Научтруд
Войти

Принципи навчання в процесі трудової підготовки школярів: історичні аспекти

Научный труд разместил:
Ianmath
20 сентября 2020
Автор: Тарас Сорока

ТРУДОВА ПОДГОТОВКА

Тарас СОРОКА

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ В ПРОЦЕС1 ТРУДОВО1 П1ДГОТОВКИ ШКОЛЯР1В: 1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ

Аналiзуючи розвиток трудового навчання в iсторичному аспектi, варто ввдзначити, що завдання, змiст, форми i методи трудово! пiдготовки повинт вiдповiдати вимогам ряду принципiв. До^дженням принципiв, як1 застосовувались у процеа трудового навчання на рiзних етапах займалися: П. Атутов, С. Батишев, А. Гордiн, О. Калашнiков, В. Поляков, М. Скаткш, Г. Терещук, С. Шаповаленко.

Метою статтi е узагальнення вiдомостей про принципи навчання, як застосовувались в процесi трудово! тдготовки школярiв у другiй половит XX столтя.

Принципи - це правила, вихвдт положення, як1 визначають змют, форми, засоби i методи навчання, яш направленнi на формування загальнотрудових навичок i вмiнь учшв при виконаннi завдань.

В основу дiяльностi вчителя та учнiв на уроках трудового навчання покладено як загальнодидактичт принципи, зокрема так1, як науковють навчання; доступнiсть навчання; наступшсть i систематичнiсть навчання; свiдомiсть та актившсть учнв у навчаннi; наочшсть навчання; зв&язок теори з практикою у навчаннц мiцнiсть засвоення знань, вмшь i навичок; iндивiдуальний шдхвд до учнiв, так i принципи, характерт суто для трудово! тдготовки: принцип полиехшзму; принцип поеднання навчання з продуктивною працею; принцип розвитку технiчно! творчостi у процесi трудово! тдготовки.

Дидактичн принципи е единими по вщношенню до рiзних шкшьних дисциплш. Але практичнi дц вчителя i учня, як1 зв&язанi з реалiзацiею дидактичних принцитв в процеа вивчення школярами того чи шшого предмета, мають сво! особливост! Тому, розглядаючи дидактичнi принципи, якi реатзуються в трудовому навчаннi, необхiдно перш за все, враховувати специфiчнiсть самого предмета. Розглянемо основт загальнодидактичт принципи, яю застосувались у процесi трудового навчання учшв в перюд друго! половини XX столiття (таблиця 1) [4].

Таблиця 1

Загальнодидакmичнi принципи у трудовому навчант

Принципи Вимоги i шляхи реалiзацil

Науковють навчання Формування системи наукових знань про виробництво. Пiдбiр мiцно встановлених в наущ, технiцi, на виробництвi знань про предмети, засоби i процеси пращ. Пояснення природничо-наукових основ технiки i технологil. Застосування, виключно, науково-технiчноl термiнологil. Ознайомлення з тенденц1ями науково-технiчного прогресу на виробництш.

Доступшсть навчання Навчання вiд ввдомого до невiдомого, вiд простого до складного, ввд легкого до важкого. Створення в навчальному процесi умов, яю потребують певного напруження розумових i фiзичних сил школяр1в. Застосування навчальних посiбникiв, показ дослiдiв. Оргатзащя практичних робiт школярiв. Нормування пращ з врахуванням фiзичних можливостей та навчальних успiхiв школяр1в.

Наступшсть i систематичшсть Формування цЫсно! системи знань з основ техшки, технологil, органiзацil i економiки виробництва.

навчання Використання всiх етапiв навчання для формування загальнотрудових вмiнь та навиюв. Засвоення нового навчального матерiалу на основi ранiше отриманих знань. Складання перспективного (календарного) плану по кожнш темi програми. Ретельне планування роботи на кожне заняття з встановленням його зв&язку з минулими i наступними заняттями. Систематичне застосування метода узагальнення вiдомостей, що вивчаються. Послвдовний розвиток з 1 по 10 клас пол^ехшчних знань по техшщ, технологи, оргашзаци, економiцi виробництва.

Свщомкть i активнiсть учнiв у навчаннi Спонукання учнiв до самостiйностi у набутл знань, умiнь i навичок. Розвиток у школярiв спостережливостi, логiчного мислення, пам&ятi, уяви. Органiзацiя i проведення вправ, лабораторно-практичних i навчально-виробничих робгг. Розв&язання технiчних i технологiчних завдань. Самостшна робота з науково-технiчною лггературою. Навчання конструюванню, проектуванню, дослiдництву. Здшснення проблемного пiдходу у навчаннi. Рацюнальне поеднання творчо! i виконавчо! дiяльностi.

Наочшсть навчання Сприйняття учнями конкретних зразюв, техшчних об&ектiв, технологiчних процесiв i трудових дiй. Поеднання показу наочних поибниюв, дослiдiв, дiючих установок i т.д. з поясненням вчителя. Застосування схем, таблиць, графтв, дiаграм, макетiв, моделей. Демонстрацiя навчальних фiльмiв, дiапозитивiв, дiафiльмiв.

Зв&язок теори з практикою у навчанш Праця учн1в - необхiдна складова частина навчально-виховного процесу, область застосування знань i джерело отримання нових. Вiдтворення знань з основ наук перед поясненням матерiалу з техшки i технологи. Поввдомлення спецiальних теоретичних знань з трудового навчання i технiки. Оргашзацш практичних робiт, екскурсiй. Розв&язання техшчних i технологiчних завдань. Завдання, пов&язанш з пошуком i усуненням недолтв. Пiдвищення наукового змiсту iнструктажу. Сдшсть вимог до учнiв зi сторони вчителiв, майстрiв, iнструкторiв.

Мiцнiсть засвоення знань, умшь i навичок Сдшсть процеЫв засвоення i закрiплення знань, умшь, навичок. Ретельний вiдбiр навчального матерiалу, який необхiдно засво!ти. Застосування отриманих знань в рiзних ситуацiях. Тренувальш вправи, продуктивна праця, розв&язання завдань. Усвщомлене заучування i усвiдомлення основних формул, визначень, послiдовностi трудових дш.

Iндивiдуальний пiдхiд до учшв Поеднання фронтально! та шдивщуально! форм навчання. Систематичне i усесторонне вивчення вчителем iндивiдуальних особливостей учнiв. Органзащя самостiйних робiт учнями. Поточний шструктаж. Iндивiдуальнi бесiди i консультаци. Застосування метсдав програмованого навчання. Диференцiйованi завдання учням - любителям техшки.

Проаналiзувавши вимоги до загальнодидактичних принцитв навчання та шляхи !х реалiзацil в процесi трудово! тдготовки учнiв, обгрунтованi ще в 70-х роках можна пом^ити, що вони е актуальними i в наш час.

Що ж стосуеться специфiчних принцитв трудового навчання (принципу полтгехшзму та принципу поеднання навчання з продуктивною працею), то на рiзних етапах соцiально-економiчного розвитку та розвитку освiти зокрема, вимоги до них та шляхи !х реал1заци дещо вiдрiзняються.

Головним принципом, який закладений в основу трудового навчання е принцип полиехшзму. За М.Скатк1ном, полиехшчним називають таке навчання, яке дае знання про науковi основи виробництва, про його головнi галуз^ озброюе учшв загальнотехнiчними вмiннями, необхiдними для учасп в продуктивнiй працi. Автор сформулював ряд вимог до занять трудового навчання, як випливають iз завдань полiтехнiчного навчання:

1. На уроках пращ потрiбно ознайомлювати учшв: а) iз властивостями оброблювальних матерiалiв; б) з принципами будови i роботи знарядь працi; в) з механiзацiею пращ. Учш повиннi на власному досвщ переконатися, наскiльки механiзована праця легша i продуктивнiша ручно!; г) з сучасним виробництвом.
2. Прищеплювати учням узагальненi вмiння з правильно! оргашзаци працi, виховувати в них трудову технiчну культуру.
3. Систематично розвивати в учнiв технiчне мислення, творчий пiдхiд до працi.

Для устшного здiйснення полiтехнiчного навчання повиннi бути необхвдш матерiальнi умови: шкiльнi майстерш, навчально-дослiднi дшянки.

В навчальних майстернях, крiм звичайних ручних, потрiбнi електрифшоваш iнструменти, а також малогабаритнi верстати з рiзноманiтними пристосуваннями [6].

За до^дженнями В. Полякова, полiтехнiчна освиа передбачае ознайомлення учнiв з науковими основами виробництва, навчання учнiв користуванню рiзними iнструментами та технiчними пристосуваннями, найбшьш поширеними в трудовiй дiяльностi людей, оволодiння загальнотрудовими навиками i вмiннями користуватись простими i типовими знаряддями працi, щоб бути готовому до вшьного вибору i змш професi!.

Завдання трудового навчання школярiв полягае не в тому, щоб готувати з учнiв вузьких спещалюпв, а в тому, щоб дати !м систему наукових знань, яш лежать в основi технiки, технологи i органiзацi! сучасного виробництва.

Складовими частинами полiтехнiчно! освiти е полиехшчш знання, навички, вмiння.

До полиехшчних знань вiдносяться загальнi науковi принципи проввдних галузей сучасного виробництва; принципи ди та будова найбiльш поширених на виробництвi об&екпв технiки; способи здшснення основних технологiчних виробничих процеив - механiчних, хiмiчних, енергетичних, бюлопчних; основи органiзацi! i економiки виробництва. До полиехшчних навикiв та вмшь ввдносяться графiчнi, вимiрювальнi, оброблювальнi, монтажш, управлiнськi, конструкторськ1, дослiднi та дiагностичнi навики контролю, самоконтролю i оргашзаци робочого мюця.

При вивченнi основ наук учш знайомляться з науковими основами найважливших галузей виробництва. Трудове навчання конкретизуе i доповнюе полиехшчну пiдготовку, яку отримують учнi тд час вивчення основ наук i головним чином забезпечуе формування загальнотрудових, загальновиробничих i деяких спецiальних навичок i вмiнь [5].

0.Калашнiков вважав, що полiтехнiчне навчання мiстить у собi так1 складовi частини:

- знання основ наук у зв&язку з застосуванням !х у виробничш практицi;

- знайомство з загальними принципами iндустрi! i сiльського господарства;

- участь у навчальнш та продуктивнш працi [7].

Аналiз наведених пiдходiв до визначення поняття полггехшзму на рiзних етапах сощально-економiчного розвитку дае можливiсть сформулювати завдання полiтехнiчно! освiти, як1 випливають iз сучасних вимог до освiти та професшного становлення пiдростаючого покол1ння.

До актуальних завдань полiтехнiчно! освiти належать:

1. Формування дiалектичного пiдходу до явищ навколишнього свiту, становлення морально-етичних i естетичних iдеалiв, пов&язаних з трудовою дiяльнiстю.
2. Засвоення системи полиехшчних знань i вмiнь, необхвдних для оволодiння професiями сучасного виробництва.
3. Професшна орiентацiя учнiв, необхвдна для свiдомого вибору ними професи що вiдповiдае !х можливостям i потребам.
4. Розвиток розумових здiбностей, здатностi до перенесення, використання набутих знань i вмiнь в нових умовах дiяльностi [7].

Важливим i невiд&емним принципом трудового навчання в перюд друго! половини XX столтя е принцип поеднання навчання з продуктивною працею.

Слiд зауважити, що так, як принцип полиехшзму, принцип поеднання навчання з продуктивною працею в рiзнi часи мав сво! особливост!

А.Гордiн ще в 60-х роках дае таке трактування поняттю "Продуктивна праця". Це праця, в процес яко! виготовляються матерiальнi щнност! Автор пропонуе класифiкацiю продуктивно! пращ в залежносп вiд того для кого призначеш результати цiе! пращ.

1. Праця, результат яко! призначений для потреб свого колективу (праця в якостi самообслуговування). Наприклад, благоустрiй спортивних площадок при школах, виготовлення обладнання для кабiнетiв.
2. Праця, результат яко! призначений для потреб шших колективiв (праця в якосп шефства): шефська допомога учшв дошюльним закладам, чергування в кинотеатрах, клубах i т. д. Почуття вiдповiдальностi, обов&язку тут вище, так як учш несуть моральну ввдповвдальшсть за результат свое! працi не тшьки перед сво!м колективом але й перед шшими. Варто ввдзначити, що праця учнiв як в першому так i в другому випадку при всiй рiзноманiтностi И видiв носить, головним чином, етзодичний характер i часто не охоплюе всього колективу учнiв.
3. Праця, результат яко! призначений для всього суспшьства (праця в порядку виготовлення товарно! продукцп). Виконання учнями виробничих замовлень, участь у випуску товарно! продукци вiдкривае широк! можливосл оргашзаци систематично! пращ вах учщв. Але головним е те, що тут вiдповiдальнiсть за результат пращ учш несуть не тшьки перед собою але й перед замовником. Замовник — державне тдприемство чи колгосп. Вш покладае всю повноту матерiально!, юридично!, морально! вiдповiдальностi за виконання роботи на шкшьний колектив.

Кшьшсть роботи, передбачена виробничим планом, термши !! виконання, вказанi в договор^ як1сть роботи, визначаються у ввдповвдносп з iснуючими ГОСТами, — все це являеться об&ективними критерiями оргашзаци пращ.

В процес виконання виробничих замовлень змщнюеться i розвиваеться колектив учшв.

Економiчна необхiднiсть продуктивно! пращ школярiв не в тому, що суспшьство не в змозi утримувати !х i вони вимушенi працювати, а в тому, що продуктивна праця школяров економiчно необхiдна суспшьству, так, як тiльки в процес тако! працi, поеднаного з навчанням, формуеться новий тип людини, робиника, який здатний на вищу продуктившсть працi.

Поеднання навчання з продуктивною працею на базi передово! науки i технiки — це шлях до формування всесторонньо розвинуто! особистосп, до поеднання розумово! та фiзично! пращ [2].

Аналiз принципу продуктивно! пращ в даний перюд дае тдстави стверджувати, що цей принцип мав на меп орiентувати учшв на здобуття в майбутньому робиничих професiй. Тому звiдси випливае ще один принцип трудового навчання, який в свш час охарактеризував С. Батишев, а саме: "Принцип профорiентацi! школярiв на робiтничi професй". Головним змютом роботи вчителя трудового навчання по профорiентацi! школярiв е збагачення !х знаннями про змiст пращ роб^нишв рiзних професiй; вивчення шдив^альних фiзичних та психологiчних особливостей учшв, надання !м допомоги у виборi професi!. Дана робота повинна проводитись на основi глибокого вивчення особистосп школяра за спещально розробленою програмою, яка включае в себе наступне:

- аналiз успiшностi учня з рiзних предмепв;

- анал1з письмових учншських роби, виробш, виконаних на уроках трудового навчання i т. д.;

- спостереження за розвитком характеру, емоцшною сферою вiдносин в колективi, цшенаправлешстю в досягненнi поставлено! мети [1].

В.Кальней характеризуе продуктивну працю учшв, як вид !х суспiльно корисно! пращ, яка нацшена на створення матерiальних цiнностей, як1 мають цшшсть, необхiднi для забезпечення суспiльних потреб (тдприемств, органiзацiй, колгосп1в, шк1л i т. п.) i поеднана з навчанням.

Продуктивна праця повинна ввдповщати таким вимогам:

- не виступати самоцшлю чи процесом, який проходить зовш дi! педагогiчного процесу;

- шдпорядковуватись навчально-виховним задачам школи;

- включати цiлi трудового виховання;

- ввдповвдати розумовим i фiзичним можливостям школяр1в;

- сприяти розумiнню загальних наукових принцитв сучасного виробництва.

Продуктивна праця виступае засобом застосування, закршлення i розвитку загальнотрудових

та професшних знань, вмiнь, навик1в, отриманих на заняттях з трудового навчання [3].

Не менш важливим принципом трудового навчання е принцип розвитку техшчно! творчосп у проце^ трудово! тдготовки.

Техтчна творч1сть учн1в розвивае у школяр!в прагнення до самостiйного створення р!зних предметiв, моделювання, рацiоналiзацi! шструменпв i технологiчних проце^в, механiзмiв,

пристосувань. Учителi трудового навчання повинш навчати учнiв творчо тдходити до кожного явища, пояснювати його причини i наслiдки, порiвнювати, зютавляти, спостерiгати [1].

Аналiзуючи принципи навчання характерш для трудово! пiдготовки школярiв, варто зауважити, що iснують сумiжнi пiдходи щодо реалiзацi! загальнодидактичних принцитв.

Що ж стосуеться принципiв трудового навчання, зокрема, то в основу !х було закладено iде!, вихвдш положення, як1 залежали вiд розвитку виробництва, досягнень науково-технiчного прогресу та й соцiально-економiчного становлення суспiльства в цшому.

Л1ТЕРАТУРА

1. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников: Вопросы теории и методики. — М.: Педагогика,
1981. — 192 с.
2. Гордин А.Ю. Производительный труд учащихся в восьмилетней школе //Школа и производство. —
1963. — №10. — С.37-43.
3. Кальней В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения /В.А. Кальней,

Просвещение, 1987. — 191с.

4. Поляков В.А. Принципы трудового обучения //Школа и производство. — 1975. — №9. — С.9.
5. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. — М.,1977. — С. 37.
6. Скаткин М.Н. Политехническое обучение в школе // Школа и производство. — 1968. — №3. —

С.7-15.

7. Сидоренко В., Калтаева О. Полггехшчна освгга: сучасне бачення проблеми //Трудова тдготовка в

закладах освгти. — 2005. — №2. — С.4-7.

1рина ГОЛ1ЯД

ВПЛИВ ДИДАКТИЧНИХ ЗАСОБ1В НА ПРОЦЕС АКТИВ1ЗАЦ11 НАВЧАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ЗАНЯТТЯХ З КРЕСЛЕННЯ

Студент по-справжньому набувае мiцних знань у процес активно! навчально-пiзнавально! дiяльностi. Яшсть графiчно! пiдготовки кожно! особистостi буде залежати ввд рiвня !! активность

У своему дослiдженнi М. 1гнатенко [15] розглядае пiзнавальну активнiсть як яшсть навчально! дiяльностi, яка завершуеться певними дiями — розв&язанням навчального завдання.

Головною ознакою активносп у навчанш О. Ботвiннiков та Б. Ломов [5] видмють мислительну актившсть студентiв, яку можна досягти шляхом постановки перед ними тзнавальних задач. М. Махмутов [17] вiдзначае, що розумова дiяльнiсть учнiв стимулюеться задачами i завданнями.

Психолого-педагогiчнi дослiдження [1; 2; 3; 14; 18; 19] сввдчать, що нашстотшшою ознакою розвиваючого навчання е самостiйна навчально-пiзнавальна дiяльнiсть учнiв з використанням спецiально розроблених дидактичних засобiв, серед яких особливо важливе значения мають пiзнавальнi завдання. Л. Фрвдман включае до них ус "звичайн шкiльнi задачi, в тому чи^ й тi, яш iнодi називають прикладами, вправами, яш е в усiх шк1льних тдручниках i пропонуються на екзаменах в школi i на приймальних екзаменах до вузiв, технiкумiв, iнших навчальних закладiв" [19, 150]. Автор вважае, що ввдмшностями завдань виступають !хш функцi!, закладенi у змiстi, i що функцiями розв&язку е "проектоваш вчителем змiни у дiйсностi i психiцi учнiв, якi повиннi ввдбутися в результат розв&язування ними цих задач" [19, 151].

Проблемою застосування графiчних вправ i завдань (задач) при вивченн багатьох навчальних дисциплш займалися видатнi вчеиi як минулого, так i сьогодення [4; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 13], але ця проблема до сих шр е актуально.

Перед дослвдниками постае непроста проблема, яш ж засоби активiзацi! застосовувати у процеа вивчення курсу креслення i якими методами запроваджувати !х у процеа навчання.

Наше дослiджения розглядае актившсть, як процес безперервно! продуктивно! роботи, спрямований на стимулювання студенпв засобами графiчних завдань до активно! розумово! дiяльностi на заняттях, шнцевим результатом якого будуть сформованi графiчнi знання, умiння та навички.

Курс креслення належить до перел^ предметiв, як1 неможливо засво!ти без практичного виконання графiчних робiт, графiчних вправ i графiчних завдань.

Другие работы в данной теме: