫетАУ. 3X3 — С
4 Кс^сак К , Клктш Г Геореио:о.мяо:ис<»чм прсЛгямл яДегаечота омсп прфйцопв) ri

оаОТи/ВШфОСЮйУЦигж — ДКС — С :S-34

5 Лрошежо Ю, Hitar ш В . Кслсацюм О Спи I перспагтиш pe^cfwwu«* осйти у Уф*ш / Пост ver о рол — ЯЮ1 — X. 3 — Sfnm: J рс pd tevo шДОЭИоа<Па rtm* 1 * I
6 I[cwrp-тии.»J Vмачмтм it mwjk теща» дети«V t owßoicr — i960 -/tW- f 12
7 «.&oojMoif tft В A r«»iTiHiTH*»wc-? ofpuuii? twautui-»?»» 67WU*« ИсгросаЛсусЛ

кш^шшк & Mmoraa n rturerw Мп?ютгжгм обрмевми* вд рубеж* et»«»" — ДОю. Ç Повмвгс с м 0 пюгоиа ircfar«»: ттзешшп ^дадядш tf ютш «tro» »?

B«pocartcnrt ни^фвщи û Manama n rturcreo м*т*с»т»г«<п)г Q^ixome m

сексе* - Д^иа.Щ» —ffrri УДГПУР î ¥f f Д n fKf n It n rb&il&fl l&lU& ГГкДП ШГГ) 9 шхешpce ь Мдешплт ocitii |Mer¿. иплупцс. erpy»^, аерадегнм) ff Мдешлоа *

uûïoj — ItKG — Х«7 _ С 2-3 ID В Про ктрт tODirii i oicib udiamc« f*ra*inpuú¡ caira Я Nineverioi — ЛЮб — x.iq3C«i —с s-10

tttftCA, itmoi C*t«i n<t)ciUi — -iw

Другие работы в данной теме: