Научтруд
Войти

До питання створення шкільних підручників і посібників з фізики у сучасний період

Научный труд разместил:
Marilanim
20 сентября 2020
Автор: Вадим Страхов

Ф1ЗИКА

здiбностей студенпв — головних передумов ïx пiдготовки до успiшноï роботи в умовах piBHeBOÏ та профiльноï диференцiацiï навчання учнiв. Цi завдання мають вирiшуватись розширенням наукового свггогляду i формуванням професiйниx умiнь студенпв на ос-новi системно-дiяльнiсного тдходу до органiзацiï вивчення фахових дисциплш, зокре-ма курсу загальноï фiзики. Побудова цього курсу на новш концептуально-методологiчнiй основi е одним i3 шляxiв пiдвищення рiвня фаxовоï п1дготовки учителiв фiзики. Йдеться про технолопю навчання, яка у глосарп ЮНЕСКО характеризуеться як «системний метод створення, застосування i визначення вах процесiв викладання та засвоення знань з урахуванням i людських, i техтчних ресурсiв та ïx взаемодп, що ставить своïм завданням оптимiзацiю форм освии» [1, с. 43].

Узагальнення багаторiчного досвiду роботи педагопчних вищих навчальних за-кладiв у галузi удосконалення методики навчання загальноï фiзики свiдчить про значт здобутки в органiзацiï занять iз цього курсу. Однак з точки зору змюту, методiв i засо-бiв навчання, мае мiсце невiдповiднiсть сучасним потребам, що i зумовлюе актуаль-нiсть нашого дослiдження.

Л1ТЕРАТУРА

1. Глоссарий терминов по технологии образования. — Женева: ЮНЕСКО, 1986. — 239 с.
2. Серпенко В. П. Оптишзащя лабораторного практикуму з курсу загальжи фiзики у педагопчних шститутах: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. — К., 1993. — 188 с.

УДК: 370.182+371.31+53.01+51.31

Вадим СТРАХОВ, Лариса ЯТВЕЦЬКА, Олег ВАЛЛЬС, Наталiя ШАП1РОВА ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ШК1ЛЬНИХ П1ДРУЧНИК1В I ПОС1БНИК1В З Ф1ЗИКИ У СУЧАСНИЙ ПЕР1ОД

Реформування сучасноï освiти, принцитв управлiння нею робить необxiдним створення нового фшософського п1дгрунтя змiсту, структури i функцiй освiти. Одним iз основних напрямк1в реалiзацiï цих питань е переxiд у навчальному процес до творчоï пiзнавальноï дiяльностi. Активно-творчий характер свiдомостi учнiв повинен полягати в тому, що вона стане не просто ввдображенням реально юнуючих об&ектiв, явищ чи вь дповiдноï iнформацiï, мислення повинно адекватно прогнозувати майбутне реальних процесiв, подай, створювати умогляднi моделi, передбачати очiкуванi результати. Твор-чий характер вивчення предмепв, так як i наукових до^джень, повинний полягати в тому, що учень за допомогою науковоï абстракци може вiдтворювати, перетворювати дiйснiсть у вигляда iдеальниx науково-пiзнавальниx образiв з метою розкриття законiв речей та явищ. З урахуванням уих особливостей мислення особистост1, необxiдностi формування та розвитку усix форм розумового процесу, вмiння створювати рiзнi умо-глядш структури повиннi розроблятися структурнi, шформащйт та змiстовi (смисловi) аспекти дидактичного матерiалу, в тому числi — тдручниюв та навчальних посiбникiв. Враховуючи структуру теоретичного мислення, якою вона складалася у хода вторичного розвитку знання i, виходячи з принципу адекватносп, необxiдно вiдтворювати ш136

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.

Ф1ЗИКА

формацшну, змютову, лопчну структуру шдручниюв ф1зики i взагал1 тдручниюв при-родничих дисциплш XXI столтя.

УДК: 370.182+371.31+53.01+51.31

Вадим СТРАХОВ, Лариса ЯТВЕЦЬКА, Олег ВАЛЛЬС, Натал1я ШАП1РОВА ДЕЯК1 П1ДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ШК1ЛЬНИХ П1ДРУЧНИК1В I ПОС1БНИК1В З Ф1ЗИКИ У СУЧАСНИЙ ПЕР1ОД

Соцiальнi перетворення в сусп1льств1 вимагають глибокого реформування сучас-но! освiти, принцитв управлiння нею, а також — значного посилення ролi освiти в життi i суспiльствi держави, у формуваннi всебiчно розвинутого громадянина. Це, в свою чергу, робить необхiдним створення нового фшософського тдгрунтя змiсту, структури i функцiй освiти. У цьому аспекп одним iз головних напрямк1в реалiзацi! цих питань ми бачимо реальну iнверсiю базових понять навчального процесу «навчан-ня» ^ «вчення», тобто необхiдно вiд процесу навчання дией перейти до процесу ви-вчення ними тих чи iнших дисциплш, наук, тобто навчальний процес iз необхiдностi повинен стати процесом творчо! дiяльностi. Сам процес вчення е процесом творення, створення в головi людини найрiзноманiтнiших форм мислення: понять, теорш, здога-док, гiпотез, закошв i закономiрностей, уявлень тощо. 1накше кажучи, для того, щоб мати можливють щось вивчити, свiдомiсть змушена застосовувати, використовувати, створювати найрiзноманiтнiшi форми мислення, завдяки яким воно тшьки i може ви-вчати навколишнш свiт як безпосередньо, так i у виглядi вiдповiдноl (науково!) шформацп.

Пiдкреслюемо, що йдеться не про те, що процес вивчення супроводжуеться твор-чою дiяльнiстю i навiть не про те, що вш включае до себе таку дiяльнiсть, але — що вш сам — вiд початку до зашнчення — складаеться iз творчо! дiяльностi, увесь цiлком зве-дений до не!. Без творчих акпв людина, що навчаеться, не може зробити жодного кроку в сво1й пiзнавальнiй дiяльностi.

«...Ведь не подлежит сомнению то, что умственная деятельность везде является той же самой, на переднем ли фронте науки, или в третьем классе школы. Деятельность ученого за его письменным столом или в лаборатории, деятельность литературного критика при чтении поэмы — это деятельность того же порядка, что и деятельность любого человека, когда тот занят подобными вещами, если стоит задача достигнуть понимания определенных явлений. Различие здесь — в степени, а не в роде» [1].

Ввдображення зовшшнього свпу у сввдомосп людини, вивчення ввдповвдно! нав-чально!, краще сказати науково! (науково-навчально!) шформацп, е процесом послвдов-ного спорудження, творення, утворення цшо! низки понять i явищ, у яких вiдображу-еться весь змют предмета, що вивчаеться. Народження таких абстракцiй у сввдомосп учня i е творчим процесом, без якого нема й не може бути жодного адекватного ввдо-браження i розумiння д1йсност1, науково! шформацп у свщомосп учня. Осюльки абст-ракцiя е вiдображенням конкретних об&ектiв зовнiшнього свiту, його котею, його обраНауков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.

137
Другие работы в данной теме: