Научтруд
Войти

Професійна готовність соціального педагога як важлива складова його професійної компетентності

Научный труд разместил:
Mihey
20 сентября 2020
Автор: Наталія Олексюк

ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА

Наталiя ОЛЕКСЮК

ПРОФЕС1ЙНА ГОТОВН1СТЬ СОЦ1АЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЙОГО ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1

У статтi проанал1зовано поняття "професшна готовнiсть ", розкритi основш складовi профе-стног готовностi сощального педагога як одного ¿з найважливших компонентiв профестно&1 компете-нтностi фахiвця, обтрунтовано важливкть розумтня умов формування профестно&1 готовностi викла-дачами навчальних закладiв i методистами соцiально-педагогiчних практик та визначено перспективш напрями наукових до^джень у цт сферi.

Протягом останшх роюв у наукових колах ведеться жвава дискушя стосовно професшних компетенцш та компетентнос-тей майбутшх фахiвцiв рiзних сфер дiяльно-сп, у тому чи^ — i сощально-педагопчно!. Безперечно, чiтке визначення потреб соща-льно! сфери та обсягу знань, умшь i навикiв спецiалiстiв, яю працюватимуть у нiй, знач-но полегшило б завдання викладачiв навчальних заклащв, методистiв сощально-педагопчних практик з пiдготовки високок-валiфiкованих спецiалiстiв, здатних не лише надати своечасну ефективну допомогу, але й запоб^ти дп факторiв, що викликають И не-обхiднiсть. Тому, метою статтi стало ви-свiтлення проблеми готовносп соцiального педагога до професшно! дiяльностi в кон-текстi компетентшсного пiдходу.

Як вiдомо, соцiально-педагогiчна робота — це професшна дiяльнiсть, метою яко! е забезпечення або вщновлення повнощнно! взаемоди окремих людей i суспiльства в излому заради покращення якостi життя. У зв&язку iз цим, можна видшити три взаемо-пов&язанi завдання сощально-педагопчно! роботи:

- забезпечення, вщновлення i шдтрим-ка функцiонування окремих людей i груп;

- планування, розвиток i реалiзацiя сощально! полiтики, сощальних служб, ре-сурсiв i програм; розвиток знань i умiнь, яю мають вiдношення до сощально-педагопчно! дiяльностi;

- утвердження цiнностей сощально-педагопчно! роботи: сощально! справедливости гiдностi, самовизначення, захист прав та ш. Хорошими соцiальними педагогами можуть стати люди з рiзними штересами i якостями, характером i можливостями, од-нак, тим не менше, iснуе ряд основних якос-тей, необхщних для цiе! професi!.

Показником професшно! сформовано-стi особистостi та !! морально-психологiчно! зрiлостi, необхiдних для високо! професiйно! "вщдачГ& е, насамперед, професшна готов-нiсть. На думку В. Масленниково!, не мають ращ! дослiдники, котрi при визначеннi сутш-сних характеристик готовностi обмежуються або характеристикою !! як психологiчного стану, або як сукупносп окремих якостей чи властивостей особистосп, чи як професшних умшь i навикiв [4, 29].

Професшна готовшсть — це штегра-тивна складна характеристика особистосп, що визначаеться як системна сукупшсть професiйних якостей, необхiдних i достатшх для успiшно! самостiйно! професiйно! дiяль-ностi. Готовнiсть до виконання професшних сощально-педагопчних функцiй е не лише провщним мотивом змiсту всiх намiрiв, але й слугуе показником педагопчно! культури, загально! соцiально! органiзацi! людини, що суттево впливае на !! професiйне самопочу-вання, моральне обличчя, рiвень педагопч-но! майстерностi, !! професiйну компетент-нiсть i надшшсть. Вона визначаеться i як

риса особистостi, i як регулятор професшно! поведiнки, i як умова результативно! дiяль-ностi, та спонукае громадсько-педагогiчну активнiсть випускника, прагнення виробити добросовiсне ставлення до громадянського обов&язку, до обраного фаху.

Професшна готовнiсть, як складне особистiсне утворення, формуеться усiма компонентами внутрiшнього свггу особис-тостi — емоцiйно-чуттевою, вольовою, iнте-лектуальною сферами, навиками й звичками. Складовими компонентами структурного змiсту професшно! готовностi е:

1) мотивацшний компонент (профе-сшш установки, iнтереси, прагнення займа-тись сощально-педагопчною дiяльнiстю, професiйна спрямованiсть);
2) морально-орiентацiйний компонент (морально-професiйна орiентацiя, що базу-еться на професiйнiй етищ, професшно-педагогiчних поглядах, переконаннях, принципах, готовносп дiяти вiдповiдно до них);
3) шзнавально-операцшний компонент (увага, уявлення, сприйняття, уява, мислення, педагопчш здiбностi, дп, операцп й прийоми, необхщш соцiальному педагоговi для усшш-ного здiйснення професшно! дiяльностi);
4) емоцшно-вольовий компонент (по-чуття, вольовi процеси, що забезпечують успiшнiсть процесу i результативнiсть дiяль-ностi педагога, емоцшний тонус, сприйнят-ливiсть, цшеспрямовашсть, самовладання, наполегливiсть, рiшучiсть);
5) психофiзичний компонент (властиво-стi й здiбностi, що забезпечують соцiальному педагоговi високу працездатшсть при вико-наннi професшних функцiй: упевненiсть у сво!х силах, прагнення наполегливо завершити розпочату справу, здаттсть довiльно керувати своею поведiнкою та поведiнкою iнших, акти-вшсть i саморегуляцiя, урiвноваженiсть i ви-тримка, рухомiсть, темп роботи);
6) анал^ичний компонент (самооцiнка свое! професшно! шдготовленосп вiдповiдно до процесу виршення професiйних завдань за оптимальними педагопчними зразками) [4, 34-36].

Кiнцевою метою дiяльностi сощально-го педагога е покращення життя кожно! людини. Виконання посадових обов&язкiв вима-гае вщ соцiального педагога контактiв з ок-ремими людьми, сiм&ями чи невеликими групами, а також з оргашзащями i суспшьст-вом загалом. Тому у сучаснш педагогiчнiй наущ проблема професiйно! якостi соцiаль-ного педагога розглядаеться у двох площи-нах:

а) як особлива особистюна яюсть, яка свiдчить про рiвень готовносп фахiвця до виконання соцiальним педагогом особливо! функци у суспiльствi — взаемоди з людьми;

б) як штегративна якiсть, яка вбирае уш основнi професiйнi якостi в сукупносп i дае пiдстави говорити про готовшсть соцiа-льного педагога до дiяльностi у соцiальнiй сферi [8, 44-46].

Серед професшно важливих якостей особистосп, необхщних соцiальному педаго-гов^ знаходяться тi, що сприяють найефек-тивнiшому та найрезультативнiшому вирi-шенню основних завдань соцiально-педагогiчно! практики вщповщно до визна-чено! квалiфiкацi!. Аналiзуючи погляди про-вiдних спещалю^в у цiй галузi (А. Капсько!, В. Келасьева, Р. Куличенко, Л. Мщик, Н. Нечаева, В. Шадршова, Н. Шмельова та iн.) найвагомшими професiйними якостями соцiального педагога е:

1) професшна компетентнють, що ви-значаеться не просто як сукупшсть знань, необхiдних для надання професшно! допо-моги i послуг окремим шдивщам, групам, органiзацiям чи суспшьству, а як певний рiвень професiоналiзму, невiддiльний вiд сукупностi особистiсних якостей i психоло-гiчних характеристик, що визначають iнди-вiдуальну неповторнiсть професшного об-личчя i професiйного стилю фаивця;
2) типовий пiдхiд до виршення профе-сiйних завдань на рiвнi професiйного автоматизму тд час аналiзу конкретно! ситуацi!, виршення проблем клiента, захисту його штерешв та iнших вiдповiдних засобiв взаемоди з людьми, яю потребують допомоги;
3) наявшсть професiйних цшностей (гуманнiсть, справедливiсть, респек-табельнiсть, безкорисливють i чеснiсть у професiйнiй дiяльностi);
4) свiдоме i розважливе використання iндивiдуальних якостей та навиюв спшку-вання у професiйних штересах;
5) вiдповiдальнiсть i самодисциплiна, визнання i прийняття факту можливого не-розyмiння з боку iнших фахiвцiв i готовнiсть довести свою думку на користь ктента за будь-яких перешкод у рiзних професiйних ситуащях та на рiзних рiвнях;
6) глибоке i щире зацiкавлення у вирь шеннi проблем клieнта i позитивних результатах роботи;
7) готовнiсть виршувати складнi сощ-ально-педагогiчнi проблеми у важких умо-вах;
8) наявшсть особистiсних якостей, якi приваблюють рiзних людей, викликають довiрy, бажання ствпрацювати, допомагати i водночас не допускають манiпyляцiй осо-бистiстю, пригнiчення як людини i фахiвця.

Пiдrрyнтям для визначення завдань формування професiйно важливих якостей особистосп соцiального педагога в Укра1ш стали професiйнi стандарти розвинутих кра-ш, вiтчизнянi розробки етичного кодексу соцiальних педагогiв, а також розумшня гу-манiстичноï i сощокультурно1 мiсiï сощаль-но-педагогiчноï роботи в Украш, що базу-еться на засадах християнськоï моралi, уваги до ближнього, розyмiння чyжоï бiди, дiяль-ного добра, безкорисливостi, чесностi, вщ-повiдальностi, дисциплiни, морального са-мовдосконалення, вiдповiдностi засобiв метi тощо.

Основними параметрами професшно важливих якостей, яю формуються у процесi вyзiвськоï тдготовки майбyтнiх соцiальних педагогiв в Украш на сьогоднi е:

I. Характеристики ф1зичного i псих1чно-го здоров &я (визначаються за результатами щорiчних профшактичних медичних оглядiв).

II. Усвiдомлення профестного вибору:

- защкавлення профеаею;

- мотивацiя щодо ïï одержання та вдосконалення у нiй;

- альтру&зм, бажання допомагати людям;

- усвщомлення проблем майбутньо1& професiйноï дiяльностi, тяжких i неприемних

моментiв професи, низького рiвня заробiтноï платнi;

- готовшсть до незручностей, дискомфорту i стреав;

- знания та розумшня змюту профе-сiйноï дiяльностi.

III. Цттст орieнтацiï особистостi: гуматзм, честсть, порядтсть, щирiсть, справедливiсть, милосердя.

IV. Психологiчнi якостi особистостi, риси характеру: емпатшшсть, наполегли-вють, цшеспрямовашсть, самодисциплiна, вiдповiдальнiсть, смiливiсть, самоконтроль, оптимiзм, великодyшнiсть, толерантнiсть, iнтелект, акyратнiсть, сшвчутливють, неза-лежнiсть, рацiональнiсть, ввiчливiсть, шща-тивнiсть, стараннiсть [2, 144].

Протипоказанням для сощально-педагопчно!& роботи може бути вщсутшсть чи слабка виражешсть четвертоï групи профе-сiйно важливих якостей — тих, що не розви-ваються в процеш життя (зазвичай такi якостi мають глибинну природну основу) i якi не-можливо компенсувати жодними iндивiдyа-льними прийомами стилю дiяльностi i спшку-вання або ж виявом шших якостей. На наш погляд, до таких властивостей належать лю-бов i довiра до людей, доброзичливють, екст-равертнiсть, комyнiкативнiсть, самостiйнiсть у дiях i рiшениях, зрiлiсть свщомосп, емоцiй-на стабiльнiсть, стиль взаемоди, що виключае агресившсть i домшантшсть. Дiагностика цих характеристик повинна здшснюватись в про-цесi професiйного вщбору. До того ж, лише за наявносп яскраво виражених полюсiв у про-явах зазначених властивостей (наприклад, злiсть, агресивнiсть у спiлкyваннi, низька ко-мyнiкативнiсть тощо) може здшснюватись "вщсдавання". Система пролонгованого про-фесшного вiдборy майбyтнiх соцiальних пе-дагопв дозволяе забезпечити вiдсiв осiб, не-придатних для роботи з людьми, прогнозувати майбутню професшну yспiш-нють i визначити найсприятливiшy для конк-ретноï особистостi професiйнy спецiалiзацiю. Додатковою перевагою цiеï системи е можли-вiсть одержання психологiчноï iнформацiï, необхiдноï для оптимiзацiï професiйного нав-чання i дiяльностi [7, 11].

Професiйна дiяльнiсть соцiального педагога уможливлюе виконання рiзних соща-льних ролей: захисника прав та штерешв клiента, педагога, соцiального психолога, посередника, оргашзатора, консультанта, адмiнiстратора, експерта з питань сощально! полiтики i практики. Тому сучасному соща-льному педагогов>практику необхiдно воло-дiти безлiччю рiзних умiнь для вирiшення проблем ктенпв.

Специфiка професi! "сощальний педагог" передбачае сформовашсть моральних принцишв i наявнiсть професiйних щннос-тей, що уможливлюе розвиток почуття "на-лежносп" до фаху. Тому одним з визначаль-них моментiв професшного становлення майбутнього соцiального педагога е засво-ення етичних принципiв сощально! роботи, що вщображають специфiчнi професшш проблеми, зокрема, проблему морально! вщ-повiдальностi перед клiентом, колегами, спещальшстю i суспiльством [5, 269].

Ощнка професiйно! готовностi соща-льного педагога мае концептуальне i норма-тивне тдгрунтя, що включае: квалiфiкацiйнi стандарти; державш стандарти вузiвського навчання сощального педагога; iсторичний i сучасний досвщ практичного та теоретичного виршення проблем профорiентацi!, про-фесiйного вщбору, професiйно! пiдготовки майбутнiх соцiальних педагопв; досвiд практичного навчання соцiальнiй робот за кордоном; матерiали емпiричних дослщжень учених i методистiв; матерiали мiжнародних конференцiй з проблем професiйно! тдгото-вки соцiальних педагогiв [3, 48].

У стандарт тдготовки соцiального педагога в Укра!ш закладено професшш умш-ня, якi необхiдно сформувати тд час практичного навчання, основними з яких е умiння: вислуховувати iнших з розумiнням; шукати i знаходити iнформацiю та факти, необхщш для ощнювання ситуацi!; налагоЛ1ТЕРАТУРА

джувати i пiдтримувати стосунки, що спри-яють успiшнiй професiйнiй дiяльностi; спос-терiгати та iнтерпретувати вербальну i неве-рбальну поведiнку, застосовувати

дiагностичнi методи; активiзувати зусилля шдлеглих (iндивiдiв, груп, громади) для ви-рiшення !х власних проблем; обговорювати гос^ теми з позитивним емоцшним настроем; розробляти новаторськi прийоми вирь шення проблем тдлеглих; визначати потреби для встановлення терапевтично! залежностц здiйснювати дослiдження та ш-терпретацiю висновкiв дослiджень; забезпе-чувати стосунки мiж конфлiктуючими iнди-вiдами i групами; забезпечувати мiжвiдомчi зв&язки; iнтерпретувати соцiальнi потреби i доповiдати про них у фондах фшансування, громадських органах, у законодавчих iнсти-тутах [6, 18].

Таким чином, викладачi навчальних закладiв, яю готують соцiальних педагогiв, повиннi взяти на себе зобов&язання не лише враховувати новi тенденци у сферi надання соцiальних послуг, але й передбачати появу у професшному середовищi нових потреб у пiдготовцi спещалю^в, котрi володiють не-обхiдними знаннями, умшнями й навиками та зможуть задовольнити потреби сьогоден-ня [1, 63].

Незважаючи на значну кшьюсть нау-кових дослiджень з проблем професшно! тдготовки фахiвцiв у вищих навчальних закладах, оргашзащя i вдосконалення умов для формування професiйно! готовносп майбутнього соцiального педагога потребуе подальшого грунтовного аналiзу з позицiй сучасного бачення спецiалiста. На наш пог-ляд, подальшого дослiдження потребують також умови формування професшно! готовносп сощального педагога, нов^ш технологи навчання майбутшх фаивщв, фактори, яю викликають ризики у професiйнiй дiяль-ностi.

1. Бойко А. Н. Единство теории и практики в подготовке учителя // Сов.педагогика. — 1985. — №17. — С. 60-63.
2. Бочарова В. Г. Педагогика социальной работы. — М.: 8УЯ — Аргус, 1994. — 208 с.
3. Бочарова В. Г. О некоторых методологических подходах к пониманию целосного процесса социализации воспитания и развития личности //Теория и практика социальной работы. — М., Тула, 1993. — С. 34-49.
4. Масленникова В. Ш. Теоретические аспекты подготовки социального педагога в системе среднего специального образования. — Казань: Лаборатория оперативной полиграфии КГУ, 1995. — 93 с.
5. Мщик Л. I. Теоретико-методичш основи професшно!& тдготовки сощального педагога у закладах вищо!& освгти: Дис.докт.пед.наук 13.00.05. /Запор1зький держ.. у-т. — Запоргжжя, 1997. — 358 с.
6. Моделювання виховно! д1яльносп в систем! професшно! тдготовки студенпв /За ред. А.Й.Капсько!. — К.: 1ЗМН, 1998. — 192 с.
7. Чистякова С.Н. Научно-методические вопросы профессиональной ориентации школьников/профессиональная ориентация школьников в условиях рыночной экономики. — Ленинск-Кузнецкий, 1994. — С. 4-12.
8. Шарова И.В. Формирование профессионально этической культуры сощального педагога: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. — 148 с.

Володимир ОМЕЛЬЯНЕНКО

ЗДОРОВ&ЯЗБЕР1ГАЮЧА КОМПЕТЕНТШСТЬ ВЧИТЕЛЯ Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ

У статтi подано аналiз сутностi i компонентiв здоров &язбер^аючо&1 компетентностi вчителя ф1зично1 культури. Обтрунтовано необхiднiсть розв &язання суперечностi мiж високими вимогами суст-льства до здоров &язберiгаючоi компетентностi вчителя фьзично! культури i недостатньою до^джен^ стю теоретико-методологiчних i технологiчних аспектiв формування цiei компетентностi.

Освга, компетентнють i здоровий спо-иб життя у XXI ст. повинш домшувати серед важливих факторiв забезпечення безпеки життя кожно! людини. Вчителю фiзично! культури належить важлива сощальна функ-щя в переданнi знань i вмшь збереження здоров&я, тому формування здо-ров&язберiгаючо! компетентностi такого майбутнього педагога е необхщною та обов&язковою компонентою його бюлопчно! пiдготовки.

Мета статтi — теоретично обгрун-тувати проблему формування здо-ров&язберiгаючо! компетентносп майбутнього вчителя фiзично! культури.

Вщповщно до поставлено! мети викори-стовувалися такi методи дослiдження як аналiз нормативних документiв, офiцiйних документа Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни, спещ-ально! лiтератури, перюдично! преси i кон-тент-аналiз.

Особистють вчителя i його професiйна шдготовка завжди займала i продовжуе займати одне iз центральних мiсць у системi педагогiчно! освiти. Не випадково важливим науковим напрямком в галузi освiти е пода-льша розробка проблеми професiйно! шдго-товки вчителя.

Сощально-оздоровча функцiя освiти ак-туалiзуе проблему формування здоров &язбершаючо! компетентностi педагога. Провiдне мiсце у цьому напрямку належить вчителю фiзично! культури, вiд компетентности якого багато в чому залежить здоров&я i пра-цездатнiсть наци загалом.

Останнiм часом обгрунтоване занепо-коення викликае стан здоров&я школярiв у нашш державi. За даними Мшютерства охо-рони здоров&я Укра!ни, серед дитячого насе-лення за останне десятилггтя iстотно (в 1,5-3 рази) зросла частка хрошчних захворювань, яю призводять до iнвалiдностi. Це хвороби нервово!, ендокринно!, серцево-судинно!, шлунково-кишково!, кiстково-м&язово! систем. Серед наших першокласниюв — не бь льше 9 вiдсоткiв практично здорових дiтей. Кiлькiсть хронiчно хворих дтей збiльшуеться за роки навчання у 2,5 рази [7].

Фахiвцi називають рiзнi причини неза-довiльного рiвня здоров&я сучасних школярiв, серед яких i вщсутшсть у школi ефективно! моделi виховання свiдомого та дбайливого ставлення до власного здоров&я. Ниш постала проблема створення ново! гуманiстично! мо-делi розвитку фiзично! культури, в центрi уваги яко! — iнтереси, потреби, мотиви та здоров&я конкретно! людини [6].

Формування ново! моделi фiзичного виховання вимагае формування здо-ров&язбертаючо! компетентностi майбутньо-

Другие работы в данной теме: