Научтруд
Войти

Педагогічний потенціал вікі-енциклопедії та її використання в навчально-виховному процесі

Научный труд разместил:
Vladimir
20 сентября 2020
Автор: Галина Стеценко

2. Либерти Джесс. Освой самостоятельно С++ за 21 день, 4-е издание. Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. — 832 с.

3. Марк Р. Уилкинс, Крис Казмиер. Maya: программирование на MEL. Пер. с англ. — М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2004. — 480 с.
4. М. Адамс, Э. Миллер, М. Симс Maya 5. Для профессионалов. — Спб.: Питер, 2004. — 832 с.
5. Пумпянский А. Л. Чтение и перевод английской научной и технической литературы: Лексика, грамматика, фонетика, упражнения. — Мн.: ООО «Попурри», 1997. — 608 с.
6. Липман С., Лажойе Ж. Язык программирования С++. Вводный курс, 3-е изд. — Спб. — М.: Невский диалект. — ДМК Пресс, 2003. — 1104 с.
7. www.autodesk.com

Галина СТЕЦЕНКО

ПЕДАГОГ1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ В1К1-ЕНЦИКЛОПЕД11 ТА II ВИКОРИСТАННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕС1

У статтi розглядаеться використання вт-енциклопедп в навчально-виховному процесс Представлен особливостi функцiонування системи вт-енциклопедп та п педагогiчний потенщал.

Постановка проблеми. Одтею з особливостей роботи вчителя шформатики е те, що вш один з перших повинен мати знання в галузi застосування нових шформацшних технологш, тому залучення майбутшх вчителiв шформатики до такого освгшього простору, як веб-простар глобально! (наприклад, 1нтернет) чи локально! мереж^ виведе культуру викладання на якiсно новий рiвень та сприятиме розвитку i соцiальнiй адаптацi! вчителя в умовах iнформатизацi! су-спiльства.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Проблемам шформатизаци освiти та впрова-дження нових шформацшних технологш присвячеш працi Н. Р. Балик, В. Ю. Бикова,

A. Ф. Верланя, Ю. В. Горошка, А. М. Гуржiя, А. П. Сршова, М. I. Жалдака, Ю. О. Жука, I. С. 1васьюва, В. I. Клочка, С. О. Лещук, П. М. Маланюка, В. М. Монахова, Н. В. Морзе,

B. П. Олексюка, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, В. Д. Руденка, О. В. Резiно!, О. В. Стваковського, Ю. В. Триуса, Г. Ю. Цибко, М. I. Шюля та шших.

Мета статтi. Проаналiзувати використання одше! з перспективних веб-технологiй — систему вт-енциклопеди, дослiдити особливостi !! функщонування та обгрунтувати необхiднiсть застосування ще! технологi! в навчально-виховному процесс

У даний час iснуе ряд перспективних веб-технологш, за допомогою яких можна змктов-но спiлкуватись у веб-простор^ обговорювати значимi проблеми, обмiнюватись досвiдом та використовувати рiзноманiтнi освггш веб-ресурси. Однiею з таких технологш е вт-енциклопедiя колективного авторства.

Вiкi-енциклопедiя — це сайт доввдкового характеру, наповнення якого здiйснюеться ст-льними зусиллями велико! кiлькостi учасниюв. Сайт функцiонуе за специальною технолопею, яка називаеться «вт» (вiд гавайського означае «швидко»). Використовуючи вттехнологiю, можна швидко, без будь-яких зусиль розмiщувати рiзноманiтнi освiтнi веб-ресурси, обмiнюватись думками, повторно використовувати розмщеш веб-ресурси, створити потужне джерело освгтшх веб-ресурсiв на основi вкладу багатьох учасниюв [3].

Прикладом такого доввдкового сайту е всiм ввдома Вiкiпедiя (англ. Wikipedia) — ввдкрита багатомовна вiкi-енциклопедiя (рис. 1). Вона була створена 15 ичня 2001 року як англомовний проект онлайн-енциклопедп, де будь-який користувач може редагувати iснуючi статтi i додава-ти власт. Проект набув популярностi серед користувачiв мережi i пiзнiше з&явилися роздши Вiкiпедi! iншими мовами, з укра!нською включно (http://uk.wikipedia.org).

Науковi записки. Серiя: Педагопка. — 2008. — №7

53

Перейти По uiy к

> пЧгНЯ

В1К1ПЕД1Я

Вшыш снциклпнетя

^ Ввд! реестрац1я

Мэтер^л з Вшпедн— в

. &Л 1Ш1; 1 - - д

BiKi — це веб-сайт (або ¡нша г!пертекстоеа збфка документа) що дозеоляс користувачам самостйно змЫювати 3MicT CTopiHüK на ньому. TepMiH BiKi може також стосуЕатися спгпьного програмного забезпечення (соИэЬогэМе Süßware), яке створюсться для створення такого ■:пГ-— TepMiHH BiKi (з ЕепикоТлиери) та BiKiBiKiBe6 (Wik.iWik.iWeb) часом ЕикористоЕують, щоб сказати конкретно про Fortland Pattem RepoiitQty— перший BiKi Е icTopi&i. Прихильники такого використання пропонують використовувати слово з ManoiniTepH для EiKi-cat"iTiE загалом. Слово BiKi породить о гавайсько! моей н означас ::&г :.-й або ж снадшвидкигь. (Як у вщомому анекдот про Хуткого Гонзалеса). Часом 3aMiCTb слова BiKi еикористоеують BiKiBiKi або BiKiBiKi.

Змгет ......

1 Контроль : г.& &
2 Вандалам
3 IcTopis
4 Bihi-проекти та BiKi5 ГОтература

Контроль за змЫами

[ред.]

ВIк| зазвичай працюють за такою фгпософ|сю краще щоВ помипку Вуло пегко виправити, шж щоВ Г| бупо важко зробити. Тож вIк|. будучи дуже вщкритими, мають також \\ р|зн| засоВи для перевфки правильное^ недавне зм|н у стор|нки. Найвизначшший |з такик засоб|в майже на кожному в|к — це так звана сторшка «Недавнвсзмш» на як|й вщоВражено список аВо конкретно! к|пьв□ ст| останнвс редаг/вань або список усвс редаг^вань, як Вупо зроВпено за даний промккок часу Деян в|к дозвопяють також фгпьтрувати зм|ни, так щоб незначн змши або змши якI бупо створено скриптами для автоматичного ¡мпорт^вання ..м .■ — можна бупо викпючати ■ списку.

Вандалам

[ред.]

Вщкрита фгпософт BLnbmocTi BiKi — дозволяти будь-кому змшювати BMicT— не гаранту, що нам|ри таких редакторш завжди доВр|. Бгпыщсть

Рис. 1. Зображення CTopiHKH украшомовно!" В1шпеди

Видiлимо особливостi функцiонування системи, на якш базуеться вiкi-енциклопедiя:

• здшснення пошуку та отримання доступу до будь-яких довiдкових ввдомостей;

• колективне створення i редагування статей та поповнення 1х новими записами;

• автоматичне створення сторiнки для ново1 статтi та збереження 11 з власною назвою i адресою;

• автоматичне створення зв&язкiв мiж статтями;

• зручнiсть i простота використання iнструментальних засобiв, адже створення i ба-гаторазова правка статей не потребуе особливих вмiнь чи знань мови розмггки;

• перегляд змш одразу пiсля 1х внесення;

• порiвняння двох версiй тексту, що дозволяе виявити та виправити помилки;

• повернення попередньо1 версй тексту у разi помилки або при випадковому його ви-даленш;

• створення коментарiв до статей та спшьне 1х обговорення;

• використання рiзних форм подання матерiалу: текст, графiка, вiдео, звук.

Ц особливостi характеризують вiкi-енциклопедiю як вдалу платформу для реалiзацil освiтнiх технологш, орiентованих на активну дiяльнiсть студентш та викладачiв, всiх учасниюв навчально-виховного процесу.

В теорп особистiсно-орiентованого навчання можна знайти таю характеристики освпгах технологiй, яю орiентованi на розвиток особистiсних якостей: ствпраця учасникiв освгшьо1 дь яльностц дiалог; дiяльнiсть i творчий характер; шдиввдуальна пiдтримка кожного; можливiсть прийняття самостiйних рiшень; свобода вибору змкту, способiв навчання, поведiнки i обм^ думками [2].

Цi характеристики найбшьш природно i цiлiсно можуть проявитись саме при викорис-таннi вт-енциклопедп, яка орiентована на спiвтовариство, творчкть, обмiн думками, що в свою чергу породжуе нове знання.

Розглядаючи вт-енциклопедж> як платформу для накопичення та використання освiтнiх веб-ресурсiв, можна видшити декiлька рiвнiв 11 представлення: технiчний, iнформацiйний, фун-кцiональний та сощальний.

З технiчного боку вiкi-енциклопедiя — це система управлiння сайтом, яка забезпечуе створення та оновлення його стс^нок, управлiння ресурсами, встановлення рiзних налашту54

Шауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7

вань. Вiкi-енциклопедiя мае гнучку внутрiшню структуру, дае можливiсть враховувати змiни, яю вносяться великою кiлькiстю людей, просто i без будь-яких зусиль створювати новi роздiли.

На iнформацiйному рiвнi вiкi-енциклопедiя — це джерело освгтшх веб-ресурсiв. Цей рь вень ввдображае сутнiсть кожноï сторiнки, статтi, поввдомлення, графiчного зображення, якi спiльно вносяться або використовуються учасниками.

На функцюнальному рiвнi вiкi-енциклопедiя — це освгташ веб-простiр, за допомогою якого можна оргашзувати навчальну дiяльнiсть учнiв, студентв, викладачiв. Сюди вiдноситься сумiсна розробка освггшх веб-ресурсiв, вiдкрита ïx публжащя, органiзацiя обговорень, отри-мання зворотного зв&язку i т.д. Ця дГяльшсть мае ткний зв&язок з шформацшним ргвнем i мае пряме ввдношення до соцiального, при якому створюються умови для: навчання в сшвпращ; безпосередньоï взаемодiï з соцiальним оточенням; оволодшня культурою спiлкування у веб-просторГ На соцiальному рГвт у вт-енциклопеди закладаються основи формування мережних освгтшх ствтовариств, для яких характерний штенсивний обмш знаннями, висока мотиващя в досягнент нового, взаемна тдтримка, обмш досввдом, самооргашзащя та безперервний характер навчальжй дГяльностг

Використання вт-енциклопедп в навчальному процеи дае змогу:

• створити едину платформу для надання енциклопедичних ввдомостей з певжй галу-зГ знань;

• активГзувати використання та створення освгттх веб-ресурЫв;

• оргашзовувати шдиввдуальну або групову роботу студештв;

• глибше вивчити потрГбну галузь знань;

• скоротити час навчання i тдвищити ргвень тдготовки студента;

• тдвищити ефективтсть навчання студента;

• тдвити рГвень конкурентоспроможноста випускниюв ВНЗ на ринку пращ.

Навчальний ефект вт-енциклопедп забезпечують також педагопчт принципи подання

матерГалу, що реалГзуються ввдповвдними особливостями гшертексту. Наприклад, можливкть поеднання матерГалГв рГзних доввдникових та енциклопедичних видань в однш статп забезпе-чуе принцип полшогу. РГзш трактування одного i того ж поняття у рГзних доввдниках, рГзних авторГв можна зв&язати гшертекстовими посиланнями. Щ зктавлення доповнюють одне одного, поглиблюють розумшня понять, тдштовхують студента до самостшного порГвняння та осмис-лення матерГалу.

Завдяки гшертексту студент може негайно отримати тлумачення недостатньо зрозумших понять або термшгв статп. Для цього встановлюються гшертекстовГ посилання мГж вЫма логь чно зв&язаними поняттями та термшами. Поняття, що розглядаеться студентом, зв&язуеться з тими, на яю воно спираеться або у яких конкретизуеться. В даному випадку дГе принцип поня-тiйноï логiчноï мережГ

КрГм того, кожна стаття може супроводжуватись гшерпосиланнями на шшГ схожГ статп вiкi-енциклопедiï або на освгтш веб-ресурси мережГ 1нтернет, що дае можливкть студенту знайти бшьше подГбних матерГалГв.

Теxнологiï, яю використовуються у вт-енциклопедп, вдарил й не залежать ввд конкрет-них програмних i апаратних платформ, для свого використання не потребують потужних ресу-рив i специфГчно оргашзованих мереж передачГ даних. Достатньо однiеï мережГ персональних комп&ютерГв, яю тдтримують протоколи передачГ даних у веб-просторГ, а також одного комп&ютера, який дае змогу реалГзувати функцп веб-сервера. Наприклад, в комп&ютерному кла-с роботу у вiкi-енциклопедiï можна оргашзувати на основГ мережГ Windows-машин, а систему вт-енциклопедп встановити на комп&ютер викладача.

Для реалГзаци цiеï моделГ потрГбно мати налаштований комплект програм, створений на основГ Apache, PHP i DokuWiki. Цей комплект орГентований на створення сервера у Windows-середовищГ, найбшьш популярного в навчальних закладах. Його можна завантажити за прямим посиланням на форумГ сайту «Освгтш веб-ресурси» — http://galanet.at.ua/forum/36-185-1. Зага-льний принцип налаштування системи дуже простий i мае такий алгоритм виконання: «завантажити ^ розархгвувати ^ запустити ^ працювати». ПодГбш iнструкцiï, довщкова система i приклади робгт у вiкi-енциклопедiï можна знайти у вказаному архГвГ, а також в базовому наборГ сторГнок вiкi-енциклопедiï.

НауковГ записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7 55

В якостi середовища реалiзацi! вiкi-енциклопедi! ми пропонуемо взяти систему DokuWiki, яка вiдрiзняеться вiд системи MediaWiki у вим вiдомiй Вiкiпедi! (http://uk.wikipedia.org). Даний вибiр обумовлений тим, що в системi DokuWiki реалiзованi механiзми створення окремих про-сторiв iмен i гнучкого призначення прав доступу, представлен великi можливостi форматуван-ня стс^нок, використання файлiв рiзних форматiв i повного управлiння зовнiшнiм виглядом створюваного сайту. Ви данi зберiгаються в звичайному текстовому формата, тобто для роботи в DokuWiki не потрiбна база даних. Це особливо актуально, якщо вiкi-енциклопедiю оргашзо-вувати на базi освiтнього закладу. Наприклад, дана система дае змогу позначити роздши, яю можуть змiнюватись лише редакторами сайту або авторами конкретних навчальних розробок. Пропонованi освiтнi веб-ресурси можуть бути не лише у виглядi окремих стс^нок, якi входять в загальну структуру сайту, але й у виглядi автономних розгалужених гшертекстових докумен-тiв. Сторiнки можуть мктити обговорення i створюватись в стилi блогiв та фотоальбомiв.

Досвiд використання вт-енциклопедп в навчально-виховному процесi показуе високу ефектившсть даних технологiй.

В основу методики використання освлшх веб-ресурЫв вiкi-енциклопедi! були взятi об&ектно-орiентований шдхвд до органiзацi! навчально! дiяльностi та проектний метод навчан-ня. Об&ектно-орiентований пiдхiд дае змогу перенести акцент в дiяльностi викладача з активно! педагопчно! взаемодi! на особистiсть студента в галузi формування навчального середовища, при взаемодп з яким вщбуваеться його самонавчання та саморозвиток. Основним методом нав-чання був обраний метод проектв, оскiльки при його використанш студенти не тiльки отриму-ють певну суму знань, але й освоюють низку важливих принцитв та способiв дiяльностi.

На заняттях студентам пропонуеться створювати свiй простар iмен та органiзовувати свою роботу в мережному вт-середовищ^ створюючи новi сторiнки, розмiщуючи презентацi!, публiкацi!, документа електронних таблиць та iн. При написант дипломно! або курсово! роботи студент може використовувати та посилатись на статт з вт-енциклопедп, яю були створенi ним або шшими учасниками. У результатi робота стае ввдкритою i значною мiрою — по-справжньому сумiсною, активiзуе обговорення i використання освiтнiх веб-ресурив в навчаль-но-виховному процесi.

Ус статтi, створенi студентами, оцiнюються зпдно з розробленими критершми ощню-вання:

1. Змiст статтi:

• ввдповщтсть тексту статтi запропонованш назвц

• зв&язок статт з iншими матерiалами вт-енциклопедп;

• авторство на статтю.

2. Колективна дiяльнiсть:

• насюльки текст дано! статтi е результатом колективних зусиль;

• використання в статп стс^нок, створених iншими учасниками;

• можливiсть повторного використання тексту статл.

3. Використання мета-даних:

• назви категорш, якi використовувались при описаннi статтi;

• зв&язок використаних категорiй з iншими статтями.

4. Використання мультимедiа:

• повнота використання мультимедшних можливостей вiкi-енциклопедi!;

• шляхи штеграцй в текст статл фотографiй та звуков.

Необхiдно вадмиити i низку труднощiв, якi можуть виникнути при використаннi вiкi-енциклопедп в навчально-виховному процесi:

• нерозумiння значення колективно! творчостi в процем роботи;

• невмiння критично переосмислювати зiбраний матерiал;

• вiдсутнiсть навичок мережного спiлкування;

• невмiння працювати в командi;

56

Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7

• невмшня використовувати чужi напрацювання та створювати матерiали, яю були б корист iншим учасникам ствтовариства;

• перший досвщ використання колективного середовища, в основному, зводиться до створення окремих, не зв&язаних мiж собою статей.

Щоб уникнути непорозумiнь, по^бно придiлити належну увагу кожнiй проблем^ яка може виникнути пiд час роботи. Перш за все, бажано наголосити на значенш колективно! роботи i проаналiзувати результати стльно! дiяльностi, давати бiльше завдань, яю потребують гру-пово! роботи, щоб студенти мали можливкть спiлкуватись i розвивати вмiння працювати в команда Потрiбно навчити студентiв обговорювати спшьт дп, давати оцiнку чужому матерiалу, хвалити чи критикувати одне одного. Разом з групою переглянути та проаналiзувати знайдений матерiал, дати можливкть всiм висловити свою думку, розвивати критичне мислення. Викла-дач повинен продемонструвати студентам, що навпъ в популярних i вiдомих виданнях можуть траплятися неточнi, недостовiрнi i некоректнi вiдомостi, акцентувати увагу на небезпеку рек-ламних повiдомлень, яю iнодi мiстять умиснi помилки i некоректне наведення фактiв. Форму-ванню критичного мислення сприяють iндивiдуальнi i проблемнi методи навчання студентiв.

Висновки. Використання вт-енциклопедп мае серйозний педагопчний потенщал, який можна обговорити у профеЫйному спiвтовариствi та впровадити в практичну дiяльнiсть.

Вiкi-енциклопедiя е одним з перспективних мережних середовищ, яка дае змогу накопи-чувати стльними зусиллями велику кiлькiсть освiтнiх веб-ресурЫв. Така база даних може стати в пригсда будь-якому вчителю, учню, викладачу чи студенту, 11 можна вшьно використовувати в навчально-виховному процесс Маючи в своему розпорядженш подiбний мережний про-стар, де е можливiсть розмiщувати сво! думки в формi письмових висловiв, пов&язувати цi ви-слови мiж собою, редагувати та коректувати сво! та чужi вислови, можна досягнути немалих успiхiв.

Успiшний досвiд, отриманий в ходi реалiзацil освiтнiх проектов у вт-енциклопедп, пере-конуе в глибокому зв&язку освггшх i шформацшних технологiй, дае можливiсть органiзувати ефективне навчання в мережному середовищi, що багато в чому визначае наш подальший по-шук нових шляхiв та можливостей удосконалення тдготовки майбутшх вчигелiв на основi су-часних мережних технологiй.

Л1ТЕРАТУРА

1. Богданова С. В. Мультимедийный ресурс в дистанционном повышении квалификации специалиста // Тезисы доклада XIII Всероссийской научно-методической конференции [PDF документ]. http://tm.ifmo.ru/tm2006/src/275d.pdf (26 августа 2008).
2. Патаракин Е. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю: Учебно-методическое пособие. — Изд. 2-е, испр. — М.: Интуит.ру, 2007. — 67 с.
3. Кулик Е. Ю., Патаракин Е. Д. WikiWiki в организации ученого процесса [WWW документ]. http://heap.altlinux.org/pereslavl2006/kulik/abstract.html (26 августа 2008).

Марш ВОЗНА, Марш П1ДРУЧНА

ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ УЧН1В ЗАСОБАМИ Н1Т У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ СТЕРЕОМЕТРЫ

Стаття присвячена розгляду деяких теоретичних та методичних acneKmie використання 3aco6ie HIT для формування образного мислення учтв на уроках стереометры.

Образне мислення входить у вс без винятку види людсько! дiяльностi i забезпечуе не тшьки сприймання реальности а й породжуе усе нове, що не юнувало рашше. Просторове мислення, як рiзновид образного, е тим базовим умшням, яке значно покращуе рiзнi види навчаль-но! та трудово! дiяльностi. Стереометричний матерiал за сво!м змютом найбiльш зручний для виявлення i формування умшь оперування просторовими образами та розумшня вiдношень мiж об&ектами реального свпу. З iншого боку, належне засвоення учнями бiльшостi тем курсу сте-реометрп можливе лише за умови достатнього рiвня розвитку образного мислення.

Шауков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7

57
Другие работы в данной теме: