Научтруд
Войти

Особливості підручників і навчальних посібників з математики для вищих навчальних закладів першого рівня акредитації

Научный труд разместил:
Gragamand
20 сентября 2020
Автор: Вікторія Тихонова

особи не вмшть швидко перемикатись з одше! задачi на iншу, що призво-дить до «задовшьного» результату, психологiчного зриву. По-друге, тестова форма контролю знань призводить до зниження ролi творчого компоненту у вивчент математики. По-трете, поширення тестового контролю знань при-зведе до народження спрощено! форми вивчення математики, основою яко! стануть не стропсть висновк1в та логiчнiсть побудов, а окремо взята теорема, як вiдповiдь на коротке питання.

Озираючись на усе вище сказане, здаеться доцшьним використання теслв для поточного контролю якосп засвоення особами, що тестуються, окремо! теми чи роздшу. Можна також рекомендувати тестовi розробки випускникам та абiтурiентам для тдго-товки з метою выявления бших плям та систематизацп знань. Зрозумшо, що тестовий iнструментарiй для таких дш потрiбен доволi продуманий, вивiрений, всеохоплюючий та глибокий.

УДК 53

Вшторш ТИХОНОВА, Олег ЛЕЩИНСЬКИЙ, Олексiй ТОМАЩУК ОСОБЛИВОСТ1 П1ДРУЧНИК1В I НАВЧАЛЬНИХ ПОС1БНИК1В З МАТЕМАТИКИ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ПЕРШОГО Р1ВНЯ АКРЕДИТАЦП

Шдручники повинш бути привабли-вими. Такими вони стають, коли в^ дображають науку в найбшьш при-вабливому, зрозумшому та доступному виглядi.

Й. В. Гете

На сучасному етат розвитку суспшьства важливе мюце у шдготовщ квалiфiкова-них фахiвцiв рiзних спецiальностей посiдають вищi навчальт заклади (ВНЗ) 1-го рiвия акредитацп (технiкуми та прирiвненi до них училища). У теперiшнiх умовах реформу-вання системи освiти змiнюються орiентири при пiдготовцi фахiвцiв — молодших спе-цiалiстiв. Перед ВНЗ 1-го ршня акредитацп постае завдання тдготувати не просто «фу-нкцiонера», а особиспсть iз високим iнтелектуальним рiвнем розвитку, здатну творчо використовувати на практищ набутi в процесi навчання знання, вмiния i навички.

Виконання завдань, поставлених перед ВНЗ 1-го рiвия акредитацп, потребуе вне-сення як1сних змiн у структуру i змiст процесу навчання, систему контролю, потребуе оновлення навчально-методичного забезпечення. Важливою частиною цього забезпе-чення повинш стати сучаснi високоякiснi пiдручники i навчальнi посiбники з математики. Однак створення таких навчальних видань не можливе без розв&язання низки ва-жливих проблем.

1. Основна проблема, яка потребуе ниш невiдкладного розв&язання, полягае у роз-робщ програми з математики для ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацц, що здшснюють тдготов56

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.

ку на основi базово1 загально1 середньо1 освiти. На жаль, Мшстерством освiти i науки Украши ще й досi не затверджена така програма, хоча 11 проект уже тривалий час обго-ворюеться. Зрозумшо, що без iснування програми з математики для ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп неможливим е створення пiдручникiв i навчальних посiбникiв iз математики для цих навчальних закладiв (оскшьки той чи iнший тдручник, навчальний посiбник повинен вiдповiдати певнш навчальнiй програмi).

2. На сьогодт в Укрш&ш ВНЗ 1-го рiвня акредитацп готують фахiвцiв рiзних спещ-альностей. Цi спецiальностi можна умовно подшити на окремi типи: iнженернi (спеща-льносл з пiдвищеною математичною пiдготовкою); економiчнi, технiко-технологiчнi (спецiальностi промисловосп, зв&язку, транспорту, будiвництва, сiльськогосподарськi тощо); гуманiтарнi (спецiальностi освiти, права, культури, мистецтва). Зрозумiло, що, виходячи iз потреб професшно1 пiдготовки, вивчення математики для названих типiв спецiальностей повинно вiдрiзнятися як за к1льк1стю годин, яю видiляються на вивчення математики в цшому, так i за вивченням окремих тем, рiвнем вивчення тае! чи iншоl теми. Тому буде природно, коли навчання студентiв цих тип1в спецiальностей здшсню-ватиметься за рiзними програмами (так само як у загальноосвишх навчальних закладах рiзнi типи класiв (гуматтарш, фiзико-математичнi) навчаються за рiзними програмами). У зв&язку з цим створюват пiдручники i навчальнi поибники з математики, на нашу думку, повинш бути не ушверсальними, а призначатися для окремих титв спеща-льностей. Причому у кожному з таких видань повинна чико простежуеться професiйна спрямованiсть при викладент матерiалу.
3. Багато iз юнуючих на сьогоднi в Укра1т ВНЗ 1-го рiвня акредитацп наприкiнцi навчання разом iз дипломом молодшого спещалюта видають атестат про повну загаль-ну середню освiту. Цей атестат вдентичний до того, який отримують випускники зага-льноосвiтнiх навчальних закладiв. Як вiдомо, у школi в 10-11 класах учнi вивчають двi математичнi дисциплiни: «Алгебра i початки анал1зу» та «Геометрiя», i в атестап ви-ставляються оцiнки окремо за кожну iз цих дисциплш. У зв&язку з цим у ВНЗ 1-го рiвня акредитацп, як видають атестат, курс математики також подаляють на курси «Алгебра i початки аналiзу» та «Геометрiя». У той же час в окремих ВНЗ 1-го рiвня акредитацп викладаеться единий курс математики. У зв&язку з цим постае проблема: у ВНЗ 1-го рь вня акредитацп повинен бути единий курс математики чи окремi дисциплши «Алгебра i початки аналiзу» та «Геометрiя». Ввд розв&язання цiеl проблеми залежить: бути единому тдручнику з математики чи окремим пiдручникам iз вказаних дисциплiн.

Вкажемо на тi особливоси, як1 повиннi, на нашу думку, бути притаманними су-часним тдручникам i навчальним посiбникам з математики для ВНЗ 1-го рiвня акредитацп.

1. Зрозумшо, що створюваш тдручники i навчальнi посiбники з математики повинш ввдповвдати традицшним основним вимогам до таких титв навчальних видань: вони повинш вiдповiдати навчальнш програмi з математики для ВНЗ 1-го рiвня акреди-тацп, бути витриманими з науково1 точки зору, доступними для студентiв.
2. Шдручники i навчальнi посiбники — це навчальт видання, в яких мiститься систематичний виклад певно1 навчально1 дисциплiни або И роздiлу чи частини. Тому

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002. 57

основне призначення цих навчальних видань полягае в ознайомленнi студенпв iз системою певних дисциплшарних знань. На жаль, для багатьох шдручнишв i навчальних посiбникiв це призначення, будучи основним, виявляеться i единим. Сучасш тдручни-ки i навчальнi поибники з математики, на нашу думку, поряд iз названим призначен-ням повиннi бути також спрямованi на реалiзацiю iнших важливих цiлей. Зокрема, характер викладення навчального матерiалу в пiдручнику чи посiбнику з математики повинен бути таким, що в результат! його опрацювання студент мп- не лише набути певних математичних знань, а й вчився тому, як можна самоспйно одержувати новi знан-ня. Цього можна досягти, якщо викладення навчального матерiалу здшснювати про-блемним методом. Цей пiдхiд до викладання навчального матерiалу передбачае, що автор спочатку не формулюе певне твердження, а ставить проблему, розв&язуе 11, а полм робить висновки i формулюе вiдповiдне твердження. Проблемне викладення матерiалу дозволяе автору показати зразки наукового розв&язування проблем, ембрюлопю знань. На прикладах такого викладення матерiалу студенти вчаться логiчно мiркувати пiд час розв&язання проблем, оволодавають методами наукового дослiдження. Окрiм цього, ма-терiал, викладений проблемно, викликае у студентiв пiзнавальний iнтерес, а тому за-своюеться швидше i краще.

Зазначимо, що фрагменти проблемного викладення матерiалу можна знайти на сторiнках пiдручника «Алгебра i початки аналiзу» для 10-11 класiв загальноосвитх навчальних закладiв [1] (наприклад, при розглядi задач, що передують уведенню понять границi послiдовностi, похадно! функцп, iнтеграла, при виведеннi формули Ньютона—Лейбнща тощо).

Зрозумшо, що весь матерiал тдручника чи навчального посiбника неможливо ви-класти проблемно. Але у тих випадках, де це можна зробити, автори не повинш втрача-ти таку можливiсть.

3. Невiд&емною частиною будь-якого пiдручника чи навчального поибника з математики, звичайно, е вправи i задачi на закршлення теоретичного матерiалу. На нашу думку, одтею з особливостей новостворюваних навчальних видань повинно бути об&еднання вправ i задач в окремi групи за рiзними рiвнями складностi. Це дозволить викладачам об&ективно оцiиювати результати навчання студентiв, а студенти зможуть самостiйно оцiиювати власний рiвень володшня вмiнням розв&язувати вправи i задачi певного типу.
4. Для того, щоб кожен студент тсля опрацювання певного навчального матерiа-лу мп- самостiйно перевiрити, як добре вш його засво1в, необхiдно теми чи роздiли тд-ручника, посiбника завершувати перелiком контрольних запитань i завдань. Наявнiсть такого перелiку буде корисною також i для викладача, осюльки за цим перелiком вiн зможе перевiряти рiвень оволодшня студентами теоретичним матерiалом, що розгляда-вся на попередтх заняттях або був винесений на самостiйне опрацювання.
5. Навчання математики у ВНЗ мае о^м дидактичних цiлей i виховнi. Тому вва-жаемо за необхiдне, щоб створет пiдручники i навчальнi поибники з математики були також спрямоват на реалiзацiю виховно! мети. Це, зокрема, можна здшснювати шляхом включення у цi видання окремих фрагментiв з iсторil математики. Ознайомлення
58 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.

студенпв з юторичним матерiалом сприятиме пiдвищенню у них iHTepecy до вивчення математики, стимулюватиме потяг до науково1 творчостi, формуватиме у студенпв уя-влення про математику як неввд&емну складову загальнолюдсько1& культури. Екскурси в iсторiю повиннi також мютити iнформацiю про внесок у розвиток математики вичиз-няних математикiв (М. Остроградського, В. Буняковського, Г. Вороного, М. Кравчука, Б. Гнеденка та ш.).

6. Значнi можливостi для штенсифшаци навчально-виховного процесу, активiзацiï тзнавально1 дiяльностi, розвитку iнтелектyальних yмiнь i навичок, творчих здiбностей стyдентiв мають новi iнформацiйнi технологiï навчання. У зв&язку з цим перед ВНЗ по-ставлене завдання якнайширшого впровадження нових iнформацiйних технологiй у процес навчання. Виконання цього завдання потребуе внесення вiдповiдних змiн як у процес навчання, так i у змют пiдрyчникiв i навчальних поибнишв. Тому виникае потреба у створенш пiдрyчникiв i навчальних поибнишв iз математики з елементами нових шформацшних технологiй. Особливiстю таких навчальних видань може бути напо-внення 1х змiстy iнформацiею про використання певних програмних засобiв навчання до розв&язування рiзних математичних задач. Оскшьки розвиток програмних засобiв навчання ввдбуваеться доволi швидко, то матерiал, присвячений 1&х використанню в процес навчання, повинен належати до варiативноï частини пiдрyчника чи посiбника.
7. Класичний пiдрyчник будуеться за традицшною схемою: спочатку викладення теорiï, на завершення — контрольнi запитання, вправи та задачi. Iнодi по ходу викладення матерiалy розглядаються приклади i контрприклади (це лiнiйна структура шдру-чника). Iнновацiйна структура тдручника повинна пiдтримyватися вiдповiдною доско-нало вивченою та апробованою системою технологш навчання.

На нашу думку, тдручники i навчальн1 посiбники з математики для ВНЗ 1-го рiв-ня акредитацiï повиннi створюватися не окремо, а в комплексно-методичн1й, дидактич-нш грyпi засобiв навчання. Крiм них, до ще1& групи повинн1 входити комп&ютерн1, ау-дiо-вiзyальнi компоненти, як пов&язанi мiж собою концептуальною основою, традицш-ними та iнновацiйними методами вiдповiдноï системи технологiй, вiдповiдним рiвнем вимог до викладачiв i студенпв, единою iдеологiею i стилем викладання.

8. Науково-визначений змiст п1дручник1в i навчальних поибниюв перш за все означае встановлення взаемозв&язк1в i наступносп м1ж окремими темами i параграфами, 1&х правильне розташування i сшвввдношення.

Сyчаснi пiдрyчники i навчальш посiбники з математики для ВНЗ 1-го рiвня акредитацп на рiвнi кожного роздiлy, теми, параграфа, пункту повинш ввдповвдати так1й схемг

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.

59

Дидактична мета

I Достатнш довщковий матер1ал |

I Теми досшдницьких проблем i твор1в | Природно, що викладач математики не повинен викладати навчальний матерiал саме так, як це запропоновано у пiдручнику чи навчальному посiбнику. Вiн повинен використовувати творчий шдхвд до сприйняття i викладання навчального матерiалу.

Л1ТЕРАТУРА

1. Алгебра i початки аналiзу: Шдруч. для 10-11 кл. загальноосвiт. навч. закладiв /М. I. Шкiль, З. I. Слепкань, О. С. Дубинчук. — К.: Зодiак-ЕКО, 1999. — 608 с.
2. Сергиенко Л. Ю., Самойленко П. И. Планирование учебного процесса по математике. — М.: Высшая шк., 1987. — 424 с.
3. Тюрина Л. Вузовский учебник сегодня и завтра //Высшее образование в России. — 1998, №1. — С. 78-85.
60

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.

Другие работы в данной теме: