Научтруд
Войти

Вияви інтерференції у правничій термінології

Научный труд разместил:
Beapavva
20 сентября 2020
Автор: Мирослава Криськів

Завдання 4. За опорною схемою зютавте словосполучення i складне слово. 3po6iTb висновок про ix сшльш i вiдмiннi ознаки.

З метою вироблення практичних умiнь i навичок утворювати складнi слова i використовувати ix у текстах, здшснювати синонiмiчнi замiни мiж одиницями синтаксичного i словотвiрного рiвнiв пропонуемо таку систему вправ:

I. Трансформацiйнi вправи

• Поясниъ значения композипв i юкстапозипв шляхом виведення трансформ.

• Поясниъ правопис складних слiв.

• Подаш синтаксичнi висловлювання трансформуйте в ушверби.

II. Доповнення мовного матерiалу

• У текст уведиь композитнi прикметники. Як змiнився текст?

III. Анал^ично-стилктичш завдання

• Як1 i3 складних прикметникш у цъому текстi можна вважати xудожиiми неологiзмами? Замiнiтъ ix власними.

IV. Створення власного висловлювання

• Опишiтъ зовнiшнiстъ та характер свого товариша (товаришки), використовуючи складш прикметники.

Загалом стверджуемо, що деривацшне розумiния словотвiрного процесу складних ^в забезпечуе засвоення лiнгвiстичниx знань як системних. Вивчення складних слш на основi виведення синтаксичних трансформацiйниx форм — ефективний i надiйний споиб встановлення твiрноi бази композитних похщних. Методологiя мiжрiвневиx дослiдженъ в системi мови, а також методика вивчення мови на основi iнтеграцiйниx зв&язшв мiж одиницями мови е перспективною для подальших лiнгводидактичниx студiй, осшльки вони репрезентують динамiчне життя мови в процес ii функцiонувания.

Л^ЕРАТУРА

1. Адливанкин С.Ю. К вопросу о системности словообразования // Словообразовательные и

семантико-синтаксические процессы в языке. — Пермь: Перм. гос. ун-т, 1977. — С. 37-55.

2. Василевская Е.А. Словосложение в русском языке. — М.: Учпедгиз, 1962. — 136 с.
3. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. — М.: Наука, 1979. — 264 с.
4. Горпинич В.О. Украшська словотвiрна дериватолопя. — Дншропетровськ: ДДУ, 1998. — 189 с.
5. Клименко Н.Ф. Словотворча структура i семантика складних ^в у сучаснш украшськш мовг —

К.: Наукова думка, 1984. — 251 с.

6. Сахарный Л.В. Структура слова-универба и контекст // Словообразовательные и семантикосинтаксические процессы в языке. — Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та, 1977. — 156 с.
7. Смирницкий А.И. К вопросу о слове // Вопросы теории и истории языка: Сб. — М.: Изд-во АН

СССР, 1952. — С. 58-62.

Мирослава КРИСЬК1В

ВИЯВИ ШТЕРФЕРЕНЦИ У ПРАВНИЧ1Й ТЕРМШОЛОГИ

Ведомо, що важливими показниками рiвня культури людини, ii мислення, штелекту е мова, яка повинна ввдповвдати мовним нормам. Високооргашзована мовленнева дiяльнiсть передбачае ввдсутшсть уих титв помилок, тому робота з запоб^ання мовленневим помилкам i защкавила нас як важлива частина загальноi& роботи з розвитку мовлення студентiв (зокрема, майбутшх правник1в). Ми зробили основний акцент на помилках, пов&язаних iз явищем iнтерференцii, у писемному мовленш студентiв.

Вiлъне ж володiния рвдною мовою сприяе розумовому i загальному розвитковi студенпв, успiшному засвоенню ними шших предметiв як юридичного, так i будь-якого циклу, формуванню ixньоi нацiоналъноi самосвiдомостi, украi&нсъкоi менталъностi, моральних переконань.

У процес контактування близькоспорвднених мов iнтерферентному впливовi пiддаютъся вс мовнi рiвнi, однак лексика е пею частиною мовноi системи, що зазнае найбiльшоi илькосл порушень. Саме лексичш помилки ми i спробуемо проаналiзувати.

На сьогодшшнш день в Укра!ш е ще багато людей, як не розмовляють державною мовою, велика кшьшсть i тих, хто послуговуеться не лиературною, рiдною мовою, а користуеться так званим суржиком — мшаниною укра!нсько! та близькоспорiднених, зокрема росшсько!, мов. Масштаби цього лиха давно переросли шдив^дуальш параметри i досягли загальнонародних. I студенти-правники не е винятком.

Щоб успiшно протидiяти цьому згубному процесовi, що змушуе замислитися над майбутнiм нашо! мови i 11 носiя — укра!нського народу, треба знати його витоки i принципи, механiзм його дл.

Суржик виникае на грунтi двомовносл, головним чином близькоспорвднено!. За ввдсутносп чико! установки на чистоту мови, на розрiзнення мовних систем у мовнш свiдомостi людини змiшуються елементи двох мов, назви одних i тих же понять в обох мовах сприймаються як синонiми — слова, що можуть замiнювати одне одного.

Розумiючи обидвi мови, людина у власному мовленнi користуеться !х сумiшшю. "Користуватися сумiшшю iз двох мов — це одне з найтривожшших явищ загальнонародного характеру. Говорити такою скатченою мовою — це все одно, що грати на розладнанш скрипщ. Все одно, що з дерева красуню рiзьбити тупою щербатою сокирою. Скалiчена мова отуплюе, оглуплюе людину, зводить 11 мислення до примiтива. Бо мова — це лад мислення, це вшонця, через як1 людина бачить свгг. Що ж вона бачить, коли вшонця у кiптявi, заснованi павутинням, засиджеш мухами"[4, 52].

Недостатнiй рiвень володiння рiдною мовою i поверхневе знания росшсько! призводять до того, що майбутш юристи часто-густо плутають обидвi мови, створюючи тим самим мшанину слiв — росiйських в укра!нському оформленнi за росiйським зразком. Так вiдхиления трапляються i в процес створення власних висловлювань рiзних титв мовлення. У сучаснiй лшгвютищ iснуе дек1лька визначень штерференцп, кожне з яких в тш чи шшш мiрi доповнюе попередне, проте i до сьогоднiшнього дня це визначення продовжують з&ясовувати i в^едаговувати.

Замiсть потрiбних опорних даних, характерних мовi висловлювання, у пам&ял студента спливають аналогiчнi факти з шшо! мови. Негативний вплив одше! мови на шшу мае назву штерференцп, ступiнь i характер яко! залежать ввд того, у яких взаемодаях перебувають не тiльки мовнi системи, а й стутнь структурних вiдмiнностей мiж ними". Таке визначення штерференцп дае 1ван Хом&як у стати "Навчання орфографи в умовах штерферуючих впливiв" [8, 52].

Широковiдомим е визначення Л. Баранниковой "Iнтерференцiя — це змша в структурi або елементах структури одше! мови тд впливом шшо! мови" [2, 46]. Це визначення тдкреслюе характерну рису, притаманну штерференцп, — взаемодiю структур i структурних елементiв двох мов.

Шюдливють iнтерференцil посилюеться непомiтнiстю, шдступшстю дЦ. "Початковим 11 етапом е вкраплення окремих сл1в iншоl мови у нашi висловлювання. Кожен iз тих, хто володiе i користуеться двома мовами, знае ситуац!1, коли у пам&яп своечасно не спливае потрiбне слово чи вираз, а вживаеться слово iншоl, зрозумiлоl для стврозмовника мови..." [2, 32].

На сьогодш мовленневий розвиток майбутнiх правниюв не завжди е достатнiм. Серед студенив е i тi, хто в позанавчальний час послуговуеться суржиком, таким чином проявляючи зневагу до державно! мови. У таких мовщв спостер^аеться слабке володшня укра1нською лиературною мовою, 11 термiнологiею.

Щоб подолати цю проблему, майбутнiм правникам слад працювати зi зразковими текстами, старанно добирати кожне слово, створюючи власш висловлювання; в тому числi документи, з якими матимуть справу у подальшому професiйному та особистому житп. Цей пiдхiд вимагае i ввдповвдно! лiнгвiстично! пiдготовки, здатностi помiчати мовш недолiки.

Метою статт1 е вияв лексичних i граматичних помилок (на синтаксичному рiвнi) у писемному мовленш студентiв юридичного факультету, аналiз причин !х появи.

Особливо шкодлива неуважшсть до вживання термiнiв сфери свое! даяльност!

Юридична термiнологiя як сукупшсть номiнацiй (найменувань) правових явищ i понять, що функцiонують у мовно-правових сферах законодавства, дiлово! документацi! та правничих наук, являе собою великий i надзвичайно важливий фрагмент лиературного словника будь-яко! нацiонально! мови з погляду його соцiально-комунiкативно! та шформацшно! значущостi.

"Увага до мови права, юридично! термшологп та И функцiонування — це ознака рiвня розвитку правово! держави, наци, 11 свiдомостi (а точшше — прасвiдомостi), нацюнально! духовно! культури у рiзних 11 проявах: правовiй, полiтичнiй, мовнiй, штелектуальнш" [1,50-53].

Правнича термiнологiя е необидною складовою частиною кожного документа, тому вона е важливим чинником досконалостi системи законодавства Украши. Проте у цш галузi е чимало проблем. Серед них — вплив росшсько! термiнологil, безпiдставне запозичення i калькування.

Студентам юридичного факультету було запропоновано декшька контрольних завдань. Проаналiзувавши роботи, бачимо, що перша група — семантичш помилки — е наслiдком лексико-семантично! штерференци. Сплутування значень росiйських та украшських слш пов&язано з уживанням юристами мiжмовних омонiмiв. Наприклад, "Майор мшци звернувся на рахунок скарги", "На протязi року скоено 15 убивств", Ми розглянемо любу Вашу заяву". Тому займенник "любу" (рос. "любую" ) вжито в значенш будь-яку. "Поняття не маю" — в значенш "уявлення не маю".

Калькування росiйських ^в в украшськш мовi: командировочне посвiдчення — посвiдка про вiдрядження ^дрядна посвiдка); бойове дежурство — бойове чергування; мнима угода — фштивна угода; виписка з протоколу — витяг з протоколу.

Мiжмовна паронiмiя призводить до неоднозначностi формулювань: Злочинець своши вчинками, поведiнкою выявив (проявив) себе як пронозлива, шахраювата людина. Зростаюча злочинтсть (щораз бiльша злочиншсть) серед пiдлiткiв. Вступае в силу (набирае чинностi, сили) закон про мовну освiту в Укрш&ш.

Окремо! уваги заслуговуе мовленнева надмiрнiсть, використання зайвих слш (плеоназмш): моя автобiографiя; справжнi факти; останнiй день мюяця, а також i мовленнева недостатшсть, пропуск потрiбного слова: Начальника ввддшення премiювали i повкили на дошку пошани; всiх злочинцiв зобов&язали щепитись ввд дифтери.

Явище штерференци проникае i у сферу правничо! фразеологи. Але ж фразеологiзмiв перекладати не можна. Наприклад, "зшти з розуму" (сойти с ума) — замють збожеволти; "у будь-який час" ( в любое время) — замють коли завгодно; "вбити собi в голову" (вбить себе в голову) — замють узяти собi до голови. У студентських роботах е i таи о^хи: приймати участь, здшснити злочин, приймати мiри. Треба: брати участь; вчинити злочин; вживати заходав.

Допускаеться значна к1льк1сть помилок у словотворенш. Вони стосуються ^в, що в обох мовах мають стльний корiнь, але рiзнi префшси i суфiкси. Наприклад, "потратив" — витратив; "появився" — з&явився; "надати" — вiддати; "вдавав iз себе" — удавав iз себе.

Причиною таких помилок е ввдсутшсть роботи над попередженнчм штерференци, вiдведення програмою недостатньо! кiлькостi часу на вироблення мiцних навичок украшського професiйного словотворення та незначна кiлькiсть вправ у тдручниках та посiбниках на порiвняння лексем укр. i росiйськоl мов, що вiдрiзняються словотворчими елементами.

Помилки у вживанш граматичних форм ^в студенти допускають в усному i писемному мовленнi. Так, у контрольних завданнях вони неправильно вживають зашнчення сл1в: у Кл. вiдмiнку iменникiв II вiдмiни (полковник — замють полковнику; правопорушник — правопорушнику; громадянин — громадянине; сержант — замють сержанте; судмедексперт — судмедексперте.

Одна з причин цих помилок — недостатня увага вчителiв, викладачiв та авторiв шкiльних, вузiвських пiдручникiв з украшсько! мови до специфiчних i протилежних росiйськiй мовi явищ граматики.

Порушення норми спостерiгаеться при творенш ступенiв порiвняння прикметник1в, наприклад: Серед неповнол^шх злочинцiв Микола найпрофесштший кишеньковий злодiй. Слово професшний позначае ввдношення до професil. Тому ступенi порiвняння вiд нього утворити не можна. Ми живемо в найдемократичтшш держава Сонячний масив — найкримтальтший у мюп. Кримiнальний — ступiнь злочинносп. Це не якiснi прикметники, вщ яких можна утворювати форми ступешв порiвняння.

У писемному мовленнi студенти вживають застарш форми, як1 залишаються нормативними у рос. мовi: самий вдаажний; самий небезпечний; бiльш добре; бшьш зiпсований. Неправильно утворюють безприйменниковi порiвняльнi конструкцil: масштаби

значншi наших замють значнiшi за нашГ; система Чх роботи досконалша нашоЧ замють досконалша вiд нашоЧ.

Окремо хотшось би видшити прийменник по. "МонополАя" прийменника "по" в укр. мовi е досить вщчутною, функцюнальне поле його стае дедалi ширшим. Адштстративна система нашого способу життя, бюрократизащя економiки, освии, культури, науки спричинили появу неймовiрно! юлькосп словосполучень Аз "по", що входять до граматичних кальок з росшсько! мови.

Звичайно, названий прийменник уживався А ранiше, та й тепер вш у багатьох конструкщях — на мющ. СкажАмо, правильним е функцюнування прийменника "по" в сполученнях типу " наказ по ввддшу"; "ходити по алеях". Однак, росшським словосполученням Аз по вщповвдають в укр. мовА рАзш за будовою сполуки. Наприклад: "прибыл по приказу" — прибув за наказом, "дежурный по части" — черговий частини; "по поручению майора" — за дорученням майора. Отже, вибАр, як бачимо, досить широкий, А немае потреби штампувати неправильш конструкци, надаючи !м гшертрофованого фуждюнування.

Неправильними словосполученнями з "по" рясше А мовлення наших правник1в. Наприклад: Судячи по протоколу (зпдно з протоколом; на тдставА протоколу)обшуку в квартирА шчого не знайдено. По наказу начальника (за наказом начальника; зпдно з наказом) тдозрюваного выпустили.

Названих утворень так багато, що, здаеться, ми школи не зможемо зупинити цей брудний потш, що тече в наш мовний океан. Однак треба щоденно виполювати такий бур&ян. Проте за браком часу цш робот надаеться мало уваги, хоч у навчальних поабниках Аз виучуваного курсу, практичний матерАал для тако! роботи е (вправи А завдання на спостереження аналопчних мовних явищ в украшськш та росшськш мовах, редагуання тексту, переклад Аз росшсько! мови тощо). Зокрема, у поибнику А. Токарсько! "Дшове мовлення юриспв у схемах та тестах" вмщений ввдповвдний теоретичний матерАал А рАзномаштш усш й письмовА вправи, тести, спрямоваш на самостшну творчу роботу. Виконання багатьох вправ потребуе роботи зА словниками, шшою довАдковою лпературою, вчить працювати з науковими джерелами.

Серед завдань, як1 сприятимуть уникненню помилок, пов&язаних Аз явищем штерференци, знаходимо так1:

1. Поясшть правильний варАант словосполучення, користуючись словником. Вкаж1ть порушення норм мовлення (калькування, суржик, сплутування сл1в, синошмАв, парошмАв; трансформащя фразеолопзмАв).

а) подали запит; а) злочинець лютий;

б) подали запрос; б) злочинець жорстокий;

в) подали запита; в) злочинець жестокий;

а) безкарний випадок; а) виявлено ¡збиток;

б) випадок безнаказанний; б) виявлено надлишок;

2. Вкажиь варАант правильного словосполучення, прокоментувавши свш вибАр:

а) спасти ввд розбшного нападу; а) явитися з повинною;

б) врятувати ввд розбою; б) з&явитися для покаяння;

в) врятувати ввд розбшного нападу; в) явитися з покаянням;

а) зафшсоване вимагательство; а) мотив вАдказу;

б) зафшсоване вимагання; б) мотив ввдмови;

3. Вкаж1ть правильний варАант речення, у якому уникаемо парошмАчних сплутувань, значень слова та калькування лексем з росшсько! мови:

а) Тут зосереджеш валютш махшаци, проститущя, вуличш пограбування, розборки злочинних груп.

б) Тут зосереджеш валютш махшаци, проститущя, вуличш пограбування, розбори злочинних груп.

а) Суб&ектом даного злочину являеться фАзична осудна особа.

б) Суб&ектом даного злочину е фАзична осудна особа.

4. Вкажиь варАанти речень без мовностилютичних помилок:

а) у pa3i неявки без поважних причин сввдок згiдно ст. 70) КПК Украши може бути шдданий приводу;

б) у pa3i неявки без поважних причин сввдок зпдно ст. 70) КПК Украши може бути приведений примусово.

Можна зробити висновок, що проникнення роаяшзмш у нашу мову досить помине явище, яке викликае повне занепокоення серед людей, яким не байдужа доля украшського слова.

Опрацювавши достатню кшьшсть лiнгвiстичноï лiтератури про причини виникнення iнтерференцiï та ïï наслвдки; проаналiзувавши найбiльш типовi помилки у писемному мовленш студенпв юридичного факультету, спричинеш iнтерферентними явищами (на основi творчих робiт), пропонованих при вивченш курсу "Украшська мова (за професшним спрямуванням)", робимо висновки:

1. У писемному мовленш майбутшх юристiв переважають таи помилки: вживання слова у невластивому йому значеннi; помилки у вживанш граматичних форм украшських ^в; помилки у словотвореннi; вживання в украшському мовленнi росiйських слiв (лексичш росiянiзми). Слiд лише зауважити, що найбшьше у студенив помiчено помилок, пов&язаних з функцюнуванням iменникiв, рвдше дiеслiв, прикметник1в, числiвникiв, службових ^в i зовсiм рiдко з функцюнуванням дiеприкметникiв.
2. Причинами цих помилок е недостатня робота над лексичним значенням слова; недостатня увага правнишв до роботи з попередження порушень, спричинених iнтерферентними явищами; невмiння студенпв-правниюв розрiзняти специфiчнi явища в двох мовах.
3. Щоб уникнути помилок, спричинених штерференщею, потрiбно розвивати усне i писемне мовлення майбутнiх юрислв рiзними методами i прийомами вивчення украшсько1 мови, оск1льки невдовзi сьогодшшш студенти самi послуговуватимуться юридичною термшолопею, законодавчими документами, текстами законопроекпв. Однак уживання в мовленнi студенпв юридичного факультету велико1& юлькосл росiйських ^в свiдчить про низький р1вень мовно1 культури, невибагливiсть при виборi слова, обмежений запас правничих слiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Артикуца Н. Проблеми i перспективи вивчення юридично1 термiнологiï // Украшська термiнологiя i сучаснiсть. — К., 1997. — С.50-53.
2. Бабич Н.Д. Навчи мене, вчителю, розмовляти. — К.: Знання, 1992. — 48 с.
3. Баранникова Л.И. Сущность интерференции и специфика ее проявления // Проблемы двуязычия и многоязычия. — М., 1988. — С.87- 90.
4. Плева В. Правовi питання визначення принципу нащональжй мови в кримшальному судочинстш // Право Украши. — 1999. — №4. — С.66-67.
5. Сухомлинський В.О. Слово рiдноï мови // Украшська мова i лггература в школг — 1987. — №7. — С.52-56.
6. Токарська А.С. Культура дiлового мовлення юриста: стан i проблеми // Право Украши. — 1999. — №11. — С.58-60.
7. Токарська А. С. Навчальний помбник з удосконалення мовжй тдготовки для курсантiв i студештв вищих навчальних закладiв освгга МВС Украïни. — Львiв, 2001. — 162 с.
8. Токарська А.С. Укр. мова в таблицях i тестах. — Льв1в, 2005.
9. Хом&як I. Навчання орфографп в умовах iнтерферуючих впливiв //Дивослово. — 1997. — №1. — С.52-56.
10. Черемська О.С. Лексична та граматична iнтерференцiя в сучаснш украïнськiй лiтературнiй мовi як настдок украïнсько-росiйського бiлiнгвiзму: Автореферат дис. канд. фш. наук. — Харк1в, 2002. — 16 с.

Дмитро 1ЩЕНКО, Наталя МОРОЗ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЛIНГВОСОЦIОКУЛЬТУРНОÏ КОМПЕТЕНЦIÏ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В

Нове сощальне замовлення суспiльства сьогоднi полягае в тому, щоб навчити курсанпв iноземноï мови як засобу мiжкультурноï комунiкацiï, як способу пiзнання досягнень впчизняно].&, европейськоï та загальнолюдськоï культури, шдготувати курсанта до толерантного сприйняття виявiв чужоï культури, емпатiï, до розумшня умовностей нацiональних стереотипiв

Другие работы в данной теме: