Научтруд
Войти

Професійна підготовка майбутніх соціальних педагогів Німеччини до роботи у полікультурному просторі

Научный труд разместил:
Drelagelv
20 сентября 2020
Автор: Оксана Пришляк

8. Hornstein. W. Jugend: Strukturwandel und Problemenlagen. In: Handbuch zur Sozialarbeit und Sozialpadagogik. / Hrsg. Von Hanns Eyferth, Hans-Uwe Otto, Hans Thiersch. — Darmstadt: Neuwied Luchterhand, 1984. — S. 516.

9. Mollenhauer K. Evangelische Jugendarbeit in Deutschland. — Munchen, 1969. — S. 98.
10. Reinhold G., Lammek S, Recker H. Soziologie Lexikon. — 2, uberarb. Auft. — Munchen: Wien Oldenbourg, 1992. — S. 289.
11. Seidel E. In: Skinheads. / Hrsg. von K.Farin und Ebenhard Seidel. 5., neubearb. u. erweit. Auft. Verlag C.H.Beck. — Munchen, 2002. — S. 232.
12. Sporri E. Das Bandenwesen / Kriminalistik. — 1969. — №9. — S. 450.
13. Urban Rebels. Die Geschichte der Skinheadsbewegung. In: Die Skins: Mythosund Realitat / Hrsg. von Klaus Farin. — Bad Tolz: Verlag Thomas Tilsner, 2001. — S. 44.
14. Wagner B. Exkurs: Zur Entwicklung autonomer Rechtsextrerner in DDR. In: Handbuch Rechtsextremismus. Netzwerke, Parteien, Organisationen, Ideologiezentren, Medien. Ein Projekt des Berlin-Brandenburger Bildungswerks / Hrsg. von Wagner B., Dammand R., Strickstrock F. Hamburg: Rowohlt Taschenbuch Verlag. — 1994. — S. 187-191.

Оксана ПРИШЛЯК

ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х СОЦ1АЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В Н1МЕЧЧИНИ ДО РОБОТИ У ПОЛ1КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОР1

У cmammi розкрито тдготовку професшних соцiальних педагогiв до виршення соцiальних i соцiально-педагогiчних проблем, пов &язаних з життям у багатокультурному npocmopi (толерантнкть, сприйняття вiдмiнностей, повага до тших поглядiв i переконань, здаттсть до взаемоди з людьми iнших культур, мов, релтй); вмтня стлкуватися юлькома мова. Розкрито роль навчально&1 дисциплiни "Мiжкультурна педагогжа" у вищих навчальних закладах Нiмеччини, здшснено анал1з змюту i технологш ïï викладання.

Актуальтсть дослщження зумовлена необхщтстю професшно1& тдготовки сощальних педагопв до роботи у полшультурному npocTopi i ïx готовтстю до виршення проблем, пов&язаних з життям громадян у багатокультурному простор^ а саме: умшням сприймати вщмшносп, взаeмодiяти з людьми шших культур, мов, релтй, поважати iншi погляди i переконання, тощо; прагненням вдосконалення процесу професiйноï тдготовки сощальних педагопв у контекст евроштегращйних осв^тх процешв.

Мета cmammi — розкрити тдготовку майбутшх сощальних педагопв у вищих навчальних закладах Шмеччини до роботи з Рентами у полшультурному простора Охарактеризувати роль навчальноï дисциплши "Мiжкультурна педагопка" як компоненту професiйноï пiдготовки соцiальниx педагогiв; визначити змютовий i теxнологiчний компоненти цiеï навчальноï дисциплiни; виявити можливостi творчого використання такого досвiду вищих навчальних закладах Украши.

Сучаснi свiтовi тенденцiï розвитку сощально1&/сощально-педагопчно1& освiти зумовлюють необxiднiсть удосконалення пiдготовки майбутнix фаxiвцiв до роботи у полшультурному просторi. На симпозiумi "Ключовi компетенцiï для Свропи", що був проведений Радою Свропи у 1996 р. в Берт, серед п&яти ключових компетенцiй сучасних випускниюв (полiтичниx i соцiальниx; компетенцiй, пов&язаних з виникненням iнформацiйного суспiльства (оволодшня новими теxнологiями, розумiння можливостей ïx використання; критичне ставлення до шформаци, що поширюеться засобами масово1& шформаци i рекламою); компетенцiй, що вщносяться до оволодiння усним i письмовим спшкуванням кiлькома мовами; здатнiсть навчатися упродовж всього життя як основа неперервно1& освiти в контекстi професшно1& пiдготовки) були виокремленi компетенцИ, пов&язат з життям у багатокультурному суспiльствi (прийняття вщмшностей, iншиx цiнностей, повага до шших, здаттсть взаемодiяти з людьми шших культур, мов, релтш) (курсив наш — О.П.) [3].

З метою розвитку сощально1& освгти в Сврош як единiй сощальнш спiльнотi були створенi органiзацiï европейського масштабу: Свропейська асоцiацiя шкiл сощально1& роботи, Свропейська асоцiацiя центрiв тдготовки у галузi соцiально-виxовноï роботи, Свропейська асощащя iнституцiй дитячого та молодiжного дозвiлля, Мережа iнформацiï про освгту в Свропi,

Асощащя дослщжень i тдготовки з метою включення в Свропу, Свропейський центр громадського виховання та шшь Основним завданням дiяльностi цих органiзацiй е iнтернацiоналiзацiя сощально!/сощально-педагопчно! осв^и Свропи, розширення контактiв мiж европейськими кра!нами, збiльшення у низцi кра!н асигнувань на змiцнення контактiв та розвиток сшвроб^ництва европейських вищих шкш.

Метi запровадження в освiтнiй процес технологи розширення "европейського параметру" в освт була пiдпорядкована iдея розробки i впровадження конкретних програм з професшно! пiдготовки молодих фахiвцiв рiзних галузей, такi як, наприклад, програма "Кометт", "Еразмус I", "Еразмус II", "Свропейський параметр в освiтi", "Молодь для Свропи", "Темпус", "Молодi люди в европейськш общинi". У 1985 р. в Обервезелi був створений "Свропейський центр общинного виховання" з метою розвитку едино! Свропи як сощально! спшьноти та визнання i розумiння молоддю рiзних нацiональних культур, поширених на европейському континентi [4].

У 1985 рощ з метою розвитку едино! Свропи як сощально! спшьноти та духовно-культурного зближення европейсько! молодi в Обервезелi було засновано "Свропейський центр громадянського виховання" [4]. Факультет сощально! педагопки Свропейського центру працюе над створенням кадрово! та органiзацiйно! iнфраструктури, якi з юридично! точки зору визначають спещальну навчальну програму "европейський параметр", в основу яко! покладено концепцiю громадянського виховання. Це теорiя та практика навчання, орiентованого на педагогiчне обгрунтування мiжкультурних та мiжнацiональних проблем у европейськш сшвдружносп. Основними принципами дiяльностi цього центру е:

1. Iнтернацiоналiзацiя навчання всiх навчальних програм вищих навчальних закладiв, збiльшення в низщ кра!н асигнувань на змiцнення контакпв та розвиток спiвробiтництва европейських вищих шкш.
2. Iнтернацiоналiзацiя та мiжкультурне спiлкування. При цьому увага акцентуеться на завданнях розвитку мобiльностi студенев, спроможностi здiйснювати свою професiйну дiяльнiсть у майбутньому щонайменше двома мовами, можливосп забезпечити залучення кожного iндивiда до ознайомлення з культурними щнностями iнших народiв.

У професiйнiй тдготовщ соцiальних педагогiв це завдання було покладене на нову навчальну дисциплшу — мiжкультурну педагогiку, спрямовану на ознайомлення студенев з: европейською штеграцшною проблематикою пiд кутом зору культурно-юторичних течiй, нацiональних конфлiктiв, взаемовпливiв европейських культур; сучасними соцiальними структурами у порiвняльному контекстi; мiжнародними та европейськими документами про права людини; сощально-пол^ичними, економiчними та культурними дисбалансами, що виникли в результатi мiграцiйних процешв; вiдмiнностями та спiльними рисами в осв^шх системах; залученням до невербального спшкування та опанування iноземними мовами, принаймш однiею з них для компетентного спшкування тощо.

З урахуванням прискорених в останнi роки м^ацшних та iнформацiйних процесiв завдання сощально! педагопки полягае в тому, щоб гарантувати кожному iндивiду залучення до культурних щнностей рiзних народiв. Особлива увага мае придшятися мiгрантам, адже вони вимушенi адаптуватися до шшого полiкультурного простору. Розвиток внутрiшньоевропейського ринку в найближчi роки, а також пол^ична та економiчна ситуацi! в Центральнш та Схiднiй Свропi дозволяють припустити, що мiграцiйна мобiльнiсть буде збшьшуватись та активiзуватися. Науковцi передбачають загострення у результат цих процешв соцiальних та культурних проблем, котрi мають бути вирiшенi засобами сощально! педагопки та педагопки культури. Хоча сьогодш неможливо ще чiтко розмежувати i описати сфери iнтернацiонально! та мiжкультурно! соцiально-педагогiчно! дiяльностi, проте беззаперечним е факт, що у майбутньому щ сфери набуватимуть значущосп. Про це свщчить хоча б той факт, що в Кмеччиш у державних та приватних соцiально-педагогiчних службах дедалi бiльшою е потреба у спещалютах сфери мiжнацiонально! та мiжкультурно! роботи з iноземцями. Зростае попит на спещальш соцiальнi служби у масштабi Свропи, особливо для роботи з молоддю [1].

Все це можна розглядати як виклик, що стимулюе необхщшсть подальшого вдосконалення професшно! тдготовки сощальних педагогiв та сощальних працiвникiв. До цього часу система тдготовки кадрiв соцiально! сфери лише частково реагувала на нову ситуащю. Сьогоднi вiдсутнiми е узгодженi в змютовому планi навчальнi програми та едиш

дипломи про закшчення осв^и 3i спецiальностi соцiальна робота/соцiальна педагопка. Навт назва цього предмету неоднакова в pi3H^ вузах: мiжкультурна педагопка / мiжкультурне виховання / шоземна педагогiка та iншi [5].

"Мiжкультурна педагопка" е навчальною дисциплiною, що вивчасться майбутнiми соцiальними педагогами i соцiальними працiвниками в усiх вищих навчальних закладах Кмеччини та краш Евросоюзу. Цю навчальну дисциплiну вивчають також майбутнi фахiвцi, в компетенщю майбутньо! професiйноï дiяльностi яких входить процес спшкування з рiзними категорiями громадян, включаючи педагогiв загального та спещального профiлiв.

У вищих навчальних закладах Шмеччини навчальна дисциплiна "Мiжкультурна педагопка" викладаеться з кiнця 90-х рр. ХХ ст. Передумовою ïï формування як навчальноï дисциплiни був факт розумшня полiтиками, державними дiячами, науковцями рiзних краïн Свропи того, що створення загальноевропейського ринку, посилення iнтеграцiйних процесiв у сферi економши, трудових ресурсiв, соцiальних послуг, культури i освiти ставить на порядок денний цшу низку нових проблем. Взаемодiя економiчноï та соцiальноï пол^ики складае основу для успiшного функщонування европейсько1& спiльноти в цiлому. А це потребуе адекватних заходiв у сферi освiти i соцiальноï роботи, в основi яких лежить щея iнтернацiонального характеру освiти.

Процес iнтернацiоналiзацiï освiти вплинув на змiст професшно1& пiдготовки, на науково-дослiдну дiяльнiсть вищих навчальних закладiв. Мiжкультурне виховання у Н1меччиш традицiйно е галуззю педагогiки, котра мае сприяти гармоншному спiвiснуванню людей рiзних нацiональностей, релшй, культур. Вихiдною точкою мiжкультурного виховання е теза про "культурний контакт", що передбачае спшьне проживання людей рiзних культур (зокрема, студентiв, що спецiалiзуються на соцiальнiй та сощально-педагопчнш роботi з людьми рiзних нащональностей), якi включаються у цей контакт. Через ознайомлення iз вiдмiнностями та спшьними рисами змiнюються попереднi позици та переконання, виникають новi стратеги виршення певних проблем. Мiжкультурне виховання сприяе формуванню переконань про те, що вс культури рiвнозначнi i вс заслуговують однаково1& уваги у процес ix вивчення. Студенти також знайомляться з поняттям динамiчноï культури, яке сприяе формуванню знань про дiалектику розвитку культури, про те, що вона як динамiчна система постшно змiнюеться, сприяе виникненню нових структур. Мiжкультурне виховання називають ще "шоземною педагогiкою". Сьогоднi у школах Кмеччини вчаться представники рiзниx нащональностей i культур. Вони, безумовно, несуть сво].& духовно-культурш цiнностi у школи. Окрiм культурних особливостей, iснують також сощальш вiдмiнностi, гендернi особливостi тощо. Внаслщок цього виникае багато суперечливих ситуацш. Соцiальнi педагоги та сощальш пращвники одну з основних причин виникнення конфлштних ситуацiй серед молодi у школах i вiдкритому соцiумi вбачають у культурних вiдмiнностяx, у несформованост толерантностi як основи св^огляду. Одним iз можливих способiв виршення цiеï проблеми обрано вивчення навчальноï дисциплiни, яка в рiзниx навчальних закладах називаеться по^зному: "Мiжкультурна педагопка", "Мiжкультурне виховання", "Виховання в душ европейськоï спiльноти" та iншi. Мiжкультурне виховання у широкому трактуваннi цього поняття передбачае постановку i виршення таких завдань: розумiння i сприйняття iншиx точок зору; формування толерантносп як важливоï i необxiдноï особистiсноï якостi; виховання поваги до шших людей; подолання упереджених думок. Тому у процес вивчення таких дисциплш значна увага придiляеться питанням технологи формування толерантносп як вагомого чинника подолання причин мiжкультурниx вiдмiнностей. Пщ час вивчення цього предмету студенти також опановують: шоземну мову; вчення про свободу — "свободознавство"; про демократда — "демократiезнавство"; вчення про антирасизм [6].

Прикладом може послужити досвщ виршення цiеï проблеми у вищш фаxовiй школi м. Кобленц (земля Рейнланд-Пфальц). Цей навчальний заклад з 70-х рр. ХХ ст. працюе над щеею розвитку европейськоï спiвпрацi, здiйснюючи переxiд до багатостороншх мiжкультурниx вiдносин. На базi розширених контактiв проводяться спецiальнi семiнари, практикуеться зарубiжна практика термiном вiд трьох до шести мiсяцiв. Динамiчний розвиток мiжнародноï спiвпрацi стимулював включення до процесу навчання "европейського параметру". З 1988— 1989 навчального року на факультет соцiальноï педагопки цього навчального закладу за

фшансово1 шдтримки програми "Еразмус" та "Свропейського центру общинного виховання" у навчальний план був введений курс "Виховання в душ европейсько1 стльноти". Мета цього запровадження полягала у формуваннi базово1 квалiфiкацiï сощальних педагопв, в оволодшш спецiальними знаннями, вмiннями i навичками мiжнародного досвщу дiяльностi у сферi вирiшення мiжнацiональних та мiжкультурних проблем, котрi в остант роки набувають актуальностi в рiзних напрямах соцiально-педагогiчноï дiяльностi. Цей курс передбачае широке застосування методу порiвняльного аналiзу при вивченнi таких тем, як:

- европейська штегращя i змша соцiальних проблем;

- ушверсальт та специфiчнi концепцiï сощального забезпечення i права на осв^у;

- европейська освiтня та сощальна полiтика (транснацiональнi системи соцiального забезпечення та европеïзацiя освiтнiх систем);

- мiжкультурне спiлкування як принцип в осв^нш та соцiальнiй системах.

Теоретичну основу навчальноï програми цього курсу становить концепщя общинного

виховання, котра набувае поширення в свiтi. „Виховання в душ европейсько1& спiльноти" е способом реатзацп навчання, орiентованого на педагопчне осмислення мiжкультурних та мiжнацiональних проблем у европейськiй спiльнотi i вивчення способiв ix розв&язання.

Технолопя вивчення курсу базуеться на модульнш системi. Це означае, що студенти мають можливiсть обирати лише т модулi, що вiдповiдають ïx штересам i мотиваци. Пiд час вивчення експериментального курсу "Виховання в душ европейсько].& спiльноти" студентам на вибiр пропонуються такi модулi:

№ 1. "Оволодшня iноземною мовою з орiентацiею на спецiальнiсть";

№ 2. "Виховання в душ европейськоï спiльноти";

№ 3. "Двосторонш та багатостороннi семшари";

№ 4. "Вивчення iншоï краши або зарубiжноï практики". Можливий варiант iнтегрованоï практики спiльно з проектним навчанням у зарубiжниx вищих навчальних закладах-партнерах.

Модуль № 2 "Виховання в душ европейськоï стльноти" е ключовим модулем курсу. Вш розроблений мiждисциплiнарною робочою групою вузiвськиx викладачiв. У змiст цього модуля включен такi теми:

- нацiональний суверештет, мiжнародна кооперацiя та транснацiональна штегращя;

- сощальна осв^ня полiтика i ïï практична реалiзацiя в Сврош;

- порiвняльнi пiдxоди до соцiальноï та освiтньоï полiтики в Сврош, освгга в дусi европейськоï стльноти.

Студенти, котрi в процесi навчання обирають всi модулi та устшно ïx завершують, отримують додатковий документ — "Додатковий сертифiкат з тдготовки до виховання в душ европейськоï стльноти", що е свщченням першоï додатковоï квалiфiкацiï у сферi мiжкультурноï iнтернацiональноï соцiальноï роботи. Нiякиx спещальних екзаменiв з цього курсу не проводиться. Програма розрахована на три семестри, протягом кожного передбачено поглиблене вивчення певноï теми. Окрiм отримання додаткового сертифшата, програма "Виховання в душ европейськоï спiльноти" передбачае участь в одному з двох проектов: "Мiжкультурна робота в мiському кварталГ& або "Мiжнароднi акцп з молоддю" [6].

Така дисциплiна не е характерною для украшських вищих навчальних закладiв. Проте процес евроiнтеграцiï та евроштернащональний характер вдосконалення освiти змушують нас розглянути цей предмет як виклик сучаснш украïнськiй системi професiйноï пiдготовки фаxiвцiв для соцiальноï i соцiально-педагогiчноï сфер.

Як свiдчить аналiз лiтературниx джерел i досвiду практичноï дiяльностi, вищi навчальнi заклади Кмеччини протягом останнix двадцяти рокiв спшьно з навчальними закладами iншиx европейських краïн здiйснюють цiлеспрямовану роботу з розвитку европейського та мiжнародного сшвробтоництва. Створенi кадровi, органiзацiйнi та шституцшш iнфраструктури, що фактично i юридично розробляють спецiальнi освiтнi програми "Свропейський параметр". Пiсля вiдповiдноï перевiрки та ощнки накопиченого досвiду з реалiзацiï такоï програми плануеться ïï подальше вдосконалення та поглиблення. Як середньостроковий план передбачаеться розробка спецiального курсу з iнтернацiональноï та мiжкультурноï соцiальноï роботи, оволодiння яких буде завершуватися видачею загальноевропейського диплому единого зразка.

Л1ТЕРАТУРА

1. Сржабкова Б. Вибрат питання сощально1 педагопки. — Дрогобич: Вим1р, 2003. — 364 с.
2. Зайбель Ф.-В., Фильцингер О., Геринг Д. Подготовка специалистов для воспитания в духе европейской общности // Теория и практика социальной работы: отечественный опыт. — М. — Тула, 1993. — Т. 2. — С. 303-311.
3. Шишов С.Е., Агапов И.Г. Компетентностный подход к образованию как необходимость // Мир образования — образование в мире. — 2001. — № 4. — С. 34-41.
4. National Federations and Organizations. Universities. Universities of Applied Science. — Germany, 2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 18.10.2006: <http://www.sicsw.org/swde/indexsw.htm>. — Загол. з екрану. — Мова англ.
5. Social Work Education in Europe. A Comprehensive Description of Sosial Work Education in 21 European Countries. Intr.and ed./ by H.- J. Brauns, D. Kramer. — Frankfurt/Main, 1986. — 585p.
6. Wikipedia. Sozialpädagogik. Ihr Inhalt steht unter der GNU-Lizenz für freie Dokumentation. — Berlin, 2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 13.10.2006: <http://de.wikipedia.org/wiki/Sozialp%C3%A4dagogik>. — Загол. з екрану. — Мова шм.
7. Тravail social européen et international. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 18.09.2006: <http://www.aforts.com/metiers_et_formations/page_metiers_et_formations.htm>. — Загол. з екрану. — Мова франц.

Любов ЗАБЛОЦЬКА

СТРУКТУРА I ЗМ1СТ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ ВЕЛИКОБРИТАНИ

Стаття присвячена анализу змгсту навчального процесу й розгляду ргзних структур урок1в у початкових школах Великобритани. Запровадження Нацюнального навчального плану сприяло уникненню розмаття навчальних платв i програм, створенню "загального ядра програми ".

Вивчення педагопчного досвщу, а також освГтшх процесГв та змш, що вщбуваються на сучасному етат в усГх крашах свГту, е надзвичайно актуальним. Розвиток суспшьства значною мiрою залежить вгд освГтнього рiвня його громадян. У другш половит XX ст. намГтилася чГтка тенденщя штеграци бшьшосп освГтшх систем у единий загальноевропейський освГтнш проспр. Результатом цього стало не тшьки створення нових тишв шкш, застосування передових шформацшних та педагопчних технологш, а й перегляд та оновлення змюту освгги в загальноосвiтнiй школi. Такi перетворення торкнулися повною мiрою i змюту освгги початковоï школи. З молодших шкшьних роюв прищеплюють такi поняття, як толерантнiсть, мiжкультурна спшьнють, повага до культури шших народiв, безконфлГктне спiвiснування та ш., що е сьогодш важливим чинником европейськоï штеграци.

Мета cmammi полягае у вивченш та аналГзГ структури i змюту навчального процесу у початкових школах Великобритании

Вивчення вГтчизняних дослщжень дае змогу стверджувати, що предметом аналГзу науковщв е широке коло теоретичних та практичних проблем зарубiжноï педагопки, як висвплюють питання методологiï навчання, оргашзаци, структури, змюту та контролю навчального процесу у середшх школах Великобритани. Безпосередньо питання розвитку британськоï педагопки, шкшьну полГтику i стан навчально-виxовноï роботи у рГзних типах середшх шкш Англи вивчали Н. Винокурова, Р. Змитрук, В. Мтна. Проблеми реформування зарубiжноï системи освГти, стратепчт напрями i прюритети здшснюваних перебудов, тенденци розвитку середньоï освГти краши дослщжували Г. Алексевич, Б. Вульфсон, А. Джуринський, Н. Воскресенська, О. Локшина, В. Лапчинська, А. Кадушина. Визначенню основних тенденций реформування початковоï школи Англи присвячене дослщження Н. Кадирово1\\ Вивченню розвитку мовноï освгш у середшх i вищих навчальних закладах Великоï Британи другоï половини ХХ ст. присвячене дослщження О. Кузнецовоï. Письмове мовлення у системГ освгш i виховання молодших школярГв дослщжене Л. Бобилевою. Проблему шдивщуалГзаци навчання в шкшьнш освт висвГтлено у досладженн О. Рибак.

Традицшно освГта Великобританiï подшяеться на двГ системи: одна дГе в Англи, Уельс та Ившчнш !рланди, а шша — у Шотланди. ОсвГтня система Англи, Уельсу та Пiвнiчноï Iрландiï

Другие работы в данной теме: