Научтруд
Войти

Професійна культура майбутніх офіцерів-прикордонників як педагогічна про

Научный труд разместил:
Genrih
20 сентября 2020
Автор: Тетяна Щеголева

Л1ТЕРАТУРА

1. Большая советская энциклопедия: В 30 т. — Т. 13. / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Сов. Энциклопедия, 1973. — С. 608.
2. Гуревич П. С. Философия культуры. — М.: Аспект Прес, 1995. — 288 с.
3. Заславская Т. И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни. — Новосибирск: НГУ,1991. — 286 с.
4. Злобин Н. С. Культура и общественный прогресс. — М.: Политиздат, 1980. — 211 с.
5. Кравченко А. И. Культурология: Учебное пособие для вузов. — 5-е изд. — М.: Академический проект; Трикста, 2003. — 496 с.
6. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. — М.: Прогресс, 1990. — 360 с.
7. Межуев В. М. Предмет теории культуры // Проблемы теории культуры. — М., 1977. — С. 54-73.
8. Ольшанский Д. В. О социально-психологическом подходе к исследованию культуры // Проблемы системного анализа развития культуры. Сб. трудов ВНИИСИ. — 1984. — Вып. 4. — С. 29-36.
9. Чавчавадзе Н. З. Культура и ценности // Культура в свете философии. — Тбилиси, 1979. — С.31-72.

Тетяна ЩЕГОЛЕВА

ПРОФЕС1ЙНА КУЛЬТУРА МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-ПРИКОРДОННИК1В ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА

У статтi розглядаються теоретичш основи становления професшно&1& готовностi ново&1& генерацИ офщерських кадрiв до майбутньо&1& професИ. Проаналiзовано основнi тдходи до проблеми професшноI культури майбутшх офiцерiв-nрикордонникiв. Аналiзуються складовi та функцП дефiнiцii.

Акцентовано увагу на компонентах професюнал1зму майбутнiх захиснитв кордону. Визначено методи та шляхи вдосконалення профестно&1& культури курсантiв пiд час вивчення гумантарних дисциплт.

На сучасному етат розвитку осв^и вщбуваються ютотш змши у навчально-виховному процесс що передбачае пошук нових технологш, форм i методiв шдготовки майбутшх офiцерiв-прикордонникiв, яю вщзначатимуться творчою iндивiдуальнiстю, високим рiвнем компетенци, загально! та професшно! культури. Особливо велику вщповщальнють покладено в даному аспект на педагопчну науку. Саме !й належить розробка теоретичних основ становлення професшно! культури ново! генераци офщерських кадрiв.

Зазначимо, що проблеми професшно! культури особистосп розглядаються у дослщженнях А. Барабанщикова, С. Барбшо!, А. Деркача, I. 1саева, Н. Кузьмшо! О. Мороза, В. Омеляненка, Г. Хозяшова. Концептуальнi положення теорп та практики педагопчно! культури курсантiв ВВНЗ дютали вiдображення у роботах останшх рокiв (Т. 1ванова,

A. Лобача, В. Шевчука, В. Ягупова). Питання формування та розвитку творчого потенщалу вiйськових фахiвцiв були в центрi уваги I. Бiжана, Ю. Горбенка, С. Здюрука,

B. Михайлiвського, М. Нещадима, А. Ростунова. Нинi дослщжуегься роль педагогiчно! дiяльностi у процесах професшно! шдготовки офiцерiв-прикордонникiв, що висв^лено у роботах Т. Бунiева, А. Сщшського, С. Сiнкевича, Д. 1щенка, А. Фiлiпова.

Численнi дослiдження, виконаш у рамках цих пiдходiв, все ж не в повнш степенi розкривають специфiчну сферу професiйно!& культури курсантiв-прикордонникiв у процеш вивчення гуманiтарних дисциплiн. Актуальшсть та практична доцiльнiсть розробки питань професшно! культури майбутшх офiцерiв-прикордонникiв додатково зумовлена недостатньою увагою викладачiв вищих вiйськових навчальних закладiв до зазначено! проблеми, в результатi чого, професшне становлення курсантiв проходить стихiйно та вщбуваеться екстенсивним шляхом. Сьогоднi необхщно розглянути шляхи пiдготовки офiцера-прикордонника як висококультурно! особистостi, компетентного фахiвця, у якого професшш знання поеднуються з громадянською мужнiстю, поряднiстю чеснiстю i справедливiстю. Таким чином, необхiднiсть дослщження викликана: суперечностями мiж реальним та необхщним рiвнем професiйно! культури; суттевими змiнами у змiстi та шдходах до навчання у ВВНЗ та необхвдшстю розробки та застосування шновацшних технологiй у навчальному процесi Нащонально! академi! Прикордонних вiйськ Укра!ни iм. Б. Хмельницького у процесi вивчення дисциплш гуманiтарного циклу.

Мета статт1 — дослщити сутнiсть професшно1 культури майбутнiх офщерiв-прикордонникiв та обгрунтувати найбiльш оптимальш шляхи цього процесу. Для досягнення мети ми поставили перед собою наступи завдання: дослщити основнi складовi професшно1 культури курсантiв-прикордонникiв; визначити найбшьш перспективнi шляхи, якi би в максимальнш степенi сприяли формуванню високого рiвня професшно1 культури майбутнiх офiцерiв-прикордонникiв пiд час вивчення дисциплiн гумаштарного циклу.

Людина живе в культурi та складае з нею едину цiлiснiсть. Ми повнiстю подiляeмо думку

0. Рудницько! [5] про те, що нинiшне перетворення освiти на мапстральний шлях отримання професп перед виходом на ринок пращ та тдвищення вимог сустльства до культурного рiвня випускникiв рiзних систем осв^и змiнило акценти i все бшьше лiквiдовуе вiдстань мiж освiтою та культурою. Тому, ще пiд час навчання у вищому вiйськовому навчальному заклад i необидно формувати у майбутшх офiцерiв-прикордонникiв високий рiвень професшно1 культури. Вшськова (правоохоронна) структура е складовою частиною суспiльства, тому все те, що характеризуе культуру суспiльства в цшому, поширюеться на всi шдроздши, якi покликанi охороняти та захищати громадян.

Зазначимо, що довгий час питання професшно1 культури прикордонниюв не вважалися актуальною науково-педагогiчною проблемою. В. Царенко, В. Хома та В. Мiрошниченко стверджують, що це складне утворення, яке мiстить у собi "певний iсторичний рiвень сустльства; певну суму матерiальних i духовних щнностей; творчi сили та здiбностi людини, вiдображенi у результатах i формах оргашзаци И життя та дiяльностi; у взаеминах мiж людьми; ращональш способи оволодiвання прийомами дiяльностi в матерiальнiй i духовнiй сферах життя сустльства. До загально! культури належить також ступiнь досконалостi людини в окремих видах И дiяльностi та спшкування" [8, 9].

Ниш не викликае сумнiвiв гостра потреба шдготовки майбутнiх спецiалiстiв з високою загальною та професшною культурою, умшням самостiйно та гнучко мислити, шщативно i творчо вирiшувати професiйнi та життевi питання. Зазначимо, що термш "професiйна культура" е загальновживаним, але немае окремих робщ присвячених цшсному теоретичному вивченню даного феномена. Його використовували в роботах, присвячених професшнш дiяльностi вчителiв та викладачiв вищо1 школи (С. Архангельський, А. Деркач С. Щербак,

1. 1саев, Н. Кузьмша, В. Сластьонiн, Н. Тализша, Г. Хозяiнов).

Вiйськовi теоретики та педагоги (Т. Бунеев, А. Сщшський, С. Сшкевич [2],

A. Катковський [3], С. Максименко, Б. Олекаенко [4], О. Сафш [6], В. Царенко, В. Хома,

B. Мiрошниченко [8], В.1. Шевчук [9]) також дослщжували означену проблему. На думку фахiвцiв предметом професшно1 культури прикордонника е з&ясування методологи, призначення i сутностi дiяльностi органiв охорони кордону, закономiрностей !х дiяльностi, специфiки формування морально-службових вiдносин, вивчення принципiв побудови прикордонно1 структури та И критичний аналiз.

Професiйна культура прикордонника е невщ&емною частиною його загально1 культури. В умовах виконання службових обов&язюв прикордонниками iснують особливостi, якi обумовлеш специфiкою дiяльностi Державно1 прикордонно1 служби Украши, що накладае вiдбиток на сутшсть i змiст професшно1 культури прикордонних кадрiв. У цiлому, професшна культура обумовлена високим ступенем професшно1 моралi та загальноприйнятими нормами культури поведшки особи.

Професiйна дiяльнiсть базуеться на професiйному самоствердженнi та професшнш майстерноси — це основнi засади професшно1 культури. Вiдзначимо, що професшне самоствердження ототожнюеться iз таким поняттями як професiйна орiентацiя, становлення, адаптащя, удосконалення. Професiйне самоствердження застерiгае вщ таких негативних явищ як деструктивш конфлiкти, приниження колег та шдлеглих. До складу професiйноl майстерностi входить теоретична шдготовлешсть, продуктивна дiяльнiсть i талант, високi моральнi якостi спещалюта та його вихованiсть, коректнiсть, сощальш почуття.

Дослiдженнями науковцiв ([2; 7; 8; 9]), встановлено, що до складу професшно1 культури входять три основш складов^ а саме: професшно-моральна культура, професiйно-психолого-педагогiчна культура та професшно-технолопчна культура (рис.1.).

Рис. 1. Cmadoei профестноХ культури офiцерiв-прикордонникiв

Перший компонент професшно1 культури прикордонника — професшно-моральна культура характеризуешься ступенем володiння нормами моралi та втiлення цих норм i принципiв у практичну дiяльнiсть. Ми вважаемо, що моральний змiст дiяльностi виступае основою для професiйноï культури. Це пояснюеться тим, що на службi дiють дуже багато таких норм поведшки, якi прийнятi i у повсякденному життi. Зокрема, пристойшсть, товариськiсть, доброзичливiсть, уважнiсть. За своïми завданнями професiйна мораль мае повинна допомагати офiцеровi-прикордонниковi реалiзувати прийняте ршення у практичнiй дiяльностi.

Професiйно-психолого-педагогiчна культура посщае досить важливе мiсце у структурi професiйноï культури. Це зумовлено, насамперед, тим що умшня волод^и собою, знання закономiрностей педагогiчних та психолопчних процесiв е досить вагомими для реалiзацiï професiйноï дiяльностi. Психолого-педагопчш умiння прикордонника надають його професшнш культурi рацiонального характеру. Дiяльнiсть iз охорони кордону мае цiлий ряд специфiчних рис: вiдсутнiсть шаблонiв у робот та обов&язковiсть правового регулювання дiяльностi. Провiдну роль у цьому вщграе психолого-педагогiчна культура особистостi, розвиток воль Ниш професшна культура прикордонника неможлива без педагопки та психологи прикордонно1& справи.

До професшно-технолопчно1& культури дощльно вiднести ступiнь засвоення спещалютом необхiдних навичок виконання службових обов&язюв, умiння творчо застосовувати ix у нестандартних ситуащях. Такий пiдxiд дозволить спещалюту висококвалiфiковано та майстерно виконувати своï професiйнi обов&язки, що призведе до завоювання авторитету та признання майстерностi. Зазначимо, що вказанi види професiйноï культури не iснують вщособлено одна вiд одноï, вони взаемопов&язаш та доповнюють, збагачують та взаемонасичують одна одну.

На нашу думку, професшна культура прикордонника — це результат професiоналiзму, що обумовлений науковою оргашзащею працi, iнтелектом особи прикордонника, його морально -психолопчним станом, педагопчним i службовим етикетом. Зазначимо, що професшна культура прикордонника сприяе формуванню позитивного стереотипу поведiнки, високого рiвня оволодiння особовим складом загальнолюдськими щнностями, правомiрностi дiй пiд час виконання службових обов&язюв. У цiлому, професшна культура допомагае прикордонниковi виробити свш стиль поведiнки через використання культурних надбань людства.

Вiдзначимо, що провщне мiсце у професiйнiй культурi посщае професiоналiзм. Його суть полягае у глибоких знаннях методiв охорони державного кордону, досконалють у виконаннi службових обов&язюв, постiйна потреба прикордонника у продуктивнш дiяльностi, його навички та звички. У структурi професiоналiзму охоронщв кордону особливе значення посiдае правова культура та шшомовна комунiкативна компетенщя. Таким чином, ми вважаемо, що в поняття професiоналiзму входять таю складов^ ступiнь знання законодавства з прикордонних питань та навички застосування правових норм, практика прикордонноï служби, мистецтво спшкуватися (включаючи знання шоземних мов). Професiоналу повиннi бути притаманш три головних якостi: компетентнiсть, вщповщальшсть та вiдданiсть своïй справi.

В. Царенко, В. Хома, В. Мiрошниченко [8] переконаш, що найбiльш повну характеристику пе].& ролi, яку вадграе професiйна культура у дiяльностi охоронщв кордону, можна отримати через аналiз тих функцш якi вона виконуе. Отже, до основних функцш професiйноï культури прикордонникiв вiдносять:

- формування почуття морально! та юридично! вiдповiдальностi;

- сприяння дотриманню сформованого позитивного стереотипу поведшки;

- вироблення морально! обrрунтованостi службових взаeмовiдносин;

- виховання готовностi до бездоганного виконання свого службового обов&язку;

- вироблення культури професшних дш, погодження державних (суспiльних) i особистих штереив прикордонника;

- попередження професшно! деформацп;

- застереження вiд виявiв бюрократизму.

Отже, можна констатувати, що професшна культура прикордонника призначена визначати межi поширення моральних норм на службову дiяльнiсть, вiдтворювати загальнолюдськi щнносп, украïнськi традицiï та звича!, теоретично обгрунтовувати !хню необхiднiсть, сутнiсть та специфшу на практицi; вiдображати норми службово! поведiнки офiцера; давати !й критично-цiннiсний аналiз, сприяти вибору тих чи шших правил взаeмостосункiв i принцишв професiйноï моралi.

Вiдзначимо, що майбутнш офiцер-прикордонник мае вiдзначатися високим рiвнем правосвiдомостi. Як зазначають фах1вщ [7; 8], функцiональними компонентами структури правосвiдомостi прикордонникiв Укра!ни виступають: рiвень i обсяг знань правових норм, яю здiйснюють правове регулювання дiяльностi прикордонникiв; готовнiсть до цiлеспрямованоï правомiрноï дiяльностi з виконання обов&язкiв охоронця кордону держави на основi сформовано! мети ще! дiяльностi, зважених мотивiв i правового свiтогляду. Правосвiдомiсть прикордонника активно впливае на формування, застосування i виконання норм права, дозволяе умшо конкретизувати юридичнi норми стосовно життево! ситуацiï. Правосвiдомiсть е ощночним вiдображенням специфiки нормативно-правового регулювання у сферi здiйснення оперативно-службово! дiяльностi, що формуеться на основi психiчних, штелектуальних, емоцiйних i вольових процесiв та сташв.

Формування професiйноï культури прикордонника досить складний i довготривалий процес. На думку науковцiв [8], основними методами формування професшно! культури прикордонника е: наукова оргашзащя пращ; збшьшення практичного досвщу; переконання; критика i самокритика; заохочення i стягнення. Отже, наукова оргашзащя пращ в органах охорони кордону виршуе три завдання: економiчне (шдвищення ефективностi працi); психофiзiологiчне (збереження працездатностi); соцiальне (всебiчний розвиток офщера-прикордонника). Значний вплив на формування професшно! культури мае практичний досвщ роботи в прикордонному вщомствь До переконання, як методу формування професшно! культури прикордонниюв, вдаються для перетворення зовшшшх стимулiв впливу на внутршш, формування свiдомого ставлення до дшсность Для формування високого рiвня професiйноï культури необхiдно, щоб критика давала можливють усвiдомити i зробити висновки для вибору найоптимальшших шляхiв у справi запобiгання порушенням прикордонного режиму. Важливим методом виступають покарання та заохочення. Правильне поеднання морального i матерiального заохочення активiзуе позитивне вщношення, дае можливiсть виявити шщативу, творчiсть, та утверджуе вiру в себе. Покарання повинно носити справедливий характер та допомагати покараному усвщомити свою провину.

Як показали результати нашого дослiдження, поглиблення теоретичних знань та практичних умiнь i навичок курсанив iз дисциплiн гуманiтарного циклу (психолого-педагогiчних, iсторико-правничих, а також шоземно! мови) виступають вагомими аспектами у справi пiдвищення професiйноï культури. Практично реалiзувати таке завдання можна через узгоджену науково-методичну дiяльнiсть трьох кафедр: кафедри суспiльно-економiчних дисциплiн; кафедри педагопки i психологiï та кафедри англшсько! мови i перекладу.

На нашу думку, шдсилити процес формування професшно! культури офiцерiв-прикордонникiв можна через всебiчнi взаемозв&язки кафедр, вибравши при цьому одним iз провщних шлях1в пiдвищення професiйноï культури майбутшх офiцерiв поглиблене вивчення курсантами шоземно! мови. Таким чином, формування правосвщомосп прикордонниюв та вдосконалення теоретичних знань та практичних умшь в галузi педагогiки i психологiï додатково вщбувалося пiд час вивчення курсантами шоземно! мови. Це вимагало взаемопов&язано! структури вшх дисциплiн, що вивчаються. 1ноземна мова у цьому випадку

виконувала iнтегративну мету навчання i через взаемозв&язок змюту сполучалася iз предметами iншиx гуманiтарниx цикшв.

Коротко обгрунтуемо наш пiдxiд. Ми вважаемо, що в сучасних умовах розвитку нашого сустльства знання iноземноï мови розглядаеться не тшьки як необидна складова професiйноï компетенци майбутнього фаxiвця, але i як елемент загальноï культури особистостi. Володiння шоземною мовою вiдкривае доступ до культурних i наукових цiнностей iншиx народiв, сприяе встановленню дiловиx i культурних зв&язюв з iншими крашами, полегшуе взаемовiдносини мiж народами. Все це зумовлюе розвиток та формування морально-етичних якостей особистостi.

Такий пiдxiд вимагае постiйноï роботи викладача iноземноï мови iз матерiалом загальнокультурного, педагогiчного, фшософського та юридичного плану. Для реалiзацiï зазначеного пiдxоду було проведено координащю планiв i змiсту лекцiй та семiнарiв з викладачами основних гумаштарних дисциплiн.

Дослiдженнями фаxiвцiв доведено, що традицшш технологи навчання мають незначний вплив на процес становлення та розвитку такого типу св^огляду, який би задовольнив цiннiснi орiентацiï та штереси, що сприяють високiй загальнш культурi та пiдвищують професiйну культуру майбутшх офiцерiв прикордонних вiйськ. У повнш степенi реалiзувати зазначене завдання можна завдяки запровадженню у навчальний процес шновацшних теxнологiй, якi грунтуються на антропологiчному пiдxодi до сучасноï освiти. Саме таким вимогам вщповщае особистiсно-орiентована теxнологiя навчання.

У процес вивчення означеного кола проблем ми дшшли таких eucHoeKie:

1. Вагомим чинником шдвищення готовностi майбутнix офiцерiв-прикордонникiв до професiйноï дiяльностi виступае професшна культура. Дослщжено ïï сутнiсть та з&ясовано основш складовi. Визначено основш функци професiйноï культури.
2. У процес дослiдження встановлено найбiльш перспективш методи формування професiйноï культури курсаштв ВВНЗ та окреслено практичнi шляхи шдвищення професiйноï культури майбутнix офiцерiв-прикордонникiв.

Дана стаття не претендуе на висв^лення всix аспектiв професiйноï культури курсаштв. До подальших напрямкiв вивчення ми вщносимо розгляд акмеологiчниx технологш, висвiтлення конкретноï методики проведення навчання на семшарських заняттях у групах, що взяли участь у експерименть

Л1ТЕРАТУРА

1. Бшенчук П.Б., Сливка С. С. Правова деонтолопя / За ред. Акад.. П.Д.Бшенчука. — Кшв: АТ1КА, 1999. — 320 с.
2. Бунеев Т.В., Сщшський А.С., Сшкевич С.В. Педагопчна д1яльшсть як основа професшно1 подготовки офщера управлшня (психолого-педагопчний аспект): Навчальний поабник. — Хмельницький: Вид-во Нацюнально1 академп Державно1 прикордонно1 служби Укра1ни 1мен1 Б.Хмельницького, 2005. — 232 с.
3. Катковський А.В. Удосконалення профес1йного виховання в1йськовослужбовц1в за контрактом у Прикордонних вшськах Укра1ни. Дисс^ канд. пед. наук. 20.02.02. Хмельницький: АПВУ, 2000. — 276 с.
4. Максименко С.Д. Олекс1енко Б.М. Морально-психолопчне забезпечення службово1 д1яльност1 Прикордонних вшськ Укра1ни: П1дручник. — Хмельницький: НАПВУ, 2001. — 448 с.
5. Рудницька О. Мистецтво у розвитку культури студенпв // Ддалог культур: Украша в св1товому контекст1. Мистецтво i освгга: Зб. наук. праць. Випуск 3. — Льв1в: Каменяр, 1998. — С. 82-88.
6. Сафш О.Д. Психолог1я управл1нсько1 д1яльносп командира: Навчальний пос1бник. — Хмельницький: АПВУ, 1997. — 149 с.
7. Федик G.I. Правова культура студенпв-юриспв: науково-теоретичш та прикладш аспекти формування. Дисс... канд. юрид. наук. 12.00.01. Чершвщ: АПВУ, 1998. — 202 с.
8. Царенко В.1., Хома В.О., М1рошниченко В.1. Професшна культура прикордонника: Навчальний поабник. — Хмельницький: Вид-во Нацюнально1 академ11 Державно1 прикордонно1 служби Укра1ни 1мен1 Б.Хмельницького, 2006. — 55 с.
9. Шевчук В.1. Формування педагопчно1 культури у слухач1в Академ^ прикордонних вшськ Украши в процес1 в1йськово-профес1йно1 тдготовки. Дисс. канд. пед. наук. 20.02.02. Хмельницький: АПВУ, 1999. — 275 с.