Научтруд
Войти

Концепція моделі професійної компетентності спеціаліста нової генерації сфери туризму

Научный труд разместил:
Vikentiy
20 сентября 2020
Автор: Людмила Кнодель

опору для вiдштовхування; змшити промiжну мету; змiнити к1нцеву мету. Отже, на другому етат може ввдбуватися корекцiя першочергового задуму. Дуже часто, як на тдготовчому етат важлива психологiчна пiдтримка правильностi виконання задуманого. Саме тут важливим е "створення ситуаци устху" з боку впливово! людини. Наявнiсть таких людей мае бути передбачена на стади "визначення кола осiб, як1 здатт допомогти у виконаннi завдань" у тдготовчому етат.

Виконання намiченого — результат — мае супроводжуватись ввдпочинком та оздоровлениям, оск1льки здорова людина потенцiйно може бути успiшнiшою, шж та, у яко! слабке здоров &я.

Висновки. На сучасному етат в освптах закладах широко запроваджуються освiтнi технологи, як1 дають змогу реалiзувати особистiсно-орiентований пiдхiд, а також уникнути негараздiв сучасно! школи — перевантажешсть учнiв, ослаблення здоров&я, тдготовка неконкурентноспроможиого на ринку працi випускника тощо. Подолати iснуючi проблеми покликана технолопя "Органiзацiя устшно1 дiяльностi". Набут вмiния учнi можуть використати як у навчальнш дiяльностi у стшах школи, так i в майбутньому у вибранiй сферi життедiяльностi. Таким чином, у вузiвському навчальному кури "Осв^т технолопГ доцiльно запровадити вивчення технологiй оргатзацп устшно1 дальности

Л1ТЕРАТУРА

1. Байкова Л. А., Гребенкина Л. К. Педагогическое мастерство и педагогические технологии. — М:. Пед. общество России, 2000. — 256 с.
2. Вагин И.О. Практический сталкинг: путь к успеху / И. Вагин, П. Рипинская. — М.: ООО "Издательство АСТ": "Издательство Астрель": ЗАО НПП "Ермак", 2004. — 279 с.
3. Дичювська 1.М. 1нновацшш педагопчш технологи. — К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
4. Карпенчук С.Г. Теорiя i методика виховання: Навч. поЫб. — 2-ге вид., допов. i переробл. — К.: Вища шк., 2005. — 343 с.
5. Колесникова И.А. Педагогическая праксеология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / И. А. Колесникова, Е.В. Титова. — М.: Изд. центр "Академия", 2005. — 256 с.
6. Коссак Г.М. Формування особисткного досввду старшокласниюв у навчально-виховному процес загальноосвiтньоl школи. Автореф. дис. на здобуття наук. ст. кандидата пед. наук. — Тернопшь. 2005. — 20 с.
7. Шимчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасш педагопчш технологи: Навчальний поЫбник. — К.: Просвгта, 2000. — 368 с.
8. Освггш технологи: Навч.-метод. поиб. /О.М. Пехота, А.З. Юктенко, О.М. Любарська та ш.; За заг. ред. О.М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2001. — 256 с.
9. Педагогические технологии: Учебное пособие для студентов педагогических специальностей /Под общей ред. В.С. Кукушина. — Серия "Педагогическое образование". — Москва: ИКЦ "МарТ"; Ростов н\\Д: Издательский центр "МарТ", 2004. — 336 с.
10. Потемкина О.Ф., Потемкина Е.В. Законы успеха, или Как найти свое место в жизни. — М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2005. — 336 с.
11. Трейси Б. Достижение мамсимума /Пер. с англ. В.Ф. Волченок. — 2-е изд. — Мн.: ООО "Попурри", 2002. — 368 с.
12. Щербатых Ю.В. Психология успеха. — М.: Изд-во Эксмо, 2004. — 384 с.

Людмила КНОДЕЛЬ

КОНЦЕПЦ1Я МОДЕЛ1 ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СПЕЦ1АЛ1СТА НОВО1 ГЕНЕРАЦИ СФЕРИ ТУРИЗМУ

Актуальшсть пропоновано1 статтi полягае в тому, що в перюд становлення освiтньоl системи у сферi туризму важливою умовою ll реатзацп е конкурентоспроможнiсть майбутнього спецiалiста. Саме ця характерна особливiсть стае основним показником якостi вузiвськоl пiдготовки. Р1вень пiдготовки випускник1в вищих навчальних закладiв, де критерiем виступае професiйна компетентшсть, розглядаеться з позицil рекомендацiй ЮНЕСКО.

Прогресивна освiтия спiльнота сьогоднi ставить перед собою нове завдання — сформувати у студента вмiния вчитись. Як показуе анатз досвiду осв^шх систем багатьох таких кра1н, одним зi шляхiв оновлення змiсту освии й навчальних технологiй, узгодження !х iз

сучасними потребами, iнтеграцiï до свиового осв^нього простору е opiema^H навчальних програм на кoмпетентнiсний шдхвд та створення ефективних мехaнiзмiв його запровадження.

Вiдoмi мiжнapoднi opгaнiзaцiï, що нинi працюють у сфеpi освии, oстaннiми десятилiттями вивчають проблеми, пов&язат з появою кoмпетентнiснo opieнтoвaнoï освии; серед них — ЮНЕСКО, ЮН1СЕФ, ПРООН, Рада Свропи, Оpгaнiзaцiя европейського ствробиництва та розвитку, Мiжнapoдний департамент стандарпв тощо.

Впровадження ключових компетентностей у змют oсвiти та запровадження ïx вимipникiв у систему мошторингу якoстi oсвiти у европейських крашах вiдбувaeться поступово, супроводжуеться широким обговоренням та грунтовним науково-дидактичним iнстpументapieм. Осшльки поняття ключових компетентностей досить багатогранне, його визначення й трактування постшно е предметом дискусiй.

Мiжнapoднa кoмiсiя Ради Свропи в свoïx документах розглядае поняття компетентносп як загальт, або ключoвi, вмiння, бaзoвi вмшня, фундaментaльнi шляхи навчання, ключoвi квaлiфiкaцiï, кpoснaвчaльнi вмiння або навички, ключoвi уявлення, опори, або oпopнi знання.

На думку експеpтiв Ради Свропи, компетентносп передбачають: а) спpoмoжнiсть особистосп сприймати та вiдпoвiдaти на iндивiдуaльнi й сoцiaльнi потреби; б) комплекс ставлень, цшностей, знань i навичок.

Експерти краш Свропейського Союзу визначають поняття компетентностей як "здатшсть застосовувати знання й умшня" (Eurydice, 2002), що забезпечуе активне застосування навчальних досягнень у нових ситуащях.

В останшх публiкaцiяx ЮНЕСКО поняття компетентносп трактуеться як поеднання знань, умшь, цiннoстей i ставлень, застосовних у повсякденш (Rychen Tiana, 2004 p.).

На останнш кoнфеpенцiï мiжнapoднoгo piвня, що вiдбулaсь завдяки учасп ЮНЕСКО, Мiнiстеpствa oсвiти Нopвегiï (Департаменту техшчно1& oсвiти та пpoфесiйнoï тдготовки, 2004 р.), дiйшли згоди в трактуванш поняття компетентност як: здатшсть застосовувати знання та вмшня ефективно й творчо в мiжoсoбистiсниx ввдносинах — ситуaцiяx, що передбачають взаемодш з iншими людьми в сощальному кoнтекстi так само, як i в професшних ситуaцiяx.

Компетентмстъ — поняття, що логiчно походить eid ставлень до цтностей, та eid умтъ до знань.

Зпдно з означенням Мiжнapoднoгo департаменту стандарпв для навчання, досягнення та oсвiти (International Board of Standards for Training, Performance and Instruction (IBSTPI), поняття компетентносп визначаеться як спpoмoжнiсть квaлiфiкoвaнo провадити дiяльнiсть, виконувати завдання або роботу.

При цьому поняття компетентносп мiстить нaбip знань, навичок i ставлень, що дають змогу особистосп ефективно дiяти або виконувати певш функцiï, спpямoвaнi на досягнення певних стaндapтiв у пpoфесiйнiй гaлузi або певнш дiяльнoстi. Для того щоб полегшити процес oцiнювaння компетентностей, Департамент пропонуе видiлити з цього поняття так iндикaтopи, як нaбутi знання, вмшня, навички та навчальш досягнення.

Починаючи з 80-х рокш Оргашзащя екoнoмiчнoгo спiвpoбiтництвa та розвитку (ОЕСР) розпочала сво1& дoслiдження в цьому напрямг Фaxiвцi цieï opгaнiзaцiï протягом декiлькox рокв збирали й aнaлiзувaли дaнi про oсвiту в piзниx крашах з пoзицiï ïx результативност та ефективнoстi, що дало змогу визначити систему освитх iндикaтopiв. Саме краши-члени ОЕСР вiдзнaчили, що ввд 90-х рок1в у свiтi бракуе дoслiджень щодо теоретичних та концептуальних знанневих засад, навичок i компетентностей та ïx сшвввдношень мiж собою.

Оргашзащя екoнoмiчнoгo спiвpoбiтництвa та розвитку детально розглядае та спрямовуе ниш свою дiяльнiсть на проблему впровадження компетентностей у змют oсвiти. [1, 2, 3,5]

Метою cmammi е розкриття суп концептуальних вимог до пpoфесiйнoï компетентносп спещалюта сфери туризму, яш зводиться до розширення знань, умшь i навичок, необхвдних безпосередньо для шдвищення пpoдуктивнoстi пpaцi у гaлузi туризму й у сфеpi життeдiяльнoстi в цiлoму.

На цьому етат вiдбувaeться зaмiнa понять трудових виробничих знань, умiнь i навичок повною гамою знань, умшь i навичок, у тому чи^ таких, яю необхщт для а) охорони i покращення здоров&я, б) демoгpaфiчнoгo розвитку, в) збереження, розвитку традицш i культури, д) рац1онального використання природних ресурс1в, е) захисту навколишнього середовища, зниження еколог^чного

ризику, ж) виконання активжл громадянсько1 ролi i з) конкуренгоспроможносп на ринковi пращ. Усе це означае Bce6i4RicTb урахування iнтересiв шдивщуума i пiдгримцi його в процеа розвитку.

На думку видатного фшософа Д. Хабермаса однiею з характерних рис концепцп компетентностi людини е тдвищення ролi суб&екпв соцiальних перетворень та вдосконалень ïï здатност зрозумии динамiку процесiв розвитку i впливу на ïхнiй хiд ринкового тдходу до спецiалiста.

Серед рiзноманiтних потреб ринковоï економiки суспiльство насамперед щкавлять потреби в iнтелекгуальному, культурному, фiзичному, моральному розвитковi i самореалiзацiï особистосп, а також потреби окремих тдприемств, органiзацiй та суспiльства в цшому у висококвалiфiкованiй робочiй силi, у накопичент та використаннi науково-технiчного i культурного потенщалу [4].

Поняття "коикурентоспроможmсть" спещалтста, на наш погляд, мае достатнiй сгупiнь консгруктивностi i може бути покладено в основу проектування всiеï освiтньоï дальност! При цьому за основоположн властивосл слад прийняти: 1) чiткiсть цiлей i цшшсних орiентирiв; 2) працелюбсгво, 3) творче ставлення до справи, 4) здатшсть до ризику; 5) незалежшсть; 6) здатнiсть бути л1дером; 7) спроможтсть до безперервного саморозвитку; 8) здатшсть до професiйного безперервного зростання; 9) прагнення до високо1& якосл концевого продукту; 10) стресосг1йк1сть.

Конкурентоспроможшсть спещалюта, на думку багатьох авторiв, асоцiюеться з усп1хом як у профеайнш, так i особистiснiй сферах. I дшсно, головна психологична умова устшно1& дiяльностi у будь-як1й галузi — це впевненiсть у сво1&х силах, принцип — "упевнетсть — запорука устху".

Основт напрями, за якими виробляеться впевненiсть у собг а) освоения i вдосконалення професшно1& майстерностi, б) адекватна поведiнка в рiзних ситуацiях людського спiлкувания; в) тдтримка й змiцнения здоров&я i працездатносп; д) створення сприятливого зовшшнього вигляду, власного iмiджу.

