Научтруд
Войти

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ ГЕРРНАУ (м. ЗАЛЬЦБУРГ, АВСТРІЯ)

Научный труд разместил:
Karpovich
20 сентября 2020
Автор: Людмила Загорулько

освии дорослих, як забезпечуються Префектурними Комiтетами чи комiсiями популярно! освии — Prefectural Committees of Popular Education (NELE).

GGEE e агентством Мiнiстерства освiти, яке ввдповвдае за планування, координацiю та впровадження заходiв, пов&язаних з навчанням впродовж життя по всiй Грецii та грешв за кордоном тощо [4, 29].

Таким чином, проведения мiжнародних тижшв освiти дорослих та залучення нових кра!н до цiei акцп, вивчення зарубiжного досвiду з питань оргашзацп неперервно! освiти дорослих в шших кра!нах; порiвияльний аналiз у мiжнародному планi, ствпраця вiтчизияних науковщв i практикiв з питань освии дорослих e необхiдним засобом ефективного пiдходу до модернiзацii системи неперервно! освии та навчания в Укра!ш.

Л1ТЕРАТУРА

1. Левченко Т. Концепщя неперервно! освiти у свiтовому контекста //Неперервна професiйна освiта:теорiя i практика // Педагопка.психолопя. — 2001. — Вип. III. — С.7-12.
2. Identification, assesment and recognition of nonformal learning in Greece /Caroline Turner Breakthrough. — PANORAMA; CEDEFOP: European Centre for the Development of Vocational Training. — 2000. — 69 p.
3. Болтавець Сергш, Стаева Лариса. Прюритетш напрями освгги дорослих в матерiалах ЮНЕСКО // Неперервна професшна освiта: теорiя i практика. Педагогiка i психолопя. — 2003. — Вип. III-IV. — С.160-164.
4. Vocational education and training in Greece: Short description / V. Vretakou, P. Rousseas. -PANORAMA; CEDEFOP. — Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. — 2003. — №6. — 47 p.

Людмила ЗАГОРУЛЬКО

ОРГАН1ЗАЦ1Я ПРОФ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ В ОСНОВН1Й ШКОЛ1 ГЕРРНАУ (м. ЗАЛЬЦБУРГ, АВСТР1Я)

Практична основна школа Геррнау (м. Зальцбург, Австрия) належить до особливого типу навчальних закладiв. Це середня школа, що е частиною освiтнього комплексу, куди входить також дитячий садок i початкова школа. Вона — одна з кращих загальноосвiтнiх шкiл

кра!ни. В 2000 роцi за результатами Нового тесту (NEWS Test 2000) серед шкш такого типу основна школа Геррнау зайняла 1-е мюце в номшацп "Кращi школи Австрii". Крiм практичного, ця школа мае iншi спрямувания. Вона, зокрема, е модельною школою (орieнтуe в сучасних i майбутнiх суспiльних процесах та iнновацiях), школою наукового до^дження (слугуе полем для практично! науково! дгяльносп), осшльки здiйснюe планування i перехвд вiд дослiдницьких гiпотез до !х практичного втiления, а також свропейською школою, де проходять педагогiчну практику шоземш студенти i вчителi шших держав Свропи. Це осередок сшвробиництва шкiл-партнерiв кра!н Свропейського Союзу в освиньому проектi COMENIUS, девiз якого — "Свропа для школярiв стае доступною i вiдчутною", мiсце зустрiчей для европейських делегацiй. Основна школа Геррнау е школою подальшого навчання, тдвищения квалiфiкацii учителiв. У нш актуалiзуються практичнi освiтнi концепцп, створюються проекти: "Партнерський шшльний клiмат"; &^зномаштшсть шкiльного життя" (пiдтримания культурних i спортивних активiтетiв); "Нова навчальна культура" (проекти занять i вiдкрите навчання); "ЮНЕСКО-школа" (побудова "культури миру"); "Здорове вихования" ("Школи, якi сприяють розвитку здоров&я"); "1нтенсивне вивчения англiйськоi" (штенсивш мовнi курси i "плюс-курси"); "ECDL" (здобуття "европейського посвiдчения з шформатики"); "Iнтеграцiя навчания" (означае штеграцш в загальноосвiтнiй процес дiтей iз психiчними, фiзичними, розумовими вадами); "Шкшьна газета" (випускаеться школярами, висвiтлюe актуальш подi!& з життя школи, погляди i думки учнiв на оргашзацш навчально-виховного процесу, проблеми та погляди на !хне вирiшения).

Разом iз тим школа Геррнау е звичайною основною школою, бо головне !! завдания — надавати дiтям вшом вiд 10 (11) до 13 (14) роив (у 1-4 класах, ввдповщно 5-8-му шшльних рiвиях) обов&язкову освпу. Вiдтак вона постiйно тдтримуе державний стандарт "Гарантiя якостi австршсько! обов&язково! школи" (офiцiйна назва — Q.I.S.). Щ характеристики школи

Геррнау дають тдстави вважати и зразком для простеження юторично-педагопчних умов оргашзаци профiльного навчання в основнш австршськш школi.

Мета статтi — проаналiзувати iсторiю становления та сучасш оргашзацшно-педагогiчнi умови профшьно! освiти (матерiальну пiдготовленiсть закладу, загальну органiзацiю навчального i виховного процесу) основно! школи Геррнау.

Школа розпочала свою роботу в липш 1970 року в новозбудованому примiщеннi як основна школа в освиньому комплекса дитячий садок, початкова школа, основна школа. На початку 1970-1971 навчального року в нш навчалося 488 датей у 16 класах.

Уже в наступному навчальному роцi була зроблена шкшьна спроба "орiентованого ршня" зi спареними класами (leistunndsgeterogenen 81ашшк1а88еп): 1-й i 2-й класи об&еднували на заняттях з тмецько! (радно!) та англшсько! (живо! шоземно!) мов i математики. Коли через 14 роюв, 1 вересня 1985 року, надано статус "нова основна школа", в структур^ змюл i щлях и були використанi досвiд i результати попередтх спроб "профiльно-орiентованого навчання".

З 1975 року, ^м "орieнтованого ршня", основна школа Геррнау зосередилась на штенсивному вивченнi правил дорожнього руху, створеннi спортивних класiв ^з 7-ма годинами фiзично! культури на тиждень).

У 1977 роцi вона стала "практичною основною школою" педагопчно! академи м. Зальцбурга, в зв&язку з чим було переглянуто вимоги до педагопчного складу: необхiдним для посад викладачiв став науковий стутнь професора. 1з заснуванням практично! основно! школи у навчальному плат педагопчно! академи акценти виразно змiстилися на шшльно-практичну освiту, в як1й для вчителя обов&язково! школи, крiм знань з теорп виховання, психологи, релтйно! педагогiки та германiстики, iстотно важливим став досвiд ведення заняття [1, 14]. Усе це вплинуло на полшшення роботи базово! школи.

З 1994 року школа почала здшснювати проекти рiзно! тематики, зокрема: "Здорове харчування", "Лицар", "Казки", "Iндiанцi", що стосувалися певного профiльного напрямку i розроблялися та виконувались у рiзних актуальних навчальних формах. Школа працювала також над театральними проектами.

У 1993 роцi, коли в Австри було проголошено автономнiсть загальноосвишх шк1л, основна школа отримала змогу самостiйно обирати власний профiль, затверджувати специфiчнi профiльнi напрямки. В 1995/96 навчальному рощ професори i дирекщя школи вперше ввели в дш власний автономний план i доклали всiх зусиль для його повноцшно! реалiзацi! у профiльному навчаннi свого навчального закладу.

Школа як практична складова педагопчно! академи розвиваеться дал^ ставить перед собою новi завдання, з кожним наступним навчальним роком покращуе результати, працюе за програмою, орiентованою на позитивний та активний шк1льний клiмат i креативнiсть, ствробиництво з учнями й батьками.

Загальний профть основно! школи Геррнау характеризуе реалiзацiя обов&язково! освиньо! програми та переведення молодих спецiалiстiв на професшне поле вчителя; школа е дидактичною майстернею педагопчно! академи, надае шильну практичну освiту для отримання диплома педагога. Випускники унiверситетiв iз правом викладання пiсля зак1нчення 3-4-рiчного навчання працюють тут учителями в середньому 2,5 року (залежно вiд фаху), впродовж чого повиннi прочитати 5 модулш (по 25 годин у кожному модул^. Викладачi, як1 керують роботою студентш i вчителiв-практикантiв, мають вщповщш ступенi професор1в i докторiв. Зi школи такого типу студенти-випускники розпод1ляються в iншi основнi школи для практично! роботи.

Школа мае добру матерiальну базу: обладнаш класш шмнати, кабiнети з профiльних та основних предмепв, лабораторi!, кафедри, де вчительпредметники готуються до занять з хiмi!, фiзики, бiологi!, рiдно! та шоземно! мов, майстернi для занять iз трудового навчання та швейного виробництва, спецiальний клас-кухня для занять з харчування i домашнього господарства, комп&ютерний клас (вiн рiдко протягом 6 робочих годин незайнятий, оскшьки школярi використовують комп&ютери, вивчаючи комп&ютерт програми та шукаючи необхiдну шформацш в Iнтернетi, не лише на уроках шформатики, а й на заняттях майже з усiх навчальних дисциплiн), музичний клас.

У шкiльнiй бiблiотецi для учтв е рiзноманiтна методична, навчальна, розвивальна, розважально-iнформацiйна лiтература. Тут обладнано куточок для читання та виставка

найновiших освггшх дитячих видань. Бiблiотека для вчителiв, яка знаходиться у конференц-залi, мае науково-методичну лiтературу з рiзних напрямюв освiти: iсторiя кра!ни, новi технологи, еколопчне виховання, навчания вчителiв, сощальне вихования, зокрема запобiгання конфлiктiв, полиична просвiта, медiа-вихования, освiтия полiтика, здоров&я, гендерна освга, психология, а також навчальш плани, п1дручники та педагопчт журнали.

Навчання в школi вадбуваеться в одну змiну. С три класи за профiльними напрямками (Schwerpunktk1assen).

Клас А: "Економша i Мережа", "Комуткаци": його роботу характеризуе виважена орiентацiя годин на вивчения предмета "Географiя та економiчний клiент". Крiм цього, особлива увага придiляеться новим шформацшним технологiям. Освiтнi девiзи цього профшьного напрямку — "Комп&ютер i 1нтернет як складовi компоненти системи освгга", "Довiра в економiчних процесах i соцiальних взаемозв&язках". Звертаеться увага на розвиток сощальних здiбностей, умшь, обдарувань учнiв.

Клас Б: "Зображення i звук", "Креативтсть": ознаками його е орiентацiя на дисциплiни "Музичне виховання" та "Образотворче виховання". Крiм цього, поширенi музичнi пропозицi!, фантазшна майстерия, вiдвiдувания концертiв, постановок i театральних вистав, органiзацiя шк1льних свят.

Клас В: "Природа i техтка", "Екологiя": бшьше годин вiдведено для вивчення предмета: "Фiзика", "Хiмiя", "Бюлопя та екологiчний клiеит". Також роботу сконцентровано на еколопчному вихованнi, збережент здоров&я, зокрема здорового способу життя, попереджениi негативних звичок.

При виборi школою профiльних напрямк1в враховуються сощально-полпичш iнтереси.

Фаховi дисциплiни плаиуються в межах найменшо! та найбшьшо! кшькосп годин вщпов1дио до дошки годин, рекомендовано! мшстерством освiти, науки i культури кра!ни. Наприклад, на заняття з iсторi! вводиться вiд 5 до 10 навчальних годин, з радио! (нiмецько!) мови — 15-21, з музичного виховання — 6-11, з бюлоги i клiента навколишнього середовища — 7-12. Школьна вчительська рада визначае точну к1льк1сть годин i плаиуе згiдно з цим розклад уроков. Стввадношення кшькосл часу, вадведеного для занять з окремих дисциплш, подано на рис. 1.

Сощальне виховання Професшна орiенГацiя

!% 1нформа

Ф1зкультура 9%

Харчування 1 домашне господарство 2%

Образотворче мистецтво 5%

Музичне виховання 5%

Фiзика i х1М1Я 5%

"Економка : мереж!& 3%

"Зображення ! звук", "Креативнiсть" 3%

/Ф!зика

5% "" Геометрiя

Бюлопя i екологiчний 2%

"Природа i технiка" 0%

Нiмецька мова 13%

Англшська мова 11%

1стор1я i сощальний кл1снт 4%
5%

Математика 13%

Географiя i економпчний кл1СНТ 5%

Рис. 1. Юльюсть часу для занять з дисциплш в основнш школi Геррнау

Планування заняття вадбуваеться своерадно: кожен клас диференцшований за р!внем навчания дiтей. Такий виутр1шнш розподш клаав на "продуктивш р1вш" (вад двох до чотирьох) формуеться до другого швр1ччя 1-го класу: в першому швр1чч1 1-го класу д1ти навчаються за стльними планами, викоиують однаковi завдання на уроках. Умови для тако! диференщаци

передбачеш навчальним планом, в якому е винятки, додатки, зауваження щодо планування завдань i3 предмелв та шструкцй для учнiв 3-го, 4-го рштв (порiвняно слабких у засвоент предмета чи за ршнем продуктивное!!), тижневим плануванням занять вчителями (табл. 1).

Таблиця 1

Тижневе планування уроюв ншецько&{мови в 4-х класах з 17.10.2005 до 21.10.2005р.1 4-А клас

Gruppe Auftrag Material erl. Ges.

D Übe • TEXT "Wer raucht" — lies den Text und schreibe zu jedem der 10 Punkte ein Argument auf das AB. • TEXT "Smokefree" — lies den Text Arbeitsblatt, Kontrollblatt

• Beantworte die Fragen von "Smokefree" und vergleiche mit dem Kontrollblatt. Arbeitsblatt, Kontrollblatt

D HEI • Löse das Arbeitsblatt "ABC-Übung" und vergleiche anschließennd mit dem Lösungsblatt. • Löse im Basisteil auf der Seite 25 die Nummer 5. Arbeitsblatt Lösungsblatt Wörterbuch, Basisteil

* Schau dir die Arbeitsblätter der Woche 2-5 durch! Löse Aufgaben, wo du Probleme hattest.

4-Б клас

Gruppe Auftrag Material erl. ges.

D NOL Folge den Anweisungen des Arbeitsblattes Vergleiche mit dem Lösungsblatt Arbeitsblatt Lösungsblatt

D HEI • Löse das Arbeitsblatt "ABC-Übung" und vergleiche anschließennd mit dem Lösungsblatt. • Löse im Basisteil auf der Seite 25 die Nummer 5. Arbeitsblatt Lösungsblatt Wörterbuch, Basisteil

* Kein Wahlauftrag!

У тдручниках i пошбниках мiстяться завдання 3-х рiвнiв: складний, середнiй, нескладний. Ощнювання теж вiдбуваeться за особливими критерiями; так, оцiнка "3" для учшв першого рiвня е одночасно оцшкою "4" для дiтей 2-го, i оцiнкою "5" для учшв 3-го та 4-го рiвнiв.

Найбшьш вагомими принципами навчання профiльних дисциплш у дослiджуванiй школi е там: зв&язок навчання з життям i теори з практикою, врахування вшових та iндивiдуальних особливостей учнiв, сввдомють та активнiсть учнiв у навчанш Водночас учителi, викладачi послуговуються шшими принципами: наочностi, доступностi навчання, забезпечення мiцностi результатiв навчання, зокрема контролю рiвня продуктивност знань, науковостi, систематичносп i послiдовностi навчання.

Учителi практично! основно! школи Геррнау (иШ) добирають методи, прийоми, засоби i форми роботи на занятп вiдповiдно до дисциплши, теми уроку та групи (певного рiвня). Застосовуються словеснi, практичш, пошуковi методи, а також методи контролю i самоконтролю. Переважае самостшна робота учнiв на уроцi. I! оргашзовують таким чином: пiсля пояснення нового матерiалу учнi отримують завдання (^зного рiвня складностi на вибiр) i самостiйно виконують !х у класг В кiнцi уроку вчитель збирае зошити для перевiрки.

Школа працюе за кредитно-модульною системою.

Серед форм навчання переважае групова (штегрована форма двох видш): 1) коли об&еднують дiтей з 2-х клаив у групи одного продуктивного рiвня чи ршня знань, наприклад, з 1-го i 2-го класу для навчання математики, рвдно! мови та шоземно! мови (англiйсько!); 2) коли в однш групi працюють разом iз нормальними учнями дiти iз спецшколи (з фiзичними, психiчними чи розумовими вадами). Однак практикуеться i робота в малих групах.

1 У першш колонцi D - Deutsch i початок прiзвища вчителя, який викладае дисциплшу в окремих групах (отже, в обох класах е двi групи). Позначку (•) мають обов&язковi завдання (для вшх), * - вибiрковi (додатковi, необов&язков^ завдання.
1нтегращя в навчанш поеднуеться з профшьною диференцiацiею (калька рiвневою): 1) у класах формують групи з учшв однакового р1вня розвитку; 2) класи комплектують на основ1 спецiальних зд!бностей, iнтересiв та професшних нахилiв учшв ! кожен клас працюе у вадповадному ирофшьному напрямку. Школа використовуе обидва способи диференцiацi!: 1) у 1-2-му класах учш визначаються, за якими вищезазначеними напрямками будуть навчатися дал! в основнш школц 2) поглиблене вивчения окремих профшв вадбуваеться через додавання до обов&язкових дисциплш предмепв за вибором [2, 103].

Заняття с вiдкритими. Це означае, по-перше, що вчитель оголошуе завдання за кiлька дшв (протягом 6-2 дшв перед заияттям учитель вносить у комп&ютер (у конференц-зал^ планування свого уроку ¡з зазначениям вправ з пiдручника, допом1жних дидактичних матерiалiв, видав роботи з урахуваниям р1вшв знань i навчальних можливостей дпей. По-друге, вчителi подають на ви61р для самостiйно! роботи вправи з тдручника чи завдания творчого характеру.

У 2004 рощ змшилися шкшьш навчальш плани, зпдио з якими зменшилася кшькють годин з деяких предмепв. в1дтод1 постала найбiльша проблема оргашзаци навчания в основнш (обов&язковш) школ1 — нестача часу. Вчителi вир1шують цю проблему так: викладають матерiал з обов&язково! частини, а додаткову шформащю з кожиого предмета дають лише скорочено або у вигляд1 завдань для самостшно! роботи. Найдiевiшим засобом активiзацi! мисления учшв, розвитку !х творчих здiбностей на таких уроках е проблемне навчания.

Контроль засвоення знань з фахових дисциплш у школ1 проводиться через контрольш роботи, спiвбесiди, письмов1 тести (протягом року учш виконують 2-3 контрольш роботи, загальний час яких становить 1 годину).

ус1 школяр1 вивчають основи шформатики. Додаткову лiтературу i наочний матерiал з 1нтернету для шших дисциплш використовують переважно у вищих ступенях школи. Починаючи з 2-го класу, д1ти (зд16ш i т1, хто мае бажання) залучаються до вивчения шформатики для отримання м1жшродного посвiдчения з iнформатики. Для цього з 2-го до 4-го класу пропонуеться скласти 7 модул1в.

Проблему нестачi часу частково вир1шують систематичш бiнарнi уроки (викладания профшьних предмепв спарено): в основн1й школ1 об&еднано викладаються окремi теми з математики й геометри, ф1зики та х1ми. При цьому завдания диференцiюються й ощнюються окремо; так само окремо за модулями, темами виставляються шдсумков1 ощнки за кожен з предмепв.

Значну увагу на заияттях ¡з проф1льних та обов&язкових дисципл1н придмють мiжпредметним зв&язкам; наприклад, те, що вивчаеться на уроках р1дно! мови, образотворчого вихования, музики обов&язково пов&язуеться з культурою, лпературою, народознавством чи iсторiею австрiйського народу.

У школ1 практикують День бiблiотеки — один день у семестр класи працюють у бiблiотецi. учн1 отримують завдания знайти щкаву iнформацiю з окремих дисциплш i визначених тем.

Пiдготовка вчителiв профшьних дисципл1н в основн1й школ1 Геррнау м. Зальцбурга вадбуваеться в педагопчнш академи, а завершуеться в практичнш школ1. Протягом роботи вчителi мають постшно самовдосконалюватися, пiдвищувати свою квалiфiкацiю. Науковi напрацювания, в тому числ1 найновiшi перiодичнi видания наукового та науково-методичного характеру, широко вивчаються та аналiзуються вчителями, зв1дти береться методичний матерiал до урок1в.

Кожиого року для вах учителiв один день вводиться на навчания, коли вони слухають лекцИ, беруть участь в шформацшних бе^дах тощо. Викладачi та вчит^л! школи Геррнау повинн1 бути задiянi, як м1н1мум, в однш ро6оч1й груп1 з тих, що дшть у школ1. ро6оч1 групи (вад п&яти до семи педагопв) працюють над проектами "Шшльне вадкриття", "Вiдкрите заияття", "ЮНЕСКО", "Питания — вихования" та ш. Результатами роботи е статп, повiдомления, формуляри, узагальнення досв1ду, зразки уроков (в1дкрит1 заияття) на 1нтернет-сторiнках (сайти Мшстерства осв1ти, науки i культури Австри (наприклад, www.gemeinsam1ernen.gv.at). Це своерiдний зв1т школи про роботу в таких групах.

Виховна робота в процеС вивчення предметiв профшъних напрямюв полягае у проведенш окремих заходiв, таких як виховш години з залученням випускнишв, екскурсi! до музе!в. Два шкшьш тижнi в навчальному рощ учш працюють над проектами. Проект плануеться до початку навчального року i стосуеться певного профiлю. Так у 2003-2004 навчальному рощ дии з учителями працювали над проектом "Мют" з трудового навчання: спроектували i сконструювали мiст на шильному подмр&!. В 2004-2005 роцi працювали вже над художшм проектом. Ниш заплановано проект "Мотто" (тдготовка театрально! вистави).

Участь школи в проектах мае важливе значения для загального профшьного навчання, оск1льки реалiзовуе подвшне завдання: навчальне — закрiплюе знання певного напрямку, виробляе практичнi вмшня; виховне — розвивае навички прийняття конструктивних рiшень, колективно! дiяльностi, творчосп.

У школi Геррнау пропагуеться гендерне виховання: окремi предмети профiльних напрямюв ^зкультура, трудове навчання) вивчаються з урахуванням гендерного принципу, який характеризуе чикий розподш видiв занять.

Важливою характеристикою школи загалом та оргашзацп в нiй профiльного навчання зокрема е позитив у взаемостосунках. Ця ознака нас^зна: в стосунках керiвництва школи з учителями, диьми та !хшми батьками, у ставленнi вчителiв до сво!х колег i !хньо! роботи, в стосунках мiж учителями i датьми (попередження конфлiктних ситуацш, робота 4-6 годин у тиждень лiкаря-психiатра). Гуманнiсть у вихованнi дией е визначальним принципом роботи школи: вчител^ вихователi, викладачi — усмiхненi, спокiйнi, доброзичливi, по-батьк1вськи уважнi до кожного учня; вони не примушують, а заохочують трудитися i розум, i душi дiтей. У вихованш на першому планi сто!ть морально-етичний фактор.

Особливiсть професiйно! пiдготовки вчителiв основно! школи Австрi! — те, що педагогiчний колектив, дирекцiя бшьшють проблем нейтралiзують ще до !х появи. У цьому зв&язку назвемо таю запобгжш напрямки дiяльностi колективу:

1) щоденна ретельна самопiдготовка вчителiв:

- опрацювання найновiших методичних, фахових i загальноосвiтнiх публiкацiй;

- вибiр оптимальних форм кожного уроку з уих профiльних i непрофiльних дисциплш;

- аналiз та оцiнка продуктивной свое! роботи за результатами;

2) спшкування вчителiв мiж собою, а зввдси — взаемовплив, взаемодопомога, взаемотдтримка, поради, зауваження, пропозицi! колег-учителiв, обмш досвiдом, що дае можливiсть уникати багатьох навчальних i виховних помилок.

Ввдзначимо, що школа будуе свою освиню роботу у профiльних напрямках, орiентуючись на такi важливi чинники:

1. Реагування на загальносуспiльнi процеси в кра!нi та свiтi. Освишй i виховний процеси органiзовуються, спрямовуються таким чином, щоб вони корелювали з суспшьними вимогами часу. Напрямки освиньо-виховно! роботи е гнучкими, адже школа являе собою мiкросуспiльство; викладання всiх предметiв, вибiр профiлiв навчання, основних профшьних напрямк1в, органiзацiя профшьного навчання зумовлеш вимогами суспiльства i сучасного життя Австрi! загалом i кожного регiоиу зокрема. Вчителi прагнуть готувати дiтей до подальшого професшного та суспiльного життя в такому напрямку, щоб вони змогли самореалiзуватись, щоб !хня базова освiта давала !м необхiднi знання i можливосп для професiйного зростання.
2. У цешр уваги школи — яюсть освiтньо! роботи, змiст яко! визначають таи компоненти, як глибоко гуманна спрямовашсть усього процесу навчання i виховання датей, тендерний пiдхiд, розвиток активносп всiх учнiв i робота в напрямку оптимально! учасп !х у життi школи; вiдкритiсть i прозорiсть, коли вчителi показують сво!м колегам завдання до кожного уроку в кожному клаа, де вони працюють, уи роботи з профшьних дисциплш чи позакласно! роботи, вш досягнення дiтей виставляються в школг Участь у проектах дозволяе найбшьш оптимально реалiзувати принцип креативностi в оргашзаци навчально-виховно! дiяльностi дiтей. Вони можуть якнайповнiше реалiзовувати свiй творчий потенщал i !х iде! виляко п1дтримуються та заохочуються.

Таким чином, е ви пiдстави стверджувати, що в оргашзацп профшьного навчання практично! основно! школи Геррнау м. Зальцбурга накопичено великий i щкавий досввд:

розроблеш pi3HOMaHiTHi методики планування, оргашзаци та контролю роботи учшв з предмелв профiлюючих напрямк1в, проводиться коттка робота з активiзацil творчо! самостшно! роботи учнiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. 25 Jahre HS-Herrnau — Übunghauptschule 1970-1995. — Salzburg, 1995. — C. 12-15.
2. Галузяк В.М., Сметанський М.1., Шахов В.1. Педагопка. — Вшниця, 2001. — 200 с.
3. Кулшенко Л.Б. Формування готовностi старшокласникiв до свiдомого вибору майбутньо! професи типу "людина — техшка" в процесi навчально-виховно! роботи: Автореф. дис. канд. пед. наук: 10.00.01 / Нац. пед. ун-т iM. М. Драгоманова. — К., 2002. — 22 с.
4. Матшенко О. Освгтнш контекст початкового етапу захщноевропейсько! штеграцп: структура шкшьно! системи Люксембургу // Педагогiка i психологiя професгйно! освiти. — 2004. — № 4. — С. 206-211.
5. Lehrplan der Hauptschule. Zweiter Teil: Allgemeine didaktische Grundzätze. 1-9 Punkte.
6. Помитюн Е.О. Комплексна оцшка гармоншного розвитку учшв в управлшш навчально-виховним процесом // Освгта i управлiння. — 1997. — Т.1. — № 4. — С. 17-19.
7. Якиманская И.С. Требования к учебным программам, ориентированным на личностное развитие школьников // Вопросы психологии. — 1994. — № 2. — С. 7-9.

Адам МУШИНСЬКИЙ

БЕЗПЕРЕРВНЕ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У ПОЛЬЩ1 НА ТЛ1 ПРИНЦИПУ УР1ВНОВАЖЕНОГО РОЗВИТКУ

Протягом останшх кшьканадцяти рок1в спостерiгаeться поступове зростання диференщаци рiвня регiонального розвитку. Це явище е наслiдком швидкого покращення ситуаци регiонiв, традицiйно пов&язаних iз найбшьшими мiськими агломерацiями, при одночасно повшьному розвитку тих територiй, де колись були сконцентроваш державнi сiльськi господарства й виробничi сiльськi кооперативи, а також регюшв, як1 iсторично бвдт й мають слабо розвиненi несшьськогосподарсью галузi економiки [5, 54-55].

Як наслвдок, це означае, що заможт регiони стають вiдносно ще багатшими, а бiднi регiони — ще бвдтшими. Протидгяти цьому мае реалiзацiя концепцй& урiвноваженого розвитку, окреслена в Конституци ПР, а також у Трактат! Свросоюзу.

Цей принцип окреслений також у багатьох мiжнародних документах: Деклараци в Рю-де-Жанейро про середовища й розвиток (1992), обговорювався на зустрiчi у верхах Об&еднаних народiв в Йоганнесбургу в справi урiвноваженого розвитку (2002).

Уршноважений економiчний розвиток е необхiдним у процес розвитку мiст i регiонiв, вш служить для добра мешканцiв, тдвищуе як1сть життя, рiвень працевлаштування й усшшшсть функцiонування фiрм та установ. Тому важливим е, щоб установи, ввдповвдальш за розвиток мiст i регiонiв, мали належний погляд на фактори, що сприятимуть розвитковi, й появу можливосп прийняття вiдповiдних дш.

Однiею з таких дiй е змша пiдходу до вде!, реалiзацil й якостi навчання, прийнята в багатьох стратепчних урядових документах: Нацюнальному планi розвитку на 2004-2006 роки, Нацюнальнш стратег^& зростання працевлаштування й розвитку людських ресурсiв на 20002006 роки та в Проекп нацiонального плану розвитку на 2007-2013 роки.

Прийнятий Нацiональним планом розвитку та Секторним операцшним планом розвитку людських ресурив принцип розвитку сустльства, що базуеться на знаниях, розвивае прийняту ранiше стратегiю. Умовою дотримання цього постулату е значне зростання ^естицш у розвиток людських ресурив, зокрема збiльшения накладiв на використання iнформацiйних i комунiкацiйних технологiй у процеш навчання. Ефективна i добре функцюнуюча система безперервного навчання спричинить зростання безпеки осiб, як1 залишаються на ринку працi, озбро!ть 1&х умiниям давати собi раду в ситуаци несприятливих суспiльно-економiчних змiн, полегшить переквалiфiкацiю й працевлаштування.

Процес европейсько! iнтеграцil тривае вже понад 40 рокш, та, незважаючи на це, не можна однозначно сказати, коли вш буде заюнчений. Ймовiрно вш триватиме ще багато десятилiть, оскшьки поряд iз все бiльш глибокою штегращею держав-членiв Свропейського Союзу надалi виступають сильнi тенденцil до розширення Спiльноти новими кра!нами [1, 11].

Другие работы в данной теме: