Научтруд
Войти

Проблематичні особливості виховної роботи з військовослужбовцями державної прикордонної служби України в сучасних умовах

Научный труд разместил:
Ianlsa
20 сентября 2020
Автор: Анатолій Галімов

Анатол1Й ГАЛ1МОВ

ПРОБЛЕМАТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИХ0ВН01 РОБОТИ 3 ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ДЕРЖАВНО! ПРИКОРДОННО! СЛУЖБИ УКРАШИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Сучасний етап розвитку Державно! прикордонно! служби (ДПС) Украши вщбуваеться в складнш динам1чшй обстановщ, в умовах попршсння на державному кордош крим1ногенно! ситуацн, ¡нтсграцп транснацюнальних злочинних угруповань, шдвищення активносп м1жнародного тероризму, наркоб1знесу, незаконно! м1грацн 1 контрабандно! д1яльностг У зв&язку з цим суттево шдвищуються вимоги до професшно! шдготовки офщер1в-прикордонниклв. Вщ них вимагаеться не лише висока компетентшсть у галуз1 охорони державного кордону, вшськово! справи, але й розвинуп професшш, зокрема виховш, якосп.

Аналп останшх дисертацшних дослщжень свщчить, що значна кшыасть науковщв працюе над з&ясуванням питания вдосконалення виховно! роботи в умовах прикордонних частин 1 пщроздшв при вивченш таких проблем: навчально-виховний процес в умовах вищого вшськового навчального закладу (В. Балашов, Д. 1щенко, В. Шевчук), професшна мотиващя (Л. Дунець, В. Клачко), культура педагопчного сшлкування курсанпв (Ю. Кудшов), етнопедагопчна культура та культура мислення вшськовослужбовщв (О. Гомонюк, Ю. Юрчук), шзнавальна д1яльнють 1 самостшшсть курсант1в та оф1цер1в при вивченш окремих дисципл1н (Л. Боровик, О. Вальчук, В. Гапонова). Проте, бшышсть названих автор1в не ставили перед собою завдання спещального досл1дження проблем виховно! роботи з особовим складом в умовах прикордонних частин 1 гпдроздЫв.

Метою ста 1111111 е визначення характерних проблематичних особливостей виховно! роботи з в \\ йсь ко вое лу жбо в ця м и в умовах прикордонних частин та п1дрозд1л1в.

Проведене дослщження в частинах 1 шдроздшах Зах1дного репонального управл1ння ДПС Украши дало можливють визначити характеры! проблематичш особливост1 виховно! роботи з вшськовослужбовцями-прикордонниками, власне:

- особливост1 в1йськово! д1яльносп прикордонниив та особового складу, який!! зд1йснюе;

- недостатне врахування у виховшй робот! психолоп! юнацького вп<у:

- особливост1 д1яльност1 в1йськових колектив1в прикордонниюв;

- наявн1сть нестатутних взаемовщносин у в1йськових колективах.

Особливост1 етсъкоеог д1яльност1 прикордонниюе та особового складу, який и здтснюе. Оскшьки в ДПС Укра!ни прикордонна застава, застава прикордонного контролю, вщдшення контрольно-пропускного пункту е основними шдроздшами - центром виховно! роботи, тому саме командири цих гпдроздЫв е безпосередшми организаторами виховно! роботи. Начальник прикордонно! застави, його заступники вщповщають за оргашзащю навчально-виховного процесу ¡. отже, зобов&язаш не лише особисто вивчати шдлеглих та справляти на них педагопчний вплив, але й оргашзовувати \\ керувати виховною роботою вслх суб&ект1в виховання в своему шдрозд1л1. Такий пщхщ е особливо важливим у прикордонних шдрозд1лах. Це пов&язано з певною спсцифпчою. що полягае в такому:

- службова д1яльшсть особового складу цих п1дрозд1л1в вщбуваеться, як правило, на всликлй тсриторп. Особовий склад виконуе завдання на всликлй в1дсташ один вщ одного;

- виконання завдання щодо забезпечення охорони державного кордону Укра!ни пов&язане з д1яльшстю во!шв у склад! невеликих груп (2-4 особи).

Природно, що в таких умовах особовий склад протягом тривалого часу перебувае на великш в1дстан1 вщ пщроздшу, а це вимагае вщ командира пщроздщу вм1ло! оргашзац1! та кер1вництва процесом виховання.

Особливо! актуальност1 проблема оргашзацп виховно! роботи в ДПС Украши набувае в сучасних умовах. Частини \\ шдрозд1ли комплектуются в \\ йсь ко вое лу жбо в ця ми. яю висловили бажання проходити службу за контрактом. Серед них чисельнють в \\ йсь ко вослу жбо в щ в-жл но к рядового та сержантського складу на кв1тень 2003 року досягла декщькох тисяч. Незважаючи на це, у ДПС Украши немае органу, що координував би чи спещально займався б дослщженням проблем вшськово! служби жлнок. виробленням рекомендащй щодо !х оптим1зац1!.

Служба ж ¡но к у ДПС Украши не обов&язково включае в себе пряме використання сили, що супроводжуеться вбивством чи загрозою життю, самопожертвою з боку вшськовослужбовщв. Багато вшсысових ирофсай у ДПС Украши сьогодш спрямовано лише на забезпечення пропуску через державний кордон людей, транспорту, засоб1в, вантажлв. Р1вень сучасних вшськових техно логш, особливо в галуз1 зв&язку, розвщки, управлшня, дае можливють значно бшыпе, шж рашше, вщдалити багатьох вшськових фах1вщв вщ безпосереднього бойового зтшення. Под1бна ситуащя допомагае моральному виправданню вшськово! д1яльносп жлнок. що шдтверджуе II миролюбну, а не руйшвну значуцисть.

Цшьове соцюлопчне опитування було проведене у Льв1вському прикордонному загон!. Аналп отриманих результата уже сьогодш дае шдставу для \\пркувань. В1дпов1д1 на багато питань дало саме життя. 84,1 % опитаних контрактников заявили, що 1х задовольняе штатна посада, на яку вони призначеш. Разом п тим результата опитування свщчать 1 про шше: низка питань, пов&язаних и становлениям контрактника, потребуе сьогодш бпьш детального опрацювання. Багато контрактников негативно висловлюються з приводу всшяких заборон, невмшня молодих офщср1в проводити виховш заходи, нсстач1 часу на вщпочинок. До 42 % ¡з них сумшваються в доцшьносп деяких елеменпв розпорядку дня. Як з&ясувалось, кожний п&ятий контрактник загострено, ¿з вщвертою образою сприймае неповажне ставлення до себе з боку окремих командир!в.

Показовим е той факт, що мотиви, яю спонукають во!шв вступити до контрактно! служби, не зб1гаються з прогностичними або зм1нюються протягом короткого часу. Лише для 69,3 % визначальним чинником шд час шдписання контракту була матер1альна защкавлешсть. Для 12,9 % головними були штереси служби, бажання отримати спещальнють, 10,2 % до такого ршення шдштовхнули сощально-економ1чш негаразди, родинн1 обставини, 7,6% констатували, що в них просто не було шших плашв [1, 39-40].

Недостатне врахування у еихоетй робот/ психологи юнацъкого вгку. Перюд призову до ДПС Украши за в1 ко в им и особливостями сшвпадае з процесом становления доросло! людини, який ще тривае або, в основному, завершуеться. У цей перюд типолопчш особливосп характеру ще не згладжеш життевим досв1дом \\ можуть яскраво виявлятись у в игл яд 1 акцентуащй, яю нагадують аномальш чи схожл з ними. Певш групи таких в \\ нсь ко вое лу жбо в ц1 в якоюсь м1рою схильш до участ1 в рпних соц1альних ролях. Наприклад, одн1 не витримують вимогливост1, регламентовано! життед1яльносп, можуть бути легковажними щодо дотримання правил та норм поведшки, схильними до ризику й авантюр, прагнути до неформального лщерства. 1нш1 - часто млявк груб1, роздратоваш, за принижениях власно! г1дност1 здатн1 на гостр1 афективш реакщ!, самов1льне залишення частини, спроби самогубства тощо.

У 18-20-р1чному в1щ все ще сильно впливае "тдлт<овий комплекс" на повед1нку в1йськовослужбовц1в. Для багатьох ¡з них е характерними змша настрою, особлива чутливють до ощнки ¡ншими свое! зовшишосп, дорослост!, свого статусу в колектив! та \\iiKporpyni. Усе це часто пор!внюеться ¡з самовпевнен!стю, зневагою до суджень ! ц1нностей посадових оаб. черств!стю до товариш!в по служб!, наполегливим ¡гноруванням правил та вимог при найменшому послабленш контролю за !х дотриманням, сл1пим прямуванням за випадковими авторитетами, у поведшщ, у ноелнн! обмундирування тощо. Поруч ¡з цим, ¡снують сощально-психолог!чш особливост!, схильшсть до специф1чних поведшкових реакщй: емансипац!!, групування з однолт<ами. захоплення, незадоволеного сексуального потягу.

Реакщя емансипащ! виявляеться у прагненш звшьнитися з-шд ошки, кер!вництва, контролю. В умовах ДПС Украши в багатьох вшськових колективах вона часто поширюеться на вшськов! порядки, правила, вимоги життед!яльност! тощо, пов&язуеться з боротьбою за самостшшсть, самоствердження, ¡з системою потреб швидшого завершения служби. В окремих акцентованих, особливо молодих вшськовослужбовщв вона проявляеться запереченнями на будь-якл розпорядження, легклетю ! систематичшстю р1зних порушень або в!дкритою непокорою, спробою втеч, вираженою агресившстю.

Реакщя групування виявляеться тяжлнням до згуртованосп з особисто значущими (за найважлившими потребами - ознаками перюду служби, земляцьких звязклв тощо) однол1тками, до нерегламентованого сшлкування з ними, що не може бути зам ¡не но шчим шшим.

Реакцн захоплення е дуже р1зномаштними, займаючи за деякими оцшками середне положения м1ж захопленнями, нахилами й штересами. 1х важлива особливють - суб&ективна цшшсть. Видшяеться декшыса тишв захоплень: штелектуально-естетичш, тдерсыа, накопичуваш, егоцентричш, азартш, шформативно-комушкативш. Система взаемовщносин м1ж в\\ йськовослужбовцями мае сво! ритуали та хобк

Особливостг дгяльностг втсъкових колектиеге прикордонниюв. Р1вень розвитку вшськового колективу \\ стан життед1яльносп його члешв е д1алектично взаемопов&язаними. Феномени вшськового колективу не лише опосередковуються вшськовою, у першу черту, провщною д1яльшстю, але й формуються шд впливом особистосп вшськовослужбовщв, специфши самого сшлкування, тобто мають вщносну самостшшсть. Тому необхщно вщцляти цей чинник як самостшний, що суттево визначае особливосп взаемовщносин члешв вшськового колективу.

Проведене дослщження дало можливють визначити особливосп д1яльносп вшськових колектив1в прикордонниклв:

1. Вщповщшсть змюту реально! вшськово! д1яльност1 ¡снуючим вимогам \\ переважаючим нормам, цшностям суспшьства. Якщо така вщповщшсть е, то за необхщно! защкавленосп можна спрямовувати актившсть вшськовослужбовщв у потр1бному напрямку, домагатися особистюно! значущосп, защкавленост1 в яклсному виконанш службових обовязклв. Суспшьна значупцсть д1яльносп вшськового колективу шдрозд1лу значною \\прою визначае особливосп м1жособистюного спшкування та взаемодп його члешв. Недолши \\ вщхилення у вшськовш д1яльност1 призводять до перекручених уявлень про ДПС Украши, до активпацп р1зних прагнень, не пов&язаних ¿з завданнями служби, до прагнення спростити п процес, перекласти на шших найбшып неприемш обов&язки тощо. У клнцсвому рахунку - все це сприяе вияву р1зних форм взаемовщносин у колсктивк
2. Колективний характер д1яльносп, який об&ективно вимагае взаемовщповщального виконання завдань, вияву, взаемодопомоги, шдтримки, виручки. Такою вшськова д1яльшсть може бути лише за умови створення у вшськових колективах вщносин вщповщально! залежносп, досягнення власного усшху за умови допомоги шшим. Нечтасть, невизначешсть власних рубсжлв. завдань служби, а вщповщно \\ вщсутшсть попиту, контролю за 1х досягненням дор1внюе спрощенню в завданнях з охорони кордону, що виршуються, веде до формування егоютично! мети на перюд служби, розпаду колективу, до групування за ознаками призову, земляцтва тощо.

Про наявшсть рпних вщхилень у дотриманш перших двох особливостей свщчать опитування, проведен! у 2002-2003 роках. Типов! показники у вщповщях на запитання: "Якл завдання Ви перед собою ставите на перюд служби?" - приблизно у 2/3 шяких певних план!в немае; робити те, що вимагають; головне - скорше додому. Лише 1/3 намагаються краще шдготуватися до перев1рки, подбати про те, щоб шдроздш виконав уел взят! на себе зобов&язання. Ми вважаемо, що в цих показниках е вираженою реальна картина провщних мотив!в вшськовослужбовщв на перюд служби: з одного боку, абсолютна бшышеть не проти стати справжшми профес!оналами, з ¡ншого боку, меныисть вшськовослужбовщв до цього процесу не залучено, у цьому просто шхто не защкавлений, поточна д1яльшсть не оргашзована до р1вня рсалпацп провщних мотив1в.

3. Оргашзовашсть постачання, забезпеченосп життед1яльносп колективу вам необхщним за ¡снуючими нормами, на основ1 принцишв сощально! справедливость Очевидно, я клеть та оргашзащя харчування, форма одягу, багато казармених \\ дозвшьних правил, вимог, якл не вщповщають сучасному р1вню, актуатзують у них корислив1 потреби та мотиви, призводять до конфлштносп у взаемовщносинах.
4. Суворий 1 обгрунтований розподш функцюнально-рольових обов язклв члешв колективу на принципах сощально! справедливости Забезпечити це можуть лише офщери-кер1вники первинних шдроздшв 1 професшно шдготовлеш молодил командири. Нечтасть або несправедливють розпод1лу завдань, недотримання офщшних ролей та функцш породжуе неузгоджешеть усього спектр функцюнально-рольових оповщань колективу, шдривае його згуртовашеть 1 моральну зршеть.

Наявшеть нестатутних езаемоегдносин у еШсъкоеих колективах. Останш десятир1ччя сповнено трапчними перекрученнями, помилками, що призвели до загострення багатьох негативних явищ сощального, духовно-морального порядку, яю проявляються у частинах та шдроздшах. Проблема нестатутних взаемовщносин - одне з цих явищ. Переважна бшышсть пщроздЫв 1 частин ДПС Украши тривалий час не мають зареестрованих злочишв та пригод на пщстав1 нестатутних взаемовщносин. Кер1вники багатьох вшськових колектив1в пщкреслюють, що цього зла в них немае чи воно усшшно знищене.

Проведене аношмне опитування свщчить, що бшыпе 90% вшськовослужбовщв вважають, що вони зтснулися з рпними формами нестатутних взаемовщносин буквально з перших дшв служби. Чи немае тут протир1ччя? Думаемо немае, оскшьки поняття "нестатутш взаемовщносини" неоднозначно розу\\псться й ощнюеться у вшськовш практищ, спещальнш л1тератур11 в документах.

Нестатутш взаемовщносини е цшсним негативним сощально-психолопчним явищем, яке слщ розглядати в широкому та вузькому значенш слова. У першому випадку до нестатутних взаемовщносин належать будь-яю посягання вшськовослужбовщв услх кате гор ¡й чи груп на особистють 1 права товаригшв по служба У другому - посягання серед особового складу строково! служби незалежно вщ вщносин, його субординацп, оскшьки в силу ¡сторичних обставин, сощально-психолопчних особливостей вшськовослужбовщв, 1х життед1яльност1 саме серед ще! кате гори вони е бшып поширеними та нестерпними.

Вивчення доевщу виховно! роботи в Захщному регюнальному управлшш ДПС Украши свщчить. що за ощнки умов вшськово! служби вшськовослужбовщв 1х рщних 1 близьких чаепше хвилюе не вшськова спещальшсть, не мюце дислокування чи будь-яю шип чинники, а наявшеть та гострота нестатутних взаемовщносин у тдроздЫ. Вони викликають найбшыне занепокоення командного складу пщ час анатзу обстановки у колективах.

При вивченш стосунклв м1ж вшськовослужбовцями у колективах вщм1чено наявшеть нестатутних взаемовщносин у рпних формах. Бшышсть во!шв ¡з чимось под ¡он им стикалися до служби. Переважна бшышсть випадюв посягань завершуеться або осудженням того, що сталося, на словах у вузькому кол1 постраждалих, або байдужлстю товариппв по служба Усе це е як недосконалою дисциплшою влади, яка допускае беззахисшсть та безкаршеть, так 1 психолопчними, сощальними феноменами.

Сощально-психолопчний змют нестатутних взаемовщносин е рпним: одинокл. ¿ндивщуальш або групов1 перекручеш способи самоствердження, поведшки, взаемодн, негативш звички, лжетрадищ! груп, пщроздшв, нервов1 зриви 1 реактивш стани во!шв, що призводять до принижения ними пдносп товаршшв по служба Чаепше це виявляеться стосовно нових члешв груп, пщроздшв, вшськовослужбовщв, яю чимось вщр1зняються та не можуть протистояти кривдникам чи не знаходять достатнього захисту вщ посадових ос¡6 1 товариппв по служба Якщо не звертати на це увагу, то поодинокл випадки швидко переростають у групов1 звички, лжетрадищ!. Оскшьки в ос но в 1 нестатутних взаемовщносин лежить потреба, необхщнють оргашзувати взаемодда в \\iipy переважаючо! розбсгцсносп та можливостей и реашзацн, !м притаманна багатовар1антшсть форм вияву. Якщо боротьба з ними не порушуе сут1 явища, системи зумовлюючих його причин, то одна форма без зусилля змшюеться шшою. Змшюються й ознаки посягань, в яких чтео вщображаються р1зномаштш протир1ччя регюшв призову, молод! 1 можливосп !х вияву в конкретних пщроздшах та частинах.

Нестатутш взаемовщносини зумовлеш складним перетином рпнор1внсвих причин та обставин. У сукупносп вони часто призводять до того, що окрем1 випадки посягань за м1рою безкарносп переростають у негативш звички, а пот1м 1 лжетрадищ! колектив1в пщроздшв, стаючи все бшып систематичними та витонченими. У зв&язку з особливостями комплектування пщроздшв, оргашзацн вшськово! д1яльносп в щлому. вони, зазвичай, мають циюнчний характер. Осклльки особливосп особистосп вшськовослужбовщв (моральна нсзрЫсть й акцентуацн характеру) е одшею з причин нестатутних взаемовщносин у кожному конкретному випадку, то в принциш можна виршувати проблему вдосконалення взаемовщносин вшськовослужбовщв за рахунок клоштко! шдивщуально-виховно! роботи з пщлеглими.

Гострота 1 поширення нестатутних взаемовщносин у конкретному колектив1 залежить, переважно, вщ р1вня управлшсько! д1яльност1 офщер1в у кер1вництв1 вшськовими колективами

та боротьб! з будь-якими виявами нестатутних взаемовщносин, що шдтверджуеться й анал1зом вшськово! практики попсрсджувально!& роботи.

Попереджеиия нестатутних взаемовщносин - комплексна проблема, яка мютить р1зш, у тому числ1 сощально-психолопчш, аспекта д1яльност1. У вшськово-психолопчнш л1тератур1 та практищ частин 1 шдроздшв виникло дскллька шдход!в щодо попередження нестатутних взаемовщносин, що законом1рно випливають п розумшня причин 1х вияву й ¡снування у вшськових колективах. Виховна робота повинна вберегти молоде поповнення вщ перекручених форм взаемовщносин, створити основу для формування у колектив! здорового морального кл1 мату. Багато автор1в зазначають, що для попередження негативних тенденщй у взаемовщносинах необхщно актившше залучати вшськовослужбовщв у свщоме виршення завдань, краще шформувати шдлеглих про стан справ I враховувати 1х пропозицп. що потребуе шдвищення вимог до стилю управлшня шдроздшами [2, 182-190].

Висновки. Таким чином, в из начет особливоси дають можливють стверджувати про наявшеть велико! кллькосп невиршених проблем в оргашзацн та здшененш виховно! роботи. Удосконалення виховно! д1яльносп е важливим напрямком, який вимагае наполегливо вчитися керувати, опираючись у сучасних умовах на людський фактор, стверджувати сумлшну виконавчють, шдвищувати ефектившеть контролю.

Напрямками подалъших доелгдженъ було сплановано: визначення вихщного р1вня п1дготовки майбутшх офщер1в до виховно! роботи з особовим складом при проведенш констатуючого експерименту; визначення педагопчних умов та шлях1в пщготовки майбутшх оф1цср1в до виховно! роботи з особовим складом.

Л1ТЕРАТУРА

1. Грязнов 1.0. Удосконалення !ндив!дуально! виховно! роботи командир!в шдрозд!л!в

Прикордонних вшськ Украши: Дис... канд. пед. наук: 20.02.02. - Хмельницький, 1998. - 183 с.

2. Тробюк В. I. До питания про виникнення нестатутних взаемовадносин у вшськових колективах //

Зб!рник наукових праць. - № 25. - Ч. II. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2003. - С. 182-190.

Оксана ШУПТА

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНА СТРУКТУРА ГОТОВНОСТИ МАЙБУТШХ ПЕРЕ1СЛАДАЧ1В ДО ПР0ФЕС1ЙН01 ТВ0РЧ01 Д1ЯАЬНОСТ1

Основа майбутньо! профес!! перекладача, власне вм!ння зд!йснювати послщовний, лпературний, синхронний та ¡нш1 види перекладу, закладаеться з першого року навчання у вищ1й школ!. Таи вм!ння та навички вдосконалюються протягом усього перюду навчання та профес!йно! д1яльносп перекладача. Осклльки переклад - це процес творчий, то без належно! шдготовки до профес!йно! творчо! д1яльносп неможливо вважати випускника таким, що може розпочати самост1йну профес!йну д1яльшсть в сучасних умовах ¡нтсграц1! Украши у евповий прост1р.

Готовшсть майбутнього перекладача творчо виконувати сво! професшш обов&язки, у поеднанн! ¡з загальною високою культурою та грамотшетю, сприятиме подальшому ефективному росту у професшнш д1яльност1. А це - одна з передумов я к ¡с но го ! профес!йного виконання завдань, якл постають перед перекладачем у повсякденшй робот!.

Структура п!дготовки студента вищо! школи передбачае не тшьки навчальну роботу з оволод!ння знаниями, вмшнями ! навичками, але й д1яльшсть, яка надае студентам можливють проявити актившеть, самост!йшсть, !н!ц!атившсть, творчють у розв&язанш змодельованих навчальних завдань.

У педагопчному процес! ВНЗ переважае шформативна сторона навчання. Хоча, на думку автора, недооцшка процесуально! складово! навчання призводить до того, що випускники-перекладач! не завжди повною м1рою можуть виконувати профес!йш функцп та завдання, для я к ¡с но го виконання яких важливе м1сце поелдае анал1з, прогнозування, мотивування, рсфлсксля. контроль, ощнка. За слушним твердженням Л. Кондрашово!, "складн!сть реформування процесу навчання у вшцш школ! полягае в тому, щоб замшити ¡нформативно-описовий п1дх1д на змютовно-процесуальний, при якому студент стае суб&ектом власно! осв!ти й професшного становления" [1, 11].