Цi рекомендаци орiентованi на тдвищення iндивiдуальноï конкурентоспроможносп, що досить актуально в умовах, коли альтернативою для кожного може стати безробитя. Робоча сила зараз — реальний товар на ринковi пращ, де все бшьше утверджуеться принцип конкуренцiï, i цей товар, щоб вiдповiдати попиту, повинен бути конкурентноспроможним, тобто мати гарне оформлення i гарну рекламу (чи саморекламу).

Базовi елементи моделi конкурентоспроможиостi майбутнього спещалюта i структура базово1& моделi тдпорядковуються так1й логiцi: 1) об&екти засвоення в процесi пiдготовки; 2) вимоги до особиспсних якостей майбутнього спещалюта; 3) вимоги до вмшь, навичок i здатностi спецiалiста до дiяльностi.

На сучасному етапi розвитку галузi туризму в результатi нашого дослiдження можна чiтко виявити модель професшно1& компетентностi спецiалiста сфери туризму, яка включае 3 основнi категорп: базова тдготовка (комуткативт вмiния, професшт знання, маркетинг, порядок ведення дша, знання правових проблем, маркетингове прогнозування, знання особливостей туристсько1& галузi та ïï тенденцш, стратепчне планування, техшчна п1дготовка), техтчт вмтня (знання комп&ютера, знання шоземних мов) та oco6ucmocmi якостi (коректна дружелюбна поведiнка, здатшсть приймати рiшения, зводш показники на професшному рiвнi) (рис. 1).

Ус професiï у сферi туризму подшеш на чотири категорiï.

Персонал переднього краю (FLP). Пропонований професiйний рiвень охоплюе службовщв з вищим ступенем взаемодiï& з клiентом (офiцiанти, секретарки, портье та iнший персонал).

1нспектори (SPV). Професiйний р1вень, який включае службовщв, як1 розпоряджаються групою пращвникш, але не вадповадають за весь ввддш у цiлому (метрдотель, сестра-господарка тощо).

Середня ланка управлтня (MLM). Цей професшний рiвень охоплюе персонал, що ввдповвдае за весь ввддш (менеджер з громадських зв&язк1в у готел^ менеджер з кадрiв тощо).

Вища ланка управлтня (HLM). Персонал з повноваженням стратепчних рiшень (менеджер з репонального туризму тощо) [6].

Рис.1 Модель професшно! компетентностi фахiвця в сферi туризму

Шдприемщ-експерти в туризму вдентиф^вали головнi тенденци в туристськ1й освiтi. Данi, отримаш в результатi дослiджень, подiленi на 3 групи:

1. Темдемцп в розвитку смещальмих yMiHb пращвниюв

Дослiдження дозволили визначити основш тенденцй& спецiальних умшь пращвниюв туристського сектора. Значения отриманих результатiв: вiд 2 = незгода i 5 = одностайшсть.

Таблиця 1.

Тенденцй в розвитку спещальних yMiHb пращвниюв

Менеджерам жтт^бно краще розвивати вмiння у сферi управлiння кадрами, особливо там, де необхвдно знання того, як мотивувати робочу силу. 4,76

У зв&язку з постшною iнтернацiоналiзацiею бiзнесу вим зусиллям менеджерiв потрiбно бiльше практики в мiжнародному просторi i полжультурному полi. 4,56

Обiзнанiсть iз засобами охорони навколишнього середовища та технiкою захисту стануть суттевою частиною туристсько! освгги на всiх професiйних рiвнях. 4,37

Розширення участi в транснацiональних компанiях сприятиме появi потреби в мiжнародних стандартах в якост обслуговування i, зрештою, у вмiннях i знаннях пращвниюв. 4,04

Збереження загальнонацiонального здоров&я i добробуту стане суттевою частиною туристсько! осв^и на вих рiвнях. 3,96

Представникам управлшського апарату потрiбно навчитися вищого рiвня управлiнських умiнь, таких, як ринкове прогнозування i стратегiчне планування. 3,92

Таблиця 2. Тенденцй у туристськш освтнш mcmeMi

Навчальш заклади у сферi туризму жт^лбно змiцнювати частково курсом навчання, пов&язаним з дiловими навичками (практичними) 4,33

Незмiннi технологiчнi змiни впливатимуть на традицiйнi методи навчання, таю, як дистанцшне навчання, дiалогове навчання тощо. 4,04

1ндустрш нестиме збiльшувану ввдповвдальшсть за виховання своïх службовцiв на вих рiвиях. 3,79

Компанiï будуть все бшьше й бiльше полегшувати продовження навчання, щоб гарантувати службовцю права й обов&язки. 3,62

М!жнародний обмiн програмами на всх рiвнях зайнятостi стане загальноприйнятим явищем. 2,92

Таблиця 3

ТенденцИ вiдносно робочих мкць

Службовщ, що мають повну освiту й досвщ роботи, стоятимуть вище. 4,56

Робота службовця, як i iншi критерп, визначатимуть оплату працi. 4,54

Групи, наприклад, жшки, якi традицiйно недостатньо представленi на оргашзаторських рiвнях, вiдiграватимуть важливiшу роль. 4,16

Змша стилю життя вимагатиме вщ компани упровадження iнших бiльш прийнятних метод!в роботи. 3,87

Тенденцй вiдносно зменшення маси (персоналу), уповiльнить (зменшить) можливост службовцiв у просуваннi по служба 3,70

Для збiльшення якостi наданих послуг, стимули (заохочення) стануть стандартами для компаний. 3,69

Кiлькiсть дипломованих спецiалiстiв сфери туризму буде бшьшою, нiж зараз. 3,47

Шдприемства з безперервною роботою (24 години) стануть нормою в системi зайнятоста. 3,29

Диплом магiстра дiлового адмшстрування стане первiсною вимогою для вступу i просування на управлiнський рiвень компани. 2,64

1ндустрш вiддаватиме перевагу службовцям з лiберальним свiтоглядом. 2,50

Як показало до^дження, повсюдно шдприемщ вважають яшсть умшь, навичок i знань сво1х сшвробинишв слабкою, особливо в категорiï FLP. KpiM того, ця категорiя мае менший доступ до навчальних можливостей, як випливае з результатiв теперiшнiх iнiцiатив, як1 зараз у стадп реалiзацiï з метою покращення навчання пращвниюв сфери туризму. Пiдприемцi формують штат спiвробiтникiв з урахуванням професiйноï освiти та попереднього досвiду. Отже, iснуе необхiднiсть у спецiальних навчальних програмах, як1 б комбiнували в œ6i теоретичнi знання з практичним досвiдом (застосування теори на практищ).

Пiдприeмцi у сферi туризму бачать едшсть теорп i практики як основу професшного навчання як важливу складову на всiх професшних рiвнях. Найприйнятнiший рiвень освiти -професшне навчання для БЬР и 8РУ, беручи до уваги, що тдприемщ вiддали б перевагу ще й пiслядипломному унiверситетському курсу для менеджерiв.

Частiше вибиранi галузi навчання — певш навчальнi програми з туризму, що поеднують у собi комерцiйну дiяльнiсть i гуманiтарнi дисциплши, що передбачають потребу пiдприемцiв шукати трудовi ресурси, навченi за допомогою багато дисциплшарно! пiдготовки, яку можна було б пристосувати до певних функцiй кожно! професшно! категорп.

Шдприемщ туристсько! сфери також iдентифiкували сво! прiоритети для базових i техшчних знань i персональнi навички, як вони вважають необхiдними для кожного професшного рiвня. Особливий iнтерес, проте, викликае низька оцiнка позначених прюрителв, яка е дивовижною, якщо ми припустимо, що рiвнi задоволення тдприемщв вiдносно низьк1, як показано вище. Цей феномен повинен стать предметом подальшого вивчення в майбутньому.

Мiжособистiснi комунiкативнi навички видiлилися в ролi специфiчно! доречностi на БЬР i 8РУ рiвнях, тодi як здатшсть управлшня i стратегiчного планування були першорядними на управлшському рiвнi. Найбшьш придатна сфера для набуття навичок i знань, як1 необхiднi для виконання завдань, пов&язаних з кожною сферою дiяльностi, бажане поеднання теорп i практики, що передбачае псну взаемодiю органiзаторiв освiти i тдприемщв сфери туризму в складанш програм навчання.

У бiльшостi регiонiв головними тенденщями е передбачуване зростання в шдустрп туризму i змiна курсу на новi ринки. Основна ж проблема полягае в потребi квалiфiкованих трудових ресурсiв (потенцiалу), здатних гарантувати потрiбнi умови якосл туристських послуг, тобто як1сть, яка створюе умови досягнення конкурентоспроможностi.

Крiм того юнуе поширена угода про те, що дшовий туризм повинен вiдiграти важливу роль у практичному навчанш та освт сво!х службовщв. Цей факт демонструе розумний пiдхiд до тдсилення певно! культури кожно! компанп.

У свiтлi вищевикладеного детальнiше врахування прюрителв i прогалин в якост навчання повинне стати частиною глибших до^джень, яш могли б допомогти систематизувати й стандартизувати майбутш програми навчання у сферi туризму, у ввдповвдносп всiх залучених у систему навчання у сферi туризму. Усi прогнози вказують на те, що в хода наступного десятилiття туристська актившсть досягне нових висот i тому продовжить робити значний внесок у створення робочих мiсць i збшьшення добробуту суспiльства. Туризм також може стати важливим фактором у збережент природних i культурних ресурсiв, !хне вигiдне, але збалансоване i життездатне використання.

Уйм, дiлова парадигма масового туризму, чи туризму за А.Фордааном, тепер поступаеться новим обставинам i професiйним правилам гри, якi беруть тд сумнiв лiнiйнiсть (безперервнiсть) умов, що керують попитом i пропозищею.

Вiра, з якою простi робиники i професiонали туристського сектора можуть просто працювати в шту!тивнш манерi чи, iмпортуючи основнi знання й методи iнших галузей економiки, бшьше не мають переваг в утворюванш парадигмi Нового Столiття Туризму [8].

Освгга i навчання трудових ресурав в туристськ1й шдустрп може стати критичним, нерентабельним, оск1льки у всьому свiтi iнформацiя, творчий потенцiал i "ноу-хау" стали найважливiшим джерелом створення багатства. I в той же час освга й навчання все ще е предметом правил конкурентоспроможно! гри: 1) вони не можуть розвиватися окремо ввд потреб i оч^вань користувач1в i 2) вони повинш брати на себе оптимальне використання сво!х ресурсiв.

Головне, що необхiдно утвердити як цiль — яшсть i ефективнiсть туристсько! осв^и для того, щоб гарантувати яшсть i ефективнiсть в iндустрi! туризму. У цьому контекстi нам необхвдно рухатися до належного визначення того, що складае яшсть туристсько! освии i запропонувати широко прийнятнi вшьш стандарти. Це i е головне завдання Всесвиньо! туристсько! органiзацi!, ут1лене в нашому дослiдженнi.

Отже, головнi пiдсумки дослщження вказують на необхiдну потребу в побудовi як1сних систем туристсько! освии. Кожне пiдприемство, завданням якого е розвиток туризму, кожна складова шдустрп туризму плануеться i стратегiчно вивчаеться (чи то в кра!нi, регюш, чи то на

курорп). Велика увага прид^еться крокам, якi мають бути зроблеш для покращення трудових ресурив. Але це не повинно здшснюватися шляхом повторного винаходу колеса.

На сьогодшшнш день багато мeтодiв стандартизовано, i Всесв^ня туристська оpганiзацiя повинна, може й хоче допомогти розв&язати це завдання. Для створення нового яшсного пiдходy ми повиннi насамперед визначитися з процедурами, у ввдповвдносп до яких можна визначити потреби й оч^вання пiдпpиемцiв, пpофeciоналiв та шших користувачш туризму, що навчаються.

Наступний крок — взаемодiя з питаннями, пов&язаними з продуктившстю систем, програм та навчальних закладiв, де вивчають туризм.

Рiзнi peгiони також мають вiдмiнноcтi, iнодi навiть протиставлення в потребах. Схвдна Азiя та Окeанiя страждають ввд суттево! нecтачi людських pecypciв, необхвдним чином навченого персоналу для туризму, а увага Свропи бшьше зосереджена на просуненш продовження навчання, що дозволить бшьшш кiлькоcтi пpацiвникiв cфepi повторно навчатися.

Кpiм проблеми якосп оcвiти, е, очевидно, також проблеми оптимального використання pecypciв, вкладених в навчання. Виявлення, аналiз i черговють потреб i дeфiцитiв на карл туристських пpофeciй полегшують виконання навчальних мeтодiв, навчальних планiв i програм, як вiдповiдатимyть очiкyванням попиту на тpyдовi ресурси. Це може також допомогти в !хнш стандартизаци i, у свою чергу, покращити мiжceктоpнy i мiжнаpоднy кооpдинацiю. Проте одше! якоcтi недостатньо для того, щоб досягти конкурентоспроможносл в системах осв^и сфери туризму. Також нeобхiдно враховувати piвeнь вищо! пpодyктивноcтi та ефективносп навчання.

У цьому контeкcтi шспекцп на оcновi методологи "Туризм — освиа — як1сть" можуть стати резервом, у якому зводяться в одну точку piзнi iнiцiативи з напpямiв розвитку та покращення професшно! пiдготовки cпeцiалicтiв туристсько! сфери при координацп вciх питань засобами ВТО [7].

На шляху до досягнення цш юнуе багато проблем стосовно оптишзацд системи пiдготовки кадpiв, розв&язання яких залежить вiд зусиль, спрямованих на них. У дiйcноcтi змют та об&ем навчального плану повинш вiдповiдати piзними очiкyванням в попил системи навчання в тypизмi. Зпдно з положениям М.Хейвуда i К.Маш, де роботодавцями пiдкpecлюютьcя пpактичнi навички студенпв, загальними i схильними до змш очiкyвань, викладачi схиляються до написання туристсько! лiтepатypи бiльш теоретичного характеру [6].

З шшого боку, студенти зацiкавлeнi в отpиманнi яшсно! оcвiти. Важливо pозпiзнавати очiкyвания i реальш потреби в cиcтeмi туристсько! освии, iншими словами, ycвiдомлювати складносп при визначeннi змicтy та обсягу освии.

Таким чином, cьогоднi загальне усввдомлення нeобхiдноcтi отримання оcвiти у cфepi туризму робить його конкурентоспроможним i сприяе утворенню мiждиcциплiнаpно! теоретично! дисциплши з туризму у вищих навчальних закладах усього cвiтy. Така координащя е першорядною для того, щоб зробити мiжнаpодний потiк трудових ресурив мобiльним на фонi збшьшувано! глобалiзацi! на туристському pинковi, а також стандартизаци пpоцeciв, тeхнологiй i бiзнecових стосунк1в у cфepi туризму.

Л1ТЕРАТУРА

1. Пycтовiт Г.П. Психолого-педагопчний аспект взаемодп оcобиcтоcтi з навколишшм середовищем // Пeдагогiка i психолопя №3 (28) Науково-теоретичний та шформацшний журнал Академп пeдагогiчних наук Укра!ни. — Ки!в: Пeдагогiчна думка, 2000. — С. 53-59.
2. Education for all for learning to live together: contents and learning strategies — problems and solutions / 46-th Session of the International Conference on Education. — Geneva, 5-8 Sept., 2001. Educational Courses in Britain and America. — Vol. 19. — n. 5. — P. 22-24.
3. Field J. European networking; strategies and benefits for adult education // Adults learning. — Vol. 5. — n. 10. — Jun. 94. — P. 267-268.
4. Habermas J. Knowledge and Human Interests. 2nd edn. — London, 1972. — 365 p.
5. Haug Guy. Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe. — Bonn, HRK, 2000. — 77 p.
6. Haywood M.K., Maki "A Conceptual model of the Education Employment Interface for the Tourism Industry", World travel and tourism Review, CAB International, Vol. 2, 1992. — P. 237-241.
7. Witt C.A., Muhlemann A.P. "The Implementation of Total Quality Management in Tourism: Some Guidelines", Tourism Management, Vol. 15, 6, 1994. — P. 416-424.
8. World Guide to Higher Education. A Comparative Survey of Systems, Degrees and Qualifications. London: UNESCO Publishing. 1999. — 571 p.
9. World Tourism Organization (WTO), An Introduction to TEDQUAL 1-st edition. — Madrid, Spain,
1997. — 137 p.

Юрш СЕМК1В

СТРУКТУРНО-ЛОГ1ЧШ ОСНОВИ МОДУЛЬНОГО П1ДХОДУ ДО ОРГАН1ЗАЦП ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ТА ПРАКТИКИ УЧН1В ПРОФТЕХУЧИЛИЩ ЗА КОМП&ЮТЕРНИМИ СПЕЦ1АЛЬНОСТЯМИ

Стан украшсько! освии сьогодт е складним. Стае очевидним, що вона вже не здатна тдготувати людину до устшного життя в сучасному cbîtî. Нове суспшьство потребуе людей, KOTpi можуть приймати кpитичнi piшення, можуть знаходити свiй шлях у новому оточент, котpi достатньо швидко встановлюють новi стосунки у реальности Самоpеалiзацiï особистосл упродовж життя — стратепчний напрямок розвитку освiти в Укpаïнi (Нащональна доктрина розвитку освiти).

Реальна педагопчна дiйснiсть розвиваеться набагато швидше шж педагогiчна теоpiя, що приводить до необхвдносп аналiзувати та розробляти моделi педагогiчних систем (в даному випадку виробничого навчання та практики учшв комп&ютерних спецiальностей, аналiз i моделювання яких в педагогiчнiй лiтеpатуpi практично не проводиться).

У фшософсьшй та психолого-педагопчнш лiтеpатуpi е piзнi трактування практики. Поняття "практика" тлумачать як &^яльтсть", "процес", "конструктивний принцип тзнання", "самоpеалiзацiя". Поняття "практики" передбачае наявшсть у особистосл здiбностей, мотивiв, знань та вмшь, завдяки яким створюеться продукт, що вiдpiзняеться новизною, орипнальшстю та унiкальнiстю. Виняткову роль при цьому ввдграють: уява, iнтуïцiя, неусввдомлюваш компоненти pозумовоï активностi, а також потреба особистосп в самоpеалiзацiï i розкритп творчих можливостей, що швидко змiнюеться.

Аналiзуючи пiдготовку та оргашзащю виробничого навчання та практики учшв комп&ютерних спещальностей можна вiдмiтити ряд невиршених проблем:

• оpганiзацiя практики ввдстае вiд нових завдань освии i не забезпечуе в повному обсязi ïï стpатегiчноï& мети;

• юнуе супеpечнiсть мiж обсягами шформацп (стандартами, вимогами ринку пpацi) та можливостями ïï засвоення у ввдведений для цього час;

• не зрозумшо, що е виpiшальним в досягненш мети практики;

• яш елементи практики мають бути засвоеш репродуктивно, а як1 продуктивно;

• суперечшсть мiж фронтальними формами навчання та шдив^альним темпом навчальноï дiяльностi кожного учня;

• мiж пояснювально^люстративним способом викладання i необхiднiстю дiяльного характеру практичних знань;

• тенденцiя до гнучкоï оргашзаци процесу пpофесiйноï пiдготовки i стpогоï& pегламентацiï навчального часу.

Метою cmammi е розробка сучасноï& моделi процесу виробничого навчання учтв комп&ютерних спещальностей. З погляду фiзiологiï "практика", "практичне знання" — це процес пiзнавальноï дiяльностi, яка базуеться на фiзiологiчних процесах, як1 вивчаються асоцiативно-pефлектоpною теоpiею. Психологiчну теоpiю практики, пpактичноï дiяльностi психологiею розроблено ще недостатньо. Основш досягнення в цьому напpямi:

• структура пpактичноï дiяльностi мiстить оpiентований, виконавський, контролюючий, коpекцiйний, мотивацiйний етапи;

• учень не е суб&ектом навчально-виpобничоï практики, завдання вчителя, майстра виробничого навчання перетворити учня з об&екта навчання в суб&ект. Це досягаеться через домiнуючий мотив (мотив визначаеться потребою пpактичноï дiяльностi, яка в свою чергу виступае джерелом активностi суб&екта);

• домiнуючий мотив усввдомлюеться як мета, яка подметься на ряд пром1жних завдань.

Другие работы в данной теме: