Научтруд
Войти

Стан і проблеми фахової підготовки вчителів фізики

Научный труд разместил:
Nadejda
20 сентября 2020
Автор: Володимир Сергієнко

7. Лагунов I., Гордiенко Т, Сиротюк В. Порiвняльна характеристика лабораторного i комп&ютерного практикумiв //Педагогiчнi науки. Збiрник наукових праць. — Херсон: Ай-лант, ХДПУ, 2000. Випуск 15. — С. 198-203.

8. Головань М. С., Яценко В. В. Проблеми дистанцшного навчання //Науковi записки. — Се-рiя: Педагопчш науки. — Засоби реалiзацil сучасних технологiй навчання. — Випуск 34. — Кровоград: РВЦ КДПУ iм. В. Винниченка. — 2001. — С. 123-126.
9. Дистанционное обучение: Учебное пособие /Под ред. Е. С. Полат. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. — 192 с.
10.Гуралюк А., Серпечко В. Сучасш вимоги до контролю i оцiнювання досягнень учнiв та студента з фiзики //Педагопчт науки. Збiрник наукових праць. — Херсон: Айлант, ХДПУ, 2001. Випуск 24. — С. 95-101.

УДК 378.147:53

Володимир СЕРПеНКО СТАН I ПРОБЛЕМИ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛ1В Ф1ЗИКИ

Центральною ф1гурою навчально-виховного процесу у середнш школ1 був i зали-шаеться учитель. Його фахова тдготовка повинна базуватись на сучасних вимогах сус-п1льства до школи i положениях, як визначають важлив1 напрямки вдосконалення школьно! освии: демократизащя, гумашзащя процесу навчання, гуматтаризащя та еколо-пзащя природничо-математичних куршв.

В умовах тдвищених вимог до навчання i виховання молодого поколiния важли-вого значення набувае вдосконалення спещально! фахово! пiдготовки вчителя фiзики: вш повинен бути наставником, лектором, демонстратором, фахiвцем iз використання у навчанш всього спектру технiчних засобiв навчання (у тому чи^ i ПЕОМ), оргашзато-ром позакласно! роботи, науковим керiвником учнiв пiд час виконання ними науково-дослiдних робiт МАН Укра!ни та !х участi в олiмпiадах з фiзики тощо. Чи ввдповвдае цим вимогам учитель фiзики сучасно! школи? Вивчення рiзних лиературних джерел, присвячених аналiзовi п1дготовки молодих учителiв фiзики за останнiх 5-10 роив, бе-сiди з учителями загальноосвитх установ рiзного профiлю дають змогу зробити таю узагальнення: теоретичним матерiалом школьного курсу фiзики молодi вчителi в цiлому володiють; загальт питання методики навчання усвiдомлюе i втiлюе у практику лише половина з них (найтиповiшi недолiки: однотипшсть уроков, малоефективне використання навчального часу, слабкий демонстращйний i лабораторний експеримент тощо); володають конкретними сучасними методиками близько 43%; успiшно навчають розв&язуванню задач близько 30%.

Головна причина дидактичних утруднень молодих учителiв фiзики, як свдчить аналiз теорп та практики !х професшно! тдготовки, — вихована у бiльшостi студенпв звичка до безсистемного запам&ятовування матерiалу, невмiния використовувати здо-бутi знания на практищ. Це пов&язано в першу чергу з виконанням стереотипних нав-чальних завдань.

Отже, як пiдтверджуе проведений нами констатуючий експеримент, використання лише традищйних дидактичних засобiв i метода не забезпечуе активного оволодiння знаннями, iнтенсивного розвитку самоспйно! п1знавально1 даяльносп та iндивiдуальних

Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.

135

здiбностей студенпв — головних передумов ïx пiдготовки до успiшноï роботи в умовах piBHeBOÏ та профiльноï диференцiацiï навчання учнiв. Цi завдання мають вирiшуватись розширенням наукового свггогляду i формуванням професiйниx умiнь студенпв на ос-новi системно-дiяльнiсного тдходу до органiзацiï вивчення фахових дисциплш, зокре-ма курсу загальноï фiзики. Побудова цього курсу на новш концептуально-методологiчнiй основi е одним i3 шляxiв пiдвищення рiвня фаxовоï п1дготовки учителiв фiзики. Йдеться про технолопю навчання, яка у глосарп ЮНЕСКО характеризуеться як «системний метод створення, застосування i визначення вах процесiв викладання та засвоення знань з урахуванням i людських, i техтчних ресурсiв та ïx взаемодп, що ставить своïм завданням оптимiзацiю форм освии» [1, с. 43].

Узагальнення багаторiчного досвiду роботи педагопчних вищих навчальних за-кладiв у галузi удосконалення методики навчання загальноï фiзики свiдчить про значт здобутки в органiзацiï занять iз цього курсу. Однак з точки зору змюту, методiв i засо-бiв навчання, мае мiсце невiдповiднiсть сучасним потребам, що i зумовлюе актуаль-нiсть нашого дослiдження.

Л1ТЕРАТУРА

1. Глоссарий терминов по технологии образования. — Женева: ЮНЕСКО, 1986. — 239 с.
2. Серпенко В. П. Оптишзащя лабораторного практикуму з курсу загальжи фiзики у педагопчних шститутах: Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. — К., 1993. — 188 с.

УДК: 370.182+371.31+53.01+51.31

Вадим СТРАХОВ, Лариса ЯТВЕЦЬКА, Олег ВАЛЛЬС, Наталiя ШАП1РОВА ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ШК1ЛЬНИХ П1ДРУЧНИК1В I ПОС1БНИК1В З Ф1ЗИКИ У СУЧАСНИЙ ПЕР1ОД

Реформування сучасноï освiти, принцитв управлiння нею робить необxiдним створення нового фшософського п1дгрунтя змiсту, структури i функцiй освiти. Одним iз основних напрямк1в реалiзацiï цих питань е переxiд у навчальному процес до творчоï пiзнавальноï дiяльностi. Активно-творчий характер свiдомостi учнiв повинен полягати в тому, що вона стане не просто ввдображенням реально юнуючих об&ектiв, явищ чи вь дповiдноï iнформацiï, мислення повинно адекватно прогнозувати майбутне реальних процесiв, подай, створювати умогляднi моделi, передбачати очiкуванi результати. Твор-чий характер вивчення предмепв, так як i наукових до^джень, повинний полягати в тому, що учень за допомогою науковоï абстракци може вiдтворювати, перетворювати дiйснiсть у вигляда iдеальниx науково-пiзнавальниx образiв з метою розкриття законiв речей та явищ. З урахуванням уих особливостей мислення особистост1, необxiдностi формування та розвитку усix форм розумового процесу, вмiння створювати рiзнi умо-глядш структури повиннi розроблятися структурнi, шформащйт та змiстовi (смисловi) аспекти дидактичного матерiалу, в тому числi — тдручниюв та навчальних посiбникiв. Враховуючи структуру теоретичного мислення, якою вона складалася у хода вторичного розвитку знання i, виходячи з принципу адекватносп, необxiдно вiдтворювати ш136

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.

Другие работы в данной теме: