Научтруд
Войти

Здоровий спосіб життя студента як чинник його успішної адаптації до навчання в умовах ступеневої підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі

Научный труд разместил:
Vasanes
20 сентября 2020
Автор: Олександр Галус

Зменшення вщсотка студенев, яю показали середш показники на Bcix р1внях готовности становить 1%, а з високими показниками - 3%.

Таким чином, результата виконання студентами перев1рених завдань для кожного р1вня TOTOBHOCTi свщчать про те, що майбутш-перекладач1 не усвщомлюють переклад як творчий процес, не волод1ють достатшм р1внем профсайних знань, умшь i навичок здшснення л1тературного перекладу, також у них вщсутнш самоанал1з та самооцшка в л ас но!& д1яльностг Це шдтверджуе необхщшсть удосконалення педагопчно! системи шдготовки пере кладам ¡в до майбутньо! профсайно!& д1яльностг

Л1ТЕРАТУРА

1. Кондрашова J1.B. Морально-психолопчна готовшеть студента до вчительсько! д1яльносп. - К.: Вища школа, 1987. - 56 с.
2. Шупта О.В. Роль творчих завдань у шдготовщ майбутшх перекладач1в до професшно! творчо! д1яльност1 Фшолопчш студи. -№3(27). - Луцьк, 2004. - С. 135-140.
3. Щдготовка майбутньо го вчителя до впровадження педагопчних технологш: Навч. Пос1б. / О.М.Пехота, В.ДБудак, А.М.Старева, К.Ф.Нор, В.1.Шуляр, ГМ.Михайлицька, ГВ.Манькусь, Т.В.Олексюк, 0.1.Галицький; За ред. ГА.Зязюна, О.М.Пехоти. - К.: Видавництво А.С.К.,2003. - 240 с.
4. Дьяченко М.И., Кандыбович J1.A. Психологические проблемы готовности к деятельности. -Минск.: Изд-во Белорус, ун-та, 1976. - 175 с.
5. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учеб.пособие для студ.высш.учеб.заведений. -М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 320с.

Олександр ГАЛУС

ЗДОРОВИЙ СПОС1Б ЖИТТЯ СТУДЕНТА ЯК ЧИННИК ЙОГО УСП1ШН01 АДАПТАЦП ДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ СТУПЕНЕВ01 ШДГОТОВКИ У ВИЩОМУ ПЕДАГОГ1ЧНОМУ НАВЧААЬНОМУ ЗА1СЛАД1

Протягом багатовшово! icTopii& людства, за ycix сусгпльно-сконо\\пчних формацш проблеми здоров&я завжди поещали важливе viicuc в сощальному, сконо\\пчному та культурному жита сусшльства i були пов&язан1 з розвитком суспшьного виробництва та формуванням сусп1льного буття.

У cneicrpi людського щастя здоров&ю належить найвагом1ше viicuc. 1ндивщуальне здоров&я -життева щншеть, яка поещае найвищий щабель в iepapxinHiii систем! життевих прояв1в та щнностей, а також у систем! таких фшософських категорш людського буття, як штереси та ¡дсали. гармошя, краса, сутшсть життя, досконал1сть, щастя, любов, творча праця, програма та ритм життедяльносп. Кожний член сусшльства, фах1вець повинен волод1ти знаниями про здоров&я як бюлопчну. сощальну, духовну, психолопчну i ф1лософську кате гор ¡ю з метою можливого проведения ощнки та анашзу свого здоров&я, з одного боку, та для виршення поточних i перспективних завдань щодо охорони та змщнення сусшльного здоров&я - з шшого. На думку валеолога-практика Г. Малахова, "життя i здоров&я - найдорожче, що е у людини, тому шдхщ до них повинен бути найсерйозшшим i ретельно вивченим" [6].

Ведения здорового способу життя (ЗСЖ) - проблема не нова. Бона мае тисячол1тш традицн i включае ц1лу низку самостшних пщпроблем, якими е здоров&я i псих1чний стан людини, здоров&я i демограф1я, здоров&я та умови пращ, навчання, здоров&я та популяцшно-бюлопчна i популящйно-генетична ситуащ! тощо. Одн1ею з таких важливих шдпроблем е здоров&я конкретно! людини, зокрема студента вищого навчального закладу. Набуття знань у цьому напрямку може бути корисним для людини як в особистому плаш, так i в сусшльному, шляхом набуття i застосування i&x через професшний досв1д.

Тепершня статистика, показники яко! характеризуют стан здоров&я населения, евщчить про досить значну в1дстань до бажаного позитивного виршення. 3 розвитком сусшльства, зростанням благополуччя, цившзацн, ц1нн1сть здоров&я все бшыпе зростае, проблеми його досягнення все б1льше ускладнюються, що спонукае до шдвищення науково-теоретично! та методично-реал1защйно1 уваги ctocobhoi uiei проблеми.

У npoucci couiaTijauii особист1сть засвоюе норми, щнност1, культуру, звича!, мову народу, з яким вона себе щентифшуе. Особистють з роками збагачуеться сощальним доевщом.

Вшсутшсть знань, певних переконань, сощального досвщу на певному еташ життя людини (особливо у гпдлтчовому та юнацькому перюдах) стихшно штовхае молодь до вживання шюдливих засоб1в, як наслщок - палшня, пияцтво, токсикомашя наркоман ¡я тощо. У перюд загострення сощально-економ1чних проблем (низький р1вень доход ¡в населения, безробггтя, попршення сколопчного стану довкшля, недостатне харчування та недоступшсть для значних верств населения повноцшного лшування, негативний вплив засоб1в масово! ¡нформацп. особливо телебачення тощо) негативш явища посилюються.

Законом1рно, що на р1зних етапах розвитку людського суспшьства вивченню проблем здоров&я та дотримання здорового способу життя завжди придшялась належна увага. Вчеш, niicapi, екологн, валеологн, фшософи, психологи, представники ¡нших наук та фах1в робили спроби проникнута в таемнищ феномена здоров&я, д1знатись про його сутшсть для того, щоб навчитися вмшо керувати ним, економно використовувати здоров&я упродовж всього життя та знаходити засоби для його збереження.

Вивчення проблем збереження ф1зичного, псих1чного здоров&я студентсько! молодi. дотримання ними здорового способу життя воображено у працях багатьох в1тчизняних та заруб1жних вчених р1зних галузей знань, зокрема лп<ар1в. психолопв, педагопв (М. Амосов [1], Н. Бачериков, М. Воронцов, Е. Добромиль [2], В. Горащук [3], В. Казначеев [5], Г. Малахов [6], П. Плахтш, В. Мендерецький, Б. Бол1брух, А. Юхименко, А. Савчук [7], М. Хижняк,

A. Нагорна [8] та ш.).

Завданням дано! стагп е виевплення проблем дотримання здорового способу життя студентською молоддю в контсксп !х професшно! адаптацн до навчання, показ напрацьованого практичного досвщу робота вузу з цього питания.

Проблема збереження здоров&я, дотримання здорового способу життя зумовила проведения р1зномаштних дослщжень у р1зних галузях знань, залучення провщних науково-дослщних ¡нститут1в. лаборатор1й тощо. Свщченням цього е наявн1сть р1зних концептуальних моделей поняття "здоров&я": а) медична або функц1ональна, яка вм1щуе тшьки медичш ознаки i характеристики; здоров&я визначають як стан оргашзму, за якого вш здатен повнощнно виконувати сво! функц11; б) б1олог1чна модель здоров&я, яка вмщуе медичн1 i 6ionori4Hi ознаки та розглядаеться як вщсутшсть у людини оргашчних порушень i суб&ективного вщчуття нездоров&я; в) бюсощальна модель здоров&я, яка бюлопчш та соц1альн1 ознаки розглядае в едносп, де пр1оритет надаеться останн1м; г) щнн1сно-сощальна модель розглядае здоров&я як сощальну щншеть i передумову для соц1олог1защ! та сощатзацп особистост1, включения II в ритм та життя суспшьства; д) штегрована модель, яка в поняття "здоров&я" включае медичш. бюлопчш, психолопчш, сощальш, природш, функц1ональш ознаки i чинники до в кил я.

Безумовно, що здоров&я людини е продуктом взаемодп бюлопчного субстрату орган1зму в поеднанн1 з сощально-економ1чними i природно-еколог1чними чинниками середовища. Дана проблема потребуе комплексного вивчення, залучення знань з р1зномаштних наук, i&x штегращю i отримання ефективних методик i технолог1й, застосування котрих сприяло б зм1цненню ф1зичного та псюачного здоров&я людини, прагненню до ведения власного здорового способу життя та його пропаганди. За визначенням Всесвппьо! оргашзацн охорони здоров&я (ВООЗ), "здоров&я - стан повного ф1зичного, душевного i сощального благополуччя, а не тшьки вщеутшеть хвороби або ф1зичних дефект1в.., це стан орган1зму людини, при якому його функцн не потребують полшшення" [4, 111]. I. Брехман (1987) вказував, що здоров&я - це "здатшеть людини збер1гати вщповщну в1ков1 ст1йюсть в умовах р1зких зм1н клльклених i яюсних параметр ¡в триединого потоку сенсорно!, вербально! i структурно! ¡нформацЛ& [7, 144].

3 точки зору цшшсно-сощально! модель сшвзвучно! з проблемами сощал1зацй особистостк

B. Казначеев 1980 р. вщм1чав: "Стан здоров&я ¿ндивща можна визначити як процес збереження i розвитку псюачних, ф1зичних i б1олопчних його функцш, його оптимально! працездатност1 i сощально! активност1 при максимальшй тривалосп (активного) життя" [5,6].

В умовах навчання молод! у вищих навчальних закладах питанию ведения здорового способу життя повинна прщцлятись належна увага. Особливо актуально це для вищих педагопчних навчальних заклад1в. Адже сьогодшшнш студент цього вузу - завтра вчитель. BiH, вщповщно до професшно! етики педагога, зобов&язаний пропагувати здоровий cnoci6 життя (бажано власним прикладом). Тод1 вщносно учшв це буде щиро i переконливо. Давно

доведено педагопчною теорию i практикою, що нщо так не переконуе учшв, як власний приклад i переконання вчителя. Тому виникае питания, як забезпечити дотримання здорового способу життя студентом i трансформащю його в життеву позищю, переконання?

У вищому навчальному ступеневому закладi це повинно забезпечуватись на кожному осв1тньо-квашф1кащйному piBHi - молодший спещашст, бакалавр, спещашст, маг1стр. Насамперед, у навчалъних планах, враховуючи освпньо-професшну програму спещальносп, необидно передбачити навчальш дисциплши, спецкурси, факультативи, у яких змют навчального Marepiany був би спрямований на розкриття теоретичних знань, практичних ум1нь i навичок з проблем дотримання студентами здорового способу життя. Так, у Хмельницькому гумаштарно-педагопчному шституп за навчальним планом подготовки вчителя початкових к лас ¡в передбачено тага дисцшшни: на I ОКР "молодший спещашст" - "Анатсмя, ф1зюлопя та шкшьна ппета", "Бюлопя з основами екологй", "Основи природознавства", "Методика викладання природознавства та еколопчне виховання", "Основи медичних знань", "Безпека життед i ял ь ноет i. "Охорона пращ", "Основи валеологп"; на II ОКР "бакалавр" - "Основи соцюекологй", "Основи землезнавства та краезнавства"; на III ОКР "спещашст" - "Культуролопя", "Валеолопя"; на IV ОКР "мапстр" -"Оргашзащя охорони пращ у загальнооевтих закладах". Якщо навчальним планом передбачено обов&язков1 для Bcix вуз1в такого профшю навчальш дисциплши. то юнування виб1ркових дисциплш у фор\\п спсцкурав. факультатив!в. спрямованих на розвиток у студенпв бажання вести здоровий cnoci6 життя, - прерогатива вузу. В шституп розроблено атку курсив за вибором з дано! тематики i представлено на кожному ОКР.

Вщповщно до Концспцп виховно! роботи 3i студентами г\\ ман ¡тар но-ис даго ri ч но го шетитуту передбачена система роботи, спрямована на розвиток у студенпв переконань у перевагах здорового способу життя. Це досить важливо, оскшыси прийом на перший курс ¿нституту здшснюеться на 6a3i 9 клаав. i фактично студента першого курсу е неповшштшми. У еихоент cucmejui роботи розроблено завдання з пропаганди здорового способу життя на piem проректора з виховно! роботи, директора ¿нституту кураторства, куратор1в академ1чних груп, викладач1в-ирсдмстниклв. студентського самоврядування. Традицшними для студенпв стали 3ycTpiLii з лп<арями. юристами, пращвниками правоохоронних оргашв тощо. Створено стенди 3i знаив дорожнього руху, навколо яких ведеться навчальна робота. Робота шститутського медичного пункту спрямована не лише на виявлення захворювань у студенпв, а й на роз&яснювальну профшактичну роботу з ознайомленням ¿з симптомами проходження хвороб, !х шидливютю.

ГПд час проведения педагоггчног практики на рпних курсах студента проводять для учшв загальноосв1тшх шил, лще!в, пмназш навчальш заняття з природознавства, валеолоп!, безпеки життедяльностк охорони npaui. При цьому використовуеться нагромаджений позитивний доевщ роботи вчител1в навчально-виховних заклад ¡в области узагальнений Хмельницьким обласним ¡иститутом шелядипломно! педагопчно! оевгги. На педагопчнш практищ з виховно! роботи студента проводять заняття класовода, дитяч1 ранки, конкурси, 3ycTpiLii. спрямоваш на пропаганду здорового способу життя серед учшв. При цьому у вага учшв акценту еться на актившн руховш д1яльносп, оптимальному режимi життя, збалансованому харчуванш. дотриманш правил особисто! ririeHH, вщсутносп шюдливих звичок, шдтриманш високого р1вня загартованосп, позитивних емощях тощо.

На старших курсах (5, 6, мапстратур1) студента ¿нституту та слухач1 мапстратури здшенюють пауков/ до^дження з проблем пропаганди здорового способу життя серед учшвсько! та студентсько! молодь Так, протягом 2000-2004 рр. студентами та слухачами мапстратури подготовлено дипломш роботи з проблем змщнення здоров&я молодших школяр1в засобами загартування, особисто! та громадсько! ririeHH, розвитку валсолопчно! культури учшв тощо. Проведено ряд Всеукрашських, м1жвуз1вських науково-практичних конференцт для викладач1в та студенпв з дано! тематики, зокрема проблем сощально! адаптацн студенпв до навчання у вищому ступеневому навчальному заклад i, збереження фпичного на псюачного здоров&я молодших школяр1в тощо.

Ha 6a3i гумаштарно-педагопчного ¿нституту функцюнуе Региональна лаборатория сощально-педагопчних проблем адаптацп студенпв до навчання в умовах ступенево! шдготовки вчителя початково! ланки осв1ти вщ Центрального ¿нституту шелядипломно! педагопчно! осв1ти МОН Укра!ни. В1дпов1дно до програми роботи Рсгюнально! лабораторн

систематично проводяться анкетування, тестування серед студенпв з метою виявлення та вивчення i&x проблем у плат адаптацп& до навчання на фпичному. сощальному, д1яльнюному, м1жособистому та психолопчному р1внях. Такий шдхщ дае можливють комплексно проанал1зувати проблему адаптацп. Зокрема достижения адаптацп студента до навчання на ф1зичному та психолопчному р1внях показали, що здоров&я ¡ндив1да сприймаеться як гарне самопочуття, вщсутшсть дискомфорту. Результата дослщження проблем адаптацп на р1внях сощальному, м i жо со б ист i с н о м у i д1яльнюному посилюють значимють впливу сощального оточення, arcнт¡в сощатзацн та умов навчання. Безумовно, все це впливае на самопочуття особистосп. емощйний стан, в тому числ1 на стан ф1зичного та псих1чного здоров&я.

В ¡домо. що процес сощашзацп особистосп складний i багатотривалий. BiH включае два основних етапи: адаптащ! (пристосування до нових умов) та ¡нтсрюризацп (перетворення зовшшшх вшпшв особистосп у стшкл внутршш переконання). Якщо на процеси адаптацп& можна вплинути, удосконаливши нов1 умови, то процес ¡нтсрюризацп е наслщком адаптащ! i вивчаеться важко через його опосередковашсть. Студент може на вщмшно знати навчальний мате pi ал. пов&язаний з дотриманням здорового способу життя, але у повсякденш не здатен слугувати прикладом для наслщування. Важливо переконати молоду людину, що вести здоровий cnoci6 життя зручно i випдно з р1зних точок зору: економ1чно1, сощально!, психолопчно! тощо. В шетитуп обладнано i функцюнують навчальш кабшети ¿ноземних мов (французько!, англшсько!, шмецько!), що дозволяе через супутникове телебачення приймати телепередач! з Парижа, Лондона, Вашингтона, Берлша, у яких, на противагу нашому телебаченню, не пропагують насилля, а навпаки, зразки здорового способу життя. Таке пор1вняння дае змогу студентам самостшно проанашзувати телепередач! i зробити висновок, що у високорозвинутих крашах заборонено рекламувати тютюшда вироби, спиртш наш!, яи шидливо впливають на здоров&я людини, тому рекламу тако! продукц11 перенесено в слаборозвинуп краУни. ближче до ринклв збуту.

Таким чином, профсслйна адаптац1я студент ¡в до навчання у вуз1 буде усп1шною за умови впровадження системи робота з дотримання ними здорового способу життя. Ця система повинна включати:

1. Визначення навчальним планом кожно! спец1альност1 певних курсив, спсцкурслв. факультатив1в з вивчення та пропаганди ЗСЖ.
2. Створення навчальних програм та дидактико-методичного забезпечення з дано! проблеми (шдручники, пособники, конспекта лекщй, матер1ал до сем1нарських, практичних, лабораторних занять) для занять та педагопчно! практики.
3. Забезпечення на надежному piBHi виконання основних напрямклв системи виховно! робота 3i студентами. При цьому необх1дно акцентувати на noTpcoi самовиховання, утвердження внутр1шшх переконань у необхщност1 дотримання ЗСЖ, донесения шформаци про насл1дки шюдливих звичок.
4. Цшеспрямовано, системно та послщовно зд1йснювати валеолопчну осв1ту студент!в. переконувати i&x, що складовими здорового способу життя людини е cnoci6 життя, р1вень культури, Micuc здоров&я в iepapxii& потреб, мотивування, настанова на довге здорове життя, навчання здоров&ю. Саме здоровий cnoci6 життя забезпечуе гармошйний розвиток особистост1, високу працездатшеть, профсслйнс зростання i реал1защю генетично запрограмовано! тривалост1 життя.

Л1ТЕРАТУРА

1. Амосов М.М. Роздуми про здоров&я. - К: Здоров&я, 1989. - 62 с.
2. Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль Э.И. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи. - К.: Здоровье, 1988. - 165 с.
3. Горащук В.П. Валеолопя. - К.: Генеза, 1998. - 144 с.
4. Экологический энциклопедический словарь: свыше 8 тыс. терминов /И.И.Дедю. - Кишинев: Гл. ред. МСЭ. - 408 с.
5. Казначеев В.П. Современные аспекты адаптации. - Новосибирск: Наука, 1980. - 192 с.
6. Малахов Г.П. Целительные силы. Биосинтез и биоэнергетика. Т.2. - С.-Петербург: АО Комплект, 1994.-313 с.
7. Плахтш П.Д., Мендерецький В.В., Бол1брух Б.В., Юхименко А.П., Сав-чук A.M. Безпека життед1яльностк Навчальний поабник /ГПд ред П.Д.Плахт. - Кам&янець-Подшьський: видавець М.1.Мошак (агентство "Медобори"), 2003. - 304 с.
8. Хижняк M.I., Нагорна A.M. Здоров&я людини та сколопя. - К.: Здоров&я, 1995. - 232 с.
Другие работы в данной теме: