Научтруд
Войти

Використання в сучасних школах України історичного досвіду трудової підготовки молоді другої половини хх століття

Научный труд разместил:
Semyonovich
20 сентября 2020
Автор: Максим Пшеничний

5. Основи викладання мистецьких дисциплiн: Навч. посiбник / За заг. ред. О. П. Рудницько!. — К.,

1998. — 182 с.
6. Рудницька О. П. Педагопка: загальна та мистецька: Навч. поЫбник. — Тернопшь: Навчальна книга

— Богдан, 2005. — 360 с.

7. Сохор А. О методологии музыкальной критики // Современные вопросы музыкознания. — М., 1976.

Максим ПШЕНИЧНИЙ

ВИКОРИСТАННЯ В СУЧАСНИХ ШКОЛАХ УКРА1НИ 1СТОРИЧНОГО ДОСВ1ДУ ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ МОЛОД1 ДРУГО1 ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛ1ТТЯ

Стаття присвячена проблемi творчого використання досвiду трудового навчання старшокласниюв у сучасному навчально-виховному процеЫ загальноосвтньоI школи. Ретроспективний аналiз цього питання доводить, що втчизнят педагогiчнi традици минулого е стартовою сходинкою, вiрним тдтрунтям для подальших наукових до^джень у цьому напрямку.

Питання трудово! тдготовки молодi в сучаснш Укра!т е прюритетним напрямком дiяльностi вiтчизняних педагогiв. Про актуальнiсть ще! проблеми свiдчить той факт, що для устшного вирiшення фундаментальних освггшх завдань сьогодення необхiдно грунтовно дослвдити вiтчизнянi педагогiчнi традици минулого та творчо використовувати !хнш пiзнавально-виховний потенщал.

Проблема трудово! пiдготовки молодi в сучаснш загальноосвинш школi привертае до себе увагу багатьох вчених i педагопв Укра!ни: I. Бугаевича, А. Вихруща, Й. Гушлея, В. Кухарського, В. МадзтенаД. Матюшi, I. Назiмова, Д. Сметанiна, В. Сухомлинського, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського. Одностайною е думка, що розвиваток i вдосконалення змiсту сучасного трудового навчання старшокласнишв варто починати з вивчення iсторичного досвiду iз ще! проблеми.

При розгляд окреслено! вище проблеми необх1дно, на нашу думку, звернутися до педагогичного знання минулого. Таке рiшення е виправданим, оскшьки питання трудово! тдготовки молодi не е лише «продуктом сучасносп», воно мае мiцне iсторичне педагопчне коршня.

Друга половина ХХ ст. увшшла в iсторiю педагогiки як науково бурхливий та педагогiчно суперечливий перюд, в якому залишилися нереалiзованi надп. Досвiд минулого треба ураховувати та використовувати в наш час, оскшьки високий рiвень трудово! пiдготовки школяр1в знову може бути затребуваний укра!нським суспiльством.

Дослiджуваний перiод характеризувався швидкими темпами вiдбудови (пiслявоеннi 1015 рошв), становленням i розвитком народного господарства, та промислового виробництва. Необхвдшсть зростання виробничо! працi, науково-технiчний прогрес висували все бiльш висок1 вимоги до квалiфiкацi! робiтникiв народного господарства [3, 219-226].

Особливо велику увагу привертае до себе перюд 50-90 рр. ХХ ст. У цей час система трудово! тдготовки молодi розвивалася швидкими темпами, i в наш час варто звернутися до педагопчних досягнень минулого, розглянути накопичений досввд.

У до^джуваний перiод у професшному та трудовому навчаннi виникли серйознi проблеми. По-перше, працiвники системи освии рiзних рiвнiв необ&ективно ощнювали значения трудово! пiдготовки. По-друге, ввдбувалася глибока криза вiтчизняно! економiки, було знищено зв&язок з виробництвом. Одшею з важливих подiй дослiджуваного перюду в трудовому навчаннi е закон 1958 р., зпдно з яким розпочалася шк1льна реформа. Вона була наслвдком вiдбудови народного господарства, потреби у квалiфiкованих працiвниках, а також тдвищення рiвия життя населення, що дало змогу залучити до навчального процесу бiльшу к1льк1сть молодi, дозволивши тим самим удосконалювати соцiально-трудовий напрямок освiти, пiдвищувати його економiчну ефектившсть.

Школа, ставши 11-рiчкою згiдно з реформою 1958 р., разом iз загальною повною освиою брала на себе функщю пiдготовки молодi до масових робочих професш. Сiльськi та мюьш школи-сiмерiчки стали восьмирiчками; замють ремiсничих училищ були створенi профтехучилища. Методолопчш аспекти проблеми органiзацi! виробничого навчання в той час

розглядали М. Жиделев, Р. Медведев, А. Ставровський; проблему розробки питаннь трудового виховання та виробничого навчання в сiльськiй школi до^джували А. Шибанов, К. 1ванович; питання пiдвищення ролi працi у вихованш старшокласникiв — I. Свадовський, В. Яковлев.

Бшьштсть науковцiв, як1 розробляли проблеми трудового навчання, головними напрямки дiяльностi вважали створення системи трудового виховання та навчання в молодших та середшх класах, удосконалення програми з ручно! працi, органiзацiю шшльних майстерень для навчання старшокласник1в.

Стосовно старшокласниюв iснувала потреба у виробничш спецiалiзащ! та отриманнi молоддю робочих професiй. Дослiдження ще! проблеми можна простежити в наукових роботах С. Шабалова, С. Шаповаленка, М. Скаткша. Ученi пдкреслювали значення полiтехнiчного навчання, вважали важливим здшснення зв&язку теоретичного та практичного матерiалу в трудовш пiдготовцi. Велику увагу в сво!х роботах науковц звертали на попередження вузького професiоналiзму.

Укра!на бiльш послвдовно, нiж iншi республiки тодiшнього СРСР, взяла курс на професiоналiзацiю. Створювалися класи з виробничим навчанням. Спроби навiсити цьому експерименту ярлик «монотехшзму» вiдкинув В. Сухомлинський [5, 12-16].

У державних документах тдкреслювалася необхвдтсть готувати старшокласник1в до працi на тдприемствах, у сiльському господарствi, тдвищувати виробничу спецiалiзацiю навчання старшокласник1в, що в подальшому сприяло пiдготовцi випускнишв як до навчання у вищш школi, так i до практично! дiяльностi в народному господарствi.

Однак у 1964 р. школа знову стала десятирiчкою, увага до виршення питань трудово! пiдготовки учнiв загальноосвишх шк1л зменьшилася.

У наш час необхiдно зрозумiти механiзм, що зумовив цю реформу в освiтi, а тзшше, пiсля появи закону 1964 р., згорнув И. В Укра!т одночасно з прийняттям вказаного закону розпочалися дослвдно-експериментальна робота та широке обговорення проблем поеднання навчання з виробничою працею, питань полиехшчно! освии, практично! та психологiчно! пiдготовки до пращ та професшно! дiяльностi.

Наступною важливою подiею, що сприяла вдосконаленню трудового навчання, стало вiдкриття мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв (Постанова Ради мiнiстрiв СРСР № 662 вiд 23 серпня 1974 р.) Була здшснена спробою альтернативного пiдходу до трудового навчання учшв старших класiв, на базi майстерень почали функцiонувати гуртки та позашкiльнi заклади. Дiяльнiсть мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатiв в окремих випадках здiйснювалася навiть на основi шдив^ально розроблених навчальних планiв [2]. Водночас деяк проблеми становления ново! системи трудово! тдготовки не були виршет остоточно (насамперед органiзацiйно-адмiнiстративнi питання).

У середин 1980-х рр. в Укра!т почалися перетворення, що проходили тд гаслами перебудови та гласности Незадоволення станом справ як у наущ, так i в освiтi вилилося в потужний загальносоюзний педагогiчний рух. Деяш питання трудового навчання вимагали ретельного аналiзу та подальшо! розробки.

Як сввдчить дослiдник Ю. Аверичев, у 1984-1987 рр. до реалiзацi! реформи були прикладенi значнi зусилля. Мiнстерство освiти СРСР за участ iнших мiнiстерств та вiдомств розробило та розширило нормативну базу трудово! тдготовки. У щ роки введено в даю рiзнi варiанти програм трудового навчання. Кiлькiснi показники стану трудово! тдготовки значно зросли: так на початок 1986/1987 навчального року за школами було закроено 80 тис. тдприемств [1, 27-28]. Наприюнщ 1980-х рр. процес удосконалення трудово! тдготовки дещо вповiльнився. Зростала тенденщя до розширення теоретично! частини за рахунок практично!. Рамки сусп1льно корисно! виробничо! працi школяр1в скорочувались, необхвдт були заходи зi збереження та розвитку системи трудово! п1дготовки з урахуванням сучасних вимог та можливостей.

У 1991 р. вiдбулися докоршт суспiльно-полiтичнi змiни: Укра!на стала незалежною державою. У зв&язку iз цим виникли принципово новi передумови для розвитку системи трудового навчання. За офщшними даними, наведеними в дослщжент С. Дем&янчука, на цей час кожна третя станщя юних техншв, юних натуралiстiв була розташована в орендованих п1двальних примiщеннях; багато шкш працювало в непристосованих примiщеннях, яю не були оснащенi необх1дними комуткащями, iнодi навiть не мали централiзовано! системи опалення [4, 183-184]. Через ввдсуттсть г1дних умов важко було сподаватися на становлення та розвиток системи трудового навчання. Хоча треба зазначити, що

з отриманням незалежносл в Укрш&ш з&явилися можливосп для розбудови нацюнально! школи загалом та профеайно! п1дготовки школярш зокрема.

Систему трудового навчання в нових умовах необхвдно органiзовувати з урахуванням регiону та особливостей менталiтету укра!нцiв. Аналiзуючи юторичт джерела, робимо висновок, що Мшстерство освiти Укра!ни уже мало досввд пiдтримки виготовлення художнiх виробш на уроках трудового навчання в старших класах. Про це свiдчить, зокрема, наказ Мшстерства освiти УРСР № 193 ввд 10 жовтня 1968 р. [2, 183-184]. Зпдно iз цим документом, починаючи з 1968/69 навчального року в загальноосв^тх школах, розташованих у районах, у яких е тдприемства народних художнiх проми^в, на уроках працi здiйснювалося навчання учшв технiчних прийомiв виготовлення художшх виробiв. Цей же наказ зобов&язав Держплан та Головпостач УРСР за заявками Мшстерства освiти забезпечити школи вiдповiдним устаткуванням, iнструментами й матерiалами.

У 1990-тi рр. основнi питання трудового навчання обговорювали та розробляли А. Вихрущ, В. Кухарський, М. Левшвський, В. Мадзiгон, В. Рак, В. Сидоренко, В. Стешенко, Г. Терещук, Д. Тхоржевський. Завдяки пошукам цих науковцiв стало можливим визначити певш закономiрностi трудово! пiдготовки учшв на рiзних етапах школьного навчання у другш половинi ХХ ст. Центральною на початку вказаного десятилитя залишалася проблема збереження функцiонуючо! системи трудового навчання та поступове !! вдосконалення.

Важливим результатом теоретично! роботи, що проводилася в дослiджуваний перюд, був значний внесок науковцiв у навчально-методичне забезпечення трудово! пiдготовки, створення навчальних програм, нормативних та шших документiв, навчально! та методично! лиератури, розробку обладнання та засобiв навчання, а також у тдготовку та перетдготовку вчителш i розповсюдження передового педагопчного досвiду.

Аналiзуючи процес розвитку системи трудово! пiдготовки учнiв у 50-90 рр. ХХ ст., зазначимо, що на нього впливав досввд теоретично! та практично! роботи в галузi трудово! тдготовки в загальноосвинш школi, накопичений в першiй половит цього столтя.

У наш час серед дослвднишв проблем трудового навчання викликае занепокоення вiдставання укра!нсько! молодi за рiвнем професiйно! трудово! тдготовки ввд iнших держав СНД, зокрема Росп. За даними С. Дем&янчука [4, 139-140], нормативна база Укра!ни вiдстае вiд Росiйсько! Федерацi!. В Укра!ш також спостерiгаеться недостатня динамiчнiсть вивчення окремих проблем. Перспективними напрямами в наш час вважаеться курс «Технолопя» та пiдготовка старшокласник1в до тдприемницько! дiяльностi.

Можна стверджувати, що головною тенденщею в перетвореннi системи трудового навчання залишаеться особлива увага до тдвищення полтахтчно!, виховно!, розвиваючо! та профорiентацiйно! спрямованостi трудового навчання.

Наукова новизна до^дження полягае в аналiзi досвiду трудово! пiдготовки учшв та системнш оцiнцi розвитку основних форм трудово! тдготовки старшокласнишв у загальноосвишх школах Укра!ни друго! половини ХХ ст. Набутий юторичний досввд трудово! пiдготовки, фактори та умови, що сприяють його накопиченню, повинш використовуватися як важливий соцiальний досввд сучасного поколiння.

Л1ТЕРАТУРА

1. Аверичев Ю. П. Трудовая подготовка школьников в 50-80 х. гг : Автореф. дис. ... канд. пед. наук.

— М., 1996. — 49 с.

2. Основные документы про школу / Сост. Березняк Е. С — К.: Радянська школа, 1973. — 360 с.
3. Гриценко М. С. Нариси з кторп школи в Украшськш РСР (1917-1965). — К.: Радянська школа,
1966. — 260 с.
4. Дем&янчук С. П. Трудова тдготовка учшв загальноосвггтх шкш Укра!ни (1945-1999р.) Дис.

...канд. пед. наук. — Тернотль, 2000. — 157 с.

5. Сухомлинський В. А. В защиту производственного обучения в школах Укра!ни //

Политехническое обучение. — 1958. — № 1. — С. 12-16.

Другие работы в данной теме: