Научтруд
Войти

Модульно-вapiaнтна система вивчення педагогічних дисциплін як втілення сучасних освітніх технологій

Научный труд разместил:
Kristina
20 сентября 2020
Автор: Володимир Сапогов

ПР0ФЕС1ЙНА OCBITA

Володимир САПОГОВ

МОДУЛЬЫО-BAPIAHTHA СИСТЕМА ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ДИСЦИПА1Н ЯК ВТ1АЕННЯ СУЧАСНИХ OCBITHIX ТЕХНОАОГ1Й

Серед проблем, яю останшми роками е предметом найбшып жвавих дискусш в педагопчному середовшщ, чшьне Micuc займають модульна система вивчення тих чи тих предмет! в у таких р1зновидах, як модульно-рейтингова система [3] i мо д\\ л ь но-вар i ант на система [6], а також утшення сучасних оевггшх технологш - педагопчних та шформацшних [5]. Проте до остаинього часу зазначеш проблеми не розглядалися в комплекс!. Метою cmammi е викладення основних положень авторсько! концепцн модул ьно-вар1антно го вивчення педагопчних дисциплш як втшення сучасних оевтих технологш. 1з числа останшх ми зосередимося саме на педагопчних технолопях, маючи на увазг що шформацшш технологи у зв&язку з модульно-вар1антною системою можуть стати предметом обговорення в окремш стат.

Основними положениями концепщ! модульно-вар1антно1 системи навчання е таю:

- навчальний матер1ал розподшяеться за модулями, яю становлять лопчно завершеш одинищ дидактично! оргашзаци матер1алу найвищого р1вня iepapxii, яю включають пред&явлення завдань на вход! i контроль на виход1 niei вщносно замкнено! системи;

- здшснюеться диференцшований шдхщ до вивчення курсив дисциплш, зпдно з яким кожна тема курсу розробляеться у трьох вар ¡антах (основному, шдвищено! складностг творчому); при цьому студентов! надаеться можливють самостшно обрати вар1ант навчання;

- високий стушнь самостшност1 студента забезпечуеться р1зними видами кер1вництва, можлив1стю охопити план курсу в цшому, наявшетю м1н1мального i додаткового списклв роб1т з ncBHoi теми, а також контрольних питань, завдань i задач для самоперев1рки;

- оцшювання знань мае вщкритий характер, оскшьки за кожен модуль студент отримуе оцшку згщно з обраним р1внем складност1. i, як наслщок, ця оц1нка перестае бути непередбачуваною, а ¿спит - лотереею.

Систему навчання, що грунтуеться на зазначених положениях, ми вважаемо демократичною, гуманною i такою, що мае бути оргашчно пов&язаною з особистюно ор1ентованими технолопями навчання, а саме навчанням у сп1вроб1тництв1, методом проект1в, pijHopi вневим навчанням, "Портфелем учня". Зазначимо, що Bci назваш технолоп! передбачають ¿ндив1дуал1зац1ю i диференщац1ю навчання, що вкотре шдкреслюе можлив1сть i необх1дн1сть трактування модульно-вар1антно!& системи навчання як вт1лення даних технолог1й.

"Портфель учня" - це шетрумент самоощнки в л ас но!& шзнавально!, творчо! npaui учня, рефлекел!& його власно! д1яльност1. BiH являе собою комплект докуменпв i самост1йних роб1т учшв. Комплект документ!в розробляеться вчителем i включае: завдання учнев1 з вщбору матер1алу до "Портфеля"; анкети для батьклв та експерт1в з метою об&ективно! оц1нки представленого "Портфеля". Учень за власним вибором або за завданням учителя вщбирае до свого "досье" роботи, виконаш ним самостшно на урощ, вдома, поза класною роботою. "Портфель" або окре Mi роботи починаються з пояснень учня, чому вш вважае необхщним вщбрати саме щ роботи. Кожна робота супроводжуеться також коротким коментарем учня: що у нього в цш робот1 вийшло, i що Hi; чи згоден вш з оцшкою вчителя i яю висновки може зробити в результат! роботи. Принципами дано! технологи е: 1) самооцшка результат!в. оволодшня певними видами шзнавально! д1яльносп; 2) систематичшсть i регуляршеть самомошторингу; 3) структурування мате pi ал ¡в "Портфеля", лопчшеть i лакошчшеть ycix письмових пояснень; 4) акуратн1сть та естетичнють оформления "Портфеля"; 5) щл1сн1сть i тематична завершешеть представлених до "Портфеля" матер1ал1в; 6) наочшеть i обгрунтовашеть презентащ! "Портфеля".

Прикладом ут1лення технолоп! навчання у сшвробтшщта в контексп модульно-BapiaHTHoi системи може служити обговорення теми "Виховання як засвоення особист1стю досягнень нащонально! та св1тово1 культури"; на ccviiHapi. який проводиться у фор Mi теоретично! конференщ!" у Вшницькому державному педагог!чному ушверситет! !меш Михайла Коцюбинського. Тема д!литься на таю шдтеми (модул!), що е одночасно темами до по виси на конференщ!:

- учснь як об ект \\ суб ект виховання:

- бюлопчне та сощальне в структур! особистостк

- виховання нацюнально! пдносп - в с1м&1;

- засвоення особистютю загальнолюдських культурних цшностей.

Пропонуеться вщповщний порядок роботи конференций

1. Акадс\\пчна трупа дшиться на чотири бригади (за юльюстю доповщей).
2. Визначаеться презид1я та ведучий конференщ! (викладач входить до складу прсзидп. а ведучий обираеться з числа студсьтв).
3. Кожна бригада висувае основного доповщача I подае заявку у презщцю. Доповщь готусться вама членами бригади, як к таким чином, е II р1вноправними сшвавторами.
4. На конференщ! доповщ1 читаються 1 обговорюються зпдно з планом.
5. Ведучий 1 викладач шдводять шд сумки роботи конференцн.

Кожен студент отримуе ощнку залежно в!д р!вня допов!д!, сшвавтором яко! в!н е (тобто основного, шдвищено! складност!, творчого) [6].

Застосування методу проекпв може бути прошюстровано практичним засвоенням на лабораторному занята теми "Вчитель та учш: проблеми розвитку у процес! спшкування" [6]. Для повторения теми пропонуються таю запитання (контроль на вход!):

- учитель - центральна ф!гура у школ!, оргашзатор навчально-виховного процесу;

- профес!йна придатн!сть учителя (педагопчш зд!бност!);

- структура педагопчно! д!яльносп вчителя;

- специф!ка роботи класного кер!вника.

Завдання лабораторного заняття:

- сформувати уявлення про сучасного вчителя;

- прорепетирувати фрагмент учительсько! д!яльносп;

- зробити висновки стосовно умов педагопчного усп!ху.

План заняття:

1) сформувати бригади (3-5 чоловш у кожшй);
2) обрати бригадир!в;
3) шд кер!вництвом бригадира розробити колективну творчу справу (проект) ! продемонструвати ус!й груш;
4) провести анатз проекту;
5) вислухати ощнку проекту члешв групи та викладача. (Додатковими щодо р!вшв складностей е таю критер!! оц!нки проекту - значупцсть проекту за зм!стом, участь ус!х член!в бригади, винах!длив!сть, творч!сть, оригшальшсть форми зв!ту, вигадка, гумор).

Темами колективних творчих справ можуть бути: "Прибирания класу", "Наш театр",. "Навчаемось старанно" та !н. [6].

1деею р!знор!вневого навчання перейнят! вс! компоненти модульно-вар!антно! системи викладання педагог!чних предмет!в - змютовий, орган!защйний та контрольно-ощнний. Наведемо приклади, залучаючи таблицю !з стата А.Бойко (табл. 1), присвячену концептуальним засадам дванадцятибально! системи ощнювання знань у закладах вищо! педагопчно! оевпп [2].

Сем!нар на тему "Педагопчний процес, його структура, закожмрносп та принципи" проводиться у форм! обговорення за "круглим столом". Для обговорення пропонуються таю питания:

1.1деал осв!ти ! модель "осв!чено! людини".
2. Педагопчний процес як взаемод!я його компонснт1в (мета, змют, форми, методи, результата).
3. Законом!рносп та принципи педагог!чного процесу.
4. Вихователь та вихованець як суб&екти та об&екти педагопчно! д!яльност!.

Порядок роботи

"Круглий стш" ведуть викладач ! двое спещально призначених студенев. Кожен студент готуеться до виступу за обраним питаниям. Обговорення проводиться теля кожного виступу. Роботи оцшюються за трьома р!внями.

Вар1ант I (основний р1вень) - виступ шдготовлений на матер1ал1 навчального пособника [4] (ощнка "3").

Вар1ант II (р1вень шдвищено! складносп) - у вистуш використано, кр1м навчального пособника, не менше двох першоджерел, зазначених у списку л1тератури (ощнка "4").

Вар1ант III - (творчий р1вень) - студент використав л1тературу поза списком \\ нав1в докази шдтвердження висловлених думок ¡з шкшьно! практики [6].

Бшып диференщйована ощнка вистушв студент ¡в за дванадцятибальною системою базуеться на наведешй вище таблищ, яка мютить критерн оцшювання професшннх досягнень студента з вивчення дисциплш педагопчного циклу.

Таблиця 1.

Критерн оцшюеання профестних досягнень студента з теорита ¡сторп педагоггки

Р1вш компетентное™ Бали Ощнка Критерн оцшювання

Низький (фрагментар- ний) 1 "2" ознайомлений з навчальним матер1алом на р1вш розшзнавання 1 вщтворення окремих факпв

2 ознайомлений 1 вщтворюе навчальний матер1ал на р1вш окремих факпв 1 фрагмент!в
3 ознайомлений 1 вщтворюе навчальний матер1ал на р1вш основних фрагмент!в. що становлять певну завершену частину змюту навчально! дисциплши

Елементар-ний (репро-дуктивний) 4 "3" ознайомлений з навчальним матер1алом, вщтворюе його на репродуктивному р1вш

5 волод1е навчальним матер1алом на репродуктивному р1вш, але не виявляе самостшного творчого мислення
6 волод1е навчальним матер1алом на репродуктивному р1вш, демонструе початков1 вмшня його зютавлення та узагальнення

Достатшй (частково-пошуковий) 7 "4" волод1е навчальним матер1алом. Ум1е зютавляти та узагальнювати, виявляе шзнавальний ¡нтерес до фахово! навчально! дисциплши та II методики

8 волод1е навчальним матер1алом. \\лпе зютавляти та узагальнювати, робити власш висновки, виявляе частковий евристичний ¿нтерес до дидактики чи теорн виховання
9 волод1е навчальним матер1алом. обпнаний ¡з сучасними науковими школами, теоретичними подходами 1 концепщями, виявляе творчий ¿нтерес до теорн педагопки

Високий (дослщниць- кий) 10 "5" мае грунтовш й всеб1чш знания з предмета, волод1е матер1алом достижения. здшенюе наукову роботу шд кер1вництвом викладача

11 мае грунтовш та вссб1чш знания, постшно працюе над 1х поповненням, волод1е найсучасшшими методами досл1джсння. проводить самостшш власш досл1джсння
12 мае власну програму професшно-педагоп много самовдосконалення, самостшно розробляе методи 1 методики досл1дження. запроваджуе 1х у наукових пошуках, мае досягнення в науковш робот!, друковаш пращ.

Найбшыш можливост1 для впровадження технологи "Портфель учня" надае пропедевтична практика майбутшх учител1в у школ1, яка включае обов&язков1 компоненти:

ПР0ФЕС1ЙНА OCBITA

- самоспостереження практиканта;

- фшсащя результат!в самоспостережень i роз\\прковувань з !х приводу у щоденнику практики;

- складання зв1ту про практику, де вказуються власш досягнення i труднопц.

Об&ектами самоспостереження i предметами змюту можуть бути: проведет тд час

практики заходи або i&x фрагмента; з&ясовування, чого навчився практикант у npoucci епшьно! робота з учнями; у чому вбачае власш невдач1 та помилки; шляхи запоб1гання 1м у майбутньому.

1ншим прикладом застосування дано! технологи може служити таке завдання, що пропонуеться студентам тд час прослуховування лекцп на тему "3\\iicT виховання".
1. Уважно прочитайте рядки 3i спогад1в вщомого педагога Ш.Амонашвш про свое дитинство: "Я заплющую 04i i поринаю в глибинне минуле, коли з недалеких Кавказьких rip до нас долинав гурклт гармат, i я, уткнувшись у подушку, до шзньо! HOLii чекав повернення 6a6yci з колгоспно! пекарш, де вона працювала. Приходила бабуся, приносила додому буханку запашного гарячого чорного xni6a, заспокоювала мене, починала розповщати казки, i я засинав безпечно, з над1ею. А ця безпечшеть, набута мною завдяки душевнш турбот1, доброе i ласщ любимо! людини, i була для мене шчим шшим, як зашпдненням мого серця людянютю" [1].
2. Поясшть, який змют вкладав Ш.Амонашвш! у слово "безпечшеть . Чи гарно бути безпечним?
3. Опиппть ешзод 3i свого життя, який пробудив у вас людяшеть [6].

Сказане вище шдтверджуе той факт, що модульно-вар1антна система вивчення дисциплш педагопчного циклу е втшенням найбшып перспективних сучасних осв1тшх технолопй i в поеднанш з дванадцятибальною системою оцшювання знань студент ¡в здатна суттево шдвищити сфектившсть навчального процесу ¡з зазначених дисципл1н. Нам видаеться ц1кавим з теоретично! та практично! точок зору здшенити подальше дослщження проблем, що обгово-рювались у дашй стата, у зв&язку з комп&ютерними т с л с к о м у н i к а ц i я м и. зокрема з осв1тн1ми послугами, ресурсами, дидактичними властивостями i функщями мережi "1нтернет", тобто узгодити впровадження сучасних як педагопчних, так i ¡нформац1йних технолог!й в систему осв1ти майбутн1х учител1в.

Л1ТЕРАТУРА

1. Амонашвили Ш.А. Педагогическая симфония. - Екатеринбург, 1992. - Т 2. - С.158.
2. Бойко А. Концептуальш засади 12-бально! системи оц1нювання у закладах вищо! иедагопчно!

освии // Радна школа. - 2002. - № 2. - С. 12-15.

3. Бондар B.I. Модульно-рейтингова технология вивчення навчально! дисциилши. - К., 1999. - 49 с.
4. Галузяк В.М., Сметанський M.I., Шахов B.I. Педагопка. - Вшниця, 2003.
5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред.

Е.С.Полат. - М., 2001. - 272 с.

6. Сластёнин В.А., Милькаманович М.М., Акимова О.В., Сапогов В.А. Учебно-методический комплект

для модульно-вариантного обучения по педагогическим дисциплинам. - М., 1999. - 101 с.

Алла КОЗИР

ПРОФЕС1ЙНА МАЙСТЕРШСТЬ ВЧИТЕАЯ МУЗИКИ: СТРУКТУРА ТА 3MICT

У психолого-педагопчнш та мисте цтвознавчi й л1тератур1 поняття "профес1онал1зм" часто використовують якщо не синошмом майстерност1, то наближеним до нього. Це е правом1рним лише частково, тому що професюналпм б1льш широкий за значениям, н1ж майстершсть. Таким чином, майстершсть е одшею з ознак профссюналпму. бо вона - характеристика продуктивних

VVliHb OCOOnCTOCTi.

Коли феномен майстерност1 розглядати як високорозвинен1 навички та вмшня пл1дно! npani. що е важливою ознакою профес1онал1зму, то саме поняття "професюналпм в1др1зняеться ще й такими особливими ознаками, якл забезпечують ерудищю та яскраво в и раже Hi штерсси i схильност1 до творчо! д1яльност1.