Научтруд
Войти

Дистанційне навчання в системі післядипломної освіти інженерно-технічного персоналу органів охорони кордону

Научный труд разместил:
Valyuzhmo
20 сентября 2020
Автор: Євген Мандрик

самого процесу — збереження, врахування i розвитку особистих якостей кожного суб&екта навчання.

Ми розглянули деяк1 аспекти педагогiчних умов забезпечення пiдготовки слухачiв (курсантiв) до проведення виховно! роботи в умовах нестандартних ситуацш, як1 все ж дозволяють зробити певш висновки щодо ввдповвдно! професшно! готовност професорсько-викладацького складу вищого вiйськового навчального закладу:

а) вакантш посади професорсько-викладацького складу доцшьно замiщати офiцерами, як1 мають практичний досвiд служби в органах охорони кордону, роботи з особовим складом та закончили оперативно-тактичний факультет;

б) викладач повинен володiти бiльшим запасом знань, шж за традицiйною технолопею навчання;

в) з iнформатора знань викладач перетворюеться в консультанта. Одночасно з цим викладач проводить шдив^альне навчання, яке передбачае використання рiзних методик;

г) викладач повинен володии техшкою роботи з комп&ютером i знати програмне забезпечення, завчасно визначати етапи заняття на яких доцшьно використовувати комп&ютерш технологи.

Напрямком подальших дослiджень е визначення компонентiв, критерпв та показник1в професшно-педагопчно! готовностi офщерш до виховно! роботи в умовах нестандартних ситуацш.

Л1ТЕРАТУРА

1. Мархель И.И. Компьютерная технология обучения // Советская педагогика. — 1990. — №5. —

С.87-91.

2. Прокопенко В.Г., Плужник О.М. Комп&ютер в кабинете химии // Химия в школе. — 2000. — №8. —

С.31-35.

3. Богданова 1.М. Професшно-педагопчна тдготовка майбутнiх вчителш на основi застосування

iнновацiйних технологiй. Дис. док. пед. наук. — К., 1999. —392 с.

4. Мельничук 1.М. Педагопчш умови реалiзацп стимулюючо! функцп контролю навчально!

д1яльност студентш технiкумiв. Дис. канд. пед. наук. — Тернопшь, 2005. — 208 с.

5. Методика ^рових занять / За ред. П.М. Олшника. — К.: Вища школа, 1992. — 210 с.
6. Суржук Т.Б. 1ндивщуально-диференцшоване навчання читати молодших школярiв. Дис. канд. пед.

наук. — Одеса, 2005. — 214 с.

бвген МАНДРИК

ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ В СИСТЕМ1 П1СЛЯДИПЛОМНО1 ОСВ1ТИ 1НЖЕНЕРНО-ТЕХН1ЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ОРГАН1В ОХОРОНИ КОРДОНУ

Зпдно з сучасними свтовими тенденцiями освiта в XXI столiттi спрямовуватиметься на забезпечення неперервност в уих ланках навчання, створення необхвдних умов для доступу кожно! людини до оволодшня новими знаннями, щнностями, взаеминами, компетентнiстю й умiннями [1].

У Нащональнш доктринi розвитку освии Укра1ни у XXI столiттi зазначено, що державна полiтика з неперервно! освiти здiйснюеться впродовж життя з урахуванням свiтових тенденцiй розвитку, соцiально-економiчних, технологiчних i соцiокультурних змiн.

Сьогодш Укра!на, в тому числi й Державна прикордонна служба Укра!ни (ДПСУ), стоять на порозi iнформацiйноl цившзаци, де наукова iнформацiя загалом дуже швидко змiнюеться. Це означае, що людина та суспшьство постiйно мають справу з новими знаннями, технолопями, вимогами до якосп гхньо! дiяльностi, регулятивними нормативами й механiзмами, засобами передачi iнформацil. Тому зростання штелектуального потенцiалу Державно! прикордонно! служби Укра!ни стае основою !хнього розвитку [2].

Одним iз нових перспективних видiв освiти, який набув особливого розвитку напришнщ XX столiття, е дистанцшне навчання (ДН). Дистанцiйне навчання — це прагнення дати можливiсть уим, хто бажае, засво!ти навчальнi програми за допомогою комунiкацiйних канал1в та шформацшних технологiй.

Розвиток iнформацiйних систем дистанцшних форм навчання був розглянутий в роботах таких вчених як Я. Гладкий, М. Мазур, М. Яновський, Н. Ничкало, Р. Гуревич, М. Кадемiя, I. Катеринчук та шших, розвинутий ними i впроваджений у навчальний процес вiдповiдних навчальних закладiв.

На основi аналiзу фахово! лиератури з цих питань встановлено, що дистанцiйне навчання мае переваги над iншими його видами.

Я. Гладкий, М. Мазур, Яновський [2] вважають, що дистанцшне навчання суттево збшьшуе можливють традицшно! освiти за рахунок формування освiтнього iнформацiйного середовища, в якому тi, що навчаються самостшно або пiд керiвництвом викладача, можуть вивчати завданий матерiал; значно розширюе коло людей, яким доступнi навчальш ресурси; знижуе вартiсть навчання. Крiм того, на думку авторiв Н. Ничкало, Р. Гуревич, М. Кадемiя, I. Катеринчук [4, 5, 8], дистанцшне навчання дае можливють учням i викладачам незалежно вiд !хнього мiсця проживання: формувати унiкальнi освиш програми за рахунок комбiнування курив; наданих рiзними освiтнiми закладами; задовольнити в повному обсязi потреби населення; спiлкуватися.

Метою статтi е аналiз системи дистанцшно! освiти Укра!ни, Г! адаптащя до умов Державно! прикордонно! служби для пiдвищення квалiфiкацi! персоналу iнженерно-технiчного напрямку у процесi оперативно-службово! дiяльностi залежно вiд займаних посад.

Нова дистанцшна форма навчання, яку сьогодш визнано в системi нацюнально! освiти Укра!ни [4] як ршнощнну деннiй, заочнiй та екстернатнiй, мае певну соцiальну привабливiсть, оск1льки базуеться на засадах гумашзму й демократизму, гнучкосл та рiзноманiття використання педагопчних засобш та органiзацiйних форм, що сприяють самоактуалiзацi!, саморозвитку особистостi, !! творчо! самостiйностi. Система дистанцшно! освии (ДО) в рамках неперервно! освии охоплюе школярiв старших класiв, студенпв середнiх i вищих навчальних закладiв, керiвникiв пiдприемств та !х структурних пiдроздiлiв, безробiтних громадян i незайняте населення, якому потрiбно швидке перенавчання й переорiентацiя на перспективнi професп в умовах укра!нського ринку пращ.

Мережа ввдкритого й дистанцiйного навчання, яка юнуе в наш час у свтовш практицi, базуеться на дешлькох моделях [5]:

- навчання за типом екстернату — орiентована на шкiльнi або вузiвськi (екзаменацшш) вимоги i призначаеться для учнш i студентiв, що з якихось причин не можуть вiдвiдувати стацюнарш навчальнi заклади;

- унiверситетська освга на вiдстанi, заочна (вiдкритi форми) або дистанцшна;

- навчання, засноване на спшпращ дешлькох навчальних закладiв. Передбачае сумюну пiдготовку единих програм заочного дистанцiйного навчання для дешлькох навчальних закладiв з провiдних дисциплш, що дозволить покращити як1сть i зробить !х дешевшими;

- автономш освiтнi заклади вiдкритого або дистанцшного навчання, в яких студенти можуть набути осв^ з рiзних галузей. Спецiалiзуються i в створеннi мульпмедшних курсiв;

- вiдкритого типу — навчання за автономними навчальними системами. Подiбна самоосвиа проводиться шляхом використання телебачення, вiдеозаписiв або радiопрограм, а також додаткових друкованих посiбникiв;

- неформального штегрованого дистанцiйного навчання базуеться на мультимедшних програмах. Вона орiентована на тих людей, якi з певних причин не змогли зашнчити шшльну освiту.

Розглянемо, наприклад, систему тслядипломно! професiйног пiдготовки в одному iз провiдних вузiв Укра!ни (Хмельницькому нацюнальному державному унiверситетi), яка вважаеться найбшьш доцiльною для можливого використання основних напрямшв та елементiв ДО з урахуванням особливостей та специф^ Державно! прикордонно! служби Укра!ни з метою тдвищення рiвня квалiфiкацiг персоналу iнженерно-технiчного напрямку в процесi оперативно-службово! дiяльностi залежно вiд займаних посад [3].

Серед вищезгаданих моделей ДО, запропонованих ученими шституту дистанцiйного навчання Я. Гладким, М. Мазуром, М. Яновським, для реалiзацi! у Хмельницькому Нацюнальному державному ушверситеп в рамках Центру дистанцшного навчання (ЦДН) було обрано другу модель. Вона е найпростшою, об&еднуе переваги стацюнарно! та заочно! форм

навчання, а саме: у стацюнарно! форми запозичено чiтку структуровашсть подання матерiалу, повне методичне забезпечення вих видiв занять, систему регулярного самоконтролю й контролю якосп засвоення матерiалу, можливiсть у будь-який момент одержати консультаци викладача, взяти участь у семшарах i конференцiях за допомогою сучасних засобiв телекомунiкацiй, висок критери якостi знань; у заочно! — використання таких !! привабливих рис, як вiльний графiк вивчення дисциплiн, навчання без вiдриву ввд основно! дiяльностi, набування знань у зручному для себе темт тощо.

Центр дистанцiйного навчання проводить у рамках методичного забезпечення так роботи:

- навчально-методичш, органiзацiйно-методичнi, спрямованi на розробку единого тдходу до пiдготовки i викладання курсiв в умовах ДО;

- масове цшеспрямоване вивчення нових технологш навчання викладачами, як1 задiянi в процесi ДО;

- розробляе i здiйснюе пiдготовку методичних поибнишв з основних дисциплiн, як1 базуються на основi комп&ютерних технологiй;

- створюе електронш бiблiотеки навчальних дистанцшних курсiв тощо.

1з кожного напрямку розробляеться дистанцiйний курс навчання (ДНК), який складаеться з п&яти функцюнально-узгоджених блокш: органiзацiйно-методичного; навчального; комунiкативного; вдентифшацшно-контролюючого; iнформацiйно-довiдкового.

Оргашзацшно-методичний блок забезпечуе виконання органiзацiйно! та навчально! функцiй дистанцшного навчання. Цей блок мiстить:

- загальну iнформацiю про курс (цш та задачi курсу, актуальнiсть та практичну значущiсть, зв&язок з шшими предметами обрано! спецiальностi тощо);

- навчальну програму курсу (перелiк тем та !х короткий змiст);

- рекомендаци для органiзацi! процесу навчання, зокрема: як працювати з шформацшним наповненням курсу; що повинен знати й умии студент у результата вивчення курсу; форми та засоби контролю;

- як готуватись до складання тестiв; як виконувати проекти тощо;

- навчальний план та графш вивчення дисциплiни, тобто: назви тем та рекомендована послвдовшсть !х вивчення, орiентовна к1льк1сть годин на вивчення кожно! теми курсу з диференщащею за видами навчально! дiяльностi, теми дискусш (з перелiком основних питань) та час !х проведення, тематика проектiв i строки !х виконання.

Окрiм зазначеного, блок забезпечуе реестрацш бажаючих навчатися, !хню диференщацш за певними ознаками та ведення вiдповiдного архiву.

Визначальною особливiстю оргашзацшно-методичного блоку е те, що навчальш цiлi ДНК рiзних дисциплiн досить ютотно вiдрiзняються.

Навчальний блок мютить системний курс лекцiй, вправ, практичних i лабораторних робiт та проекпв.

На вiдмiну вiд традицiйних аудиторних лекцш, дистанцiйнi лекцi! не передбачають живого спшкування студента з викладачем. Водночас дистанцiйнi лекцi!, як i традицiйнi, мають вiдповiдати принципам науковосп, доступности едностi форми i змюту та органiчно поедну-ватись з шшими формами навчального процесу.

Дистанцшш лекци можуть подаватися по-рiзному: у виглядi запису на аудiо чи ввдеокасетах або в електронному варiантi. Електроннi лекцi! (ЕЛ), зазвичай, являють собою певний набiр навчальних матерiалiв в електронному виглядi. Окрiм власне тексту лекцш, вони включають у себе додатковi матерiали з доввдниюв, наукових статей, iнших навчальних та методичних поибнишв, перелiк адрес тематичних веб-сайтiв тощо. ЕЛ дають змогу глибше зрозумiти загальну структуру та змютове наповнення всього курсу.

Для перевiрки правильност розумiння, осмислення теоретичного матерiалу, закрiплення набутих знань та формування певних умiнь i навичок передбачаеться виконання всiма студентами комплексу спещально пiдiбраних вправ.

Практичт роботи [2] передбачають виконання практичних завдань для закршлення навчального матерiалу та вироблення стiйких умiнь i навичок. Практичш роботи вимагають виконання деякого алгоритму, який складаеться з п&яти-семи крошв (вправ).

Лабораторш роботи [2]. Ця форма навчання е особливо актуальною при вивченш багатьох курив ввдповвдного напрямку, осшльки цi курси грунтуються не тiльки на вивченнi теоретичного матерiалу, а спрямований на формування конкретних практичних навичок при проведенш лабораторних дослiджень. Лабораторнi роботи мають творчий характер, мютять елементи самостшного наукового дослiдження та спрямованi на усввдомлене застосування студентами набутих рашше чи здобутих пiд час виконання роботи знань, умшь i навичок для устшного розв&язання поставленого проблемного завдання та вироблення власних висновшв.

Проекти [2]. На вiдмiну ввд лекцiй та практичних завдань, проекти передбачають як iндивiдуальне, так i групове (в режимi творчого сшвробиництва) !х виконання. Практично це реалiзуеться з використанням можливостей мереж1 1нтернет, зокрема, i телеконференцiй.

Самостшна робота [2]. Ця форма навчального процесу е одшею з основних у системi дистанцiйного навчання (СДН). Самостшна робота студенпв органiзацiйно може бути шдив^альною, парною i груповою та здшснюватись засобами мережi 1нтернет.

Комушкативний блок ДНК забезпечуе спiлкування студента з викладачем та iншими студентами, як вивчають цей курс. Студенти звертаються до викладача за консультащями та пояснениями, а також спшкуються мiж собою з питань спшьного виконання поставлених завдань. Комунiкативна дiяльнiсть студенпв пiд час дистанцiйного навчання тривае постiйно i здiйснюеться за допомогою телеконференцш, електронно! пошти, дискусш

Спiлкування може вiдбуватися у пасивному й активному режимi. Пасивний режим дае змогу працювати асинхронно, тобто в будь-який зручний для студента час у так званому нереальному чаи. До засобiв такого спшкування можна вiднести електронну пошту, списки розсилок та дискуси. За активного режиму два комушканти i бiльше працюють синхронно (одночасно) в реальному чаи. Активний режим спшкування забезпечують електроннi конференцi!, у тому чи^ телеконференцi!.

Електронна пошта [8] — одна з послуг (режимiв), що надаються комп&ютерними мережами. Електронна пошта (ЕП) дае змогу користувачам (викладачевi, студентам) обмiнюватися будь-якими повiдомленнями (текстовi, графiчнi, звуковi тощо), поданими у виглядi комп&ютерних файлiв, у асинхронному режимi. Отже, ЕП може використовуватись для невербального спшкування учаснишв навчального процесу. Крiм того, ЕП можна використовувати для пересилання файлiв та баз даних.

Дискусшна група [4]. Кшьшсть рiзних списков розсилок може бути дуже великою. Членам створено! вiртуально! навчально! групи роз&яснюють правила i засоби тематично! пiдписки. Тiльки пiсля цього група починае функцюнувати. Кожне повiдомлення, ввдправлене в дискусiйну групу будь-яким !! учасником, автоматично розсилаеться всiм учасникам. Викладач також е одним з учаснишв цього процесу. Учасники читають поввдомлення, яш надсилають iншi члени дискуийно! групи, та вiдправляють сво! вiдповiдi на повiдомлення, але цей процес вiдбуваеться у пасивному режима

Електронт конференцИ (ЕК) [5] завдяки мереж1 1нтернет дають змогу користувачевi отримувати тексти повiдомлень, як1 передають учасники конференцш, вiддаленi один ввд одного. Тобто ЕК об&еднують користувачiв зi складу певно! навчально! групи, роздшених один з одним у чаи й простора

Телеконференц [6] забезпечують двостороннш зв&язок мiж викладачем та студентом. Завдяки телеконференщям можлива передача в реальному часi ввдеозображення, звуку, графiки.

Iдентифiкацiйно-контролюючий блок мютить завдання й контрольнi роботи, яш мають як промiжний, так i пiдсумковий характер. Головними формами контролю е вправи, практичнi, лабораторнi та контрольш роботи, проекти (вони розглянуп у навчальному блоцi). Пiдсумковий контроль передбачаеться проводити з використанням засобiв вiдеоконференцзв&язку. Як1сть засвоення студентами навчального матерiалу (як i при традицшному навчаннi) можна характеризувати за ршнями засвоення: 1) рiвень уявлення, 2) рiвень вiдтворення, 3) рiвень умшь та навичок, 4) рiвень творчост! Широке впровадження отримав тестовий контроль для самоперевiрки i для тдсумкового контролю [6].

Монiторинг процесу ДН передбачае отримання: пiдсумкових результатiв навчально! роботи студента, результапв дiагностики навчально-пiзнавальноï д1яльносп, аналiз результатiв рiзних видш контролю.

1нформацшно-довщковий блок мiстить рiзноманiтнi матерiали, як1 вiдносяться до курсу ввдповвдного напрямку. Довiдковi матерiали складаються з електронно! бiблiотеки та лiтератури, яка була використана для реалiзацiï навчального курсу.

Iнформацiйно-довiдковi навчальнi матерiали мютять вказшки, коментарi (для виконання окремих завдань), пояснення та зразки вправ.

Електронна бiблiотека являе собою структурований набiр альтернативних пiдручникiв, навчальних поабнишв, статей, комп&ютерних програм навчального призначення, представлених в електронному варiантi й доступних для користування через мережу 1нтернет. [3].

Лiтература представлена у вигляд повнофункцiональноï бази даних, що мютить бiблiографiчнi описи та (при можливосл) повнi тексти рекомендовано! для вивчення лггератури.

Система дистанцiйного навчання Хмельницького Нацiонального державного унiверситету передбачае таю види контролю в навчальному процесi: самоконтроль, поточний i тдсумковий.

Для дистанцiйного навчання персоналу ДПСУ доцшьне використання локально! комп&ютерно! мереж1 як засобу навчання та контролю, що включае в себе шформацш рiзного призначення i сукупнiсть ПЕОМ, поеднаних мiж собою встановленими каналами зв&язку.

На ввдмшну вiд використання стандартних технологш 1нтернет, в ДПСУ використовуеться локальна обчислювальна мережа (ГА1С "Гарт"), (корпоративна автоматизована iнформацiйна система) як зашб навчання та контролю, i включае в себе рiзного виду шформацш i сукупшсть комп&ютерiв, з&еднаних каналами зв&язку [7], шформацшними складовими частинами яко! е: штранет-мережа ДПСУ, адмiнiстратор "Бази даних знань" адмшстрацп ДПСУ, центральний сервер адмшстрацп ДПСУ, системний адмiнiстратор адмшстрацп ДПСУ, адмшстратори АРМ (робоча станцiя адмшстратора) та ПЕОМ (робоча станцiя методичного класу) оргашв охорони кордону та шдроздшв охорони кордону.

Переваги використання локально-обчислювально! мереж1 (ЛОМ) полягають у можливостг дистанцiйного керування контролем iз робочого мiсця викладача (сервера); збереження, накопичення та обробка результалв контролю через системи керування базами даних; розмежування повноважень щодо доступу шформацп; забезпечення конфiденцiйностi й захисту шформацп [8].

Ус органи охорони кордону та його шдроздши обладнанi персональними комп&ютерами, об&еднаними в мережу, що дозволяе програмне забезпечення систем тестування для роботи в локально-обчислювальнш мережа

Технологiя розробки програмного забезпечення систем контролю з використанням ЛОМ умовно включае 5 основних етатв [3]:

- побудова локально-обчислювально! мереж1;

- вибiр, обгрунтування системи управлiння базою даних;

- обгрунтування оболонки програми (iнтерфейсу);

- вибiр систем програмування для розробки оболонок та додатшв систем контролю;

- обгрунтування i структура баз даних систем контролю.

На першому етат ЛОМ в ДПСУ юнуе i функцiонуе як система, що дозволяе виконувати оперативш, оперативно-тактичнi завдання для охорони Державного кордону, а також дозволяе проводити швидкий обмiн необхiдною службовою шформащею. Вiдмiннiстю ЛОМ вiд мереж репонально!, глобально!, як1 використовуються у ВНЗ Украши, е велика швидк1сть передачi даних, низький рiвень помилок i використання дешевого середовища передачi даних. Для використання ЛОМ у навчальному процес (з метою навчання та тестування) бажано, щоб мережа була на основi видшеного серверу з розподшеними ресурсами. У мережi такого типу центральний сервер отримуе та ввдправляе файли, а також мютить ресурси, як1 використовують робочi станцп. Це дозволяе забезпечити розмежування повноважень iз доступу, конфiденцiйнiсть та захист шформацп.

На другому етат необхвдно враховувати те, що система управлшня базою даних повинна забезпечувати створення ново! п1дсистеми (бази) iнженерно — техшчного напрямку, заповнення !! змютовим, редагуванням змiстового, а також забезпечувати вiдбiр даних, як1

вiдображають вiдповiдно до заданого критерш, впорядкування, оформлення та подальшу видачу на пристро! виводу (роздрукування результатiв тесту) i передачу каналами зв&язку. Щодо програми тестування, то повинна бути можливють у будь-який час додати чи вилучити групу, змiнити И назву, також додати (вилучати) кiлькiсть персоналу; можливiсть створення нового тесту чи його редагування. Пiсля проходження тесту повинна бути можливють виведення результату як на моштор, так i на друк. Але всi цi можливостi мають бути надаш викладачевi i можуть виконуватись тiльки на серверi, де права доступу розмежоваш та визначаються за паролем (до редагування баз даних).

На третьому етат проводиться обгрунтування iнтерфейсу програми, що необхвдно для вiльного користування нею будь-яким користувачем, навiть iз невеликим досввдом роботи на ПЕОМ, щоб вш мiг самостiйно розiбратися з програмою. Тому iнтерфейс мае бути графiчний, зручний, простий у користаннi. Повинш бути притаманнi типовi елементи управлшня — вiкна, а вiртуальнi кнопки управлшня програмою — мютити тдказки та iнше.

На четвертому етат утворюеться оболонка програми на мовах програмування пiд конкретну операцiйну систему.

На п&ятому етапi створюеться система контролю знань iз використанням локально! мережi ПЕОМ, яка повинна мютити так бази даних (БД): БД навчальних груп (номер групи, прiзвища тих, хто навчаеться, вiдомостi про них), БД навчальних дисциплш (предмети, теми, питання з тем, ввдповвд), БД з результатами тестування (протоколи роботи персоналу, який тестуеться (]^звище, iм&я, та по батьковi, навчальна група, дата, час тестування, кшьшсть пи-тань у тестi, кшьшсть правильних вiдповiдей та питання, на яш дано неправильнi вiдповiдi).

Отже, можна зробити висновок, що використання локально-обчислювально! мереж для контролю знань надае можливють розширити спектр способiв, методiв i форм контролю. А його поеднання з традицiйними методами контролю дозволяе тдвищити яшсть знань тих, хто навчаеться. Проведення у повсякденнш роботi поточного тестування з великого обсягу матерiалу, що вивчаеться, дозволяе пiдготувати висококвалiфiкованих фахiвцiв.

Подальшими напрямками дослiдження буде експериментальна перевiрка наявно! системи пiслядипломно! професiйно! тдготовки iнженерно-технiчного персоналу Державно-прикордонно! служби Укра!ни згiдно iз сучасними квалiфiкацiйними вимогами.

Л1ТЕРАТУРА

1. Державна нащональна програма "Освгга XXI столптя". — Ки!в: Радуга, 1994. — 46 с.
2. 1нструкщя з оргашзацп, планування та ведення навчально-виховного процесу в Нащональнш академп Державно! прикордонно! служби Укра!ни — Хмельницький: Нащональна акаде]шя ДПС Укра!ни, 2004. — 177 с.
3. Гладкий Я.М., Мазур М.П., Яновський М.Л. Особливоста программного забезпечення дистанцiйного навчання. Збiрник наукових праць №28: Нацiональна академ1я державно! прикордонно! служби Укра!ни, 2005. — 48 с.
4. Ничкало Н. Г. Неперервна професшна освгга: перспективи дослiджень. Сучаснi iнформацiйнi технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фахiвцiв: методологiя, теорiя, досввд, проблеми. Ч. 1. — Вшниця: ВДПУ, 2002. — С. 1-5.
5. Гуревич Р.С., Кадемiя М.Ю. Iнформацiйно-телекомунiкацiйнi технологi! в навчальному процес та наукових дослiдженнях: Навч. поиб. — Ки!в-Вшниця: Планер, 2005. — 366 с.
6. Кухаренко В.М. Дистанцшне навчання. Дистанцшний курс. — Харюв: Торсинг, 1999. — 216 с.
7. Наказ Голови Державно! прикордонно! служби Укра!ни №216 ввд 23.03.2005року "Про затвердження Порядку функцюнування та використання ГА1С "ГАРТ-8" у системш професiйно! пiдготовки Державно! прикордонно! служби Укра!ни". — Хмельницький: Нащональна академiя державно! прикордонно! служби Укра!ни, 2005. — 8 с.
8. Катеринчук 1.С. Використання локально-обчислювально! мережi для контролю знань. Збiрник наукових праць №8: Нащональна академ1я державно! прикордонно! служби Укра!ни, 2003. — 48 с.
Другие работы в данной теме: