Научтруд
Войти

Теоретичні засади навчання старшокласників за напрямом “технологія і дизайн”

Научный труд разместил:
Agamanrad
20 сентября 2020
Автор: Микола Піддячий

 1-2кл. 3кл. 4кл. 1-2кл. 3кл. 4кл.

Високий - 3 6 17 34 40

Середнш 36 41 44 28 43 46

Низький 64 56 50 55 33 14

У цiлому здобутi результати дослщно-експериментально! роботи дають пiдстави стверджувати, що пiдвищення рiвня вихованостi у молодших школярiв цiннiсного ставлення до трудових традицiй i звича!в укра!нського народу зростае за умови включення школярiв до спецiально оргашзовано! художньо-трудово! дiяльностi. Саме тому цим пiдтверджуeться ефектившсть визначеного експериментального змiсту та педагопчних умов його реалiзащ!&. Крiм того наше дослщження показало, що трудовi ритуали та обряди впливають на формування уявлень про минуле та майбутне, сприяють визначенню мети майбутньо! художньо-трудово! дiяльностi дiтей.

Якщо не тдтримувати украшсью трудовi традици i звича!, не брати за основу автентичшсть народних уявлень про довкшля, не вивчати творену народом у вшах мiфологiю, втрачаеться значна частину свое! культури, свое! ютори. I якщо учень стае одшею з великих ланок тзнання себе в чаш, то вш стае свщомим, життездатним, i тим самим шби вкладае собi в душу частинку вiчностi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бех I., Кононко О. Науков1 засади проведения наукового експерименту // Р1дна школа. — 2001. —

№ 10. — С. 36-41.

2. Бех I. Д. Бшя витошв сутносп особистосп // Шлях освгги. — 1999. — № 2. — С. 10-15.
3. Бех I. Д. Виховання щдростаючо! особистосп на засадах ново! методологи // Педагопка 1

психолопя. — 1999. — № 3. — С. 5-15.

4. Килимник С. Украшський р1к у народних звичаях в вторичному освггленш. — К: Обереги, 1994.

— 165 с.

5. Лозко Г. Украшське народознавство. — К.: Зод1ак, ЕКО, 1995. — 158 с.
6. Укранська минувшина: !люстрований етнограф1чний доввдник / Укл. А.Пономарьов, Л.Артюх,

Т. Космша та ш. — К.: Либадь, 1993. — 254 с.

7. 100 найвидатшших образ1в украшсько! м1фологи — К.: Орфей, 2002. — 448 с
8. Потапенка О., Кузьменко В. Шшльний словник з украшознавства. — К.: Укр. письменник, 1995.

— 209 с.

9. Максимович М. Дт та мюящ украшського селянина. — К.: Обереги, 2002. — 189 с.

Микола П1ДДЯЧИЙ

ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ НАВЧАННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В ЗА НАПРЯМОМ "ТЕХНОЛОГИЯ I ДИЗАЙН"

У статтi анал1зуються проблеми навчання i виховання старшокласниюв у профшьнт школу, теоретичного обтрунтування та оргатзацИ навчально-виховного процесу за напрямом "Технологiя i дизайн "; зм^ту технологiчноi i художньо-естетично&1& шюльног освiти; створення у нових видах i типах виробiв новiтнiх, надтних, екологiчно безпечних технологт з певним художньо-конструкторським оформленням; переходу освiтньоi моделi на розвивальне особистiсне навчання, спрямоване на розвиток ункальних якостей особистостi.

Особливютю розвитку соцiально-економiчно орiентованих, прогресивних суспшьств свггового сшвтовариства в III тисячол^т е поеднання динамiчного технолопчного розвитку та виршення проблеми виховання i пiдготовки професiйних кадрiв, конкурентоспроможних на свiтовому ринку пращ. Останнш потребуе також фахiвцiв широкого профшю осв^ньо!& галузi "Технолопя", котрi займаються художнiм конструюванням та оформленням речей (знаряддя пращ, промислова продукщя, оформлення iнтер&еру тощо).

Нинi одним iз завдань неперервно! освiти Укра!ни е вибудова системи пiдготовки професшних кадрiв з вiдповiдною базовою осв^ою, якi вiдповiдатимуть вимогам професшно!&

пiдготовки висококвалiфiкованих спещалюпв згiдно з потребами сьогодення за напрямом "Технолопя i дизайн". Вггчизняна педагогiчна наука мае певнi здобутки у визначенш шляхiв i реалiзацil на практицi технолопчно1 освiти, але на сучасному етапi соцiально-економiчного розвитку потребуе наукового переосмислення.

Актуальшсть вказано! проблеми спонукае державнi органи управлшня освiтою i наукою, органи осв^и мiсцевого самоврядування (з певною освiтньо-науковою структурою) до створення певно! осв^ньо-науково1 системи для задоволення попиту школярiв, !х батькiв i фахiвцiв, якi спецiалiзуються на стабшзаци ринку пращ, у змют навчально-виховного процесу, що максимально зорiентований на виявлення i розвиток здiбностей особистостi стосовно майбутньо! професшно-технолопчно1 дiяльностi. Пiдrрунтям для цього мають стати промiжнi результати психодiагностики особистостi та вибудова на цш основi професшно1 кар&ери з метою усшшно1 самореалiзацil на нишшньому та прогнозованому на майбутне ринку пращ.

Важливе мюце в процес виховання, навчання i професiйного становлення фахiвцiв за напрямом "Технолопя i дизайн" займае система загально1 середньо1 освiти, яка е початковою ланкою системи неперервно1 професшно1 освiти. З огляду на це одним iз напрямiв у системi трудового виховання (трудове навчання, професшна орiентацiя, допрофшьне та профiльне навчання) загальноосвпньо1 ланки мае стати дизайн (як вщповщна галузь мистецтва, наукового знання; техшчна естетика), представлений у змiстi освггньо1 галузi "Технолопя". Технологи i мистецтво дизайну, креслення — це взаемодоповнюючi складовi у створеннi новiтнiх надшних екологiчно безпечних технологiй з певним художньо-конструкторським смаком у нових видах i типах виробiв, якi вщповщатимуть вимогам суспiльства у корисностi, зручносп в експлуатаци, красi тощо. Безумовно, технолопчний рiвень, якiсть i дизайн виробу мае вiдповiдати стандартам мiжсуспiльного соцiально-економiчного простору.

Для досягнення ще1 мети складовими змiсту освггньо1 галузi "Технолопя" повиннi бути навчання техшщ, технологiям, основам дизайну, креслення тощо. Це спонукае науковщв i практиюв до розробки перспективних, орiентованих на практику концептуальних положень, педагогiчних пiдходiв та умов, методiв i засобiв навчання з метою якiсного наповнення змюту технолопчно1 освiти.

Технологiчна освга включае в себе проектно-конструкторську дiяльнiсть i процес виготовлення продукци, що об&еднуе не тiльки завдання освггньо1 галузi "Технолопя", а й образотворчого мистецтва i дизайну з метою розвитку особистосп, виготовлення якiсного i привабливого продукту для споживача тощо.

Мета статп полягае в теоретичному обгрунтуванш i розкриттi педагогiчних умов навчання старшокласниюв за напрямом "Технолопя i дизайн" з метою досягнення адекватное& завданням якостi освiти в осв^нш галузi "Технолопя".

У сучасних умовах вибудова в освiтньо-науковому просторi Укра1ни системи технологiчного виховання i освiти, здатно1 реалiзувати особистiсну парадигму, е закономiрним наслiдком реалiзацil ще1 оновлення змiсту навчання школярiв, передбаченого у концепцп профiльного навчання в старшш школi i Державному стандарт базово1 i повно1 загально1 середньо1 освiти. Орiентацiя освiти на вдосконалення процесу становлення особистосп зумовлена передуем процесами гуманiзацil i демократизацil в кра1ш, кризами в технологil, дизайш, екологil та соцiалiзацil особистостi. Це актуатзувало дослiдження щодо профiльного навчання старшокласниюв, а саме: розробку i застосування особистiсно орiентованих освiтнiх технологш для здiйснення навчально-виховного процесу в загальноосв^нш ланцi.

Зазначимо, що структурована система державно1 освiти мае охарактеризувати i реалiзувати еднiсть наступних елемеш!в: завдання освiти на певному етат розвитку особистостi i суспiльства; контингент школярiв для навчання; змiст освгги; визначення форм i методiв навчання з метою устшного оволодiння змютом освiти [4].

Аналiз педагогiчноl спадщини свiдчить, що iснують наступнi рiвнi формування змiсту технологiчноl освiти: загальнотеоретичний рiвень про змiст, структуру i суспiльнi функцil набутого соцiального досвщу i його педагогiчноl iнтерпретацil; рiвень загального навчального предмета, на якому формуеться змют i структура осв^и з кожного напряму профiльного навчання i вiдповiдно предмета; рiвень складносп й обсягу навчального матерiалу, котрий входить у курс навчання цього предмета, тощо [5].

Вiдзначимо, що одна з умов, яка сприяе формуванню активно1 життево1 позици, — це участь школярiв у рiзних видах навчально1 i навчально-виробничо1 дiяльностi, особливютю яко! е технологiя навчання. Остання на рiзних рiвнях освiти передбачае включення в навчальний процес школярiв за наступними видами дiяльностi:

- реатзащя освiтнiх програм загальноосвiтнiх i спецiальних дисциплiн;

- проведення дослщно-експериментальних робiт;

- пiдготовка i проведення шформацшних занять;

- розробка проектов освiтнiх програм за спецiальностями;

- вивчення особиспсних i виробничо-технологiчних факторiв у навчально-виховному процесi;

- оцшка науково-практичного i технологiчного рiвнiв педагопчних проектiв та 1&х значення для вдосконалення педагогiчних програм.

1дея гармошзаци рiзних компонентiв навчально-виховного процесу на певних рiвнях пiдготовки майбутнiх фахiвцiв потребуе поеднання в технологи рацюнального та емоцiйного компонентiв, колективно1 та iндивiдуальноl форм роботи, iнформацiйних i проблемних методiв навчання, творчо1 i пошуково1 методик при вивченнi загальноосвтошх i спецiальних дисциплiн у профшьнш школi.

З огляду на це багаторiвнева система навчання забезпечить старшокласникам бiльшу свободу вибору власно1 освггньо1 траектори з урахуванням рiвня i динамiки розвитку здiбностей, схильностей та штерешв, задаючи основний орiентир педагопчно1 дп, в центрi уваги яко! будуть устремлшня, iнтереси та схильносп.

Процес реалiзацil основних положень багаторiвневоl пiдготовки в умовах загальноосвтоньо1 ланки проявляеться насамперед у включенш дисциплш профшьно-технологiчного курсу в загальноосвтонш курс, наданнi можливостей старшокласникам здшснювати самостiйний пошук навчально-професшно1 дiяльностi, проведенш iндивiдуальних i колективних дослiджень паралельно з навчальним процесом тощо. При вивченш спецiальних технологiчних дисциплiн обов&язково використовуються активш форми навчання: дискуси, семiнари, дiловi iгри й iн. [3]. На таких заняттях яюсно змiнюеться характер взаемодп мiж педагогом i старшокласниками, перетворюючись iз виконавського, функцюнального в суб&ективний, який дозволяе здшснювати спшьну продуктивно-креативну дiяльнiсть.

Вважаемо, що багаторiвнева пiдготовка старшокласникiв у освтонш галузi "Технолопя" в загальноосвтонш ланцi орiентуеться на:

- участь у рiзних видах дiяльностi з використанням методiв проектiв;

- гнучку органiзацiю i швидку перебудову навчально-виховного процесу;

- орiентацiю на шдвищення рiвня загальнокультурно1 та профшьно1 тдготовки;

- створення умов для професшно1 самореалiзацil;

- розвиток саморефлексп та ш.

Ключовим питанням трудового, а надалi й професiйного виховання, е питання, яку особиспсть суспiльство хоче отримувати на промiжних етапах И розвитку i в кiнцевому випадку, якими якостями повинна волод^и людина, котра перебувае на порозi професшно1 дiяльностi.

Аналiзуючи iсторичнi перiоди розвитку суспшьств, можна стверджувати, що перед системою осв^и ставились рiзнi завдання. Безумовно, вони вiдрiзнялись у крашах з рiзним соцiально-економiчним i класовим устроем. Крiм того, передання культуролопчно1 основи вiд поколiння до поколшня в одному випадку сприймалось як виховання моральних якостей, в другому — це був "енциклопедичний" шдхвд, де знання розглядались як шлях до свободи, а в третьому — прагматичний шдхщ (визначення найважливших життевих складових) [2]. Отож на рiзних етапах розвитку людства по^зному розставлялись акценти виховання особистостi.

Один з прюритетних напрямкiв сучасного перюду реформування системи освiти в Украш мае характеризуватись переходом на духовно-розвивальне особистiсне виховання. Внаслiдок цього сучасш освiтнi парадигми рухаються в бш дитиноцентризму, з прiоритетом на розвиток особистосп щодо засвоення нею змюту навчання, яке стае тiльки засобом для розвитку особистосп [1].

У цьому разГ дитиноцентристський пiдхiд спрямований на розвиток ушкальних якостей особистостi засобом залучення И до рiзних видiв дiяльностi. Вiдтак важливою складовою розвитку е усвщомлення себе в суспiльствi, визнання зобов&язань i вiдповiдальностi перед ним. Зпдно з iдеею розвитку особистосп в Законах Укра!ни "Про освиу", "Про загальну середню освпу" i "Про професiйно-технiчну освiту", в "Концепцн профiльного навчання в старшiй школГ& й iнших концепцiях i нащональних програмах розвитку освiти закладаються прюритети: орiентацiя на загальнолюдськi цiнностi i мiжособистiснi вiдносини; гуманiзацiя; варiативнiсть навчання; тдготовка до навчання в системi неперервно! освiти; виховання активностi, незалежностг наслiдування; продовження i розвиток культурних традицш тощо. На нашу думку, це основна база для розвитку нових освГтшх парадигм, теоретичного обгрунтування та практичного реформування загальноосвГтньо! ланки.

Педагоги, котрi е учасниками навчально-виховного процесу, мають створити в умовах загальноосвГтньо! ланки навчальне середовище, яке дозволить навчатися старшокласникам через свш життевий досвiд, використовуючи надбання старшого поколшня, але при цьому вчитися самостшно приймати рiшення у певних ситуацiях, розвиваючи сво! когнiтивнi, креативш i фiзичнi якостi. В цьому процес старшокласники розглядаються як активш учасники процесу пiзнання, а не як об&ект пасивного сприймання шформацп. Тож пiдхiд до технолопчно! освiти налаштовуеться на розвиток кожного старшокласника як активного, вщповщального члена суспшьства, здатного визначити проблему i виршити !! засобами технолопчно-дизайново! дiяльностi.

Технолопчно-дизайновий пiдхiд у навчаннi може забезпечити досягнення старшокласниками рiвня освгги, який створить пiдгрунтя для формування особистостi, здатно! до саморозвитку Г самостiйного вирiшення проблем у рГзних сферах жигтедiяльностi. Особливютю освГти за напрямом "Технолопя Г дизайн" е те, що тзнання вщбуваеться через процес проектування Г виготовлення продукту пращ.

Ниш технолопчна тдготовка старшокласниюв е одним Гз важливих аспектГв !х навчання Г виховання. Вона проходить через всю систему освГти, впливаючи на процес життевого Г професшного самовизначення особистостг У зв&язку з цим щея реалГзацп технолопчно! освГти в загальноосвГтнш ланщ Г системГ неперервно! освгш стае особливо важливою Г актуальною.

У загальноосвГтнш школГ освггая галузь "Технолопя" — единий орГентований на практику навчальний предмет, який здшснюе тдготовку до життя Г пращ. У цьому зв&язку особливо важливим е глибоке розумшня щей, що лежать в основГ шдготовки старшокласниюв до мГжособистюного спшкування на сощально-побутовому рГвш та у професшному середовищГ. Це потребуе уточнення понятшного Г термшолопчного апарату. Як правило, рашше термш "технолопя" в педагопщ використовувався в дидактичних дослщженнях Г зв&язувався з поняттям "навчання". Процес навчання за сво!м характером цшеспрямований, контрольований педагогом, а дГагностика результатГв навчання часто виражаеться в критерГальних вимГрюваннях, характеристиках тощо. Системне сшввщношення мети, засобГв та умов, способГв визначення навчальних досягнень у певних циклах навчання були предметом уваги дидактики. Технолопчш шдходи в навчанш були результатом системносп в проектуванш взаемодп викладання Г навчання. Визначення термша "технолопя навчання" змшювалося з еволющею його застосування в освГтнш практицг ЗарубГжний освГтнш простор 50-х роюв ХХ ст. характеризувався зв&язком технологи з техшчними засобами навчання в навчальному процесг Дониш це поняття означае особливГ шдходи в створенш системних проектов взаемозв&язку у дГяльносто педагога Г учня. 1970-Г роки дали поштовх розвитковГ нового напряму "ТеорГя систем" як загального напряму для рГзних наук, поняття "технолопя учГння" Г "технологГя навчання" стали самостГйними термГнами дидактики.

З часом у вточизнянш педагопщ термш "технолопя" почав застосовуватись у бшьш ширшому контекстГ: "ГнновацГйнГ навчальнГ технологГ!", "педагогГчнГ технологГ!", "освГтнГ технологГ!". В рГзних публГкацГях педагогГчна технологГя визначаеться як:

- цшеспрямоване використання об&ектов, прийомГв, технолопчних засобГв навчання, подГй Г вГдносин у навчально-виховному процесГ;

- цГлеспрямоване структурування, надання педагогГчно! ГнформацГ! та системи органГзацГ! комунГкацГй у педагогГчному процесГ;

- система управлшня пiзнавальною дiяльнiстю школяра;

- конструювання 3aco6iB i методiв педагогiчного процесу для виршення певних завдань;

- планування процесу навчання i виховання;

- комплексний штегративний процес, який включае системне з&еднання iдей, способiв органiзацiï дiяльностi людей, ресурсiв для досягнення освтоньо1 мети;

- технолопя проектування педагогiчних систем;

- методолопя органiзацiï освiтнiх проектiв тощо.

Безумовно такий широкий дiапазон застосування в наущ та освiтнiй практицi поняття "технолопя" спонукае до перегляду системи шдготовки i перепiдготовки вчителiв широкого профшю з дисциплiн "Технолопя", "Образотворче мистецтво", "Креслення", що, на жаль, не передбачено Державними стандартами вищоï школи.

Здiйснюючи вiдповiдну до завдань освiтньоï галузi "Технологiя" пiдготовку вчителя до педагогiчноï дiяльностi, ми створюемо навчальнi умови, якi характеризуються для старшокласника варiативнiстю, невизначенiстю дiй, а також готуемо тдгрунтя для самостшного вибору ним сво1&х усвiдомлених дш щодо прийняття власного рiшення, вшьного вiд зовнiшнього диктату. Наголошуючи на прюритет особистiсних, а не штелектуальних факторiв у професiйнiй дiяльностi, вмшш планувати, контролювати i визначати орiентири власного розвитку, ми створюемо умови для самостшного становлення особистосп, ïï саморозвитку.

В процесi роботи над змютом навчально-виховного комплекту важливо врахувати, що при розробщ i реалiзацiï навчальних планiв за напрямом профiльного навчання у старшш школi "Технологiя i дизайн" за рахунок паралельно1& оргашзаци теоретичного i практичного навчання у навчальний процес необхiдно включити експериментальну роботу старшокласникiв, яка об&еднае теоретичш i практичнi знання, отриманi ними на рiзних етапах навчання. Виконувана робота дозволить значною мiрою реатзувати творчий потенцiал старшокласникiв за рахунок вибору теми, що визначае потяг i бажання майбутшх фахiвцiв i можливють корекцiï плану роботи залежно вщ змiни внутрiшнiх i зовшшшх чинникiв.

З огляду на це запропонований проект за напрямом "Технолопя i дизайн" грунтуеться на широкому використанш мiжпредметних зв&язкiв, iндивiдуальноï роботи з викладачами рiзних дисциплiн на вшх етапах навчання. Методологiчною особливютю здiйснення проекту е виконання певного виробу або проекту на рiзних етапах навчання. Це дозволяе гармошчно включити в навчально-виховний процес дослщницьку i науково-методичну дiяльнiсть. Органiзована таким способом система профшьно1& пiдготовки старшокласниюв бiльшою мiрою враховуе iндивiдуальнi здiбностi i створюе умови для усшшного навчання практично кожного з них.

У зв&язку з цим ми вважаемо, що одним iз перспективних напрямюв у вибудовi системи профшьно1& освiти в старшiй школi е взаемозв&язок мiж технологiчним i художньо-естетичним (у т. ч. дизайном) напрямами. При визначенш основних напрямiв штеграци профiльного навчання "Технолопя" i "Художньо-естетичний" ("Технологiя i дизайн") ми враховували насамперед положення теоретичного обгрунтування штегративного пiдходу до образотворчого мистецтва i середовища (природа, простiр, середовище, архитектура й iн.). В зв&язку з цим штегращю ми розглядаемо як узагальнюючу уяву про знання, що можливо зрозумгти через застосування комплексу методiв, об&еднаних в систему з певною послiдовнiстю i зв&язаних один з одним. За таких умов взаемодiя i едшсть старшокласникiв (особистосп) з нацiональними, культурологiчними та еколопчними процесами вiдбуваеться еволюцiйно в реальнш природi i соцiально-культурному середовищi, що спонукае до формування в них ютинних цшностей i якостей.

Питання iнтеграцiйного пiдходу в процесi освоення мистецтва розглядаеться як цшсний процес, що вимагае вщ педагога спещально1& пiдготовки i передбачае дiяльнiсть рiзних видiв художнього мислення, уяви, штущи, фантазiï та iн.

У педагопчнш лiтературi мистецтво розглядаеться як системно-утворюючий фактор. У процеш навчання мистецтву важлива роль выводиться педагогу (художнику, методисту, ствавтору проекту), який допомагае старшокласникам: художньо-образно осмислити шформащю про навколишнш свiт; вiдчути потребу в духовному зростанш; проявити

внутрiшнiй емоцiйно-образний стан, настрш, увагу; розвинути уяву, фантазда i креативнiсть; засвогги культурнi та загальнолюдсью цiнностi минулого та сучасного i вплинути на формування майбутшх. Водночас штегроване викладання мистецтву в школi мае на метi розвиток полiхудожнiх творчих можливостей старшокласникiв на основi мистецтва та еволюцiï в природ^ предметного оточення, явищ культури, науки, традицiй, iсторiï тощо.

У процес розвитку педагопчного напрямку штеграцшного пiдходу до процесу опанування мистецтва особливоï уваги потребуе художня педагопка, зокрема, сшввщношення технiко-технологiчноï i художньоï творчостi, мистецтва i наукових систем. Ц галузi е продуктом творчосп людини i перебувають у гармони мiж собою i природнiм ходом ютори.

Педагог як особистiсть i фаивець постiйно веде навчально-виховний дiалог. Оскiльки освоення мистецтва неможливе без допомоги педагога, поняття "педагопка" розглядаетьсянами в двох аспектах: як художня педагопчна категорiя та як мистецтво. Це змушуе розглядати поняття "педагопчна категорiя" ключовим у процесi вибудови освггньо1& системи, здатно1& забезпечити освоення мистецтва. Традицшно в освоеннi мистецтва визначаються наступнi напрямки, на основi яких вивчаються його закономiрностi: природа; сощум; рiзнi мистецтва; наука; псиичш процеси тощо.

З вищевикладеного ми виокремлюемо сфери, якi, на нашу думку, можуть бути певними напрямами навчально1& дiяльностi на шляху освоення старшокласниками образотворчого процесу: творiння мистецтва, створення просторового середовища; просторовi види дiяльностi; простiр i дiя в ньому; середовище як фактор змши простору; особливостi iнтеграцiï в простора освоення простору через органiзоване середовище; реалiзацiя творчо-художнього потенцiалу старшокласникiв тощо.

Дiевим засобом у навчально-виховному процес е мiжпредметнi зв&язки, якi дозволяють здiйснювати поступовий перехiд до штеграци рiзних навчальних предметiв, у т. ч. до штеграци технологiï з проектною дiяльнiстю особистостi у сферi матерiальноï та iнтелектуальноï культури, котра перетворюе оточуюче середовище [6].

Розкриваемо рiвнi залучення старшокласникiв до навчального процесу засвоення рiзних мистецтв: мiжпредметнi зв&язки, що передбачають взаемне шюстрування одного мистецтва iншим; взаемодiя, котра розглядаеться як формування художнього образу за допомогою рiзних вцщв художньо1& творчостi i визначаеться як штегращя; iнтеграцiя, що передбачае використання не лише художньо1& iнформацiï, а й знань iз рiзних галузей наук, яю допомагають розкрити бiльш повно шформащю про предмет, щоб у старшокласниюв склалася загальна уява про об&ект, який розглядаеться.

Вщповщно до нашо1& позицiï одним iз результат реалiзацiï методу проектiв в осв^нш галузi "Технологiя" ми вважаемо штегративне навчання основам технологiï i художньо1& творчостi, якi, будучи в гармони мiж собою, розглядаються як одне цше в досягненнi позитивних результат у навчальному процесi старшокласникiв (оволодшня рiзними видами дiяльностi, усвiдомлення наявносп можливостей для самореалiзацiï, саморозвитку, самовдосконалення тощо).

Проведений аналiз теоретичних i практичних робiт у пiдготовцi до засвоення старшокласниками змюту "Технологiï i дизайну" дае змогу стверджувати, що багаторiвнева система навчання базуеться на: науково-педагопчних основах проектування технологш i засобiв навчання; програмно-цiльовому пiдходi, зпдно з яким здшснюеться зв&язок мiж провiдними компонентами всiх ланцюгiв; змiстовi освiти; методах навчання; дiяльностi педагога й учня; спрямованостi на неперервне цшсне становлення i розвиток фаивця як суб&екта навчально-трудово1& дiяльностi.

З урахуванням сформульованих вище положень система профшьно1& освiти будуеться на основi iдей: всебiчного розвитку особистостi; гумашзаци професiйно-трудового виховання; унiверсалiзацiï змiсту професшно-трудово1& пiдготовки; зв&язку теорiï з практикою; неперервно1& освiти особистостi; едностi i взаемозв&язку загально1&, полiтехнiчноï i професшно1& освiти; багатопрофiльностi; багаторiвневостi; унiверсальностi; штеграци i диференщаци; стабiльностi i динамiчностi.

Розвиток професiйноï освiти та умови ïï реалiзацiï грунтуються винятково на: ще1" гуманiзацiï професiйноï освiти зпдно з ïï принципами фундаменталiзацiï, дiяльнiсного

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА ДИЗАЙН У ТРУДОВ1Й

_ПЩГОТОВЩ УЧШВСЬКО! I СТУДЕНТСЬКО! МОЛОД1_

спрямування i нацюнального характеру; демократизаци вiдповiдно до принцитв рiвних можливостей, спiвпрацi, вiдкритостi, регюнашзаци, суспiльно-демократичного керування i самооргашзаци; випереджувальнш освiтi та И випереджувальному рiвнi; випереджувальнiй пiдготовцi кадрiв i саморозвитку особистосп; неперервнiй освiтi згiдно з принципами багаторiвневостi, доповнюваностi, маневреностi; наступносп, штеграци та гнучкостi.

У цьому контексп концепцiя особистiсно-орiентованоl освiти будуеться вщповщно до дидактичного пiдходу, розкриваючи способи побудови дидактично1 системи i дидактичного процесу, забезпечуючи досягнення позитивних результатiв у розвитку особистостi.

Загалом система загальноосвiтньоl профшьно1 школи вибудовуеться на основi Державного стандарту, а також репональних компонентiв, якi впливають на формування змюту освiти. При цьому iнварiантна частина регулюеться Державним стандартом, а змютове наповнення варiативноl складово1 формуеться навчальним закладом з урахуванням особливостей регiону, свого типу, iндивiдуальних освiтнiх потреб старшокласникiв зпдно з тими конкретними завданнями у шдготовщ фахiвцiв, якi ставить перед собою навчальний заклад, враховуючи власну специфшу i спрямованiсть.

Отже, процес експериментально1 розробки загальноосвiтнiх i професшно-техшчних стандартiв, а також регiональних компонент навчального змiсту напряму "Технологiя i дизайн" вимагае бiльш глибокого анатзу використання мiжпредметних i мiждисциплiнарних зв&язюв, рiвня освiти, де були би прийнят положення про проектну дiяльнiсть людини у сферi матерiальноl й штелектуально1 культури.

Л1ТЕРАТУРА

1. Курило В. М., Шепотько В. П. Освгга Украши та науково-техшчний прогрес: 1стор1я, досвщ уроки. — К.: Дем1ур, 2006. — 432 с.
2. Розвиток педагопчно1 1 психолопчно1 наук в Украш 1992-2003. Зб1рник наукових праць до 10-р1ччя АПН Украни. Ч. 1. — Харшв: ОВС, 2002. — 640 с.
3. Никифорова Н. Г. Поликультурные основы проектирования регионального компонента в современной школе // Известия Международной Славянской академии образования им. Я. А. Коменского: Научно-теоретический журнал. — Бендеры, 2006. — № 4. — С. 85-92.
4. Кант И. Сочинения. В 8 т. — М., 1994. — Т. 8. — С. 399-414.
5. Бех I. Д. Виховання особистосп: Сходження до духовносп. — К.: Либщь, 2006. — С. 38-47.
6. Тименко В. П. Формування конструктивних умшь особистосп // Науковий вюник Ужгородського нацюнального ушверситету: Сер!я: Педагопка. Сощальна робота. — 2003. — № 8. — С. 185-187.

Богдан С1МЕНАЧ, Ярослав ЛОМНИЦЬКИЙ, Володимир БАЛТАРОВИЧ

АИДАКТИЧШ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТОРСЬКО-ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ I ХУДОЖНЬО-КОМПОЗИЦШНИХ ЗНАНЬ ТА ВМ1НЬ СТУДЕНТ1В НА ПРИКЛАД1 ЗАНЯТЬ З ГЕОМЕТРИЧНО-КОНТУРНОГО

Р1ЗЬБЛЕННЯ

У статтi розкриваються дидактичт умови синтезу процесу формування конструкторсько-технологiчних i художньо-композицшних умiнь студентiв в процеа розробки, виготовлення i застосування верстата-автомата для виконання геометрично-контурного р1зьблення в процес оздоблення рами.

В умовах переходу Украши до ринкових вщносин особливо1 актуальносп набувае проблема шдготовки сучасних фахiвцiв р!зних профе^й, зокрема учителя трудового навчання. Важливе мюце в п1дготовц1 вчителя трудового навчання належить формуванню творчих зд!бностей до ефективного оволод1ння новими технолопями [3; 6; 8], адаптаци до швидко1 зм1ни зм1сту пращ, поповнювання сво1х знань та вщродження культурно 1сторичних цiнностей нашого народу.