Научтруд
Войти

Початкова професійна освіта фахівців соціальної сфери як напрям професійної освіти у Франції

Научный труд разместил:
Afonovich
20 сентября 2020
Автор: Галина Лещук

ЗА РУБЕЖЕМ

Галина ЛЕЩУК

ПОЧАТКОВА ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА ФАХ1ВЦ1В СОЦ1АЛЬНО1 СФЕРИ ЯК НАПРЯМ ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ У ФРАНЦЫ

У статтi розкрито змкт початковог професшно&г& освiти спецiалiстiв сощальног сфери у Франци. Спецiалiсти V рiвня пiдготовки, що вiдповiдаe початковт професшнш освiтi у соцiальнiй сферi, забезпечують соцiальну, психолого-педагогiчну, медико-педагогiчну присуттсть безпосередньо у медико-соцiальних закладах. Шдготовка даних спецiалiстiв включае варiативну частину, яка охоплюе основи наук, широк галузi знання, загальш методики i т.д. Важливою умовою доступу до тдготовки спецiалiстiв соцiальноi сфери е наявтсть певних особистiсних якостей кандидата, життевого досвiду, високого рiвня мотивацп.

Осв^не середовище постшно змшюеться, оскшьки воно е залежним вщ поточних економiчних, пол^ичних i сощальних умов. Здаттсть системи освгти задовольняти потреби особистосп й суспшьства у високоякiсних осв^тх послугах визначае перспективи й шновацшш шляхи економiчного, соцiального i духовного розвитку кра!н i народiв. Важлива роль у вирiшеннi нагальних економiчних та соцiальних проблем суспiльства покладаеться на висококвалiфiкованих спецiалiстiв, пiдготовку яких повинна забезпечити ефективна система професшно! освiти. В освiтнiй системi будь-яко! кра!ни тема професшно! освiти, точтше, проблема якнайкращо! пiдготовки молодого поколшня до швидкозмiнних умов сучасного ринку пращ з його високими вимогами до поеднання загально! осв^и i специфiчно! пiдготовки до виконання завдань на конкретному робочому мющ, заслуговуе особливо! уваги. При цьому початкова та середня професшна освiта часто стають визначальним етапом у подальшому професiйному становленнi особистостi.

Теоретико-методологiчнi основи професшно! тдготовки фахiвцiв соцiально-педагогiчно! роботи вивчали О. Гура, Л. Мщик, А. Первушина, О. Пономаренко. Проведет проектуючi та прогностичнi дослiдження, що стосуються проблем створення ефективно! системи професшного вiдбору майбутнiх спецiалiстiв iз соцiально! роботи (Л. Артюшкiна, А. Капська); впровадження в педагогiчний процес iнновацiйних методiв i технологiй тдготовки фаивщв (С. Архiпова, I. Мигович.); формування системи неперервно! освiти кадрiв для соцiально! сфери (Н. Ничкало, В. Полiщук). Зарубiжний досвiд тдготовки кадрiв для соцiально! сфери проанатзовано в наукових працях Л. Гурье, О. Пiчкар, Н. Собчак, В. Тименка, С. Когут, Н. Гайдук та ш.

Мета статтi — розкрити змют початково! професiйно! осв^и спецiалiстiв соцiально! сфери у Франци.

У Францi! бiльшiсть навчальних закладiв системи початково! та середньо! загально! освгти, значна частина професiйних шкш, унiверситети та iншi нацiональнi навчальш заклади перебувають у вiдомствi Мшютерства у справах молодi, нацiонально! освгти i наукових дослiджень. Деякi навчальш заклади професшного типу перебувають у вщомсти мшютерств, що опiкуються пею чи тiею спецiальною галуззю виробництва. Так, питаннями професшно! тдготовки сощальних пращвниюв здебшьшого займаеться Мiнiстерство сощальних справ. Можливосп одержання початково! професшно! сощально! освiти у Францi! надають як державнi (лiце!), так i асоцiативнi (школи соцiально! роботи) заклади освгти. Згiдно з Законом про свободи й повноваження мюцевих оргатв влади № 2004-809 вiд 13 серпня 2004 р. [8] регюнальт органи влади контролюють дiяльнiсть закладiв, в яких здiйснюеться початкова шдготовка в галузi соцiально! роботи i забезпечують !х фiнансування за умов, передбачених статею закону № 451-2-1. Сощальт професi! початкового рiвня професшно! тдготовки

представлен спещальностями V рiвня, отримання яких пiдтверджене свiдоцтвом про професшну пiдготовку (САР) чи свщоцтвом про професiйну освiту (ВЕР): "Робота iз дiтьми з вщхиленнями," "Допомога за мiсцем проживання," "Помiчник у сощальному житп," "Спещалют iз надання медико-психолопчно1 допомоги," "Асистент технiка-анiматора з питань молодi та спорту" та ш.

Можливiсть отримання початково! сощально! професшно1 освiти у трирiчний термш надають професiйнi лще1, зарахування в яю здiйснюeться за результатами заюнчення першого року навчання в коллежа Таким чином при iснуючiй у Франци оргашзаци другого ступеня середньо! освiти, випускники лще1в отримують шдготовку з професiй сощально1 кар&ери ще у перiод навчання у старших класах середньо1 школи. До здобуття професiй сощально1 кар&ери веде навчання в секци медико-соцiальних наук. Вона призначена для учнiв, якi мають комунiкативнi навички, проявляють iнтерес до сощальних наук та сощально1 сфери дiяльностi. Домiнантами навчання у цш секци е фiзичнi та бюлопчш науки, методи роботи в сощальнш та санiтарнiй сферi, право та дшоводство.

Упродовж першого року навчання в лще1 учнi вивчають загальну програму i два курси за вибором. Загальна програма, яка передбачае 23-24 години навчання на тиждень, складаеться iз загальноосвiтнiх дисциплiн з модулями. Слщ пiдкреслити, що модулi у цьому випадку не е спецiалiзованими. Вони лише поглиблюють та iндивiдуалiзують вивчення загальноосвiтнiх дисциплiн. Тим, хто мае намiр продовжувати навчання у секци медико-сощальних наук, рекомендуються такi курси за вибором: медико-сощальш науки та методи, санiтарнi науки та методи. Щц час !х вивчення учнi мають реальну змогу ознайомитися з юнуючими соцiальними та саштарними структурами, дiяльнiстю вiдповiдних служб, методами адмшютративно1 i комерцшно1 дiяльностi у сферi охорони здоров&я та сощальнш сфер1

Протягом другого i третього рокiв навчання у лще1 (перший i випускний класи — у Франци зворотна нумеращя клашв) учнi, якi обрали секцiю медико-сощальних наук, починають вивчати профiльнi предмети: сощальш i санiтарнi науки, комушкащя в охоронi здоров&я i сощальнш робот^ бiологiя людини, фiзiопатологiя й медична термшолопя. У той же час половина навчального часу выводиться на загальноосв^ш дисциплiни (15 годин на тиждень у першому клас та 13 — у випускному). На спецiальнi дисциплiни вiдводиться вщповщно 15 i 18 годин на тиждень. Окрiм того, учнi повинш обрати два з таких куршв: соцiальна та сiмейна економiка, музика, естетика, швидке мовлення. Для усшшно1 здачi екзамену на бакалавра з вщповщного профiлю необидно набрати 21 бал. Коефщенти, з яких вш складаеться, набираються таким чином: французька мова — 3, фiлософiя — 1, хiмiя i бiологiя — 4, шоземна мова — 2, фiзична культура та спорт — 1, медико-сощальш науки — 3, вивчення конкретних випадюв — 4, медична термшолопя — 3 [2].

Постановою вщ 10 липня 1992 року були сформульоваш основш напрямки шдготовки у секцil медико-соцiальних наук, а також внесет змши у структуру навчального плану секци медико-сощальних наук [9]. Так, були видшеш чотири групи дисциплш: профiлюючi обов&язковi дисциплiни, обов&язковi курси, додатковi обов&язковi загальноосвiтнi дисциплiни, факультативнi дисциплiни. Так, I група профiлюючих обов&язкових дисциплш включае в себе саштарш та сощальш науки, комушкащю в галузi охорони здоров&я та соцiальнiй сфер^ бiологiю людини, психологiю та медичну термшолопю; II група обов&язкових куршв — пiдготовку до конкурсу в саштарному та соцiальному секторах, дшоводство; III група додаткових обов&язкових загальноосв^шх дисциплiн включае в себе французьку мову, фiлософiю, фiзичнi науки, математику, шоземну мову (1), iсторiю-географiю, економшу, соцiальну i сiмейну економiку, модулц VI група факультативних курсiв — шоземну мову (2), дшоводство, швидке мовлення. [2].

Уш дисциплши, як профшююч^ так i загальноосвiтнi, повинш сприяти засвоенню учнями певних умшь:

— оволодiння специфiчним та адаптованим мовленням;

— використання методологil шформацшних дослiджень;

— здатнiсть до рефлекси, аргументування та синтезу;

— вмшня брати на себе вiдповiдальнiсть i позицiонуватись.

Профiлююче навчання в секци медико-сощальних наук передбачае:

— вивчення бюлоги людини та психопатологи;

— психосощолопчне знания îh^b^îb i груп;

— вивчення сощальних явищ, проблем громадського здоров&я, ïx економiчних наслiдкiв;

— вивчення адмшютративних, санiтарниx i соцiальниx шституцш, законодавства про сiм&ю, санiтарний i сощальний захист;

— вивчення комушкаци та методологiï у сферi охорони здоров&я та сощальнш галузц

— вивчення шформатики та ïï застосування у професiйному секторi.

Пiсля устшного складання екзамену на отримання ступеня бакалавра випускник лiцею може продовжити навчання, яке веде до здобуття професш соцiальноï кар&ери, або працевлаштуватись як медичний i/чи соцiальний секретар. 74% випускниюв секцiï медико-сощальних наук продовжують навчання. Приблизно 25% iз них вступають до ушверситету, 10% — у класи старших технтв при лiцеяx, приблизно половина — у рiзнi спецiалiзованi школи соцiальноï роботи або у саштарш, регiональнi центри для пiдготовки сощальних пращвниюв [2].

Таким чином, випускники секцiï медико-соцiальниx наук мають можливють у подальшому продовжити навчання у закладах, де здшснюегься пiдготовка як пращвниюв сфери охорони здоров&я, так i сощальних пращвниюв, i отримати ушверситетський диплом про теxнологiчну осв^у в галузi професiй соцiальноï кар&ери (DUT) за спещальностями "асистент сощально1& служби", "спецiалiзований вихователь", "ашматор", "радник iз питань соцiальноï та шмейно1& економши"; диплом про загальну ушверситетську освiту (DEUG) за спецiалiзацiею "Здоров&я;" свщоцтво про вищу теxнiчну освпу (BTS) у галузi дiетологiï, бюлопчних аналiзiв тощо.

Асистент TexHÏKa-aHÏMaTopa з питань молодi та спорту. Щцготовка за такою спецiальнiстю завершуеться отриманням диплома професiйноï придатностi асистента техшка-анiматора (ВАРААТ) V рiвня ^вень ВЕР). Кандидат, який вже володiе ВАРААТ, може отримати сертифiкацiю за одшею чи кiлькома спецiалiзацiями або техшчними засобами пiдтримки [4]. BAPAAT представляе I рiвень квалiфiкацiï в галузi анiмацiï та супроводу спортивно!& та сощокультурно1& дiяльностi. Асистент техшка-ашматора з питань молодi та спорту здшснюе втручання або в ролi асистента, або в ситуацiï обмеженоï та контрольованоï дiяльностi пiд наглядом бшьш квалiфiкованого спецiалiста чи директора закладу, при цьому вш обслуговуе, шформуе рiзнi категорiï клiентiв; сприяе органiзацiï та управлiнню групами, ашмуе дiяльнiсть тощо.

Для вступу на навчання попередня професшна пiдготовка не е необхщною умовою, але кандидат повинен мати достатнш рiвень особистюного досвiду i на момент складання випускного iспиту мати не менше 18 рокiв. При вступi ощнюеться рiвень загальноï культури вступника; набуп знания в галузi анiмацiï; рiвень досвiду щодо використання теxнiчниx засобiв пiдтримки.

Навчання асистентiв теxнiка-анiматора з питань молодi та спорту здшснюеться в центрах пiдготовки, дiяльнiсть яких схвалена Регiональною дирекцiею з питань молодi та спорту. Пiдготовка тривае вщ 12 до 24 мюящв, вiдбуваеться за принципом почергового навчання i включае вщ 1500 до 2000 годин загальнох, теxнологiчноï та професiйноï пiдготовки. Пiдготовка до ВАРААТ мае три спецiалiзацiï:

— дозвшля юнацтва та дiтей;

— дозвшля рiзниx категорiй населения;

— дозвшля на природа

Крiм теxнiчниx, в процеш навчання рекомендуеться використовувати й iншi засоби пiдтримки (supports techniques) для розширення професiйноï компетенцiï.

Розрiзняють два типи засобiв пiдтримки 1) фiзичнi та спортивнi (орiентування на мюцевосп, пiша прогулянка, спелеологiя, велокрос по перешченш мiсцевостi, плавания, верхова 1зда, стрiльба з лука тощо); 2) сощокультурш (заняття музикою, наукою, пластикою, пантомiмою, театральним мистецтвом та iH.).

У процесi пiдготовки вщбуваеться перевiрка набутого професiйного досвiду на основi обраних теxнiчниx засобiв шдтримки.

Випускт юпити включають: 1) вступ у професшну ситуацiю шляхом розробки кандидатом ашмацшного проекту; 2) сшвбесщу з комiсieю на основi пройдено! пiдготовки та набутого професшного досвщу (опираючись на щоденник тдготовки).

Три спецiалiзацi! ВАРААТ вiдкривають для випускниюв можливiсть працевлаштування у трьох типах закладiв:

— заклади для молодi та дiтей: центри дозвшля чи канiкулярнi центри, органiзацi! з культурного дозвшля школярiв, клуби за мюцем проживання;

— структури колективного дозвшля для рiзних категорiй населення: туристичт офiси, кемпiнги, бази дозвшля, парки атракщошв, "зелений туризм";

— заклади з оргатзащ! дозвiлля на природi для всiх категорiй населення: природш та нацiональнi парки, центри й асощацп навколишнього середовища тощо.

Помiчник у соцiальному життi. Помiчник у соцiальному життi належить до групи сощальних професш iз надання допомоги за мiсцем проживання raiem^ спецiалiста. Декретом i постановою вщ 26 березня 2002 року [5; 7] було реформовано CAFAD (сертифшат спещалюта з надання допомоги вдома) i замшено його DEAVS (державний диплом помiчника в соцiальному житп). Таким чином, помiчники в сощальному життi замiнили спецiалiстiв iз надання допомоги вдома (aides a domicile), яких упродовж тривалого часу ще називали помiчниками по господарству. Реформований диплом мае на мет шдняти значущiсть спецiальностей iз надання допомоги вдома. Вщтепер власники CAFAD прирiвнюються до власникiв DEAVS. До помiчникiв у соцiальному життi можуть також прирiвнюватись власники свiдоцтв про професшну осв^у в галузi санiтарно! та сощально! кар&ери (з уточненням спещатзаци "Допомога за мiсцем проживання") та особи, яю володiють сертифiкатом спещалюта з надання медико-психолопчно! допомоги або професшним дипломом доглядальницi. Помiчники в сощальному житп покликанi надавати допомогу в повсякденному життi особам, що перебувають у складних ситуацiях, хворим чи залежним. Вiдповiдно до професшно! характеристики [5] помiчник у сощальному житп повинен бути компетентним здшснювати соцiальний супровiд уразливих категорiй населення в умовах !х повсякденного життя; здiйснювати втручання стосовно сiмей, дтей, осiб похилого вiку, хворих, шваладв iз метою надання !м допомоги в повсякденному житп; забезпечувати тдтримку, профшактику, вiдновлення та стимулювання самостшност особи у процесi !! сощального включення та боротьби з виключенням.

Умови вступу на тдготовку до DEAVS порiвняно iз CAFAD, значно розширенi. Прийом на навчання проводиться за результатами складання екзамену з ощнювання придатностi кандидата до професп, але володiння деякими дипломами частково чи повнютю звшьняе вiд його складання. Кандидат на тдготовку до DEAVS повинен виявляти штерес до гуманiтарних i сощальних проблем, iз якими стикаються шм&!, iнвалiди, люди похилого вiку та ш. Необхiдно любити та вм^и виконувати домашню роботу, мати хороше здоров&я.

Пiдготовка, тривалiстю вiд 9 до 36 мюящв, включае 500 годин теоретичного та 560 годин практичного навчання замють 280 та 120 годин, яю выводились на тдготовку до колишнього CAFAD. Програмою передбачене вивчення п&яти навчальних блоюв, подiлених, у свою чергу, на 11 модулiв:

1. Контингент ^еш!в

Модуль 1: знання контингенту клieнтiв.

Модуль 2: патологi!, процес виникнення непрацездатностi.

2. Супровiд i допомога людям в основних дiях повсякденного життя.

Модуль 3: ергономiя.

Модуль 4: здоров&я та ппена.

3. Супровщ i допомога людям у повсякденнш дiяльностi.

Модуль 5: харчування-!жа.

Модуль 6: догляд за одягом та життеве середовище.

4. Супровщ i допомога людям у сощальнш i близькiй до не! дiяльностi.

Модуль 7: соцiальна дiяльнiсть та !! учасники.

Модуль 8: атмащя та повсякденне життя.

5. Методолопя втручання.

Модуль 9: професшна дiяльнiсть, посадовi обов&язки та деонтолопя.

Модуль 10: здшснення втручання.

Модуль 11: комунiкацiя, зв&язки, надання допомоги.

Чотири мiсяцi практики включають професiйну практику (420 годин — 3 мюящ) та одну чи двi ознайомлюючих практики (120 годин — 1 мюяць).

Диплом помiчника в соцiальному житгi видаеться за результатами перевiрки знань, набутих у xодi вивчення навчальних модулiв. Особи, якi провалились на одному чи кшькох iспитаx, можуть ïx перескласти протягом трьох наступних сесш.

Що стосуеться можливостей працевлаштування, то бшьшють iз цих професiоналiв працюють у структурах служб, що об&еднують помiчникiв по господарству та домашшх працiвниць. Однак поле ïx втручання зазнае сьогодн змiн, особливо зважаючи на зростаючий штерес приватного сектора до спещалюпв iз надання допомоги вдома та помiчникiв у сощальному жигтi. Однак ця еволюцiя ще не дозволяе достатньо професiоналiзувати сектор втручання помiчникiв у соцiальному житп, оскiльки рiзнi статути i системи фшансування перешкоджають справжнiй прозоростi поля професшного втручання помiчникiв у сощальному житп.

Спецiалiст Ï3 надання медико-психолопчноТ допомоги. Даний фаxiвець бере участь у супроводi дiтей, пiдлiткiв, дорослих шваладв i / або залежних людей похилого вiку. Ця спещальнють е однiею з квалiфiкацiй, що мають вщношення до освiтньоï дiяльностi та знаходиться на межi медичного та соцiального секторiв.

Пiдготовка, що веде до отримання сертифшата спещалюта з надання медико-псиxологiчноï допомоги (CAFAMP), можлива лише без вщриву вiд виробництва i вiдкрита для ошб, старших 18 рокiв, яю займають посаду учня помiчника-доглядальника (aide-soignant) чи спещалюта-стажиста з надання медико-псиxологiчноï допомоги. Необxiдними якостями кандидата на тдготовку е контактнiсть, iнтерес до гумаштарних, медико-соцiальниx i повсякденних проблем, умшня слухати.

Для вступу на навчання не потрiбен жодний диплом, але кожен iз центрiв тдготовки органiзовуе вступнi iспити, якi включають: 1) сшвбесщу з комiсiею на основi тексту, який кандидат отримуе за 20 хвилин до юпиту; 2) письмову анкету, яка включае питания сощального, економiчного, сiмейного, медичного та педагопчного характеру. Власники свщоцтва про закiнчення навчання I циклу, свщоцтва про професiйну пiдготовку, сертифшата спецiалiста з надання допомоги вдома, сертифшата помiчника-доглядальника чи сертифiката помiчника в питаниях дитячоï культури звшьняються вiд складання iспитiв. Перiод навчання тривае 2 роки i включае:

I. Мшмум 350 годин теоретичноï пiдготовки, розподiлениx на 5 навчальних блоюв: 1. Розвиток людини. 2. Поняття неповноцiнностi та iнвалiдностi. 3. Роль спещалюта з надання медико-псиxологiчноï допомоги в дiяльностi закладу. 4. 1нституцшш установи та системи. 5. Техшки анiмацiï, креативностi та виробництва.

II. Мшмум 4 тижнi практики поза закладом-роботодавцем.

Випускнi iспити включають 3 випробування:

1) письмовий екзамен, куди входить питальник з ушх п&яти навчальних блоюв та рефлекшя на тему професiйноï практики;
2) усний екзамен, що складаеться зi спiвбесiди на основi щоденника практики, який заповнюеться протягом усього перюду навчання;
3) ощнювання щоденника тдготовки.

Завершения тдготовки засвщчуеться сертифiкатом спещалюта з надання медико-псиxологiчноï допомоги, що видаеться репональним директором iз санiтарниx i соцiальниx справ вщ iменi мiнiстерства, вповноваженого в сощальних питаниях.

Основними роботодавцями для спещалю^в iз надання медико-псиxологiчноï допомоги е приватний сектор, комуни та госштал^ притулки для шваладв i / або залежних ошб, медико-освгтш iнститути, спецiалiзованi притулки, центри iз надання допомоги у працевлаштуваннi, будинки для пристарших, лiкарнi. Щодо перспектив продовження навчання, то спещалют iз надання медико-псиxологiчноï допомоги, який хоче отримати додаткову спещальнють у сощальному сектор^ може скористатись пiльгами щодо скорочення термiну навчання, якi

сгановлять: 1/З вщ тривaлостi теоретичного нaвчaння зa спецiaльнiстю "Монiтор-виxовaтель"; 1/З вщ тривaлостi пiдготовки зa спецiaльнiстю "Cпецiaлiзовaний виxовaтель" зa умови нaявностi 5 роюв досвiдy прaктичноï дiяльностi.

Висновки. Taким чином, спецiaлiсти V рiвня пiдготовки, що вiдповiдae почaтковiй професшнш освiтi у соцiaльнiй сферi, зaбезпечyють соцiaльнy, псиxолого-педaгогiчнy, медико-педaгогiчнy присутшсть безпосередньо у медико-соцiaльниx зaклaдax. Фaxiвцi цього рiвня вистyпaють виконaвцями iндивiдyaлiзовaниx проектiв, сформовaниx полiдисциплiнaрними комaндaми [1]. Пiдготовкa дaниx спецiaлiстiв включae вaрiaтивнy чaстинy, якa оxоплюe основи тук, широкi гaлyзi знaння, зaгaльнi методики i т.д. Baжливою умовою доступу до тдготовки спецiaлiстiв соцiaльноï сфери e нaявнiсть певниx особистiсниx якостей кaндидaтa, життевого досвiдy, високого рiвня мотивaцiï. У цiломy почaтковa професшта пiдготовкa спецiaлiстiв соцiaльноï сфери xaрaктеризyeться обмеженою сaмостiйнiстю прaцiвникa в процес здiйснення професiйноï дiяльностi виконaвчого чи теxнiчного xaрaктерy тa можливостями подaльшоï соцiaльноï освiти тa освiти у сyмiжниx гaлyзяx (оxоронa здоров&я, медицита, природничi нayки тa iн.)

Перспективи подальших po3eidoк. У Фрaнцiï юнуе бaгaторiвневa тa бaгaтокомпонентнa системa пiдготовки спецiaлiстiв соцiaльноï сфери, яга включae почaтковy, середню тa вищу професiйнy, пiслявyзiвськy освiтy, можливостi шдвищення квaлiфiкaцiï. Як нaслiдок, сформовaнa ефективш системa соцiaльноï освiти, якa е вaжливою передумовою вирiшення бaгaтьоx соцiaльниx проблем зaсобaми соцiaльноï роботи. Досвщ Фрaнцiï у питaнняx пiдготовки спецiaлiстiв соцiaльноï сфери предстaвляe для втизняно1& нayки безумовний iнтерес, виxодячи з того, що процес сгановлення yкрaïнськоï системи соцiaльноï освiти все ще тривae i, вiдповiдно, вивчення зaкордонного досвiдy дозволяе yникaти повторення бшьшост помилок, якиx зaзнaвaли в xодi стaновлення соцiaльноï роботи тa соцiaльноï освiти в iншиx крaïнax.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бaгaтовa З.Б. Педaгогические основы соцшльной рaботы во Фрaнции: Дис. ...RanA. пед. нayк: 1З.00.01 / З.Б. Богатова — Мaxaчкaлa, 2GG2. — 156 с.
2. Гурье Л.И. Cистемa подготовки социaльныx рaботников во Фрaнции. / Обучение соцшльной рaботе: Cостояние и перспективы. Мaтериaлы Междyнaродныx Конгресов Школ Cоциaльной рaботы. / Под ред. В.Г. Бочaровой. — М., 1997. — C. 1G4-115.
3. Kaшпиревa Т.Б. Модернизaция обрaзовaния специaлистов социaльной сферы в системе многоуровневой подготовки студентов во Фрaнции: Дис. ...кaнд. пед. гаук: 1З.00.08 / Т.Б. Kaшпиревa. — Тул^ 2GG4. — 214 с.
4. Фрaнцyзькa aсоцiaцiя оргaнiзaцiй 1з нaвчaння тa дослвджень у гaлyзi соцiaльноï роботи / Association Française des Organismes de Formation et de Recherche en Travail Social (AFORTS) — www.aforts.com
5. Arreté du 26 mars 2GG2 relatif au diplome d&Etat d&auxiliaire de vie sociale. — Journal Officiel. — 28 mars, 2GG2.
6. Auxiliaire de vie sociale. / www.ash.tm.fr.
7. Décret №2GG2-41G du 26 mars 2GG2 portant création du diplôme d&Etat d&auxiliaire de vie sociale. — Journal Officiel. — 28 mars, 2GG2.
8. Loi № 2GG4-8G9 du 1З août 2GG4 relative aux libertés et responsabilités locales. / Actualités sociales hebdomadaires. — N° 2З72. — 1G septembre 2GG4.
9. Objectifs de la série Sciences Médico-Sociales. / www.ac-creteil.fr./sms.

Тетяна ПАНИЧОК

CTATEBE B^OBAH^ УЧHIВСЬКОÏ МОЛОД1 HA ETAni СTAHOBЛEHHЯ ДEРЖABHOÏ 6ДНОСП HIМEЧЧИHИ

Подано Трунтовний анализ основних асnектiв i принципiв статевого виховання молодого поколiння в школах Шмеччини, виявлено його характеры риси i тенденци розвитку. Дошлюбне статеве виховання як частина загального виховання e основним засобом сприяння шлюбу i ам &ï. Знання, як отримують учт пiд час статевого виховання, спрямованi на формування в дiтей i молодi уявлень про вiдповiдальне