Научтруд
Войти

Електронні навчальні посібники як важливий засіб особистісно-орієнтованого навчання

Научный труд разместил:
Malobandis
20 сентября 2020
Автор: Алла Дзундза

Створення навчально-методичного комплексу — життева необхвдшсть сьогоден-ня. Цей комплекс мае складатися i3 трьох частин: тдручник, лабораторний практикум, методичнi рекомендацл для викладачiв.

Пiдручник повинен мютити теоретичний, класичний матерiал, орiентуючись на широке використання його в навчальному процесi вищих навчальних закладав рiзного профiлю. У пiдручнику не варто описувати теми, як можуть в недалекому майбутньо-му змiнитися, не варто конкретно описувати якусь програму. Останнi моменти легко забезпечити в темах теоретичного характеру. Але як це зробити, описуючи теми практичного спрямування, наприклад, текстовий процесор WORD? Доцшьно дати лише за-гальнi вiдомостi, як1 стосуються вих текстових процесорiв, пояснити !х основт прин-ципи роботи, пояснити операцп, притаманнi саме данiй темi, сформувати загальний пiдхiд, розумiння до проблем ще! теми.

Диференцiацiя навчання, рiзна професiоналiзацiя, як правило, забезпечуеться при реалiзацi! практично! сторони предмета, шляхом добору влучних, життевих прикладав, iндивiдуальних завдань, як1 спрямованi на спецiалiзацiю студенпв, особливост регiону, ВНЗ. Ц моменти доцiльно вiдобразити у лабораторному практикума Причому лабораторний практикум, на ввдм^ вiд пiдручника, доцшьно створити для кожного профiлю свш.

Наступнiсть знань мiж дидактикою середньо! i вищо! школи повиннi забезпечува-тися при написаннi i теоретично!, i практично! частин.

Заняття шформатики у вищому навчальному заклад покликаш формувати шфор-мацiйну культуру студенпв для реалiзацi! !х потреб при написант рефералв, курсових та дипломних проектiв.

УДК 378:681.3

Алла ДЗУНДЗА

ЕЛЕКТРОНН1 НАВЧАЛЬН1 ПОС1БНИКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЗАС1Б ОСОБИСТ1СНО-ОР16НТОВАНОГО НАВЧАННЯ.

Один з основних стратепчних напрямiв розвитку системи вищо! освии Укра!ни — це вирiшення проблеми особистiсно-орiентованого навчання. Такого навчання, у якому особистiсть студента була б у ^mpi уваги педагога, i п1знавальна дiяльнiсть, а не викладання в чистому виглядi, була б ведучою в тандемi «викладач — студент». Саме така система ввдображуе гуманiстичнi перетворення в освт. Досягти названих цiлей можна лише через застосування в практицi навчання особистiсно-орiентованих техно-логiй. Створення електронних навчальних посiбникiв (ЕНП) дозволяе устшно виршу-вати поставлену проблему.

Ще з моменту свого зародження, у 60-х роках ХХ сторiччя, на стику педагогiки, психологi! i кибернетики програмоване навчання привернуло до себе пильну увагу пе-дагогiв-новаторiв. Електронт навчальнi посiбники е програмно-iнформацiйною системою, що складаеться з програм для ЕОМ, реалiзуе сценарi! навчально! дiяльностi, мю148

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.

тить певним чином структуровану теоретичну iнформацiю i системи вправ для осмис-лення i закрiплення теоретичного матерiалу. [3] Звiдси випливае, що ключовими проблемами проектування ЕНП е: тдготовка iнформацiйного опису теоретичного матерiа-лу (навчальних текслв, графiчних iлюстрацiй, демонстрацiйних програм i ашмацш то-що), створення вправ для активiзацil процесу засвоення теори, розробка сценарив (ал-горитмiв керування) для оргатзацп ефективно! цшеспрямовано! тзнавально! дiяльнос-л студенпв. 1нформацшний блок, як правило, мютить теоретичний матерiал, викладе-ний на заданому для певного ЕНП рiвнi складностi. Структура шформащйного роздалу може розрiзнятися залежно ввд обсягу теоретично! шформацп.

• 1нформащйний роздiл може мiстити тшьки найменування теми, за якою да-лi пропонуються вправи. Передбачаеться, що шформащя з дано! теми ви-кладена у вiдповiдних пiдручниках, на яких робиться посилання.

• Iнформацiйний роздш може мiстити короткий виклад теоретичного матерь алу i вказiвку на той тдручник, де цей матерiал викладений у повному об-сяз1

• Iнформацiйний роздiл може включати повну iнформацiю з до^джувано! теми.

Вибiр того чи iншого п1дходу до оргатзацп шформащйного роздiлу визначаеться конкретними обставинами: наявнiстю доступного навчального поибника, змiстом нав-чального матерiалу, педагопчними принципами викладача, можливостями шструмен-тальних засобiв для п1дготовки ЕНП, обсягом навчального матерiалу, призначенням ЕНП. При тдготовщ iнформацiйних роздiлiв доцiльно застосовувати технологи гшер-тексту, мульти- i гiпермедiа. Iнструментальнi засоби гiпертексту дозволяють розроблю-вачу ЕНП позначати, видаляти якимось кольором, окремi ключовi слова чи сполучення i зв&язувати !х iз фрагментами тексту в шших темах чи роздiлах, де даеться бшьш дета-льний опис цих понять. Якщо студенту незрозумiлий деякий термiн у текстi, то досить тдвести до нього курсор, натиснути певну клавiшу й одержати на екрат бiльш докла-дну шформацш з нього, а пот1м повернутися до початкового тексту. Таким чином, здшснюеться вiльна навiгацiя по всьому тексту посiбника, причому кожен студент ви-бирае придатний для нього шлях самоспйно. Технологiя мультимедiа дозволяе оживи-ти текст, супроводити його графiчними iлюстрацiями. Застосування таких технологш iстотно активiзуе навчальну iнформацiю, робить и бiльш наочною для сприйняття i зручною для засвоення. Блок вправ у ЕНП повинен мютити задачi кожного рiвня засвоення. Розрiзняють тренувальнi i контролюючи задача Першi використовують для осми-слення i закрiплення iнформацil, з якою студент знайомиться на лекцп, у тдручнику, в iнформацiйному роздiлi ЕНП, друп — для дiагностики рiвня знань на початку i напри-кiнцi роботи студента з ЕНП. Тренувальт вправи повиннi мiстити коментар^ як1 ви-ступали б у ролi iнформацil зворотного зв&язку. Шдготовка вправ — це найважча справа у створенш ЕНП, вона вимагае високо! педагогiчноl майстерност1 ввд викладача-розроблювача. Для кожно! окремо! теми необхiдно скласти не тшьки придатнi вправи для И засвоення, але й певним чином розташувати i ранжирувати !х, дiбрати форму

Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.

149

вправ, тдготувати еталони вiдповiдей i передбачити типовi помилки. Блок KOMemapiB може мiстити pi3Hi види шформаци для реакцiй на дп студенпв при виконаннi вправ — ввд найпростших (правильно, неправильно, неточно) до докладних роз&яснень типових помилок. Нерiдко в коментарях використовують вiдповiднi сторiнки або набiр сторiнок iнформацiйного розд^.

Не применшуючи важливост iнструментальних програмних засобiв, сервiсних можливостей уведення, редагування, компонування текстово! частини навчального ма-терiалу, наявнiстю шрифпв для математично! символiки, використання графiки, включения елеменпв гiпертексту, мультимедiа, вiдзначимо, що ва цi «хитрування» надають розроблювачам ЕНП лише потенцiйнi можливостi для реалiзацií 1&хшх педагогiчних iдей. Проектування навчальних програм ведеться за «столом» i е своерiдним педагопч-ним мистецтвом. При розробщ сценарпв програмованого навчання необхiдно врахову-вати психолопчт закономiрностi засвоення знань, встановленi в педагопщ, як1 дозво-ляють тдвищити ефективнiсть процесу навчання. Новiтнi технологи програмованого навчання дозволяють у процес тдготовки фахiвця до його майбутньо! професшно! да-яльност в мiру можливостi звiльнитися вiд контролю викладача i перейти в основному до самоконтролю, тобто багато питань перевести в систему самонавчання студенпв.

У Донецькому нацюнальному уиiверситетi придiляеться велика увага створенню рiзних засобiв програмованого навчання студенпв. Автором розроблений електронний навчальний посiбник за курсом «Дискретна математика», що застосовуеться при нав-чант i перевiрцi знань студенпв за роздшами «Теорiя множин», «Комбшаторика», «Теорiя к1нцевих автомапв» у Донецькому нацюнальному ушверситет на математич-ному факультет! Цей ЕНП виконуе ряд функцш викладача: служить джерелом шформаци (надае студентам теоретичний матерiал, упорядкований певним чином, i приклади розв&язку задач за даним навчальним матерiалом), органiзовуе навчальний процес (ви-бираючи шдив^альне завдання за даною темою), здшснюе контроль ступеня засвоення матерiалу студентами (шляхом тестування, тобто на поставлене контрольне пи-тання пропонуеться калька варiантiв ввдповвдей, серед яких правильний лише один), ре-гулюе темп процесу засвоення матерiалу, забезпечуе зворотний зв&язок. Програма написана мовою програмування Delphi, i реалiзована на IBM PC [2].

Робота з поабником починаеться з висвiтления на екранi основно! форми, що служить для виклику iнших форм за допомогою натискання однiеí з кнопок: «Лекцп», «Приклади», «1ндив^альш завдання», «Тестування». При натискант на кнопку «Лекцп» висвилюеться форма (Лекцií), на як1й мютиться список лекцiй, а також короткий змют обраноí лекцл. Пiсля вибору необхiдноí теми i натискання на кнопку «ОК» ця форма закриваеться, активною стае основна форма, у якш з&являеться текст обраноí теми. При натисканнi на кнопку «1ндив^альт завдання» висвiтлюеться форма (1ндив^а-льнi завдання) на який мютиться список шдив^альних завдань, а також список варiа-нтiв. При виборi необхiдного варiанту, а також при натисканш на кнопку «ОК» з&являеться текст ^д^^ально^& роботи, яку можна роздрукувати, використовуючи кнопку «Друк». При необхвдносп студент може одержати текст розв&язку варiанту сво-го шдив^ального завдання. При натисканнi на кнопку «Тестування» з&являеться фор150 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.

ма (Тестування) з iнформацieю про перше питання тесту. Пiсля вибору вiдповiдi i нати-скання на кнопку «ДалЬ> з&являеться наступне питання. Шсля вичерпання питань про-грама видае оцiнку.

Хочеться ще раз тдкреслити, що не можна вважати правильною доволi поширену точку зору, начебто ключ до виршення основних проблем комп&ютерного навчання — це лише розробка засобiв, як1 дозволяють здiйснювати перехiд вiд сценарiю навчально! програми до комп&ютерно! програми. Таке уявлення в рядi випадюв негативно позна-чилося на розробцi й ощнщ ролi iнструментарiю для програмування навчальних курсiв. Багато розроблювачiв таких систем перебшьшують не тшьки можливосл створених ними авторських систем, але i взагалi !хне значення. Перебшьшення можливостей навчальних програм часто сполучаеться з недооцiнкою важливост тих психолого-педагогiчних проблем, що виникають при розробцi засоб1в програмного навчання. Не можна, маючи лише нечию уявлення про психолого-педагопчт особливосп навчання, про змют того чи ¡ншого навчального предмета створити ефективну навчальну програ-му. Поширення таких погляд1в вплинуло не тшьки на теорго, але й на практику розроб-ки навчальних програм. У ряд1 кра!н, наприклад, у США й особливо у Великобритании протягом останшх 10-15 роив з&явилася значна кшьюсть маленьких ф1рм (багато з них мають штат лише !з двох-трьох програмюпв), що розробляють навчальт програми, призначет для продажу. У нашш кра!ш також нер1дко серед розроблювач1в програм-них засоб1в навчання були фах1вщ з обчислювально! техтки. 1хня д1яльтсть, хоча I трохи в1др1знялася ввд виконувано! ратше, за своею суттю залишалася звичною для них. У результат! створювалися числент, але малоефективш навчальт програми. Саме така практика стала основним джерелом ¡люзш, начебто найбшьш1 труднощ1 в розробщ навчальних комп&ютерних засоб1в складае кодування, або, як часто можна почути, програмування навчальних курс1в. Недоощнка психолого-педагопчних проблем комп&ютеризацii& навчання, недостатне вираховування психолопчних особливостей д1я-льносп педагога й студента не могли не позначитися на якосп авторських навчальних систем. Дидактичт можливосл !х, як правило, були дуже обмежеш. I р1ч не в лм, що вони накладали певт обмеження на спос1б керування навчальною д1яльшстю, на виб1р навчальних задач. Нашстоттше, що бшьттсть авторських систем будувалася на поми-лкових уявленнях про особливоси процесу навчання.

У даний час у багатьох вищих навчальних закладах Укра!ни розвиток системи програмованого навчання переживае стадiю формування (створення комп&ютерних навчальних програм, електронних тдручнишв, дистанцшне навчання) в умовах матер1а-льно-техшчних проблем, недосконалосп сучасно! теоретично! психолого-педагопчно! бази. Але саме життя змушуе нас рухатися в напрямку комп&ютеризацi!& навчання.

Насамюнець хотшося б навести слова Б. С. Гершунского: «Було б серйозною го-милкою вважати, що комп&ютерне навчання покликане лише полегшити процес засво-ення знань, мова йде про ¡нше — в умовах комп&ютеризацл освга здобувае нову яшсть, вона стае штелектуально бшьш багатою, але аж тяк не бшьш легкою, шж в умовах традицiйного навчання» [1].

Нуков! записки. Серiя: Педагопка. — №6. — 2002.

151

Л1ТЕРАТУРА

1. Гершунский Б. С. Философия образования. — М.: Флшта, 1998. — 36 с.
2. Кривошеев А. О. Проблемы развития компьютерных обучающих программ //Высшее образование в России. 1994, №3, С. 12-20.
3. Миллер Т., Пауэл Д. Использование Delphi 4. Специальное издание.: Пер. с англ. — К.: Диалектика. 1999. — 768 с.

УДК 378

Ольга КОВАЛЬЧУК, Роман ЮАНИЦЬКИИ

1НТЕЛЕКТУАЛЬН1 СИСТЕМИ В МЕДИЦИН1

Основш

проблеми при розв&язанш рiзних задач у медициш та охорот здоров&я, о^м дефiциту ресурсiв, визначаються браком часу та шформаци. У наш час швидюсть i яшсть отримання та обробки шформаци стали умовою юнування та прогресу галуз^ Цю проблему неможливо розв&язати без використання комп&ютерiв i комп&ютерних технологш.

Комп&ютернi технологи е вiдносно новими взагалi i для медичних пращвниюв зо-крема.

Свiтовий досвiд чiтко свiдчить, що новi медичнi технологи та техтчт засоби, що !х забезпечують, з&являються i асимiлюються клiнiчною практикою, перш за все, шляхом переносу вдей фiзики, х1ми, математики, радюелектрошки, iнформатики в медичну проблематику. Сучасний технологiчний фундамент науково! та клгшчно! медицини ви-ник i розвиваеться саме «на стику наук», на основi потенцiалу рiзних галузей науки i технiки, який об&еднуеться загальними проблемами медичного спрямування.

Людина завжди прагнула змоделювати щось подабне до себе. Було зроблено чи-мало спроб, але всi вони виявились безусп1шними, оск1льки це дуже складна задача. Перелом вiдбувся в середит XX столiття. Йому сприяли двi подil — Вiнер заклав ос-нови кибернетики i з&явилися перш1 ЕОМ.

152

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.

Другие работы в данной теме: