Научтруд
Войти

Про реформування змісту сучасної шкільної іншомовної освіти Королівства Швеція

Научный труд разместил:
Vladlen
20 сентября 2020
Автор: Лариса Мовчан

Л1ТЕРАТУРА

1. Васильева М. Н. Теория и практика отбора содержания образования в средней школе ФРГ (старшая ступень обучения): Дис. ... канд. пед. наук. — М., 1993. — 197 с.
2. Бугайов О. I. , Дейкун Д. I. Диференщащя навчання учшв у загальноосвггнш школ1. Методичш рекомендаций — К., 1992. — 31 с.
3. Иванова Н. В. Основные направления развития содержания общего среднего образования в Германии: Дис. ... канд. пед. наук / Волгоградский государственный педагогический университет.

— В., 2001. — 220 с.

4. Кравець В. П. Зарубiжна школа i педагопка ХХ столитя: Навч. поабник для студенпв пед. навч. заклащв. — Тернотль: Вид-во «Тернотль», 1996. — 287 с.
5. Локшина О. I. Профшьна школа в зарубiжжi: стан i тенденцп розвитку // Управлшня освггою. — 2004. — № 1. — С. 8-11.
6. Галузяк В. М., Сметанський М. I., Шахов В. I. Педагопка: Навчальний поабник. — Вшниця: Книга-Вега, 2006. — 409 с.
7. Самодрин А. П. Профшьне навчання в середнiй школi. Монографiя — Кременчук: ВЦ CrEI, 2004.

— 384 с.

8. Хоменко Т. А. Тенденцп розвитку форм навчання середньо!& школи Шмеччини в другш половит ХХ ст.: Дис. ... канд. пед. наук. — К., 2005. — 195 с.
9. Bastian J., Daschner P., Gudjons H. (Hg.). Das Projektbuch. — Hamburg: Bergmann und Helbig, 1994.

— 250 s.

10. Bildungsreform 2000. Plädoyer für eine alternative Bildungspolitik in Hamburg. — Hamburg: Ergebnisse Verlag, 1989. — S. 67-78.
11. Das Bildungswesen in der Bundesrepublik Deutschland. — Bonn: KMK, 1996. — 274 s.
12. Führ Ch. Die Schulen und Hochschalen in der BRD. — Hamburg, 1990. — 148 s.
13. Zacharias Thomas. Deutschlands Schularten im Überblick. Ein Handbuch für Eltern, Lehrer und Schüler.

— Leipzig, 1991, — 180 s.

Лариса МОВЧАН

ПРО РЕФОРМУВАННЯ ЗМ1СТУ СУЧАСНО1 ШК1ЛЬНО1 1НШОМОВНО1

ОСВ1ТИ КОРОЛ1ВСТВА ШВЕЦ1Я

У контекст сучасних процешв гдобал1зац11 i м1жкультурно! штеграцп важливого значення набувае вивчення тих предмета, яю забезпечували б соц1ал1зац1ю молод1 та тдвищували р1вень !! комушкабельносп. До таких предмета належать шоземш мови.

За останш десятилптя европейсью освгтш системи пройшли низку реформ. «Сучасш реформи у сфер1 освгш становлять складний багатовим1рний процес змш, зумовлених широкою сукупнютю контекстуальних чинниюв i перш за все глобал1зац1ею як визначною рисою сучасного етапу розвитку людства» [4]. Ц змши не обшшли галузь шшомовно! осв1ти.

За результатами анал1зу науково! л1тератури [1; 3; 5], поняття «1ншомовна осв1та» включае комушкативний, соц1окультурний та особист1сний розвиток учшв, тобто процес подготовки учн1в з шоземно! мови з метою формування в них шшомовно! компетентности Окр1м того, це означае передачу шшомовно! культури в п1знавальному, навчальному та розвивальному аспектах. У ширшому розумшш — це система знань про шоземну мову, орган1зац1я процесу навчання, методи навчання, змют навчальних програм i план1в з !ноземно! мови, шформацшно-техн1чне забезпечення процесу навчання, а також подготовка вчительських кадрiв, здатних сприяти успiшному виконанню визначених цшей i завдань, пред&явлених державою до випускниюв середньо! школи. Враховуючи те, що «змют освгш повинен втшювати в собi соцiадьний досвщ» [5], змiст iншомовно!& освiти включае знання про природу, суспiльство, досвщ творчо! дiяльностi та емоцiйно-цiннiсного ставлення до свiту засобами iноземно! мови.

У сучаснш педагогiцi вiдомi дослщження з проблем зарубiжно! педагогiки (Н. Абашкша, В. Базурiна, Б. Вульфсон, С. Корсак, О. Кузнецова, Н. Лавриченко, З. Малькова, О. Овчарук, О. Першукова, О. Плахотник, Л. Пуховська та ш.). У 60-х роках минулого столптя росшський вчений С. Соколов дослщив теорда i практику шведсько! школи за тслявоенний перiод [6]. У 2004 рощ шший росiйський вчений Е. кмашов провiв порiвняльно-педагогiчний аналiз систем середньо! професшно! освiти Швецi! та Роси [3].

Вивчаючи досвщ навчання шоземних мов у бiльшостi европейських краш (наприклад, англшсько1, шмецько1, французько1, шведсько1 та iн.), ми помiтили тенденщю до все бiльшого використання рекомендацш Ради Свропи щодо вивчення сучасних мов. Цi документи стали основними стратепями також i для розвитку шкшьно! шшомовно1 освiти Королiвства Швещя.

Мета нашого дослiдження — проаналiзувати результати впливу освiтянських реформ у Швеци на розвиток мовно! полгшки краши.

Предмет дослiдження — навчальш плани i програми з навчання шоземних мов в обов&язковш школi сучасно! Швеци.

Мовна полiтика Ради Свропи найповнiше реалiзуеться саме в процес реформування змiсту навчання шоземних мов в обов&язковш школi та пмнази Королiвства ТТТветтш Зазначимо, що у цiй краш едину систему освгги складають обов&язкова школа (grundskola) i гiмназiя (gymnasieskola). Перша школа охоплюе дiтей вiком з 7 до 16 роюв. Безпосередньою оргашзащею дошкшьно1, обов&язково! шкшьно1 та пмназшно! освiти займаеться Державне управлiння шкш i шкшьно1 освiти (Skolverket), котре тдпорядковуеться Мiнiстерству освiти ТТТветш За ощнками спецiалiстiв, Швеция завжди вважалася законодавцем прогресивних освiтянських реформ. По-перше, у цiй кршш один iз найвищих у свiтi рiвень освiти. По-друге, за даними Оргашзаци економГчно1 спiвпрацi та розвитку, Швещя витрачае майже 8% валового нащонального продукту на освiту (для порiвняння: Данiя — 7,8%, США — 6,6%, Франщя — 6,2%, Шмеччина — 5,8 %, Великобританiя — 5,3%) [15]. Особливу увагу привертае той факт, що обов&язкова освгга у Швеци була введена у 1842 рощ, а у своему сучасному вигщщ вона юнуе з 1962 року.

Вивчення шоземних мов у Швеци мае давню традищю. Ще у 1477 в Уппсалi створено перший ушверситет, в якому вивчалися класичш мови [8]. Але найбшьшо1 динамiки розвиток навчання шоземних мов досяг у другш половиш ХХ ст. внаслiдок реформ у системГ шкшьно1 освiти i впровадженням державних директивних документа:

- реформа, що запровадила обов&язкову восьмирiчну освггу (1950 р.) [3];

- введення обов&язково1 дев&ятирГчно1 освiти (1962 р.);

- впровадження нових навчальних плашв для середньо1 школи у 1962 [9], 1969 [10], 1980 [7], 1994 [11] та 2000 [12] роках;

yd змши в освггнш полггищ держави супроводжувалися запровадженням нових навчальних плашв i програм з усГх предмета, що вивчалися в школах та гiмназiях. Цг реформи певним чином торкалися проблем навчання шоземних мов i були спрямоваш на !х виршення.

Розглянемо змют усiх вище згаданих змiн у !х iсторичнiй послiдовностi.

У 1950 рощ, враховуючи зростаючi потреби держави у квалiфiкованiй робочiй силi, шведський парламент видав «Акт про едину обов&язкову школу» [14] з рiвними можливостями для дггей усiх прошарюв населення, а термiн навчання у нш становив 8 рокiв. Разом з тим вщбулися змiни у шкшьнш iншомовнiй освiтi, тому що на змшу нiмецькiй мовi було введено англшську у якостi основно1 iноземноl мови в обов&язковiй школ^ на вивчення яко! вiдводилося лише 3 роки. Вибiр англiйськоl мови був виправданим, тому що у тсля Друго1 свiтовоl вiйни вона с^мко почала набувати статусу мiжнародноl мови. Також пропонувалося вивчення 1-2 шоземних мов на вибiр. Ними були шмецька i французька. Викладання шоземних мов з методично1 точки зору не було приведено до якогось спшьного знаменника, оскшьки не вш школи Швецil отримали статус едино1, а тому не керувалися ll програмними документами.

Наступна реформа освгги Швецil вiдбулася у 1962 рощ, коли було запроваджено обов&язкову дев&ятирiчну освпу i на змшу единш школГ прийшла основна (обов&язкова регулярна школа (grundskola)) з дев&ятирГчним термшом навчання, практично у такому виглядГ вона Гснуе дотепер. На сьогодш у ШвецП е таю типи шкш:

• основна (обов&язкова регулярна школа);

• пмназГя (середня школа);

• спещальна школа для д^гей з порушенням штелекту;

• обов&язковГ саамськГ школи;

• спещальне навчання для дорослих;

• спещальш школи для дГтей з вадами зору, слуху i мовлення.

У цьому ж рощ було введено перший сучасний навчальний план для обов&язково1 школи (Curriculum for the Compulsory School System — Lgr 62* (*Hadani будемо користуватися такими

умовними позначеннями: Lgr62, Lgr 69 i т .д.)) [9], котрий запровадив вивчення англшсько! мови з 4 по 7 клас включно. Вш складався з погодинного плану(Ишр1ап) i програми з кожно! дисциплши (kursplan), що визначала спiльну мету для навчання ycix iноземних мов: англшсько1, нiмецькоï i французько1. Ця мета передбачала оволодшня учнями базовим лексичним i граматичним матерiалом, що включав слова, вирази, граматичш зразки, розвиток у них фонетичних навичок; усе це в сyмi дозволяло учням розумгш на слух ясне i чГтке усне мовлення iноземною мовою, читати i розyмiти змiст простих текста, висловлюватися усно в простих ситуащях повсякденного спiлкyвання i мати елементарш навички письма. Цiлями визначалося, що «до кiнця 9 року навчання, тобто по закшченш обов&язковоï школи, учень повинен був зокрема:

- розyмiти на слух змют шструкцш, повiдомлень, описГв, висловлених чiтко та в межах знайомоï i цiкавоï особисто для них тематики;

- володгш навичками дiалогiчного i монологiчного мовлення для учасп у розмовах на побутову тематику, а також щоб вмгш висловлюватися на теми, що представляють для них особистий iнтерес;

- читати i розумгги змiст вщносно нескладноï лiтератyри, що включае описовГ, розповiднi та шшГ тексти в межах знайомо1& 1&м тематики;

- володгш навичками письма для запису i передачi необхiдноï iнформацiï, вмГти розповiдати або описувати що-небудь у письмовш формц

- володгш знаннями крашознавчого характеру про деякi краши, мова яких вивчаеться; мати уявлення про особливосп 1&х культури, звича1&в та традицш» [9].

Останнiй пункт викладений у роздш «Факти» (Realia), де також зазначаеться, що учш повинш вмгш робити усш повщомлення про Швецiю, ïï культуру, звича1&, традицп. Практично т ж цш присутш в сучасних навчальних програмах з шоземних мов.

Наступний навчальний план для обов&язково1& школи Lgr 69 було введено у 1969 рощ [10]. Основною метою введення цього плану було вщокремлення англшсько1& мови як основно1& i обов&язково1& мови середньо1& школи. У програмГ з англГйсько1& мови вперше обгрунтовувалися причини вивчення цГе1& мови, ïï мГжнародне значення та важливГсть володшня нею для шведських громадян. НаразГ цГлГ та завдання щодо навчання англшсь^& мови вГдрГзнялися вГд щлей i завдань для вивчення нiмецькоï i францyзькоï мов як дрyгоï або третьоï iноземноï мови. У програмГ зазначено, що «пГд час навчання англшсь^& мови учень повинен:

- розумГти розмовну англГйську мову;

- вмгш чГтко i зрозумшо висловлюватися англГйською мовою;

- вмгш слухати i розумГти тексти рГзного виду;

- вмГти застосовувати мову в уснш та письмовГй формах;

- володгш знаннями краïнознавчого характеру про англомовш краïни» [10].

Як бачимо, з метою навчання англшсь^& мови викладено вищГ вимоги до рГвня кГнцевих знань порГвняно з шшими мовами, що визначено словами «чгтко i зрозумГло», «застосовувати», «володгш». Це водночас визначае комунГкативну спрямованють навчання. Якщо у програмах з сучасних мов 1962 i 1969 роюв значна увага зверталася на припущення учнями помилок, наявнють яких впливала на рГвень оцГнки, то у наступних планах помилка не вважалася значним недолГком навченосп учшв, а бшьша увага зосереджувалася на комушкативнш спрямованостГ мовлення.

Вже у навчальному плаш Lgr 80 рекомендувалося оргашзовувати навчальний процес так, щоб стимулювати бажання учшв використовувати шоземну мову, не загострюючи уваги на припущення ними незначних помилок: тобто усшяко допомагати 1&м долати психолопчш бар&ери при спГлкуваннГ Гноземною мовою. Така позищя вГдповГдае основним положенням комушкативного пГдходу у навчаннГ шоземних мов, де припущення помилок вважаеться природшм явищем при вивченш мови.

Навчальний план Lgr 80 вперше визначив основш види мовленнево! дГяльносп, не вГдокремлюючи вивчення лексики i граматики, а саме: читання, ауддавання, мовлення i письмо [7, 168]. Вони були штегроваш у всГх навчальних програмах рГзними шляхами: «читання i мовлення», «ауддавання i письмо», «читання i письмо». Така штегращя дала змогу при

навчанш шоземно1" мови концентрувати увагу на продуктивних видах мовленнево1& дiяльностi, що найефективнiше вирiшувало питання комушкативно1& спрямованостi методики навчання.

У 1991 рощ комггет пiдготовки навчальних плашв Державного управлшня шкiл i шкiльноï освiти почав готувати новий проект навчального плану. Головною причиною впровадження нового плану стало фокусування на питаннях змiсту освiти, форм i методiв навчання.

Аналiзуючи змют програм рiзних рокiв, ми намагалися простежити, яким чином змшювалися настанови суспшьства у галузi навчання шоземних мов. Так, наприклад, створена у 1991 рощ комюя з розробки нового навчального плану у своему звт тд назвою «Школа для освгги» («Skola för bildning» /SOU1992:24/), зазначала, що «статус англiйськоï мови як першоï обов&язковоï е безперечним i що людям усього свГту в новому тисячолгт необхiдно буде володгш англiйською глибше i досконалше, шж у 60-х i 70-х роках ХХ столпгя» [13]. Комюею було запропоновано збшьшити кшькють аудиторних годин, вщведених на вивчення англшсько1& мови та розпочати ïï вивчення з 1 класу. Рекомендаци комюи були врахованi при створеннi нового навчального плану для обов&язково1& школи, дошкшьних освгтшх закладiв i центрГв дозвшля Ьро 94 [11]. Вш значно вщрГзнявся вгд попереднiх плашв тим, що програми з кожного окремо взятого предмета мютили 2 категори щлей:

- загальнi цш навчання (strävansmälen);

- цш, котрих потрГбно досягти по завершеннi п&ятого (коли проводиться загальне тестування учшв зГ шведсько1& мови, математики та англшсько1& мови) i дев&ятого (тобто по закшченш обов&язково1& школи i перед вступом до пмнази) роюв навчання (uppnâendemâlen).

Загальш цш навчання сучасних мов визначали кшцевГ цш, котрих повинен прагнути досягти учень незалежно вгд року навчання, а саме:

• поглиблювати розумшня розмовно1& шоземно1& мови у рГзних ситуащях i контекстах;

• розвивати свою здатнють спшкуватися шоземною мовою усно i на письмц

• розвивати здатнють аналГзувати, працювати над вдосконаленням сво1&х мовних вмшь у напрямку бшьшо1& варГативносп та точносп;

• розвивати вмшня користуватися рГзними джерелами шформаци шоземною мовою та критично аналГзувати 1&х» [11].

Водночас цш, котрих повинш досягти учш до кшця п&ятого i дев&ятого роюв навчання, визначають мшмум мовних i культуролопчних знань, котрГ повинен отримати учень до кшця вище згаданого термшу, щоб отримати задовшьну ощнку. Цг цш визначають також мшмальний стушнь розвиненосп мовленневих навичок учшв по завершенш п&ятого i дев&ятого роюв навчання для отримання ощнки «задовшьно». На вщмшу вгд плашв попередшх роюв Lgr 62 i Lgr 69, основна увага в щлях звертаеться на розвиток комушкативних умшь учшв.

Поряд Гз комушкативною спрямованютю навчання шоземно1& мови учш повинш отримати сощокультурш знання про крашу, мова яко1& вивчаеться. Навчальний план Lpо 94 мав окремий роздш «Сощокультурна орГентащя» (Societal and Cultural Orientation). Щодо англшсько1& мови, перед учнями ставиться завдання:

- вони повинш мати чГтке уявлення про щоденне життя, працю, сощальш умови, культуру народГв, котрГ живуть в англомовних державах;

- вмгш анатзувати самостшно культурш традици народГв англомовних краш.

Важливим досягненням у розвитку шшомовно1& освГти Швеци, втшеним у плаш Lpo94,

було тдняття статусу друго1& шоземно1& мови i запровадження вивчення третьо1& шоземно1&, починаючи з 8 класу.

Навчальш програми 2000 року е ниш ддачими i представляють нову модель опису щлей, що стосуються усГх шоземних мов, як вивчаються в обов&язковш школГ та пмнази Швеци. Загальш цш навчання дуже схожГ на цш навчання у попереднш програмГ 1994 року, проте до них додалися ще таю важливГ цш, як:

- «розвивати здатнють самостшно ощнювати сво1& досягнення i бути вщповщальним за вивчення мови, свщомо використовувати рГзномаштш способи для покращення навчання;

- розвивати здатнють планувати, виконувати i ощнювати завдання як самостшно, так i в сшвпращ з шшими;

- розвивати здатнють розумГтися в способах життя та культурах краш, мова яких вивчаеться, та проводити порГвняльний аналГз зГ сво1&м власним досвщом» [12].

Таке визначення цшей спрямоване не лише на засвоення учнями лексико-граматичних особливостей iноземноï мови та соцюкультуролопчних знань про крашу, мову якоï вш вивчае. Вони стимулюють в учшв здатнють думати шоземною мовою, оперувати нею як засобом мiжкyльтyрноï комушкацп, вдосконалювати своï вмшня та навички протягом усього процесу навчання в школГ та шсля ïï закшчення.

Важливою особливютю усГх навчальних плашв е те, що вони тдкреслюють комушкативну спрямованють навчання предмета. «Мова е водночас предметом навчання i засобом yсноï комушкацп мГж шдивщами» [10, 145]. Водночас умшня письмового мовлення визначаються як таю, якими найскладшше оволодГти.

Значна змша у роздш «Соцю-культурна орГентащя» була внесена у навчальну програму з англюсь^ мови 2000 року. ОкрГм оволодшня згаданими соцюкультурними знаннями, учш повинш вмгш робити культуролопчш порГвняння, виходячи зГ свого власного досвгду.

Це вгдображае основну настанову сучасних програм з шоземних мов для шкш Швеци: забезпечити такий рГвень мовноï подготовки учшв, котрий дозволив би хм як майбутшм громадянам об&еднаноï Свропи вшьно i безболюно сощалГзуватися в нових суспшьно-полгшчних i сощально-економГчних умовах.

Простежуючи ход змш у шкшьнш шшомовнш освт Швеци за останш десятилптя минулого столптя, ми дшшли висновку, що державна полгшка у цГй галузГ вщповщае процесам глобалГзацП в СвропГ та свт. МетодологГчну основу системи навчання шоземних мов в обов&язковш школГ та гГмназП ШвецП складае комушкативний пГдхГд. Важливим аспектом iншомовноï полгшки держави е досягнення учнями високого рГвня комунГкативностГ у мовах. При оргашзацп педагогГчного процесу у шведських школах i гГмназГях всюди враховуються принципи i рекомендаций сформульованГ в основних документах Ради Свропи, котрГ мають методологГчну i практичну значущють. Реформи в ГншомовнГй освГтГ Швеци розширили вГковий дГапазон вивчення мов у школГ, поповнили комунГкативнГ компетенцп соцГокультурними, а змГни у шдходГ до оцГнювання знань, умГнь i навичок сприяють кращому оволодшню мовними i мовленневими компетенщями.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бим И. Методика обучения иностранным языкам как наука и проблемы школьного учебника (опыт системно-структурного описания). — М.: Русскии язык, 1977. — 288 с.
2. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник. — К.: Либщь, 1997. — 374 с.
3. Исмаилов Э. Шведская модель довузовской профессиональной подготовки: Монография. — Карлскруна, 2002. — 342 с.
4. Сбруева А. А. Тенденцп реформування середньоï освгга розвинених англомовних краш в контексп глобал1заци (90 р.-поч. ХХ1 ст.). — Суми, 2004. — 500 с.
5. Содержание обучения иностранным языкам в средней школе: Организация речевой деятельности / Под ред. Климентенко А. Д. — М.: Педагогика, 1984. — 144 с.
6. Соколов Е. М. Общеобразовательная школа и педагогическая мысль в послевоенной Швеции: Автореф. дис. ...канд. пед. наук. — М., 1966.
7. Kommentarmaterial Lgr 80: Undervisning i främmande sprâk (1990) SÖ: s publikation-Läroplaner (1990:1). Stockholm: Skolverstyrelsen och Utbildningsförlaget.
8. Lars O. Lagerqvist. A History of Sweden. Swedish Institute. 2001.— 203 p.
9. Läroplan för grundskolan (1962) Kungl. Skolöverstyrelsens skriftserie 60. Stockholm: Kungl. Skolöverstyrelsen.
10. Läroplan för grundskolan. Lgr 69. Allmän del.(1969)Stockholm: Skolöverstyrelsen och Utbildningsförlaget.
11. Läroplaner för det obligatoriska skolväsendet och de frivilliga skolgormerna — (Lpo 94, Lpf 94) (1994) Stockholm: Utbildningsdepartament.
12. Skolverkets föreskrifter (SKOLFS 2000: 4) om kursplaner och betygskriterier för kurser i amnet engelska i gimnasieskolan.
13. SOU 1992:94 Skola för bildning. Huvudbetänkande av läroplanskommitten. Stockholm: Norstedts.
14. S0U1950:26 Utbildningsakt för Enhetsskola. (1950) Stockholm: Utbildningsdepartament. — 168 s.
15. Education Act at a Glance. OECD Indicators, 2002. OECD, 2002. — 382 р.
Другие работы в данной теме: