Научтруд
Войти

Інструментально-виконавська творчість як засіб духовного становлення майбутнього вчителя музики

Научный труд разместил:
Apolloniy
20 сентября 2020
Автор: Алла Зайцева

художнiми творами, нормальним ршнем мисленеевих операцiй — аналiзу, синтезу, узагальнення тощо. Асощацп ще1 групи студентiв е передбаченими i оч^ваними.

Студентiв, як1 володiють високим рiвнем сформованостi художньо-образного мислення (71-100 б^в), об&еднуе великий обсяг мистецьких знань, володшня мистецькою термiнологiею, умiння висловлювали сво! умовиводи. Для таких студенпв (12%) характерна висока активнiсть мотивацшно! сфери, наявнiсть потреби у спшкуванш з мистецтвом та штерпретацп художшх творiв. Студенти вiдрiзняються багатством художшх асоцiацiй, оригiнальнiстю уяви, вмiють вибрати найцiкавiшi твори мистецтва, вiдповiдно до власного смаку, проаналiзувати всi особливосп художньо! мови, визначити особливостi стилю, художнього мислення епохи, котрi знайшли вiдображення у творi. Художньо-образне мислення ще! групи студентiв мае глибокий дiалектичний зв&язок з мовою. Такий зв&язок е не тiльки балансом новизни i стабiльностi, а й ланкою мiж рiзними мовними системами (живописною, музичною, вербальною) [8]. Для створення штерпретацп велике значення мае особисте ставлення студента до твору, гармошчне сполучення його досвiду, умовиводав (як результат мисленевих операцiй), естетичного смаку в емоцiйно забарвленому образному вербальному висловленш.

Результати констатувального експерименту пiдтвердили правомiрнiсть визначених критерпв сформованосп художньо-образного мислення. З метою тдвищення рiвня сформованостi художньо-образного мислення майбутшх вчителiв мистецьких дисциплiн ми вважаемо за необхвдне розробити i впровадити власну методику формування художньо-образного мислення в процес штерпретацп творiв мистецтва на заняттях з курсу «Свиова художня культура».

Л1ТЕРАТУРА

1. Берхин Н. Б. Общие проблемы психологии искусства. — М.: Знание, 1981. — 63 с.
2. Ингарден Р. Дослвдження з естетики. — М., 1962. — 572 с.
3. Котляревская Е. Вариативный потенциал музыкального произведения: культурологический аспект интерпретирования: Дис. ... канд. искусствоведения. М., 1996.
4. Левчук Л. Онищенко О. Основи естетики: Навч. Поибник. — К., 2000.
5. Нечаева Л. В. Розвиток категорп «художне мислення» в системi мисте^^ педагогiчноl освгти // Мистецтво у розвитку особистоста. — Чершвщ: Зелена Буковина, — 2006. — С. 55-75.
6. Фшософський енциклопедичний словник. — Ки!в: Абрiс, — 2002.
7. Щолокова О. П. Художне мислення в умовах педагогiчноl дiяльностi вчителя мистецтва // Теорiя i методика мисте^^ освiти. Вип. 5., — К., 2004.

Алла ЗАЙЦЕВА

ШСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКА ТВОРЧ1СТЬ ЯК ЗАС1Б ДУХОВНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

У статтi розглядаеться специф^а та роль тструментально-виконавсько! творчостi у духовному розвитку студентiв — майбуттх вчителiв музики.

Прюритетним напрямком сучасних осв^шх вимог ввдповвдно Нащонально1 доктрини розвитку осв^и (2001 р.) та Закону Украши «Про вищу осв^» (2002 р.), умов Болонсько1 конвенцп е переосмислення мети, завдань i методiв професшно1 пiдготовки студентiв, зокрема майбутнiх учителiв музики, конкретизацiя шляхiв формування !х шструментально-виконавсько1 творчостi як джерела духовного становлення.

Аналiз науково1 лиератури з визначено1 проблеми свiдчить про наявшсть суперечностей мiж зростаючими вимогами стосовно формування механiзмiв творчо1 особистосп майбутнього вчителя музики й практичною реалiзацiею проголошених цiлей; мiж запитами сустльства щодо цшеспрямовано1 орiентацil на виявлення тих соцiальних i духовних джерел, можливостей, резервiв i засобiв становлення спецiалiстiв, якi забезпечують управлшня процесом виховання молодi, i невеликою шльюстю вiдповiдних наукових та методичних рекомендацiй.

Науковi передумови вивчення зазначено! проблеми мiстяться в досягненнях психолопв у галузi дослвдження активност особистосп, И свободи, творчосп, самодаяльносп, тобто вияв1в суб&ектносп людини (К. Абульханова-Славська, М. Магомед-Емiнов, Д. Леонтьев, П. М&ясо!д та iн.).

У загальнопедагопчному аспект феномен творчо! особистосп вчителя базуеться на засадах особистiсно-орiентовано! освии, iдей акмеологп та синергетики, як1 розкривають комплексний пiдхiд до творчо! шдив^альносп вчителя (А. Алексюк, I. Бех, С. Бондаревська, Г. Волинка, Б. Гершунський, I. Зязюн, Н. Ючук, О. Пехота, В. Радул, В. Семиченко, С. Сисоева та ш.). Сучасш музично-педагогiчнi дослiдження (Е. Абдулш, Л. Арчажникова, Л. Коваль, В. Муцмахер, Г. Падалка, В. Ражшков, Л. Рапацька, О. Рудницька, Г. Цитн, О. Щолокова) е теоретико-методолопчною основою для пошуку, реалiзацi! й удосконалення процесу пiдготовки майбутнього вчителя музики.

Мета статтi полягае у необхiдностi формування здатносп до шструментально-виконавсько! творчостi як засобу реалiзацi! духовно-творчого потенцiалу майбутнiх учителiв музики.

Музично-педагогiчна освiта, як i сфера освии загалом, на сучасному етат свого розвитку перебувае на шляху вдосконалення технологiй i методик формування творчо! особистосп майбутнього вчителя музики: реалiзацi! його потенцшних можливостей через свиоглядш установки, професiоналiзм, культуротворчi здiбностi та особистiсну духовну культуру у процеа цiлеспрямовано! художньо-творчо! дiяльностi.

Зазначимо, що в музичнiй педагогiцi питания шструментально-виконавсько! творчостi як засобу духовного становлення особистостi розглядаються в рiзних аспектах вузiвсько! пiдготовки майбутнього вчителя:

- методолопчному (С. Абдулiн, Ю. Алiев);

- культурологiчному (А. Гуревич, М. Злобiн, Л. Рапацька, О. Щолокова);

- художньо-виконавському (Л. Арчажникова, Р. Тельчарова, Г. Цитн).

Пошуки шляхiв духовного становлення особистостi в художньо-мистецькш практицi вiдображенi у багатьох працях, присвячених питанням пiдготовки майбутнього вчителя музики (О. Абдуллша, Л. Арчажникова, А. Болгарський, I. Зязюн, З. Квасниця, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, В. Шульгша, Г. Цитн).

Актуальним для представлених до^джень е iнтеграцiя педагогiчного i виконавського компоненив у цiлiснiй професшно-педагопчнш пiдготовцi студентiв-музикантiв, !х особиспсно-творче самовираження в процесi виконання музичних творiв, формування естетично-оцiнних навичок на рiзних етапах сприймання мистецтва; керування власним емоцшним станом у процесi дiяльностi; розвиток навичок самостiйно! творчо! пращ: читання з аркуша, транспонування, акомпанування, пiдбирания на слух, власне iмпровiзування, створення рiзних варiантiв виконавсько! штерпретацп, перекладання та адаптування складно! для дитячого сприймання музики; формування навичок вербально! та виконавсько! iнтерпретацi! творiв рiзноманiтних стильових напрямшв та жанрiв з огляду на особливостi сприймання школяр1в рiзного вiку; зростання функционально! технологiчно! грамотностi майбутнього вчителя музики (вшьне володiния професiйно-фаховими технологiями).

Специфша художньо-творчо! роботи вчителя музики дозволяе розглядати шструментально-виконавську творчiсть як важливу умову його професiйного та особиспсного духовного саморозвитку. Майбутнi музиканти мають ч^ко усвiдомлювати специфiчнiсть змiсту, форм, умов формування «стрижневих елементiв педагопчно-виконавсько! майстерносп» (1.Мостова) для застосування у музично-виховнш роботi з учнями. На думку дослвдниюв, iнструментально-виконавська творчiсть майбутнього педагога-музиканта вбирае у себе розвиток його виконавських вмiнь (I. Гринчук, С. Куришев, В. Муцмахер) та умшь художньо! iнтерпретацi! (В.Крицький, О.Ляшенко), працю над музично-виконавською культурою (Н. Згурська), високий рiвень музичного сприйняття (О. Ростовський, О. Рудницька). Крiм того, вчителю музики необхiдно вм^и вирiшувати полiфункцiональнi педагогiчно-виконавськi завдання, шукати найоптимальнiшi прийоми i методи впливу на учнiв, аналiзувати й узагальнювати педагогiчнi явища i процеси, залучати до професiйно-фахового мислення асоцiативнiсть, образшсть, спонтаииiсть.

Дослiдження з Teopiï та методики музичного виховання висвiтлюють pi3Hi аспекти iнструментально-виконавськоï творчостi майбутнього педагога-музиканта. У працях Л. Арчажнiковоï, О. Олексюк, О. Рудницько", Г. Тарасова та шших зазначаеться, що розкриття та реалiзацiя духовноï сутностi особистосп е одним iз корiнних питань методики музичного виховання: особиспсна творчють виконавця, що проявляеться в iмпровiзуваннi, музикуваннi, актуалiзуе його емоцiйно-образний досввд i забезпечуе зустрiч iз середовищем в усiх його немузичних i музичних проявах, лiквiдуе стандартнi тдходи до творчоï особистостi [4].

Специфша дiяльностi майбутнiх учителiв музики, на думку Л. Арчажниково", полягае в тому, що педагопчш завдання вирiшуються засобами музичного мистецтва. Вона зазначае: «шструментально-виконавська творчiсть у поеднанш з педагогiкою допомагае вчителю музики виконати музично-виховш та музично-освiтнi завдання на урощ музики» [1, 37].

Отже, шструментально-виконавська творчють майбутнього вчителя музики передбачае емоцiйне та штелектуальне осягнення музично1& iдеï, створення на цш основi цiлiсного уявного художнього образу його втшення, тобто матерiалiзацiï «iдеальноï моделi» твору в реальному звучанш шляхом пошуку доцiльних виконавських засобiв, адекватних «закладеному» у музичному текстi комплексу iнтонацiйноï iнформацiï (О. Алексеев, Г. Пнзбург, О. Гольденвейзер, Г. Коган).

Вищезазначеш науково-методичнi положения дають пiдстави зробити висновок, що зовшшня форма втiления звукового образу у процес виконавсько1& iнтерпретацiï майбутнього вчителя музики доповнюеться пошуком доцшьних у всiх вiдношениях суб&ективних виконавських засобiв його реалiзацiï. У цьому контекст процес iнтерпретацiï е дiалектичним поеднанням прочитання об&ективно iснуючого авторського тексту (мелодiя, ритм, фактура, штрихи, ремарки) i суб&ективних слухових уявлень майбутнього педагога-виконавця (туше, iнтонацiя, тембр, педалiзацiя, диференцiацiя звучностi, фактури); досягнення iнтонацiйноï виразностi мелодичного руху; залучення до мистецтва «спiву» на фортешано; розумiния логiки мелодiйного розвитку — елеменпв формотворення, «дихання», цезур, пауз; здатшсть до вiдчуття руху мелодично!& енергп, iнтонацiйних тяж1нь, кульмiнацiй, змш фаз емоцiйноï напруги та ослабления; опанування розмаитям виражальних засобiв (артикуляцп тощо); постiйного розвитку та удосконалення iнтонацiйного, ладо-гармонiчного, тембро-динамiчного, метро-ритмiчного та полiфонiчного слуху.

Аналiз наукових праць впевнено доводить, що передумовою шструментально-виконавськоï творчостi е потреба у розвитку мотивацшно-смислового ставлення до музично-педагогiчноï дiяльностi як до подвижницькоï мiсiï, унiверсально-дiяльнiсного служшня розвитку духовносп суспiльства, формування вiдповiдальностi за власне професшне майбутне. Механiзм такоï творчосп майбутнього вчителя музики детермiнований «проблемою художньоï iнтерпретацiï музичних творiв, що змикаеться з проблемою «переплавки» мистецтвознавчих знань у педагопчш» (О. Щолокова) та активним, креативним вiдтворениям людськоï сутностi майбутнього вчителя музики.

Спираючись на важливi положення проаналiзованих до^джень, вважаемо, що ефективнiсть формування здатност до iнструментально-виконавськоï творчостi як засобу духовного становлення майбутшх учителiв музики можлива за умов оволодiння методикою художньо-педагогiчноï iнтерпретацiï музичних творiв для шкiльноï аудиторiï шляхом розвитку творчоï самостiйностi, виконавських здiбностей, створення шдив^ального творчого виконавського стилю, розширення музично-естетичного тезаурусу студентiв тощо.

На нашу думку, залучення до iнструментально-виконавськоï творчосп студенпв мае здiйснюватися у процес спецiальноï поетапноï роботи, в основi якоï лежить комплекс формуючих завдань, а саме: створення iндивiдуальноï iнтерпретаторськоï концепцiï твору, коригування та адекватна оцшка власноï виконавськоï дiяльностi, формування системних професшних знань, необхiдних для успiшноï художньо-педагогiчноï презентацiï твору, рацюнальне використання технологiчних прийомiв у процеи роботи над твором i в процеа його виконання.

Активнiсть i творчiсть у процеи iнтерпретацiï музичних творiв, прагнення виробити в собi iндивiдуальний творчо-штерпретацшний стиль дiяльностi здiйснюеться шляхом усввдомлення i використання певних засобiв iнструментально-методичноï дiяльностi

ПPОФECIЙHA ОСВ!ТА

мaйбyтньoгo мyзикaнтa-педaгoгa, poзвиткy yмiнь cтyдентa пpoектyвaти pезyльтaт влacнoгo ви^шв^^ю poзвиткy тa здaтнocтi дo пpищеплення учням нaвичoк pефлекcивнoï кopекцiï да ocнoвi емoцiйнoгo ocягнення xyдoжньoгo змюту мyзичниx твopiв.

Aнaлiз вищевиклaденoгo дae змoгy кoнcтaтyвaти вaжливicть фopмyвaння здaтнocтi мaйбyтньoгo вчителя музики дo iнcтpyментaльнo-викoнaвcькoï твopчocтi у пpoцеci нaвчaння. Оcкiльки дocвiд твopчoï iнcтpyментaльнo-викoнaвcькoï дiяльнocтi зacвoюeтьcя нa ocoбиcтicнoмy piвнi й зyмoвлюeтьcя непoвтopним xapaктеpoм, пoдaльшoгo нayкoвoгo вивчення пoтpебye cтвopення педaгoгiчниx yмoв для нaлежнoгo oвoлoдiння кoжним cтyдентoм цшюним дocвiдoм мaйбyтньoï xyдoжньo-твopчoï дiяльнocтi, не ^п^юч^ a iндивiдyaльнo пoeднyючи шш ocнoвнi cклaдoвi (емпaтiю, кpеaтивнicть, apтиcтизм, pефлекcивнicть, твopчy aктивнicть).

Л1ТЕРАТУРА

1. Apчaжникoвa Л. Г. Теopетичеcкие oœoBbi пpoфеcиoнaльнo-педaгoгичеcкoй пoдгoтoвки учителя музыки: Aвтopеф. диc. ... д-pa пед. тук. — M.,1988. — 37 c.
2. Фoxт-Бaбyшкин Ю. У. ^^cctbo и дyxoвньш миp челoвекa. — M., 1987.
3. Mелик-Пaшaев А. А. Об иcтoчнике cпocoбнocти челoвекa к xyдoжеcтвеннoмy твopчеcтвy // Вoпpocы пcиxoлoгии. — 1998. — № 1. — С. 76-82.
4. Олетеюк О. M., Ткaч M. M. Педaгoгiкa дyxoвнoгo пoтенцiaлy oco6totoctí: cфеpa мyзичнoгo миcтецтвa: Haвч. Шибник., — К.: Знaння Укpaïни, 2004. — 263c.
5. Оpлoв В. Ф. Пpoфеciйне cтaнoвлення вчителiв миcтецькиx диcциплiн: Moнoгpaфiя. — К.: Hay^Ba дyмкa, 2003. — 276 c.
6. Рудницьга О. П. Myзикa i кyльтypa ocoбиcтocтi: пpoблеми cyчacнoï педaгoгiчнoï ocвiти. — К., 1998.
Другие работы в данной теме: