Научтруд
Войти

Диференційований підхід до вивчення сільськогосподарських машин в умовах кредитно- модульної системи організації навчального процесу

Научный труд разместил:
Neak
20 сентября 2020
Автор: Володимир Борсук

22. Роберт И. В. Современные информационные технологии в образовании: Дидактические проблемы; перспективы использования. — М.: Школа-Пресс, 1994. — 205 с.

23. Роберт И. В., Самойленко П. И. Информационные технологии в науке и образовании. — М., 1998.

- 178 с.

24. Гуревич Р. С., Гуревич I. Р. Створення педагопчних програмних засобiв для нових шформацшних технологш // Професiйно-технiчна освiта. — 19999. — № 2. — С. 34-37.
25. Рева Ю. П. Проблеми шформатизаци сучасних технологий навчання // Теорiя та методика навчання математики, фiзики, iнформатики: Зб. наук. праць: У 3-х томах. — Кривий Рк-: Видавничий вiддiл КДПУ, 2001. — Т. 3: Теорiя та методика навчання iнформатики. — С. 149-152.
26. Шахова Н. Компьютерное тестирование в преподавании информационных дисциплин // Новий колепум. — 2004. — № 5/6. — С. 53-58.

Володимир БОРСУК, Володимир ПОНЯТИШИН

ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИВЧЕННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ ОРГАН1ЗАЩ1 НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Реформування процесу навчання у вищш школ1 полягае в його переходI на кредитно-модульну систему вивчення дисциплт. У статт1 показанI окрем1 аспекти диференцтованого тдходу до вивчення альськогосподарських машин, суть якого полягае в переоргентацИ 1з лекцшно-тформативног на 1ндив1дуально-диференц1йовану форму навчання. Описаний тдх1д до розподшу навчального матергалу на три ргвт складностI I визначення критерИв до ¡х оцтювання. КритерИ I тестов1 завдання наведенI на прикладI вивчення теми «Пос1вн1 машини».

Усшшш соц1адьно-економ1чн1 змши в Укра!ш неможлив! без структурно! реформи системи вищо! осв1ти, спрямовано! на забезпечення мобшьносп, працевлаштування та конкурентоспроможносп фах!вщв з вищою освггою. Тому в сучасних умовах реформування освггньо! галуз! "Технолопя" виникае потреба в яюсно новому шдход! до теоретично! та практично! шдготовки майбутшх вчител1в трудового навчання { технологш виробництва.

Питанням шдготовки вчител1в трудового навчання присвячеш науков! пращ В. Гусева, А. Вихруща, О. Коберника, М. Кореця, В. Мадз1гона, В. Сидоренка, Г. Терещука, Д. Тхоржевського та ш. Але перехвд на кредитно-модульну технолопю викладання дисциплш спонукае до пошуку нових шдход!в { метод1в шдготовки. Методолопя процесу навчання та оцшювання професшно! компетентносп студента в кредитно-модульнш систем! оргашзаци навчального процесу (КМСОНП) полягае у його переор!ентацл з лекцшно-шформативно! на !ндив!дуально-диференц!йовану форму навчання.

Розробкою принцишв системи модульного навчання займались А. Алексюк, В. Бондар, П. Сшорський, А. Фурман й шш! вчен! Основн! вимоги цих принцишв наступш:

- виокремлення зм!стових модул!в !з загального зм!сту навчально! програми;

- розробка модульних пакет!в, як! мають р!зш р!вн! складност!;

- запровадження р!зних тип!в самост!йно! роботи в систем! модуля, що сприяють формуванню в студент!в самост!йност! як важливо! профес!йно! якост! майбутнього спещалюта;

- !ндив!дуал!зац!я зм!сту навчання, що полягае у виявленш !нтелектуальних можливостей ! готовност! студента до вивчення модуля вщповщного р!вня;

- делегащя права самоконтролю навчально! д!яльност! студента, облшу та !! корекц!! вщповщно до поставлено! мети.

Метою нашого досл!дження е реал!зац!я вимог принцишв модульного навчання при викладанш дисциплши "С!льськогосподарськ! машини" та !нших техшчних дисципл!н фахово! п!дготовки.

Лекц!! в систем! модульного навчання дещо вщр!зняються в!д традиц!йних. До кожно! теми в лекщях визначаеться !нтегрована мета навчання та завдання, як! необхщно виршити для !! досягнення. 1нформацшний матер!ал лекц!! доповнюеться новими фактами, дослщженнями,

теоретичними положеннями i проблемними завданнями, якi створюють основу для аудиторно! та самостшно! роботи студенев. На лекци переважае дiалогова форма викладання.

При оцiнюваннi лабораторно-практичних робгг враховуеться перевiрка готовностi студента до роботи (тестова перевiрка), виконання роботи, оформлення зв^у i теоретичнi знання та практичнi вмiння, якi виявлеш при захистi лабораторно-практично! роботи.

Таблиця 1

Профес1йно-квал1ф1кац1йн1 вимоги до р1вня знань 7 вм1нь студент1в при диференцтованому засвоент навчального матергалу теми "Поывш машини "

Професiйно-квалiфiкацiйна компетенщя пiдготовки студентiв з теми "Пошвш машини"

Студенти повиннi знати

Студенти повинш вмiти

I рiвень (низький)

II р1вень (середнiй)

III р1вень (високий)

I рiвень (низький)

II рiвень (середнш)

III рiвень (високий)

Призначення, класифшащю загальну бу-дову поавних машин, типи сошнишв, спо-соби поаву альськогоспо-дарських культур; правила безпеки пращ, виробничо! са-нггарп i поже-жно! безпеки.

Агротехно-лопчш вимоги до ко-нструкци та посiву на-сiння i добрив; переваги i недо-л1ки рiзних типiв висiвних апаратiв та сошнишв; конструктив-m особливо-стi складових частин по-сiвних машин, спосо-би передачi крутного моменту на висiвнi апа-рати.

Основи теорп виавних апаратiв i технологи поа-ву; шнемати-чнi схеми приводу виавних апарапв насiння та добрив, шд-йому та опу-скання сош-ник1в i заго-ртачiв; переваги i недо-лiки рiзних типiв сошников та заго-ртачiв; не-справносп посiвних машин 1х дiаг-ностування та усунення не-справностей.

Розрiзняти типи поавних машин, визначати способи посiву альськогоспода-рських культур; розставляти ро-бочi органи i перевiряти ко-мплектнiсть по-сiвних машин; дотримуватись правил безпеки пращ; виробничо! саштарп i пожеж-но! безпеки.

Встановлюва-ти посiвнi ма-шини на норму висiву на-сiння та добрив з рiзними типами виав-них апаратiв; перевiряти рiв-номiрнiсть за-роблення та розподiлу на-сiння i добрив ввдповвдно до агротехноло-гiчних вимог.

Комплектува-ти i тдготовля-ти поавш ма-шини до ро-боти; визна-чати техшч-ний стан посiв-них машин на певний момент часу; вста-новлювати яш-сть поавних робгг; виявляти й усувати не-справностi посiвних машин в процес пiдготовки до роботи i те-хнiчного обс-луговування; реал1зовувати заходи з при-родоохоронно! роботи._

При розробщ змюту навчальних програм з техшчних дисциплш М. Корець [2] рекомендуе визначати не менше двох р1вшв складносп. Ми вважаемо, що змют дисциплши "Сшьськогосподарсью машини", при засвоенш якого вимагаеться знання будови, процесу роботи, правил обслуговування та регулювання р1зних машин, доцшьно подшити на три р1вш складносп. Тому навчальний матер1ал розбитий нами на низький, середнш i високий р1вш, до кожного з них визначеш критерп професшно! компетентност студенев. Така диференщащя змюту дозволяе здшснювати 1ндивщуал1защю навчання, що полягае у виявленш готовност студента до вивчення теми вщповщного р1вня.

Приклад професшно-квал1ф1кацшних критерпв до р1вшв набутих знань i вмшь студенев при диференцшованому шдход1 до засвоення навчального матер1алу з теми "Пос1вш машини" подано у таблиц 1.

На вивчення дисциплши навчальним планом передбачено 180 год. (5 кредит1в), з них 90 год. выводиться на аудиторну роботу i 90 год. — на самостшну та ¡ндивщуальну науково-дослщну роботу. Завершуеться дисциплша залшовим кредитом (семестровим екзаменом). У затковий кредит входить аудиторна робота, шдивщуальш навчально-дослщш завдання (ИДЗ) i шдсумковий контроль.

Дисциплша включае вступ i 11 тем, яю розподшеш на 5 змютових модул1в. В один змютовий модуль включеш теми, в яких вивчаються машини, що мають однакове призначення

або аналогiчний принцип ди. Розподiл тем на змiстовi модулi i кiлькiсть аудиторних годин на !х вивчення та на 1НДЗ показано у таблицi 2.

Питома вага оцшки з кожного змютового модуля визначаеться з урахуванням обсягу та значення окремих тем у теоретичнш i практичнiй пiдготовцi студенев. Оцiнювання рiвня знань студентiв за кожну тему встановлюеться залежно вщ складностi навчального матерiалу i часу, що вiдводиться на читання лекцш та проведення лабораторно-практичних робiт. За кожну правильно виконану i захищену лабораторно-практичну роботу студент може одержати вщ 2 до 4 балiв залежно вiд рiвня засвоення навчального матерiалу. Це визначаеться складнiстю тестових завдань.

Таблиця 2

Розподш тем дисциплти "Сшъсъкогосподарсъю машини " на змгстовг модуле

№ змюто-вого модуля № теми Назва теми Кшькють годин

Лек- цл Лаб.-прак. заняття 1НДЗ

1 Вступ 1 - 1 Машини для основного обробггку грунту 2 2 2
2 Машини для поверхневого обробггку грунту 4 6 4
3 Машини для шдготовки i внесення добрив 3 4 4
2 4 Машини для пошву i посадки с.-г. культур 4 8 6
5 Машини для хiмiчноl боротьби з шюдниками, хворобами та бур&янами с.-г. культур 4 2 4
3 6 Машини для збирання зернових культур 6 8 6
7 Машини для очистки i сушшня зерна 2 4 4
4 8 Машини для заготiвлi кормiв 4 4 4
9 Машини для збирання кукурудзи 2 4 4
5 10 Машини для збирання коренебульбоплодiв 4 8 6
11 Машини для збирання овочiв 2 2 2

Всього : 38 52 46

При захисп звiтiв студентам задаються творчi питання, якi включають навчальний матерiал самостiйного опрацювання i вимагають умiнь поеднувати теорiю з практикою, формулювати висновки, наприклад: обгрунтувати вибiр режимiв роботи посiвних агрегатiв залежно вщ стану грунту, рельефу конф^урацп полiв та фiзико-механiчних властивостей насшня культури i т. д.

Оргашзацшно кожне лабораторно-практичне заняття передбачае тестове опитування з метою перевiрки готовносп студентiв до виконання роботи. Тестовi завдання вiдповiдають питанням для самоперевiрки студентiв, що мiстяться в шструкщях до лабораторно-практичних робiт.

Пiсля вивчення кожного змютового модуля проводиться промiжний контроль, який включае знання лекцшного матерiалу, лабораторно-практичних робiт та завдань самостшного опрацювання. Оцiнювання рiвня знань студенев пiд час промiжного контролю проводиться аналопчно до лабораторно-практичних робт

Тести контролю навчально! дiяльностi студенев складенi на основi рекомендацiй пошбника "Рекомендована практика конструювання тестiв професшно! компетенци випускникiв вищих навчальних закладiв" [1] i роздiленi на три рiвнi складностi вiдповiдно до рiвнiв навчального матерiалу. До тестiв першого рiвня складностi ми вiднесли одновибiрковi завдання, до тестiв другого рiвня — багатовибiрковi завдання i до тесив третього рiвня -завдання на вщповщшсть i вiдтворення. Приклади тестiв подано нижче.

Одновибiрковi тестовi завдання першого рiвня складностi:

1. Сошники сiвалки призначет для:
1) розпушення грунту перед вишвом насiння та добрив;
2) утворення борозен на поверхт незашяного поля;
3) утворення в грунт борозен i вкладання в них насшня та добрив;
4) утворення в грунт борозен i загортання насшня.
2. Якою цифрою позначений на рисунку вишвний апарат насшня?

Рис .1. Функцгонально-конструктивна схема авалки С3-3,6 А.

Багатовибiрковi тестовi завдання другого рiвня складностi:

1. Деталями насшневишвного апарату сiвалки С3-3,6А е:
1) коробка; 2) клапан; 3) вал клапана; 4) розетка; 5) муфта; 6) вал котушки;
7) жолобчаста котушка; 8) штифтова котушка.
2. Вказати допустиме вiдхилення загального висiву насiння вiд задано! норми для:

А. Зернових культур 1) до 1%; 2) до 3%; 3) до 4%.

Б. Зернобобових культур 4) до 5%; 5) до 10%.

3. Овалки класифшують за такими ознаками:
1) способом швби; 2) способом транспортування; 3) способом агрегатування

з трактором; 4) призначенням; 5) процесом роботи.

Тестовi завдання на вщповщнють i вщтворення третього рiвня складностi:

1. У швалщ С3-3,6А рух вiд ходових колю на вал вишвних апаратв насiння передаеться через механiзми та деталi в такiй послiдовностi:
1) ланцюгова передача; 2) шестерiнчаста прямозуба передача; 3) боковi вали контрприводу; 4) середнш вал контрприводу з роз&еднувачем; 5) обгiннi муфти.
2. Причинами залишання насiння на поверхш грунту шд час посiву е:
1) недостатня глибина ходу сошниюв; 2) неправильно встановлеш пальцевi загортачц 3) рiзна робоча довжина котушок; 4) мала глибина ходу загортачiв;
5) велика швидкiсть руху трактора.

Тестове завдання III рiвня складносп на виявлення та усунення несправностей пошвних машин, яка називаеться тест-картка, подано у таблиц 3.

У тест-картщ можуть бути вiдсутнi вс позначення взаемозв&язку несправностей, причини !х виникнення та способи усунення або частково, яю студент повинен вщтворити. Залежно вiд повноти вiдтворення цих зв&язкiв оцiнюеться рiвень набутих знань.

Основним завданням навчально-дослщно! роботи з дисциплши е закрiплення i практичне застосування знань. Для органiзацi! шдивщуально! роботи розробленi 25 варiантiв завдань, що вiдповiдають умiнням, якi мютяться в завданнях до вивчення дисциплши. Кожний студент виконуе 7 шдивщуальних завдань, яю включають 6 основних титв задач, що використовуються при регулюванш сiльськогосподарських машин на вщповщний режим роботи, й одне завдання на складання дiагностично! картки з перевiрки якостi виконання технологiчного процесу та усунення несправностей машин.

Задачi застосовуються при:

- встановленнi машини на норму внесення добрив при шдживленш, nociBi або садiннi ciльcькoгocпoдарcьких культур;

- регулюванш пociвних машин на норму вишву наciння;

- знаходженш довжини вильоту маркерiв та слщопокажчиюв пociвних i садильних агрегатiв;

- приготуванш рoзчинiв пеcтицидiв, фунгiцидiв i регулюванш oбприcкувачiв на норму витрати робочих розчишв;

- вcтанoвленнi режимiв роботи агрегатiв i кoмбайнiв на зернозбиральних oперацiях.

Приклад задачi для пошвних машин. Визначити наважку насшня М (кг), яку повинна

вишяти швалка С3-3,6А при нoрмi вишву 160 кг/га за 15 обертв одного колеса, якщо його дiаметр становить 1,18 м. Складання картки дiагнocтики роботи ciльcькoгocпoдарcькoï машини потребуе вiд студента детального ознайомлення з ïï технoлoгiчним процесом роботи i необхщними регулюваннями. 3 конкретною машиною студент ознайомлюеться пiд час екскурси в ciльcькoгocпoдарcькoму пiдприемcтвi.

ЩФОРМAЩЙШ ТЕХГОЛОГП У ТРУДОВОМУ ТA ПРОФЕС1ЙГОМУ HAB4AHHI

Можлив/ несправностг пошних машин, причини гх виникнення та способы усунення (тест-картка)

1.Сошники 1 загортащ не шдн^маються або не заглиблюються 2.Котушки вис1вт1их апарага не обертаються

З.Насшня або добрива не поступають у деяю насшнепроводи \\ сотники

4. Нер1внолнрна глибина виаву насшня по рядках Несправносп
5.Насшня на поверхш Грунту
6. На а ння не надходить в пос1вну борозну
7. Недостатньо загортаютъся борозни вщ сошниыв
8. Не вщключаеться мехашзм приводу у транспортному положешм
1 2 3 4 5 6 7 8 Причини несправностей Способи усунення гад час неполадки 1 ТО

X Шток цилшдра не втягуеться Перетрити правильшсть та щшьшсть з&еднання шланпв до пдроцилшдра

X Шток цилшдра не виходить на 200 мм Перев1рити тиск у гщроцшиндр1 шдйому

X Вщсутня олива в пдросистем1 I [ерев1рити наявшсть та р1вень оливи

&X Несправна пдросистема трактора Перев1рити роботоздатшсть пдророшодшювача трактора

X Зр1зан1 шплшти на валах приводу Встановити ною шплшти або штир!

X Обрив ланцюга приводу вис1вних а пара 11 в З&еднати або замшити иривтдш ланцюги

X Забились виавш апарати Зупинити постнии агрегат 1 прочистити виавш апарати чистиком

X Р1зна глибина ходу сошниив Вщрегулювати силу таску пружин перештценням штифпв

X Поломка пружин, штанг, штифпв Замшити пружини 1 штанги новими

к& Неправильно встановлеш пальцев1 загортач1 Перемютити загортач1, щоб вони були мгас сошниками

X Забил лшки сошниив Вщ&еднати лшки 1 почистити чистиком

X Залипання розтрубу сошниив грунтом Почистити сошники чистиком

X Мала глибина ходу загорташв Стиснута пружину на шкш л або перем1стити штир в отворах штанги

X Ролик важеля не входить у вир1з диска Збшынити тиск пружини

X Недостатшй тиск пружини важеля роз&еднувача Збшьшити тиск пружини

X 31гнутий натискний важшь Вщрихтувати важшь

1 2 3 4 5 б 7 8 Причини несправностей Способи усунення шд час неполадки 1 ТО

X Шток цилшдра не втягуеться Перевфш и правильшсть та щшьшсть з&еднання шланпв до пдроцилшдра

X Шток цилшдра не виходить на 200 мм Перев1рити тиск у пдрошишдр! шдйому

X Вщсутня олива в пдросистем1 Перев1рити наявшсть та р1вень оливи

X Несправна пдросистема трактора Перев]рити працездатшсть пдророзпод1лювача трактора

X Зрваш шплшти на валах приводу Встановити ною шплшти або штир]

X Обрив ланцюга приводу внмвних апараив З&еднатн або замшити привщш ланцюги

X Забились вис!вн1 апарати Зупнннти поздвний агрегат \\ прочиетити внавт апарати чистиком

X РЬна глибина ходу сошнигав Вщрегулювати силу тиску пружин перемшгенням штифтов

X Поломка пружин, штанг, штифта Зам1нитн пружини ! штанги новими

X Неправильно встановлеш пальцев! загортач1 Перемютиш загортач1, щоб вони були м¡ж сошниками

X Забип Л1ЙКИ еошникт Вщ&еднати Л1ЙКН 1 почиспгги чистиком

X Чал и панн я розтрубу сошшдав Грунтом Почистити сошники чистиком

X Мала глибина ход}& загортал1в С тисну тн пружину на штанг! або перешетитн штир в отворах штанги

X Ролик важеля не входить у вире! диска Збоьшити тиск пружини

X Педостатнш тиск пружини важеля роз&сд(ГУвача Збшьшити тиск пружини

X 31гнутий натискиий важкть Вщрихтувати важшь

ч Й X I

о й о

<<

й о аз О

"а О

03
1НДЗ оцiнюються 10-ма балами, з них: шють задач - по 1 балу i дiагностична картка - 4

бали.

В "Положены про органiзацiю навчального процесу в кредитно-модульнш системГ& [4] тдсумковий контроль рекомендуеться оцiнювати 35-ма балами. Однак аналiз результатiв дослiджень, проведених у ВНЗ, показуе, що кшцева успiшнiсть студентiв не залежить вщ кiлькостi присвоених балiв за тдсумковий контроль. Тому для бшьш ефективно! роботи студентiв над теоретичними питаннями та науково-дослщною роботою протягом семестру ми пропонуемо оцшювати пiдсумковий контроль 10-ма балами. Це стимулюе роботу студенпв, оскiльки вони можуть одержати високу оцшку без пiдсумкового контролю. Виконуеться контроль за допомогою комп&ютерного тестування.

Кiнцевий рейтинг навчально! дiяльностi студентiв з урахуванням диференщацп засвоеного змюту вiдображений в таблицi 4.

Таблиця 4

Оцгнка дгяльностг студентгв при диференцШованому вивченш дисциплти за модульнорейтинговою системою

Рiвень складно-ст тестiв Аудиторна робота ЩДЗ Пщсумкови й контроль Сума балiв Можливi оцiнки

В юнуючш системi В системi ЕСТ8

I 40 10 10 60 Задовiльно незадовiльно Е, Б

II 60 10 10 80 Задовiльно добре В, С, Д

III 80 10 10 100 Добре вщмшно А, В

Студенти, котрi засво!ли навчальний матерiал на низькому рiвнi, можуть отримати максимум 60 балiв, на середньому — 80 балiв i на високому — вщ 80 до 100 балiв. Така форма контролю привчае майбутшх учителiв трудового навчання до вироблення власних критерив оцiнювання, творчого шдходу до процесу управлiння навчальною дiяльнiстю.

Використання диференцiйованого пiдходу у вивченш дисциплiни активiзуе роботу студентiв на вшх його етапах, адже кожен студент самостшно контролюе свою дiяльнiсть, свiдомо И плануе i регулюе на основi врахування власних можливостей i рiвня набутих знань з техшчних дисциплiн. Вiн наперед визначае на основi диференцiйованого змiсту, яку кшьюсть балiв необхiдно набрати, щоб одержати вiдповiдну для себе ощнку. В процес навчання студент може зробити корекщю свое! дiяльностi. Це спонукае до ритмiчноi роботи без напруги i розслаблень, пiдвищуе ефективнють засвоення навчального матерiалу.

Запровадження рiзних типiв самостiйноi та навчально-дослiдноi роботи сприяе формуванню в студентiв самостшносп як важливо! професiйноi якостi майбутнього вчителя.

Л1ТЕРАТУРА

1. Журавель В. Ф., 1ль!н В. В., Кузнецов В. О., Сухаршков Ю. В. Рекомендована практика конструювання теспв професшно! компетенцп випускник1в вищих навчальних заклад1в / За заг. ред. Ю. В. Сухаршкова. — К.: Аграрна освгга, 2000. — 38 с.
2. Корець М. С. Перебудова системи професшно! шдготовки вчител1в освггньо! галузг "Технолоп!"// Науков1 записки ТДПУ 1м. В. Гнатюка. Сер1я: Педагопка. — Тернотль, 2002. — № 1. — С. 26-33.
3. Понятишин В. В. Методичш рекомендаци та завдання до виконання самостшно! роботи студентами 1ПФ при вивченш дисциплши "С1льськогосподарськ1 машини". — Тернотль: ТДПУ 1м. В. Гнатюка, 2002. — 24 с.
4. Положения про оргашзацш навчального процесу в кредитно-модульнш систем! шдготовки фах1вщв. — Тернотль: ТНПУ !м. В. Гнатюка, 2004. — 48 с.
Другие работы в данной теме: