Научтруд
Войти

Психолого-педагогічні проблеми комп’ютерного тестування та самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання

Научный труд разместил:
Feoktistovich
20 сентября 2020
Автор: Ольга Герасимчук

Недолiком е те, що для складання тестiв з набору питань по^бен високий рiвень мате-матико-статистично! пiдготовки.

Цими моделями, звичайно, не вичерпуються способи побудови тестав. Висновки. Даною статтею хотiлося б звернути увагу на те, що за вЫе! привабливостi й простоти використовування тестiв, складання самих завдань, формування iз цих завдань тестав, а також вибiр або розробка моделi штерпретацп результатiв тестування — дуже складна, дорога i трудомктка робота. I в умовах упровадження единого державного iспиту для випускниюв середнiх шкiл i зарахуванням до ВНЗ за результатами цього кпиту пiдiйти до ще! роботи необ-хiдно з максимальною ввдповвдальшстю, розумгочи, що це великий проект, який вимагае дуже серйозно!, ретельно! i поступово! розробки iз залученням не тiльки учителiв-предметникiв, психологiв i методистiв, але й математикiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Атанов Г. А. Обучение и искусственный интеллект или Основы современной дидактики высшей школы. — Донецк. — 2002. — 504 с.
2. Вопросы тестирования в образовании №1: Журнал центра тестирования Министерства Образования Российской Федерации. — 2002. — 116 с.
3. Воробейчикова О. В. Структурированные тесты как средство контроля знаний // Информатика и образование. — 2001. — №7. — С. 14-17.
4. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. — М.: Изд-во Прогресс.

— 1976. — 495 с.

5. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов / Пер. с англ. — К.: ПАН Лтд., 1994.

— 288 с.

6. Кривицкий Б. Х. К вопросу о компьютерных программах учебного контроля знаний // Высшая школа факультета психологии. Московского государственного университета им. М. В. Ломоносова.
7. Самыловский А. И. Тест как объективный измерительный инструмент в образовании. // Вопросы тестирования в образовании. — № 1, 2001. — 39 с.
8. Нейман Ю. М. Как измерять учебные достижения? //Вопросы тестирования в образовании. — М., №1, 2001. — С. 40-56.

Ольга ГЕРАСИМЧУК

ПСИХОЛОШ-ПЕДАГОГШШ ПРОБЛЕМИ КОМП&ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ ТА САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В В УМОВАХ ДИСТАНЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ

У сучаснш наущ дистанцшне навчання розглядаеться як нова педагопчна технолопя або комплекс, що використовуе у взаемодп та взаемодоповненш вЫм ввдо]ш технологи навчання, тдпорядковуеться основним законам педагопки, хоча i трансформуе !х зпдно з новими умова-ми навчання i вимагае певного переосмислення у рамках освггтх закладiв.

Метою статтi е визначення основних психолого-педагопчних проблем комп&ютерного тестування та проблем, пов&язаних з тдготовкою особистост студента до самостшно! роботи у процес дистанцшного навчання. Дано деяю рекомендацп з проходження психологiчних бар&ерiв.

За останнi роки iнформатизацiя освгги обумовила появу значно! кiлькостi нових техноло-гiчних прийомiв, створення принципово iнших форм i методiв навчання. Як наслвдок, актуаль-ними постають питання, наскшьки знання вiдповiдають визначеним вимогам i як надiйно та ефективно цi знання перевiрити. Тому в сучаснш педагопщ все бшьше акцентуеться увага на тому, що навчальний процес, як цiлiсна i складна багатофакторна система, може устшно здш-снюватися лише за умови надiйноl та постiйноl дiагностики ргвня знань з iнтегрованим у цей процес зворотним зв&язком, що охоплюе весь навчальний процес. При цьому мета навчання формулюеться через результат навчання. Тому необхвдний аналiз змктовно! iнформацil, що пропонуеться слухачам для засвоення, тобто кiлькiсний вимiр i якiсний опис змiсту навчально-го матерiалу. Ця проблема розв&язуеться двома основними шляхами [4]:

Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2005. — №6.

57
1) побудовою чгтко! системи цшей, в серединi яко! видшеш !х категори та послiдовнi рш-нi (iерархiя);
2) створення максимально зрозумшо!, конкретно! мови для опису цшей навчання, на яку викладач може перевести недостатньо чпта формулювання.

Тестовий контроль вiдрiзняеться вiд шших методiв контролю (уснi й письмовi iспити, за-лiки, контрольнi роботи тощо) тим, що вiн е спецiально пiдготовленим контрольним набором завдань, який дозволяе надiйно й адекватно оцшити знання студентiв за допомогою статистич-них методiв.

У дистанцшному навчаннi можна перерахувати основнi психолого-педагопчш вимоги до контрольно-дiагностичних завдань [2]:

• завдання мае фжсувати не тiльки результат, а й варiанти розв&язання завдання студентами;

• за структурою, змктом та формою шформацш не повинна вiдтворювати попе-реднiй модуль, а також дублювати завдання, щоб навчання студента не зводи-лося до використання вже вивчених способiв роботи;

• слвд просто робити посилання на вже вивчений матерiал (або на використат гi-перпосилання);

• iнформацiя кожного наступного модуля повинна з метою актуалiзацп знань неявно мiстити шформащю i вiдпрацювання операцiй попереднього модуля;

• серп завдань на один i той же модуль повинш бути орiентованi на iндивiдуальнi особливоси роботи студенпв з використанням при цьому оптимальних для кожного студента засобiв навчання. З щею метою слiд варiювати рiзноманiтнi структуры компоненти завдань: шструкцп, питання, набори задач. Це дозволяе ви-явити i подолати стереотипи навчального досввду студентiв, звички до певних тишв задач. Вибудована системи дистанцшних форм творчо! дiяльностi з опорою на вдиввдуальш особливостi студентiв, !хт цiльовi настанови дозволяе оптимально розв&язувати задачу позитивно! саморегуляцл студенпв у сучасному свiтi;

• вдивщуальш особливостi роботи студенпв мають бути врахованими з використанням додаткових структурних компонента (iнструкцiй, питань-пiдказок), ха-рактерних для будь-якого етапу роботи над завданням, починаючи з аналiзу його умов i закiнчуючи контролем здобутих результатiв;

• особливу увагу слiд звернути на систему питань, яка мае мiстити не тшьки конс-татуючi закритi питання, яю лише визначають наявнiсть сприйняття, але не розк-ривають здатностi до тзнавально! та iншоl дiяльностi, але й вщкрил, навчаль-нi питання з актуальною вступною частиною, яю припускають розгорнутi, варi-антнi ввдповда, а в деяких випадках — нестандарта ситуацil i навiть прогнозу-вання.

За реалiзацil таких пiдходiв до оргашзацп дiагностики р1вня знань студенпв доцiльно орiентуватися на комп&ютернi технологи обробки iнформацil. Застосування комп&ютерiв у про-веденнi тестового контролю не тшьки полегшуе роботу викладача тд час перевiрки тестiв, але й тдвищуе мотивацiю навчально! дiяльностi учшв, одночасно знижуючи 1хню емоцiйну на-пруженiсть у процесi контролю.

У дистанцшному навчанш домiнуючою формою роботи е самостшна робота студентiв. В умовах застосування комп&ютера вона забезпечуе iндивiдуалiзацiю навчання, пiдвищуе моти-ващю, сприяе формуванню самостiйностi в процем прийняття рiшень. Це дае можливкть виби-рати багатоварiантнi дЦ. Окр1м цього, способи та методи навчання i наявнiсть системи повер-нення до будь-якого мiсця курсу забезпечують психолопчний комфорт студентiв. За досль дженнями захiдних викладачiв, при дистанцшному навчант студент витрачае 43% навчального

58

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.

часу на самостiйну роботу, 28% — на вивчення навчальних матерiалiв, 5% — на роботу з вiдеоматерiалами, решта часу використовуе за потребами [1].

Самостiйна робота е переважаючою та найефективнiшою формою роботи. Bei знання та навички у науковiй та практичнiй робота набуваються як досвiд у самостшнш роботi. Як i будь-яка шша форма навчально-пiзнавальноï активностi студенпв, вона, перш за все, полягае у ств-працi з шформащею. I особистiсть, i дiяльнiсть е категорiями психологiчними, тому й правила, i законом!рноста оргашзацп самостiйноï роботи насамперед психолопчш та педагогiчнi. Питання цшеспрямоважй оргашзацп навчальноï iнформацiï як сфери дiяльностi набувають особливоï гостроти i актуальностi.

Це також важливо при дистанцiйному навчаннi, коли оргашзащя самостiйноï роботи i управлiння нею ввдбуваються опосередковано через iнформацiю, адже в цьому випадку студен-ти не тшьки самостшно виконують практичт завдання, але й вiдпрацьовують весь теоретичний матерiал. Треба визначити основш психолого-педагогiчнi проблеми, пов&язанi з тдготовкою особистостi до самостiйноï роботи у процес дистанцшного навчання i дати деяю рекомендацiï щодо запобiгання психолопчним бар&ерам та своечасноï iнтерпретацiï та адаптацл складноï ш-формацiï.

Поки знання як навчально-наукова шформацш не стане об&ектом власжй дiяльностi студента, не можна стверджувати про наявшсть знання в початковому розумшш цього слова. Крiм такого психолопчного моменту, самостiйна робота мае велике виховне значення — вона фор-муе самостiйнiсть не тiльки як сукупшсть визначених знань, умiнь та навичок, але i як рису характеру, що вiдiграе суттеву роль у структурi особистостi сучасного спецiалiста вищоï квал!фь кацiï. Тому при дистанцшному навчаннi надзвичайно важливий ретельний вiдбiр матерiалу для додатковоï самостiйноï роботи, яка закрiплюе та розвивае знання, умiння та навички.

Разом з тим, педагогiчний досввд свiдчить, що далеко не вм студенти навiть очного ВНЗ, яю навчаються тд безпосереднiм контролем викладачiв (за результатами анкетування 39,6% студенпв потребують безпосередньоï допомоги викладача, 27,8% — поради викладача, перю-дично звертаються за допомогою — 18,8%, i лише 13,8% студенпв у робота з комп&ютером мо-жуть самостшно виконати завдання), правильно оргашзовують своï заняття, що часто призво-дить до даремноï трати часу i поганому засвоенню навчального матерiалу. Особливо це стосу-еться студентав першого курсу, якi здiйснюють важкий перехiд вiд традицiйноï шкiльноï системи занять до ВНЗ. 74,6% першокурсниюв вважають, що на початку навчального року в них бу-ла значно нижча систематичшсть та продуктившсть навчальжй роботи, нiж у кшщ навчального року. Отже, середш навчальнi заклади не прищеплюють учням нi достатнiх навичок самостш-жи роботи, нi, тим паче, навичок продуктивжй розумовоï пращ [5].

Вивчення проблем адаптацп першокурсникiв до умов навчання у ВНЗ сввдчить, що вони, звикнувши до щоденного i щоурочного керiвництва i контролю з боку шкшьних вчителiв, за-знають значних труднощ!в в оволод!нш змктом освгти вищоï школи (бшьш значним за обсягом та складнiстю), в оргатзацп своеï пiзнавальноï д!яльноста тощо. Зокрема тд час пошуку необ-хвдних для психолого-педагогiчних дисциплш матерiалiв у мережi 1нтернет 69,5% першокурсниюв вщчувають труднощ! як користувачi. Основними причинами цих негативних явищ стае, зпдно з анкетуванням, проведеного нами: ввдсутшсть у студентiв ВНЗ звички бути суб&ектом свого навчання (25,9%), а також не сформовашсть умшь i навичок пiзнання (16,4%), низький рiвень систематичностi самостiйноï навчальжй д!яльноста, що спрямована на аналiз своеï осо-бистоста та своïх навчальних дш та на ïх удосконалення (47,7%), а для студентав дистанцшного навчання — ще й ввдсутшсть постшного м!жособистасного спiлкування «викладач — студент», в якому виникае складна iерархiя навчально-пiзнавальних мотив!в та цшей, можливють прище-пити культуру наукового стилю мислення, ввдкрити етику та естетику науковоï творчоста й професшжи д!яльноста. 1ндивщуал!защя навчання послаблюе вплив людського фактора, не роз-гортаються колективш форми навчально-пiзнавальноï д!яльноста, в той час як професшна д!яНауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2005. — №6.

59

льнiсть проходитиме у взаемодп з колективом. Участь партнера суттево перебудовуе психоло-гiчну структуру самостшно! навчально! дiяльностi [3].

1з цього можна зробити висновок, що виникае необхвдшсть вивчення психологiчних осо-бливостей студентiв, у тому числi i !хне ставлення до процесу навчання, рiвня сформованостi в них умшь i навичок самостшно! тзнавально! дiяльностi. Тому очевидно, що пiзнавальнi труд-нощi та органiзацiйнi проблеми студенлв дистанцшно! форми навчання зростають, поршняно зi студентами очного i навпъ заочного навчання.

Для подолання цих проблем необхiдно придiляти особливу увагу оргашзацп самостшно! роботи студентiв, що потребуе бшьш ретельно! розробки навчально-методичних посiбникiв, довiдникiв для управлiння дшльшстю студентiв. Специфiка дистанцшно! форми навчання ро-бить необхiдним створення спещально! серп електронних пiдручникiв. Такi навчально-методичнi засоби повиннi орiентувати дистанцшного студента на продуктивну самостiйну роботу, оргашзовувати самоконтроль засвоення знань та самоперевiрку знайдених рiшень, удо-сконалювати власну розумову дiяльнiсть.

Л1ТЕРАТУРА

1. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанцшне навчання: Умови застосування. Дис-танцшний курс / За ред. В. М. Кухаренка. — Харюв: НТУ ХП1, Торсшг, 2001. — 320 с.
2. Нетрадиционные способы оценки качества знаний школьников: психолого-педагогический аспект: Сб. науч. тр. / Под ред. Е. Д. Божович. — М., 1995. — 96 с.
3. Паньшина Т. В., Феоктистова Е. А., Подгорбунская М. А. Психологические особенности студенчества и качество дистанционного обучения // Открытое и дистанционное образование: организация, технология, качество: Материалы всероссийской научно-метод. конференции. / Новосибирский гос. техн. университет. — Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2001. — С. 118-120.
4. Подготовка и проведение учебных курсов в заочно-дистанционной форме обучения. http://distanse-learning.ru/db/el.
5. Проблемы дистанционного обучения: Аспект психолого-познавательных барьеров: Монография / Н. В. Мараховская, А. И. Пилипенко: Брянск: Изд-во БГТУ, 2001. — 127 с.

Катерина НАЗАР

СИСТЕМА АВТОМАТИЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МЕДИЧНО1 1НФОРМАТИКИ

Вступ. Завдяки особливим можливостям комп&ютерно! дидактики, особливо комп&ютерного симулювання, сучасш шформацшш технологи почали активно використовува-тись у навчальному процеС. Тобто на сучасному етат розвитку суспшьства сформувати ште-лект без використання сучасних комп&ютерних технологiй навчання е неможливим. Це вже ак-сюма. Таким чином, склалася парадоксальна ситуащя: технiчний iнтелект неможливо формува-ти без використання комп&ютерних технологш й водночас вони обмежують його творчий рь вень. Отож, питання зводиться до пошуку оптимально! форми використання комп&ютерних технологш у навчальному процем.

Основна частина. Вщомо, що набуття знань здiйснюеться шляхом засвоення шформацй, подано! в спецiальнiй форм^ ефективнiсть якого залежить вiд форми !! сприймання. Найефек-тивнiшим процесом навчання е той, у якому шформащя подаеться по вмх каналах !! сприймання, що власне й забезпечуеться використанням сучасних комп&ютерних технологш навчання.

Враховуючи досввд формування технiчного iнтелекту в вищш школi, а також тенденц^! впровадження комп&ютерiв у навчальному процесi, доцшьним е використання сучасних комп&ютерних технологш навчання в структурi навчально-методичних комплекмв, основними компонентами яких е:

• друкований носiй шформацй — базовий тдручник;

• методико-дидактичний посiбник;

• автоматизована система навчання.

60

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.

Другие работы в данной теме: