Научтруд
Войти

Національна школа і виховання в роки другої світової війни

Научный труд разместил:
Aleksandra
20 сентября 2020
Автор: Тетяна Мацейків

2. Былеева Л., Онегина Т., Шитик С. Новогодняя елка / Сборник для учащихся начальной школы. —

М.: МГК ВЛКСМ, Мосгороно, 1936. — 31 с.

3. Державна нацюнальна програма "Освгга — Украша XXI столптя". — К.: Райдуга, 1994. — С.6.
4. Кулiченко В. Постишевська ялинка. — Харюв: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. — 93 с.
5. Ландау А., Юров Д. Внешкольная работа в политехнической семилетке. — Ленинград: Гос.

учебно-педагогическое изд-во, 1931. — 96 с.

6. Никифоров Д. Двадцатипятилетие революции 1905 года. Методическое письмо. — М., 1930. — 39с.
7. Теорiя освгга, методолопя, освггая практика, побут // Шлях освгга. — 1930. — №12. — С.16.
8. Державний архiв мкта Киева (далi ДАМК). — Ф. Р-4. — Оп. 1. — Спр. 211.
9. ДАМК. — Ф. Р-4. — Оп. 1. — Спр. 208.
10. ДАМК. — Ф. Р-4. — Оп. 1. — Спр. 259.
11. Державний архiв Кшвсько! област (далi — ДАКО). — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 1037.
12. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 204.
13. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 205.
14. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 594.
15. ДАКО. — Ф. Р-144. — Оп. 1. — Спр. 2158.

Тетяна МАЦЕЙК1В

НАЩОНАЛЬНА ШКОЛА I ВИХОВАННЯ В РОКИ ДРУГО1 СВ1ТОВО1 В1ЙНИ

1сторична наука, осягаючи певний фактолопчний матерiал, безумовно переломлюе його через визначеш вдеолопчш конструкцп та аксюлопчну систему. Тому в моменти глобальних сустльних перетворень, коли докоршно змiнюються духовш орiентири, загострюються суперечки навколо ощнки тих чи iнших подiй, як вiдбулися в ютори, особливо подш доленосних. Це стосуеться й Друго! свиово! вiйни, зокрема життя украшщв i розвитку !х освиньо! справи на окупованiй територп в цей перюд.

Укра!нськ1 дослiдники М. Гриценко, В. Бондар, М. Сворак, Ю. Шаповал, М. Ковальчук та iншi в сво!х наукових розвiдках торкалися певною мiрою питань освiти й виховання пiд час Друго! свиово! вiйни. В деяких працях (передуем написаних у радянський перiод) щ питания висвiтленi з тогочасних вдеолопчних позицiй. За останнi десятилiття появилася тенденщя до розкриття !х у бшьш рiзнобарвному свiтлi.

Мета статт1 — показати, що в перюд 1941-1943 рр. на окупованих укра!нських землях зусиллями вчителiв-патрiотiв, дiячiв громадських органiзацiй була зроблена спроба ввдновити систему освiти на нацiональних засадах, витоки яко! сягають перiоду визвольних змагань 19171920 рр.

Шсля окупаци Укра!ни в 1941 р. шмецько-фашистсьш загарбники намагалися застосувати на И територп власну освiтньо-виховиу систему, доктрина яко! базувалася на положеннях, висвiтлених А. Гiтлером у його книзi "Моя боротьба". Вiн пропонував перебудувати державну шк1льну систему в Шмеччит у бiк посилення фiзичного виховання i зменшення обсягу гуматтарних i точних наук. Особливих заперечень тут не може бути, бо в юторп ведомо чимало реформаторiв школьно! освiти, котрi повертали И в той чи шший бш. Справа лише в тому, якш мет пiдпорядкована освiтянська реформа, i це головне. Однозначно виявляеться, що фашистським лiдером вона замислювалася як складова його базово! концепци про перевагу аршсько! раси над уама iншими народами. "Пiд цим кутом зору ми повиннi переглянути ва навчальнi програми, — писав А. Птлер, — i поступово реоргатзовувати справу виховання так, щоб молода людина, зак1нчуючи школу, виходила з не! справжшм нiмцем_ Вiнцем уих завдань нашого виховання мае бути те, щоб чико поставити перед уиею молоддю насамперед проблему раси... Жодний юнак, жодна дiвчина не мають покинути школу, не зрозумiвши до к1нця, яке величезне, виршальне значення мае питання про чистоту кровi [1, 356].

Розглядаючи проблему освии i виховання молодi з тако! позицil, з&ясовуеться, що мова йде по суп про концепцil школьно! реформи: для вищо! i нижчо! рас.

План розвитку шкшьно! справи на майбутнiх загарбаних слов&янських землях накреслений у книзi А. Гiтлера в загальних рисах. Але полм, в умовах окупаци, вiн перетвориться в чiткi таемт iнструкцil :" Було б помилкою дати освiту мiсцевим людям. 1дея створення унiверситету в Киевi

повинна бути вщкинута... Школи тшьки 4-класовi. На другий piK (1943) закрити.... Щорiчно повинна проводитись фiльтpацiя датей BiKOM вiд 6 до 10 роКв для вiдбоpy повнощнних i неповноцiнних дггей" [2, 463]. "...Украшщ не мають зовсiм нiякого права на пiдтpимання вищо! осв™", — зазначалося в окупащйних зверненнях. — Для них досить мати лише початкову школу, в якш би вони навчалися читати, рахувати i писати" [3, 33].

На всш окyпованiй територи Укра!ни окупацшна влада вiдкpивала початковi школи, що називалися народними. Дозвiл на вщкриття початково! школи можна було отримати при наявностi вiльного пpимiщення, яке не було потpiбне для окупацшних властей, а також "необхiдного палива пiсля покриття потреб вермахту i цивiльних нiмецьких службових iнстанцiй", за умов благонадшносп вчительських сил тощо [4, 54].

У народних школах заборонялося використовувати радянськ1 навчальш плани, пiдpyчники, yчнiвськi та викладацьк бiблiотеки, а також полiтично тенденцшш yчбовi посiбники (фiльми, карти, картини та ш.). В соцiальномy циpкyляpi вказувалось: "Вважаеться забороненою вся аптацшно-бшьшовицька лiтеpатypа, яка мусить бути зiбpана. Всi твори Маркса, Енгельса, Ленша, Сталiна, Ламарка, Руссо, Даpвiна i книги, як1 за основу беруть твердження вищезгаданих автоpiв, вилучаються. Забороняеться вся антиукра!нська лiтеpатypа, яка друкувалася до 1917 року i так звана радянська художня лiтеpатypа. "Малая советская енциклопедия", "Большая советская енциклопедия" вилучаються i збеpiгаються в районних шспектурах шк1л до особливого розпорядження. Вся художня лiтеpатypа, що е передруком хyдожнiх твоpiв доpеволюцiйних письменнишв без передмов бiльшовицьких критик1в, залишаеться i допускаеться до видання на руки. Словники, наyковi довiдники залишаються , якщо там немае тверджень, вказаних в п. 2. Шшльш пiдpyчники вилучаються, але частина з них може бути повернена тсля пеpевipки в iнспектypi шк1л. Для масового користування не видаеться з бiблiотек лiтеpатypа pосiйською мовою, але наукова бшьшовицька лiтеpатypа i твори росшських доpеволюцiйних класик1в не вилучаються. Все сказане ввдноситься не тшьки до шк1л, бiблiотек, державних установ, а й до приватних оиб" [5, 2].

У захiдномy репош Укра!ни окyпацiйною владою були ввдкрип "повшехтнi" школи з польською мовою навчання. За вiдмовy вiдвiдyвати заняття в цих школах новi власп штрафували батькiв yчнiв [6, 15].

У народних школах, як свiдчить навчальний план народних шк1л Киева у 1941-1942 рр., вивчали так1 предмети [7, 12]:

Таблиця 1

№ Назва предмета Кiлькiсть годин на тиждень

1-й клас 2-й клас 3-й клас 4-й клас
1 Батьювщиноведення - - 6 6
2 Укра!нська мова 15 17 10 10
3 Спiви - - 1 2
4 Арифметика 4 4 5 5
5 Фiзична праця та iгpи 5/3 5/3 5/3 5/3
6 Ручна праця 0/2 0/2 - 7 Малювання, креслення - 3/3 3/3

Зпдно з аpхiвними даними, на 1 липня 1942 р. в Киевi працювали 54 наpоднi школи; перших клаив у них було 150, других — 85, трепх — 90, четвертих — 94 [8, 1]. Усього ж клаив було 419, учшв — 13191, вчителiв — 535. У Богдашвському райош мiста дiяли 4 школи, Володимирському — 4, Дарницькому — 5, Залiзничномy — 4, Курешвському — 4, Подiльськомy — 6, Святошинському — 2, Софивському — 5, Шевченкшському — 7 та Ярославському — 9. Законсервованих (недiючих) налiчyвалося 55 шк1л [8, 2]. У 5-7 класах навчалося 2992 учш, викладали в цих класах 269 yчителiв. Планувалося вiдкpити 7 чоловiчих i 7 жiночих гiмназiй з 189 вчителями.

Шд час вшни дiтям школьного вiкy з дозволу окyпацiйних властей надавалося харчування. 22 травня 1942 р. мiський голова Киева видав розпорядження "Про заборону

видавати дiтям школьного вшу, як1 неакуратно вiдвiдують школу, хлiбнi картки та обiди з дитячих 1далень". Йшлося про те, що на червень диям школьного в^ (1-4 класiв) хлiбнi картки видавати при пред&явленш доввдок, що вони регулярно вда^ють школу. В шшому разi видача обiдiв припинялася [9, 74].

У червш 1942 р. генеральний комюар Житомира видав розпорядження про заборону вивчення релш! в школах. "1кони не повинш висiти в шк1льних примiщеннях. Навчання релш! можна проводити тшьки в церкм священниками, а вчителям викладати релiгiю забороняеться", — вказувалось у цьому документi [10, 1а].

Щодо середньо! загальноосвиньо! школи, то И роботу визначало "Тимчасове положення про загальну школу". В ньому стверджувалось: "Загальна школа ставить перед собою мету дати учням систематизований курс загальноосвишх знань, виховати у дией найкращi громадянськ1 й особистi чесноти, любов до укра!нського народу". Ця школа визначалась як едина для вих дiтей вiком вiд 6-7 до 14 роив; навчання в нш було обов&язковим, а весь навчальний i виховний процес мав ввдбуватися укра1нською мовою [11, 33].

Матерiали Вiнницького обласного вiддiлу освии того перiоду дозволяють вiдтворити картину шильного життя в першi мюящ окупаци. В серпнi 1941 р. був призначений начальник обласного ввддалу освiти. Вiн пiдпорядковувався головi обласно! управи, зобов&язаний був спiвпрацювати з шмецькими окупацiйними органами.

Начальник обласного вiддiлу освiти керував усiма справами шильного та позашильного навчання i виховання дiтей, всiею культурно-освiтньою роботою серед населення, передусiм молодi. З метою яисного виконання ще! пращ при ввддш було створено обласний шспекторат з окремих галузей освиньо! справи, а в районах — районш шкiльнi iнспекторати.

Вiнницькому обласному ввдд^ освiти були пiдпорядкованi 44 райони. В його оргашзацшному звт за перiод з 3 серпня по 30 вересня 1941 р. зазначалося, що новий навчальний рш поставив багато складних завдань. З огляду на перебiг подiй насамперед треба було зберегти навчальне майно в школах, провести ремонт шильних будинив, зарееструвати всiх учителiв та обл^вати учнiв, скласти навчальнi плани для вих типiв шкiл, переглянути програми i пiдручники, нарештi укомплектувати район шк1льними iнспекторами. Виконання цих завдань ускладнювалося вiдсутнiстю зв&язку райошв з обласним центром [11, 1].

Для перегляду програм i тдручниив з усiх дисциплiн були оргашзоваш комюи в складi учителiв-предметников з Вiнницi. Комюи працювали два тижш i провели значну роботу, що дозволило вчасно розпочати навчання в школах. Було складено новi навчальш плани. Зпдно з ними, в украшських школах вводилося викладання Закону Божого, ютори та географи Укра1ни, шмецько! мови , загально! лiтератури, ручно! працi i спiвiв.

Однiею з основних дисциплiн вважалася iсторiя Укра1ни. У звiтi ввдзначалося: "В радянськ1й школi по суп вона не викладалася, iсторичнi факти сввдомо перекручувалися, пiдпорядковувалися комунiстично-iнтернацiональним настановам, ввд школярiв приховувалося правдиве минуле укра1нського народу, його нацiональна культура" [11, 8]. За новими навчальними планами ця дисциплша мала вивчатись у 3-4-х класах елементарно, в 7-му клаа — докладнiше, а в 10-му — бшьш глибоко.

У важкому сташ опинилася школа щодо програм i пiдручникiв. Шдготувати всi новi пiдручники, зрозумiло, не було змоги, тому доводилося критично використовувати стар^ вiдповiдно виправивши !х. Робили це комiсil вчителiв. Вiддiл освiти налагодив зв&язки з Хмельницькою та Немирiвською друкарнями, як1 на його замовлення друкували програми й iншi матерiали для шк1л область Понiнкiвська та Липовецька паперовi фабрики на прохання вiддiлу забезпечили школи пот^бною к1льк1стю зошитiв.

Програми з ютори СРСР, лiтерагури та географи СРСР було вилучено, бо вони, як зазначено в розпорядженш обласного вiддiлу освiти не вiдповiдали вимогам ново! украшсько! школи [11, 3].

В програму з украгнсько! лиератури були включенi лише твори письменниив-класиив, у тому числi тих лiтераторiв, творчiсть яких у радянськ1й школi не вивчалася (П. Кулiш, Т. Чупринка та iн.). Радянська лтратура вилучалась як така, що перекручувала факти, не показувала реалiстичноl дшсносп. Програми з iсторil та географи Украши, Закону Божого, нiмецькоl мови, ручно! пращ та спiвiв були складеш заново.

Вiддiл освiти ухвалив таку структуру загальноосвiтнiх шк1л:

1. Початкова школа в складi 4-х класiв.
2. Неповна середня школа з 7-рiчним курсом навчання.
3. Середня школа з 10 рiчним навчальним курсом.

Обов&язкове навчання запроваджувалося в обсязi неповно1 середньо].& школи.

У школi област було введено плату за навчання:

• у Вшнищ в 5-7 класах — 1,5 марки за мюяць або 15 марок за рш, у 8-10 класах — 3 марки за мюяць або 30 марок за рщ

• у сшьських школах у 5-7 класах — 1 марка за мюяць або 10 марок за рш, у 8-10 класах — 2 марки за мюяць або 20 марок за рш.

25-26 серпня 1941 р. в обласному будинку вчителя у Вшнищ ввдбулася перша обласна конференщя районних шкшьних iнспекторiв з порядком денним: "Про виховну роботу в школi. Розгляд навчальних плашв та програм. 1нформащя голiв методичних комiсiй про змши в пiдручниках усiх класiв з уих дисциплш".

У виголошенiй доповвд, вiдображено, на нашу думку, нове бачення школи та ïï завдань. "Школа на вих етапах юторичного розвитку була одним з наймогутшших чинник1в полiтичного виховання народних мас, — зазначав доповвдач. — Бшьшовицька школа прищеплювала дiтям антинароднi погляди — колективiзм, iнтернацiонаналiзм, безбожнiсть. Героïчна iсторiя украïнського народу фальсифiкувалася, його боротьба за свою державну самостшшсть замовчувалася, а геро].&в ще].& боротьби паплюжили як зрадникш, украïнська культура трактувалася як елемент культури росшсько1&, а мову намагалися зблизити з мовою росшською. Саме такими щнностями , iдеями й наповнювали голови дией" [17, 22].

Головне ж завдання ново].& украшсько].& школи полягало в тому, щоб прищепити диям вiру в Бога, пошану до батькш i старших, любов до свое].& батьк1вщини, до ïï героïв, iсторiï i культури. "Виховнi завдання, — на думку доповвдача, — мають здшснюватися всieю системою навчання в школ^ на всiх уроках, але особливо велике значення мае вивчення Закону Божого, iсторiï Украши та украшсько].& лiтератури. Максимум уваги повинш придiлити сво).&м дiтям батьки, виховуючи ïx в доброму нацiональному християнському дусi. Украïнська дитина повинна вда^вати церкву, лiтературно-iсторичнi вечiрки, читати ввдповвдш книги, що ïx дасть дитиш вихователь, — все це виховуе дитину свiдомою, чесною".

Отже, вся справа навчання та виховання мала будуватися на засадах побудови украïнськоï школи. Остання повинна була навчити i виховати сввдомого украшця, громадянина Украïнськоï держави, патрiота своеï батьк1вщини, виховати людину висококультурну, освiчену, моральну, розвинену фiзично, таку людину, що вiрила б у Бога, любила свого ближнього.

Реалiзувати зазначене завдання необхвдно було через навчальш плани, програми та пiдручники, як вiдповiдно мали:

- забезпечити виховання сввдомого патрюта рiдноï батьк1вщини — Украшсько].& держави.

- забезпечити виховання сумлшно^ моральноï& людини;

- забезпечити засвоення учнями систематичних знань з основ наук у поеднанш з практикою;

- прищепити учням умiння i навички практичноï роботи;

- враховувати вiковi особливоси дiтей.

На заxiдноукраïнськиx землях, як пише К. Паньшвський, "дмнка виховання молодi лишалася без змш. I в школi, i поза школою молодь виховувалася в украшському нащональному дусi без нiякого примусу або шдоктринаци. Нiмцi не втручалися у цi справи, а також в справи релтйного виховання, яке залишилось у вах видах шкш таким, яким було до вибуху вшни" [12, 12]. Питання роботи шкш належали до компетенцп вiддiлу шк1льних справ, а позашкiльнi — до ввддалу молодi Украïнського центрального комиету. З метою забезпечення закладiв освiти педагогiчними кадрами в Галичиш активно велась пiдготовка вчителiв у чотирьох семiнарiяx. Термiнова потреба в кадрах змусила вже у кшщ 1941 р. ввдкрити короткотермiновi курси для пiдготовки вчителiв, згодом оргашзувати лiтнi курси вдосконалення ix квалiфiкацiï.

Незважаючи на несприятливi умови вшськового часу, восени 1941 р. у мютах Галичини були вiдкритi професшш школи, котрi дiлилися на 4 групи: ремюнич^ промисловi, торговельнi

i сiльськогосподаpськi. В жовтнi-листопадi преса Львова й Кракова була заповнена оголошеннями про вiдкpиття таких шкш. Готуючи молодь до роботи в Шмеччиш, окyпацiйна влада намагалася через середш та пpофесiйнi школи поповнювати квалiфiкованою робочою силою тдприемства i фермерськ1 господарства рейху.

На шпальтах газети "Сташславська правда" зокрема, ввдзначалось значения фахового навчання молод^ особливо сшьсько1, для нацюнально1 справи. Так, у статп "Твоpiм кадри фахiвцiв", де йшлося про фахову освпу юнак1в i д1вчат у piзних фахових школах з украшською мовою навчання, невiдомий автор писав: "Коли наше громадянство зpозyмiе вагу творення наших фахiвцiв, коли зpозyмiе штенци тепершньо1 влади вiдносно творення цшо! низки фахових шк1л, тодi можна сподiватися, що наша молодь швидко перебере в сво! руки pемiсничi верстати й пiдпpиемства. В цей споаб вона заповнить собi добрий прожиток i причиниться до господарсько1 вiдбyдови краю на нових основах" [13, 3]. Про фахове шкшьництво як перспективу економiчно-господаpського життя краю йшлось у статтях "За новi кадри спецiалiстiв", "Оpганiзyйте хлiбоpобський вишкiл молодi", "Даймо сiльськiй молодi хлiбоpобськy освiтy" й iн. [14; 15; 16].

В окупованш Одес нiмецькi властi дозволили вiдкpити ушверситет. Це пов&язано було з тим, що в 1930-i роки в мюп працював iнститyт пiдготовки учительських кадpiв для нiмецьких нацiональних шкш, на базi якого вказаний ушверситет дiяв. У Киевi ж було створено Украшський науково-методичний iнститyт шкшьно1 освiти. Про спpямованiсть наукових до^джень цього iнститyт свiдчать роботи, опублшоваш в його педагогiчномy жypналi "Украшська школа" в 1941-42 рр.: "Основш питання украшсько1 нацюнально1 педагогiки", "Сторшки ютори укра1нського нацiонального виховання", "Принципи нацiонального виховання в укра1нськ1й школГ&, "Змiст освiти в новiй украшськш школi", "Основнi питання дидактики украшсько1 школи", "Моpально-pелiгiйне виховання в школГ& та iн. [17, 82].

На окупованих теpитоpiях виходили журнали для позакласного читання дiтей: "Рiдне слово", (Кшв) "Орленя" (Рiвне), "Укра1нська дитина" (Костопiль), "Листок школяра" (Житомир), "Малi дpyзi" (Львiв), "Детский листок" (Одеса) та ш.

Таким чином, проведене дослiдження засвiдчyе той факт, що в перюд военного лихолiття 1941-1944 рр. на теренах Украши була зроблена певна спроба побудови нацюнально1 системи освии i виховання. Вона полягала в тому, що новими за змютом мали бути програми, тдручники, посiбники, iншим змiстом повинна була наповнитись i виховна система. Над цим працювали вчителi-пpактики, сшвроб^ники Укра1нського науково-методичного iнститyтy шк1льно1 освии, й iнший загал педагогiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гитлер А. Моя борьба. — М.: Прогресс, 1992. — 357 с.
2. Косик В. Украша i Нiмеччина у другш свiтовiй вiйнi: Додатки. Документи. — Париж — Нью-Йорк — Льв1в, 1993. — 422 с.
3. За радянську школу. — Харюв, 1945. — 193 с.
4. Бондар В. Розвиток сустльного виховання в Украш (1917-1968 рр.). — К.: Радянська школа, 1973. — 318 с.
5. Державний аpхiв Кигвсько! област (далi — ДАКО). — Ф. 2412. — Оп. 2. — Спр. 37.
6. Гриценко М. С. Школа Украинской ССР в период Великой отечественной войны 1941-1945 гг. — Одесса, 1960. — 158 с.
7. ДАКО. — Ф. 1011. — Спр. 17.
8. ДАКО. — Ф. 2412. — Оп. 2. — Спр. 256.
9. ДАКО. — Ф. 2412. — Оп. 2. — Спр. 32.
10. ДАКО. — Ф. 2412. — Оп. 2. — Спр. 37.
11. ДАКО. — Ф. 2412. — Оп. 2. — Спр.56.
12. Паньювський К. Роки шме^к^ окупацп 1941-1944. — Нью-Йорк — Париж — Свдней — Торонто, 1983. — 264 с.
13. За новi кадри спещалютав // Сташславське Слово. — 1941. — № 45. — С.4.
14. Твоpiм кадри фахiвцiв // Сташславське Слово. — 1941. — № 45. — С. 14.
15. Оргашзуйте Хлiбоpобський вишюл молодi // Сташславське Слово. — 1941. — № 63. — С. 4.
16. Даймо сшьськш молодi хлiбоpобськy освггу // Сташславське Слово. — 1941. — № 75. — С. 4.
17. Арх1в 1нституту педагопки АПН Украши. — Спр. 2.