Научтруд
Войти

Самостійна робота курсантів як засіб розвитку їх навчально-пізнавальної діяльності

Научный труд разместил:
Afinodor
20 сентября 2020
Автор: Олександр Федик

3. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. — М., 1940. — 45 с.

4. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической психологии. — М.: Педагогика, 1989. — 192 с.
5. Бернс Р. Развитие "Я — концепции и воспитания". — М.: Прогресс, — 420 с.
6. Бенедиктов Б. А., Бенедиктов С.Б. Психология обучения и воспитания в высшей школе. — М.:

Высшая школа, 1983. — 224 с.

7. Чудновский В.Э. Нравственная устойчивость личности: психологическое исследование. — М.:

Педагогика, 1981. — 208 с.

8. Карнеги Д. Ваше преуспевание — в ваших руках! — М.: Республика, — 447 с.
9. Бех 1.Д. Моральшсть особистоста стратепя становлення. — Рiвне: Редакцшно видавничий ввддш

управлшня по друку, 1991. — 146 с.

10. Украшський педагопчний словник. — К.: "Либвдь", 1997. — С. 352.

Олександр ФЕДИК

САМОСТ1ЙНА РОБОТА КУРСАНТ1В ЯК ЗАС1Б РОЗВИТКУ IX НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1

Процес навчання у вищому вiйськовому закладi все бшьше базуеться на активiзацп тзнавально! дiяльностi та високiй самостiйностi курсантiв. Без цього в сучасних умовах важко устшно засво!ти складний та рiзноманiтний програмний матерiал, навчитись постiйно удосконалювати сво! знания у процесi майбутньо! службово! дiяльностi. Знания, що не стали об&ектом особисто! дiяльностi, не можуть вважатися справжнiм досягненням людини.

Процес навчання у вищому вшськовому навчальному закладi передбачае передачу знань, керiвництво пiзнавальною дiяльнiстю курсантiв, формування та розвиток у них стшких пiзнавальних iнтересiв, прищеплення навичок самостшно! роботи та самоосвiти. В основi навчання повинно бути покладено не просте засвоення знань, умiнь та навичок, а оволодшня методами !х придбання.

Проблему тзнавально! дiяльностi часто пов&язують iз системою самостшно! дiяльностi, Г! оргашзаци, стимулювання та проведення. Розвитку цих питань присвячено достатньо науково! та навчально-методично! лiтератури. У дослвдницьких роботах А. Кочетова, Ф. Нероди, Н. Богозова, М. Башшрова, Г. Гусева та ш розкриваються методи спонукання до самоосвiти та методики самостшно! дiяльностi, а також спроба розробити систему оргашзаци i керiвництва самостiйною дiяльнiстю. Але !х дослiджения, обгрунтування, рекомендаци носять загальний характер та стосуються бшьше студенлв.

У свою чергу, процес тдготовки вшськового спецiалiста мае певну особливють. Для курсантiв вищих вiйськових навчальних закладiв самостiйна робота е водночас навчальною i самовиховною дiяльнiстю.

1снуе думка, що самостiйна робота, хоч i в рiзнiй мiрi, виявляеться у всiх видах навчально! дiяльностi курсантiв, пронизуе всю систему навчання у вищому вшськовому навчальному заклада

Мета статтi — висвилити основш напрямки управлiння самостшною роботою курсанлв вищих вiйськових навчальних закладiв.

Самостшна робота курсанта — це його цшеспрямована дiяльнiсть iз творчо! переробки iнформацiг для формування навичок тзнання та вироблення самостiйного мислення. Тшьки пiд час самостiйног роботи сприйнята iнформацiя переробляеться в знання, а знання — в умiния та навички. У ходi самост1йно! роботи курсант вчиться глибоко проникати в суть предмету навчання, аналiзувати рiзнi складники тiег чи iншог галузi знань та робити сво! обгрунтоваш висновки. Крiм того, в процеи самост1йно! роботи у курсантiв розвиваються такi якост1, як самостiйнiсть мислення, органiзованiсть i цiлеспрямованiсть у дiях, наполегливiсть у подоланнi труднощiв, умшня працювати зосереджено та уважно, контролювати себе, оволод1вати способами розумових дш, розвивати пам&ять [1].

Самостiйна робота курсанпв продовжуеться протягом усього навчального часу на заняттях будь-якого виду та тд час самостiйноl тдготовки.

Як метод глибокого та всебiчного вивчення та засвоення навчального матерiалу, самостiйна робота курсантiв за своею суттю е видом !х шдив^ально! навчально! працi та

важливiшою складовою частиною навчально-виховного процесу. Самостiйна робота курсантiв повинна бути спрямована на досягнення вшськово-осв^ньо! та виховно! мети. Вона мае плануватися, органiзовуватися, проводитися та контролюватися в загальнiй системi навчально-виховного процесу.

У поибнику "Педагопчна психолопя" I. Зимняя стверджуе, що "самостшна робота" — це цшеспрямована внутрiшньо вмотивована структурована самим суб&ектом у сукупносп виконуваних дiй i коригована за процесом i результатом дiяльнiсть [2]..

Визначаючи сутшсть самостшно! роботи, А. Мшаков вiдзначае: "самостшна робота — це перш за все самостшна думка. Треба вчити самостшно мислити на лекщях i при розв&язуваннi задач. Творчо працювати може тшьки той, хто мислить .... треба тклуватись про актившсть слухачiв на лекщях, при виконанш вправ, розвивати самостшне мислення, яке автоматично викличе бажання самостiйно працювати" [3]. З цього погляду, самостшна робота — це перш за все мислення, яке передбачае стутнь самостшно! розумово! дiяльностi. А самостiйна розумова дiяльнiсть — це внутршньо вмотивований i контрольований самим суб&ектом навчання активний вид дальность При так1й дiяльностi у курсанта будуть задiянi всi види пам&ят (миттева, тимчасова, оперативна, довгострокова) та вiдбуватиметься опрацювання шформаци. У процес розумово! дiяльностi оперативна пам&ять ввдграе значну роль, оскiльки за !! допомогою вiдбуваеться порiвняння шформаци, що надходить iз тимчасово! пам&яп, з упорядкованою iнформацiею, що розмщена в довгостроковiй пам&ятi та переведення оброблено! шформаци в довгострокову пам&ять. При цьому стутнь самостшно! розумово! дiяльностi визначаеться штенсившстю облiку шформаци мiж тимчасовою, оперативною та довгостроковою пам&яттю.

Переведення iнформацi! iз миттево! в довгострокову можна розглядати як сам навчальний процес. Цей процес визначаеться активнiстю розумово! дiяльностi, яка характеризуеться штенсившстю обмiну iнформацi! мiж тимчасовою i довгостроковою пам&яттю. 1нформащя, що потрапила у довгострокову пам&ять, i е основою знань, навичок та умiнь.

Матерiал, який потрапив у тимчасову пам&ять, потребуе осмислення i структуризацi! та проведення оброблено! шформаци в довгострокову пам&ять, що здшснюеться за допомогою оперативно! пам&яп при активнш самостiйнiй розумовiй дiяльностi суб&екта навчання. Р. Немов у тдручнику "Психолопя" зазначае, що "переведення шформаци iз тимчасово! в довгострокову пам&ять часто викликае труднощi ^ щоб найкраще це зробити, необхвдно спочатку осмислити i певним чином структурувати матерiал, пов&язати з тим, що людина уже добре знае" [4].

Отже, самостiйна робота вчить самостшного мислення, сприяе утворенню власних поглядш та думок. I фахiвець, який не навчився працювати самостшно, школи не втiлить у нього вде!, що виникли, в практику. Тому проблему розвитку самостiйно! тзнавально! дiяльностi необхiдно вирiшувати на лекщях, групових, практичних заняттях).

Самостiйнiсть курсанта у навчанш пов&язана зi змютом самостiйно! пiзнавально! дiяльностi та оргашзацшними формами самостiйно! роботи. Тому дiяльнiсть викладача повинна бути спрямована на:

- формування в курсанпв потреби в систематичнiй творчiй пращ;

- постановки конкретних завдань, яш визначають особливостi певного виду самостшного завдання;

- видiлення обсягу та термiну виконання;

- навчання дiяти згiдно з планом, творчо та методично грамотно;

- спонукання до самоконтролю та взаемодопомоги у процеи самостшно! роботи;

- турботу про забезпечення необхiдними навчальними та навчально-методичними матерiалами;

- контроль роботи курсанпв та проведення консультацiй у разi потреби.

Така структура керiвництва самостшною роботою курсант1в надае !й систематичного характеру та забезпечуе цiлеспрямованiсть. Це дозволяе ефективно i як1сно вирiшувати питания !! планування, забезпечення та контролю, розвитку у курсанпв творчих здiбностей та самостiйностi i цшеспрямовано та послiдовно здiйснювати !х тдготовку до виконання вiйськово-професiйних завдань.

Практика науково-педагогiчно! дiяльностi дозволила подшити оволодiния знаннями в рамках вшськово! спецiалiзацi! офiцер тилу на чотири етапи:

- ознайомлення з метою i завданнями курсу, усввдомлення важливостi певно! дисциплiни поряд з шшими, що складають основу теоретично! i практично! пiдготовки майбутнiх спещамстш тилу;

- вивчення основ теорп i методiв розв&язання типових способiв дiяльностi;

- вивчення досвiду та специфiки професiйно! дiяльностi майбутнiх спещалстш тилу в рамках певних умов i завдань;

- оволодiння професшною майстернiстю на репродуктивному та творчому рiвиях.

Суть процесу навчально-пiзнавально! дiяльностi курсантiв на цих етапах рiзна. На

першому етапi опановуеться матерiал на рiвнi простого запам&ятовування.

На другому — усввдомлюеться логiка та методолот ле! дiяльностi, яка складае основу майбутньо! дiяльностi. Цей етап характерний осмисленням теоретичних основ для ращонального застосування !х при розв&язанш типових завдань. При цьому у курсанта формуеться iндивiдуальна "система" правил, прийомiв, методiв, за допомогою яких вiн утримуе у свiдомостi певш пiдходи до розв&язання завдань iз певно! дисциплiни.

Третiй етап характеризуеться перевiркою дiездатностi курсантом свое! "системи" при вирiшуваннi завдань. На цьому етат курсантом вносяться вiдповiднi корективи у свою "систему" правил та прийомiв дiяльностi для бiльш квалiфiкованого розв&язання завдань вiйськово! спецiалiзацi!.

Четвертий етап характеризуеться самонавчанням та самовдосконаленням у процесi навчально! i професшно! дiяльностi. Стан курсанта на цьому етат залежить вiд якостi навчання на трьох попередтх етапах. Саме на цьому етат проявляються актившсть та творчють майбутнього офiцера тилу.

Яшсть процесу навчання у вшськовому навчальному закладi залежить вiд того, насшльки органiзована та забезпечена самостшна навчально-тзнавальна дiяльнiсть курсантiв. Тому найбшьш важливим завданням викладацького складу е забезпечення i засвоення кожним курсантом знань та формування свое! "системи" правил та прийомiв дiяльностi. Оскшьки знання курсант отримуе тшьки в процес самостшного вивчення теоретичних основ i на цiй пiдставi оволодiвае методами типових способiв дiяльностi як майбутнш офiцер тилу. Для кожного курсанта цей процес проходить на базi рашше засвоених прийомiв розумово! пращ в характерному для нього ритмь У цш робот кожний курсант використовуе навчальну лiтературу, методичш розробки, пояснення до основних текспв з урахуванням мети та завдань, як стоять перед вiйськовою спецiалiзацiею.

Методом опитування викладацького складу було виявлено, що в навчально-пiзнавальнiй дiяльностi курсантiв спецiалiзацi! офiцер тилу можна видшити так1 напрями дiяльностi:

- вивчення та оволодшня теоретичними основами вшськово! спецiалiзацi! (слухання, конспектування, читання, осмислення навчально! iнформацi!) з погляду досягнення навчально! мети;

- вивчення методики розв&язання та практичного застосування основних теоретичних положень;

- формування свое! "системи" правил i прийомiв та вмiння, використовувати отриманi знання.

Ця дiяльнiсть i процес оволодшня знаннями в рамках спецiалiзацi! офiцер тилу будуть ефективними, коли курсанти:

- проявляють iнтерес до вивчення предмета через розкриття конкретного навчального матерiалу для формування майбутньо! професшно! квалiфiкацi!;

- у певному обсязi засвоюють навчальний матерiал.

Результатившсть процесу навчання оцiнюеться за кшцевими показниками, як1 досягаються курсантами в навчальному процесс Тому кожен курсант знае форми звпносп, методи ощнювання знань та ступiнь вiдповiдальностi за слабш результати пiзнавально! дiяльностi. Це е серйозним важелем для тдвищення ввдповвдальносп кожного курсанта в навчальному процесс Практика свiдчить, що працюючи над яким-небудь предметом, розумiючи його необхвдшсть i керуючись почуттям ввдповвдальносп, курсант здобувае новi

знання. Почуття вiдповiдальностi сприяе також успiшнiй 6opoTb6i з труднощами, пов&язаними 3i специфiкою навчання у вшськовому заклада

Самостiйна робота у вищому вшськовому навчальному закладi виступае як специфiчнi засоби органiзацiï i керiвницва самостiйною дiяльнiстю курсанта в навчальному процес^ яка повинна включати i предмет, i метод навчального та наукового тзнання. Предметом пiзнавальноï дiяльностi в рiзних видах навчальноï працi часто виявляеться пiзнавальне завдання, яке включене в той чи шший конкретний вид самостшно1& роботи. Виршенням цього завдання виступае керована ззовш пiзнавальна дiяльнiсть.

Отже, основним у розв&язанш завдання пiдвищення ефективносп та якостi навчального процесу е проблема активiзацiï самостiйностi, самокерiвництва та самоконтролю i керiвництва. Тому дiяльнiсть викладацького складу повинна спрямовуватись на те, щоб навчити курсантiв працювати з пiдручником, тобто самостiйно й активно здобувати новi знання, контролюючи сво1& Aiï, виявляючи максимум шщативи, сумлiнностi. Саме робота з лиературою, наказами, журналами, статтями формуе навички осмислювати та систематизовувати iнформацiю. Ця робота передбачае визначення основних вдей, складання плану, тез прочитаного конспекту, виписування найбiльш важливих моментiв, положень, цитат тощо. У результатi систематизацп самостiйноï роботи в курсантiв формуються необхiднi для доброго спецiалiста так якостi особистостi, як воля, характер, самостшний та творчий пiдхiд до виршення рiзноманiтних завдань, органiзованiсть i цшеспрямовашсть, що так необхiднi майбутньому офiцеровi.

Для того, щоб вищий вiйськовий навчальний заклад випускав фахiвцiв, як1 прагнуть систематично пiдвищувати свш професiйний рiвень, необхiдно, щоб кожний курсант, перебуваючи ще в стшах академiï, виробив у собi потребу до постшно1& самоосвiти пiд керiвництвом усього викладацького складу та кожного викладача окремо.

Таким чином, методом самостшно1& роботи у вищих вшськово-навчальних закладах у процесi навчання в курсанпв формуються навички самостiйноï тзнавально1& дiяльностi. Робота курсантiв спрямована перш за все на закршлення, розширення та поглиблення знань, вироблення умшь та навичок. При цьому у курсанлв виховуеться висока культура розумово1& працi, розвиваеться органiзованiсть, активнiсть та шщатива в досягненнi поставлених завдань.

Предметом подальшого дослiдження можуть бути аспекти вдосконалення методики застосування активних методiв навчання при викладаннi професшно орiентованих дисциплiн.

Л1ТЕРАТУРА

1. Военная психология и педагогика: Учебное пособие // Под. Ред. П. А. Корчемного, Л.Г. Лаптева,

B.Г. Михайловского. — М.: Совершенство, 1998. — 384 с.

2. Зимняя I.A. Педагогическая психология. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 476 с.
3. Минаков А.П. О творческом методе преподавания // Вестник высшей школы — 1945. — № 5. —

C.19-22.

4. Немов Р.С. Психология. — Т.1. — М.: Владос, 1998. — 668 с.

Орест МИХАЙЛИШИН

ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОÏ ПОДГОТОВКИ ОФ1ЦЕР1В ДО B^OBHOÏ РОБОТИ В УМОВАХ НЕСТАНДАРТНИХ СИТУАЦ1Й

В практичнш даяльносп офщер Державно1& прикордонно1& служби Украши розв&язуе численнi нестандартш ситуацiï. У багатьох випадках неправильш дiï керiвника приводять до зменшення ефективностi виконання оперативно-службових завдань тдлеглими. З цього випливае необхiднiсть тдготовки випускника вищого вiйськового навчального закладу до ефективного проведення виховно1& роботи в умовах нестандартних ситуацш ще в процеа пiдготовки в освиньому закладi.

Потреба у формуваннi вшськового педагога, як вихователя, всебiчно обгрунтована в працях В. Давидова, М. Городова, В. Маслова, М. Дьяченко, Г. Темка, В. Луценка, Н. Кузьмшо1&, ям розглядають розвиток особистосп педагога. Aналiз дисертацiйних дослiджень свiдчить про те, що значна кшьшсть науковцiв присвятила сво1& роботи