Научтруд
Войти

Застосування іт технологій на уроках в початковій школі

Научный труд разместил:
Natalya
20 сентября 2020
Автор: Тетяна Бєлявцева

лише якщо хост звертаеться за щею адресою. На отримання cbogï адреси USB-пристрш мае вь дповкти установкою прапорця «пристрш адресовано».

У процес опису дескриптор1в слвд пам&ятати, що двобайтовi числа мають описуватись «навпаки», тобто спочатку молодший байт, потiм старший. Для зручност запису можна вико-ристовувати спещальний макрос wSWAP.

Отже, по запиту дескриптора конфтурацп повертаються дескриптори конфтурацп, тте-рфейсiв i кiнцевих точок.

Залишаеться зiбрати увесь код, вщкомпшювати i завантажити на мiкроконтролер. Шсля подачi сигнала Windows мае знайти новий пристрш та почати пошук i установку драйверiв.

Довгий час USB 2.0 був одним iз найбiльш популярних iнтерфейсiв, але нещодавно була сформована група USB 3.0 Promoter Group, яка займаеться розробкою новоï версiï популярного iнтерфейсу. До цiеï групи увiйшли спiвробiтники таких вщомих компанiй як Microsoft, Intel, Hewlett-Packard i NEC.

В Intel стверджують, що ткова продуктивнiсть USB 3.0 сягне 5 Гбгг/сек. Новий стандарт тдтримуватиме довшi сполучнi кабел^ а також буде обернено сушсним з усiма попереднiми USB. Першу реалiзапiю стандарту буде виконано на апаратному рiвнi у виглядi окремих мiкро-схем.

За рахунок пiдвищення швидкост порту, до нього можна буде тдключати все бiльше пристроïв, причому високошвидкiснi пристроï, такi як зовтшт жорсткi диски, флеш-карти, вь деокамери можна буде через концентратор тдключати до одного фiзичного роз&ему i його смути пропускання буде достатньо для роботи вЫх пристроïв одразу.

единий мiнус, який так i залишився у USB, — це високий ввдсоток завантаження проце-сора комп&ютера. Але розробники стверджують, що швидюст характеристики USB 3.0 дозво-ляють пожертвувати частиною вшьних ресурсiв.

Поеднання розробленого авторами пристрою з USB 3.0, який розробляеться, дае перспек-тиви на майбутне i дозволяе розробляти вщповвдне програмне забезпечення для лабораторних робiт, яю можуть працювати в режимi on-line через USB-штерфейс.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гриценко М. I., Кучеев С. I., Пустовий О. М. Дослщженя холестерико-нематичного переходу в оп-тичнш ком1рщ клиновидноУ форми., Матер1али дев&ятоУ ]шжнародно&1& конференци «ФИЗИКА В СИСТЕМЕ СОВРЕМЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ» (ФССО — 07), м. Санкт-Петербург, 4-8 червня 2007 р. — т. 1. — С. 397-398.
2. Агуров П. В. Практика программирования USB. — СПб.: БХВ-Петербург, 2006. — 624 с.

Тетяна Б6ЛЯВЦЕВА, Оксана МЕНЬШИКОВА ЗАСТОСУВАННЯ 1Т ТЕХНОЛОГ1Й НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1

Розглянутi pisni аспекти впровадження тформатики та 1Т технологш в початкову школу. Наведет приклади використання комп &ютерних презентацш, вжторин, кор на уроках з тформатики, математики, природознавства, укртнськоЧ та англшськог мови, охорони здоров&я, малювання, читання. Приведем варiанти до^дницьких проектiв для молодших школярiв.

У сучасному суспiльствi стршко зростае кшьюстъ шформацп i, внаслщок цього, житте-вою необхщтстю для кожного стае умшня отримувати, переробляти i збертати ïï. В цьому сени курс тформатики та шформацшних технологш ввдграе особливу роль. На сьогодтшнш момент в свт тформацшних технологш, що вивчаеться у загальноосвггнш школ^ використо-вуються все бшьш складнi, наукоемкi моделi взаемодп «людина — комп&ютер». Першорядною метою викладача тформатики та iнформацiйних технологш е, не тшьки довести до кожного учня суму знань i умшь, але i розвинути навички професiйноï роботи iз застосуванням тформацшних технологш. Навчання повинне бути направлене на закршлення i розвиток у учтв зда-тностi засвоювати в оргатчнш едностi природничонауковi та гуматтарт знания. Необхiдними завданнями у викладант iнформатики i iнформацiйних технологш повинт бути: освоення уч-нями сучасних iнформацiйних технологiй, зокрема шляхом оргатзаил продуктивноï працi уч110

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7

нiв iз застосуванням шформацшних технологш; розвиток дослвдницького, критичного мислен-ня на основi застосування 1Т технологш; засвоення практичних навичок користування шфор-мацiйними технолопями

Формування культури роботи з шформащею передбачае розвиток наступних моделей застосування шформацшних технологш в середнш освiтi: комп&ютер як iнструмент тзнання; комп&ютер як заиб навчання, зокрема штелектуально! пращ; комп&ютер як об&ект вивчення. При спшкуванш з комп&ютером об&еднання професшно! працi школярiв з основним навчаль-ним процесом досягаеться найбiльш природним чином, i доступнi сьогоднi рiзновиди шформа-цiйних технологiй знаходять пряме застосування в шкшьному навчальному процеи.

Введення курсу iнформатики в початкову школу та застосування 1Т технологш в навчан-нi молодших школярiв направлене на поступову подготовку дггей до життя i дiяльностi в ш-формацiйному просторi i оволодшня iнформацiйною культурою.

Мета нашо! роботи: розглянути аспекти впровадження iнформатики та 1Т технологiй в початкову школу.

Слiд зазначити, що зараз дуже важливо починати вивчати курс iнформатики та застосо-вувати iнформацiйнi технологи на рiзних уроках, починаючи з молодших клаЫв школи, адже найважливiшим чинником розвитку у вiковому перiодi 6-11 роюв е розширення сфер дiяльнос-т i спiлкування дитини. Розглянемо докладшше щ сфери. Головною особливiстю розвитку ко-гштивно! сфери дiтей молодшого шкiльного вiку е перехiд психiчних тзнавальних процесiв дитини на вищий рiвень. Це перш за все виражаеться в бшьш довiльному характерi протiкання бiльшостi психiчних процесiв (сприйняття, увага, пам&ять, уявлення), а також у формуванш у дитини абстрактно-лопчних форм мислення i навчанш його письмово! мови. Розвиток емоцш-но! сфери дитини у вщ 6-11 рокiв безпосередньо пов&язаний iз змiною 1! способу життя i роз-ширенням кола спiлкування, адже вона починае навчатися у школ^ Характерною особливктю молодшого шкiльного вжу е емоцiйна вразливiсть, чуйнiсть на все яскраве, незвичайне, барвис-те. Мотивацшну сферу дитини у вщ 6-11 рокв характеризуе тенденцiя до формування сввдо-мого i вольового регулювання поведiнки. У системi мотивiв, що спонукають молодших школя-рiв до навчально! дiяльностi, видiляють два види мотивiв: пiзнавальнi i сощальш. Пiзнавальнi мотиви породжуються самою навчальною дiяльнiстю i безпосередньо пов&язанi зi змiстом i процесом учiння. Серед сощальних мотивiв можна видiлити статусний мотив, мотив «хорошо! оцшки», мотив утвердження себе в класному колектив^ прагнення до переваги i визнання себе однолiтками [1].

Основна мета розвитку Я-концепцл полягае в тому, щоб допомогти дитинi стати для себе джерелом тдтримки, мотивацп i заохочення. Поведiнковi особливостi дитини середнього ди-тинства визначаються змiною способу життя у зв&язку зi вступом до школи. Проввдною дiяль-шстю дитини стае навчальна дiяльнiсть, дни також зайнятi отриманням трудових навичок, до-статньо часу вони присвячують ^ам. Дiти в цьому вщ надзвичайно активнi i допитливi, у них значно розширюються сфери дiяльностi i сп1лкування. Тому впровадження сучасних комп&ютерних технологiй важливо здiйснити в цьому вщ, i першi кроки в цьому напрямi — знайомство з можливостями комп&ютера, з його рiзноманiтним використанням в навчальнiй, дослщницькш, iгровiй, побутовiй дiяльностях, що протжають у школi i поза школою.

Аналiз використання засобiв 1Т технологш в навчант молодших школярiв сввдчить, що iснують рiзнi аспекти застосування цих технологiй. Ф. М. Рiвкiнд, Г. В. Ломаковським, С. Я. Колестковим, Й. Я. Ривкiнд пропонуеться вивчення iнформацiйних технологiй шляхом !х iнтеграцil у предмети початково! школи у кури «Сходинки до шформатики» [2]. За визначен-ням автс^в цей курс е пропедевтичним i передбачае кiлька напрямiв навчально! та розвиваль-но! дiяльностi учнiв. Одним iз напрямiв е пiдтримка, корекщя i пропедевтика знань, умiнь, i навичок учнiв з навчальних предметiв. Здiйснення комп&ютерно! пiдтримки вивчення основних навчальних предмет1в (укра!нська, росшська та англiйська мови, природознавство, математика) вимагае для практично! реалiзацil цього процесу вiдповiдноl пiдготовки вчителя. Цей шдхвд вi-дображений практично в уих проектах навчальних програм, зорiентованих на вивчення або використання засобiв 1Т технологiй у навчанш молодших школярiв. За програмою М. М. Левшина [3] експериментальне навчання шформатики в початкових класах базуеться на концептуальному положенш, яке полягае в тому, що бшьшкть шформацшних уявлень, навичок

Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7

111

та вмiнь фоpмyються на осжга виконання навчальниx пpогpам з мови, математики, трудового навчання тощо. О. В .Гоpячев, pозpобник кypсy «Iнфоpматика в iгpаx i задачаx» [4], також вва-жаe, що пpопедевтичний кypс обов&язково повинен бути пов&язаний з iншими навчальними ди-сциплiнами i застосовувати засоби IT теxнологiй для вивчення piзниx предмета початковоï школи. У своïй ^акти^ pоботи в початковiй школi ми викоpистовyвали комп&ютеpнi пpезен-тацiï ypокiв, iгpи, вiктоpини iз застосуванням IT теxнологiй, кpiм цього дослiдницькi ^оести на ствоpення пpезентацiй учнями тощо.

Наведемо декшька пpикладiв цiкавиx pозpобок для застосування на piзниx пpедметаx. За допомогою yчнiв стаpшиx клаЫв пiдготовлена пpезентацiя до пpедметy «Людина i свiт» вipтyа-льна трогулянка «Хаpкiв — стаpе i нове мкто» з вiктоpиною «Чи знаeш ти piдне мiсто?». Учнi ввдповвдають на цiкавi запитання пpо p^œ мiсто, вiдгадyють малюнки iз зобpаженням частин мiста. Жypi складаeться iз yчнiв стаpшиx класiв, оголошyeться команда-пеpеможець, яку наго-pоджyють пpизами.

Розглянемо пpезентацiю до пpедметy пpиpодознавство «Tваpини та pослини нашоï мк-цевоста». На ypокаx з цього ^едмету yчнi дiзнаються пpо цiкавi факти з життя тваpин i pослин («Hайнесподiванi факти»), пpо Чеpвонy книгу. Tакож пpопонyються вipшi-загадки пpо тваpин та pослини, на конкypсi каттани вiдгадyють фpyкти i овочi на смак тощо. Шд кеpiвництвом вчителя молодшими школяpами ствоpюються дослiдницькi пpоекти y виглядi пpезентацiй пpо тваpин xаpкiвського зоопаpкy, якi потiм включаються в eдиний цикл «Вipтyальна пpогyлянка по зоопаpкy», який напевно буде цiкавий для yчнiв як молодшоï ланки, так i сеpедньоï.

До ^едмету читання ствоpена пpезентацiя «Казки наpодiв свiтy», до пpедметy ^^одо-знавство — «Чудеса нашоï ^аши», до пpедметy з оxоpони здоpов&я — «Пpавила доpожнього pyxy».

У початковш школi e досить доpечним застосування irop з викоpистанням IT теxнологiй. rpy «Цiкавий лабipинт» можна викоpистовyвати пpи вивчент алгоpитмiв на ypоцi iнфоpмати-ки. Вчитель показye д^гям pобота i pозказye, якi команди вш може виконувати: кpок впеpед, кpок назад, повоpот на 90°, на^аво та налiво. Cпочаткy дни складають алгоpитм на папеpi. Потам дiти pозбиваються на паpи, один з який pобот, а шший комп&ютеpний коpистyвач. Комп&ютеpномy коpистyвачy, який склав алгоpитм, потpiбно за цим алгоpитмом вивести pобо-та з лабipинтy. Лабipинтом може служити клас з паpтами, i pоботy потлбно знайти виxiд — двеpi класу.

rpy «Вiдшyкати помилку» можна викоpистовyвати на закpiплення знань з мови та шфо-pматики. Вчитель записye питання на дошцi дiти пеpеписyють питання i вiдповiдають на rnx на окpемомy папеpi. На деяю питання вчитель пpосить вiдповiсти т^авильно i не пiдписyвати pоботy. Ус аpкyшi збиpаються y один пакет. Шсля пеpемiшyвання кожний учень витя^ один аpкyш i вiдшyкye помилки. Шсля цього вм аpкyшi пеpевipяються yсiм класом. Tе ж саме д^и виконують y текстовому pедактоpi i вiдсилають вiдповiдi на електронну адpесy вчителя, а потiм вчитель в piзномy поpядкy вiдпpавляe ввдповвд учням.

Цiкавою e гpа на моделювання y гpафiчномy pедактоpi «Ввдгадай тваpинy». Цю гpy можна доводит на ypокаx малювання та математики. Crn^ray вчитель показye фотографп тва-pин. Потiм показye зpобленi iз папеpy тваpини — оpiгамi. Дiти спочатку вiдгадyють, що це за тваpини, а потiм pозбиpають, з якиx геометpичниx фiгypок зpоблена та чи iнша тваpина. З&ясовyeться, що всi тваpини мають визначену констpyкцiю: положення тулуба, pозмip, фоpмy, кiлькiсть лап, довжину xвоста тощо. Далi y гpафiчномy pедактоpi ствоpюють малюнки тваpин за допомогою piзниx геометpичниx фiгypок.

Ще можна запpопонyвати гpy на моделювання ситyацiï «Кушвля-гродаж». Цю гpy можна пpоводити на ypокаx iнфоpматики та математики. Д^тям потpiбно купити комп&ютеp i вс ^и-стpоï до нього. Crararay дiти подiляються на гpyпи i складають список, з чого складаeться комп&ютеp, i що вони будуть купувати. Пiсля цього вiдшyкyють iнфоpмацiю засобами меpежi Iнтеpнет пpо ri фipми, яю спецiалiзyються на ^одажу оpгтеxнiки. Кожна гpyпа складаe y текстовому pедактоpi таблицю i на калькyлятоpi пiдpаxовye ваpтiсть всього товаpy. А потiм pазом з вчителем ^оводять тоpги, xто доpожче чи дешевше купить товаp сеpед конкypyючиx гpyп.

Вiдзначимо, що отримаш знання i вмiння в галyзi комп&ютеpниx теxнологiй допомагають учням початковоï школи засвоювати в оpганiчнiй eдностi пpиpодничонаyковi i гyманiтаpнi

112

Науков1 записки. Cеpiя: Педагопка. — 2008. — №7

знання. На 0CH0Bi придбаних ними теоретичних i практичних знань в галузi iнформацiйних те-хнологш формуються навички дослiдницького мислення, розвиваеться критичне мислення, що згодом допоможе дитиш адаптуватися в сучасному житл i зробити правильний професiйний вибiр.

Л1ТЕРАТУРА

1. Психология человека от рождения до смерти. Психологическая энциклопедия» // Под ред. А. А. Реана. — С-П.: Нева. — 2002.
2. Р1вюнд Ф. М., Ломаковський Г. В., Колесшков С. Я., Ривюнд Й. Я. Сходинками до шформатики // 1нформатика та шформацшш технологи в навчальних закладах. — 2006. — №1. — С. 96-116.
3. Левшин М. М. До вивчення шформатики в 1-4 класах // Початкова школа. — 1994. — №8. — С. 19-24.
4. Горячев О. В. Двухкомпонентный курс информатики для начальной школы. Образовательная система «Школа 2100». — http://www.school2100.ru.

Майя КОВАЛЬЧУК ЗВ&ЯЗОК УЗАГАЛЬНЕННЯ З ПРИНЦИПОМ НАОЧНОСТ1

У cmammi розглядаеться дощльтсть використання dunamiHuux моделей геометричних o6&eKmie в процеа узагальнення знань та вмть студентiв з аналШичноХ геометрп.

Постановка проблеми. За останш роки помггно зрк штерес до процеив вiзуального мислення, а викладачiв — до проблем формування способiв i метсдав використання графiчних за-собiв шформацп в процеи навчання.

1снують цiлком визначенi психолопчш закономiрностi розвитку мислення. Тому практика навчання геометрп, так чи шакше, повинна враховувати цi закожмрност i спосiб навчання не повинен бути довшьним i «надуманим». УВ його основi повиннi лежати щ об&ективнi пси-хологiчнi закономiрностi.

Швидкий розвиток науки i технiки вимагае нових методик формування системних знань з геометрп, яю базуються на використанш засобiв iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Це, в свою чергу, потребуе спещальних дослiджень в дидактичному i методичному аспектах

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Як показано в рядi дослiджень (В. Н. Пушкiна, Д. Н. Завалишино!, В. П. Зшченко i iн., Л. Л. Гурово1, I. С. Якимансько1 i ш.) в образному мисленнi сам рух думки, пошук, знаходження розв&язку задачi здiйснюються у ви-глядi чергування образiв, !хнього перетворення, одержання нових.

У дослвдженнях В. М. Гордона, В. П. Зтенко, В. М. Мунипова, О. К. Тихомирова, I. С. Якимансько! та шших вчених встановлено, що образнi елементи е необхвдними об&ектами в мисленнi та здшснюють вплив на успiшнiсть всього процесу мислення.

Розв&язування задачi в образах здшснюеться, як правило, з опорою на наочний матерiал, пошуки i перебудовування стратеги розв&язування ведуться одночасно в рiзних напрямках, iro-дi мало зв&язаних мiж собою. Образ не формуеться як продукт пасивного ввдображення, спо-глядання об&екпв дiйсностi. Вiн як своерiдний пром^, вибiрково фiксуе сво!м змiстом ri сто-рони, властивостi, ознаки об&екпв, якi необхiднi для дiяльностi суб&екта, значущi для нього.

Образ, зпдно зауваження С. Л. Рубiнштейна [7], шби «вичерпуе» з об&екта весь новий його змiст. Тому вш завжди наповнений особистiсним змктом суб&екта. Мислення зоровими образами, чи <дазуальне» мислення, добре розвинене у бшьшосп людей, оскiльки джерела зорово! шформацп в сукупностi е наймогутшшим фактором в iнтелектуальному розвитку сучасно! лю-дини.

Формулювання цiлей статл. У данiй статтi розглянемо деяю аспекти узагальнення та систематизацп знань та вмшь студентiв з аналогично! геометрп з використання динамiчних моделей геометричних об&екпв.

Рiзноманiтнi види наочного матерiалу широко використовуються в навчальному процесс Образи, яю формуються на !хнш основi, розрiзняються за сво!м змiстом, функцiями, повнотою,

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7

113
Другие работы в данной теме: