Научтруд
Войти

Організація індивідуальних освітніх траєкторії навчання в університеті

Научный труд разместил:
Dominikovich
20 сентября 2020
Автор: О. С. Нещерет

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Нещерет О.С. Оргашза^я 1&ндив1&дуальних oceimHix траекторИ навчання в унверситетi // Ф&!зико-математична осв&та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 3(13). - С. 116-119.

Neshcheret O. Organization Of Individual Educational Trajectory Of Education In University // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 3(13). - Р. 116-119.

УДК 378.4.091.31-059.1:51](477)(045)

О.С. Нещерет

Державний унверситет телекомунiкацiй, УкраУна

awaywith2@gmail.com

ОРГАН1ЗАЦ1Я 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ОСВ1ТН1Х ТРАЕКТОРП НАВЧАННЯ В УН1ВЕРСИТЕТ1

Анота^я. Сучасною вимогою до навчально-виховного процесу е його особистсна спрямовансть. Саме тому останшм часом цим питанням присвячено багато роб&1т псиxологiв i педагог>в, не дивлячись на це, на сьогодш iснуе велика неоднозначшсть у тлумаченн понять, що пов&язаш з iндивдуальним навчанням. Це стосуеться i поняття «iндив>дуальна осв>тня траектор&т». Саме тому у статтi проаналiзованi основн пдходи до визначення поняття «&¡ндив&дуальна освтня траектор&т». Розглянут&1 деяю загальн положення, що стосуються побудови iндивдуальних остшх траекторй. Видiленi етапи, як е характерними для процесу створення iндив&дуально&У остньо&У траектори Накреслен основш напрямки орган&ваци навчального процесу за iндивдуальними остшми траектор>ями: iндив>дуальнi освiтнi траекторiй розвитку студент>в на початкових етапах вивчення курсу та iндив>дуальнi освiтнi траекторiй розвитку студент>в, що мають прогалини з математики пд час УУ вивчення. Впровадження даних траекторiй розглядаеться в умовах використання iнформацiйно-комунiкацiйниx теxнологiй.

Ключовi слова: вища математика, iндивдуальна освiтня траектор>я, 1КТ, оргашзац&т, унверситет.

Постановка проблеми. Сьогодш яшсть професшноТ подготовки майбутшх фахiвцiв у вищих навчальних закладах УкраТни зорieнтована на европейський ви1^р, де визначальними е готовшсть до iндивiдуалiзацiТ програм, самовдосконалення й саморозвитку, вмшня здобувати знання й продуктивно використовувати Тх у професшнш дiяльностi. Дослщження проблем, що пов&язаш iз iндивiдуалiзацiею навчання в навчальних закладах рiзного типу i рiвня тривають давно. Але питання впровадження в них шдивщуальних осв^шх траекторш залишаеться на нашу думку недостатньо розкритим. Iснуючi суперечност мiж необхiднiстю iндивiдуалiзацiТ процесу навчання та недостатньою розробкою шляхiв Тх реалiзацiТ у нашому ушверситет стали поштовхом для дослiдження.

Аналiз актуальних дослiджень. Питання використання iндивiдуальних форм навчання у вищiй школi займалось широке коло як закордонних, так i вiтчизняних вчених-дослiдникiв. 1х роботи стосуються як загальних положень, так i окремих аспектiв: iндивiдуалiзацiТ навчання (А.О. Богопольський, В.М. Володько, М.М. Солдатенко, В. Гашимова, Н.С. Завiзена, Л.£. Смалько, Т.А. Некрасова, В.В. Одинцов, Г.М. Коберник, М.А. Мартинович, М.1. Махмутов, Т.Д. Мшковська, Н.Д. Соловйова, А.Л. Стеблецький, I.E. Унт); шдивщуальноТ та шдивщуально-творчоТ роботи (Л.В. Кондрашова, В.К. Буряк, В.Г. Моторша); реалiзацiТ iндивiдуального пiдходу (С.М. Овчаров, М.М. Сосяк, 1.А. Шайдур, А.О. Кiрсанов); технологи iндивiдуального навчання (Ю. Макаров, Л.А. Липова); формування шдивщуального стилю дiяльностi в процес навчання (В.С. Мерлiн, 6.О. Климов).

Мета даноТ статтi е розкриття та об^рунтування умов оргашзаци шдивщуальноТ осв^ньоТ траектори навчання в ушверсител на прикладi вивчення дисциплiни «Вища математика».

Виклад основного матерiалу. Серед усього рiзноманiття форм оргашзаци навчального процесу на особливу увагу заслуговуе шдивщуальна форма навчання. Сутнiсть шдивщуальноТ форми навчання полягае в тому, що студент сшлкуеться з викладачем «сам на сам». Основною цшшстю такого навчання е те, що воно уможливлюе вибiр iндивiдуального темпу навчання, повшстю iндивiдуалiзуе мету, зм^, засоби i методи

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

навчання. Найчаспше з поняттям «шдивщуальна форма» пов&язують поняття «шдивщуальна траeкторiя». На сьогодш iснуe велика неоднозначшсть у тлумаченнi понять, що пов&язаш з iндивiдуальним навчанням. Це стосуеться i поняття «iндивiдуальна траeкторiя».

А.В. Хуторський розглядае iндивiдуальну освiтню траекторш як власний шлях реaлiзaцN особистого потенцiалу кожного учня в освт [4].

Н.Н. Суртаева трактуе шдивщуальш освiтнi траектори як певну послщовшсть елементiв навчально! дiяльностi кожного учня по реалiзацií власних освiтнiх цтей, що вiдповiдае ix здiбностям, можливостям, мотиваци, iнтересам, здiйснювану при координуючш, орrанiзуючiй, консультуючiй дiяльностi педагога у взаемоди з батьками [3].

Т.П. Короспянець вважае, що : «шдивщуальна освiтня траекторiя е цiлеспрямованою осв^ньою програмою, що забезпечуе студентовi позици суб&екта вибору, розробки, реалiзацií освптого стандарту при здiйсненнi викладачем педаготноТ пiдтримки, самовизначення i самореалiзацií» [2].

Будемо дотримуватися останнього тлумачення. Пщ 1ндив&1дуальною освтньою траектор&1ею будемо розумп"и iндивiдуальний шлях студента, який вш обирае для реалiзацii освiтньоrо стандарту (програми з дисциплiни «Вища математика») i який залежить вiд шдивщуальних особливостей студента.

Розглянемо деякi загальш положення, що стосуються побудови шдивщуальних освiтнix траекторiй.

Т.Л. Годованюк [1] вважае, що необхщними при побудовi iндивiдуальниx освiтнix траекторiй е врахування таких елементiв остньо)&парадигми, як:

• цшност&Г: вчення для самореалiзацií, для прояву i розвитку сво&х особислсних якостей, для здiйснення шдивщуального призначення;

• мотиви: зацiкавленiсть тих, хто навчаеться, в процес навчання, задоволення вщ досягнення освiтнix результалв; зацiкавленiсть викладача в розвитку студенлв, задоволення вiд спiлкування з ними;

• норми: студенти переймають на себе вщповщальшсть за свое вчення; авторитет викладача створюеться за рахунок його особистiсниx якостей i саморозвитку професшних i особистiсниx компетенцiй;

• мета: спрямовашсть на оволодiння основами людськоУ культури i ключовими компетенщями: цiннiсно-смисловими, iнформацiйними, пiзнавальними, комунiкативними i т. д.; усвiдомлення викладачем права студента i маriстра на особиспсш освiтнi цiлi;

• позицп учасниюв навчального процесу: педагог створюе умови для самостшного вчення; взаемне партнерство викладача i студента;

• форми i методи: демократичнi, динамiчнi форми оргашзаци навчального процесу; акцент на самостшну роботу студентiв;

• засоби: традицшш пiдручники доповнюються ресурсами шформацшно-телекомушкацшних систем i

• контроль i о^нка: змiщення акценту на самоконтроль i самооцiнку студенлв.

Для процесу створення шдивщуальноТ освiтньоi траектори характерними е три етапи. А саме:

I етап: психолого-педагопчне вивчення особислсних особливостей, потреб, штереав, зaпитiв студентiв, aнaлiз результaтiв. Виявлення студенлв у яких е проблеми при вивченш математичних дисциплiн та здiбниx студентiв. Дiarностикa Ух здатност працювати в режимi шдивщуальноТ профами;

II етап: розробка змiсту само&| проrрaми за напрямками, ознайомлення студенлв з нею, обrоворення форм роботи;

III етап: мошторинг i корекщя проrрaми.

В дaнiй роботi коротко висвтлимо тaкi iндивiдуaльнi освiтнi траектори: iндивiдуaльнi освiтнi трaекторiй розвитку студенлв на початкових етапах вивчення курсу та шдивщуальш освiтнi трaекторiй розвитку студенлв, якi мають проraлини з математики пщ час ii вивчення.

Реалiзацiя iндивдуальних остшх траeкторiй розвитку студент>в на початкових етапах вивчення курсу. Побудова шдивщуальних осв^шх траекторш вивчення математики на початкових етапах ускладнюеться великою кшьмстю фaкторiв, основними з яких е адаптащя студентiв до нaчaльноrо закладу та складшсть у одночасному вивченнi викладачем шдивщуальних особливостей велико1 кiлькостi студешв. Нaвiть якщо у викладача 3 групи по 25 студентiв, дуже складно за короткий термш (враховуючи перюдичшсть занять два рази на тиждень) визначити iндивiдуaльнi особливостi вах та побудувати для кожного шдивщуальш траекторп. Тому, зазвичай, на перших етапах (близько одного-двох мiсяцiв) шдивщуальна освiтня трaекторiя вибудовуеться на основi вступного контролю.

За результатами aнaлiзу вступного контролю та виокремлення тем, в яких студент недостатньо орiентуеться, доречно буде викладачу шдивщуально поспшкуватися з цим студентом або запропонувати даному студентовi пройти додaтковi тести. Це потрiбно для того, щоб спробувати чiткiше визначити прогалини, як притaмaннi саме у знаннях цього студента. Часто бувае, що неустшшсть з математики окремих студентiв, пов&язана не ттьки з низьким базовим рiвнем знань зi школи, але i з тим, що студенти не вм^ть висловлювати свою думку, не можуть швидко писати (конспектувати), не виконують домашш завдання та не вчать теорш, не вм^ть користуватися пiдручником, видiляти головне, розкривати зм^ теми, застосовувати

правила та алгоритми, застосувати вивчений теоретичний матерГал до конкретних прикладiв, користуватися формулами тощо. Для подолання таких недолив слiд провести кшька iндивiдуальних консультацiй та колективних бесщ.

Для оргашзаци iндивiдуальних траекторш розвитку студентiв продуктивними будуть також iндив&дуально-групов!& консультаци. Пщ час таких консультацш студенти дшяться за принципом рГвневоУ диференцГаци. Це дае можливГсть студенту працювати i3 студентами такого ж рiвня усшшносл, як i вiн. Завдяки цьому у студента формуеться вмшня працювати в колективГ, формуеться сприятливе ставлення до предмету (адже, як правило, студенти не люблять предмети, з яких вони не встигають) i, як наслщок, пiдвищуеться мотивацiя i розвиваеться ¡нтерес. Зазвичай, iндивiдуально-груповi консультаци присвячеш практичному розв&язанню конкретних завдань з новоУ теми, але ¡нколи доцiльно в такому форматi оргашзувати вивчення нового матерiалу чи повторення. Досвщ показуе, що результативним буде залучення до проведення ¡ндивщуально-групових консультацш студенлв з високим рiвнем навчальних досягнень.

Використання засобiв 1КТ значно спростить використання такоУ форми оргашзаци шдивщуальноУ освГтньоУ траектори за рахунок використання дистанцшних тестiв. Якщо студенти вдома пройшли вiдповiдний тест, то вже перед початком груповоУ консультаци студент i викладач знають, як завдання викликали труднощi, до яких «спецiалiстiв» звернутися, яким чином об&еднати в групи тощо.

Ще одшею формою оргашзаци ¡ндивщуально! освГтньоУ траектори навчання е самопдготовка засобами 1КТ. IÏ суть полягае в тому, що студент самостшно здобувае, перевiряе та корегуе своУ знання з математики. Оргашзовуеться самопiдготовка у такий споаб: за результатами вступного контролю студенти отримують iндивiдуальний список тем, за якими потрiбно пройти самопщготовку.

Викладач, особливо на початкових етапах, повинен зустрГчатися зi студентами, у яких е труднощi у вивченш математики один раз на тиждень, можливо один раз на два тижш за умови, що ¡ндивщуальна освiтня траекторiя реалiзуються засобами 1КТ, i викладач мае змогу контролювати успiхи студентiв та вчасно Тх корегувати. Така iндивiдуальна робота на початкових етапах забирае велику кшьмсть часу, але ïï проведення забезпечить гарну яшсть знань та високий рiвень успiшностi групи у подальшому вивчення.

Реалiзацiя iндидуальних траекторш розвитку студент>в, що мають прогалини з математики nid часïïвивчення. ПГсля завершення адаптацшного перюду iндивiдуальнi траектори розвитку будуть спрямоваш на корекцiю знань стосовно нових тем, а тому будуть вiдрiзнятися вщ iндивiдуальних траекторiй розвитку студенлв на початкових етапах, адже причини неустшносл у вивченнi конкретно! теми можуть бути надзвичайно рiзнi. Перерахуемо деяк з них: студент погано засвоУв теоретичний матерiал; студент був вщсутнш протягом вивчення ваеУ (деяких роздшв) теми; у студента недостатньо сформованi практичнi вмiння та навички з конкретно! теми; студент не встигае засвоювати навчальний матерiал через його ¡ндивщуальш психофiзичнi особливостi (повтьшсть чи гiперактивнiсть, втома, настрiй, особист переживання тощо); шкiльна база слабка тощо.

Там причини вимагають рiзних способiв усунення Ух наслiдкiв. Наприклад, реалiзацiя ¡ндивщуально! освггньоТ траектори розвитку студента, що вступив до ушверситету зi слабкою базою може вщбуватися у формi, яка частково нагадуе белл-ланкастерську чи тьюторську форми оргашзаци навчання. IÏ суть буде полягати в тому, що у невстигаючого студента буде власний «моштор» чи «тьютор», що буде обраний ним серед сильшших студенев, який буде шдивщуально займатися з ним протягом всього курсу. Навчання в такш форм! складно оргашзувати, адже сильшший студент також е першокурсником i може не впораеться з таким завданням, не зможе на достатньому рГвш пояснити. Сильний i слабкий студенти можуть не розумТти один одного тощо. Тобто складно дiбрати таку пару студенев, якГ б плщно працювали. Але якщо все-таки це вдасться, то ця сшвпраця виведе i одного, i ¡ншого студента на якГсно вищий рiвень. Вся робота повинна здiйснюватися пщ керiвництвом викладача. 1нколи прогалини в знаннях у студенев виникають через Ухню вГдсутнГсть пГд час занять. ЦГ пропуски можуть бути рГзними вГд 1 до 15 i бтьше занять. ВГдповГдно органiзацiя шдивщуально&! освГтньоУ траекторГ! буде рГзною як за часом, так i за формами, але однозначно повинна забезпечити повне вщпрацювання пропущених занять.

Пропуск навГть одного заняття повинен бути вщпрацьований студентом. ПГсля пропущеного заняття студент повинен прийти повшстю готовим до наступного заняття, адже невчасна його подготовка до пари може спричини подальше незасвоення теми. Студент повинен мати можливГсть самостшно вщпрацювати пропущене до початку наступного. Для цього вш повинен знати тему пропущеного заняття та мати можливГсть опрацювати теоретичну та практичну частину заняття. Найкращим способом ¡нформування студента виступае засоби 1КТ, зокрема on-line сшлкування (електронне листування, on-line сшлкування, чат, соцмережГ тощо). Пропуск одного заняття не потребуе оргашзаци контролю з боку викладача, але студент повинен мати змогу проконтролювати рГвень самостшно опрацьованого матерГалу.. I тому було б доцтьно, якщо б в кшцГ опрацьованого матерГалу студент мк здшснити самоперевГрку, наприклад, за допомогою теспв.

Звичайно, що вщпрацювання бГльшоУ кГлькостГ пропущених занять, шж одне, потребуе вже бГльш складноУ оргашзаци&. Побудова самостшного вивчення окремих тем та роздшв повинна здшснюватися за ¡ндивГдуальними освГтнГми траекторГями з детальним контролем як за процесом, так i за результатом

навчання. В силу ¡ндивщуальних особливостей самостшне засвоення матерiалу студентами рiзне i тому важливо, щоб навчально-методичний комплекс мiстив велику кiлькiсть завдань, ям б пiдбиралися викладачем для оргашзаци ¡ндивщуальноТ освГтньоТ траектори. Важливим е також своечасне отримання цих завдань та сшлкування викладача зГ студентами шд час самостiйного вивчення, що можливе ттьки в умовах дистанцшного навчання студенлв. 3i студентами, у яких на момент закшчення вивчення теми (тсля контрольноТ роботи) виявився недостатнш рГвень знань, також рекомендуемо ¡ндивщуально попрацювати. Для цього потрГбно розробити ¡ндивщуальну траекторГю повторення-вивчення пройденого матерГалу. 1ндивщуальна освГтня траекторГя розробляеться на основГ контрольноТ роботи. А тому контрольна робота повинна мГстити достатню кшьмсть завдань, як будуть перевГряти знання та вмшня з даноТ теми та дозволять вдало побудувати ¡ндивщуальну траекторш вивчення теми. Вщповщно до того, з якими конкретно завданнями студент не справився та шсля особистоТ бесщи, будуеться його ¡ндивщуальна освГтня траекторГя полшшення знань. 1Т устшне проходження повинно гарантувати повне засвоення теми.

Висновки. Оргашзащя ¡ндивщуальних освГтшх траекторш навчання в ушверситет шд час вивчення дисциплши «Вища математика» забезпечуеться засобами 1КТ. Зазначимо, що виважене та своечасне подання уах необхщних навчальних матерГалГв засобами 1КТ створюе можливост для студентГв, що мають рГзний рГвень пщготовки, багаторазове повторення необхщного саме для нього навчального матерГалу та постшного здшснення самоконтролю досягнутого рГвня знань та умшь. УнГверсального рецепту створення ¡ндивГдуальноТ освГтньоТ траекторГТ розвитку студентГв немае. Неможливо визначити траекторГю на весь перюд зразу, оскГльки сутнГсть ТТ побудови полягае саме в тому, що вона вщображае процес змши (динамти) у розвитку та навчаннГ студента, що дозволяе вчасно корегувати компоненти педагопчного процесу.

Список використаних джерел

1. Годаванюк Т.Л. 1ндивщуальне навчання у вищш школГ: монографГя / Т.Л. Годаванюк. - К.: НПУ ¡м. М.П. Драгоманова, 2010. - 160 с.
2. Корослянець Т.П. 1ндивщуальна освГтня траекторГя - освГтня програма студента / Т.П. Корослянець //Науковий вГсник Донбасу. - 2013. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvd_2013_1_18.pdf.
3. Суртаева Н.Н.Нетрадиционные педагогические технологии: Парацентрическая технология: учеб. науч. пособие / Н.Н. Суртаева. - М. - Омск, 1974. - 22 с.
4. Хуторской А.В. Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному? / А.В. Хуторской. - М., 2005. - 383 с.

References

1. Hodavanyuk T.L. Individual education in high school: monograph / T.L. Hodavanyuk. - K.: NPU named after M.P. Drahomanova, 2010. - 160 s.
2. Korostiyanets& T.P. Individual educational trajectory - Student&s educational program / T.P. Korostiyanets& //Scientific Bulletin of the Donbas. - 2013. - # 1. - Access mode: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvd_2013_1_18.pdf.
3. Surtaeva N.N. Non-traditional pedagogical technologies: paracentric technology:education book / N.N. Surtaeva. - C. - Omsk, 1974. - 22 s.
4. Khutorskoy A.V. Methodology of person-oriented learning. How to train everyone in different ways? / A.V. Khutorskoy. - M., 2005. - 383 s.

ORGANIZATION OF INDIVIDUAL EDUCATIONAL TRAJECTORY OF EDUCATION IN UNIVERSITY

Olena Neshcheret

State University of Telecommunications, Ukraine Abstract. The modern demand for the educational process is its personal orientation. That is why, recently, this issue is devoted to many works of psychologists and educators, in despite this, today there is a great controversy in the interpretation of concepts related to individual learning. This also applies to the concept of "individual educational trajectory." That is why the article analyzes the main approaches to the definition of the concept of "individual educational trajectory". Some general provisions concerning the construction of individual educational trajectories are considered. The selected stages those are characteristic for the process of creation of an individual educational trajectory. The basic directions of the organization of the educational process by individual educational trajectories are drawn: individual educational trajectories of students& development at the initial stages of studying the course and individual educational trajectories of students with gaps in mathematics during its study. The introduction of these trajectories is considered in the use of information and communication technologies. Key words: higher mathematics, ICT, individual educational trajectory, organization, university.

вища математика індивідуальна освітня траєкторія ІКТ організація університет higher mathematics ict individual educational trajectory organization university