Научтруд
Войти

Використання іnternet-сервера в навчальному процесі загальноосвітньої школи

Научный труд разместил:
Denis
20 сентября 2020
Автор: Василь Олексюк

студента. 1ншою важливою перевагою АНС е можливiсть проведения адаптивного нав-чання [1]. АНС дозволяе вибрати таю параметри адаптаци:

• метод викладання навчального матерiалу;

• час, наданий студенту для вiдповiдi на запитання;

• наявнiсть чи ввдсутшсть необхiдно! допомоги студенту при тестувант. АНС забезпечуе студенту можливiсть постшного самоконтролю за засвоенням

необхiдиих знань, ^м того, ця система видае оперативну iнформацiю про хiд навчан-ня, що створюе позитивну мотиващю до скорiшого оволодiния новим матерiалом, сприяе iнтелектуальному настрою на активiзацiю тзнавально! дiяльностi [3]. Навчаль-на програма передбачае можливiсть повторного викладання всього матерiалу або його частини. Авторами розроблено калька комп&ютерних навчальних програм «Сшнчет автомата», «Сшнчет розтзнаваш», «Контекстно-вшьт граматики» тощо, як застосову-ються при навчаннi i перевiрцi знань студентiв iз курсу «Системне програмування» у Донецькому нащональному унiверситетi на математичному факультетi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Борк А. Компьютеры в обучении: чему учит история //Информатика и образование. — 1990, №5. — С. 110-118.
2. Машбиц Е. Н. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. — М.: Педагогика, 1988. — 191 с.
3. Христочевский С. А. Информатизация образования //Информатика и образование. — 1994, №1. — С. 13-19.

УДК 371

Василь ОЛЕКСЮК

ВИКОРИСТАННЯ INTERNET-СЕРВЕРА В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1

ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ

Устхи в науково-техшчному розвитку людства, розвиток комп&ютерно! технiки, постiйне удосконалення апаратно-програмного забезпечення вносять в систему освии значнi позитивнi змiни i разом з тим породжують закономiрнi проблеми. Новi шформа-цiйнi технологи навчання нииi вимагають залучення усе бшьших ресурсiв загальноос-виньо! школи. Таю змiни закономiрно ставлять перед вчителями шформатики новi ви-моги.

З огляду на це, при використант вiдповiдного програмного забезпечення i методично! тдтримки, розроблено! з урахуванням наукових прииципiв вiдбору змiсту навчального матерiалу i психологiчних особливостей учнiв застосування новiтнiх шфор-мацшних технологiй (Н1Т) дозволяе яюсно покращити навчальний процес.

Однiею з таких новггтх технологiй, яка, на нашу думку, повинна бути використа-на у кожшй школi, е Internet-сервер. З&ясуемо, який змiст ми вкладаемо у цей термiн. Сервер — це комп&ютер, який надае найрiзноманiтнiшi ресурси для iнших комп&ютерiв-клiентiв. Сервер, який працюе в межах глобально! мереж! 1нтернет, тобто

Науков1 записки. Серш: Педагогiка. — №6. — 2002.

163

дозволяе з&еднання будь-якому комп&ютеру всесвиньо! мереж!, називаеться Internet-сервером.

В!дповвдно до першого твердження для досягнення мети необх!дним е персональ-ний комп&ютер i3 великим об&емом дискового простору та оперативно!& пам&ят! Що ж стосуеться друго! умови то необхiдною е наявнiсть модемного комутованого з&еднання з Internet. 1деальною умовою е наявтсть або створення самост1йного школьного Internet-вузла та локально! мереж1 в лабораторiях комп&ютерно! технiки.

Враховуючи проблематичшсть пiдключення шк1л до Internet, заняття можна про-водити з використанням мереж1 Intranet (мережа Intranet е локальною котею Internet, тому бшьшсть технологiй Internet можна використовувати в Intranet).

Наступним кроком е вибiр операцшно! системи, пiд управлiнням яко! повинен працювати сервер. При цьому найбiльш доцiльним е використання Microsoft Windows NT 4.0 Server (Microsoft Windows 2000 Server) та Unix.

Слад вiдразу зазначити, що одним iз найважливiших критерiïв вибору повинт бути витрати, необх!дт на придбання як власне операцiйноï системи, так i програмних продукпв для не!.

Ми пропонуемо зупинити свiй вибiр на Linux — платформi Unix для персональ-них комп&ютерiв. Такий вибiр зумовлюеться сукуптстю факторiв:

• умовнобезкоштовним розповсюдженням Linux за лщенз!ею GNU;

• незначними вимогами, якi ставить система щодо апаратного забезпечення (мети можна досягти i засобами персонального комп&ютера на базi проце-сора IBM 486)

• гнучюстю налаштувань при одночаснш високiй функцiональнiй продуктивной! Unix-систем;

• наявшсть значно! юлькосп вшьно поширюваних програмних продукпв, у тому числ! у вигляд вихвдних текслв.

Перед встановленням системи варто з&ясувати низку питань:

1. Апаратт складов! комп&ютера.
2. Кшьшсть роздшв, у як буде встановлена система, !х точки тдключення (мон-тування). Обов&язковими мшмальними вимогами е створення основного роздалу з мон-туванням його в кореневий каталог «/» та розд!лу «тдкачки» — «swap».
3. Тип файлово! системи.
4. Програмш пакети, необх!дт для встановлення.
5. Дощльтсть використання граф!чного штерфейсу користувача — системи X Window.
6. Параметри, необх!дш для налаштування мереж! (х надае системний адшшст-ратор 1нтернет-провайдера).
7. Тип завантажувача системи.

Осюльки устшна шсталящя Linux не означае, що вс необх!дт сервюи працюва-тимуть коректно, то використання ще! системи вимагае попередньо! тдготовки вчите-ля.

164

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

B^ip програмних пакепв, як1 n0Tpi6H0 встановлювати та налагоджувати визна-чаеться таким вимогами:

• Internet-сервер повинен бути Web-сервером, тобто забезпечувати можли-вiсть звертання до нього за протоколом HTTP (Hypertext Transfer Protocol). Це дозволяе ефективно використовувати його як зашб оргатзацп системи дистанцшного навчання та для pозмiщeння на ньому електронних тдруч-никiв;

• можливють використання на ньому мов динaмiчного формування Web-стоpiнок та мов серверних скpиnтiв (PHP, CGI), як дозволяють надати Web-сepвiсaм елеменпв iнтepaктивностi. Це означае, що кожен вipтуaльний niдpучник надасть можливiсть зворотнього зв&язку iз користувачем;

• можлиысть завантаження фaйлiв iз сервера та на нього за протоколом FTP (File Transfer Protocol);

• 1нтернет-сервер повинен бути сервером баз даних, що дозволить провести аутентифшацш студенпв та облш 1&х навчальних здобутюв;

• можливiсть роботи iз сервером у межах домену чи робочо! групи, де комn&ютepи-pобочi станци працюють niд уnpaвлiнням операщйно! системи Windows;

• можлиысть працювати на вipтуaльних тepмiнaлaх Linux iз будь-якого ввд-даленого комп& ютера.

Biдnовiдно до цих вимог учитель повинен здшснити:

1. Налаштування мережевого адаптера.
2. Встановлення дек1лькох IP-адрес, осюльки сервер повинен використовуватися у мережах Internet та Intranet одночасно.
3. 1нсталящю та налаштування Web-сервера. Важливою е niдтpимкa Web-сервером мов серверних скриппв PHP, CGI.
4. Встановлення та налаштування FTP-сервера та сервера Samba.
5. 1нсталящю та налагодження сервера баз даних, наприклад, MySQL.
6. Встановлення сервера Ssh або Telnet для роботи на вipтуaльних термшалах Linux. З точки зору безпеки, оптимальним е використання сервера Ssh, осюльки передача даних за протоколом Telnet ввдбуваеться у незашифрованому виглядг

Наступним кроком повинна бути розробка системи електронних тдручниюв та вipтуaльних курив.

Особливу увагу слiд звернути на використання сервера як об&екта вивчення при розгляд питань, пов&язаних з операщйними системами.

На вивчення теми «Операцшт системи» в зaгaльноосвiтнiй школi вiдводиться 9 годин. На нашу думку, найбшьш ефективним е «паралельне» вивчення обох систем. Якщо проводити деяк1 аналоги мiж Windows та Linux, то слад звернути увагу учтв на подабносп та вiдмiнностi цих систем. Учитель повинен детальтше зупинитися на пи-таннях, як не мають мiсця при вивчент Windows:

• монтування основних роздшв Linux;

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

165

• робота з процесами та демонами;

• шсталящя нового програмного забезпечення;

• основнi сервернi-технологiï та принципи ïx функцюнування.

Проте, у зв&язку i3 переходом освiти Украши до використання лiцензованого програмного забезпечення, що е доволi проблематичним, враховуючи сучасний економiч-ний стан, значно зростае актуальтсть вивчення системи Linux у загальноосвинш школь Операцiйна система Linux е умовно-безкоштовним продуктом, який може вдоскона-люватися будь-яким користувачем. Звичайно, iснують i недолiки, пов&язанi з ïï безкош-товнiстю — учитель не може розраховувати на будь-яку теxнiчну тдтримку. За ввдсут-носл коштгв на придбання Microsoft Windows доцiльним е використання операцiйноï системи Linux ¡з графiчним iнтерфейсом X Window.

Нами розроблене поурочне планування та створюються методичш рекомендацiï для проведения практичних роби ¡з вивчення дано].& теми.

Поурочне планування для вивчення теми «Операцшт системи» на npuKnadi ОС Linux

№п/п Тема Тип уроку

1. Поняття файла. 1м&я та розширення файла. Каталоги фай-лiв. Визначення типiв файлiв. Класифiкацiя операцiйних систем. Операщйна система Linux. 1мена зовшшшх за-пам&ятовуючих пристро&в у Linux. Монтування зовнiшнiх накопичувачiв. Функцii та склад ОС Linux. Лекщя
2. Робочий стш. Основт об&екти з якими працюе ОС Linux. Видiлення об&екта. Операцп, властивост та основнi коман-ди для роботи з об&ектами ОС. Контекстне меню об&екта. Зв&язки ix типи та призначення. Комбiновaний
3. Система X Windows. Графiчнi iнтерфейси KDE та Gnome. Принципи роботи з вiкнами, основт типи вшон: прикладнi, тдлет, дiалоговi. Iнформацiйнi вiкна. Основнi елементи вiкон, ixне призначення та правила роботи з ними. Меню. Комбiновaний
4. Робота з об&ектами на вiртуальниx робочих столах KDE: видiлення, перемiщення, перегляд властивостей, створення, перейменування, вилучення. Програма Konqeror (перегля-дач). Виконання операцш з файлами та папками. Права доступу до файлiв та папок. Пpaктичнa pоботa
5. Основне меню (К-меню). Правила виклику довiдковоi& ш-формацп. Пошук iнформацii у середовищi ОС Linux, запуск програм, що працюють тд управлiнням ОС Linux. Закiнчення роботи програми. Запуск на виконання музич-них записiв. Використання калькулятора, текстових та гра-фiчниx редакторiв. Комбiновaний
6. Поняття про основт сервюи ОС Linux: сервери Apache, Ftp, Telnet, MySQL, Samba та &х налагодження. Комбiновaний
7-8. 1нсталящя та налагодження ОС Linux та сервгав. Встанов-лення програмних засобiв. Комбiновaний
9. Пiдсумкове заняття Комбiновaний
166

Шук^в! зaпиcки. Cеpiя: Педaгогiкa. — №6. — 2002.

Internet-сервер надае потужний iнструментарiй при розгляд питань, пов&язаних Í3 мережами та Internet. Вивчаючи принципи функцюнування «всесвиньо! павутини», в y4HÍB варто сформувати розумiння сервера, як цшсного поняття iнформатики, яке ле-жить в основi роботи iнформацiйних систем мереж1 Internet. Доволi вдалою вважаемо наочну iлюстрацiю роботи протоколiв HTTP та FTP засобами серверiв Apache та Ftp.

Засоби мови серверних скриппв PHP розширюють знання учтв з Web-програмування. Вбачаемо можливим формування в учнiв здiбностей до програмування на мовi командного штерпретатора.

Оск1льки при вивченнi операцiйних систем у навчальнш програмi не передбаче-ний розгляд актуальних питань адмшстрування мережi, то !х варто внести до плану роботи факультативного заняття. На нашу думку, для того, щоб ознайомити учтв з обов&язками системного адштстратора, необхiдно дати розумiння принцип1в оргашза-цп локальних i глобальних мереж, сформувати навики роботи з користувачами, вмiння створювати стльш iнформацiйнi ресурси, здiйснювати резервне збереження даних.

Реалiзацiя зазначених пiдходiв на практищ мае на метi дати майбуттм членам ш-формацiйного сустльства знання метода побудови сучасних шформацшних центрiв, способiв вiдображення таких об&екпв i зв&язк1в мiж ними на Internet-вузлах, сформувати у них здаттсть усвiдомлено застосовувати набут знання при створент i викорис-тант Web-серверiв за допомогою сучасних шформащйних технологiй.

Л1ТЕРАТУРА

1. Такет Дж. и др. Использование Linux М.: Вильямс, 2000. — 778 с.
2. Уваров А. Ю. Интернет в школе: смена парадигмы //Информатика и образование. — 2000. — №3.
3. Intranet як заЫб вивчення Internet в шкшьних умовах // 1нформатика — 2001, №8.
4. Linux: Руководство по операционной системе. //Петерсен Р. — К. :BHV, 1997е — 324 с.

УДК 378

1гор следзшський

ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА МЕТОДИЧН1 ПРОБЛЕМИ

РЕАЛ1ЗАЩ1 КУРСУ «ВСТУП ДО 1НФОРМАТИКИ»

Одним iз важливих факторiв, що обумовлюють як1сть навчального процесу у ви-щiй школi, е дидактичне забезпечення ВНЗiвських курсiв.

У доповвд описано розроблену i апробовану автором систему дидактичного забезпечення курсу «Вступ до шформатики».

Ми виходимо з того, що майбутнiй учитель шформатики повинен знати практично бшьшють роздшв сучасно! iнформатики як фундаментально! природничо! науки i практично! дiяльностi людини, володiти !! техтчними засобами на рiвнi квалiфiковано-го користувача, умiти передавати сво! знання та навички учням. Курс «Вступ до шформатики» е першим кроком до досягнення цiе! мети. Саме на цьому кроцi доцшьно, як свiдчить наш досвiд, формувати у першокурсник1в (на доступному для них рiвнi) поНауков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

167